Овета Калп Хоббі
| Овета Калп Хоббі | |
|---|---|
| англ. Oveta Culp Hobby | |
 | |
| Народилася |
19 січня 1905[1][2][3] Кіллін, Белл, Техас, США |
| Померла |
16 серпня 1995[1][2][3] (90 років) Г’юстон, Техас, США ·інсульт |
| Поховання | Glenwood Cemeteryd |
| Країна |
 США |
| Діяльність | політична діячка, адвокат, колекціонерка мистецтва |
| Alma mater | University of Mary Hardin–Baylord і Техаський університет |
| Посада | United States Secretary of Health, Education, and Welfared |
| Військове звання | полковник |
| Партія | Республіканська партія США |
| Родичі | Henry E. Catto, Jr.d |
| У шлюбі з | William Pettus Hobby, Sr.d |
| Діти | William Pettus Hobby, Jr.d |
| Нагороди | |
Овета Калп Хоббі (англ. Oveta Culp Hobby; 19 січня 1905, Кілін, Техас, США — 16 серпня 1995, Х'юстон, Техас, США) — американський державний діяч, перший міністр охорони здоров'я і соціальних служб США (1953—1955), член Республіканської партії США. Була першим директором Жіночого армійського корпусу з 1942 по 1945 рік, а також — редактором, видавцем і головою ради Houston Post.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народилася 1905 року в Кілліні, штат Техас, у родині техаського юриста Айзека Вільяма Калпа та Емми Елізабет Гувер. Навчалася самостійно, якийсь час займалася в Жіночому коледжі Мері Хардін Бейлор, але його не закінчила. Також відвідувала курси права в коледжі права та торгівлі Південного Техасу, але також не отримала диплом. Продовжила вивчати право в юридичній школі Техаського університету[4], але офіційно не вступила і тому так і не отримала освітнього ступеня[5].
З 21-річного віку розпочалася її політична кар'єра, протягом кількох років вона була членом Палати представників штату Техас[6]. У 1931 році у 26-річному віці вийшла заміж за колишнього губернатора Техасу та видавця «Х'юстон Пост» Вільяма Хоббі; невдовзі після цього отримала у газеті посаду редактора. Потім стала виконавчим віцепрезидентом, президентом та видавцем газети.
Під час Другої світової війни Хоббі на короткий час очолила жіночий підрозділ міністерства оборони (War Department's Women's Interest Section), потім була призначена директором Допоміжних жіночих армійських корпусів (WAAC) (пізніше Жіночого армійського корпусу [WAC]) — підрозділів, створених для участі жінок у військовій службі через нестачу військовослужбовців[7]. Якщо раніше єдиними жінками в армії США були медсестри, то створення Жіночих корпусів кардинально змінило ситуацію, хоча Хоббі вважала участь жінок у збройних силах тимчасовою необхідністю[8]. Сама Хоббі за час війни дослужилася до полковника і була нагороджена медаллю «За видатні заслуги», ставши першою жінкою, яка отримувала цю нагороду.
У 1953 році президент Ейзенхауер призначив її головою Федерального агентства безпеки, проте воно за кілька місяців було ліквідовано. У квітні 1953 року стала першим після створення відомства міністром охорони здоров'я і соціальних служб США[9]. На цій посаді вона, зокрема, схвалила використання винайденої Джонасом Солком вакцини проти поліомієліту.
У 1955 році вийшла у відставку і повернулася до Х'юстона. Приблизно в цей час стала одним із фігурантів скандалу навколо лабораторій Каттера (частина випущеної лабораторією вакцини містила в собі живі штами поліомієліту). У Х'юстоні знову стала президентом та редактором «Х'юстон Пост»; активно співпрацювала з громадськими рухами та різного роду підприємцями по всій країні, а також піклувалася про свого хворого чоловіка. Далі працювала в багатьох радах і обіймала посади радників у різних громадських і бізнес-установах по всій країні. За її діяльності 17 коледжів та університетів, у тому числі Колумбійський та Пенсільванський університети, надали їй почесний науковий ступінь доктора наук. Також її ім'ям названо кілька наукових та освітніх закладів у штаті Техас. Сімнадцять коледжів та університетів, включаючи Колумбійський університет і Університет Пенсільванії, присудили їй почесні докторські ступені. Вона була першою жінкою, кандидатура якої розглядалася на вибори президента США: Ейзенхауер заохочував її балотуватися в президенти в 1960 році, але вона не відмовилася.[10].
