Список судинних рослин Білорусі
Список судинних рослин Білорусі | |
---|---|
Фл. районування | |
Царство | голарктика |
Біом | ліс помірної зони, прісні води |
Місцевість | |
Континент | Європа |
Країна | Білорусь |
Шкали | |
За географією | флора Європи |
За систематикою | судинні рослини |
Геологічний вік | сучасність |
Особливості | |
Визначні раритетні види | Можливі ендеміки: Alisma praecox, Hieracium semilimbatum |
Типові риси | Лісотвірні види[1]: Pinus sylvestris, Betula pendula, B. pubescens, Picea abies, Alnus glutinosa, Quercus robur, A. incana, Populus tremula |
Чужорідні види | Acer negundo, Acorus calamus, Agropyron cristatum, Amaranthus blitoides, A. blitum, A. viridis, Ambrosia artemisiifolia, Amelanchier spicata, Anchusa arvensis, Armoracia rusticana, Artemisia austriaca, Atriplex tatarica, Axyris amaranthoides, Bassia scoparia, Bidens frondosa, Bryonia alba, Caragana arborescens, Chaerophyllum aureum, Chenopodium bonus-henricus, C. foliosum, C. vulvaria, Coreopsis grandiflora, Cornus alba, Cuscuta epilinum, Dianthus barbatus, Dysphania schraderiana, Echinochloa crus-galli, Echinocystis lobata, Elsholtzia ciliata, Elodea canadensis, E. nuttallii, Eragrostis minor, E. pilosa, Erechtites hieraciifolius, Erigeron canadensis, Festuca trachyphylla, Galinsoga parviflora, G. quadriradiata, Geum macrophyllum, Glaucium corniculatum, Helianthus strumosus, H. tuberosus, Heracleum pubescens, Hippophae rhamnoides, Hordeum jubatum, H. vulgare, Impatiens glandulifera, I. parviflora, Iva xanthiifolia, Juncus tenuis, Lavatera thuringiaca, Lepidium densiflorum, L. ruderale, Lolium multiflorum, L. remotum, L. temulentum, L. polyphyllus, Lycium barbarum, Malus domestica, Malva excisa, Matricaria discoidea, Melilotus wolgicus, Oenothera biennis, Onobrychis viciifolia, Orobanche ramosa, Oxalis stricta, Papaver somniferum, Phalaris canariensis, Physalis alkekengi, Reseda lutea, Reynoutria japonica, Robinia pseudoacacia, Rosa glabrifolia, R. rugosa, Rudbeckia hirta, R. laciniata, Rumex patientia, Senecio viscosus, Setaria pumila, S. viridis, Silene gallica, Sisymbrium volgense, Solidago canadensis, Sorbaria sorbifolia, Spiraea media, Symphyotrichum lanceolatum, Tulipa sylvestris, Veronica persica, Xanthium strumarium |
Список судинних рослин Білорусі містить перелік з 1358 видів (у тому числі 89 — натуралізовані), зареєстрованих на території Білорусі. Культивовані та випадкові чужорідні види рослин до таблиці не включені. Список налічує 43 види судинних спорових, 4 види голонасінних і 1311 видів покритонасінних рослин.
Білорусь має щедрий диверсифікований рослинний і тваринний світ, який розвивався упродовж 10 000 років, коли останній льодовиковий щит відсунувся з Європи. Хвойні дерева, такі як сосна та ялина, домінують на півночі, тоді як на півдні частіше трапляються листопадні види, такі як дуб і граб. Білорусь має кілька основних природних заповідників — Біловезький на кордоні з Польщею і Прип'ятський на півдні є найбільшими, але ще декілька є вкрапленнями на всій території країни[2]. Природний рослинний покрив займає ≈ 67% території республіки. У його складі в основному спільноти лісового, лучного і болотного типів рослинності. Ліси вкривають 37.8% території (з них на формації Pinus sylvestris припадає 50.2% від площі лісів, на Betula pendula й B. pubescens — ≈ 20.8%, на Picea abies — 10.1%, на Alnus glutinosa — 8.2% лісів), луки — ≈ 15.8%, болота займають 11.5%, чагарникова рослинність — 3.1% території[1].
№ | Наукова й українська назви виду | Поширення в Білорусі | Родина | Зображення |
---|---|---|---|---|
1 | Asplenium adiantum-nigrum L. селезінник чорний | Відоме одне місце зростання у Брестському районі. Населяє сосняк моховитий, залісений схил яру[4]. | Aspleniaceae | |
2 | Asplenium ruta-muraria L. селезінник муровий | Дуже рідко (Брестський район, а також Гродненський і Свислоцький район Гродненської області)[5]. | Aspleniaceae | |
3 | Asplenium trichomanes L. селезінник волосинчастий | Дуже рідко (Брестський район і Лельчицький район Гомельської області). Населяє старі напівзруйновані кам'яні споруди. Кальцефільний вид[6]. | Aspleniaceae | |
4 | Phegopteris connectilis (Michx.) Watt букова папороть лісова | В Поліссі одинично, на решті території досить часто. Вогкуваті, тінисті ялинові та ялицево-широколистяні, рідше широколистяні ліси[7]. | Aspleniaceae | |
5 | Thelypteris palustris Schott болотяна папороть звичайна | На всій території, часто. Населяє відкриті й лісові низинні болота, заболочені ялинові, змішані та дрібнолисті ліси й береги водойм[7]. | Aspleniaceae | |
6 | Athyrium filix-femina L. безщитник жіночий | На всій території, дуже часто. Населяє сирі й заболочені змішані, ялинові й листяні ліси, біля лісових боліт, по долинах малих річок і заліснених ярах[8]. | Athyriaceae | |
7 | Cystopteris fragilis L. міхурниця ламка | На всій території, зрідка. Населяє широколистяно-смерекові, ялинові, широколисті і дрібнолисті ліси на берегах річок, струмків і ярів, часто біля коріння дерев і на пнях у вологих місцях проживання[9]. | Cystopteridaceae | |
8 | Cystopteris sudetica L. міхурниця судетська | Відомо одне місце зростання (Борисовський район). Населяє ясенник[10]. | Cystopteridaceae | |
9 | Gymnocarpium dryopteris (L.) Newman голокупник дубовий | На всій території, часто. Населяє ялинові, ялицево-широколистяні ліси, облісені схили річкових долин[11]. | Cystopteridaceae | |
10 | Pteridium aquilinum (L.) Kuhn орляк звичайний | Росте (subsp. aquilinum) в західній і центральній частинах Білорусі, дуже рідко. Населяє неморальні широколистяно-хвойні ліси, їхні узлісся, вирубки, узбіччя лісових доріг[12]. Pteridium aquilinum subsp. pinetorum росте на всій території, дуже часто. Населяє хвойні, рідше широколистяно-хвойні та дрібно-листяні ліси, їхні узлісся, вирубки, узбіччя лісових доріг[13]. | Dennstaedtiaceae | |
11 | Dryopteris carthusiana (Vill.) H.P.Fuchs щитник остистий | На всій території, дуже часто. Населяє хвойні, широколистяно-ялинові та дрібнолисті ліси, зарості чагарників[14]. | Dryopteridaceae | |
12 | Dryopteris cristata (L.) A.Gray щитник гребенястий | На всій території, досить часто. Населяє сирі й заболочені ліси, перехідні болота (переважно лісові) і заболочені луги[15]. | Dryopteridaceae | |
13 | Dryopteris dilatata (Hoffm.) A.Gray щитник широколистий | Виявляє приуроченість до височин (Мінська височина, Мозирська гряда, відроги Оршано-Могилевської височини), дуже рідко. Населяє ялинові та ялиново-широколистяні ліси[16]. | Dryopteridaceae | |
14 | Dryopteris expansa (C.Presl) Fraser-Jenk. & Jermy (syn. Dryopteris assimilis) щитник розлогий | На всій території, зрідка. Зростає в ялинових і ялиново-широколистяних лісах[17]. | Dryopteridaceae | |
15 | Dryopteris filix-mas (L.) Schott щитник чоловічий | На всій території, дуже часто. Населяє широколистяні, ялинові й широколистяно-смерекові, рідше осикові й березові ліси, зарості сірої вільхи й чагарників, схили корінних берегів річкових долин і ярів[18]. | Dryopteridaceae | |
16 | Polystichum aculeatum (L.) Roth ex Mert. багаторядник шипуватий | Відомо два місця зростання (Малоритський район і Брестський район Брестської області)[19]. | Dryopteridaceae | |
17 | Polystichum braunii (Spenn.) Fée багаторядник Брауна | Відомо одне місце зростання (Гомельська область Мозирський район). Населяє чорновільхові ліси на крутих схилах ярів, на лесовидних багатих ґрунтах[20]. | Dryopteridaceae | |
18 | Equisetum arvense L. хвощ польовий | На всій території, дуже часто. Населяє заплавні й материкові луки, береги водойм, зарості чагарників і вогкуваті розріджені ліси, укоси залізничних насипів і канав, кар'єрів, доріг і меліоративних каналів; бур'ян на полях і городах; як правило, росте на ґрунтах з підвищеною кислотністю[21]. | Equisetaceae | |
19 | Equisetum fluviatile L. хвощ багновий | На всій території, часто. Населяє берега і прибережні зони озер, біля джерел, на берегах струмків, річок, стариць, каналів, мілководді (але іноді до 1.5 м і більше), болотах низинного і перехідного типів[22]. | Equisetaceae | |
20 | Equisetum hyemale L. хвощ зимовий | На всій території, доволі часто. Населяє долини річок, струмків, схили ярів, розпадків, нерідко утворює значні за площею зарості. Рідше росте на сухих відкритих або тінистих схилах, схилах залізниць, у сосновим борах, узліссях широколистяних лісів, на лісових галявинах[23]. | Equisetaceae | |
21 | Equisetum palustre L. хвощ болотяний | На всій території, доволі часто. Населяє береги річок і озер, вологі луки, низинні, рідше перехідні болота, біля джерел, бур'ян на полях. Індикатор кислих ґрунтів[24]. | Equisetaceae | |
22 | Equisetum pratense Ehrh. хвощ лучний | На всій території, доволі часто. Населяє ліси, лісові галявини й узлісся, окрайці боліт, схили ярів, долини струмків, прирічні верболози, узбіччя доріг, рідше бур'ян на околицях полів[25]. | Equisetaceae | |
23 | Equisetum sylvaticum L. хвощ лісовий | На всій території, часто. Населяє лісові сирі тінисті місця, узлісся, лісові галявини, серед чагарників, вологі луки, біля боліт, на берегах водойм[21]. | Equisetaceae | |
24 | Equisetum telmateia Ehrh. хвощ великий | Трапляється на південному сході республіки в двох локалітетах на корінних берегах річок Прип'ять і Дніпро. Населяє високі схили корінних берегів великих річок у місцях виходу ґрунтових вод, біля джерел[26]. | Equisetaceae | |
25 | Equisetum variegatum Schleich. ex F.Weber & D.M.H.Mohr хвощ рябий | У Вітебській області трапляється часто, на решті території республіки — рідко. Населяє сирі піщані й галькові берега озер і річок, вогкуваті схили, ключові болота, прибережні луки, а також в порушених місцях проживання (вогкуваті глинисті, гравійні, рідше піщані кар'єри, укоси, насипи шосейних і залізних доріг)[27]. | Equisetaceae | |
26 | Isoetes lacustris L. молодильник озерний | Переважно в північній частині республіки, а також у Новогрудському районі Гродненської області й у Лунінецькому районі Брестської області, рідко. Населяє літоральні зони озер з піщаним дном і чистою водою, на глибині до 3 м[28]. | Isoëtaceae | |
27 | Diphasiastrum complanatum (L.) Holub зелениця сплющена | На всій території, рідко. Населяє хвойні та змішані ліси. Надає перевагу помірно затіненим місцям і кислим ґрунтам[29]. | Lycopodiaceae | |
28 | Diphasiastrum tristachyum (Pursh) Holub зелениця триколоскова | На всій території, дуже рідко. Населяє світлі хвойні ліси[30]. | Lycopodiaceae | |
29 | Huperzia selago (L.) Bernh. ex Schrank & Mart. баранець звичайний | Реліктовий вид на своїй південній межі ареалу. У Вітебській, Мінській і Гродненській областях доволі часто, але в незначній кількості; у Могилевській, Гомельській і Брестській областях рідко. Населяє переважно сирі й старі ялинники, чорновільшаники й осинники, рідше ялинники з домішкою широколистяних порід[31]. | Lycopodiaceae | |
30 | Lycopodiella inundata (L.) Holub плаунець торфовий | На всій території, нечасто. Населяє вологі, піщані з замуленням місця, рідше торф'яні болота[32]. | Lycopodiaceae | |
31 | Lycopodium annotinum L. плаун колючий | На всій території, часто. Населяє ялинові та змішані ліси, зарості чагарників[33]. | Lycopodiaceae | |
32 | Lycopodium clavatum L. плаун звичайний | На всій території, часто. Населяє хвойні та змішані ліси[34]. | Lycopodiaceae | |
33 | Matteuccia struthiopteris (L.) Tod. страусове перо звичайне | На північному сході республіки часто, на решті території — дуже рідко. Населяє сирі широколистяно-ялинові й широколисті ліси на берегах лісових річок і струмків, прибережні чагарники і яри[35]. | Onocleaceae | |
34 | Botrychium lanceolatum (S.G.Gmel.) Ångström — | За останнє десятиліття не виявлявся. Населяв ялинники[36]. | Ophioglossaceae | |
35 | Botrychium lunaria (L.) Sw. ключ-трава півмісяцева | На всій території, зрідка. Населяє суходільні луки, лісові галявини й галявини змішаних і соснових лісів[37]. | Ophioglossaceae | |
36 | Botrychium matricariifolium (Döll) A.Braun ex W.D.J.Koch ключ-трава ромашколиста | На всій території, дуже рідко. Населяє поза-заплавні суходільні (переважно пустищні) низькотравні різнотравно-злакові луки, соснові рідколісся, рідше ялиново-широколистяні ліси[38]. | Ophioglossaceae | |
37 | Botrychium multifidum (S.G.Gmel.) Rupr. ключ-трава багатодільна | На всій території, рідко. Населяє сухі та світлі соснові, березові та змішані ліси, де частіше трапляється на узліссях, галявинах і схилових ділянках, низькотравні луговини[39]. | Ophioglossaceae | |
38 | Botrychium simplex E.Hitchc. — | Дуже рідко (Пуховицький район Мінської області). Населяє сирі суходільні й заплавні луки, торф'яні болота[40]. | Ophioglossaceae | |
39 | Botrychium virginianum (L.) Sw. (syn. Botrychium anthemoides) ключ-трава вірґінська | В окремих локалітетах, дуже рідко. Населяє ялинові, широколистяно-ялинові й широколисті лісу; воліє лісові галявини, зарості чагарників і околиці боліт. Кальцефільний вид[41]. | Ophioglossaceae | |
40 | Ophioglossum vulgatum L. вужачка звичайна | На всій території, зрідка. Населяє заплавні й материкові луки, галявини в широколистяних і дрібно-листяних лісах, в місцях виходу ключів[42]. | Ophioglossaceae | |
41 | Osmunda regalis L. — | Відоме одне місце зростання у Брестському районі. Населяє сосняк[43]. | Osmundaceae | |
42 | Polypodium vulgare L. солодиця звичайна | На заході Гродненської області трапляється досить часто, на решті території — рідко. Росте по верхньому краю схилів в долинах річок і улоговинах озер, на піщаних і супіщаних ґрунтових відслоненнях, а також в змішаних, сосново-ялинових і широколистяних лісах, де оселяється на пнях, повалених стовбурах дерев і замшілих валунах[44]. | Polypodiaceae | |
43 | Salvinia natans (L.) All. сальвінія плавуча | Трапляється в південній частині Білорусі, переважно по р. Прип'ять і нижнім течіям її приток, зрідка. Мешкає переважно на мілководдях (глибина 3–70 см) евтрофних прісноводних стоячих і малопроточних водойм, що добре прогріваються (заплавних озер, річкових заплав і проток, стариць і старичних озер, меліоративних каналів і ставків, що заростають), а також серед макрофітів прибережної смуги річок. Деякий час може розвиватися у водоймах, які пересихають[45]. | Salviniaceae |
№ | Наукова й українська назви виду | Поширення в Білорусі | Родина | Зображення |
---|---|---|---|---|
1 | Juniperus communis L. яловець звичайний | Зростає на південно-східній межі суцільного поширення європейської частини ареалу[46]. | Cupressaceae | |
2 | Abies alba Mill. ялиця біла | Єдине природне місце зростання в Біловезькій пущі є ізольованим від основного ареалу і перебуває за його північно-східним кордоном. Крім того, вид зрідка трапляється в парках і лісових культурах[47]. | Pinaceae | |
3 | Picea abies (L.) H.Karst. ялина звичайна | Лісотвірна порода. У Білоруському Поліссі, на північ від Прип'яті проходить південна межа бореальної області суцільного поширення виду[48]. | Pinaceae | |
4 | Pinus sylvestris L. сосна звичайна | На всій території, дуже часто. Головна лісотвірна порода в Білорусі[49]. | Pinaceae |
№ | Наукова й українська назви виду | Поширення в Білорусі | Родина | Зображення |
---|---|---|---|---|
1 | Acorus calamus L. Нв лепеха звичайна | На всій території, часто. На заболочених берегах водойм, на перезволожених луговинах, у мілководних заводях, струмках, протоках[50]. | Acoraceae | |
2 | Adoxa moschatellina L. пижмівка звичайна | На всій території, нерідко; у ялинових і широколистяних лісах, заростях ліщини з дубом на схилах пагорбів, у ярах, річкових долинах, старих парках[51]. | Adoxaceae | |
3 | Alisma gramineum Lej. частуха злакоподібна | У північній частині республіки, рідко, в південній частині — одинично. Береги, мілководдя та мілини водойм, калюжі, рідше сирі й тонкі місця, досить часто виростає в воді[52]. | Alismataceae | |
4 | Alisma lanceolatum With. частуха ланцетна | У Гомельській і Вітебській областях, дуже рідко; на низинних болотах, сирих луках, придорожніх кюветах, заплавах великих рік і канавах[53]. | Alismataceae | |
5 | Alisma plantago-aquatica L. частуха звичайна | На всій території часто; на мілководдях і берегах водойм, канавах, кюветах, сирих луках, топких болотах[53]. | Alismataceae | |
6 | Alisma praecox Skuratovicz — | Переважно в південно-східній частині республіки в заплаві р. Прип'ять. Можливо, ендемік Білорусі. Нгаселяє береги старичних водойм, рідше сирі місця з піщаним оглеєним ґрунтом[54]. | Alismataceae | |
7 | Caldesia parnassifolia (L.) Parl. кальдезія білозоролиста | У південній частині республіки, дуже рідко. Населяє береги, мілководдя і мілини водойм, сирі й тонкі місця на болотах, досить часто зростає весь сезон у воді. Воліє сирі торф'янисті ґрунти з підвищеним вмістом кальцію. У Білорусі болота такого типу всі практично повністю осушені[55]. | Alismataceae | |
8 | Sagittaria sagittifolia L. стрілиця звичайна | На всій території, нерідко. На мілководді водойм, на берегах, у канавах, на низинних болотах[53]. | Alismataceae | |
9 | Amaranthus blitoides S.Watson Нв щириця лободова | На всій території, рідко; на залізничних і шосейних насипах, на пустирях, звалищах, уздовж доріг[56]. | Amaranthaceae | |
10 | Amaranthus blitum L. Нв — | На всій території; як бур'ян на городах і звалищах, рідше на квіткових клумбах[56]. | Amaranthaceae | |
11 | Amaranthus viridis L. Нв щириця зелена | Відомий з м. Полоцька Вітебської області; на залізничній колії[56]. | Amaranthaceae | |
12 | Atriplex patula L. лутига розлога | На всій території, часто; на пустирях, смітниках сміття, уздовж доріг, в населених пунктах, рідше на полях і городах[57]. | Amaranthaceae | |
13 | Atriplex prostrata Boucher ex DC. лутига лежача | На всій території, рідко; на пустирях, засолених ділянках, на берегах річок, озер і меліоративних канав[57]. | Amaranthaceae | |
14 | Atriplex rosea L. лутига рожева | Відома з с. Стрільськ Мозирського і с. Курган Жлобінського районів Гомельської області, дуже рідко; уздовж доріг, в населених пунктах, на сміттєвих місцях[57]. | Amaranthaceae | |
15 | Atriplex sagittata Borkh. — | На всій території, рідко; на ґрунтових відвалах, звалищах сміття, будівельних майданчиках, крутих обривах у долинах річок, у межах поселень, на пустирях, уздовж залізниці та шосейних насипів[57]. | Amaranthaceae | |
16 | Atriplex tatarica L.Нв лутига татарська | На всій території, зрідка, в Поліссі частіше; на залізниці й шосейних насипах, уздовж доріг, на звалищах сміття, берегових обривах річок, у населених пунктах[57]. | Amaranthaceae | |
17 | Axyris amaranthoides L. Нв — | Відомо в околицях Мінська (ст. Озерищі та Степянка), дуже рідко; на залізничному полотні поблизу залізниці станцій[57]. | Amaranthaceae | |
18 | Bassia laniflora (S.G.Gmel.) A.J.Scott мітельник вовнистоцвітий | У Поліссі, нерідко. По з.д. насипах заноситься в більш північні райони республіки. На сухих слабозакріплених пісках, сухих рідких сосняках, узбіччях доріг, рідко на з.д. насипах[58]. | Amaranthaceae | |
19 | Bassia scoparia (L.) A.J.Scott Нв мітельник звичайний | В Поліссі нерідко, на решті частини республіки — рідко; на залізничних і шосейних насипах, в населених пунктах, уздовж доріг, біля будинків, на смітниках[58]. | Amaranthaceae | |
20 | Chenopodium acerifolium Andrz. лобода кленолиста | У м. Бресті, смт Турове Житковицького району Гомельської області та його околицях, рідко; на річковому алювію в долинах поліських річок, рідше в рудеральних місцях перебування поза заплав річок[59]. | Amaranthaceae | |
21 | Chenopodium album L. лобода біла | У всій республіці, дуже часто; як бур'ян на полях, у садах, городах, уздовж доріг, на перелогах, пустирях, річковому алювію, біля будинків, парканів, на звалищах сміття[59]. | Amaranthaceae | |
22 | Chenopodium bonus-henricus L.Нв лобода списолиста | В околицях с. Слобода Смолевицького району Мінської області, дуже рідко; біля будинків, парканів, у сміттєвих місцях[59]. | Amaranthaceae | |
