Фолклендський бій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фолклендський бій
Війна на морі
Перша світова війна
Cfbattlepainting.jpg
Картина британського художника Вільяма Вайлі: Загибель броненосних крейсерів «Шарнгорст» та «Гнейзенау». 8 грудня 1914
52°29′57″ пд. ш. 56°09′59″ зх. д. / 52.49944444444400204° пд. ш. 56.1663888888890028° зх. д. / -52.49944444444400204; -56.1663888888890028
Дата: 8 грудня 1914
Місце: поблизу Фолклендських островів, Південна Атлантика
Результат: рішуча перемога британського флоту[1][2]
Сторони
Naval Ensign of the United Kingdom.svg Королівський ВМФ Великої Британії War Ensign of Germany (1903-1918).svg Імператорські ВМС
Командувачі
Велика Британія Доветон Старді Німецька імперія Максиміліан фон Шпеє 
Військові формування
Naval Ensign of the United Kingdom.svg оперативна ескадра
ВМФ Британії
War Ensign of Germany (1903-1918).svg Східно-Азійська крейсерська ескадра
Військові сили
2 лінійні крейсери[а 1]
3 броненосні крейсери[а 2]
2 легких крейсери[а 3]
1 ескадрений броненосець[а 4]
1 допоміжний крейсер[а 5]
2 броненосні крейсери[а 6]
3 легких крейсери[а 7]
3 допоміжних військових судна[а 8]
Втрати
10 загиблих
19 поранених
1 871 загиблих
215 полонених
Втрати кораблів:
2 броненосні крейсери
2 легких крейсери[а 9]
2 військових транспортних судна[а 10]
Карта Фолклендського бою. 8 грудня 1914

Фолклендський бій (англ. Battle of the Falkland Islands, нім. Seegefecht bei den Falklandinseln) — морський бій 8 грудня 1914 східніше Фолклендських островів між ескадрою британського флоту віце-адмірала Д.Старді та крейсерською ескадрою німецького флоту під командуванням віце-адмірала М.фон Шпеє.

Зміст[ред.ред. код]

Фолклендський морський бій став наслідком поразки, яку зазнав британський флот у бою поблизу чилійського міста Коронель. Британське Адміралтейство відреагувало швидко на такий перебіг подій і вислало на пошук та знищення німецької Тихоокеанської ескадри потужні сили.

Німецька ескадра (2 броненосних і 3 легких крейсери, 2 транспорти і госпітальне судно), що виконувала свою задачу по відволіканню значних сил британського флоту, отримала наказ прориватися до Німеччини. Не маючи даних розвідки про дислокацію та переміщення британських бойових кораблів, адмірал фон Шпеє вирішив завдати на останок удару по англійській військово-морській базі Порт-Стенлі на Фолклендських островах, де за його даними був лише застарілий ескадрений броненосець «Канопус»[а 11]. Але, несподівано для німецького адмірала, виявилося, що до ВМБ на островах в переддень цього прибула окрема британська ескадра (2 лінійних, 3 броненосних і 2 легких крейсери, 1 допоміжний крейсер) під прапором віце-адмірала Д.Старді.

Зустрівши несподівано сильний опір, М.фон Шпеє намагався втекти, але британські кораблі негайно організували переслідування німців, й незабаром наздогнали німецьку крейсерську ескадру. Фон Шпеє наказав легким крейсерам і транспортам розходитися в різних напрямах. Їх стали переслідувати британські броненосні й легкі крейсери, а лінійні крейсери вступили в бій з німецькими броненосними крейсерами і потопили їх. Були знищені також 2 легких німецькі крейсери і транспортне судно. Лише німецьким крейсеру «Дрезден» і госпітальному судну «Зейдліц» вдалося втекти з поля битви.

Наслідком перемоги англійської ескадри стало значне поліпшення позицій британського флоту у Південній Атлантиці та Тихому океані, та можливість позбавитися необхідності виділяти значні сили на другорядні театри воєнних дій, а німецьке командування позбулося потужного крейсерського з'єднання.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Виноски
Джерела
  1. Jaques. Dictionary of Battles and Sieges. с. 346. 
  2. Scott & Robertson. Many Were Held by the Sea: The Tragic Sinking of HMS Otranto. с. 16. 

Координати: 52°29′58″ пд. ш. 56°09′59″ зх. д. / 52.49944° пд. ш. 56.16639° зх. д. / -52.49944; -56.16639

Література[ред.ред. код]

  • Bennett, Geoffrey (1962). Coronel and the Falklands. London: B. T. Batsford Ltd. 
  • Jaques, Tony (2007). Dictionary of Battles and Sieges: A Guide to 8,500 Battles from Antiquity through the Twenty-first Century. Greenwood Publishing Group. ISBN 9780313335389. 
  • Massie, Robert K. (2004). Castles of Steel: Britain, Germany, and the Winning of the Great War at Sea. London: Jonathan Cape. ISBN 0-224-04092-8. 
  • Irving, John (1927). Coronel and the Falklands. London: A. M. Philpot, ltd. 
  • Halpern, Paul (1994). A Naval History of World War I. United States: United States Naval Institute. ISBN 1-85728-295-7. 
  • Michael McNally (2012). Coronel and Falklands 1914; Duel in the South Atlantic. Osprey Campaign Series #248. Osprey Publishing. ISBN 9781849086745
  • Scott, R Neil; Macneill, RT. Hon. Lord George Islay Robertson (2012). Many Were Held by the Sea: The Tragic Sinking of HMS Otranto. Rowman & Littlefield. ISBN 9781442213425. 

Посилання[ред.ред. код]