Дороті Генсін Андерсен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Дороті Генсін Андерсен
Dorothy Hensine Andersen
Dorothy Hansine Andersen.jpg
Народилася 15 травня 1901(1901-05-15)[1]
Ешвіль (Північна Кароліна), Північна Кароліна, США[1]
Померла 3 березня 1963(1963-03-03)[1] (61 рік)
Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США
·рак легень[1]
Громадянство
(підданство)
Flag of the United States.svg США
Національність американка
Діяльність лікарка, науковець, патологоанатом, педіатр
Alma mater Коледж Маунт-Голіок, Університет Джона Гопкінса
Сфера інтересів Медицина
Заклад Рочестерський університет
Вчителі Флоренс Рена Сабін[d]
Відома завдяки: відкриття та опис кістозного фіброзу
Нагороди

Дороті Генсін Андерсен (15 травня 1901 року — 3 березня 1963 року) — американська патологоанатом та педіатр, яка першою відкрила та описала кістозний фіброз (муковісцидоз).[2][3]

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася у місті Ешвіл, Північна Кароліна, і була єдиною дитиною в родині Ганса Петера Андерсена та Мері Луїзи Мейсон. Її батько помер у 1914 році, коли Дороті було 13 років, і родина переїхала до міста Сент-Джонсбері, Вермонт, де за шість років помирає і її мати.[4] Таким чином у віці 19 років Дороті Андерсен стала повністю відповідальною за власний добробут та фінансове становище. У 1922 році вона отримала ступінь бакалавра з хімії та зоології у коледжі Маунт-Голіок. Вона продовжила навчання і 1926 року отримала магістерський ступінь у медичній школі університету Джона Гопкінса. Тут вона продовжила наукову роботу, двічі дописувала до наукового журналу "Contributions to Embryology", досліджуючи жіночу репродуктивну систему свиней.[5]

Випустившись з медичної школи Джона Гопкінса, Андерсен працювала асистенткою на кафедрі анатомії Рочестестерської медичної школи. Рік потому вона стала інтерном у відділенні хірургії меморіальної лікарні Стронг у Рочестері, штат Нью-Йорк. Андерсен завершила інтернатуру, але у місці резидента у відділенні загальної хірургії її відмовили, аргументуючи це тим, що вона жінка.[6] Тому Дороті Андерсен довелось сконцентруватись на дослідницькій роботі, і у 1929 році вона починає працювати асистенткою кафедри патологічної анатомії у Коледжі хірургії та загальної терапії Колумбійського університету (англ. Columbia University’s College of Physician and Surgeons). Пізніше її запросили на посаду викладача до Колумбійської медичної школи. Викладаючи в університеті, вона починає працювати над докторською дисертацією і вивчає ендокринологію. Її темою був вплив залоз внутрішньої секреції на початок та протікання процесу статевого дозрівання у щурів.Отримавши докторську ступінь у 1935 році, вона обійняла посаду патологоанатома у дитячій лікарні Колумбійського медичного центру. На цій посаді вона залишалась до кінця кар'єри і у 1952 році очолила відділення патологічної анатомії.

Наукова робота[ред. | ред. код]

В процесі досліджень Андерсен почала вивчати патологію целіакії, відмічаючи розвиток фіброзу, який порушував роботу підшлункової залози, у пацієнтів, які померли від цієї хвороби. Це дослідження було опубліковане у "American Journal of Diseases of Children", де Андерсен назвала подібний стан "кістозним фіброзом підшлункової залози".  За опис цієї хвороби їй було присуджено нагороду імені Едварда Міда Джонсона, яку щорічно отримують науковці, які зробили важливі відкриття у сфері педіатрії.[7] У 1942 році разом з колегою Полом ді Сант-Аньєзе вони розробили перший дієвий засіб діагностики кістозного фіброзу.У 1948 році Американська академія педіатрії нагородила Дороті Андерсен почесною іменною табличкою за її досягнення у "Визначенні ефективності різних видів антибіотиків для лікування інфекцій дихальних шляхів, які були головною причиною смерті при захворюванні на кістозний фіброз".  У 1958 році Андерсен обійняла посаду професорки у Коледжі хірургії та загальної практики Колумбійського університету. Вона продовжує дослідницьку роботу, зокрема публікуючись у "Journal of Chronic Diseases", де вона описувала кістозний фіброз як хворобу з рецесивним типом успадкування, яка раніше вважалась смертельною для дітей у ранньому дитинстві, але нині завдяки своєчасній діагностиці та лікуванню багато пацієнтів доживають до середнього віку. Точна причина виникнення кістозного фіброзу була виявлена на початку 80-років: нею виявилась мутація у гені, який контролює синтез трансмембранного регуляторного білка муковісцидозу (CFTR). Внаслідок порушення його синтезу відбувається згущення секрету і закупорка вивідних проток підшлункової залози та дихальних шляхів. 

Дороті Андерсен довгі роки курила, внаслідок чого у неї розвинувся рак легенів і її довелось прооперувати у 1962 році. Вона померла 3 березня 1963 року у віці шістдесяти одного року.[8] У тому ж році, після її смерті, Колумбійським медичним центром їй було присуджено медаль За визначні досягнення. 2002 року за її внесок у дослідження кістозного фіброзу, Дороті Андерсен було зараховано до Національної зали слави жінок.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б в г Ogilvie M. B. The Biographical Dictionary of Women in Science: Pioneering Lives From Ancient Times to the Mid-20th CenturyRoutledge, 2003. — Vol. 1. — P. 31. — 798 p. — ISBN 978-1-135-96342-2
  2. Alumnae Featured in the Exhibit Архівовано 2006-09-01 у Wayback Machine.
  3. National Women's Hall of Fame
  4. Aydelotte, Allison (February 2000). Dorothy Hansine Andersen. American National Biography Online. Oxford University Press. 
  5. Clague, Stephanie (March 2014). Spotlight Historical Profile Dorothy Hansine Andersen. The Lancet Respiratory Medicine 2: 184–185. 
  6. Machol, Libby (1980). Notable American Women: The Modern Period. United States of America: Radcliffe College. 
  7. Порожнє посилання на джерело‎ (довідка) 
  8. Machol, Libby (1993). Notable American Women: The Modern Period : a Biographical Dictionary, Volume 4. Cambridge, Mass [u.a.]: Belknap Press of Harvard Univ. Press. с. 18–19. ISBN 9780674627338. 

Подальше читання[ред. | ред. код]

  • Shearer, Barbara; Shearer, Benjamin (1996). Notable women in the life sciences : a biographical dictionary (вид. 1. publ.). Westport, Conn. [u.a.]: Greenwood Press. ISBN 0313293023. 
  • Windsor, Laura Lynn (2002). Women in medicine : an encyclopedia. Oxford: ABC-Clio. ISBN 9781576073926. 

Зовнішні посилання[ред. | ред. код]