23 | Chenopodium foliosum Asch. Нв лобода ряснолиста | Відома з Мінської області; уздовж доріг, у засмічених місцях[59]. | Amaranthaceae | |
24 | Chenopodium glaucum L. лобода сиза | На всій території, зрідка; на берегах річок і озер, засмічених засолених місцях, в населених пунктах[59]. | Amaranthaceae | |
25 | Chenopodium hybridum L. лобода-бешишник | На всій території, зрідка; уздовж парканів, біля будівель, у сміттєвих місцях, крутих берегових схилах річок, озер, у межах селищ, рідше як бур'ян у садах і городах[59]. | Amaranthaceae | |
26 | Chenopodium murale L. лобода мурова | Відома з міст Брест, Пінськ, Полоцьк, дуже рідко; у сміттєвих місцях, залізничних насипах[59]. | Amaranthaceae | |
27 | Chenopodium polyspermum L. лобода ряснонасінна | На всій території, зрідка; як бур'ян на полях і городах, на берегах річок, у заростях чагарників, на річковому алювію[59]. | Amaranthaceae | |
28 | Chenopodium rubrum L. лобода червона | На всій території, зрідка; у садах і городах, на осушених торфовищах, на берегах річок і озер, меліоративних канав, у сміттєвих засолених місцях[60]. | Amaranthaceae | |
29 | Chenopodium suecicum Murr лобода зелена | В околицях м. Горки Могильовського, м. Новогрудка Гродненського, м. Полоцьк Вітебського і смт Турів Житковицького району Гомельської областей, рідко. Зростає у тінистих місцях уздовж доріг, біля парканів, в городах[61]. | Amaranthaceae | |
30 | Chenopodium urbicum L. лобода міська | На всій території, рідко; у сміттєвих місцях уздовж будинків, парканів, узбіччях доріг[61]. | Amaranthaceae | |
31 | Chenopodium vulvaria L. Нв лобода смердюча | Відома з м. Гродно, дуже рідко; населяє залізничні насипи[61]. | Amaranthaceae | |
32 | Dysphania schraderiana (Schult.) Mosyakin & Clemants Нв — | Відома з м. Мінськ, околиць с. Ілліч Рогачевського району та м. Лоєв Гомельської області, дуже рідко; у сміттєвих місцях[61]. | Amaranthaceae | |
33 | Polycnemum arvense L. наземка польова | Відомий з околиць м. Лоєва, с. Оревичі Гомельської області й околиць с. Томашівка Брестської області, дуже рідко; на незакріплених сухих пісках уздовж доріг[62]. | Amaranthaceae | |
34 | Polycnemum majus A.Braun Мзв наземка велика | В околицях с. Столповискі Кам'янецького району Брестської області, дуже рідко. В останні десятиліття не збирався. На сухих пісках уздовж доріг[62]. | Amaranthaceae | |
35 | Allium angulosum L. часник заячий | У південно-східних районах республіки, зрідка; на заплавних луках[63]. | Amaryllidaceae | |
36 | Allium oleraceum L. часник польовий | На всій території, нерідко; на трав'яних схилах, остепнених луговинах, у чагарниках, на луках[63]. | Amaryllidaceae | |
37 | Allium schoenoprasum L. цибуля-трибулька | Арктоальпійський реліктовий вид із широким Голарктичним ареалом. У Білорусі перебуває в окремих локалітетах на південному кордоні північноєвропейського рівнинного фрагмента ареалу. Виявлено в кількох пунктах в долині Західної Двіни: Бешенковицькому, Вітебському, Полоцькому і Шумлянському районах Вітебської області. Останнім часом знайдений в околицях Вовковиська. Наводиться для Біловезької пущі. Зростає на сирих луках в долинах річок[64]. | Amaryllidaceae | |
38 | Allium scorodoprasum L. часник іспанський | У м. Гомелі, дуже рідко; на закущених луговинах, трав'янистих схилах, у світлих лісах[63]. | Amaryllidaceae | |
39 | Allium ursinum L. часник ведмежий | У Білорусі цей реліктовий, за походженням середньоєвропейський гірський вид перебуває на північно-східному кордоні рівнинній частині ареалу. Досить рідко трапляється у всіх областях республіки. Населяє тінисті широколистяні й широколистяно-смерекові ліси, поблизу річок і струмків, на окрайках боліт і на заліснених островах серед боліт. Полюбляє багаті гумусом свіжі або вологі, некислі ґрунти й напівтіньові умови[65]. | Amaryllidaceae | |
40 | Allium vineale L. часник виноградниковий | У Мінській, Гомельській та Брестській областях, рідко; як бур'ян у посівах зернових, на занедбаній ріллі, остепнених трав'яних схилах[63]. | Amaryllidaceae | |
41 | Aegopodium podagraria L. яглиця звичайна | На всій території, дуже часто; у листяних, змішаних і ялинових лісах, чагарниках, вирубках, узліссях, засмічених місцях, садах, парках; воліє родючі ґрунти[66]. | Apiaceae | |
42 | Aethusa cynapium L. собача петрушка звичайна | На всій території, зрідка; у полях, городах, засмічених місцях, вирубках[67]. | Apiaceae | |
43 | Angelica archangelica L. дягель лікарський | На всій території, зрідка; на вогких луках, низинних болотах, берегах водойм, чорновільшняках[68]. | Apiaceae | |
44 | Angelica palustris (Besser) Hoffm. дягель болотяний | У Білорусі трапляється в окремих локалітетах на північній межі ареалу. Відомий у вигляді нечисленних і дуже розрізнених місць зростання, зосереджених переважно в південних, центральних, східних і особливо південно-східних районах Білорусі. Населяє сирі й заболочені луги (в крупноосоково-різнотравних спільнотах), зазвичай околицями западин, серед заболочених чагарників, на низинних відкритих ключових болотах, узліссях Ольсен, в заплавах річок і струмків з багновинами. Полюбляє торф'яно-глейові й торф'яно-болотні слабокислі або лужні ґрунти. Світлолюбна рослина[69]. | Apiaceae | |
45 | Angelica sylvestris L. дягель лісовий | На всій території, нерідко; у змішаних сируватих лісах, на узліссях, галявинах, вирубках, заливних лугах, болотах, канавах[68]. | Apiaceae | |
46 | Anthriscus caucalis M.Bieb. бугила звичайна | У Вітебську, дуже рідко[70]. | Apiaceae | |
47 | Anthriscus sylvestris (L.) Hoffm. бугила лісова | На всій території, дуже часто; у сируватих і сирих лісах, на узліссях, галявинах, лугах, берегах річок, садах і парках[70]. | Apiaceae | |
48 | Astrantia major L. напрасник великий | У Білорусі нині перевірено відомо два місця зростання — в Біловезькій пущі й Вовковиському районі Гродненської області. Росте на лісових галявинах, узбіччях доріг у дібровах (з грабом), ялицево-соснових і ялинових лісах кисличного типу, рідше на закущених дрібно-осоково-злаково-різнотравних луках[71]. | Apiaceae | |
49 | Berula erecta (Huds.) Coville потічник прямий | У Білорусі перебуває на північно-східному кордоні європейської частини ареалу. Нині відомо понад 20 місць зростання майже на всій території Білорусі (крім Гомельської області), більшість з яких пов'язані із західними районами республіки. Населяє береги й мілководдя малих річок, струмків, джерел, багнисті болота (зазвичай у місцях виходу ґрунтових вод)[72]. | Apiaceae | |
50 | Bupleurum rotundifolium L. ласкавець круглолистий | У Брестській області, дуже рідко; на полях, перелогах[73]. | Apiaceae | |
51 | Carum carvi L. кмин звичайний | На всій території, часто; на луках, лісових галявинах, узліссях, узбіччях доріг[66]. | Apiaceae | |
52 | Cenolophium denudatum (Hornem.) Tutin пусторебрик оголений | У Білорусі вид перебуває в окремих локалітетах на західному кордоні ареалу. Відомі місця зростання пов'язані виключно з долиною р. Німан у межах Гродненського та Мостовського районів Гродненської області. Населяє береги великих річок, прируслові вали й заплавні луки[74]. | Apiaceae | |
53 | Chaerophyllum aromaticum L. бутень запашний | На всій території, часто; у тінистих лісах і на узліссях, у заростях чагарників[70]. | Apiaceae | |
54 | Chaerophyllum aureum L. Нв бутень золотистий | Наведений у контрольних списках[75][76] | Apiaceae | |
55 | Chaerophyllum bulbosum L. (у т. ч. Chaerophyllum bulbosum subsp. prescottii) бутень бульбистий | На всій території, рідко; у чагарниках, схилах ярів, в посівах[70]. | Apiaceae | |
56 | Chaerophyllum hirsutum L. бутень шорстковолосистий | На заході Брестської та Гродненської областей, рідко; на вогких луках, чорновільшняках, берегах річок[70]. | Apiaceae | |
57 | Chaerophyllum temulum L. бутень п'янкий | На всій території, рідко; у світлих лісах, заростях чагарників, парках, садах, схилах залізничних насипів[70]. | Apiaceae | |
58 | Cicuta virosa L. віха отруйна | На всій території, часто; на низинних болотах, берегах водойм, заболочених лісах, канавах, часто у воді[73]. | Apiaceae | |
59 | Conioselinum vaginatum (Spreng.) Thell. — | У Вітебській області, дуже рідко; у розріджених хвойних і змішаних лісах, їхніх узліссях, чагарниках, вогких луках[67]. | Apiaceae | |
60 | Conium maculatum L. болиголов плямистий | На всій території, зрідка; на пустирях, засмічених місцях, городах, узбіччях доріг[73]. | Apiaceae | |
61 | Daucus carota L. морква звичайна | Переважно в південній і центральній частинах республіки, зрідка; на сухих луговинах, узліссях, пустирях, узбіччях доріг[77]. | Apiaceae | |
62 | Eryngium campestre L. миколайчики польові | У м. Мінськ, дуже рідко; у рудеральних місцях перебування[78]. | Apiaceae | |
63 | Eryngium planum L. миколайчики сині | У південній частині республіки (Полісся), нерідко, в Мінській і Вітебської областях, одинично. Зростає на сухих гривах у заплавах річок, на узліссях лісів, краях полів, у чагарниках, поблизу шосейних і залізних доріг, у населених пунктах[78]. | Apiaceae | |
64 | Falcaria vulgaris Bernh. різак звичайний | На всій території, дуже рідко. На схилах з.д. насипів, узбіччях доріг[73]. | Apiaceae | |
65 | Heracleum pubescens (Hoffm.) M.Bieb. Нв борщівник пухнастий | На всій території, часто; у рудеральних місцях перебування[77]. | Apiaceae | |
66 | Heracleum sphondylium L. борщівник звичайний | У Пуховицькому районі Мінської області, дуже рідко; у чагарниках і закущених луговинах. Heracleum sphondylium subsp. sibiricum зростає на всій території, часто; зростає у широколистяних лісах та їхніх узліссях, чагарниках, галявинах, луках, пустирях, перелогах, узбіччях доріг, канавах[77]. | Apiaceae | |
67 | Kadenia dubia (Schkuhr) Lavrova & V.N.Tikhom. — | У південній частині республіки, часто; на сирих і суходільних луках, у чагарниках, канавах, змішаних і дрібнолистих лісах[67]. | Apiaceae | |
68 | Laserpitium latifolium L. стародуб широколистий | У Гродненській, Мінській та Брестській областях, зрідка. В освітлених широколистяних і змішаних лісах, дубово-ліщинових заростях, вирубках, лісових просіках[77]. | Apiaceae | |
69 | Oenanthe aquatica (L.) Poir. омег водяний | На всій території, часто; на болотах, заболочених лісах, берегах водойм[67]. | Apiaceae | |
70 | Oenanthe fistulosa L. Мзв — | Наводився для Гродненської та Могильовської областей[67]. | Apiaceae | |
71 | Pastinaca sativa L. (у т. ч. Pastinaca sylvestris) пастернак звичайний | На всій території, зрідка; на відкритих схилах, узбіччях доріг і ріллі[68]. | Apiaceae | |
72 | Peucedanum cervaria (L.) Lapeyr. смовдь оленяча | Реліктовий, за походженням середньоєвропейський лісостеповий вид, що зустрічається в Білорусі в окремих локалітетах на північній межі ареалу. Відомий у вигляді нечисленних і дуже розрізнених місць зростання, зосереджених в основному в межах Білоруського Полісся, де дещо частіше відзначається в південно-східних районах. Зростає на відкритих або закущених корінних берегах річок, високих гривах з дрібноліссям з дуба в заплавах річок, у соснових і сосново-дубових лісах. Тяжіє до долин великих річок, віддає перевагу свіжим пухким багатим на гумус ґрунтам. Кальцефільний вид. Світлолюбна рослина[79]. | Apiaceae | |
73 | Peucedanum oreoselinum (L.) Moench смовдь гірська | На всій території, часто; на сухих луках, в освітлених лісах, заростях чагарників, на узліссях[68]. | Apiaceae | |
74 | Peucedanum ostruthium (L.) W.D.J.Koch — | В околицях смт Плещениці Логойського району Мінської області, рідко; на схилових суходолах[68]. | Apiaceae | |
75 | Peucedanum palustre (L.) Moench смовдь болотяна | На всій території, часто; на низинних болотах, чорно-вільшняках, заболочених лугах, берегах озер і річок[68]. | Apiaceae | |
76 | Pimpinella major (L.) Huds. бедринець великий | У Гомельській, Мінській і Гродненській областях, дуже рідко; серед чагарників, у листяних лісах, на лісових галявинах, полянах і луках[66]. | Apiaceae | |
77 | Pimpinella saxifraga L. (у т. ч. Pimpinella dissecta) бедринець звичайний | На всій території, часто; у лісах, на сухих узбіччях доріг, узліссях, галявинах[66]. | Apiaceae | |
78 | Pleurospermum austriacum (L.) Hoffm. ребронасінник гірський | У Білорусі перебуває за східним кордоном ареалу. Вперше для республіки приводився в середині 19-го ст. (1862) для Ошмянського району. Пізніше відзначався в Новогрудському районі. У Ошмянському районі росте в деградованій діброві на окрайку корінного берега р. Ошмянка[80]. | Apiaceae | |
79 | Sanicula europaea L. підлісник звичайний | На всій території, нерідко; у тінистих широколистяних і змішаних лісах, чагарниках[81]. | Apiaceae | |
80 | Selinum carvifolia (L.) L. гірча кминолиста | На всій території, зрідка; у сируватих лісах та їхніх узліссях, заростях чагарників, вогких луках і луговинах, галявинах, узбіччях лісових доріг[67]. | Apiaceae | |
81 | Seseli annuum L. жабриця однорічна | У смт Турів Гомельської області, дуже рідко; у сухих сосняках і узліссях[66]. | Apiaceae | |
82 | Seseli libanotis (L.) W.D.J.Koch жабриця-ладанник | На всій території, рідко; у чагарниках, на схилах залізниці насипів[66]. | Apiaceae | |
83 | Silphiodaucus prutenicus (L.) Spalik, Wojew., Banasiak, Piwczynski & Reduron (syn. Laserpitium prutenicum) — | На всій території, зрідка, у Вітебській області одинично; у широколистяних та змішаних лісах, сухим сосняках, узліссях, вирубках, галявинах[77]. | Apiaceae | |
84 | Sium latifolium L. вех широколистий | На всій території, нерідко; на берегах водойм, канавах, у заболочених лісах[66]. | Apiaceae | |
85 | Torilis japonica (Houtt.) DC. причепа звичайна | На всій території, зрідка; в освітлених хвойних і змішаних лісах, на узліссях, вирубках, чагарниках чагарників, узбіччях доріг[70]. | Apiaceae | |
86 | Vincetoxicum hirundinaria L. ластовень звичайний | На всій території, зрідка, на північ, рідко; у дубових і соснових лісах, чагарниках на схилах річкових берегів[82]. | Apocynaceae | |
87 | Calla palustris L. образки болотяні | На всій території, часто; на багнистих берегах водойм, в чорновільшняках, зріджених заболочених ялинниках, на околицях осокових боліт[50]. | Araceae | |
88 | Lemna gibba L. ряска горбата | У Логойському районі Мінської та смт Турів Гомельської областей, дуже рідко; у стоячих і повільних водах[50]. | Araceae | |
89 | Lemna minor L. ряска мала | На всій території, часто; у стоячих і повільних водах[50]. | Araceae | |
90 | Lemna trisulca L. ряска триборозниста | На всій території, часто; у річках, озерах, старицях, ставках[50]. | Araceae | |
91 | Spirodela polyrhiza (L.) Schleid. завитка ряснокоренева | На всій території, часто; у заплавах річок, озерах, ставках, канавах, водосховищах[50]. | Araceae | |
92 | Wolffia arrhiza (L.) Horkel ex Wimm. рясочка безкоренева | У Брестському районі, дуже рідко; у стоячих водах[50]. | Araceae | |
93 | Hedera helix L. плющ звичайний | У Білорусі перебуває в острівних ділянках зростання й окремих локалітетах на східній межі ареалу та за її межами. Відомі місця зростання в Брестському, Жабинківському, Івацевицькому, Кам'янецькому, Кобринському, Малоритському і Пружанському районах Брестської області, в Осиповицькому районі Могильовської області. Раніше наводився для Ліди, Щучина, Бреста. Населяє ялиново-широколистяні й широколистяні ліси[83]. | Araliaceae | |
94 | Hydrocotyle vulgaris L. пупчак звичайний | У Білорусі перебуває в острівних місцях зростання за східним кордоном суцільного ареалу. Перевірено відомий в Брестському районі Брестської області (околиці с. Томашівка) і Гродненському районі Гродненської області (околиці с. Калети). За даними літератури вказувався для Гродненської та Мінської губерній (без точної вказівки місця). Населяє сирі замулені береги водойм (озер і риборозплідних ставків)[84]. | Araliaceae | |
95 | Aristolochia clematitis L. хвилівник звичайний | На південному сході республіки, рідко. У прибережних заростях чагарників, заплавних луках[85]. | Aristolochiaceae | |
96 | Asarum europaeum L. — | На всій території, часто. У листяних і змішаних лісах, серед заростей чагарників[85]. | Aristolochiaceae | |
97 | Anthericum ramosum L. віхалка гілляста | На всій території, крім Вітебської та півночі Мінської областей, нерідко; у соснових лісах, березнякам і дібровах, на узліссях, в заростях чагарників[86]. | Asparagaceae | |
98 | Asparagus officinalis L. холодок звичайний | У Гомельській області досить часто; у Брестській, Гродненській і Могилевській областях, дуже рідко. На заплавних луках, берегових схилах, узліссях сосняків, у заплавних дібровах[87]. | Asparagaceae | |
99 | Convallaria majalis L. конвалія звичайна | На всій території, часто; у широколистяних, хвойних та змішаних лісах, заростях чагарників, на вирубках, узліссях[87]. | Asparagaceae | |
100 | Maianthemum bifolium (L.) F.W.Schmidt веснівка дволиста | На всій території, часто; у хвойних і змішаних лісах, чагарниках, на лісових галявинах, узліссях, вирубках[87]. | Asparagaceae | |
101 | Polygonatum multiflorum (L.) All. купина рясноцвіта | На всій території, зрідка; у широколистяних, змішаних і сіровільхових лісах, серед чагарників[87]. | Asparagaceae | |
102 | Polygonatum odoratum (Mill.) Druce купина запашна | На всій території, досить часто; у соснових, широколистяних і змішаних лісах, заростях чагарників, на вирубках, узліссях[87]. | Asparagaceae | |
103 | Scilla siberica Haw. проліски пониклі | На всій територыъ, рідко. Культивується як декоративна. Зростає у старих садибних парках як здичавіла[63]. | Asparagaceae | |
104 | Impatiens glandulifera Royle Нв розрив-трава залозиста | На всій території, зрідка; у рудеральних місцях перебування[88]. | Balsaminaceae | |
105 | Impatiens noli-tangere L. розрив-трава звичайна | На всій території, нерідко; у листяних лісах, на трав'яних болотах, заростях вільхи на берегах річок, струмків, біля виходів ключів[88]. | Balsaminaceae | |
106 | Impatiens parviflora DC. Нв розрив-трава дрібноцвіта | У Брестській, Вітебській, Гродненській і Мінській областях, рідко; у рудеральному високотрав'ї в ярах, парках, міських садах, пустирях, на схилах шосейних доріг[88]. | Balsaminaceae | |
107 | Berberis vulgaris L. барбарис звичайний | По Німану, Прип'яті, зрідка; в північній і центральній частині республіки, рідко. Культивується як декоративний чагарник. Зростає на берегових остепнених схилах, річкових терасах, рідко на річковому алювію[89]. | Berberidaceae | |
108 | Alnus glutinosa (L.) Gaertn. вільха чорна | Лісотвірна порода. На всій території, дуже часто. Утворює чорно-вільхові ліси на болотах, співпанує в широколистяно-чорно-вільхових лісах, підлісок у всіх типах лісу, де є проточне зволоження; у смугах прибережних верболозів з вільхою[90]. | Betulaceae | |
109 | Alnus incana (L.) Moench вільха біла | Лісотвірна порода. У північній половині республіки, дуже часто. Утворює сіро-вільхові ліси; часто як підлісок у соснових і широколистяних лісах, у заростях чагарників у долинах річок і вздовж доріг[90]. | Betulaceae | |
110 | Betula humilis Schrank береза низька | На всій території, нерідко; в південній частині рідше. На болотах, переважно, перехідних, а також у смугах чагарників, які оточують верхові й низинні болота; як підлісок у корінних березняках на болоті[90]. Входить до Червоної книги Республіки Білорусь 2014 року[91] | Betulaceae | |
111 | Betula nana L. береза карликова | Арктобореальний реліктовий вид, що перебуває в Білорусі в окремих локалітетах за південно-західним кордоном ареалу. Знайдений у Борисовському, Докшицькому, Міорському, Мядельському, Полоцькому, Поставському, Россонському, Сєнненському, Шарковщинському й Шумлянському районах. Залісені й відкриті торф'яні сфагнові болота верхового та перехідного типів, зазвичай на берегах озер і біля джерел[92]. | Betulaceae | |
112 | Betula pendula Roth береза повисла | На всій території, дуже часто. Одна з основних лісотвірних порід Білорусі; утворює похідні бородавчаста-березові ліси на мінеральних ґрунтах або складає домішок у хвойних і листяних лісах[90]. | Betulaceae | |
