Ву Цзяньсюн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ву Цзяньсюн
трад. китайська: 吳健雄
спрощ. кит.: 吴健雄
Chien-Shiung Wu (1912-1997) in 1958.jpg
Народилася 31 травня 1912(1912-05-31)[1][2][…]
Тайцан, Цзянсу[d], Бейянський урядd
Померла 16 лютого 1997(1997-02-16)[4][2][…] (84 роки)
Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США[5]
·геморагічний інсульт
Країна Flags of the Republic of China.svg Республіка Китай (1912-1949)
Flag of the United States.svg США
Flag of the Republic of China.svg Республіка Китай
Діяльність фізик-ядерник, викладачка університету, фізик, вчена
Alma mater National Central University (Nanjing)d, Університет Каліфорнії (Берклі) (1940)[6], Коледж Сміт, Чжецзянський університет і Нанкінський університет
Галузь фізика, Фізикалізм, експериментальна фізика[7], ядерна фізика[7], фізика елементарних частинок[7], радіоактивність[7], уран[7] і анемія[7]
Заклад Принстонський університет[8], Колумбійський університет[8], Коледж Сміт[9] і Чжецзянський університет
Науковий ступінь доктор філософії
Вчителі Ернест Орландо Лоуренс
Аспіранти, докторанти Luis
Членство Національна академія наук США[10], Китайська академія наук, Американське фізичне товариство, Американська академія мистецтв і наук, AAAS, Академія Сінікаd, Королівське товариство Единбурга, Committee of 100d і Всесвітня академія наук
У шлюбі з Luke Chia-Liu Yuand[11][6]
Діти Vincent Yuand[6][8] і Jada Yuand[12]
Нагороди

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Ву Цзяньсюн у Вікісховищі

Ву Цзяньсюн (У Цзяньсюн; також відома як мадам Ву; (спрощ.: 吴健雄; кит. трад.: 吳健雄; піньїнь: Wú Jiànxióng; англ. Chien-Shiung Wu; нар. 31 травня 1912(19120531), Шанхай — пом. 16 лютого 1997, Нью-Йорк) — американський радіофізик китайського походження. Брала участь у Мангеттенському проєкті (збагачення уранового палива), поставила (за пропозицією Ян Чжана та Лі Цзундао) відомий «дослід Ву», що довів незбереження просторової парності в слабких взаємодіях.

За дослідження сил слабкої взаємодії, що сприяли встановленню точної форми, а також незбереження парності для цього виду сил одержала Премію Вольфа (фізика).

Біографія[ред. | ред. код]

Предки Ву походили з Тайюань, провінція Шаньсі, але сама вона народилася в Шанхаї. У 1929 році поступила до Національного центрального університету, в 1930—1934 роках навчалася на фізичному факультеті Центрального університету Нанкіна, в 1934—1936 роках займалася науковою роботою при університеті.

У 1936 році емігрувала в США разом з подругою, хіміком Жофень Тайюань Дун. Там продовжила навчання в Каліфорнійському університеті в Берклі, отримала ступінь доктора філософії в 1940 році. Потім переїхала на Східне узбережжя, де викладала в Принстонському та Колумбійському університетах.

У 1956 році Лі Цзундао та Янг Чженьнін запропонували Ву поставити експеримент для перевірки їхньої нової теорії слабких взаємодій, побудованої без використання закону збереження просторової парності. Цей дослід, відомий нині як «дослід Ву», був поставлений у 1957 році й показав, що закон збереження парності може порушуватися при слабких взаємодіях. Наукове співтовариство спочатку сприйняло результат з недовірою, однак повторення експериментів, як подібних за схемою з експериментом Ву, так і принципово відмінних, підтвердило отримані нею результати. Пізніше Лі та Ян були удостоєні Нобелівської премії з фізики. Ву залишилася без нагороди, що було сприйнято багатьма як прояв сексизму.

1965 року вийшла в світ книга Ву «Бета-розпад», що й понині залишається настільною книгою фізиків-ядерників.

Надалі Ву досліджувала молекулярні зміни в гемоглобіні, що відбуваються при серпоподібноклітинній анемії.

Ву Цзяньсюн стала першою жінкою — президентом Американського фізичного товариства в 1975 році. У тому ж році отримала Національну медаль за заслуги в галузі науки. У 1990 році на честь Ву був названий астероїд 2752 Ву Цзяньсюн. У 1997 році померла від інсульту.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]