Дороті Генсін Андерсен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Андерсен.
Дороті Генсін Андерсен
Народилася 15 травня 1901(1901-05-15)[1]
Ешвіль (Північна Кароліна), Північна Кароліна, США[1]
Померла 3 березня 1963(1963-03-03)[1] (61 рік)
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
·рак легень[1]
Країна  США
Діяльність лікарка, науковиця, патологоанатомка, педіатр
Alma mater Університет Джонса Гопкінса (1926)[1]
Коледж Маунт-Голіок (1922)[1]
Колумбійський університет (1935)[1]
Заклад Рочестерський університет
Вчителі Флоренс Рена Сабін
Нагороди
CMNS: Дороті Генсін Андерсен у Вікісховищі

Дороті Генсін Андерсен (англ. Dorothy Hensine Andersen; 15 травня 1901 року — 3 березня 1963 року) — американська патологоанатом та педіатр, яка першою відкрила та описала кістозний фіброз (муковісцидоз).[2] У 2001 році її внесли до Національної зали слави жінок.[3]

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася у місті Ешвіл, Північна Кароліна, єдиною дитиною в родині Ганса Петера Андерсена та Мері Луїзи Мейсон. Батько помер у 1914, коли Дороті було 13 років, і родина переїхала до міста Сент-Джонсбері, Вермонт, де за шість років померла і мати.[4] Так у 19 років Дороті Андерсен стала повністю відповідальною за власний добробут та фінансове становище. У 1922 році вона здобула бакалаврський ступінь з хімії та зоології у коледжі Маунт-Голіок. 1926 року здтбула магістерський ступінь у медичній школі університету Джона Гопкінса. Тут Андерсен продовжила наукову роботу, двічі дописувала до наукового журналу Contributions to Embryology, досліджуючи жіночу репродуктивну систему свиней.[5][6]

Закінчивши медичну школу Джона Гопкінса, Андерсен працювала асистенткою на кафедрі анатомії Рочестерської медичної школи.[6] Рік по тому вступила в інтернатуру у відділенні хірургії меморіальної лікарні Стронг у Рочестері, штат Нью-Йорк. Після завершення інтернатури, однак, у місці резидентки у відділенні загальної хірургії їй відмовили через її стать.[7] Тому Андерсен довелось сконцентруватись на дослідницькій роботі, і у 1929 році вона починає працювати асистенткою кафедри патологічної анатомії у Коледжі хірургії та загальної терапії Колумбійського університету (англ. Columbia University’s College of Physician and Surgeons). Пізніше її запросили на посаду викладачки до Колумбійської медичної школи.[6] Викладаючи в університеті, вона починає працювати над докторською дисертацією і вивчає ендокринологію.[8] Її темою був вплив залоз внутрішньої секреції на початок та протікання процесу статевого дозрівання у щурів. Здобувши докторський ступінь у 1935 році, Андерсен стала патологоанатомкрю у дитячій лікарні Колумбійського медичного центру,[5] і в цьому закладі залишалась до кінця кар'єри. У 1952 році очолила відділення патологічної анатомії.

Наукова робота[ред. | ред. код]

