Ву Цзяньсюн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ву Цзяньсюн
трад. Китайська: 吳健雄
спрощ. кит.: 吴健雄
Chien-Shiung Wu (1912-1997) in 1958.jpg
Народилася 31 травня 1912(1912-05-31)[1][2]
Шанхай, Республіка Китай[3]
Померла 16 лютого 1997(1997-02-16)[4][2] (84 роки)
Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США[3]
·геморагічний інсульт
Громадянство
(підданство)
Китай
Flag of the United States.svg США
Flag of the People's Republic of China.svg КНР
Діяльність фізик-ядерник, викладачка університету, фізик
Alma mater National Central University[d], Університет Каліфорнії (Берклі) і Коледж Сміт[d]
Сфера інтересів фізика і Фізикалізм
Заклад Принстонський університет, Колумбійський університет і Коледж Сміт[d]
Науковий ступінь доктор філософії
Науковий керівник Ернест Орландо Лоуренс
Член Національна академія наук США[5], Китайська академія наук, Американське фізичне товариство, Американська академія мистецтв і наук, Американська асоціація сприяння розвитку науки, Academia Sinica[d], Королівське товариство Единбурга і Committee of 100[d]
У шлюбі з Luke Chia-Liu Yuan[d][6]
Нагороди

Ву Цзяньсюн у Вікісховищі?

Ву Цзяньсюн (У Цзяньсюн; також відома як мадам Ву; (Китайська|吳健雄|吴健雄|Wú Jiànxíong); англ. Chien-Shiung Wu; 31 травня 1912(19120531), Шанхай — 16 лютого 1997, Нью-Йорк) — американський радіофізик китайського походження. Брала участь у Манхеттенському проекті (збагачення уранового палива), поставила (за пропозицією Ян Чжана та Лі Цзундао) знаменитий «експеримент Ву», що довів незбереження просторової парності в слабких взаємодіях.

За дослідження сил слабкої взаємодії, що сприяли встановленню точної форми, а також незбереження парності для цього виду сил одержала Премію Вольфа (фізика).

Біографія[ред. | ред. код]

Предки Ву походили з Тайюань, провінція Шаньсі, але сама вона народилася в Шанхаї. У 1929 році поступила до Національного центрального університету, в 1930—1934 роках навчалася на фізичному факультеті Центрального університету Нанкіна, в 1934—1936 роках займалася науковою роботою при університеті.

У 1936 році емігрувала в США разом з подругою, хіміком Жофень Тайюань Дун. Там продовжила навчання в Каліфорнійському університеті в Берклі, отримала ступінь доктора філософії в 1940 році. Потім переїхала на Східне узбережжя, де викладала в Принстонському та Колумбійському університетах.

У 1956 році Лі Цзундао та Янг Чженьнін запропонували Ву поставити експеримент для перевірки їхньої нової теорії слабких взаємодій, побудованої без використання закону збереження просторової парності. Цей дослід, відомий нині як «експеримент Ву», був поставлений у 1957 році й показав, що закон збереження парності може порушуватися при слабких взаємодіях. Наукове співтовариство спочатку сприйняло результат з недовірою, однак повторення експериментів, як подібних за схемою з експериментом Ву, так і принципово відмінних, підтвердило отримані нею результати. Пізніше Лі та Ян були удостоєні Нобелівської премії з фізики. Ву залишилася без нагороди, що було сприйнято багатьма як прояв сексизму.

1965 року вийшла в світ книга Ву «Бета-розпад», що й понині залишається настільною книгою фізиків-ядерників.

Надалі Ву досліджувала молекулярні зміни в гемоглобіні, що відбуваються при серповидноклітинній анемії.

Ву Цзяньсюн стала першою жінкою - президентом Американського фізичного товариства в 1975 році. У тому ж році отримала Національну медаль за заслуги в галузі науки. У 1990 році на честь Ву був названий астероїд 2752 Ву Цзяньсюн. У 1997 році померла від інсульту.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]