Битва біля Цери

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Битва біля Цери
Сербський фронт (Перша світова війна)
Battle of Cer.jpg Перше вторгнення австрійських військ до Сербії у 1914 р.
Дата 15 - 24 серпня 1914 року
Місце Гора Цер та навколишні міста і села
Результат перемога сербських військ
Противники
Австро-Угорщина Сербія
Командувачі
Оскар Потіорек Олександр I Карагеоргієвич
Радомир Путнік
Петар Бойовіч
Степа Степанович
Павле Юрішич-Штурм
Сили сторін
бл. 200 000 чоловік бл. 180 000 чоловік
Військові втрати
бл. 10 тис. вбитих, 30 тис. поранених, 4500 полонених бл. 5000 вбитих, 15 000 поранених

Битва біля Цери — одна з перших битв Першої Світової війни, що відбулась між Австро-Угорщиною та Сербією у серпні 1914 року.

Початок вторгнення[ред.ред. код]

Після оголошення війни 28 липня 1914 року Австро-Угорщина зосередила сили трьох своїх армій для нанесення удару по Сербії. П'ята і шоста армії, що знаходились у Боснії, отримали наказ завдати головного удару по Сербії. Друга армія була зосереджена в Сремі і Банаті, для введення в оману Верховного командування Сербії щодо напрямку наступу. У перші дні війни підрозділи Другої армії проводили обстріл населених пунктів на півночі Сербії, включаючи Белград і Смедерево, а 15 серпня окупували Шабац. Основні сили 5-ї та 6-ї армії готувались до переправи через Дріну, на що в них пішло аж 4 дні.[1][2] В цей час на зустріч австро-угорським військам рухались частини 2-ї та 3-ї сербських армій.

Хід битви[ред.ред. код]

Близько 23:00 15 серпня частини сербської армії наштовхнулись на позиції австро-угорських військ на схилах г. Цер. Проте позиції були слабо облаштовані і серби відтіснили з неї австрійську армію. 16 серпня біля Слатіна сербські війська скували і відкинули австро-угорські частини. У смузі 3-ї сербської армії бої були важкими, і на деяких ділянках сербам довелося відійти. 18 серпня автро-угорські війська намагались просунутись по плацдарму біля Шабацу, щоб забезпечити кращі умови для наступу 5-ї армії. Проте розгром австрійських частин на річці Добрава зруйнував їхні плани. Протягом наступних днів до сербів підтягнулися частини 2-ї сербської армії, яка прикривала більш зручну для ведення наступу, рівнинну місцевість північної Сербії і відповідно краще забезпечену Радомиром Путніком. Внаслідок цього сербам вдалось прорвати австро-угорський фронт біля Лозниці. Для австрійців склалася несприятлива ситуація, і вони 19 серпня почали відхід по всьому фронту. Для цього було використано частини 2-ї австро-угорської армії, затримуючи їх відправку на фронт у Галичині. Починаючи з 20 серпня сербські війська переслідували відступаючі австрійські війська. У результаті до 24 серпня австро-угорські війська були відкинуті до річок Сава і Дріна.[2][3]

Підсумки[ред.ред. код]

Хоча сербська армія досягла успіху в цьому бою, серби втратили значну частину боєприпасів.[4] Командувач 2-ї сербської армії Степа Степанович, за успішне командування військами, був підвищений до рангу фельдмаршала (сербською: вoјвода).[5] Командувач автстро-угорськими військами Оскар Потіорек був принижений поразкою і вимагав реваншу, на що отримав дозвіл у вересні 1914 року.[6] Внаслідок поразки біля гори Цер австро-угорська армія була змушена відмовитись від міста Плєвла, яке вона захопила 19 серпня.[7]

Під час виконання розвідувального польоту відбувся перший повітряний бій сербського льотчика Томича та австро-угорського пілота. Останній вистрелив у Томича з револьвера та сербський льотчик зумів втекти.[8]

Успішний бій привернув до Сербії увагу всього світу, внаслідок чого у пресі почали з'являтись статті на їхній захист, а іноземці надавали політичну, гуманітарну та військову допомогу.[7][8][9]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Битва при Цере — первая победа союзников в войне. — Международное радио Сербии. Джерело станом на 22.11.14
  2. а б Начало боевых действий; битва при Цере. Джерело станом на 22.11.14
  3. Смирнов И. Первое поражение кайзеровского блока в первой мировой войне: битва при Цере. — Джерело станом на 22.11.14
  4. Stevenson, David (2004). Cataclysm: The First World War as Political Tragedy. New York: Basic Books. ISBN 978-0-7867-3885-4.
  5. Radan, Peter; Pavković, Aleksandar (1997). The Serbs and Their Leaders in the Twentieth Century. Farnham: Ashgate. ISBN 978-1-85521-891-8.
  6. Jordan, David (2008). The Balkans, Italy & Africa 1914–1918: From Sarajevo to the Piave and Lake Tanganyika. London: Amber Books. ISBN 978-1-906626-14-3.
  7. а б Mitrović, Andrej (2007). Serbia's Great War, 1914–1918. West Lafayette, Indiana: Purdue University Press. ISBN 978-1-55753-477-4.
  8. а б Glenny, Misha (2012). The Balkans: 1804–2012. London: Granta Books. ISBN 978-1-77089-273-6.
  9. Pavlowitch, Stevan K. (2002). Serbia: The History of an Idea. New York: New York University Press. ISBN 978-0-8147-6708-5.

Посилання[ред.ред. код]