113 | Betula pubescens Ehrh. береза пухнаста | На всій території, дуже часто. Одна з основних лісотвірних порід на низинних і перехідних болотах; утворює корінні пухнастоберезові ліси або складає домішок у болотних соснових і чорновільхових лісах. Трапляється в підпорядкованому ярусі лісів на мінеральних ґрунтах з близьким заляганням ґрунтових вод[90]. | Betulaceae | |
114 | Carpinus betulus L. граб звичайний | У південній половині республіки, часто. Лісотвірна порода в грабових і ялиново-грабових дібровах, рідше утворює чисті грабняки[93]. | Betulaceae | |
115 | Corylus avellana L. ліщина звичайна | На всій території, часто. Поширена підлісна порода в сосняках, ялинниках, широколистяних лісах; утворює зарості на пагорбах, річкових схилах, уздовж доріг[93]. | Betulaceae | |
116 | Anchusa arvensis (L.) M.Bieb. Нв воловик польовий | На всій території, зрідка. Бур'ян на полях, у рудеральних місцях[94]. | Boraginaceae | |
117 | Anchusa officinalis L. воловик лікарський | На всій території, зрідка, в західній частині республіки частіше; у рудеральних місцях, узбіччях доріг, на пасовищах[94]. | Boraginaceae | |
118 | Asperugo procumbens L. гостриця лежача | У Гродненській і Гомельській областях, зрідка; у рудеральних місцях перебування, на околицях полів[95]. | Boraginaceae | |
119 | Borago officinalis L. огірочник лікарський | На всій території, зрідка; у населених пунктах, на смітниках, біля парканів. Розводиться як медоносна і харчова, дичавіє[94]. | Boraginaceae | |
120 | Buglossoides arvensis (L.) I.M.Johnst. горобине насіння польове | У Брестській, Гомельській і Гродненській областях, рідко, Мінській і Могилевській, дуже рідко; у рудеральних місцях, вигонах, узбіччях доріг[96]. | Boraginaceae | |
121 | Cynoglossum officinale L. чорнокорінь лікарський | На всій території, нерідко; на схилах дорожніх насипів і річкових берегах, в населених пунктах, на пустирях і смітниках[95]. | Boraginaceae | |
122 | Echium vulgare L. синяк звичайний | На всій території, нерідко, на північ рідше; у рудеральних місцях, пасовищах, узбіччях доріг, схилових суходолах частіше на піщаних і карбонатних ґрунтах[94]. | Boraginaceae | |
123 | Lappula squarrosa (Retz.) Dumort. липучка звичайна | На всій території зрідка; у рудеральних місцях, схилах річкових ярів у межах населених пунктів[95]. | Boraginaceae | |
124 | Lithospermum officinale L. горобейник лікарський | У Білорусі перебуває в ізольованих локалітетах в межах ареалу. Перевірено відомий в Березівському, Дрогичинському, Кричевському, Мозирському й Хойницькому районах. У літературі вказується для Березівського, Калинковицького і Річицького районів. Населяє дрібнолісся на місці широколистяних лісів у долинах річок, зарості чагарників на мінеральних «островах» серед низинних боліт; на багатих карбонатами ґрунтах[97]. | Boraginaceae | |
125 | Myosotis arvensis (L.) Hill незабудька польова | На всій території, часто; бур'ян на полях і городах[98]. | Boraginaceae | |
126 | Myosotis scorpioides L. незабудька болотяна | На всій території, часто. Зростає на вологих і заболочених лугах, схилах меліоративних каналів, берегах водойм, сирих узліссях листяних і змішаних лісів[95]. | Boraginaceae | |
127 | Myosotis sparsiflora Pohl незабудька рідкоцвіта | На всій території, рідко; у заростях чагарників, у листяних лісах, прибережних вільшняках, старих парках і садах[95]. | Boraginaceae | |
128 | Myosotis stricta Link ex Roem. & Schult. незабудька рідкоцвіта | На всій території, часто; бур'ян на полях, на перелогах, узбіччях доріг, схилових суходолах, рудеральних місцях[95]. | Boraginaceae | |
129 | Myosotis sylvatica Ehrh. ex Hoffm. незабудька лісова | На всій території, зрідка; у листяних, рідше хвойних і змішаних лісах, на узліссях і лісових галявинах[95]. | Boraginaceae | |
130 | Nonea pulla DC. (у т. ч. Nonea rossica) куряча сліпота звичайна | У Могильовській і Гомельській областях, рідко; на схилах з.д. й шосейних насипів[94]. | Boraginaceae | |
131 | Pulmonaria angustifolia L. медунка вузьколиста | У центральних і південних районах республіки, зрідка. У моховитих соснових і сосново-березових лісах[98]. Входить до Червоної книги Республіки Білорусь 2014 року[99] | Boraginaceae | |
132 | Pulmonaria mollis Hornem. медунка м'яка | У Білорусі вид перебуває в ізольованих локалітетах за північною межею європейського фрагмента ареалу. Виявлено в Брестській (Каменецький район), Гродненській (Волковиський, Гродненський і Ошмянський райони) і Мінській (Воложинський і Мінський райони) областях. Є вказівка, що раніше вид відзначався в околицях м. Могилів. Населяє широколистяні, хвойні та хвойно-широколисті ліси переважно на пагорбках, вторинні березняки на місці ялиново-широколистяних лісів. Віддає перевагу досить світлим помірно сухим багатим мінеральними речовинами місцям. У зв'язку з тим, що літні укорочені вегетативні пагони медунки, які змінюють генеративні в період повного залистнення дерев, тіні, її можна зустріти і в досить затінених ділянках лісу[100]. | Boraginaceae | |
133 | Pulmonaria obscura Dumort. медунка темна | На всій території, зрідка; у широколистяних, хвойно-широколистяних і дрібнолистих лісах[98]. | Boraginaceae | |
134 | Pulmonaria officinalis L. медунка лікарська | У Гродненській, Гомельській та Могилевській областях, рідко; у хвойно-широколистяних лісах[98]. | Boraginaceae | |
135 | Symphytum officinale L. живокіст лікарський | На всій території, нерідко; у високотрав'ї на берегах водойм, низинних луках, дрібнолистих заболочених лісах[94]. | Boraginaceae | |
136 | Alliaria petiolata (M.Bieb.) Cavara & Grande кінський часник звичайний | На всій території, зрідка. Зростає в широколистяних та хвойно-широколистяних лісах, у заростях чагарників, долинах річок і озер, садах і парках, уздовж будинків, біля парканів, рідше як бур'ян у посівах[101]. | Brassicaceae | |
137 | Alyssum alyssoides (L.) L. (syn. Alyssum calycinum) бурачок чашечковий | На всій території, рідко; переважно на залізничних насипах, уздовж доріг, піщаних пустках, в піщаних кар'єрах[102]. | Brassicaceae | |
138 | Alyssum gmelinii Jord. & Fourr. — | Відомий з Гродненської області, дуже рідко; у сухих соснових лісах, на крутих берегових схилах, вздовж доріг[102]. | Brassicaceae | |
139 | Alyssum turkestanicum Regel & Schmalh. (syn. Alyssum desertorum) — | Переважно в Поліссі, рідко; на залізничних насипах[102]. | Brassicaceae | |
140 | Arabidopsis arenosa (L.) Lawalrée (syn. Cardaminopsis arenosa) — | На всій території, нерідко. Зростає на сухих схилах, суходільних луках, берегових схилах річок і озер, у сухих соснових і змішаних лісах, уздовж доріг, на з.д. і шосейних насипах, перелогах, рідше на полях, газонах, у садах і парках[103]. | Brassicaceae | |
141 | Arabidopsis thaliana (L.) Heynh. гусимка звичайна | На всій території, нерідко; На полях, перелогах, уздовж доріг, на узліссях сухих сосняків, піщаних гривах у заплавах річок[102]. | Brassicaceae | |
142 | Arabis planisiliqua (Pers.) Rchb. (syn. Arabis gerardi) гусимець плоскостручковий | На всій території, зрідка. У заростях сирих чагарників на берегах річок, озер, уздовж меліоративних каналів і шосейних доріг[103]. | Brassicaceae | |
143 | Arabis sagittata (Bertol.) DC. гусимець стрілолистий | На всій території, рідко. У сухих хвойних і змішаних лісах, на сухих схилах пагорбів, на з.д. і шосейних насипах[103]. | Brassicaceae | |
144 | Armoracia rusticana G.Gaertn., B.Mey. & Scherb. Нв хрін звичайний | На всій території, нерідко, легко натуралізується. Культивується як пряна рослина. У межах або поблизу поселень, уздовж доріг, біля парканів, будинків, у садах, городах, на полях, дорожніх насипах, покладах, звалищах, на берегах річок і озер[104]. | Brassicaceae | |
145 | Barbarea stricta Andrz. суріпиця пряма | На всій території, зрідка. Зростає на берегах річок і озер, у заростях чагарників, заплавних лісах, уздовж меліоративних каналів, лісових доріг, рідше в поселеннях[105]. | Brassicaceae | |
146 | Barbarea vulgaris R.Br. суріпиця звичайна | На всій території, часто. Зростає на луках, парових полях, уздовж доріг, на берегах меліоративних каналів, на пустирях, рідше як бур'ян у посівах[105]. | Brassicaceae | |
147 | Berteroa incana (L.) DC. гикавка звичайна | На всій території, часто. Росте вздовж доріг, на з.д. і шосейних насипах, схилах пагорбів, перелогах, пустирях, у сухих піщаних місцях на берегах річок і озер, біля будинків та парканів[102]. | Brassicaceae | |
148 | Brassica nigra (L.) W.D.J.Koch гірчиця чорна | Переважно в Поліссі й Передполіссі, рідко. Бур'ян у посівах, на околицях полів, у заростях чагарників, на берегових схилах річок, у межах поселень, іноді культивується[106]. | Brassicaceae | |
149 | Brassica rapa (L.) L. ріпа | На всій території, зрідка. Як бур'ян на полях, у городах, уздовж доріг, на з.д. і шосейних насипах, у рудеральних місцях проживання[106]. | Brassicaceae | |
150 | Bunias orientalis L. свербига звичайна | На всій території, зрідка. Зростає на трав'яних схилах з.д. і шосейних насипів, на крутих берегах річок і озер, біля будинків, парканів, на узбіччях доріг і засмічених місцях[107]. | Brassicaceae | |
151 | Camelina alyssum (Mill.) Thell. рижій льоновий | Зростає в посівах льону. Відомий з Гродненської, Мінської та Брестської областей, дуже рідко. Зникомий спеціалізований бур'ян льону[108]. | Brassicaceae | |
152 | Camelina microcarpa Andrz. ex DC. рижій дрібноплодий | На всій території, зрідка. Зростає на з.д. і шосейних насипах, уздовж доріг, рідше на перелогах, полях і як бур'ян в посівах[108]. | Brassicaceae | |
153 | Capsella bursa-pastoris (L.) Medik. грицики звичайні | На всій території, дуже часто. Бур'ян на полях і городах, пасовищах, звалищах, перелогах, уздовж доріг, біля будинків та парканів[109]. | Brassicaceae | |
154 | Cardamine amara L. жеруха гірка | На всій території, зрідка. Зростає на заболочених берегах струмків, річок, заболочених закущених лугах, у чорно-вільшняках[110]. | Brassicaceae | |
155 | Cardamine bulbifera (L.) Crantz (syn. Dentaria bulbifera) — | У Білорусі перебуває на північно-східній межі ареалу, трапляється у всіх областях. Здебільшого зростає поодинокими особинами або нечисленними групами розсіяно на площах 0.5–1.0 га. Населяє сирі тінисті широколистяні й мішані ліси на багатих гумусом ґрунтах[111]. | Brassicaceae | |
156 | Cardamine flexuosa With. жеруха звивиста | На всій території, рідко; у тінистих лісах, уздовж лісових доріг і просік[110]. | Brassicaceae | |
157 | Cardamine hirsuta L. жеруха шорстка | У Могилевської області, дуже рідко. В останні десятиліть не відзначався. Зростає в чагарниках, лісах[110]. | Brassicaceae | |
158 | Cardamine impatiens L. жеруха недоторкана | На всій території, зрідка. Зростає в заростях чагарників, у тінистих і вологих лісах, на берегах річок і озер, у садах і парках[110]. | Brassicaceae | |
159 | Cardamine parviflora L. жеруха дрібноцвіта | В Поліссі, рідко. Зростає на піщаних мулистих берегах річок і озер, обмілинам і узбіччях доріг[110]. | Brassicaceae | |
160 | Cardamine pratensis L. жеруха лучна | Переважно в Поліссі та Передполісся, нерідко, а на решті території рідко. Зростає на заболочених берегах річок, озер, каналів, сирих заростях чагарників, лугах і пасовищах[110]. | Brassicaceae | |
161 | Catolobus pendulus (L.) Al-Shehbaz — | Відомий з Вітебського району Вітебської області та м. Мстиславля Могилевської області, дуже рідко. Зростає на схилах пагорбів, у заростях чагарників на обривистих берегах річок, рідше біля парканів і будинків[103]. | Brassicaceae | |
162 | Descurainia sophia (L.) Webb ex Prantl кудрявець звичайний | На всій території, часто. Росте обабіч доріг, покладів, пустирях, з.д. і шосейних насипах, біля будинків, парканів, на сміттєвих місцях, рідше в садах, городах, на полях[105]. | Brassicaceae | |
163 | Draba muralis L. Мзв крупка мурова | У Гродненській області, дуже рідко; на руїнах кам'яних будівель[102]. | Brassicaceae | |
164 | Draba nemorosa L. крупка гайова | На всій території, зрідка. Зростає на сухих схилах у долинах річок, озер, узліссях сухих соснових і змішаних лісів, суходільних луках, на перелогах, з.д. і шосейних насипах, узбіччях доріг[102]. | Brassicaceae | |
165 | Draba verna L. — | На всій території, нерідко. Росте в сухих піщаних місцях у долинах річок, узліссях сухих соснових і змішаних лісів, схилах пагорбів, перелогах, узбіччях доріг, на полях, у садах і городах, на з.д. і шосейних насипах[112]. | Brassicaceae | |
166 | Erysimum cheiranthoides L. жовтушник дрібноцвітий | На всій території, часто. Зростає як бур'ян на полях, у городах, садах, чагарниках на берегах річок, на звалищах, уздовж доріг, у населених пунктах[105]. | Brassicaceae | |
167 | Erysimum hieracifolium L. жовтушник нечуйвітролистий | Наведений у контрольних списках[113][114]. | Brassicaceae | |
168 | Lepidium densiflorum Schrad. Нв хріниця густоцвіта | На всій території, нерідко. На з.д. і шосейних насипах, уздовж доріг, на піску в сухих соснових і змішаних лісах, береговому алювію, біля будинків, парканів, на будівельних майданчиках, у піщаних і гравійних кар'єрах[115]. | Brassicaceae | |
169 | Lepidium ruderale L. Нв хріниця смердюча | На всій території, часто. На узбіччях доріг, звалищах, пустирях, перелогах, біля будинків та парканів[115]. | Brassicaceae | |
170 | Lunaria rediviva L. місячниця гірська | У Білорусі цей реліктовий, за походженням пребореальний середньоєвропейський неморальний вид перебуває в острівних ділянках зростання й окремих локалітетах поблизу північно-східній межі ареалу. Місця зростання зосереджені переважно в Мінській області (Борисовський, Вілейський, Воложинський, Логойський, Любанський, Мінський, Мядельський і Солігорський райони). Кілька місць відомо у Вітебській (Бешенковичський, Вітебський, Городоцький, Докшицький, Ліозненський, Оршанський і Сенненський райони) і Брестській (Івацевічський і Столінський райони) областях. Більш часто трапляється в широколистяних (заплавних дібровах, чорно-вільшняк) і змішаних (ялицево-широколистяних) лісах, рідше в дрібнолистих (березових і сіро-вільхових). Полюбляє берегові схили як великих, так і малих річок, схили ярів і заплавні місця проживання[116]. | Brassicaceae | |
171 | Microthlaspi perfoliatum (L.) F.K.Mey. Мзв (syn. Thlaspi perfoliatum) — | У Гродненській області, дуже рідко; на сухих остепнених схилах пагорбів[104]. | Brassicaceae | |
172 | Nasturtium officinale R.Br. Мзв настурція лікарська | У Гродненській області, дуже рідко. Зростає на берегах струмків, джерел, озер, рідше у воді[104]. | Brassicaceae | |
173 | Neslia paniculata (L.) Desv. нив'янка волотиста | На всій території, зрідка; на полях, вздовж доріг, на з.д. і шосейних насипах, звалищах[110]. | Brassicaceae | |
174 | Raphanus raphanistrum L. редька дика | На всій території, часто; на полях, городах, перелогах, уздовж доріг, на з.д. і шосейних насипах, звалищах[117]. | Brassicaceae | |
175 | Rorippa amphibia (L.) Besser водяний хрін земноводний | На всій території, часто. Зростає в воді на берегах річок, струмків, озер, стариць, канав, ставків, на сирих луках у заплавах річок[104]. | Brassicaceae | |
176 | Rorippa austriaca (Crantz) Besser водяний хрін австрійський | На всій території, рідко. Зростає на з.д. і шосейних насипах, уздовж доріг, біля будинків, парканів, у селищах, в рудеральних місцях перебування[104]. | Brassicaceae | |
177 | Rorippa palustris (L.) Besser водяний хрін болотяний | На всій території, часто. Зростає на берегах водойм, у сирих канавах, на вологих замулених місцях, дуже часто в синантропних місцях перебування уздовж доріг, на полях і городах, у садах[104]. | Brassicaceae | |
178 | Rorippa sylvestris (L.) Besser водяний хрін лісовий | На всій території, часто. Зростає на берегах водойм, у заплавах річок, канавах, уздовж доріг і огорож, на полях і городах, перелогах і дорожніх насипах[104]. | Brassicaceae | |
179 | Sinapis alba L. гірчиця біла | На всій території, нерідко. Трапляється як дичавіла рослина біля доріг, будинків, парканів, на звалищах, рідше на полях. Зрідка вирощується[104]. | Brassicaceae | |
180 | Sinapis arvensis L. гірчиця польова | На всій території, дуже часто. Бур'ян на полях і городах, у садах, біля доріг, на шосейних і з.д. насипах, звалищах[104]. | Brassicaceae | |
181 | Sisymbrium altissimum L. сухоребрик високий | На всій території, нерідко. Зростає на з.д. і шосейних насипах, пустирях, будівельних майданчиках, у гравійних і піщаних кар'єрах, на узліссях сухих соснових і змішаних лісів, на піщаних місцях у заплавах річок, у засмічених місцях[118]. | Brassicaceae | |
182 | Sisymbrium loeselii L. сухоребрик Льозеля | На всій території, зрідка. Зростає на пустирях, смітниках, біля будинків, парканів, на з.д. і шосейних насипах, крутих берегових схилах, у межах поселень, уздовж стічних канав[118]. | Brassicaceae | |
183 | Sisymbrium officinale (L.) Scop. сухоребрик лікарський | На всій території, часто. Зростає біля будинків, парканів, на узбіччях доріг, з.д. і шосейних насипах, як бур'ян на полях і городах[118]. | Brassicaceae | |
184 | Sisymbrium volgense M.Bieb. ex E.Fourn. Нв сухоребрик волзький | На всій території, зрідка. Зростає на трав'яних схилах з.д. і шосейних насипів, біля будинків, парканів, на узбіччях доріг[118]. | Brassicaceae | |
185 | Subularia aquatica L. Мзв шильник водяний | В околицях м. Мінська, дуже рідко; у прибережній частині й на берегах річок і озер[109]. | Brassicaceae | |
186 | Teesdalia nudicaulis (L.) W.T.Aiton голостеблиця піскова | У західних і південно-західних районах республіки, рідко. Зростає на сухих піщаних місцях уздовж доріг, на вирубках, сухих узліссях соснових лісів[108]. | Brassicaceae | |
187 | Thlaspi arvense L. талабан польовий | На всій території, часто. Зростає як бур'ян на полях, перелогах, у садах, на городах, смітниках, біля доріг[108]. | Brassicaceae | |
188 | Turritis glabra L. пужник голий | На всій території, зрідка. Зростає на лугах, заростях чагарників, у сухих соснових і змішаних лісах, на схилах пагорбів, крутих берегах річок і озер, узбіччях доріг, трав'янистих схилах з.д. і шосейних насипів[110]. | Brassicaceae | |
189 | Butomus umbellatus L. сусак звичайний | На всій території, зрідка. Зростає на мілководдях і берегах озер і річок, на сплавинах, низинних болотах[119]. | Butomaceae | |
190 | Adenophora liliifolia (L.) A.DC. — | У південних районах республіки, дуже рідко. Зростає в дубових лісах, у заростях чагарників, в долинах річок[120]. Входить до Червоної книги Республіки Білорусь 2014 року[121]. | Campanulaceae | |
191 | Campanula bononiensis L. дзвоники болонські | У південній частині республіки, рідко, в Мінській і Гродненській областях, одинично. Росте на лісових узліссях, чагарниках[122]. | Campanulaceae | |
192 | Campanula cervicaria L. дзвоники шорстковолосисті | На всій території, зрідка. Зростає у сосняках, дібровах, заростях чагарників, на трав'яних схилах[123]. | Campanulaceae | |
193 | Campanula glomerata L. дзвоники купчасті | На всій території, нерідко. Зростає на закущених луговинах, в широколистяно-соснових лісах і березняках[120]. | Campanulaceae | |
194 | Campanula latifolia L. дзвоники широколисті | Реліктовий, за походженням тайговий вид, що перебуває в Білорусі на південній межі ареалу. Більшість відомих місць зростання зосереджено в Вітебській (Глубокський, Городоцький, Вітебський, Верхньодвінський, Докшицький, Ліозненський, Поставський, Сенненський, Чашнікський, Шарковщінський і Шумлянський райони) і Мінській (Вілейський, Воложинський, Дзержинський, Крупський, Мінський, Молодечненський, Пуховічський, Слуцький і Солігорський райони) областях. Окремі місця зростання виявлені в Могилевській (Климовицький, Костюковичський, Краснопільський, Мстиславський, Осиповичський райони і в Горках), Брестській (Івацевічський і Столінський райони) і Гродненській (Гродненський і Свислоцький райони) областях. Населяє вологі тінисті широколистяні, ялинові та ялиново-широколистяні ліси, сіровільшаники і чорновільшаники на берегах лісових річок і струмків[124]. | Campanulaceae | |
