Мюріель Зіберт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мюріель Зіберт
Псевдо Mickie Siebert
Народилася 12 вересня 1928(1928-09-12)
Клівленд, Огайо, США[1]
Померла серпня 24, 2013(2013-08-24) (у віці 84 роки)
Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США[1]
·злоякісна пухлина
Країна Flag of the United States.svg США
Діяльність бізнесвумен, банкір
Відома завдяки First woman to own a seat on the NYSE
Alma mater Західний резервний університет Кейза
Партія Республіканська партія США
Нагороди

Мюріель Фей Зіберт (12 вересня 1928(1928-09-12), Клівленд, Огайо, США[1] — 24 серпня 2013(2013-08-24)[1], Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США[1]) — американська бізнес-леді, яка стала першою жінкою, яка працювала на Нью-Йоркській фондовій біржі, і першою жінкою, яка очолила одну з фірм-членів NYSE. Вона приєдналася до 1365 чоловіків-учасників обміну 28 грудня 1967 року. Зіберт іноді називають «першою жінкою у сфері фінансів», незважаючи на те, що перед нею володіла брокерською компанією Вікторія Вудхалл .

Життєпис[ред. | ред. код]

Зіберт народилася 1928 року в єврейській родині[2][3] у Клівленді, штат Огайо в США.[3] Зіберт почала свою кар'єру, працюючи в різних брокерських компаніях.[4] У 1967 році вона заснувала власну однойменну фірму Muriel Siebert & Co., Inc., починаючи з проведення досліджень для інституцій та купівлі-продажу даних фінансового аналізу. Того ж року вона подала заявку на місце на Нью-Йоркській фондовій біржі. З перших десяти інвесторів, яких вона попросила спонсорувати її заявку, дев'ять їй відмовили.[5]

Сама NYSE перед розглядом заявки Мюріель Зіберт наполягала на новій умові. Бізнесвумен мала взяти кредит на 300 000 доларів в одному з комерційних банків за майже рекордною ціною 445 000 доларів США. Але банки відмовлялись їй позичати гроші, доки NYSE не погодиться прийняти її до своїх членів. Нарешті Зіберт обрали до складу членів Нью-Йоркської фондової біржі 28 грудня 1967 року.[6][7][8][9] У 1975 році, коли Комісія з цінних паперів і бірж США вперше дозволила обговорювати рівень комісії брокера, сама вона різко розкритикувала діяльність дисконтних брокерів. Внаслідок цього вона розмістила численні оголошення, називаючи дискаунтерів і їх ціни «низькими». У 1977 році Зіберт була призначена керуючим банків штату Нью-Йорк, з повноваженнями нагляду за всіма банками штату, регулюючи обіг в сумі близько 500 мільярдів доларів. Жоден банк не збанкрутував під час її керівництва, незважаючи на факти банкрутства по всій країні. Коли вона дізналася, що Г'ю Кері, тодішній губернатор Нью-Йорка, призначив її на цю посаду, Зіберт пригадала минуле та відповіла: «Міккі, ти пам'ятаєш, як ти покинув коледж. Ти непогано впорався з після того!»[10]

Невдовзі після повернення до своєї фірми вона балотувалася на первинних виборах від республіканців за місце в Сенаті, яке раніше обіймав Деніел Патріка Мойніган . За результатами голосів виборців Зіберт посіла друге місце після члена Державної асамблеї Флоренс Салліван, яка програла Мойнігану в листопаді 1982 року. У середині 1990-х років Siebert & Co. об'єдналася з меблевим холдингом J. Michael & Sons, який ліквідовувався, таким чином ставши публічною компанією. Зіберт залишалася на посаді президента фірми з однойменною назвою і продовжувала бути затребуваним експертом фінансових ринків.[11] Вона брала участь у документальному фільмі Risk/Reward 2003 року.[12]

Адвокація та благодійність[ред. | ред. код]

Зіберт була також активною захисницею прав жінок та меншин у цій галузі.[13] Вона заявила: «Американський бізнес побачить, що жінки-керівники можуть бути сильною конкурентною зброєю проти Японії, Німеччини та інших країн, які все ще обмежують свій резерв керівних кадрів 50 відсотками представництвом жінок». Крім того вона додала, що «чоловіки на верхівці індустрії та уряду повинні бути більш готовими ризикнути розділити лідерство з жінками та представниками меншин, які не є просто клонами їхніх білих друзів-чоловіків. У ці швидко мінливі часи нам потрібні різні точки зору та досвід, нам потрібен розширений банк талантів. Справжній ризик полягає в тому, щоб продовжувати робити все так, як вони робили завжди».

