Ярополк Святославич
| Ярополк I Святославич Ꙗропълъкъ Свѧтославличь | |||
 | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 972 — 978 | |||
| Попередник: | Святослав Хоробрий | ||
| Наступник: | Володимир Великий | ||
| Народження: |
955[джерело?] Київ | ||
| Смерть: |
11 червня 978 Родень | ||
| Поховання: | Десятинна церква | ||
| Країна: | Київська Русь | ||
| Рід: | Рюриковичі | ||
| Батько: | Святослав Хоробрий | ||
| Мати: | Предслава | ||
| Шлюб: | Ірина | ||
| Діти: | Святополк (?) | ||
Яропо́лк Святосла́вич (д.-рус. Ѩропо́лкъ Свѧтосла́вичъ; 955[джерело?] — 11 червня 978) Князь із династії Рюриковичів. Великий князь київський (972-978), правитель Київської Русі. Старший син київського князя Святослава Хороброго. Онук і вихованець княгині Ольги. Після смерті батька вів міжусобну війну з братами — деревлянським князем Олегом і новгородським князем Володимиром. 977 року захопив Деревлянську землю, вбивши Олега. Того ж року завоював Новгород, вигнав Володимира і став князем новгородським (977-978). Проте наступного року, після повернення брата із варягами, втратив і Новгород, і Київ. Загинув під час переговорів у Родені на Росі від рук варягів Володимира. У західній традиції — Яропо́лк І. Прихильно ставився до християн, що проживали на території Русі.[джерело?]
Під час батькових походів виховувався бабусею Ольгою.
969 року батько Святослав поставив Ярополка київським удільним князем. Сам Святослав планував правити державою з Переяславця на Дунаї. Як повідомляє «Історія Польщі» Яна Длугоша, що, можливо, спиралася на Перемишльський звід, Ярополк мусив задовільнитися цим і не втручатися у справи сусідів. Цю версію вважали достовірною історики Микола Карамзін, Євген Перфецький, Михайло Тихомиров, Юрій Лимонов, Олексій Шахматов, Леонтій Войтович. Її заперечував лише Констянтин Бестужев-Рюмін[1].
За вплив на Ярополка боролися язичники і християни із супроводу княгині Ольги. Як зазначає Іоакимів літопис: «Ярополк же бе муж кроткий и милостивый ко всем, любляще христианы и асче сам не крестися народа ради, но никому не претяше». З часом перевагу в оточенні Ярополка здобули язичники — воєвода Свенельд та батькові ветерани. Вони підштовхнули Ярополка до майбутньої боротьби з братами за владу[1].
По смерті Святослава 972 року Ярополк перебрав верховну владу над Русю.
Оскільки від часів Святослава тривала ворожнеча із Візантією, Ярополк підтримував зв'язки із її противниками у Західній Європі. Зокрема, Ламберт Ашаффенбурзький повідомляє, що 973 року посли Ярополка прибули до імператора Оттона І й взяли участь у Рейхстазі в Кведлінбурзі, Саксонія. 979 року посли від Папи Римського приїздили до Києва. Леонід Войтович вбачає в цьому симптоматичне повернення до політики княгині Ольги[1].
Бажаючи об'єднати всю Русь під своєю владою, Ярополк вів боротьбу з братами: 977 року, перемігши Олега, який загинув при штурмі стольного града деревлян Вручия, приєднав Деревлянську землю, і одразу ж захопив Новгород, прогнавши Володимира, який, проте, за допомогою варягів 979 року повернув собі Новгород, а згодом здобув Київ.
Ярополк відступив до Роденя, де був убитий з відома Володимира. Дата смерті записана сучасником князя — християнським літописцем. На думку Леоніда Войтовича, це є побіжним свідченням хрещення самого Ярополка[1]. Ймовірно, київського князя поховали за напівхристиянським обрядом у кургані, розташованому в урочищі Королевино біля Таганчі, в околицях Роденя (сучасна Черкаська область, Канівський район).
1044 року останки Ярополка перенесли до Десятинної церкви за наказом Ярослава Мудрого. Леонтій Войтович вважає, що гробниця Ярополка в цій церкві могла бути кенотафом, оскільки не личило ховати призвідця братовбивчої війни 977-978 років поруч із його жертвою Олегом та братом Володимиром. Крім того, сам Ярослав Мудрий був вихованцем воєводи Блуда, одного з винуватців загибелі князя Ярополка[1].
- Батько: Святослав (?—972), великий князь київський (945—972)
- Мати: Предслава, угорка
- Брати:
- Олег Святославич (?—977), князь древлянський (970—977)
- Володимир (963? —1015), князь новгородський (970—980), великий князь київський (980—1015)
| 4. Ігор, князь київський | ||||||||||||||||
| 2. Святослав, великий князь київський | ||||||||||||||||
| 5. Ольга, княгиня київська | ||||||||||||||||
| 1. Ярополк, великий князь київський | ||||||||||||||||
| 6. Такшонь, Князь Угорщини | ||||||||||||||||
| 3. Предслава, угорка | ||||||||||||||||
| 7. невідомо | ||||||||||||||||
Провулок Князя Ярополка Святославича у місті Київ
- ↑ а б в г д Войтович Л. В. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.) [Архівовано 7 серпня 2020 у Wayback Machine.]. — Львів : Інститут українознавства, 2000. — ISBN 966-02-1683-1.
- Котляр М. Ярополк Святославич [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 757. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). Львів: Інститут українознавства, 2000.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ярополк Святославич
| Попередник Святослав Хоробрий |
|
Великий князь Київський 972-978 |
|
Наступник Володимир Великий |
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |