Сільвія Ерл
Сільвія Ерл | |
---|---|
англ. Sylvia Earle | |
Народилася | 30 серпня 1935[1][2] (89 років) Гіббстаун, Грінвіч Тауншип, Глостер, Нью-Джерсі, США |
Країна | США |
Діяльність | морський біолог, океанолог, мандрівниця-дослідниця, ботанік, біолог |
Alma mater | Дюкський університет (1967)[3] Університет штату Флорида |
Галузь | океанографія[4], джоуль і біологія океану[4] |
Заклад | Університет Каліфорнії (Берклі) |
Науковий ступінь | доктор філософії |
Членство | Society of Woman Geographersd |
Нагороди | |
Сільвія Ерл у Вікісховищі |
Сільвія Еліс Ерл (англ. Sylvia Alice Earle; 30 серпня 1935, Гібстаун, Нью-Джерсі) — американська біоокеанологиня та екологиня, громадська діячка, «відомий піонер глибоководних досліджень і збереження моря»[5]. Здійснила більш ніж ста експедицій по всьому світу та 7 тис. годин особистих підводних занурень (тобто майже рік)[6]. У 1979 році встановила світовий рекорд одиночного глибоководного занурення (1 км)[6][7]. Саме у зв'язку з останнім її прозвали «Her Deepness»[8][6]. У 2000 році Бібліотека Конгресу визнала її «Живою легендою» (Living Legend)[9], тоді ж вона була введена у Національну залу слави жінок[6], а двома роками раніше, у 1998 році, журнал «Тайм» назвав її першим «Героєм планети» (Hero for the Planet)[9].
Шеф-вчена Національного управління океанічних і атмосферних досліджень (NOAA) у 1990—1992 роках, нині вона співробітниця Національного географічного товариства (з 1998). Засновниця Sylvia Earle Alliance (2008) / Mission Blue (2009) і Deep Ocean Exploration and Research Inc. (у 1992 р.)[10]. Удостоєна багатьох нагород, у тому числі високопрестижних і міжнародних, серед яких, зокрема, Hubbard Medal (2013) та премія принцеси Астурійської (2018).
Доктор Ерл не втомлюється нагадувати нам, що якщо ми не подбаємо про світовий океан, то ми просто перестанемо існувати. «Ми повинні дбати про природу так, як ніби від цього залежать наші життя. Тому що це дійсно так», — каже вона. Її зусилля спрямовані на те, щоб до 2020 року морські заповідники покривали 20 % території світового океану[7].
Примітки
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Rafferty J. P. Encyclopædia Britannica
- ↑ http://www.iswg.org/resources/oral-histories
- ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ http://www.unep.org/ru/node/598
- ↑ а б в г https://www.womenofthehall.org/inductee/sylvia-a-earle/
- ↑ а б http://www.rachelcarsonprisen.no/layout/set/print/Prize-Winners/Sylvia-Earle-is-the-winner-of-The-Rachel-Carson-Prize-20173
- ↑ https://onbeing.org/programs/sylvia-earle-her-deepness/
- ↑ а б http://www.unep.org/championsofearth/laureates/2014/sylvia-earle
- ↑ https://specialevents.ucsc.edu/livinglegends/
- Жінки-науковці
- Народились 30 серпня
- Народились 1935
- Уродженці Нью-Джерсі
- Випускники Дюкського університету
- Випускники Університету штату Флорида
- Науковці Університету Каліфорнії у Берклі
- Доктори філософії
- Обрані до Національної зали слави жінок
- Лауреати премії TED
- Лауреати медалі Габбарда
- Почесні доктори Університету Маямі
- Морські біологи
- Екологи США