Нетті Стівенс
| Нетті Стівенс | |
|---|---|
 | |
| Народилася |
7 липня 1861[1][2][3] Кавендіш, Віндзор, Вермонт, США[4] |
| Померла |
4 травня 1912[1][2][3] (50 років) Балтимор, Мериленд, США[4] ·рак молочної залози[4] |
| Поховання | Fairview Cemeteryd |
| Громадянство |
 США |
| Діяльність | біолог, генетик, зоолог, бібліотекарка |
| Галузь | генетика |
| Alma mater |
Вестфілдська нормальна школа Стенфордський університет Брін-Морський коледж |
| Вчителі | Теодор Бовері[4] |
| Відомі учні | Alice Middleton Boringd |
| Знання мов | англійська |
| Мати | Julia Maria Stevensd[5] |
| Нагороди | |
Нетті Марія Стівенс (англ. Nettie Maria Stevens, 7 липня 1861 — 4 травня 1912) — американська біологиня, яка першою встановила залежність статі від набору хромосом.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народилася 7 липня 1861 у Кавендіші (штат Вермонт) у сім'ї Джулії (до шлюбу Адамс) і Єфраїма Стівенсів. Після смерті матері батько одружився знову, і сім'я переїхала у Вестфорд (штат Массачусетс).
Успішно закінчила Вестфордську академію у 1880 році. Упродовж трьох семестрів викладала, а потім продовжила освіту у Нормальні школі Вестфілда (Массачусетс) (педагогічний навчальний заклад, зараз Вестфілдський університет), де за два роки завершила чотирирічний курс навчання з найвищим балом серед 30 студентів групи.[6][7]
Стівенс вчителювала у старшій школі, була бібліотекаркою, викладала курси з фізіології та зоології, а також математики, латини та англійської. На її інтерес до зоології, імовірно, вплинули літні курси поблизу Мартас-Віньярда у 1890-х роках.[8]
Пізніше навчалася в Стенфорді, де здобула ступінь бакалавра у 1899, магістра — в 1900 році. Також завершила дипломну роботу з фізіології під керівництвом професора Дженкінса та гістології / цитології під керівництвом професорки Мак-Фарланд.[9]
Стівенс продовжила свої дослідження з цитології в Брін-Морському коледжі під впливом роботи попереднього керівника біологічного факультету, Едмунда Бічера Вілсона, і його наступника, Томаса Ганта Моргана.[7] У свій перший рік у Брін-Морі Стівенс отримала стипендію на наукову роботу з біології. Наступного року її запросили на навчання до Вюрцбурзького університету в Німеччині.[6] Вона також вивчала морські організми в Гельґоланді і на Неапольській зоологічній станції.[9][10] Після здобуття ступеня доктора філософії в Брін-Морі Стівенс стала асистенткою в Інституті Карнегі у Вашингтоні у 1904—1905, в результаті чого з'явилися кілька подальших досліджень зародкових клітин у попелиць. За статтю 1905 року Стівенс отримала нагороду розміром 1000$ за найкращу наукову статтю, написану жінкою. Інша робота, «Дослідження сперматогенезу», ознаменувала її входження у перспективний напрямок досліджень визначення статі і хромосомного спадкування.[6] Саме в цьому інституті у 1905 році вона у опублікувала у вигляді звіту свою роботу з визначення статі[джерело?]. У Брін-Морі Стівенс працювала над тематикою регенерації у примітивних багатоклітинних організмів, будови одноклітинних організмів, розвитком сперматозоїдів і яйцеклітин, зародкових клітин комах і поділу клітин у морських їжаків і черв'яків.[6]
Кар'єра[ред. | ред. код]
.jpg)
Стівенс стала однією з перших американок, визнаних за внесок у науку. Найвище звання, яке вона отримувала — співробітниця з експериментальної морфології (1905—1912). Завдяки спостереженням над хромосомами комах у 1905 Стівенс виявила, що у деяких видів хромосоми відрізняються між статями. Це відкриття стало першим випадком, коли спостережувані розбіжності хромосом можна було пов'язати зі спостережуваними відмінностями у фізичних властивостях (тобто, чи є особина чоловічої чи жіночої статі). Стівенс визначила Y-хромосому в борошняного хрущака Tenebrio та прийшла до висновку, що хромосомна ознака статі залежить від наявності або відсутності Y-хромосоми.
