Гаррієт Табмен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гаррієт Табмен
Araminta Ross
Harriet Tubman by Squyer, NPG, c1885.jpg
Народилася 1822(1822)
Дорчестер, Меріленд
Померла 10 березня 1913(1913-03-10)
Оберн, штат Нью-Йорк
пневмонія
Поховання
Громадянство Flag of the United States.svg США
Національність афроамериканець і Ghanaian American[d]
Проживання Меріленд і Оберн
Ім'я при народженні Araminta Ross
Прізвисько Grandmother Moses
Діяльність письменниця, Суфражизм
Конфесія християнство
Автограф Signature general affidavit of Harriet Tubman (1898), front.jpg
Нагороди

Гаррієт Табмен (англ. Harriet Tubman, уроджена Арамінта Росс, англ. Araminta Ross, 1822(1822), округ Дорчестер, Меріленд — 10 березня 1913, Оберн, штат Нью-Йорк) — борчиня проти рабства в США, героїня американського народу.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася в сім'ї раба в 1820 році і виросла на фермі в графстві Дорчестер, Меріленд. У 13-тирічному віці отримала удар в голову, котрий непокоїв її усе життя і навіть провокував видіння: була в магазині, коли білий наглядач зажадав її допомоги в побитті раба-втікача. Коли Арамінта відмовилася і стала на шляху наглядача, той метнув в її голову двофунтову гирю. Від удару Гаррієт ледь не загинула. Одужання тривало довгі місяці.

У 24 роки одружилася з Джоном Табменом, вільним темношкірим. Але коли завела розмову про втечу з рабства на північ, чоловік навіть чути про це не хотів - погрожував здати її, що якщо вона спробує втекти. Коли вирішила шукати щастя і прямувати на північ у 1849 році, зробила це самостійно, не сказавши чоловікові.

Гаррієт було лише 30, коли її називали Мойсеєм за здатність рятувати рабів. Вона брала активну участь в діяльності «Підземної залізниці» — секретної системи вільних темношкірих. У 1850-х рр. Гаррієт здійснила 19 поїздок на рабовласницький Південь, особисто звільнила більше 300 рабів.

Перша біографістка Саррі Бредфорд наводила такі слова Табмен: «Для мене був лише такий вибір, на який я мала право: свобода або смерть. Вибір був тільки такий: або свобода, або смерть. І якби у мене свободи не було, то у мене було б інше, тобто ніхто не зловив би мене живою. Я боротимуся за свою свободу, допоки стане сил. Я боротимуся за свободу, чого б мені це не вартувало.»

Протягом Громадянської війни 1861—1865 Гаррієт була розвідницею і медсестрою в армії Півночі, влітку 1863 брала участь в операції зі звільнення 750 рабів. Після закінчення війни продовжувала боротьбу проти пригноблення афроамериканців, за рівноправ'я жінок.

Визнання[ред. | ред. код]

Зараз обговорюється можливість замінити зображення на 20 доларах на портрет Гаррієт Табмен. Цей проект схвально сприймають як захистники прав темношкірих, так і феміністки.[2]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]