195 | Campanula patula L. дзвоники розлогі | На всій території, часто. Зростає на луках, трав'яних схилах, узліссях, на узбіччях доріг, чагарниках[120]. | Campanulaceae | |
196 | Campanula persicifolia L. дзвоники персиколисті | На всій території, нерідко. Зростає в сосняках, широколистяних, змішаних лісах, закущених луговинах[120]. | Campanulaceae | |
197 | Campanula rapunculoides L. дзвоники однобічні | На всій території, часто. Росте на сухих луках, узліссях лісів, змішаних лісах, узбіччях полів, чагарниках, синантропних місцях перебування[120]. | Campanulaceae | |
198 | Campanula rapunculus L. дзвоники ріпчасті | У Волковиському і Дятловському районах Гродненської та Житковичському районі Гомельської області. Зростає на луках, узліссях соснових і дубових лісів[120]. | Campanulaceae | |
199 | Campanula rotundifolia L. дзвоники круглолисті | На всій території, зрідка. Росте в сухих сосняках, на узліссях, узбіччях доріг, суходільних луках[120]. | Campanulaceae | |
200 | Campanula sibirica L. дзвоники сибірські | У Мінській і Гродненській областях, дуже рідко. Зростає на суходільних луках, берегових обривах річок, узліссях змішаних лісів[120]. | Campanulaceae | |
201 | Campanula trachelium L. дзвоники кропиволисті | На всій території, нерідко. Зростає в ялинових, широколистяно-чорновільхових, грабових, дубових лісах, прибережних заростях вільхи[120]. | Campanulaceae | |
202 | Jasione montana L. агалик-трава піскова | На всій території, нерідко. Росте в сухих піщаних місцях, соснових лісах, узбіччях з.д. і шосейних доріг[125]. | Campanulaceae | |
203 | Lobelia dortmanna L. — | Реліктовий, за походженням бореальний амфіатлантичний океанічний вид, що перебуває на території Білорусі в окремих локалітетах за південно-східним кордоном ареалу. Відомі 5 місць зростання: оз. Світязь в Новогрудському районі Гродненської області, оз. Біле в Лунінецького районі Брестської області, озера Бредно, Біле Доброплес і Біле в Россонському районі Вітебської області. Населяє піщані або дещо замулені літоралі прісних оліготрофних і мезотрофних з ознаками оліготрофії неглибоких озер з низькою мінералізацією води, на глибині 0.1–1.8 м. Відмічалися квітучі особини й на вологому піщаному ґрунті на березі водойми (оз. Біле Доброплес)[126]. | Campanulaceae | |
204 | Phyteuma nigrum F.W.Schmidt — | Реліктовий вид, що трапляється в Білорусі в ізольованому локалітеті на значній віддалі від східного кордону ареалу. Відомо одне місце зростання в околицях залізничного зупинного пункту «Веленський» (Мінська область, Пуховічський район). Місце проживання: сира закущена різнотравно-злакова луговина[127]. | Campanulaceae | |
205 | Phyteuma spicatum L. шишкар колосистий | На всій території, зрідка, на північ і крайнього півдня рідше. Зростає в ялиново-широколистяних і широколистяно-чорно-вільхових лісах, в заростях ліщини[125]. | Campanulaceae | |
206 | Humulus lupulus L. хміль звичайний | Досить часто. Іноді культивується. Населяє зарості чагарників на берегах річок, вільшаниках, сирих ярах[128]. | Cannabaceae | |
207 | Knautia arvensis (L.) Coult. свербіжниця польова | На всій території, часто; На луках високого рівня, в сухих сосняках, ялинових, широко- і дрібнолистих лісах, рудеральних місцях проживання, іноді як бур'ян у посівах[129]. | Caprifoliaceae | |
208 | Linnaea borealis L. лінея північна | Арктобореальний тайговий реліктовий вид, що перебуває в Білорусі на південній межі ареалу. Трапляється спорадично майже на всій території республіки (виключаючи південні райони), найбільш часто в Поозер'ї. Населяє ялинові, дещо рідше соснові ліси моховитого, брусничного, чорничного і кисличного типів; воліє напівтіньові умови[130]. | Caprifoliaceae | |
209 | Lonicera xylosteum L. жимолость звичайна | На всій території, нерідко. У південній частині Полісся відсутня. У соснових, ялинових, дубових, широколистяно-чорновільхових, сіровільхових, осикових лісах[51]. | Caprifoliaceae | |
210 | Scabiosa columbaria L. коростянка голубина | Реліктовий, за походженням середньоєвропейський гірський вид перебуває в Білорусі на північно-східній межі ареалу. Перевірено відомо два пункти зростання виду: в Логойському (околиці с. Прилепці) і Воложинському (околиці с. Городько) районах Мінської області. Ще одне місце в Логойському районі (в околицях смт Плещениці), мабуть, знищено. У Логойському районі росте на узліссі заболоченого сосняку в молінієво-очеретяної асоціації й на сирому осоково-злаково-разнотравному заплавному лугу на торф'янистої ґрунті, у Воложинському районі — на остепненному різнотравно-злаковому лузі в смузі відчуження залізниці[131]. | Caprifoliaceae | |
211 | Scabiosa ochroleuca L. коростянка блідо-жовта | У Брестській і Гомельській областях нерідко, в Гродненській рідко. У сухих сосняках, на дюнно-горбистим пісках під сосновим дрібноліссям, узбіччях доріг на піску[129]. | Caprifoliaceae | |
212 | Succisa pratensis Moench комонник лучний | На всій території, зрідка. На низинних луках, узліссях і галявинах у ялинових і листяних лісах[129]. | Caprifoliaceae | |
213 | Succisella inflexa (Kluk) Beck комонничок зігнутий | У Гомельській області в долині р. Прип'ять, нерідко. У смугах прибережних верболозів, заплавних дібровах[129]. | Caprifoliaceae | |
214 | Valeriana dioica L. валер'яна дводомна | Реліктовий, за походженням середньоєвропейський гірський вид, що перебуває в Білорусі в ізольованих локалітетах за східним кордоном ареалу. Відомий у двох місцях зростання: Біловезька пуща й околиці м. Мар'їна Горка в Пуховічському районі Мінської області. Населяє сирі дрібноосоково-злакові закущені луговини в місцях виходу ґрунтових вод[132]. | Caprifoliaceae | |
215 | Valeriana officinalis L. валер'яна лікарська | На всій території, нерідко. На низинних луках, торфовищах, схилах меліоративних каналів, луговинах, у ялинових і дрібнолистих лісах, смугах прибережних верболозів з вільхою[51]. | Caprifoliaceae | |
216 | Valerianella locusta (L.) Laterr. мласкавець салатний | Вид, імовірно, занесений, відзначався в рр. Орша і Гродно. В останні десятиліття не збирався. У рудеральних місцях перебування[51]. | Caprifoliaceae | |
217 | Agrostemma githago L. кукіль звичайний | У Мінській, Могильовській, Брестській і Гомельській областях, рідко. У посівах хлібних злаків, на перелогах, піщаних насипах залізниці[133]. | Caryophyllaceae | |
218 | Arenaria serpyllifolia L. піщанка чебрецелиста | На всій території, часто. На сирих піщаних луках, парових полях, узбіччях доріг, городах[134]. | Caryophyllaceae | |
219 | Atocion armeria Raf. (syn. Silene lituanica) — | У південній та південно-західній частинах республіки, нерідко, в центральній частині — рідше, в східній — рідко. У сухих сосняках, на дюнно-горбистих пісках, схилах дорожніх насипів, у придорожніх піщаних виїмках[135]. | Caryophyllaceae | |
220 | Cerastium arvense L. роговик польовий | На всій території, нерідко. На сухих луках, схилових суходолах, узбіччях доріг, схилах з.д. насипів[134]. | Caryophyllaceae | |
221 | Cerastium fontanum Baumg. роговик джерельний | На всій території, дуже часто. У сухих сосняках, рудеральних місцях проживання; бур'ян полів. | Caryophyllaceae | |
222 | Cerastium semidecandrum L. роговик п'ятитичинковий | На всій території, нерідко. На сухих піщаних узбіччях доріг, пустирях, сухих схилах[134]. | Caryophyllaceae | |
223 | Dianthus arenarius L. гвоздики піскові | На всій території, зрідка, в південних районах більш часто. У сухих освітлених сосняках[136]. | Caryophyllaceae | |
224 | Dianthus armeria L. гвоздики пучкуваті | У південних і південно-східних районах республіки, дуже рідко. На узліссях чагарників і змішаних лісів, на крутих берегах річок[136]. | Caryophyllaceae | |
225 | Dianthus barbatus L. Нв гвоздики бородаті | Розводиться як декоративна, нерідко дичавіє. На всій території, зрідка[136]. | Caryophyllaceae | |
226 | Dianthus borbasii Vandas гвоздики Борбаша | У південній частині республіки, нерідко; в центральній — зрідка; в північній — рідко. У сухих сосняках, на вересовим пустках, дюнно-горбистих пісках під низькорослими сосняками, на заплавних луках і прируслових валах[136]. | Caryophyllaceae | |
227 | Dianthus deltoides L. гвоздики крапчасті | На всій території, часто. У сухих соснових і березових лісах; на узліссях, піщаних узбіччях доріг, суходільних луках[136]. | Caryophyllaceae | |
228 | Dianthus superbus L. гвоздики пишні | Переважно в південній, західній і південно-західній частинах республіки, нечасто; в центральній і східній частинах, зрідка. Для північній частині є лише літературні дані. На заплавних луках високого і середнього рівнів, в заростях чагарників, на узліссях соснових, широколистяних і змішаних лісів, лісових галявинах[136]. | Caryophyllaceae | |
229 | Eremogone saxatilis (L.) Ikonn. пісочник скельний | У південній і центральній частині республіки, зрідка; у північній (Лепельський район Вітебської області) дуже рідко. Зростає у сухих сосняках[134]. | Caryophyllaceae | |
230 | Gypsophila fastigiata L. лищиця пучкувата | У південній, південно-західній і південно-східній частинах республіки, нерідко, в центральній — рідше, в північній — рідко. У сухих сосняках, вересовим пустищах, узліссях розріджених соснових лісів, піщано-щебеневих схилах залізничних насипів[137]. | Caryophyllaceae | |
231 | Gypsophila muralis L. (syn. Psammophiliella muralis) лищиця польова | На всій території, нерідко. На обмілинах і берегах річок, у посівах, на перелогах, парових полях, сухих схилах, пустирях[138]. | Caryophyllaceae | |
232 | Gypsophila paniculata L. лищиця волотиста | Переважно в південних районах, рідко. На піщаних узбіччях доріг, узліссях сухих соснових лісів, дюнах, піщано-щебенистих схилах з.д. насипів[137]. | Caryophyllaceae | |
233 | Herniaria glabra L. остудник голий | На всій території, досить часто. У сосняках лишайникових і вересових, на дюнно-горбистим пісках, узбіччях доріг, перелогах[139]. | Caryophyllaceae | |
234 | Herniaria polygama Gay остудник полігамний | У Гомельській області, рідко; в Славгородському і Черіковському районах Могильовської області, дуже рідко. На парових полях і перелогах, узбіччях польових доріг[133]. | Caryophyllaceae | |
235 | Moehringia lateriflora (L.) Fenzl меринґія бокоцвіта | У Білорусі вид перебуває на південно-західному кордоні ареалу. Перевірено відомий у Гомельському і Мінськом районах. Раніше наводився для Речицького та Брагинського районів. Зростає в змішаних лісах з участю дуба[140]. | Caryophyllaceae | |
236 | Moehringia trinervia (L.) Clairv. меринґія трижилкова | На всій території, нерідко. У ялинових, широколистяно-ялинових і широколистяних лісах; старих парках, чагарниках[139]. | Caryophyllaceae | |
237 | Sagina nodosa (L.) Fenzl моховинка вузлувата | На всій території, нерідко. На сируватих і заплавних луках, окрайцях боліт[134]. | Caryophyllaceae | |
238 | Sagina procumbens L. моховинка лежача | На всій території, нерідко. На піщаних прибережних обмілинах, низинних луках, сирих узбіччях доріг, пустирях[134]. | Caryophyllaceae | |
239 | Saponaria officinalis L. собаче мило лікарське | На всій території, часто. Розводиться в садах як декоративна. На берегах річок і стариць, на піщаних узбіччях доріг, канавах, щебенево-піщаних і задернованих схилах з.д. насипів, сухих схилах; в парках[136]. | Caryophyllaceae | |
240 | Scleranthus annuus L. (у т. ч. S. a. subsp. polycarpos) червець однорічний | На всій території, дуже часто. На луках високого рівня; у посівах на піщаному ґрунті; на узбіччях доріг, верескових пустищах[139]. | Caryophyllaceae | |
241 | Scleranthus perennis L. червець багаторічний | На всій території, дуже часто. На пустирях, сухим сосняках[139]. | Caryophyllaceae | |
242 | Silene baccifera (L.) Roth (syn. Cucubalus baccifer) — | У Білорусі перебуває в межах ареалу. Відзначений у Дрогичинському, Кам'янецькому і Кобринському районах Брестської області, у Верхньодвінському, Вітебському, Міорському, Полоцькому та Шарковщинському районах Вітебської області, у Гродненському, Корелічському і Новогрудському районах Гродненської області, у Воложинському і Мінському районах Мінської області, в Мстиславському районі Могильовської області. Зростає в чагарниках у ярах і обривистих берегах річок[141]. | Caryophyllaceae | |
243 | Silene borysthenica (Gruner) Walters смілка дніпровська | На всій території республіки, нерідко; в північних районах рідше. У сухих сосняках, на піщаних узбіччях доріг, дюнно-горбистих пісках, верескових пустищах[135]. | Caryophyllaceae | |
244 | Silene chlorantha (Willd.) Ehrh. смілка зеленкувата | Переважно в західній, центральній і південній частинах республіки, зрідка; в Славгородському районі Могильовської області, дуже рідко. У сухих сосняках, на вересовим пустищах, задернованих схилах з.д. насипів[135]. | Caryophyllaceae | |
245 | Silene dichotoma Ehrh. смілка вилчаста | В околицях м. Мінська і в Городоцькому районі Вітебської області, дуже рідко. У посівах, на схилах шосейних доріг[135]. | Caryophyllaceae | |
246 | Silene dioica (L.) Clairv. (syn. Melandrium dioicum) смілка червона | У північних і північно-західних районах, рідко. У сирих тінистих лісах, прибережних чагарниках[137]. | Caryophyllaceae | |
247 | Silene flos-cuculi (L.) Greuter & Burdet (syn. Coronaria flos-cuculi) — | На всій території, часто. На низинних луках, у заплавах річок, на галявинах в ялинових, сіро-вільхових і широколистяних лісах, на краях боліт, берегах річок і водойм[137]. | Caryophyllaceae | |
248 | Silene gallica L. Нв смілка французька | В околицях Мінська, Барановичів і Гомеля, рідко. У посівах просапних культур, по з.д. полотну біля комбінатів хлібопродуктів[135]. | Caryophyllaceae | |
249 | Silene latifolia Poir. (syn. Melandrium album) смілка широколиста | На всій території, дуже часто. На луках, ріллі, у посівах, уздовж доріг і канав[135]. | Caryophyllaceae | |
250 | Silene noctiflora L. смілка нічна | У Брестській, Гомельській, Мінській та Могильовській областях, дуже рідко. Бур'ян у посівах просапних культур, на щебенистих схилах з.д. насипів, на піщано-гравійних субстратах[135]. | Caryophyllaceae | |
251 | Silene nutans L. смілка поникла | На всій території, часто. У соснових і широколистяно-соснових лісах, дібровах, березняках[135]. | Caryophyllaceae | |
252 | Silene tatarica (L.) Pers. смілка татарська | На всій території, зрідка. На піщаних обмілинах і берегах великих річок, лугах високого рівня, синантропних місцях проживання[135]. | Caryophyllaceae | |
253 | Silene viscaria (L.) Borkh. (syn. Viscaria vulgaris) — | На всій території, нерідко. У сухих сосняках, на схилових суходолах і гривах у заплавах річок[133]. | Caryophyllaceae | |
254 | Silene vulgaris (Moench) Garcke смілка звичайна | На всій території, дуже часто. У посівах багаторічних трав, сухих сосняках, рудеральних місцях перебування, на узбіччях доріг[135]. | Caryophyllaceae | |
255 | Silene wolgensis (Hornem.) Otth смілка волзька | У Гродненській і Брестській областях, дуже рідко. На суходільних луках, узліссях сосняків моховитих[135]. | Caryophyllaceae | |
256 | Spergula arvensis L. шпергель польовий | На всій території, часто. Бур'ян посівів. На піщаних відслоненнях у місцях вирубок; в рудеральних місцях перебування[139]. | Caryophyllaceae | |
257 | Spergula morisonii Boreau шпергель весняний | У південній та західній частинах Білорусі, нерідко; в центральній частині зрідка, в північній — рідко. На відкритих піщаних місцях, дюнах, на узліссях сухих соснових лісів, рідше на парових полях, пісках[139]. | Caryophyllaceae | |
258 | Spergularia marina (L.) Griseb. стелюшок приморський | В околицях міст Брест і Солігорськ, рідко. На засолених зволожених місцях проживання біля доріг, поблизу відвалів вироблень калійних солей[139]. | Caryophyllaceae | |
259 | Spergularia rubra (L.) J.Presl & C.Presl стелюшок червоний | На всій території, часто. У посівах різних культур, на узбіччях доріг[139]. | Caryophyllaceae | |
260 | Stellaria alsine Grimm (syn. Stellaria uliginosa) — | На всій території, зрідка. На низинних болотах, у вологих сіро і чорновільхових лісах, заплавних дібровах, сирих ялинових лісах[134]. | Caryophyllaceae | |
261 | Stellaria aquatica (L.) Scop. (syn. Myosoton aquaticum) — | На всій території, нерідко. У листяних лісах на болотах, заплавних дібровах, заростях чагарників, на берегах водойм[134]. | Caryophyllaceae | |
262 | Stellaria crassifolia Ehrh. зірочник товстолистий | Арктобореальний вид, що перебуває в Білорусі в окремих локалітетах (переважно в північно-західних районах) в межах ареалу. Відомий у кількох місцях у Пружанському районі Брестської області, у Верхньодвінському, Міорському, Поставському, Россонському районах Вітебської області, у Новогрудському районі Гродненської області і Мядельському районі Мінської області. Населяє прибережні крупноосокові спільноти, заболочені осокові луки, болота[142]. | Caryophyllaceae | |
263 | Stellaria graminea L. зірочник злакоподібний | На всій території, часто. У сухих соснових і березових лісах, дібровах; як бур'ян на полях[143]. | Caryophyllaceae | |
264 | Stellaria holostea L. зірочник великоцвітий | На всій території, часто. У змішаних і широколистяних лісах, чагарниках з ліщиною[143]. | Caryophyllaceae | |
265 | Stellaria longifolia Muhl. ex Willd. зірочник довголистий | У Гомельській, Мінській, Гродненській, Могильовській і Вітебської областях, дуже рідко. У заболочених лісах з ялиною, краях боліт[143]. | Caryophyllaceae | |
266 | Stellaria media (L.) Vill. зірочник-мокрець | На всій території, дуже часто. Бур'ян полів і городів, у рудеральних місцях перебування, берегах водойм, лісових узліссях, узбіччях лісових доріг[144]. | Caryophyllaceae | |
267 | Stellaria nemorum L. зірочник гайовий | На всій території, нерідко. У ялинових, широколистяних, сіровільхових лісах, чагарниках[134]. | Caryophyllaceae | |
268 | Stellaria palustris Ehrh. ex Retz. зірочник болотяний | На всій території, нерідко. На низинних луках і болотах, у дрібнолистих лісах на болотах, у вербових-вільхових прибережних смугах[134]. | Caryophyllaceae | |
269 | Vaccaria hispanica (L.) Sm. стоголовник польовий | Переважно в південних районах республіки, дуже рідко. Бур'ян полів, на перелогах, у рудеральних місцях проживання[138]. | Caryophyllaceae | |
270 | Euonymus europaeus L. бруслина європейська | На всій території, нерідко, на півночі рідше. У широколистяних лісах, прибережних вільшняках[145]. | Celastraceae | |
271 | Euonymus verrucosus Scop. бруслина бородавчаста | На всій території, часто. У підліску майже у всіх типах лісу, частіше — в соснових і широколистяних лісах[145]. | Celastraceae | |
272 | Parnassia palustris L. білозір болотяний | На всій території, нерідко. На низинних і перехідних болотах, заболочених лугах, берегах річок і струмків[146]. | Celastraceae | |
273 | Ceratophyllum demersum L. кушир занурений | На всій території, нерідко. У стоячих і повільних водах[147]. | Ceratophyllaceae | |
274 | Ceratophyllum submersum L. кушир підводний | У південних районах республіки, дуже рідко. В озерах, старицях і повільних водах[147]. | Ceratophyllaceae | |
275 | Helianthemum nummularium (L.) Mill. сонянка звичайна | У Брестській, Гродненській і північній частині Мінської області, рідко. У сухих сосняках-зеленомошниках, на схилових суходолах, узліссях[148]. | Cistaceae | |
276 | Colchicum autumnale L. пізньоцвіт осінній | У Вітебському, Шумлянському районах Вітебської області; Мядельському, Столбцовському і Пуховичському районах Мінської області, дуже рідко. На трав'янистих схилах уздовж з.д. полотна, на придорожніх закущених луговинах[149]. | Colchicaceae | |
277 | Achillea collina Becker ex Rchb. деревій пагорбовий | Переважно в південній і західній частинах республіки, зрідка. На луках і пасовищах, на узбіччях доріг і сухих схилах[150]. | Compositae | |
