Список судинних рослин Гібралтару

Список судинних рослин Гібралтару
?
Список судинних рослин Гібралтару ?
	Гібралтар
Фл. районування
Царство	Голарктика
Біом	Середземноморські ліси і чагарники
Місцевість
Континент	Європа
Акваторія	Гібралтарська протока
Країна	Велика Британія
Шкали
За систематикою	судинні рослини
Геологічний вік	сучасність
Особливості
Визначні раритетні види	Iberis gibraltarica, Limonium emarginatum, Silene tomentosa
Ключові індикаторні види	Cerastium gibraltaricum, Thymus willdenowii
Видовий обсяг	636
Чужорідні види	агава американська, алое деревоподібне

Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 12 серпня 2021, заснована на цій версії.

Гібралтар є батьківщиною та місцем зростання різноманітного рослинного світу — пальми, лаванда, жасмин, ломиніс, жимолость, герані й бугенвілея ростуть пліч-о-пліч із багатьма рідкісними видами, включно з двома ендеміками — Iberis gibraltarica і Limonium emarginatum. З-поміж судинних рослин Гібралтару налічується 37 видів судинних спорових, 8 — голонасінних і решта, 591 вид покритонасінних.

Рослинність Гібралтару має, в основному, типовий середземноморський характер. Вона складається переважно зі щільних чагарникових заростей, відомих як макі, але є й інші області; більш відкритих і більш низьких чагарників, відомих як гарига. Крім чагарників є рослинні угруповання великих морських скель; обмежена, але важлива скеляста берегова лінія; унікальні великі піщані схили східної сторони; скелясті вапнякові виступи й тріщини; степові угруповання на Млиновому пагорбі і залишки піщаного перешийка, який пов'язує Гібралтар та Іспанію. Гібралтар складений з вапняків, що мають лужну реакцію, на відміну від гір у довколишній Іспанії, які в значній мірі пісковикові з більш кислими ґрунтами. У результаті цього є багато видів, що мешкають на Скелі, які є рідкісними або відсутні в навколишніх областях. У той же час, геологія Скелі схожа на геологію Північної Африки, і тому є види, спільні для цих двох регіонів. Згадані фактори забезпечують різноманіття середовищ існування, що зумовлює розмаїття флори, в тому числі існування деяких рослин, які є унікальними для Скелі. Більшість представників флори Гібралтару — це місцеві види, але є деякі завезені й натуралізовані. Основні місяці цвітіння — це березень–травень, але квіти можна побачити в Гібралтарі практично цілий рік. Найменше квітів спостерігається в літні місяці (липень — серпень), коли дуже мало опадів. Незабаром після перших дощів у вересні знов починається квітування багатьох рослин, яке триває до листопада. Ряд видів були завезені в Гібралтар навмисно або випадково. Багато з них потрапили з країн із кліматом, подібним до гібралтарського — наприклад, Південної Африки і частини Південної та Центральної Америки. Вони легко поширюються, а іноді й витісняють аборигенні види. Серед таких рослин: Oxalis pes-caprae, агава американська, Carpobrotus edulis, які були завезені для того, щоб закріпити великі східні піщані схили; також опунція фікус-індіка, Freesia refracta, алое деревоподібне.

Регіональні особливості

Макі

Макі — це щільні, майже непроникні зарості дрібних дерев і чагарників висотою від 3 до 5 метрів разом з повзучими і виткими рослинами. Основна частина Верхньої Скелі включає цей тип рослинності. Основні дерева й чагарники, знайдені тут: Rhamnus alaternus, Osyris quadripartita, маслина європейська, Pistacia lentiscus, Pistacia terebinthus, Bupleurum fruticosum, Smilax aspera, Clematis cirrhosa, Aristolochia baetica, Asparagus album, Lonicera implexa, Ruscus hypophyllum, Coronilla valentina subsp. glauca, Calicotome villosa, Teucrium fruticans, лавр благородний, Celtis australis, Ceratonia siliqua, Chamaerops humilis, Ephedra fragilis, жасмін кущовий, Prasium majus.

Гарига

Гарига складається з досить розрідженої рослинності, утвореної низькими чагарниками (від колін по пояс). Цей біоценоз не надто поширений і зазвичай зустрічається в південних частинах Скелі. Більш відкрита природа цього типу рослинності врізноманітнює флористичний склад порівняно з макі. Багато з чагарників, знайдених у макі, зростають також в гаригах. Серед них багато запашних: Teucrium lusitanicum, розмарин, Ruta angustifolia, Sideritis arborescens, Lavandula dentata, Lavandula multifida. Тут також ростуть Euphorbia squamigera, Stipa tenacissima, Teline linifolia, Chamaerops humilis. На невеликій території вздовж Середземного шляху зростають Cistus albidus, Cistus salvifolius. Це досить дивно, бо це рослини кислих ґрунтів. Це має означати, що ця зона є більш кислою, ніж її оточення. Серед цибулинних рослин буяють Scilla peruviana, Urginea maritima, Allium ampeloprasum, Gladiolus communis, Asphodelus aestivus, Asphodelus albus. Поширені також інші трав'янисті рослини, які створюють різноманітні аспекти у весняні місяці (березень — травень).

