Гертруда Белл Елайон
| Гертруда Белл Елайон | |
|---|---|
| англ. Gertrude Belle Elion | |
 | |
| Ім'я при народженні | англ. Gertrude Belle Elion |
| Народилася |
23 січня 1918 Помилка Lua у Модуль:Wikidata/Places у рядку 363: attempt to index field 'datavalue' (a nil value). |
| Померла |
21 лютого 1999 (81 рік) Чапел-Гілл, Північна Кароліна |
| Країна |
 США |
| Діяльність | біолог, хімік, біохімік, фармакологиня, фармацевт, професор |
| Alma mater | Нью-Йоркський університет |
| Галузь | Біохімія, Фармакологія |
| Заклад | Фармацевтична компанія Боро-Веллкам |
| Науковий керівник | Джордж Гітчінгс |
| Членство | Національна академія наук США[1], Американська академія мистецтв і наук, Національна медична академія СШАd, AAAS[2] і Лондонське королівське товариство |
| Нагороди |
 Нобелівська премія з фізіології або медицини (1988) |
| Особ. сторінка | nasonline.org/publications/biographical-memoirs/memoir-pdfs/elion-gertrude.pdf |
 Висловлювання у Вікіцитатах Гертруда Белл Елайон у Вікісховищі | |
Гертруда Белл Елайон (англ. Gertrude Belle Elion; 23 січня 1918 року, Нью-Йорк — 21 лютого 1999 року, Північна Кароліна) — американська біохімік і фармаколог. У 1988 році отримала Нобелівську премію з фізіології і медицини разом з Джеймсом Блеком і своїм науковим керівником Джорджем Гітчінгсом «За відкриття важливих принципів лікарської терапії».
Життєпис[ред. | ред. код]
Народилася 23 січня 1918 року в Нью-Йорку в єврейській іммігрантській родині (батько іммігрував до 12 років з Литви, мати в 14 років — з Російської імперії). Закінчила Хантерівський коледж, отримавши бакалаврський ступінь у 1937 році, і Нью-Йоркський університет за фахом хімія в 1941 році. Після працювала лаборанткою і вчителькою, поки не стала асистенткою у Джорджа Хітчінгса в фармацевтичній компанії Боро-Веллкам (зараз GlaxoSmithKline). Вона продовжувала навчання у вечірній школі Інженерної школи Нью-Йоркського університету в Тандоні (тоді Бруклінський політехнічний інститут), але після кількох років їй повідомили, що більше не зможе продовжувати навчання на частковому рівні для отримання докторського ступеню. Для того, аби перейти в повноцінну докторантуру їй потрібно було б відмовитися від роботи. Еліон прийняла критичне рішення в своєму житті і залишилася зі своєю роботою, відмовившись від докторського ступеню[3]. Вона ніколи формально не захищала дисертацію на ступінь доктора філософії у фармакології, хоча пізніше і отримала почесний ступінь доктора філософії від Університету Джорджа Вашингтона. Підписала «Попередження вчених людству» (1992).
Серед лікарських препаратів, винайдених Елайон, меркаптопуринол (антилейкемічний препарат), імуносупресори азатіоприн, алопуринол (застосовується при подагрі), антималярійний препарат піріметамін, триметоприм, ацикловір (антивірусний препарат, застосовується для лікування герпесу).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://www.nasonline.org/member-directory/deceased-members/1653.html
- ↑ NNDB — 2002.
- ↑ Elion, Gertrude. "Les Prix Nobel". Nobel Foundation. Retrieved February 21, 2014 (англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
|
| |||||||||||||||||
- Жінки-науковці
- Народились 23 січня
- Народились 1918
- Померли 21 лютого
- Померли 1999
- Померли в Чапел-Гіллі (Північна Кароліна)
- Лауреати Нобелівської премії з фізіології або медицини
- Біохіміки США
- Фармакологи США
- Біологи XX століття
- Лауреатки Нобелівської премії
- Випускники Хантерського коледжу
- Обрані до Національної зали слави винахідників США
- Члени Американської асоціації сприяння розвитку науки
- Підписанти Попередження людству
- Обрані до Національної зали слави жінок
- Почесні доктори
- Члени і члени-кореспонденти Національної академії наук США
- Члени Американської академії мистецтв і наук
- Іноземні члени Лондонського королівського товариства
- Члени Національної медичної академії США
- Американці польсько-єврейського походження
- Науковці з міста Нью-Йорк