278 | Achillea inundata Kondr. деревій заплавний | У південній частині республіки, зрідка. На заплавних луках, лісових галявинах і трав'яних схилах[150]. | Compositae | |
279 | Achillea millefolium L. деревій звичайний | У північній і центральній частинах республіки, дуже часто. На луках, узліссях, галявинах, біля доріг, на пустирях, перелогах, полях і городах, а також на порушених місцях проживання поблизу житла[150]. | Compositae | |
280 | Achillea pannonica Scheele деревій паннонський | У південній частині республіки, дуже рідко. На суходільних луговинах, узбіччях доріг, ґрунтових відслоненнях та інших порушених місцях проживання[150]. | Compositae | |
281 | Achillea ptarmica L. деревій-чихавка | За північ Вітебської області, рідко. На вологих луках, берегах річок, чагарниках, узліссях сирих лісів і біля доріг[151]. | Compositae | |
282 | Achillea salicifolia Besser (syn. Ptarmica salicifolia) — | На всій території, нерідко. На вологих луках, берегах річок і в чагарниках[152]. | Compositae | |
283 | Ambrosia artemisiifolia L. Нв амброзія полинолиста | Переважно на півдні республіки, рідко. Небезпечний карантинний бур'ян. На з.д. насипах, узбіччях доріг, звалищах сміття, в порушених місцях в населених пунктах, на території комбінатів хлібопродуктів[153]. | Compositae | |
284 | Antennaria dioica (L.) Gaertn. котячі лапки звичайні | На всій території, нерідко. У сухих хвойних, особливо соснових лісах, на лісових галявинах, узліссях і суходільних луговинах, біля лісових доріг[154]. | Compositae | |
285 | Anthemis arvensis L. роман польовий | На всій території, нерідко. На сухих луках, полях, узліссях сухих лісів, біля доріг, у населених пунктах[152]. | Compositae | |
286 | Anthemis cotula L. роман собачий | На всій території, рідко. На полях, біля доріг, у населених пунктах[152]. | Compositae | |
287 | Anthemis lithuanica (DC.) Besser ex Trautv. — | На всій території, рідко. На полях, біля доріг, у населених пунктах[152]. | Compositae | |
288 | Aposeris foetida (L.) Cass. ex Less. щербанець звичайний | В околицях м. Мозир. В останні десятиліття не збирався. У хвойних, переважно ялинових лісах, дуже рідко[155]. | Compositae | |
289 | Arctium lappa L. лопух великий | На всій території, часто. У тінистих заплавних лісах, чагарниках, на берегах водойм і річок, покладів, узбіччях доріг, пустирях і сміттєвих місцях поблизу житла[156]. | Compositae | |
290 | Arctium minus (Hill) Bernh. лопух малий | На всій території, нерідко. На пустирях і перелогах, сміттєвих місцях поблизу житла, узбіччях доріг та інших порушених місцях[156]. | Compositae | |
291 | Arctium nemorosum Lej. лопух гайовий | У Білорусі перебуває в острівних місцях проживання за північно-східним кордоном суцільного поширення. Відомі місця зростання в Пружанському районі Брестської області, Вітебському районі Вітебської області, Гродненському і Свислоцьку районах Гродненської області і Мстиславському районі Могильовської області. Населяє узлісся й галявини широколистяних та хвойно-широколистяних лісів (липових, кленових, ялиново-дубових, ясенево-черновільхових та ін.), як правило зростає на схилах річкових терас на родючих ґрунтах[157]. | Compositae | |
292 | Arctium tomentosum Mill. лопух повстистий | На всій території, часто. У сміттєвих місцях біля житла, ярах, на пустирях, узбіччях доріг, берегах річок і водойм[156]. | Compositae | |
293 | Arnica montana L. арніка гірська | У західних і центральних районах республіки, зрідка; у північних, південних і західних районах, дуже рідко або відсутній. У моховитих соснових, рідше ялиново-соснових лісах, на лісових галявинах, узліссях, вирубках, біловусових луках[153]. Входить до Червоної книги Республіки Білорусь 2014 року[158] | Compositae | |
294 | Arnoseris minima (L.) Schweigg. & Körte баранник дрібний | У західних районах, дуже рідко. У Брестській (Косово, Малорита, Мокрани, Гусак, Замшани, Батчі) і Гродненській (Біловезька пуща) областях. У сухих піщаних місцях: піщані парові поля, дюни, узбіччя доріг і т.п[155]. | Compositae | |
295 | Artemisia absinthium L. полин гіркий | На всій території, дуже часто. На узбіччях доріг, насипах залізниці, пустирях у населених пунктах, перелогах, вибитих суходільних луках, лісових галявинах, а також в розріджених деградованих лісах[159]. | Compositae | |
296 | Artemisia austriaca Jacq.Нв полин австрійський | На всій території, але переважно в південній половині республіки, зрідка. На полотні й насипах залізниці, узбіччях доріг, вибитих суходільних луках і лісових галявинах, на високих берегах річок і піщаних гривах у заплавах[159]. | Compositae | |
297 | Artemisia campestris L. полин-нехворощ | На всій території, дуже часто. У сухих світлих соснових лісах, на галявинах і узліссях, пустищах, суходільних луках і ґрунтових відслоненнях, на узбіччях доріг, пустирях, насипах залізниці[159]. | Compositae | |
298 | Artemisia vulgaris L. полин звичайний | На всій території, дуже часто. На полях, пустирях і сміттєвих місцях у населених пунктах, узбіччях доріг, насипах залізниці, берегах річок, озер, канав, у чагарниках, ярах, кар'єрах[159]. | Compositae | |
299 | Aster amellus L. айстра волове око | У Білорусі цей реліктовий, за походженням лісостеповий вид перебуває на північній межі ареалу. Дуже рідко трапляється в Брестській (Барановичський та Івацевічський райони), Гомельській (Брагінський, Добрушський і Лоєвський райони), Гродненській (Волковиський район) та Мінській (Борисовський, Логойський, Мінський і Узденський райони) області. Більш ранні гербарні збори підтверджують знаходження виду в околицях Турова (Житковичський район Гомельської області), околицях с. Кринки (Корелічський район Гродненської області) та околицях Гродно, Логойська (Логойський район Мінської області), Могильова. За літературними даними відомий в околицях Мінська, Слонімському повіті, с. Асаревичі (Брагінський район Гомельської області) і в Біловезькій пущі. Населяє редини, узлісся й галявини в сухих соснових, сосново-дубових і березових лісах, зарості чагарників, остепнені схили і суходільні луговини[160]. | Compositae | |
300 | Bellis perennis L. стокротки звичайні | На всій території, зрідка. У західних і центральних районах частіше і, мабуть, як аборигенна дикоросла рослина. На вогкуватих луках, задернованих узбіччях доріг, берегах річок, газонах і луговинах поблизу житла, у старих парках. Розводиться як декоративна, легко дичавіє[161]. | Compositae | |
301 | Bidens cernua L. череда поникла | На всій території, нерідко. На багнистих берегах річок, озер, каналів, ставків, піщаних мілинах, болотах, у заболочених чорно-вільшняках, кюветах, торф'яних кар'єрах та інших надмірно зволожених порушених місцях проживання[162]. | Compositae | |
302 | Bidens frondosa L. Нв череда листяна | Переважно в південних районах республіки, зрідка. У чорно-вільшняк, на берегах річок і озер, порушених місцях перебування у населених пунктах[162]. | Compositae | |
303 | Bidens radiata Thuill. Мзв череда промениста | В околицях смт Турова Гомельської області. На сирих піщано-мулистих місцях на берегах річок, озер, на окрайках боліт і заболочених лугів[162]. | Compositae | |
304 | Bidens tripartita L. череда тридільна | На всій території, часто. На заболочених берегах річок, озер, канав, ставків, на осушених торфовищах, на краях боліт, на сирих і заболочених лісових просіках і дорогах, у кюветах і кар'єрах, на сирих ґрунтових відслоненнях у населених пунктах та інших порушених місцях проживання з достатнім зволоженням[162]. | Compositae | |
305 | Carduus acanthoides L. будяк звичайний | На всій території, зрідка. У засмічених місцях, пустирях, пасовищах, узбіччях шосейних і залізних доріг та інших порушених місцях перебування[163]. | Compositae | |
306 | Carduus crispus L. будяк кучерявий | На всій території, часто. У сирих лісах, на берегах річок і водойм, торфовищах, в кюветах, канавах та інших порушених, але досить зволожених місцях перебування у населених пунктах[163]. | Compositae | |
307 | Carduus nutans L. будяк пониклий | На всій території, досить рідко. На сухих луках, вигонах, перелогах, узбіччях шосейних і залізних доріг, засмічених місцях біля житла[163]. | Compositae | |
308 | Carlina acaulis L. дев'ятисил безстеблий | На всій території, досить рідко. На сухих луках, вигонах, перелогах, узбіччях шосейних і залізних доріг, засмічених місцях біля житла[164]. | Compositae | |
309 | Carlina biebersteinii Hornem. дев'ятисил Біберштайна | У південній та південно-східній частинах республіки, зрідка, в центральній і західній частинах, рідко. На суходільних і остепнених луках, лісових галявинах і узліссях, у розріджених лісах, на сухих схилах[164]. | Compositae | |
310 | Centaurea cyanus L. волошка синя | На всій території, часто. Бур'ян у посівах, на парових полях, узбіччях шосейних і залізних доріг[165]. | Compositae | |
311 | Centaurea jacea L. волошка лучна | На всій території, дуже часто. На луках, лісових галявинах, узліссях, лугових схилах, в розріджених лісах, чагарниках, узбіччях доріг і задернованних насипах залізниці[166]. | Compositae | |
312 | Centaurea phrygia L. волошка фриґійська | На всій території, зрідка. У широколистяних, змішаних і сухих хвойних лісах, галявинах, узліссях[166]. | Compositae | |
313 | Centaurea pseudomaculosa Dobrocz. волошка несправжньоплямиста | Переважно в південній частині республіки, зрідка. На узбіччях шосейних і залізних доріг, піщаних пустках, суходільних луговинах, узліссях сухих соснових і змішаних лісів, піщаних гривах в заплавах річок[166]. | Compositae | |
314 | Centaurea scabiosa L. волошка коростянкова | На всій території, досить часто. На остепнених суходільних луговинах, сухих соснових і змішаних лісах, узліссях, галявинах, узбіччях шосейних і залізних доріг[166]. | Compositae | |
315 | Centaurea solstitialis L. волошка довгоденна | Знайдений в Мінській (м. Мінськ) і Гродненської (м. Скідель) областях. Дуже рідко. На насипах залізниці, сміттєвих місцях у населених пунктах і в посівах[166]. | Compositae | |
316 | Centaurea stoebe L. — | Переважно в південних районах, зрідка. На узбіччях шосейних й залізниць, піщаних пустках, суходільних луговинах, узліссях сухих соснових і змішаних лісів, піщаних гривах в заплавах річок[166]. | Compositae | |
317 | Chondrilla graminea M.Bieb. батоги злаколисті | У Лоєвському і Речицькому районах Гомельської області, дуже рідко. На піщаних полях, пустищах, схилах ярів[167]. | Compositae | |
318 | Chondrilla juncea L. батоги звичайні | У Брестській і Гомельській областях, зрідка; Гродненській, Мінській та Могилевській областях, дуже рідко. На піщаних пагорбах, дюнах, узліссях сухих сосняків, на узбіччях доріг, околицях полів, зазвичай на піщаному ґрунті, залізниці й шосейних насипах[167]. | Compositae | |
319 | Chondrilla latifolia M.Bieb. батоги широколисті | У Пінському районі Брестської й Наровлянському районі Гомельської областей, дуже рідко. На сухих соснових лісах та їхніх узліссях, піщаних пустищах[168]. | Compositae | |
320 | Cichorium intybus L. петрові батоги | На всій території, часто. На узбіччях доріг, пустирях, суходільних луговинах і перелогах, на трав'яних схилах пагорбів і залізниці насипах, у житла[166]. | Compositae | |
321 | Cirsium arvense (L.) Scop. осот польовий | На всій території, часто. Як бур'ян на полях і городах, на пустирях, пасовищах, осушених торфовищах, на узбіччях шосейних і залізних доріг та інших порушених місцях перебування[169]. | Compositae | |
322 | Cirsium canum (L.) All. осот сірий | У Білорусі вид перебуває в окремому локалітеті за північною межею ареалу. Єдине підтверджене місце зростання виявлено в 2000 році в Климовицькому районі (околиці с. Селець) Могилевської області. Зростає на схилі річкової тераси на поза-заплавному вологому низинному осоково-разнотравному лузі з виходами ґрунтових вод[170]. | Compositae | |
323 | Cirsium erisithales (Jacq.) Scop. осот липкий | Наводився для околиць м. Гродно. В останні десятиліття не відзначається. На сирих і мокрих луках, окрайцях боліт[169]. | Compositae | |
324 | Cirsium heterophyllum (L.) Hill осот різнолистий | У Білорусі трапляється в окремих острівних місцях зростання і ізольованих локалітетах на південній межі ареалу, переважно в північних і центральних районах республіки. Зростає в сирих і заболочених ялинових, смереково-соснових, ялиново-широколистяних і дрібнолистих лісах, на лісових галявинах, узліссях, просіках, смугах ліній електропередач, вирубках що заростають, біля лісових доріг, серед чагарників. Віддає перевагу добре зволоженим, багатим на гумус, пухким ґрунтам і напівтіньовим умовам[171]. | Compositae | |
325 | Cirsium oleraceum (L.) Scop. осот овочевий | На всій території, часто. У заболочених лісах, чагарниках, на берегах річок і струмків, біля виходів ключів, на сирих луках і низинних болотах[169]. | Compositae | |
326 | Cirsium palustre (L.) Scop. осот болотяний | На всій території, досить часто. На болотах, заболочених лугах, на торф'яних берегах річок і водойм, заболочених лісах[169]. | Compositae | |
327 | Cirsium pannonicum (L.f.) Link осот паннонський | Північний край ареалу захоплює крайні південно-східні райони Білорусі, де вид перебуває в окремих локалітетах на північній межі ареалу. Відомий в околицях с. Бабчин Хойнікського району. За гербарних даними вказується в околицях с. Дуровичі Буда-Кошелівського району (Могилевська губернія). Населяє сирі та заболочені луги. Ґрунти в місцях зростання торф'яно-болотні, збагачені карбонатами. Світлолюбна рослина[172]. | Compositae | |
328 | Cirsium rivulare (Jacq.) All. осот прибережний | Зрідка на всій території, на схід рідше. На вологих і сирих луках, біля виходів ключів, у низинних болотах[169]. | Compositae | |
329 | Cirsium vulgare (Savi) Ten. осот звичайний | На всій території, часто. На засмічених місцях поблизу житла, узбіччях доріг, пустирях, вигонах, перелогах, осушених торфовищах, а також у деградованих лісах, чагарниках, на берегах річок і водойм[169]. | Compositae | |
330 | Coreopsis grandiflora Hogg ex Sweet Нв дівочі очка великоцвіті | Один з найбільш небезпечних широко поширених заносних видів[173]. | Compositae | |
331 | Cota tinctoria L. — | На всій території, нерідко. На сухих луках, лісових галявинах і узліссях, на сухих остепнених схилах, біля доріг, у населених пунктах[152]. | Compositae | |
332 | Crepis biennis L. скереда дворічна | На всій території, але переважно в північній частині республіки, зрідка. На суходільних луках, луговинах і порушених місцях біля доріг, схилах, у заростях чагарників, у сміттєвих місцях у населених пунктах[174]. | Compositae | |
333 | Crepis capillaris (L.) Wallr. скереда волосинчаста | Околиці Мінська, дуже рідко. У посівах, біля доріг[174]. | Compositae | |
334 | Crepis foetida (L.) Wallr. скереда смердюча | Околиці с. Ручаївка Лоєвського району Гомельської області. Дуже рідко. В останні десятиліття вид не збирався. На лісових галявинах і в посівах як бур'ян[174]. | Compositae | |
335 | Crepis mollis (Jacq.) Asch. скереда м'яка | У Білорусі перебуває на північно-східній межі ареалу. Знайдений у Брестському, Дрогичинськогому, Дятловському, Кам'янецькому, Кобринському, Копильському, Мінському, Ошмянському, Пружанському і Поставському районах. Населяє сирі суходільні, часто закущені луки, зазвичай у долинах невеликих річок, рідше на мінеральних островах серед низинних боліт[175]. | Compositae | |
336 | Crepis paludosa (L.) Moench скереда болотяна | На всій території, часто. У сирих лісах, на околицях боліт, на заболочених берегах річок і струмків[174]. | Compositae | |
337 | Crepis praemorsa (L.) Walther скереда обгризена | На всій території, досить рідко. У розріджених листяних і змішаних лісах, на лісових галявинах і узліссях. | Compositae | |
338 | Crepis tectorum L. скереда покрівельна | На всій території, дуже часто. У посівах як бур'ян, на узбіччях доріг і відкритих пісках, на сміттєвих місцях поблизу житла. | Compositae | |
339 | Erechtites hieraciifolius (L.) DC. Нв — | На території Білорусі проявляє інвазійні властивості, тобто вийшов з-під контролю людини і швидко поширюється; здатний завдавати істотної шкоди, в тому числі біорізноманіття[176]. | Compositae | |
340 | Erigeron acris L. — | На всій території республіки, часто. На суходільних луках, лісових галявинах, борових узліссях і пустищах, у розріджених сосняках і на вирубках, на узбіччях доріг, на трав'яних сухих схилах[177]. | Compositae | |
341 | Erigeron canadensis L. Нв — | На всій території, дуже часто. Добре натуралізований. На узбіччях доріг, з.д. насипах, пустирях і сміттєвих місцях поблизу житла, на полях, галечниках і піщаних мілинах, на вироблених торфовищах, вирубках і в кар'єрах[164]. | Compositae | |
342 | Eupatorium cannabinum L. сідач конопляний | На всій території, нерідко. На сирих берегах річок, озер, струмків, у чагарниках, тінистих прибережних і заболочених лісах[164]. | Compositae | |
343 | Filago arvensis L. жабник польовий | На всій території, досить часто. На ґрунтових піщаних відслоненнях біля доріг, на галявинах, парових полях, вирубках, у посівах і розріджених соснових лісах[178]. | Compositae | |
344 | Filago germanica (L.) Huds. Мзв жабник німецький | Відомий з ок. м. Могильова. На сухих кам'янистих і піщаних місцях, біля доріг, дуже рідко[178]. | Compositae | |
345 | Filago minima (Sm.) Pers. жабник малий | Майже на всій території зрідка, у Поліссі частіше. На сухих піщаних місцях у розріджених соснових лісах, на галявинах, парових полях, біля доріг[178]. | Compositae | |
346 | Galatella linosyris (L.) Rchb.f. (syn. Linosyris vulgaris) — | Входить до Червоної книги Республіки Білорусь 2014 року[179]. | Compositae | |
347 | Galinsoga parviflora (L.) Greuter Нв незбутниця дрібноцвіта | На всій території, часто. Як бур'ян на полях, квітниках, городах, пустирях, сміттєвих місцях, уздовж доріг і огорож[153]. | Compositae | |
348 | Galinsoga quadriradiata Ruiz & Pav. Нв — | На всій території, нерідко. Як бур'ян на полях, городах, квітниках, сміттєвих місцях, біля доріг поблизу житла, переважно, у вологих і тінистих місцях проживання[180]. | Compositae | |
349 | Gnaphalium sylvaticum L. (syn. Omalotheca sylvatica) сухоцвіт лісовий | На всій території, часто. У різних типах лісах і в чагарниках, на галявинах і узліссях, рідше на укосів меліоративних каналів і в інших порушених місцях проживання[178]. | Compositae | |
350 | Gnaphalium uliginosum L. сухоцвіт багновий | На всій території, часто. На сирих берегах річок і водойм, на мулистих мілинах і сирих западинах, пустирях і порушених заболочених луговинах, біля доріг і в житла, на полях і в городах[178]. | Compositae | |
351 | Helianthus strumosus L. Нв — | На всій території, зрідка. На пустирях, уздовж доріг і зборів, на звалищах сміття. Культивується як декоративна рослина. Дичавіє[181]. | Compositae | |
352 | Helianthus tuberosus L. Нв соняшник бульбистий | На всій території, зрідка. Уздовж доріг, на пустирях і сміттєвих місцях поблизу житла, розлучається в садах, на городах і присадибних ділянках. Дичавіє[181]. | Compositae | |
353 | Helichrysum arenarium (L.) Moench цмин пісковий | На всій території, нерідко. У сухих піщаних слабозадернованих місцях: пустках, узбіччях доріг, борових галявинах і узліссях, у світлих соснових лісах і на вирубках, на дюнах і піщаних гривах у долинах річок[182]. | Compositae | |
354 | Helichrysum luteoalbum (L.) Rchb. (syn. Laphangium luteoalbum) — | Переважно в західних і південних районах, дуже рідко. На вологих, переважно, прирічкових пісках, торфорозробках і пустищах[182]. | Compositae | |
355 | Hieracium bifidum Kit. ex Hornem. — | У Ошмянському районі Гродненської області, дуже рідко. У ялинниках на схилах моренних пагорбів[183]. | Compositae | |
356 | Hieracium catenatum Sennikov — | У Пружанському і Брестському районах Брестської області, дуже рідко. У сосняках моховитих і чорнично-моховитих[183]. | Compositae | |