Скельні оголення порід

Вапнякові скелі на півночі і заході Гібралтару, скелястий верхній виступ і оголення, також узбіччя в межах макі забезпечують середовища проживання, в яких можна знайти велику кількість цікавих й унікальних видів. Тут зростає Silene tomentosa — дуже рідкісна рослина, якої немає більш ніде у світі. Ця рослина вважалася вимерлою, поки її заново не відкрили в 1994 році. Іншими рослинами є Iberis gibraltarica — рослина з Північної Африки, яка ніде в Європі, крім Гібралтару не росте, Cerastium gibraltaricum також унікальна в Гібралтарі, Saxifraga globulifera var. gibraltarica — унікальний гібралтарський різновид, Thymus willdenowii — поширений дуже локально і дуже рідкісний загалом вид. Крім цих унікальних рослин, тут також ростуть Iris filifolia, гвоздика садова, Scilla peruviana, Narcissus papyraceus, які вегетують у величезних кількостях між листопадом і січнем, Colchicum lusitanum, Lobularia maritima, ротики садові, які також можна знайти на стінах і дахах будинків у цих районах Гібралтару, Gladiolus communis, Euphorbia characias, Aeonium arboreum і багато інших. Саме в цьому середовищі проживання можна знайти 10 видів диких орхідей, притаманних Гібралтару. Вони дуже рідкісні і їх важко виявити: офрис бджолоносна, Ophrys fusca, Ophrys lutea, Ophrys tenthredinifera, Ophrys bombyliflora, Ophrys speculum, Gennaria diphylla, Serapias parviflora, скрученик спіральний, плодоріжка пірамідальна.

Морські скелі та берегова лінія

Це, здавалося б, негостинне навколишнє середовище, бите східними і південно-західними вітрами і морськими бризами, забезпечує ідеальне місце існування для деяких рослин, які зустрічаються тільки поблизу моря. До них належить Limonium emarginatum — рослина, яка, як вважають, є видом з Північної Африки і дуже рідко зустрічаються в інших країнах Європи. Інші види, знайдені тут — Crithmum maritimum, Suaeda vera, Limonium sinuatum, Pallenis maritima, Frankenia laevis; Jacobaea maritima. Тут також зростають дуже рідкісні Senecio leucanthemifolius і Mesembrianthemum crystallinum.

Великі східні піщані схили

Ці доісторичні консолідовані піщані дюни, створені вітром у той час, коли рівень моря був значно нижчим, ніж тепер, і піщані рівнини простягалися на схід від Гібралтару. Цей піщаний ґрунт дає унікальне середовище проживання не тільки для рослин піщаних пляжів, а й для багатьох інших. Рослини, які можуть вижити в цьому середовищі пристосовані витримувати насичені сіллю вітри, високі температури без укриття від сонця і брак води. Тут зростає Ononis natrix ramosissima var. gibraltarica унікальний для Гібралтару. Також ростуть миколайчики приморські, Linaria pedunculata, морква дика, Cyperus capitatus, Silene nicaeensis, Silene littorea, люцерна приморська, Pancratium maritimum, Dipcadi serotinum, Euphorbia boetica, Cachrys libanotis, Cakile maritima, цибуля круглоголова, Crucianella maritima, Delphinium nanum, Dianthus broteri, мачок жовтий, Lotus creticus, Malcolmia littorea, Verbascum giganteum. Деякі з цих видів зустрічаються також на кладовищі Норт Фронт — залишку піщаного перешийка, який відділяв Скелю від материкової частини Іспанії.

Степ

На Млиновому пагорбі знаходиться плоска, віяна вітрами місцевість, з тонким, бідним кам'янистим ґрунтом. Попри все це, Млиновий пагорб — скарбниця видів рослин. Навесні він буяє кольорами, хоча і не тривалий період. Тут є ряд видів, які не зустрічаються в інших місцях на Скелі, в тому числі Crocus serotinus salzmannii, Salvia verbenaca, Echium parviflorum, Plantago serraria, Hedysarum coronarium, Mantisalca salmantica, Minuartia geniculata, Lotus tetragonolobus, Lathyrus annuus. Інші важливі рослини, які ростуть тут краще, ніж у будь-якому іншому місці це — Ornithogalum orthophyllum, Romulea clusiana, Moraea sisyrinchium, огірочник лікарський, Ecballium elaterium, Echium plantagineum.