Стівенс не отримала повної постійної посади в університеті. Однак вона досягла кар'єри дослідниці в провідних морських станціях і лабораторіях, маючи 38 публікацій, з котрих деякі значно вплинули на розвиток уявлень про хромосомну спадковість. В результаті дослідження Стівенс надала ключові докази менделевських і хромосомних теорій спадковості.[6][11]
Не встигнувши прийняти запропоновану посаду дослідного професора у Брін-Морі, померла 4 травня 1912 від раку молочної залози в лікарні Джона Гопкінса.[10]
Після смерті Стівенс Томас Гант Морган написав великий некролог для журналу Science.[12] У більш ранньому рекомендаційному листі він писав: «З усіх аспірантів, які у мене були за останні дванадцять років, у мене не було жодного, який був би настільки здібним і незалежним у дослідженнях, як міс Стівенс».[13]
Нетті Марія Стівенс похована у Вестфілді (штат Массачусетс) на кладовищі поряд з могилами її батька Єфраїма та сестри Емми.[9]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Encyclopædia Britannica
- ↑ а б в FemBio database
- ↑ а б в Base biographique
- ↑ а б в г Ogilvie M. B. The Biographical Dictionary of Women in Science: Pioneering Lives From Ancient Times to the Mid-20th Century — Routledge, 2003. — Vol. 2. — P. 1230. — 798 p. — ISBN 978-1-135-96342-2
- ↑ Geni.com — 2006.
- ↑ а б в г д MSU Authentication | Michigan State University. doi:10.1093/acref/97801996%20666.001.0001/acref-9780199766666-e-465.
- ↑ а б Nettie Maria Stevens (1861–1912). The Marine Biological Laboratory. Архів оригіналу за 31 березня 2013. Процитовано 18 серпня 2013.
- ↑ Hagen, Joel. Nettie Stevens and the Problem of Sex Determination. Minneapolis: University of Minnesota Press. с. 37—47.
- ↑ а б в Nettie Maria Stevens – Turn-of-the-century Stanford alumna paved path for women in biology (PDF). Stanford Historical Society. Архів оригіналу (PDF) за липень 5, 2010. Процитовано 18 серпня 2013.
- ↑ а б Gilgenkrantz, Simone (15 жовтня 2008). Nettie Maria Stevens (1861–1912) (French) . Clérey-sur-Brénon, France: Médecine/Sciences. Архів оригіналу за 17 серпня 2013. Процитовано 18 серпня 2013.
- ↑ Nettie Stevens: A Discoverer of Sex Chromosomes. Nature. Архів оригіналу за березень 14, 2016. Процитовано 6 липня 2016.
- ↑ Morgan, T.H. (12 жовтня 1912). The Scientific Work of Miss N. M. Stevens. Science. 36 (298): 468—70. doi:10.1126/science.36.928.468. JSTOR 1636618.
- ↑ Wessel, Gary M. (13 вересня 2011). Y does it work this way? (PDF). Molecular Reproduction and Development. Wiley. 78 (9). doi:10.1002/mrd.21390. Процитовано 20 серпня 2013.
Подальше читання[ред. | ред. код]
- Brush, S G (Jun 1978). Nettie M. Stevens and the discovery of sex determination by chromosomes. Isis; an international review devoted to the history of science and its cultural influences. United States. 69 (247): 163—72. doi:10.1086/352001. ISSN 0021-1753. PMID 389882.
- Ogilvie, M B; Choquette C J (Aug 1981). Nettie Maria Stevens (1861–1912): her life and contributions to cytogenetics. Proceedings of the American Philosophical Society. United States. 125 (4): 292—311. ISSN 0003-049X. PMID 11620765.
- Gilgenkrantz, Simone (Oct 2008). Nettie Maria Stevens (1861–1912). Med Sci (Paris). France. 24 (10): 874—78. doi:10.1051/medsci/20082410874. ISSN 0767-0974. PMID 18950586.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Нетті Стівенс |
- Біографія Нетті Стівенс
- Гугл-дудл з 155-го дня народження Нетті Стівенс
- Cleveland, Hillary. Women in Science. 3/6/09. Bryn Mawr College. Процитовано 20 червня 2013.
- Роботи Нетті Марії Стівенс у проекті «Ґутенберґ»
- software%29 Роботи Нетті Стівенс та про неї в Інтернет-архіві
|
Це незавершена стаття про науковицю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
