Іда Белл Веллс-Барнетт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іда Белл Веллс-Барнетт
Mary Garrity - Ida B. Wells-Barnett - Google Art Project crop.jpg
Народилася 16 липня 1862(1862-07-16)[1][2][…]
Holly Springs[d], Міссісіпі, США
Померла 25 березня 1931(1931-03-25)[1][2][…] (68 років)
Чикаго, Іллінойс, США
·уремія
Поховання Oak Woods Cemetery[d]
Громадянство
(підданство)
Flag of the United States (1912-1959).svg США
Національність афроамериканці[4]
Діяльність журналістка, соціолог, суфражисткист, suffragist, письменниця, правозахисниця
Галузь соціологія
Alma mater Університет Фіска[d] і Rust College[d]
Володіє мовами англійська[1]
Членство Національна асоціація сприяння прогресу кольорового населення[d], National Association of Colored Women's Clubs[d] і National Afro-American Council[d]
Партія Республіканська партія США
Батько James Madison Wells[d]
У шлюбі з Ferdinand Lee Barnett[d]
Нагороди

Іда Белл Веллс-Барнетт (англ. Ida Bell Wells-Barnett, 16 липня 1862 — 25 березня 1931), більш відома як Іда Б. Веллс (англ. Ida B. Wells) — афроамериканська журналістка, редакторка газети, суфражистка, соціологиня, джорджістка і рання лідерка руху за права людини.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася в рабстві за кілька місяців до видання Прокламації про звільнення рабів президента Лінкольна. З 1884 року вела гучну справу проти залізничної компанії, провідник якої викинув Іду з вагона першого класу. Документувала лінчування в США, показуючи, що воно часто використовується для контролю і покарання чорних, які конкурують з білими, а не базується на кримінальних діях, скоєних чорними, як зазвичай стверджує білий натовп. Написала дві книги про лінчування — Southern Horrors і The Red Record, залучаючи громадськість до боротьби з цим явищем. Була однією із засновниць Національної асоціації сприяння прогресу кольорового населення.

Була активна в русі за права жінок і в русі суфражисток, заснувавши кілька значущих жіночих організацій. Відстоювала спільну боротьбу білих і чорних американок за свої права, хоча деякі білі суфражистки на кшталт Френсіс Віллард вступали з нею в конфлікт. Веллс була досвідченою і переконливою ораторкою і подорожувала світом з лекціями.

Примітки[ред. | ред. код]