Лукреція Мотт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лукреція Мотт
Lucretia Mott
Lucretia Mott at the National Portrait Gallery IMG 4403.JPG
Ім'я при народженні англ. Lucretia Coffin
Народилася 3 січня 1793(1793-01-03)[1][2][…]
Нантакет, Массачусетс, США
Померла 11 листопада 1880(1880-11-11)[1][2][…] (87 років)
Філадельфія, Пенсильванія, США
·пневмонія
Громадянство
(підданство)
Flag of the United States (1877–1890).svg США
Діяльність феміністка, аболіціоніст, проповідник, антивоєнна активістка, суфражисткист, suffragist, учителька
Володіє мовами англійська[1]
Родичі Anna Davis Hallowell[d]
У шлюбі з Джеймс Мотт[d]
Нагороди

Лукреція Мотт (англ. Lucretia Mott), при народженні Лукреція Коффін (англ. Lucretia Coffin; 1793-1880) — американська активістка руху за права жінок та за скасування рабства у США, квакер.

Біографія[ред. | ред. код]

Лукреція Коффін народилася 3 січня 1793 року в Нантакет, штат Массачусетс. Була другою дитиною у сім'ї з шести дітей. У віці 13 років батьки відіслали її у квакерську школу-інтернат у Міллбруці (штат Нью-Йорк), а після закінчення Лукреція залишилася в школі вчителькою. У школі вчителям-чоловікам платили утричі більше, ніж їх жінкам. В цей час зацікавилася ідеєю гендерної рівності. 10 квітня 1811 року Лукреція вийшла заміж за учителя Джеймса Мотт. Вони переїхали до Філадельфії. У пари було шестеро дітей.

Як і інші квакери, Мотт виступала проти рабства. Квакери відмовилися використовувати тканини з бавовни, цукор з цукрової тростини і іншу продукцію, яку виготовляли за допомогою рабської праці. У 1821 році Лукреція стала квакерським священиком. За підтримки чоловіка вона багато їздила з проповідями і говорила з людьми не тільки про духовні цінності квакерів, але і необхідність боротьби суспільства з рабством.

У 1833 році її чоловік став співзасновником Американського товариства проти рабства, і Лукреція Мотт була єдиною жінкою на організаційній зустрічі Товариства у Філадельфії.

Незабаром Лукреція, в свою чергу, стала засновницею Філадельфійського жіночого товариства проти рабства. Мотт часто читала проповіді в афроамериканських парафіях. Вона давала прихисток рабім-утікачам, жертвувала на благодійні цілі. Проте багато членів аболіціоністського руху були проти громадської діяльності жінок і особливо публічних виступів.

Лукреція Мотт брала участь у всіх трьох національних Конвенціях американських жінок проти рабства — у 1837, 1838 і 1839 роках; а в червні 1840-го була присутня на Всесвітній конвенції проти рабства в Лондоні. Проте, незважаючи на те, що Мотт і ще п'ять жінок-учасниць мали статус делегатів, перш ніж конференція розпочалася, чоловіки проголосували за виключення жінок з числа спікерів, і навіть сидіти вони повинні були в окремій зоні залу. Хоча, частина делегатів протестувала проти такого рішення. Натхненна активними дебатами в Англії і Шотландії Мотт повернулася в Штати. Вона продовжувала активні публічні виступи і лекції, в тому числі, в Нью-Йорку і Бостоні, а також на декілька тижнів вирушила в південні штати, домовившись зустрітися з плантаторами-рабовласниками для обговорення моральної сторони рабства. Вона удостоїлася особистої зустрічі з президентом Джоном Тайлером. Як захисниця жіночої рівноправності Лукреція зі своїми прихильницями виступали за рівність у шлюбі, включаючи права на власність і власні доходи, за полегшення процедури розлучення та збереження опіки над дітьми.

Після Громадянської війни Мотт стала першим президентом Американської асоціації за рівні права, але вийшла з організації у 1868 році. У 1849 році була опублікована одна з проповідей Лукреції «Sermon to the Medical Students», але, зазвичай, вона не записувала своїх проповідей і промов. Проте, її ораторське мистецтво зробило Мотт однією з найважливіших фігур серед аболіціоністів і реформаторів.

Коли у 1865 році рабство було скасовано, Мотт виступила за надання афроамериканцям право голосу. Вона також залишалася центральною фігурою в жіночому русі аж до своєї смерті у віці 87 років. Будучи пацифісткою, Мотт виступала проти війни з Мексикою, а згодом і проти Громадянської війни. У 1866 році за її участі був створений Всесвітній мирний союз.

Мотт померла від пневмонії 11 листопада 1880 року, в своєму будинку в Челтенемі, штат Пенсильванія. Її пам'ять була увічнена скульптурою Аделаїди Джонсон, відкритої в Капітолії в 1921 році. У 1983-му році її посмертно внесли в Національну залу слави жінок.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Encyclopædia Britannica
  3. а б SNAC — 2010.

Посилання[ред. | ред. код]