Вілма Рудолф

Wilma Rudolph Wilma Glodean Rudolph (-Ward, -Eldridge) англ. Wilma Glodean Rudolph
Загальна інформація
Національність	афроамериканці
Громадянство	США
Народження	23 червня 1940(1940-06-23)[…]  Кларксвілл, Теннессі, США або Теннессі, США
Смерть	12 листопада 1994(1994-11-12) (54 роки)  Брентвуд, Вільямсон, Теннессі, США
Поховання	Edgefield Missionary Baptist Church Cemeteryd
Причина смерті	злоякісна пухлина головного мозку
Зріст	180 см
Вага	59 кг
Alma mater	Tennessee State Universityd
Спорт
Країна	США
Вид спорту	легка атлетика
Дисципліна	спринт
Клуб	TSU Tigers, Nashville (USA)
Нагороди James E. Sullivan Awardd (1961) Національна зала слави жінок (1994) Distinguished Americans seriesd (2004) Спортсмен року за версією «Ассошіейтед Пресс»d (1960) Спортсмен року за версією «Ассошіейтед Пресс»d (1961) Олімпійські ігри Золото Рим 1960 біг на 100 метрів Золото Рим 1960 біг на 200 метрів Золото Рим 1960 естафета 4 x 100 метрів Бронза Мельбурн 1956 естафета 4 x 100 метрів
Вілма Рудолф у Вікісховищі

Вілма Рудолф (англ. Wilma Rudolph, 23 червня 1940 — 12 листопада 1994) — американська легкоатлетка, олімпійська чемпіонка. Була першою спортсменкою, яка завоювала три золоті олімпійські медалі в спринті на одній Олімпіаді, першою американською жінкою, яка виграла дубль олімпійського спринту. Справила великий вплив на жіночу атлетику як своїми виступами, так і своєю рекламною роботою від імені жіночого спорту. Створила Фонд Вільми Рудольф, який працював з дітьми з обмеженими можливостями та спонсорував спортивні змагання для дітей в Індіанаполісі.

Біографія

Вілма Рудольф була 20-ю з 22 дітей у сім'ї. Вона народилася недоношеною, і надій, що вона виживе, майже не було. У 4 роки вона захворіла на поліомієліт, в результаті чого ліва нога у неї залишилася паралізованою. У 9 років вона зняла з ноги металеву скобу і стала ходити без неї. У 13 років вона вже ходила рівно, лікарі вважали це дивом. 

Того ж року вона вирішила зайнятись бігом. Взяла участь у змаганнях і прийшла останньою. Наступні п'ять років вона приходила останньою у всіх змаганнях, в яких брала участь. Усі радили їй відмовитися від мрії, але дівчина продовжувала бігати. І одного разу виграла забіг.

У 16-річному віці вона поїхала на Олімпіаду 1956 року і, хоча була усунена з попередніх змагань з бігу на 200 м, завоювала бронзову медаль в естафеті. На Панамериканських іграх 1959 р. вона завоювала золото в естафеті 4 м на 100 м (з Ізабель Даніелс, [Барбара Джонс] та [Люсінда Вільямс]) та срібло на 100 м. Рудольф вигравала 100 м протягом чотирьох наступних років з 1959 року, а в 1960 році вона виграла на дистанції 200 м.

У липні 1960 року вона встановила світовий рекорд 22,9 с в бігу на 200 м і на 100 м — 11,3 с. У наступному сезоні вона встановила рекорд у Москві в бігу на 100 м, а через чотири дні — в Штутгарті пробігла з результатом 11,2 с. Вона також виграла три титули AAU у приміщенні. Рудольф була відома серед європейців як «Чорна газель», що покорила їх швидкістю і красою.

Померла від пухлини головного мозку.

Членкиня Зали Слави IAAF (2014).

Виступи на Олімпіадах

Олімпіада	Дисципліна	Місце
Мельбурн 1956	біг на 200 метрів	3 h2 r1/3
Мельбурн 1956	естафета 4 x 100 метрів	3
Рим 1960	біг на 100 метрів	1
Рим 1960	біг на 200 метрів	1
Рим 1960	естафета 4 x 100 метрів	1

Посилання

• Досьє на sport.references.com [Архівовано 13 листопада 2014 у Wayback Machine.]