БРМ-1К
| БРМ-1К | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) Бойова розвідувальна машина БРМ-1К | |||||||||
| Тип | Бойова розвідувальна машина | ||||||||
| Історія використання | |||||||||
| На озброєнні | з 1973 | ||||||||
| Оператори |  СРСР Україна Росія | ||||||||
| Історія виробництва | |||||||||
| Виробник | СРСР | ||||||||
| Виготовлення | з 1972 | ||||||||
| Виготовлена кількість | більш за 1200 | ||||||||
| Характеристики | |||||||||
| Вага | 13,2 | ||||||||
| Довжина | 6760 | ||||||||
| Довжина ствола | 29 | ||||||||
| Ширина | 2940 | ||||||||
| Висота | 1920 | ||||||||
| Обслуга | 6 | ||||||||
| ---- | |||||||||
| Калібр | гладкоствольний напівавтоматичний гранатомет 73-мм 2А28 «Гром» | ||||||||
| Підвищення | −4..+30 | ||||||||
| Дальність вогню | |||||||||
| Ефективна | до 1,3 (ПГ-15В), до 4,4 (ОГ-15В) | ||||||||
| Приціл | 1ПН22М | ||||||||
| ---- | |||||||||
| Броня | протикульова | ||||||||
Другорядне озброєння | 1 х 7,62-мм Кулемет Калашникова боєкомплект: 20 | ||||||||
| Двигун |
| ||||||||
| Питома потужність | 22,7 | ||||||||
| Підвіска | тиск на ґрунт: 0,6 | ||||||||
| Дорожній просвіт | 370 | ||||||||
| Швидкість | шосе: 65 бездоріжжя: 7..8 на плаву | ||||||||
| Прохідність | підйом: 35° стінка: 0,7 рів: 2,5 брід: плаває | ||||||||
| ---- | |||||||||
БРМ-1К у Вікісховищі | |||||||||
Бойова розвідувальна машина БРМ-1К — броньована самохідна машина на гусеничному ходу, призначена для розвідки на полі бою.
Бойова розвідувальна машина БРМ-1к була розроблена на основі БМП-1 у КБ Челябінського тракторного заводу на початку 1970-х років. Призначалася для ведення інструментальної розвідки в інтересах сухопутних військ і створювалася як заміна у розвідувальних підрозділах легкого плаваючого танка ПТ-76. БМП-1 була обрана як базова не випадково, оскільки вона була здатна долати вплав водні перешкоди, і крім того, за рахунок уніфікації вузлів і деталей полегшувався процес прийняття машини на озброєння, знижувалася її вартість. БРМ-1к була прийнята на озброєння в 1972 році і серійно вироблялася на КМЗ з 1973 року.
Загальне компонування машини повторює собою БМП-1: МТО в передній частині зварного бронекорпуса, а бойове — у середині і кормі. Велика двомісна башта кругового обертання зміщена ближче до кормової частини машини. Так само до зовнішніх відмінностей від БМП-1 можна віднести розташування колоди «саморятувальника» по правому борту, наявність штанги антени на задньому борту, інше (3 в ряд з двох сторін башти) розташування апаратури задимлення.
Місткість машини 6 осіб, в екіпаж входять 6 осіб: командир машини (він же старший оператор), навідник, оператор, 2 радіотелеграфіста і механік-водій.
У вільному просторі між баштою і десантними люками розташовані засоби для ведення інженерної, хімічної, біологічної, радіаційної розвідки. Устаткування БРМ-1К дозволяє екіпажу вирішувати наступні завдання:
- визначати дирекційний кут поздовжньої осі машини (кут між північним напрямком вертикальної лінії координатної сітки карти і напрямом поздовжньої осі машини, прокресленої на карті);
- безперервно виробляти навігаційну інформацію (поточні прямокутні координати і дирекційний кут на пункт призначення);
- визначити координати цілей;
- визначити кути між поздовжньою віссю машини і напрямами на орієнтири (цілі);
- виміряти відстані до цілей;
- вести пошук, виявлення, супровід і визначення координат рухомих цілей;
- вести радіаційну і хімічну розвідку;
- забезпечувати радіозв'язок в УКХ і КХ діапазонах і швидкісну передачу інформації;
- вести спостереження за місцевістю в денних і нічних умовах.
Для орієнтування та ведення розвідки машина обладнана наступною спеціальною апаратурою: навігаційною апаратурою ТНА-3, лазерним далекоміром, радіолокаційною станцією, приймачем-пеленгатором, міношукачем, приладом хімічної розвідки, двома радіостанціями для ближнього та далекого зв'язку. Для далекого зв'язку є комплект для розгортання стаціонарної антени типу «диполь».
Україна — 115 БРМ-1К, станом на 2018 рік[1]
Азербайджан — 15 БРМ-1, станом на 2018 рік[2]
Білорусь — 132 БРМ-1, станом на 2018 рік[3]
Вірменія:
- Армія Вірменії — 12 БРМ-1К, станом на 2018 рік[4]
- МВС Вірменії — 5 БРМ-1К, станом на 2018 рік[5]
- Прикордонні війська Вірменії — 3 БРМ-1К, станом на 2018 рік[5]
Грузія — 1 БРМ-1К, станом на 2018 рік[6]
Казахстан — 60 БРМ-1, станом на 2018 рік[7]
Росія:
- Сухопутні війська Росії — 700 БРМ-1К, станом на 2018 рік[8]
Туркменістан — 60 БРМ-1, станом на 2018 рік[9]
Узбекистан — 6 БРМ-1, станом на 2018 рік[10]
Крім стандартних БРМ-1К в листопаді 2022 року в складі ДШВ було помічено специфічну модифікацію, з установленою баштою від БМД-2. Повідомляється, що це дає можливість посилити озброєння машини за рахунок башт зношених БМД-2[11].
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:BRDM-2 |
- ↑ The Military Balance 2018. — P. 210
- ↑ The Military Balance 2018. — P. 183
- ↑ The Military Balance 2018. — P. 185
- ↑ The Military Balance 2018. — P. 181
- ↑ а б The Military Balance 2018. — P. 182
- ↑ The Military Balance 2018. — P. 187
- ↑ The Military Balance 2018. — P. 188
- ↑ The Military Balance 2018. — P. 194.
- ↑ The Military Balance 2018. — P. 208
- ↑ The Military Balance 2018. — P. 214
- ↑ Українські ДШВ показали невідому модернізацію БРМ-1К - Мілітарний. web.archive.org. 22 листопада 2022. Архів оригіналу за 22 листопада 2022. Процитовано 7 грудня 2022.
Карпенко А. В. Боевые машины пехоты и десанта // Обозрение отечественной бронетанковой техники (1905-1995). — Санкт-Петербург : Невский бастион, 1996. — С. 131. — 10000 прим.
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||