У 1990 році вона створила підприємницький благодійний план Siebert, за допомогою якого вона розділила половину прибутку своєї фірми від андеррайтингу нових цінних паперів з благодійними організаціями за вибором емітентів. Програма пропонує покупцям нових цінних паперів шанс допомогти благодійним організаціям у своїх громадах. Протягом 2006 року через цю програму було виділено понад 5 мільйонів доларів США. У 1998 році Зіберт працювала на посаді президента Нью-Йоркської жіночої організації . Під час її терміну повноважень NYWA розробила програму «Фінансова грамотність для жінок», яка діяла до її смерті.[14]

Мюріель Зіберт була членом правління кількох благодійних організацій, зокрема Економічного клубу Нью-Йорка, Ділової ради штату Нью-Йорк, Ради бойскаутів Америки Великого Нью-Йорка, Музею Гільдії та інших.[10]

Нагороди та визнання[ред. | ред. код]

У 1969 році Зіберт отримала нагороду «Golden Plate Award» Американської академії досягнень .[15]

У 1981—1983 роках Бонні Тібурзі влаштувала три ланчі «Women of Accomplishment» для клубу Wings на честь найвидатніших на її думку жінок, до кола яких увійшла також й Зіберт.[16]

На честь 30-річчя діяльності Зіберт на Нью-Йоркській фондовій біржі 5 січня 1998 року вона одержало право зробити дзвінок про закриття роботи біржі. Подібним чином, 28 грудня 2007 року, рівно через 40 років після її обрання членом Нью-Йоркської фондової біржі, вона також взяла участь у цій церемонії.[6]

У 1994 році Зіберт було введено до Національної зали слави жінок .[17]

У 2009 році вона була введена до Зали слави бізнесу США Junior Achievement.[12]

21 травня 2010 року в Вагнерівському коледжі під час 123-ї церемонії випуску Зіберт отримала звання почесного доктора.[18] Загалом їй присвоєно 17 почесних докторських ступенів.

У 2016 році Siebert Hall на Нью-Йоркській фондовій біржі було назвали її іменем. Це був перший випадок, коли приміщення на Нью-Йоркській фондовій біржі було названо на честь людини.[19]

Особисте життя[ред. | ред. код]

Зіберт народилася в Клівленді, штат Огайо, 12 вересня 1928 року[6] . З 1949 по 1952 рік вона відвідувала Університет Західного резерву (нині Західний резервний університет Кейса), але покинула його, не закінчивши, коли її батько захворів. Мюріель ніколи не виходила заміж і не мала дітей.

Смерть[ред. | ред. код]

24 серпня 2013 року Мюріель Зіберт помер на 85-му році життя від ускладнень раку в онкологічному центрі Memorial Sloan-Kettering . У неї залишилася сестра Елейн Зіберт.[6]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Deutsche Nationalbibliothek, Staatsbibliothek zu Berlin, Bayerische Staatsbibliothek et al. Record #1041589670 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Jewish Woman Magazine: «Muriel Siebert» By Sue Tomchin Fall 2003
  3. а б Tablet Magazine: «Wall Street Pioneer Muriel Siebert Dies at 84 — Siebert was the first woman to own a seat on the New York Stock Exchange» By Stephanie Butnick August 27, 2013,
  4. Muriel Siebert, Changing the Rules — Adventures of a Wall Street Maverick, New York: Simon and Schuster, 2002.
  5. Aaron Lucchetti (25 серпня 2013). Muriel Siebert, Pioneer at NYSE, Dies at 80. The Wall Street Journal. 
  6. а б в г Nemy, Enid (25 серпня 2013). Muriel Siebert, a Determined Trailblazer for Women on Wall Street, Dies at 84. The New York Times. 
  7. Arnold, Laurence (26 серпня 2013). Wall Street pioneer Muriel Siebert, first woman to buy a seat on the NYSE. The Seattle Times. Процитовано 26 грудня 2020. 
  8. Muriel Siebert dies at 84; first woman on New York Stock Exchange. Los Angeles Times. 26 серпня 2013. Процитовано 26 грудня 2020. 
  9. Muriel Siebert, "first woman of finance" and honorary alumna, passes away. The Daily. 29 серпня 2013. Процитовано 26 грудня 2020. 
  10. а б Muriel Siebert, First Lady of Wall Street. Makers. Yahoo!. 5 вересня 2012. Процитовано 22 листопада 2022. 
  11. Morgenson, Gretchen. "Fair Game: Why the Roller Coaster Seems Wilder, New York Times, August 26, 2007.
  12. а б Ghaffari, Elizabeth (26 вересня 2014). Tapping the Wisdom That Surrounds You: Mentorship and Women. ABC-CLIO. с. 152. ISBN 978-1-4408-3262-8. 
  13. Stephenson, Emily. "Muriel Siebert, the first woman to buy a seat on NYSE, dies at 80, Reuters, August 25, 2013.
  14. Muriel "Mickey" Siebert. infoplease.com. Процитовано 26 серпня 2013. 
  15. Golden Plate Awardees of the American Academy of Achievement. www.achievement.org. American Academy of Achievement. 
  16. Bonnie Tiburzi – Women That Soar 2020. Womenthatsoar.com. Процитовано March 9, 2020. 
  17. Siebert, Muriel. National Women’s Hall of Fame (амер.). Процитовано 25 грудня 2019. 
  18. She-ro of the Week
  19. New York Stock Exchange Dedicates Hall in Memory of Muriel F. Siebert, Its First Woman Member. Wallstreet-online.de. Процитовано 15 листопада 2016. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]