Гаррієт Табмен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гаррієт Табмен
Araminta Ross
Harriet Tubman by Squyer, NPG, c1885.jpg
Народилася 1822(1822)
Дорчестер, Меріленд
Померла 10 березня 1913(1913-03-10)
Оберн, штат Нью-Йорк
пневмонія
Поховання Fort Hill Cemetery[d] і Harriet Tubman grave[d]
Громадянство США[1][2][3]
Діяльність письменник[4][5][6]
Конфесія християнство
Автограф Signature general affidavit of Harriet Tubman (1898), front.jpg
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Табмен Гаррієт (англ. Harriet Tubman, уроджена Арамінта Росс, англ. Araminta Ross, 1822(1822), округ Дорчестер, Меріленд — 10 березня 1913, Оберн, штат Нью-Йорк) — борець проти рабства в США, героїня американського народу.

Біографія[ред.ред. код]

Арамінта народилася в сім'ї раба в 1820 році і виросла на фермі в графстві Дорчестер, Меріленд. У 13-тирічному віці вона отримала фатальний удар у голову, який непокоїв її усе життя і навіть провокував видіння. Вона була в магазині, коли білий наглядач зажадав її допомоги в побитті раба-втікача. Коли вона відмовилася і стала на шляху наглядача, той метнув в її голову двофунтову гирю. Від удару Гаррієт ледь не загинула. Одужання тривало довгі місяці.

У 24 роки вона вийшла за Джона Табмена, вільного темношкірого. Але коли вона завела розмову про втечу з рабства на північ, він навіть чути про це не хотів. Він сказав, що якщо вона спробує втекти, він її тут же здасть. Коли вона вирішила шукати щастя і прямувати на північ у 1849 році, то зробила це самостійно, не сказавши чоловікові жодного слова.

Коли Гаррієт було лише 30, її вже називали Мойсеєм за здатність рятувати рабів. Вона брала активну участь в діяльності «Підземної залізниці» — секретної системи вільних темношкірих. У 1850-х рр. Гаррієт зробила 19 поїздок на рабовласницький Південь, особисто звільнила більше 300 рабів.

Її перший біограф Саррі Бредфорд наводила такі слова Табмен: «Для мене був лише такий вибір, на який я мала право: свобода або смерть. Вибір був тільки такий: або свобода, або смерть. І якби у мене свободи не було, то у мене було б інше, тобто ніхто не зловив би мене живою. Я боротимуся за свою свободу, допоки стане сил. Я боротимуся за свободу, чого б мені це не вартувало.»

Протягом Громадянської війни 1861—1865 Гаррієт була розвідницею і медсестрою в армії Півночі, влітку 1863 брала участь в операції зі звільнення 750 рабів. Після закінчення війни продовжувала боротьбу проти пригноблення афроамериканців, за рівноправ'я жінок.

Визнання[ред.ред. код]

Зараз обговорюється можливість замінити зображення на 20 доларах на портрет Гаррієт Табмен. Цей проект схвально сприймають як захистники прав чорношкірих так і феміністки.[7]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]