Ярополк Святославич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ярополк І Святославич)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ярополк I Святославич
Ꙗропълъкъ Свѧтославличь
Ярополк I Святославич
Ярополк I Святославич
Портрет Князя Ярополка з книги Бартоша Папроцького (1599)
Ярополк I Святославич
Прапор
Прапор
Великий князь Київський
972 — 978
Попередник: Святослав Хоробрий
Наступник: Володимир Великий
 
Народження: 955[джерело?]
Київ
Смерть: 11 червня 978
Родень
Поховання: Десятинна церква
Країна: Київська Русь
Рід: Рюриковичі
Батько: Святослав Хоробрий
Мати: Предслава
Шлюб: Ірина
Діти: Святополк (?)

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Яропо́лк Святосла́вич (д.-рус. Ѩропо́лкъ Свѧтосла́вичъ; 955[джерело?] — 11 червня 978)  Князь із династії Рюриковичів. Великий князь київський (972-978), правитель Київської Русі. Старший син київського князя Святослава Хороброго. Онук і вихованець княгині Ольги. Після смерті батька вів міжусобну війну з братами — деревлянським князем Олегом і новгородським князем Володимиром. 977 року захопив Деревлянську землю, вбивши Олега. Того ж року завоював Новгород, вигнав Володимира і став князем новгородським (977-978). Проте наступного року, після повернення брата із варягами, втратив і Новгород, і Київ. Загинув під час переговорів у Родені на Росі від рук варягів Володимира. У західній традиції — Яропо́лк І. Прихильно ставився до християн, що проживали на території Русі.[джерело?]

Біографія

[ред. | ред. код]

Молодість

[ред. | ред. код]

Під час батькових походів виховувався бабусею Ольгою.

969 року батько Святослав поставив Ярополка київським удільним князем. Сам Святослав планував правити державою з Переяславця на Дунаї. Як повідомляє «Історія Польщі» Яна Длугоша, що, можливо, спиралася на Перемишльський звід, Ярополк мусив задовільнитися цим і не втручатися у справи сусідів. Цю версію вважали достовірною історики Микола Карамзін, Євген Перфецький, Михайло Тихомиров, Юрій Лимонов, Олексій Шахматов, Леонтій Войтович. Її заперечував лише Констянтин Бестужев-Рюмін[1].

За вплив на Ярополка боролися язичники і християни із супроводу княгині Ольги. Як зазначає Іоакимів літопис: «Ярополк же бе муж кроткий и милостивый ко всем, любляще христианы и асче сам не крестися народа ради, но никому не претяше». З часом перевагу в оточенні Ярополка здобули язичники — воєвода Свенельд та батькові ветерани. Вони підштовхнули Ярополка до майбутньої боротьби з братами за владу[1].

По смерті Святослава 972 року Ярополк перебрав верховну владу над Русю.

Контакти із Заходом

[ред. | ред. код]

Оскільки від часів Святослава тривала ворожнеча із Візантією, Ярополк підтримував зв'язки із її противниками у Західній Європі. Зокрема, Ламберт Ашаффенбурзький повідомляє, що 973 року посли Ярополка прибули до імператора Оттона І й взяли участь у Рейхстазі в Кведлінбурзі, Саксонія. 979 року посли від Папи Римського приїздили до Києва. Леонід Войтович вбачає в цьому симптоматичне повернення до політики княгині Ольги[1].

Міжусобиці й загибель

[ред. | ред. код]
Вбивство Ярополка

Бажаючи об'єднати всю Русь під своєю владою, Ярополк вів боротьбу з братами: 977 року, перемігши Олега, який загинув при штурмі стольного града деревлян Вручия, приєднав Деревлянську землю, і одразу ж захопив Новгород, прогнавши Володимира, який, проте, за допомогою варягів 979 року повернув собі Новгород, а згодом здобув Київ.

Ярополк відступив до Роденя, де був убитий з відома Володимира. Дата смерті записана сучасником князя — християнським літописцем. На думку Леоніда Войтовича, це є побіжним свідченням хрещення самого Ярополка[1]. Ймовірно, київського князя поховали за напівхристиянським обрядом у кургані, розташованому в урочищі Королевино біля Таганчі, в околицях Роденя (сучасна Черкаська область, Канівський район).

1044 року останки Ярополка перенесли до Десятинної церкви за наказом Ярослава Мудрого. Леонтій Войтович вважає, що гробниця Ярополка в цій церкві могла бути кенотафом, оскільки не личило ховати призвідця братовбивчої війни 977-978 років поруч із його жертвою Олегом та братом Володимиром. Крім того, сам Ярослав Мудрий був вихованцем воєводи Блуда, одного з винуватців загибелі князя Ярополка[1].

Сім'я

[ред. | ред. код]
Докладніше: Рюриковичі

Родовід

[ред. | ред. код]
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
4. Ігор, князь київський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
2. Святослав, великий князь київський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
5. Ольга, княгиня київська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
1. Ярополк, великий князь київський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
6. Такшонь, Князь Угорщини
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
3. Предслава, угорка
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
7. невідомо
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

Провулок Князя Ярополка Святославича у місті Київ

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ярополк Святославич

Попередник
Святослав Хоробрий
Великий князь Київський
972-978
Наступник
Володимир Великий