В процесі досліджень Андерсен почала вивчати патологію целіакії, відзначаючи розвиток фіброзу, який порушував роботу підшлункової залози, у пацієнтів, які померли від цієї хвороби.[9][6] Це дослідження було опубліковане в American Journal of Diseases of Children, де Андерсен назвала подібний стан «кістозним фіброзом підшлункової залози».[5] За опис цієї хвороби їй було присуджено нагороду імені Едварда Міда Джонсона, яку щорічно отримують науковці, які зробили важливі відкриття у сфері педіатрії.[10] У 1942 році разом з колегою Полом ді Сант-Аньєзе Андерсен розробила перший дієвий засіб діагностики кістозного фіброзу.[6] У 1948 році Американська академія педіатрії нагородила Дороті Андерсен почесною іменною табличкою за досягнення у «Визначенні ефективності різних видів антибіотиків для лікування інфекцій дихальних шляхів, які були головною причиною смерті при захворюванні на кістозний фіброз».[5] У 1958 році Андерсен посіла посаду професорки у Коледжі хірургії та загальної практики Колумбійського університету. Вона продовжує дослідницьку роботу, зокрема публікуючись у Journal of Chronic Diseases, де описувала кістозний фіброз як хворобу з рецесивним типом успадкування, яка раніше вважалась смертельною для дітей у ранньому дитинстві, але нині завдяки своєчасній діагностиці та лікуванню багато пацієнтів доживають до дорослого віку.[6] Точна причина виникнення кістозного фіброзу була виявлена на початку 80-років: нею виявилась мутація у гені, який контролює синтез трансмембранного регуляторного білка муковісцидозу (CFTR). Внаслідок порушення його синтезу відбувається згущення секрету і закупорювання вивідних проток підшлункової залози та дихальних шляхів. [6]

Дороті Андерсен довгі роки палила, внаслідок чого у неї розвинувся рак легенів і їй довелось пережити операцію у 1962 році. Вона померла 3 березня 1963 року у віці шістдесяти одного року.[11] У тому ж році, після її смерті, Колумбійським медичним центром їй було присуджено медаль За визначні досягнення.[12] 2001 року за внесок у дослідження кістозного фіброзу Дороті Андерсен було зараховано до Національної зали слави жінок.[3]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е ж Ogilvie M. B. The Biographical Dictionary of Women in Science: Pioneering Lives From Ancient Times to the Mid-20th Century — Routledge, 2003. — Vol. 1. — P. 31. — 798 p. — ISBN 978-1-135-96342-2
  2. ↑ Alumnae Featured in the Exhibit [Архівовано 2006-09-01 у Wayback Machine.]
  3. ↑ а б National Women's Hall of Fame. Архів оригіналу за 8 березня 2008. Процитовано 1 серпня 2018.
  4. ↑ Aydelotte, Allison (February 2000). Dorothy Hansine Andersen. American National Biography Online. Oxford University Press. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |oxford university press= (довідка)
  5. ↑ а б в г Clague, Stephanie (March 2014). Spotlight Historical Profile Dorothy Hansine Andersen. The Lancet Respiratory Medicine. 2: 184—185.
  6. ↑ а б в г д е ж Aydelotte, Allison (February 2000). Andersen, Dorothy Hansine (1901-1963), pediatrician and pathologist. American National Biography Online. Oxford University Press. 1. doi:10.1093/anb/9780198606697.article.1200018. Архів оригіналу за 15 грудня 2018. Процитовано 25 листопада 2018.
  7. ↑ Machol, Libby (1980). Notable American Women: The Modern Period. United States of America: Radcliffe College.
  8. ↑ Windsor, Laura (2002). Women in Medicine: An Encyclopedia. Santa Barbara, California: ABC CLIO. с. 7. ISBN 978-1-57607-392-6. Процитовано 1 грудня 2018.
  9. ↑ Abramovitz, Melissa (2013). Cystic Fibrosis. Farmington Hills, Michigan: Lucent Books. с. 13. ISBN 978-1-4205-0901-4. Процитовано 1 грудня 2018.
  10. ↑ Andersen, D.H. (1938). Cyst leiesic fibrosis of the pancreas and its relation to celiac disease. Am J Dis Child. 56 (2): 344—399. doi:10.1001/archpedi.1938.01980140114013.
  11. ↑ Machol, Libby (1993). Notable American Women: The Modern Period : a Biographical Dictionary, Volume 4. Cambridge, Mass [u.a.]: Belknap Press of Harvard Univ. Press. с. 18—19. ISBN 9780674627338. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 1 серпня 2018.
  12. ↑ Dr. Dorothy Hansine Andersen. Changing the Face of Medicine. 3 червня 2015. Архів оригіналу за 13 грудня 2019.

Подальше читання[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дороті_Генсін_Андерсен&oldid=41340784