357 | Hieracium diaphanoides Lindeb. нечуйвітер просвітчастий | У західних і центральних районах республіки, зрідка. На лісових галявинах, на залісених схилах, у моховитих і кисличних сосняках, ялинниках[183]. | Compositae | |
358 | Hieracium hjeltii Norrl. — | У Міорському районі Вітебської області, дуже рідко. На залісених тінистих схилах озовних і моренних гряд, пагорбів[183]. | Compositae | |
359 | Hieracium lachenalii Suter (syn. Hieracium borodinianum) — | Переважно в західних і центральних районах республіки, зрідка. У тінистих хвойних і змішаних лісах, на лісових галявинах і полянах[183]. | Compositae | |
360 | Hieracium laevigatum Willd. нечуйвітер гладенький | У західних районах республіки, рідко. Ha лісових галявинах і узліссях, у сосняках моховитих і чорничних[183]. | Compositae | |
361 | Hieracium linifolium Lindeb. — | У західних районах республіки, рідко. На лісових галявинах і узліссях, у сосняках моховитих і чорничних[183]. | Compositae | |
362 | Hieracium murorum L. (syn. Hieracium integratum) — | У Воложинському районі Мінської області, у Брестському районі, у Глубоцькому районі Вітебської області дуже рідко. У Біловезькій пущі та Гродненському районі, дуже рідко. У північних, західних і центральних районах республіки, часто. На залісених тінистих схилах моренних пагорбів[184]. | Compositae | |
363 | Hieracium oistophyllum Pugsley — | У Островецькому районі Гродненської та Воложинської районі Мінської областей, дуже рідко. B ялинових і змішаних лісах[183]. | Compositae | |
364 | Hieracium pellucidum Laest. нечуйвітер прозорий | У північно-західних і центральних районах республіки, рідко. У тінистих кислично-моховитих і чорнично-моховитих лісах[183]. | Compositae | |
365 | Hieracium rossicum Schljakov — | У Шумлянський районі Вітебської області, дуже рідко. У розріджених лісах, на лісових галявинах і узліссях[183]. | Compositae | |
366 | Hieracium sabaudum L. — | На всій території республіки, рідко. У широколистяних лісах, на узліссях і галявинах, у чагарниках, на залісених схилах[183]. | Compositae | |
367 | Hieracium silenii (Norrl.) Norrl. — | У Дзержинському районі Мінської області, дуже рідко. У стиглих ялинниках моховитих[183]. | Compositae | |
368 | Hieracium umbellatum L. нечуйвітер парасольковий | На всій території, часто. У світлих листяних і соснових лісах, на узліссях і галявинах, у чагарниках, на закущених материкових і заплавних луках, пустищах, дюнах[183]. | Compositae | |
369 | Hypochaeris maculata L. (syn. Trommsdorffia maculata) — | На всій території, зрідка. У північних і західних районах, рідше. У світлих хвойних, переважно соснових лісах, на галявинах, узліссях і вирубках[185]. | Compositae | |
370 | Hypochoeris radicata L. поросинець коренистий | На всій території, часто, на північ і схід, рідше. На пустищах, вибитих суходільних луках, дюнах, лісових галявинах і узліссях, вирубках, узбіччях доріг, у світлих соснових лісах[155]. | Compositae | |
371 | Inula britannica L. оман лучний | На всій території, нерідко. На берегах річок і водойм, заплавних луках, чагарниках, іноді у сміттєвих місцях поблизу житла, але частіше в долинах великих річок[154]. | Compositae | |
372 | Inula hirta L. оман жорстковолосистий | У південних і західних районах, дуже рідко. На узліссях і галявинах широколистяних лісів, закущених схилах[154]. | Compositae | |
373 | Inula salicina L. оман верболистий | На всій території, зрідка. У світлих широколистяних та змішаних лісах, на заплавних луках, у чагарниках, узліссях і галявинах[154]. | Compositae | |
374 | Iva xanthiifolia Nutt. Нв чорнощир звичайний | Переважно в південних районах республіки, рідко. У сміттєвих місцях поблизу житла, на з.-д. насипах, узбіччях доріг і пустирях[153]. | Compositae | |
375 | Jacobaea aquatica (Hill) G.Gaertn., B.Mey. & Scherb. (syn. Senecio aquaticus) — | Реліктовий, за походженням атлантично-європейський вид, що перебуває в Білорусі в окремих локалітетах і острівних ділянках зростання за південно-східним кордоном ареалу. Відомий у Докшицькому, Мядельському і Шумлянському районах. Населяє заболочені заплавні луки, узлісся в сирих дрібнолистих лісах[186]. | Compositae | |
376 | Jacobaea borysthenica (DC.) B.Nord. & Greuter (syn. Senecio borysthenicus) — | У південно-східній частині республіки, околиці м. Добруша в Гомельській області. Дуже рідко. На прирічкових пісках і узліссях соснових лісів[187]. | Compositae | |
377 | Jacobaea erucifolia (L.) G.Gaertn., B.Mey. & Scherb. (syn. Senecio erucifolius) — | У південній половині республіки. Околиці смт Турова Житковичський району Гомельської області й околиці м Бреста. Дуже рідко. На лісових галявинах, у чагарниках, на остепнених схилах і суходільних луках[187]. | Compositae | |
378 | Jacobaea paludosa (L.) G.Gaertn., B.Mey. & Scherb. (у т. ч. Senecio tataricus) (syn. Senecio paludosus) — | На всій території, зрідка. Береги річок, озер, канав, у прибережних чагарниках[187]. | Compositae | |
379 | Jacobaea vulgaris Gaertn. (syn. Senecio jacobaea) — | На всій території, нерідко. У світлих соснових лісах, на лісових галявинах і полянах, вирубках, узбіччях доріг, з.-д. насипах, суходільних луках і схилах[187]. | Compositae | |
380 | Jurinea cyanoides (L.) Rchb. наголоватки волошкові | Переважно в південних районах республіки, зрідка; в північних і північно-західних районах, дуже рідко. На сухих піщаних місцях: дюнах, світлих соснових лісах, борових пустищах з порушеним рослинним покривом[156]. | Compositae | |
381 | Klasea radiata (Waldst. & Kit.) Á.Löve & D.Löve (syn. Serratula heterophylla) — | В околицях міст Мозир і Петриков. Дуже рідко. В останні десятиліття вид не збирався. На суходільних луках, остепнені схилах, серед чагарників[188]. | Compositae | |
382 | Lactuca muralis (L.) Gaertn. (syn. Mycelis muralis) — | На всій території, часто. У ялинових і змішаних тінистих лісах, у заростях чагарників[189]. | Compositae | |
383 | Lactuca serriola L. салат компасний | На всій території, нерідко, але частіше в південних районах республіки. На сміттєвих місцях, пустирях, біля доріг і огорож поблизу житла[189]. | Compositae | |
384 | Lactuca sibirica (L.) Benth. ex Maxim. — | Вказується для Вітебської області, зрідка. На узліссях і галявинах у сирих хвойних і змішаних лісах, у заростях чагарників, на берегах річок, озер, каналів[189]. | Compositae | |
385 | Lactuca tatarica (L.) C.A.Mey. салат татарський | На всій території, але переважно в південних і східних районах республіки, рідко. На полотні й з.-д. насипах, узбіччях доріг, пустирях, сміттєвих та інших порушених місцях проживання поблизу житла[189]. | Compositae | |
386 | Lapsana communis L. празелень звичайна | На всій території, нерідко. У тінистих лісах, чагарниках, ярах, а також у парках, посівах і поблизу житла[166]. | Compositae | |
387 | Leontodon hispidus L. (у т. ч. Leontodon danubialis) любочки шорсткі | На всій території, нерідко. На сухих луках, узліссях і галявинах, в освітлених лісах і на остепнених схилах, узбіччях доріг і залізниці насипах[190]. | Compositae | |
388 | Leontodon saxatilis Lam. любочки скельні | В м. Брест. На узбіччях доріг у населених пунктах, дуже рідко[190]. | Compositae | |
389 | Leucanthemum vulgare Lam. (у т. ч. Leucanthemum praecox) королиця звичайна | На всій території, часто. На луках, галявинах, узліссях, у світлих лісах і чагарниках, на вирубках, перелогах, узбіччях доріг і схилах залізниці насипів, на ґрунтових відслоненнях і мілинах[191]. | Compositae | |
390 | Matricaria chamomilla L. (syn. Chamomilla recutita) — | На всій території, але переважно в південних районах, досить рідко. На присадибних ділянках, узбіччях доріг, пустирях, сміттєвих місцях поблизу житла і в посівах[150]. | Compositae | |
391 | Matricaria discoidea DC. Нв (syn. Lepidotheca suaveolens) (syn. Chamomilla suaveolens) — | На всій території, дуже часто. Добре натуралізований, занесений вид. На узбіччях доріг, пустирях, полях, городах і засмічених місцях біля житла[150]. | Compositae | |
392 | Onopordum acanthium L. татарник звичайний | Переважно в південних районах республіки, рідко. На узбіччях доріг, з.д. насипах, пустирях, вигонах, сміттєвих місцях поблизу житла[188]. | Compositae | |
393 | Petasites hybridus (L.) G.Gaertn., B.Mey. & Scherb. кремена лікарська | У Гродненській, Мінській, Брестській, Вітебській областях і на півночі Могилевської. На багновицях, на берегах невеликих річок, лісових струмків і водойм, на багатих перегнійних ґрунтах, біля будинків, парканів, у поселеннях[154]. | Compositae | |
394 | Petasites spurius (Retz.) Rchb. кремена повстиста | У західних районах республіки (особливо в долині Німану), нерідко. На піщаних мілинах і берегах великих річок та їхніх приток[154]. | Compositae | |
395 | Picris hieracioides L. гірчанка нечуйвітрова | На всій території, зрідка. На лісових галявинах, узліссях, заліснених схилах, біля узбіч доріг, у чагарниках[190]. | Compositae | |
396 | Pilosella cymosa (L.) F.W.Schultz & Sch.Bip. (syn. Pilosella cymosa subsp. vaillantii) — | На всій території, рідко. На луговинах, трав'яних схилах, лісових галявинах і узліссях, узбіччях доріг[192]. | Compositae | |
397 | Pilosella echioides (Lumn.) F.W.Schultz & Sch.Bip. — | Переважно в південно-східній половині республіки, нерідко. На піщаних відслоненнях, дюнах, узліссях сухих соснових лісів і галявинах[192]. | Compositae | |
398 | Pilosella lactucella (Wallr.) P.D.Sell & C.West — | На всій території, часто. На луках, окрайцях боліт, лісових галявинах і узліссях[192]. | Compositae | |
399 | Pilosella officinarum Vaill. — | На всій території, дуже часто. На сухих луках, лісових галявинах і узліссях, піщаних відслоненнях, узбіччях доріг[192]. | Compositae | |
400 | Pilosella onegensis Norrl. — | На всій території, часто. На луговинах, лісових галявинах і узліссях, розріджених лісах, узбіччях доріг[192]. | Compositae | |
401 | Pilosella peleteriana (Mérat) F.W.Schultz & Sch. Bip. (у т. ч. Pilosella laticeps) — | У Полоцькому районі Вітебської області, дуже рідко. На відкритих сухих схилах озерних улоговин[192]. | Compositae | |
402 | Pilosella praealta (Vill. ex Cochn.) F.W.Schultz & Sch.Bip. — | На всій території, зрідка. На сухих луках, лісових галявинах і узліссях, піщаних відслоненнях, узбіччях доріг[192]. | Compositae | |
403 | Podospermum purpureum (L.) W.D.J.Koch & Ziz (syn. Scorzonera purpurea) — | Реліктовий лісостеповій вид, що перебуває в Білорусі в ізольованих локалітетах і острівних місцях проживання за північною межею ареалу. Трапляється в Брагинському, Буда-Кошелівському, Гомельському і Добруському районах. Населяє соснові та дубово-соснові ліси на піщаному ґрунті, на узліссях[193]. | Compositae | |
404 | Pulicaria vulgaris Gaertn. блошниця звичайна | Переважно в південних і західних районах республіки, досить рідко. На вологих піщаних луках, мілинах і берегах річок[154]. | Compositae | |
405 | Rhaponticum repens (L.) Hidalgo (syn. Acroptilon repens) — | В околицях міст Мінськ, Гродно, Могильов, Брест, Борисов, Солігорськ, Осиповичі й Добруш, дуже рідко. Заносний вид. На з.д. насипах, порушених місцях проживання в населених пунктах[188]. | Compositae | |
406 | Rudbeckia hirta L. Нв рудбекія шорстка | На трав'яних газонах, у лугових спільнотах поблизу поселень, на узбіччях доріг, у садах, парках, квітниках. Культивується, дичавіє[181]. | Compositae | |
407 | Rudbeckia laciniata L. Нв рудбекія кінчаста | На всій території, зрідка. У тінистих місцях на берегах річок, на узліссях листяних лісів, у садах, парках, на присадибних ділянках, на сміттєвих місцях поблизу житла. Культивується, дичавіє[181]. | Compositae | |
408 | Scorzonera glabra Rupr. — | Реліктовий бореальний гірничо-тайговий вид, що перебуває в Білорусі в ізольованому локалітеті на значній відстані від південного кордону північно-європейського рівнинно-тайгового фрагмента ареалу. Відомий у Мядельському районі (околиці с. Ольшево) Мінської області. Населяє сосново-березовий ліс на крутому з піщано-галечниковими відслоненнями схилі в улоговині оз. Глубелька[194]. | Compositae | |
409 | Scorzonera humilis L. зміячка низька | На всій території, нерідко. У сухих соснових лісах, березняках і змішаних лісах, на узліссях, галявинах, суходільних луках[195]. | Compositae | |
410 | Scorzoneroides autumnalis (L.) Moench (syn. Leontodon autumnalis) — | На всій території, дуже часто. На луках, галявинах і узліссях, в освітлених лісах, на вигонах, пустирях і перелогах, узбіччях доріг, з.д. насипах, ґрунтових відслоненнях і засмічених місцях поблизу житла[190]. | Compositae | |
411 | Senecio leucanthemifolius Poir. (у т. ч. Senecio vernalis) — | Переважно на заході й південному заході республіки, зрідка. На піщаних ґрунтах у світлих соснових лісах, вирубках і узліссях, узбіччях доріг і залізничних насипах, мілинах і сміттєвих місцях поблизу житла, пустирях, іноді в посівах як бур'ян[187]. | Compositae | |
412 | Senecio sarracenicus L. (syn. Senecio fluviatilis) — | Реліктовий долинно-річкової вид, що перебуває в Білорусі в окремих локалітетах і острівних ділянках зростання на північно-східній межі ареалу, в основному в східних і північно-східних районах Білорусі. Виростає на берегах річок і струмків з досить чистою водою і швидкою течією, зазвичай серед заростей вільхи та верболозу, часто в місцях виклинювання ґрунтових вод, нерідко заходить у воду. Ймовірно, кальцефільний вид. Найчастіше пов'язаний з ландшафтами, де ґрунтотвірними породами є леси або лесовидні утворення. Світлолюбна рослина[196]. | Compositae | |
413 | Senecio sylvaticus L. жовтозілля лісове | На всій території, зрідка. На вирубках і узліссях соснових лісів, згарищах, піщаних узбіччях доріг і залізничних насипах[187]. | Compositae | |
414 | Senecio viscosus L. Нв жовтозілля липке | На всій території, нерідко. На з.-д. насипах, узбіччях доріг, сміттєвих місцях поблизу житла, а також на піщаних берегах річок, озер[187]. | Compositae | |
415 | Senecio vulgaris L. жовтозілля звичайне | На всій території, часто. Як бур'ян на полях і городах, на сміттєвих місцях поблизу житла, вирубках, і з.д. насипах[187]. | Compositae | |
416 | Serratula coronata L. серпій увінчаний | В околицях міст Мінськ, Мозир і Петриков. Дуже рідко. В останні десятиліття не збирався. На суходільних луках, трав'янистих схилах, але лісових галявинах і узліссях, у чагарниках[188]. | Compositae | |
417 | Serratula tinctoria L. серпій фарбувальний | На всій території, зрідка. У широколистяних та змішаних лісах, рідколісся, у лісових галявинах і узліссях, чагарникових заростях[188]. | Compositae | |
418 | Solidago canadensis L. Нв золотушник канадський | Як декоративне в садах, парках, на присадибних ділянках, часто дичавіє і трапляється на всій території, нерідко. У порушених місцях проживання поблизу житла, у заростях чагарників[161]. | Compositae | |
419 | Solidago gigantea Aiton золотушник пізній | Розводиться в садах, парках і на присадибних ділянках. Часто дичавіє і трапляється на всій території, але не так часто. У порушених місцях проживання поблизу житла, у заростях чагарників[161]. | Compositae | |
420 | Solidago virgaurea L. золотушник звичайний | На всій території, часто. У хвойних і змішаних лісах, особливо в сухих борах, біля доріг, на лісових галявинах і узліссях, на вирубках, перелогах, пустирях і з.д. насипах[161]. | Compositae | |
421 | Sonchus arvensis L. жовтий осот польовий | На всій території, часто. На полях, городах, перелогах, на берегах річок, озер і канав, на сміттєвих місцях і пустирях поблизу житла, на узбіччях доріг і з.д. насипах[197]. | Compositae | |
422 | Sonchus asper (L.) Hill жовтий осот шорсткий | На всій території, зрідка. На околицях полів, у городах, сміттєвих місцях і пустирях поблизу житла, узбіччях доріг і залізниці насипах[197]. | Compositae | |
423 | Sonchus oleraceus L. жовтий осот городній | На всій території, нерідко. На околицях полів, у городах, сміттєвих місцях і пустирях поблизу житла, узбіччях доріг і з.-д. насипах[197]. | Compositae | |
424 | Sonchus palustris L. жовтий осот болотяний | Лельчицький і Брагінський райони Гомельської області, дуже рідко. На болотах, заболочених місцях, у чагарниках, на берегах річок і водойм[197]. | Compositae | |
425 | Symphyotrichum lanceolatum (Willd.) G.L.Nesom Нв — | На всій території, зрідка; дичавіє. У садах, парках, на присадибних ділянках, на берегах річок, озер, канав, у житла, місцями утворює зарості[177]. | Compositae | |
426 | Tanacetum corymbosum (L.) Sch.Bip. (syn. Pyrethrum corymbosum) пижмо щиткове | У Білорусі перебуває в ізольованих локалітетах за північною межею ареалу. Відомі місця зростання в Добруському, Лоєвському і Мозирському районах Гомельської області, у Берестовицькому районі Гродненської області, і також в Осиповицькому районі Могильовської області. Населяє галявини й узлісся в широколистяних (в складі дуб і граб) і змішаних сосново-широколистяних лісах[198]. | Compositae | |
427 | Tanacetum vulgare L. пижмо звичайне | На всій території, часто. У заростях чагарників, на берегах річок, узбіччях доріг, з.д. насипах, у житла, як бур'ян на полях і городах[199]. | Compositae | |
428 | Taraxacum erythrospermum Besser кульбаба червоноплода | Переважно в південних і західних районах, рідко. На лугах, лісових галявинах, материкових і алювіальних пісках, на ґрунтових відслоненнях, рідше в інших порушених місцях проживання[168]. | Compositae | |
429 | Taraxacum officinale Weber ex Wiggers кульбаба лікарська | На всій території, дуже часто. На лугах, лісових галявинах, материкових і алювіальних пісках, на ґрунтових відслоненнях та інших порушених місцях проживання, часто як бур'ян[168]. | Compositae | |
430 | Taraxacum suecicum G.E.Haglund — | У Воложинському районі Мінської області, Свіслоцькому районі Гродненської області й Пінському районі Брестської області, дуже рідко. На вологих прибережних пісках, сирих луках і на болотах[168]. | Compositae | |
431 | Tephroseris crispa (Jacq.) Rchb. (syn. Senecio rivularis) — | У Білорусі вид перебуває в ізольованому локалітеті на значній віддалі від східного кордону ареалу. Знайдений у 1977 році в Пуховицькому районі Мінської області. Місце зростання: сирий різнотравно-злаковий закущений луг у смузі відчуження залізниці[200]. | Compositae | |
432 | Tephroseris palustris (L.) Rchb. (syn. Senecio arcticus) — | На всій території, зрідка. На берегах річок, озер, на заболочених лугах і низинних болотах, схилах меліоративних канав, а також у сирих порушених піщаних і замулених місцях[187]. | Compositae | |
433 | Tragopogon bjelorussicus Artemczuk — | У Брестській і Гомельській областях, досить рідко. На сухих прирічкових і борових пісках, пустищах і дюнах у долинах річок[167]. | Compositae | |
434 | Tragopogon dubius Scop. козельці звичайні | На всій території республіки, рідко. На узбіччях доріг, з.д. насипах, пустищах і перелогах[167]. | Compositae | |
435 | Tragopogon gorskianus Rchb.f. — | У Гродненському районі Гродненської області, дуже рідко. На прирічкових і борових пісках, пустищах[167]. | Compositae | |
436 | Tragopogon pratensis L. (у т. ч. Tragopogon orientalis) козельці лучні | На всій території, зрідка. На узбіччях доріг, трав'янистих схилах, з.д. насипах, пустищах і перелогах[167]. | Compositae | |
437 | Tragopogon ucrainicus Artemczuk козельці українські | У південно-східних районах Гомельської області, дуже рідко. На прирічкових і борових пісках, дюнах і пустках в долинах річок[167]. | Compositae | |
438 | Tripleurospermum inodorum (L.) Sch.Bip — | На всій території, дуже часто. На полях, городах, перелогах, пустирях, сміттєвих місцях, у садах[150]. | Compositae | |
439 | Tussilago farfara L. підбіл звичайний | На всій території, часто. Глинисті ґрунтові відслонення, яри, схили, пустирі, насипи залізниці, поблизу житла[187]. | Compositae | |
440 | Xanthium strumarium L. Нв нетреба звичайна | На всій території, рідко. На узбіччях доріг, залізниці насипах, пустирях і сміттєвих місцях поблизу житла, рідше — на берегах річок і водойм[201]. | Compositae | |
