Великий відступ (1915)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Великий відступ на Східному фронті
Східний фронт
Перша світова війна
EasternFront1915b.jpg
Карта відходу російських військ у ході Великого відступу 1915 року
Дата: 17 серпня — 14 вересня 1915
Місце: Російська імперія (Польща, Західна Білорусь, Литва), Галичина
Результат: Перемога Центральних держав
Сторони
Четверний Союз:
Німецька імперія Німецька імперія
Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Антанта:
Flag of Russia.svg Російська імперія
Командувачі
Німецька імперія Ерік фон Фалькенгайн
Німецька імперія Еріх Людендорф
Німецька імперія Август фон Макензен
Німецька імперія Герман фон Ейхгорн
Німецька імперія Лінзінген Олександр
Німецька імперія Отто фон Белов
Німецька імперія Макс фон Гальвітц
Німецька імперія Фелікс фон Ботмер
Німецька імперія Фрідріх фон Шольц
Німецька імперія Леопольд Баварський
Австро-Угорщина Едуард фон Бем-Ермолі
Австро-Угорщина Фрідріх Австрійський
Австро-Угорщина Светозар Бороєвич
Австро-Угорщина Фердінанд Австрійський
Австро-Угорщина Пауль фон Брлог
Австро-Угорщина Віктор фон Данкль
Росія Микола Миколайович
Росія Алексєєв М. В.
Росія Іванов М. І.
Росія Брусилов О.О.
Росія Смирнов В. В.
Росія Литвинов О. І.
Росія Плеве П. А.
Росія Рузький М. В.
Росія Никитин В. М.
Росія Леш Л. В.
Росія Радко-Дмитрієв Р. Д.
Росія Еверт О. Є.
Росія Горбатовський В. М.
Росія Радкевич Є. О.
Військові формування
Німецька імперія Неманська армія
Німецька імперія 10-та армія
Німецька імперія 8-ма армія
Німецька імперія 9-та армія
Німецька імперія 11-та армія
Німецька імперія Бузька армія
Німецька імперія Південна армія
Німецька імперія 12-та армія
Австро-Угорщина 1-ша армія
Австро-Угорщина 3-тя армія
Австро-Угорщина 4-та армія
Австро-Угорщина 2-га армія
Австро-Угорщина 7-ма армія
Росія 5-та армія
Росія 1-ша армія
Росія 2-га армія
Росія 10-та армія
Росія 4-та армія
Росія 3-тя армія
Росія 8-ма армія
Росія 11-та армія
Росія 7-ма армія
Втрати
Німецька імперія 200 000 загиблих, поранених та зниклих безвісти[1]
Австро-Угорщина немає даних
Росія 500 000 загиблих, поранених, полонених та зниклих безвісти[2]
Не варто плутати з Великим відступом франко-британських військ на Західному фронті у 1914 році
Великий відступ. Відхід російських військ з Польщі. Східний фронт (1915 р.)
Великий відступ. Подальший відхід на Східному фронті

Великий відступ (17 серпня — 14 вересня 1915) — наступальна операція військ Центральних держав, у результаті якої після завдання поразки російській армії в ході наступу під Горлицєю, німецькі та австро-угорські війська прорвали фронт оборони супротивника та, завдавши нищівної поразки, просунулися вглиб території Російської імперії на кілька сотень кілометрів.

Зміст[ред.ред. код]

Після поразки в Галичині, завданої російській імператорській армії, фактичний керівник німецькими військами на Східному фронті генерал піхоти Е. фон Фалькенгайн запропонував подальший розвитку кампанії 1915 року. Літом цього року, Центральні держави кардинально змінили співвідношення сил на Східному фронті на свою користь. Німецьке командування сформувало 4 нові німецькі армії: 11-ту, 12-ту, Неманську та Бузьку, тому на початок масштабного наступу 13-ти арміям Четверного союзу протистояли 9 армій російських військ.

Ставка Верховного Головнокомандувача вирішила почати стратегічний відступ для того, щоб виграти час, необхідний для масивного нарощування військової промисловості та поповнення резервів.

Це призвело до повного краху фронту, північний фланг багатокілометрового фронту російських військ змушений був відступати на південь з Пруссії. У другій половині вересня 1915 майже вся російська армія поздовж усього Східного фронту розпочала відступ на схід. Російські війська були повністю витіснені з Галичини та Польщі.

У цей переломний момент у Першій світовій війні, російська армія, билася за виживання, і не розглядалася німецько-австрійським керівництвом, як загроза на Східному фронті. У свою чергу, німецькі війська, що звільнилися були передислоковані на Західний фронт.

Водночас, російській армії вдалося уникнути оточення і восени 1915 року, після проведення серії контрнаступів та контрударів, російсько-німецький фронт стабілізувався на лінії Рига-Єкабпілс-Даугавпілс-Двінськ-Барановичі-Пінськ-Дубно-Тарнополь-Чернівці.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Richard L. DiNardo, 2010, p. 132–133
  2. Norman Stone, The Eastern Front, 1975, p.174

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]