Родина[ред. | ред. код]
У 1931 році Овета вийшла заміж за Вільяма П. Хоббі, редактора та майбутнього власника Houston Post, який обіймав посаду 27-го губернатора Техасу з 1917 по 1921 рік. У шлюбі народилося двоє дітей[8]. У 1938 році, ставши віцепрезидентом газети, надавала більшого значення жіночим новинам[4].
Хоббі та її чоловік обидва були південними демократами, але незабаром стали незадоволені партією протягом 1930-х років. Вони вважали, що соціальні програми Франкліна Д. Рузвельта перевищували їхні початкові наміри. Після Другої світової війни Хоббі намагався схилити виборців від Демократичної партії до висунення кандидатів у президенти від Республіканської партії, заснувавши багато організацій по всьому штату[8].
Вона померла від інсульту в 1995 році в Х'юстоні й була похована на кладовищі Гленвуд.
Син Вільям П. Хоббі-молодший обіймав посаду 37-го віцегубернатора Техасу з 1973 по 1991 рік, найдовше пробувши на цій посаді. Донька Джессіка була одружена з Генрі Е. Кетто-молодшим, колишнім послом США у Великій Британії та була активістом захисту навколишнього середовища та Демократичної партії. На загальних виборах 1998 року онук Хоббі Пол Хоббі програв вибори в Техасі Керолу Стрейгорну.
Див. також[ред. | ред. код]
- Інцидент із введенням живого вірусу у Cutter Laboratories
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Encyclopædia Britannica
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ а б в Munzinger Personen
- ↑ а б Oveta Culp Hobby | Humanities Texas. www.humanitiestexas.org. Процитовано 6 березня 2023.
- ↑ Winegarten, Debra L. (2014). Oveta Culp Hobby: Colonel, Cabinet Member, Philanthropist. Austin: University of Texas Press. с. 12. ISBN 9780292758100. OCLC 872569551.
- ↑ HOBBY, WILLIAM P. (15 червня 2010). HOBBY, OVETA CULP. tshaonline.org (англ.). Процитовано 6 березня 2023.
- ↑ Morden, Bettie J. (1990). The Women's Army Corps, 1945-1978 - U.S. Army Center of Military History. history.army.mil. Washington, D.C.: U.S. Army Center of Military History. Процитовано 6 березня 2023.
- ↑ а б в Meyer, Leisa D. (1996). Creating GI Jane: Sexuality and Power in the Women's Army Corps During World War II. New York: Columbia University Press. ISBN 9780231101455.
- ↑ Pennington, Reina; Higham, Robin (2003). Amazons to Fighter Pilots: A Biographical Dictionary of Military Women. Westport, CT: Greenwood Press. с. 201. ISBN 9780313291975.
- ↑ Smith, Jean Edward (2012). Eisenhower in War and Peace. New York: Random House. ISBN 9781400066933.
Джерела[ред. | ред. код]
- Pando, Robert T. «Oveta Culp Hobby: A Study in Power and Control.» Ph.D. dissertation, Florida State University, 2008, 442 pages. https://books.google.com/books/about/Oveta_Culp_Hobby.html?id=id6lXwAACAAJ
- Treadwell, Mattie E. The Woman's Army Corps. The U.S. Army in World War II (Washington, D.C.: U.S. Army Center of Military History, 1954). https://history.army.mil/html/books/011/11-8/index.html
- «U.S. Army Women's Museum Celebrates Women's History Month: Oveta Culp Hobby» https://www.youtube.com/watch?v=Xs3-PBXqVq0&t=66s
- Walsh, Kelli Cardenas. «Oveta Culp Hobby: A Transformational Leader from the Texas Legislature to Washington, D.C.» Ph.D. dissertation, University of South Carolina, 2006, 199 pages.
- Winegarten, Debra L. Oveta Culp Hobby: Colonel, Cabinet Member, Philanthropist. (Austin: University of Texas Press, 2014). https://books.google.com/books/about/Oveta_Culp_Hobby.html?id=M-dlAwAAQBAJ&source=kp_book_description
Посилання[ред. | ред. код]
- Papers of Oveta Culp Hobby, Dwight D. Eisenhower Presidential Library
- Guide to the Oveta Culp Hobby Papers, 1817—1995 at the Woodson Research Center, Fondren Library, Rice University
- Oveta Culp Hobby and the Women's Army Corps
- Spring, Kelly. «Oveta Hobby». National Women's History Museum. 2017.
- Women in the U.S. Army
- War-time interview with Oveta Culp Hobby on January 16, 1944, edition of CBS's World News Today
|