441 | Calystegia sepium (L.) R.Br. плетуха звичайна | В Поліссі часто, на решті території нерідко. У смугах прибережних верболозів, заплавних дібровах, у рудеральних місцях перебування[202]. | Convolvulaceae | |
442 | Convolvulus arvensis L. берізка польова | На всій території, дуже часто. На пустирях, смітниках, вздовж парканів, узбіччях доріг, полях і городах[202]. | Convolvulaceae | |
443 | Cuscuta epilinum Weihe Нв повитиця льонова | Раніше траплявся у Вітебській і Мінській областях. Останнім часом на території республіки не виявляється. У посівах льону як паразитує на льоні рослина[203]. | Convolvulaceae | |
444 | Cuscuta epithymum (L.) L. повитиця чебрецева | Паразитує на трав'янистих рослинах з різних родин, частіше на бобових. У Вітебській, Мінської та Гомельської областях, зрідка. На суходільних луках, узбіччях доріг, узліссях лісів, на схилах і ярах[203]. | Convolvulaceae | |
445 | Cuscuta europaea L. повитиця звичайна | На всій території, часто. У заростях чагарників, на берегах водойм, у сирих заболочених лісах, на заплавних луках, узбіччях доріг, в улоговинах, ярах. Паразитує на різних трав'янистих рослинах, найчастіше на кропиві[203]. | Convolvulaceae | |
446 | Cuscuta lupuliformis Krock. повитиця хмелеподібна | У Брестській, Гомельській, Гродненській і Могилевській областях, зрідка. На берегах річок, у прибережних чагарниках, придорожніх канавах. Паразитує на багатьох деревних і трав'янистих рослинах[203]. | Convolvulaceae | |
447 | Cornus alba L. Нв дерен білий | На території Білорусі проявляє інвазивні властивості, тобто вийшов з-під контролю людини і швидко поширюється; здатний завдавати істотної шкоди, в тому числі біорізноманіття[204]. | Cornaceae | |
448 | Cornus sanguinea L. (syn. Swida sanguinea) дерен-свидина | На всій території, зрідка, на південь частіше. У листяних і змішаних лісах, чагарниках[205]. | Cornaceae | |
449 | Crassula aquatica (L.) Schönland Мзв — | Вид був указаний в літературі для Мінської губернії[206]. | Crassulaceae | |
450 | Hylotelephium telephium (L.) H.Ohba (syn. Sedum telephium) (syn. Hylotelephium triphyllum) (у т. ч. H. t. subsp. maximum) (у т. ч. H. t. subsp. ruprechtii)— | На всій території, часто[207]. | Crassulaceae | |
451 | Sedum acre L. очиток їдкий | На всій території, часто. У сухих розріджених соснових лісах, на узліссях, перелогах, пустках, узбіччях доріг, з.д. насипах, дюнах, суходільних луках[206]. | Crassulaceae | |
452 | Sedum sexangulare L. очиток шестирядний | У Брестській, Гомельській, Гродненській і Мінській областях, зрідка. У розріджених сосняках, лісових дорогах, узліссях, з.д. насипах, заплавних гривах[206]. | Crassulaceae | |
453 | Sempervivum globiferum L. (syn. Jovibarba globifera) (syn. Jovibarba sobolifera) — | На всій території, зрідка. У розріджених сосняках, на узліссях і галявинах[206]. | Crassulaceae | |
454 | Sempervivum ruthenicum Schnittsp. & C.B.Lehm. молодило руське | У Білорусі виростає в окремих локалітетах на північній межі ареалу. Знайдений у 1999 р в околицях с. Уласи Хойнікського району Гомельської області. За гербарних даними (збори 1927) відомий також в околицях с. Верхні Жари Брагінського району Гомельської області. Населяє узлісся лишайникових і моховитих сосняків (на сухих, що добре прогріваються, схилах і дюнах). Виростає на легких піщаних ґрунтах. Світлолюбна рослина, погано переносить затінення[208]. | Crassulaceae | |
455 | Bryonia alba L. Нв переступень чорноягідний | На всій території, зрідка. Розводиться на городах і в садах, дичавіє. У синантропних місцях перебування[209]. | Cucurbitaceae | |
456 | Echinocystis lobata (Michx.) Torr. & A.Gray Нв їжакоплідник виткий | На всій території, зрідка. Розводиться як декоративна і дичавіє, легко натуралізується. На звалищах, у синантропних місцях перебування, в верболізних заростях у долинах великих річок[209]. | Cucurbitaceae | |
457 | Blysmus compressus (L.) Panz. ex Link комишниця стиснута | На всій території, зрідка. На болотистих луках, берегах водойм, у мулисто-піщаних пониженнях, біля виходу ключів[210]. | Cyperaceae | |
458 | Bolboschoenus maritimus (L.) Palla бульбокомиш приморський | Відомий з Брестської області, рідко. На мілководдях водойм, у канавах, западинах, на низинних болотах і болотистих луках[210]. | Cyperaceae | |
459 | Bolboschoenus planiculmis (F.Schmidt) T.V.Egorova — | Відомий з околиць Мінська, дуже рідко. Подібний екології з B. maritimus, але тяжіє до засолених ґрунтів[210]. | Cyperaceae | |
460 | Carex acuta L. осока гостра | На всій території, часто. На берегах водойм, низинних болотах, у зниженнях на луках, заболочених лісах[211]. | Cyperaceae | |
461 | Carex acutiformis Ehrh. осока гостроподібна | На всій території, нерідко. На берегах водойм, у заболочених вільшняках, на торф'яних болотах, у канавах на осушуваних торфовищах[211]. | Cyperaceae | |
462 | Carex appropinquata Schumach. осока зближена | На всій території, нерідко. На низинних болотах, заболочених лугах, вільшняках і берегах водойм, у заплавах невеликих річок, зазвичай на торф'яних ґрунтах[211]. | Cyperaceae | |
463 | Carex aquatilis Wahlenb. — | Відома з Городоцького району Вітебської області, Жлобінського району Гомельської та Вілейського району Мінської областей, дуже рідко. На надлишково зволожених місцях, заплавах, берегах водойм[211]. | Cyperaceae | |
464 | Carex atherodes Spreng. осока остюкова | Відома з Городоцького району Вітебської та Молодечненського району Мінської областей, дуже рідко. На заболочених берегах водойм[211]. | Cyperaceae | |
465 | Carex brizoides L. осока трясучкова | У Брестській і Гомельській областях, зрідка, північніше — одинично. У широколистяних та змішаних, рідше хвойних лісах[211]. | Cyperaceae | |
466 | Carex brunnescens (Pers.) Poir. осока бурувата | На всій території, рідко, в південних районах, дуже рідко. У хвойних і змішаних вогкуватих лісах, вільшняках[211]. | Cyperaceae | |
467 | Carex buxbaumii Wahlenb. осока Буксбаума | У Білорусі перебуває в окремих ізольованих локалітетах в межах великого Голарктичного ареалу. Перевірено відомий з початку 30-х років минулого століття (Мінськ). У наступні роки відзначався у Вілейському, Пружанському, Речицькому і Солігорському районах. В останнє десятиліття збирався лише в Глубоцькому районі Вітебської області і Вілейському районі Мінської області. Населяє осоково-гіпнові болота, заболочені луги й береги водойм[212]. | Cyperaceae | |
468 | Carex canescens L. — | На всій території, часто. На трав'яно-осокових болотах, заболочених лугах, у чагарниках, сирих лісах. | Cyperaceae | |
469 | Carex capillaris L. осока волосинчаста | Циркумбореальний реліктовий вид, що перебуває в Білорусі в окремих ізольованих локалітетах на південно-східній межі ареалу. Перевірено відомий з початку 80-х років минулого століття в межах Мядельського і Островецького районів. У наступні десятиліття був лише в Міорському і Полоцькому районах[213]. | Cyperaceae | |
470 | Carex caryophyllea Latourr. осока весняна | На всій території, зрідка. На суходільних луках, пагорбах, галявинах, схилах пагорбів[211]. | Cyperaceae | |
471 | Carex cespitosa L. осока дерниста | На всій території, нерідко. На болотах, сирих луках і в заболочених чагарниках[211]. | Cyperaceae | |
472 | Carex chordorrhiza L.f. осока струнокореневищна | На всій території, рідко, в південних районах, одинично. На верхових, перехідних і низинних болотах, сплавинах[211]. | Cyperaceae | |
473 | Carex colchica J.Gay — | Відома з Свєтлогорського, Житковичського і Лоєвського районів Гомельської області, дуже рідко. На піщаних гривах у заплавах великих річок[211]. | Cyperaceae | |
474 | Carex davalliana Sm. осока Девелла | У Білорусі вид перебуває в окремих локалітетах за східним кордоном ареалу. Наводився в середині 20-го ст. для Біловезької пущі (Пружани). В кінці 70-х років минулого століття було виявлено в межах Пуховічського, а пізніше Кобринського і Вітебського районів. В останні роки відзначено в двох локалітетах в межах Дрогичинського району. Населяє околиці осоково-гіпнових низинних боліт, заболочені луги, гіпново-дрібно-осокові багновини; зазвичай на карбонатних ґрунтах[214]. | Cyperaceae | |
475 | Carex diandra Schrank осока двотичинкова | На всій території, нерідко. На низинних болотах, замоховілих луках, на берегах водойм, у заболочених лісах і чагарниках[211]. | Cyperaceae | |
476 | Carex digitata L. осока пальчаста | На всій республіці, нерідко, на південь рідше. У хвойних і змішаних лісах, переважно з домішкою ялини[211]. | Cyperaceae | |
477 | Carex dioica L. осока дводомна | На всій території, зрідка, на південь, дуже рідко. На моховитих заболочених лугах, низинних мохових болотах, заболочених берегах водойм[211]. | Cyperaceae | |
478 | Carex disperma Dewey — | Відома з кількох районів Вітебської, Мінської, Брестської та Гомельської областей, дуже рідко. На околицях заліснених мохових боліт, у заболочених ялинових, рідше змішаних лісах, на берегах лісових струмків[211]. | Cyperaceae | |
479 | Carex distans L. осока віддаленоколоскова | Відома з Брестської, Гомельської та Гродненської областей, рідко. Переважно в сильно порушених місцях проживання, околицями польових доріг, у кар'єрах на глинистому ґрунті, на заболочених лугах, частіше на солонуватих ґрунтах[211]. | Cyperaceae | |
480 | Carex disticha Huds. осока дворядна | Відома з Вітебської, Мінської та Брестської областей, рідко. На болотистих луках, заболочених берегах водойм[215]. | Cyperaceae | |
481 | Carex echinata Murray осока їжакувата | На всій території, нерідко. На низинних і перехідних болотах, болотистих луках, у чагарниках, заростях папороті[215]. | Cyperaceae | |
482 | Carex elata All. осока висока | На низинних болотах, заболочених лугах і берегах водойм, зрідка[215]. | Cyperaceae | |
483 | Carex elongata L. осока видовжена | На всій території, нерідко. На болотах, вогких луках, чагарниках, берегах струмків, канав[215]. | Cyperaceae | |
484 | Carex ericetorum Pollich осока вереснякова | На всій території, часто. У сухих сосняках, узліссях, галявинах, вирубках, на піщаному ґрунті[215]. | Cyperaceae | |
485 | Carex flacca Schreb. осока зів'яла | Відома з околиць міст Гродно й Вітебськ, дуже рідко. На сирих болотистих луках, зазвичай на карбонатних ґрунтах[215]. | Cyperaceae | |
486 | Carex flava L. осока жовта | На всій території, часто. На сирих болотистих луках, трав'яно-осокових болотах, на берегах водойм[215]. | Cyperaceae | |
487 | Carex globularis L. осока куляста | Відома з Вітебської та Мінської областей, рідко. На околицях заліснених верхових і перехідних боліт, заболочених лісах зі сфагнумом[215]. | Cyperaceae | |
488 | Carex hartmanii Cajander осока Гартмана | Відома з Брестської, Гомельської, Могильовської та Мінської областей, рідко. У сирих лісах, чагарниках, у місцях тривалого застійного зволоження, на заплавних луках, прируслових дюнах[215]. | Cyperaceae | |
489 | Carex heleonastes Ehrh. ex L.f. осока торфова | Циркумбореальную вид, що перебуває в Білорусі на південній межі ареалу. За літературними даними наводиться з початку 20-го ст. для околиць Мінська і с. Симоновичі Глуського району, а також с. Веретеї Міорського району. В останні роки виявлено в Біловезькій пущі (Пружанський район) та Глубоцькому районі. Населяє відкриті осоково-гіпнові болота[216]. | Cyperaceae | |
490 | Carex hirta L. осока шорстковолосиста | На всій території, один з найбільш поширених і масових видів осок. Вид з широкою екологічною амплітудою. На придорожніх пісках, пагорбах, галявинах лісу, у чагарниках, розріджених сосняках, на луках, у прируслової частини на піщаних гривах і в заболочених місцях[215]. | Cyperaceae | |
491 | Carex hostiana DC. осока Госта | У Білорусі перебуває в окремих локалітетах на східній межі ареалу. Перевірено відомий в Новогрудському районі Гродненської області, де вперше виявлено на початку 60-х років минулого століття. Місце зростання підтверджено в 1991 році. Населяє невеликі осоково-гіпнові болота, заболочені луги й багновини; зазвичай зростає на карбонатних ґрунтах[217]. | Cyperaceae | |
492 | Carex lasiocarpa Ehrh. осока пухнастоплода | На всій території, нерідко. На перехідних трав'яний-сфагнових болотах, околицях сфагнових боліт, каналах[218]. | Cyperaceae | |
493 | Carex lepidocarpa Tausch осока лускоплода | У західній частині республіки, рідко. На болотистих луках, трав'яних болотах[218]. | Cyperaceae | |
494 | Carex leporina L. осока заяча | На всій території, часто. На суходільних луках, трав'янистих схилах, перелогах, на узбіччях доріг, у світлих лісах на галявинах, узліссях[218]. | Cyperaceae | |
495 | Carex limosa L. осока багнова | На всій території, зрідка. На сфагнових, трав'яно-осокових болотах, краях заростаючих озер, сплавинах[218]. | Cyperaceae | |
496 | Carex loliacea L. осока пажитницева | Відома з ряду районів Вітебської, Мінської, Гомельської та Брестської областей, рідко, на південь — одинично. У заболочених ялинниках, вільшняках[218]. | Cyperaceae | |
497 | Carex magellanica Lam. (як Carex paupercula) — | У Білорусі перебуває на південній межі ареалу, яка проходить на території Поозер'я. Перевірено відомий з середини 70-х років минулого століття в Лепельський районі. Донині відзначений в Браславському, Верхньодвінському, Городоцькому, Докшицькому, Краснопільському, Лепельському, Мядельському, Полоцькому, Поставському, Россонському і Сенненському районах. Населяє заболочені ліси (чорно-вільхові, ялинові, ялиново-березові, ялиново-чорно-вільхові, рідше соснові й сосново-березові), закущені околиці сфагнових боліт[219]. | Cyperaceae | |
498 | Carex montana L. осока гірська | У всій республіці, зрідка, на північ і північний захід значно рідше. У змішаних лісах, на узліссях і схилах пагорбів[218]. | Cyperaceae | |
499 | Carex muricata L. осока колючкувата | В ок. м. Мінська, Лунінецького та Іванівському районах Брестської області, дуже рідко. Населяє узлісся і схили пагорбів у змішаних і широколистяних лісах, деградованих дібровах[218]. | Cyperaceae | |
500 | Carex nigra (L.) Reichard осока чорна | На всій території, часто. На сирих луках, низинних болотах, заболочених берегах річок, околицях сфагнових боліт, у пониженнях, хвойних і змішаних лісах[218]. | Cyperaceae | |
501 | Carex ornithopoda Willd. осока птахонога | У Білорусі вид перебуває в окремих ізольованих локалітетах на південно-східній межі ареалу. Перевірено відомий з початку 80-х років минулого століття в межах Мядельського району. Населяє сухі відкриті трав'янисті схили, узлісся лісів, зарості чагарників на схилах моренних пагорбів; на карбонатної ґрунті[220]. | Cyperaceae | |
502 | Carex otrubae Podp. осока 'Отруби | У Малоритському районі Брестської та Волковиського районі Гродненської областей, дуже рідко. На болотистих берегах водойм, у канавах, чагарниках[218]. | Cyperaceae | |
503 | Carex pallescens L. осока бліда | На всій території, часто. На вогкуватих луках, галявинах, у чагарниках, світлих хвойних і змішаних лісах[218]. | Cyperaceae | |
504 | Carex panicea L. осока просяна | На всій території, часто. На сирих луках, низинних болотах, у сирих хвойних і змішаних лісах[218]. | Cyperaceae | |
505 | Carex paniculata L. осока волотиста | Відома з Мінської, Брестської та Гродненської областей, рідко. На низинних болотах, заболочених лугах, берегах струмків, у лісах, місцях виходу ключів[218]. | Cyperaceae | |
506 | Carex pauciflora Lightf. осока бідноцвіта | У Білорусі вид перебуває на південній межі ареалу, яка проходить на території Поозер'я (на північ від Західної Двіни). На південь від неї відомі окремі місця зростання. Донині перевірено відомий в Верхньодвінському, Вітебському, Городоцькому, Лельчицькому, Полоцькому, Россонському і Столінському районах. Населяє верхові болота, заболочені хвойні (частіше соснові) пухівко-сфагнові лісу, прибережні сплавини в улоговинах озер[221]. | Cyperaceae | |
507 | Carex pilosa Scop. осока волосиста | На всій території, зрідка, на північний захід, дуже рідко. У широколистяних та змішаних лісах[218]. | Cyperaceae | |
508 | Carex pilulifera L. осока кульконосна | У західних районах республіки, зрідка, на сході й південному сході не відзначена. Вид з широкою екологічною амплітудою: від сосняків лишайникових, сухих схилів до змішаних хвойно-дрібнолистих лісів[218]. | Cyperaceae | |
509 | Carex praecox Schreb. осока рання | На всій території, нерідко. На суходільних луках, у розріджених соснових лісах, на узліссях, схилах, горбах, схилах шосейних і залізних доріг, на піщаному ґрунті[218]. | Cyperaceae | |
510 | Carex pseudocyperus L. осока несправжньосмикавцева | На всій території, нерідко. На берегах водойм, у прибережних чагарниках, на трав'яно-осокових болотах, у канавах[218]. | Cyperaceae | |
511 | Carex remota L. осока рідкоколоса | На всій території, зрідка. У вологих, тінистих широколистяних лісах, біля струмків і ключів[218]. | Cyperaceae | |
512 | Carex rhizina Blytt ex Lindblom осока кореневищна | У Білорусі перебуває в ізольованих локалітетах на західному кордоні суцільного ареалу. Вперше знайдений в другій половині 70-х років минулого століття в Белинічському районі. Пізніше відзначений в Глубоцькому, Городоцькому та Осиповичському районах. В останні роки виявлено в кількох місцях Вітебського району, а також в Городоцькому, Дубровенському, Ліозненському, Поставському, Чашнікському, Чериковському і Шарковщинському районах. Населяє сухі широколистяні й хвойно-широколистяні ліси зазвичай на схилах ярів і корінних берегів річок, рідше вологі широколистяно-смерекові ліси на рівнинній території (поза підвищень рельєфу). Віддає перевагу сухим дренованим карбонатним ґрунтам[222]. | Cyperaceae | |
513 | Carex riparia Curtis осока побережна | На всій території, зрідка. На берегах водойм, верболозу, осокових болотах, заболочених вільшняках, канавах[218]. | Cyperaceae | |
514 | Carex rostrata Stokes осока носата | На всій території, часто. На болотах, сирих луках, берегах водойм, у канавах[218]. | Cyperaceae | |
515 | Carex spicata Huds. (syn. Carex contigua) осока колосиста | На всій території, нерідко. У змішаних лісах, чагарниках, на трав'янистих схилах, пагорбах, узбіччях польових доріг[211]. | Cyperaceae | |
516 | Carex supina Willd. ex Wahlenb. осока лежача | Степовий реліктовий вид, що перебуває в Білорусі в ізольованих локалітетах на північній межі ареалу. Відомий в Крупському (околиці с. Нача) і Столбцовському (околиці с. Клітище) районах Мінської області. Раніше відома популяція в околицях Мінська (селище Дворище) знищена в результаті земляних робіт[223]. | Cyperaceae | |
517 | Carex sylvatica Huds. осока лісова | На всій території, зрідка. У широколистяних та сирих змішаних лісах, старих парках, чагарниках[224]. | Cyperaceae | |
518 | Carex tomentosa L. осока повстиста | У Білорусі перебуває поблизу північного кордону ареалу. Відомий в Брестському (околиці м. Брест) і Житковичському районах. За літературними даними наводився для околиць міст Брест (підтверджений нині), Вітебськ і Могильов; є також старі Гербарні збори з Кам'янецького району (околиці с. Висока). Населяє суходільні закущені луки; росте на багатому карбонатами ґрунті[225]. | Cyperaceae | |
519 | Carex umbrosa Host осока затінкова | У Білорусі перебуває на північній і східній межах ареалу. За старими літературними і гербарними даними відомий з другої половини 19-го ст. в Слуцькому повіті, Брагинському, Пинськомо і Речицькому районах. До кінця 80-х років минулого століття знайдений в Гродненському, Дрогичинському, Житковичському, Іванівському та Пуховічському районах. В останні роки повторно відзначений у Дрогичинському і Пинському районах, а також знайдений в Березівському, Брестському, Кобринському, Лоєвському, Мозирському, Несвіжському, Пружанському, Свислоцьку, Столінському і Хойнікському районах. Населяє сухі світлі листяні, соснові й мішані ліси та їх узлісся, відкриті трав'янисті схили, чагарники, зазвичай зростає на карбонатному ґрунті. | Cyperaceae | |
520 | Carex utriculata Boott (syn. Carex rhynchophysa) — | У Могилевській і Гродненській областях, дуже рідко. В останні десятиліття не виявляється. На трав'яно-осокових болотах, берегах водойм, у канавах, заболочених лісах[218]. | Cyperaceae | |
521 | Carex vaginata Tausch осока піхвиста | На всій території, зрідка, на південь — рідко. У сирих хвойних і змішаних лісах, чагарниках, на лісових луговинах, просіках[224]. | Cyperaceae | |
522 | Carex vesicaria L. осока пухирчаста | На всій території, часто. На берегах водойм (часто у воді), на заболочених лугах, низинних болотах, у канавах[224]. | Cyperaceae | |
523 | Carex viridula Michx. (syn. Carex serotina) — | На більшій частині території республіки, зрідка. Невідома на північному сході та сході республіки. На сирих луках, низинних болотах, піщаних гривах на берегах водойм[226]. | Cyperaceae | |
524 | Carex vulpina L. осока лисяча | На всій території, зрідка. На трав'яно-осокових болотах, заплавних болотистих луках, заболочених берегах водойм, у сирих лісах в западинам, у канавах[224]. | Cyperaceae | |
525 | Cladium mariscus (L.) Pohl меч-трава болотяна | У Білорусі вид перебуває в окремому локалітеті на південно-східній межі ареалу. У 1967 р. меч-трава була зібрана в озерах Глубелька і Ячменець в околицях с. Ольшево Мядельського району Мінської області, де вона реєструвалася не раз в наступні роки. Виростає в прибережній смузі озер з високою мінералізацією води на замуленому або заторфованому ґрунті на глибині 0.2–0.5 м[227]. | Cyperaceae | |
526 | Cyperus flavescens L. (syn. Pycreus flavescens) смикавець жовтуватий | У південній частині республіки, рідко. На болотистих місцях, у западинах, на піщаному й мулистому ґрунті[228]. | Cyperaceae | |
527 | Cyperus fuscus L. смикавець бурий | У Гомельській, Могильовській і Брестській областях, зрідка; на північ дуже рідко. На піщаних мілинах на берегах водойм, на вогких луках і окрайцях боліт[229]. | Cyperaceae | |
528 | Cyperus michelianus (L.) Delile (syn. Dichostylis michelianus) смикавець Мікелі | У Брагинському районі Гомельської області, дуже рідко. На піщаних і мулистих берегах водойм, по старицях і западинах[228]. | Cyperaceae | |
529 | Eleocharis acicularis (L.) Roem. & Schult. ситняг голчастий | На всій території республіки, зрідка. На мілководдях, піщаних обмілинах, піщаних і мулистих берегах водойм, у кюветах, канавах[229]. | Cyperaceae | |
530 | Eleocharis mamillata (H.Lindb.) H.Lindb. ситняг пипкуватий | На всій території, за винятком самих південних районів (на південь від р. Прип'ять), зрідка. На болотистих луках, болотах, берегах водойм[229]. | Cyperaceae | |
531 | Eleocharis ovata (Roth) Roem. & Schult. ситняг яйцеподібний | Відомий у Вітебській, Мінській та Гомельській областях, дуже рідко. На сирих берегах водойм, на лісових і польових дорогах, у калюжах які пересихають на піщаному ґрунті[229]. | Cyperaceae | |
532 | Eleocharis palustris (L.) Roem. & Schult. ситняг болотяний | На всій території, часто. На мілководді, берегах водойм, мокрих луках, у канавах, западинах[229]. | Cyperaceae | |
533 | Eleocharis quinqueflora (Hartmann) O.Schwarz ситняг бідноцвітий | Відомий з Брестської та Мінської областей, рідко. На болотистих берегах водойм, на лісових болотах, заболочених лугах, частіше на кальціємісних ґрунтах. | Cyperaceae | |
534 | Eleocharis uniglumis (Link) Schult. ситняг однолусковий | На всій території, зрідка. На болотах, болотистих луках, берегах водойм, у западинах, частіше пов'язаний із заплавами великих річок[229]. | Cyperaceae | |
535 | Eriophorum angustifolium Honck. пухівка вузьколиста | На всій території, часто. На верхових, перехідних і низинних болотах, сирих луках, заболочених берегах водойм[210]. | Cyperaceae | |
536 | Eriophorum gracile Koch пухівка струнка | Циркумбореальную вид, що перебуває в Білорусі поблизу південного кордону ареалу. Перевірено відомий в Верхньодвінському, Вітебському, Глубоцькому, Дрогичинському, Лельчицькому, Мядельському, Полоцькому, Пружанському і Сенненському районах. Раніше збирався в Бердичівському, Буда-Кошелівському, Ганцевицькому, Глубоцькому, Горецькому, Городоцькому, Єльському, Жлобінському, Могильовському, Петриківському, Пинському, Сенненському, Смолевічському і Шумлянському районах. Виростає переважно на перехідних гіпново-осокових і сфагново-осокових болотах, рідше низинних болотах, заболочених лугах, на топких берегах водойм, часто на карбонатних ґрунтах[230]. | Cyperaceae | |
537 | Eriophorum latifolium Hoppe пухівка широколиста | У північній частині республіки, зрідка, на південь значно рідше. На заболочених лугах, низинних болотах, у заболочених чагарниках[210]. | Cyperaceae | |
538 | Eriophorum vaginatum L. пухівка піхвяста | На всій території, в північних і центральних районах частіше, на південь рідше. На верхових і перехідних болотах, заболочених сосняках, берегах озер що заростають[210]. | Cyperaceae | |
539 | Isolepis setacea (L.) R.Br. — | Відзначений для Свіслоцького району Гродненської області, дуже рідко. У вологих порушених місцях проживання, сирих піщаних обмілинах[231]. | Cyperaceae | |
540 | Rhynchospora alba (L.) Vahl дзьобонасінник білий | На всій території, зрідка, на південь дуже рідко. На сфагнових і перехідних болотах[228]. | Cyperaceae | |
541 | Schoenoplectus lacustris (L.) Palla — | На всій території, часто. У водоймах на мілководді в прибережній частині, нерідко суцільними заростями вздовж берега[231]. | Cyperaceae | |
542 | Schoenoplectus tabernaemontani (C.C.Gmel.) Palla — | Відзначений для Брестської та Гомельської областей, рідко. У канавах, ставках, на болотистих луках, частіше в засолених місцях[231]. | Cyperaceae | |
543 | Scirpoides holoschoenus (L.) Soják (syn. Holoschoenus vulgaris) комишник голівчастий | Відзначений для ряду районів Гомельської області, дуже рідко. На вологих, часто солонцюватих мулисто-піщаних зниженнях, придорожніх кюветах[210]. | Cyperaceae | |
544 | Scirpus radicans Schkuhr комиш укорінливий | На всій території, рідко; на південь дуже рідко. У канавах, на сирих і заболочених лугах, берегах водойм і лісових струмків[232]. | Cyperaceae | |
545 | Scirpus sylvaticus L. комиш лісовий | На всій території, часто. На закущених і відкритих вогких луках, болотах, чорно-вільшняком, берегах лісових струмків, у канавах[231]. | Cyperaceae | |
546 | Trichophorum alpinum (L.) Pers. (syn. Baeothryon alpinum) — | У Білорусі перебуває на південній межі ареалу, що проходить по лінії Островець — Молодечно — оз. Палик — Вітебськ, на південь від якої відзначені поодинокі місця зростання. Населяє верхові та перехідні осоково-сфагнові й осоково-гіпновие болота, що живляться мінералізованими ґрунтовими водами[233]. | Cyperaceae | |
547 | Aldrovanda vesiculosa L. альдрованда пухирчаста | Реліктовий, за походженням палеотропичний вид, що перебуває в Білорусі в окремих локалітетах на північно-східному кордоні середньоєвропейського фрагмента ареалу. Населяє евтрофні середньомінералізовані озерні й річкові заплави, стариці, серед сплавин, зарослі судноплавні та меліоративні канали; росте також на обводнених болотах, найчастіше в спільнотах рогозу вузьколистого, аїру звичайного, осок, очерету звичайного, шабельника звичайного[234]. | Droseraceae | |
548 | Drosera anglica Huds. росичка англійська | У Вітебській, Могильовській, Гомельській, Брестській областях, рідко. Ha сфагнових болотах[146]. | Droseraceae | |
549 | Drosera intermedia Hayne росичка середня | Реліктовий вид, що зустрічається в Білорусі в ізольованих локалітетах за східним кордоном ареалу. Більшість місць зростання зосереджено в межах Білоруського Полісся, особливо в його центральній частині, більш рідкісний вид в басейні р. Березина і Білоруському Поозер'ї. Екологічно вузько-пластичний вид, який пристосувався до едафотоп, бідних поживними речовинами. Виростає на мочажинах і зниженнях серед оліготрофних і мезотрофних боліт (серед гіпнових і сфагнових мохів, зазвичай на голому торфі й корчах), перезаболачених торфорозробках, заболочених і зарослих виїмок біля доріг, заболочених старих кар'єрів і берегах ставків. Віддає перевагу ділянкам з розрідженій рослинністю і малопотужному торф'яно-глейовому субстраті, підстильному пісками і підживленому ґрунтовими водами. Водна форма часто зростає на мілководді різних водойм серед боліт і має повністю занурені листи. Тепло- і вологолюбний вид[235]. | Droseraceae | |
550 | Drosera rotundifolia L. росичка круглолиста | На всій території, нерідко. На сфагнових болотах[146]. | Droseraceae | |
551 | Hippophae rhamnoides L. Нв — | На території Білорусі проявляє інвазійні властивості, тобто вийшов з-під контролю людини і швидко поширюється[236]. | Elaeagnaceae | |
552 | Elatine alsinastrum L. руслиця кільчаста | У південних районах республіки, дуже рідко. На старицях і затонах річок, западинах на заплавних луках, мілководдях озер, ставків, каналів[237]. | Elatinaceae | |
553 | Elatine hydropiper L. руслиця перцева | У Білорусі трапляється в окремих ізольованих локалітетах в межах загального фрагментованого ареалу. Зростає зазвичай у прибережній смузі (іноді на берегах) оліготрофних і мезотрофних, рідше евтрофних озер льодовикового походження на глибині 0,2-0,5 м на піщано-мулистому, мулистому або піщаному ґрунті, часто спільно з іншими зануреними дрібними макрофітами. Рідше трапляється на мілководді й на сируватих берегах старичних озер в піонерних спільнотах на мулистому, зазвичай оголеному ґрунті, а також у ставках і кар'єрах із чистою і прозорою водою[238]. | Elatinaceae | |
554 | Andromeda polifolia L. андромеда ряснолиста | На всій території, часто. У відкритих і залісених верхових і перехідних болотах[239]. | Ericaceae | |
555 | Arctostaphylos uva-ursi (L.) Spreng. мучниця звичайна | На всій території, нерідко. У сухих соснових лісах, узліссях, галявинах, вирубках, згарищах[239]. | Ericaceae | |
556 | Calluna vulgaris (L.) Hull верес звичайний | На всій території, дуже часто, в Поліссі рідше. У сухих соснових лісах, узліссях, галявинах, вирубках, згарищах[239]. | Ericaceae | |
557 | Chamaedaphne calyculata (L.) Moench торф'яниця чашечкова | У північних і центральних районах, досить часто, в Поліссі — рідко, в південно-західних районах не зазначено. У відкритих і залісених верхових і перехідних болотах[239]. | Ericaceae | |
558 | Chimaphila umbellata (L.) Nutt. порушник звичайний | На всій території, нечасто. У хвойних і змішаних лісах[240]. | Ericaceae | |
559 | Empetrum nigrum L. водянка чорна | У північній частині республіки, зрідка. На верхових і перехідних болотах, сфагнових сосняках[240]. | Ericaceae | |
560 | Ledum palustre L. багно звичайне | На всій території, часто. У відкритих і залісених верхових і перехідних болотах[239]. | Ericaceae | |
561 | Moneses uniflora A.Gray одноквітка звичайна | Голарктичний аркто-борео-сарматський вид, що трапляється в Білорусі переважно в північних і центральних районах. Населяє переважно вологі моховиті соснові та смерекові ліси. Уникає занадто сухих і надмірно зволожених місць[241]. | Ericaceae | |
562 | Monotropa hypopitys L. (syn. Hypopitys monotropa) під'ялинник звичайний | На всій території, часто. У лісах, переважно хвойних[240]. | Ericaceae | |
563 | Orthilia secunda (L.) House боровинка однобока | На всій території, нерідко. У хвойних і змішаних лісах, дібровах[242]. | Ericaceae | |
564 | Pyrola chlorantha Sw. грушанка зеленоцвіта | На всій території, зрідка, на південь рідко. У сухих хвойних (переважно сосновим) лісах[242]. | Ericaceae | |
565 | Pyrola media Sw. грушанка середня | На всій території, рідко. У сирих хвойних лісах[242]. | Ericaceae | |
566 | Pyrola minor L. грушанка мала | На всій території, нерідко. У хвойних і змішаних лісах[242]. | Ericaceae | |
567 | Pyrola rotundifolia L. грушанка круглолиста | На всій території, нерідко. У хвойних, листяних і змішаних лісах, чагарниках[242]. | Ericaceae | |
568 | Rhododendron luteum Sweet рододендрон жовтий | Старовинно-середземноморський реліктовий вид, що перебуває в Білорусі в острівних ділянках зростання й окремих локалітетах за північною межею волинського фрагмента ареалу, що перебуває на території України. Відомі місця зростання в Поліссі: в Єльському, Житковицькому й Лельчицькому районах Гомельської області. Населяє соснові й сосново-широколистяні ліси, узлісся, околиці сфагнових боліт[243]. | Ericaceae | |
569 | Vaccinium microcarpum (Turcz. ex Rupr.) Schmalh. (syn. Oxycoccus microcarpus) — | Тундрово-тайговий вид, що перебуває в Білорусі поблизу південного кордону ареалу. Населяє верхові болота[244]. | Ericaceae | |
570 | Vaccinium myrtillus L. чорниця звичайна | На всій території, дуже часто. У свіжих, сируватих, сирих і заболочених лісах, особливо соснових[242]. | Ericaceae | |
571 | Vaccinium oxycoccos L. (syn. Oxycoccus palustris) — | На всій території, часто. На оліготрофних відкритих і залісених болотах, сосняках сфагнових[242]. | Ericaceae | |
572 | Vaccinium uliginosum L. буяхи | На всій території, часто. У верхових і перехідних болотах, заболочених лісах[242]. | Ericaceae | |
573 | Vaccinium vitis-idaea L. брусниця | На всій території, часто. У лісах, чагарниках, зрідка на торф'яних болотах[242]. | Ericaceae | |
574 | Euphorbia cyparissias L. молочай кипарисовий | У Поліссі нерідко, на решті території — рідко, в Поозер'ї дуже рідко. Культивується як декоративна. У сухих сосняках, дюнно-горбистих пісках, піщаних дорожніх схилах[245]. | Euphorbiaceae | |
575 | Euphorbia esula L. молочай гострий | Дуже рідко[245]. | Euphorbiaceae | |
576 | Euphorbia exigua L. молочай дрібний | В ок. Турова Житковицького району Гомельської області, дуже рідко. Бур'ян на полях[245]. | Euphorbiaceae | |
577 | Euphorbia helioscopia L. молочай досонячний | На всій території, зрідка. Бур'ян на полях і городах, узбіччях доріг[245]. | Euphorbiaceae | |
578 | Euphorbia illirica Lam. (syn. Euphorbia villosa) — | У Білорусі трапляється в ізольованому локалітеті за північно-східним кордоном ареалу. Відомий в Житковицькому районі Гомельської області (околиці смт Туров) і в околицях м. Горки Могильовської області. Населяє остепнені лугові ділянки в деградованих дібровах і похідних від них спільнотах, зростає серед заростей чагарників на багатому карбонатному ґрунті[246]. | Euphorbiaceae | |
579 | Euphorbia lucida Waldst. & Kit. молочай блискучий | У Гомельській, на півдні Могилевської та Брестській областях у долинах річок Дніпро, Прип'ять, Буг і Березина, нерідко. У долинах річок, заболочених заплавах, у заплавних дібровах, притерасних чагарниках[245]. | Euphorbiaceae | |
580 | Euphorbia palustris L. молочай болотяний | В ок. м. Брест у заплаві р. Західний Буг, дуже рідко. В останні десятиліття не збирався. На заливних лугах[245]. | Euphorbiaceae | |
581 | Euphorbia peplus L. молочай городній | На всій території, за винятком Вітебської області, рідко. Як бур'ян в городах і рудеральних місцях проживання[245]. | Euphorbiaceae | |
582 | Mercurialis perennis L. переліска багаторічна | На всій території, нерідко. У ялинових, широколистяних і сіро-вільхових лісах[245]. | Euphorbiaceae | |
583 | Anthyllis vulneraria L. заяча конюшина звичайна | На всій території, зрідка. У сухих сосняках, на піщаних пагорбах, у кар'єрах, на трав'янистих схилах, околицях полів, узбіччях доріг, суходільних луках, схилах меліоративних каналів[247]. | Fabaceae | |
584 | Astragalus arenarius L. астрагал пісковий | На всій території, досить часто. У розріджених сухих сосняках, узліссях, галявинах, піщаних узбіччях доріг, з.д. насипах[248]. | Fabaceae | |
585 | Astragalus cicer L. астрагал нутовий | На всій території, крім Поозер'я, рідко. На трав'янистих схилах ярів і річкових берегів, узбіччях доріг, луках, лісових галявинах і узліссях, серед чагарників[248]. | Fabaceae | |
586 | Astragalus danicus Retz. астрагал данський | На всій території: у центральних районах — зрідка, у північних — рідко, у південних — дуже рідко. У сухих сосняках, лісових галявинах і узліссях, схилах з.д. насипів, піщаних кар'єрів, трав'янистих схилах, узбіччях доріг[248]. | Fabaceae | |
587 | Astragalus glycyphyllos L. астрагал солодколистий | На всій території, досить часто. На галявинах і узліссях у дубово-соснових лісах і сухотравних борах, у листяних лісах, серед чагарників, на схилах ярів, обабіч лісових доріг[248]. | Fabaceae | |
588 | Caragana arborescens Lam. Нв жовта акація деревна | На всій території, часто. Культивується в садах, парках, біля будинків, у лісосмугах, легко дичавіє і натуралізується[248]. | Fabaceae | |
589 | Chamaecytisus ratisbonensis (Schaeff.) Rothm. зіновать німецька | У Брестській області та на півдні Гродненської, зрідка. На вирубках, згарищах, просіках, у придорожніх канавах, на схилах, дюнно-горбистих пісках[249]. | Fabaceae | |
590 | Chamaecytisus ruthenicus (Fischer ex Woloszczak) Klásk. зіновать руська | У Гомельській області — часто, на півдні Могилевської — зрідка, окремі місця зростання в Мінській і Гродненській областях. Як підлісок у сухих і рідких сосняках, змішаних сосново-листяних лісах, на безлісих схилах пагорбів на місцях зведених дібров[249]. | Fabaceae | |
591 | Cytisus nigricans L. (syn. Lembotropis nigricans) — | У Брестській і зх. частині Гомельської областей, рідко. В узліссях сосняків, дюнно-горбистих пісках під сосновим дрібноліссям[250]. | Fabaceae | |
592 | Cytisus ruthenicus Wol. — | У Гомельській області — часто, на півдні Могилевської — зрідка, окремі місця зростання в Мінській і Гродненській областях. Як підлісок у сухих і рідких сосняках, змішаних сосново-листяних лісах, на безлісих схилах пагорбів на місцях зведених дібров[249]. | Fabaceae | |
593 | Cytisus scoparius (L.) Link (syn. Sarothamnus scoparius) жарновець віниковий | Переважно в західних і центральних районах республіки, зрідка. У борах, на узліссях, уздовж доріг[249]. | Fabaceae | |
594 | Genista germanica L. дрік колючий | Реліктовий, за походженням середньоєвропейський неморальний вид, що перебуває в Білорусі в ізольованих локалітетах і острівних місць зростання на північній межі ареалу. Основна частина місць зростання зосереджена в південно-східних районах в межиріччях Прип'яті, Березини, Дніпра і Сожу. Населяє соснові (зазвичай з березою), сосново-широколистяні й широколистяні ліси, рідше березняки, рідко ялинники, зарості чагарників на берегах річок. Віддає перевагу освітленим ділянкам — галявини, узлісся, просіки[251]. | Fabaceae | |
595 | Genista tinctoria L. дрік фарбувальний | На всій території, крім північних районів; у південних районах досить часто, в середній смузі зрідка. У рідколіссі, сосняках, березнякам, на відкритих трав'яних схилах і галявинах, дюнно-горбистих пісках, узбіччях доріг[250]. | Fabaceae | |
596 | Lathyrus laevigatus (Waldst. & Kit.) Gren. горошок гладенький | У західних і центральних районах, тяжіє до Білоруської гряди, рідко. У дібровах, ялинниках, ялиново-широколистяних лісах, на берегових і яружних схилах, зарослих ліщиною з дубом[252]. | Fabaceae | |
597 | Lathyrus linifolius (Reichard) Bassler (syn. Lathyrus montanus) — | У Білорусі цей лісовий реліктовий вид перебуває в окремих локалітетах і острівних місцях зростання за східним кордоном ареалу. Перевірено відомий в Барановицькому, Івацевицькому і Ляховицькому районах Брестської області, у Вовковиському, Дятловському, Новогрудському і Щучинському районах Гродненської області, у Березинському, Борисовському, Крупському, Логойському, Мінському, Смолевицькому районах Мінської області. Населяє переважно сосняки, рідше ялинники, діброви, сосново-дрібнолисті й сосново-смерекові ліси; воліє освітлені ділянки — галявини й узлісся[253]. | Fabaceae | |
598 | Lathyrus niger (L.) Bernh. горошок чорний | У Вітебській області досить рідко, на решті території зрідка. В ялиново-грабових дібровах, широколистяно-соснових лісах, вторинних березняках на місці дібров, у чагарниках ліщини з дубом, схилах пагорбів[254]. | Fabaceae |