Очікує на перевірку

Курдська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Курдська мова
Kurdî
كوردی
   Курдська мова, де вона є більшістю    Курдська мова, де вона є меншістю
   Курдська мова, де вона є більшістю
   Курдська мова, де вона є меншістю
Поширена вІрак Ірак, Іран Іран, Туреччина Туреччина, Сирія Сирія, Ліван Ліван, Вірменія Вірменія
РегіонБлизький Схід
Носії~ 20 мільйонів
Місце33
Писемністьлатиниця, арабиця
КласифікаціяІндоєвропейська сім'я
Індоіранська гілка
Іранська група
Курдські
Офіційний статус
ОфіційнаІрак Ірак: автономна область Курдистан
Сирія Сирія: Рожава
Регулюєофіційна регуляція відсутня
Коди мови
ISO 639-1ku
ISO 639-2kur
ISO 639-3kur (курдська макромова)
kmr (курманджі)
ckb (сорані)
kmr (південнокурдська)

Курдська мова (лат. Kurdî, ар. کوردی, вірм. Գուրտի, кир. Курди) — мова курдського народу, відноситься до іранської групи індоєвропейських мов. Цією мовою розмовляє переважна більшість населення Курдистану, мова є офіційною в автономній області Курдистан в Іраку, а також у Рожаві в Сирії.

Публікації курдською мовою з 1963 року заборонені на теренах Сирії,[1] що керовані режимом Башара аль-Асада,[2] та є об'єктом системних утисків у Туреччині.[3][4][5] В Ірані курдську мову використовують у місцевій пресі, але викладання нею в школах заборонене.[6][7]

Говори

[ред. | ред. код]
Поширення курдської мови та її говорів
   Північні говори (курманджи)
   Серединні говори (сорані)
   Західні говори (зазакі)
   Південні говори (ґорані та келхурі)
   змішане використання

Незважаючи на наявність власної багатої літератури, курдська мова внаслідок несприятливих історичних обставин не має єдиного літературного стандарту. Тому весь друк курдською мовою випускають на двох основних говорах — північному говорі (курманджи, kurdmancî), яким розмовляє 60 % всіх курдів, і серединному говорі (сорані, سۆرانی), яким розмовляє 30%. Решта 10% — це південні говори (ґорані, گۆرانی та келхурі, کەڵھوڕ) та західні говори (зазакі, zazaki), що часто вважаються окремими мовами та рідко застосовуються у друці.

Окрім того, в Ірані та Іраку для запису мови користуються арабицею, тоді як у Сирії та Туреччині — латиницею. Існує також окрема писемність, що використовується єзидами для запису своєї літератури. У Туркменістані та Азербайджані на початку XX-го століття користувалися кирилицею, а у Вірменії у минулому використовували вірменську писемність.

Писемність

[ред. | ред. код]

Латиниця

[ред. | ред. код]

Для запису північних говорів (курманджи та зазакі) використовується латиниця з 31 букви: 26 звичайних букв і 5 букв із додатковими позначками. Розроблена Селадетом Алі Бедірханом 1931 року та оприлюднена 1932 року в його часописі Хавар (Hawar), від якого дістала свою другу назву.[8][9]

Оскільки більшість курдського населення на той час мешкала на теренах Туреччини та володіла турецькою мовою, абетка була розроблена схожою на турецьку, щоб її було легше вивчати та використовувати у щоденному житті.[10] Однак до 2013 року абетку було неможливо використовувати у Туреччині через заборону букв Q, X та W,[11] що є частиною утисків проти курдської спільноти Туреччиною, спричинених війною.[12][13] Латиниця є найуживанішою абеткою з усіх інших видів письма, що використовуються курдською спільнотою.

Латиниця
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
Великі букви
A B C Ç D E Ê F G H I Î J K L M N O P Q R S Ş T U Û V W X Y Z
Малі букви
a b c ç d e ê f g h i î j k l m n o p q r s ş t u û v w x y z
IPA
[aː] [b] [d͡ʒ] [t͡ʃ] [d] [ɛ] [eː] [f] [ɡ] [h][ħ] [ɘ][ɪ] [iː] [ʒ] [k][c] [l][ɫ] [m] [n] [o][oː] [p][pʰ] [q] [ɾ][r] [s] [ʃ] [t][tʰ] [u] [uː][ʉː] [v] [w] [x][ɣ] [j] [z]

Початково латиниця, запропонована Селадетом Алі Бедірханом, містила також додаткові букви Ḧ і Ẍ, що відповідали арабським буквам غ‎ and ح‎, однак вони не увійшли до остаточного варіанту абетки та використовуються лише у науковій літературі та словниках для розрізнення запозичень з інших мов, що можуть бути сплутані у випадку вживання букви без діакритичного знаку.[8]

Арабиця

[ред. | ред. код]

Для запису південних говорів (сорані та ґурані) використовується арабиця (перське письмо), що складається з 34 букв. Вона була створена Саїдом Кабан Седчі. На відміну від перського письма, що є абджадом (тобто передає лише приголосні звуки), ця абетка має і голосні букви (хоч і не всі). У сучасному вигляді абетка існує з 2010 року, над нею працювала Курдська Академія, вона є офіційним стандартом у Іраці та представлена в Unicode.[14][15]

Арабиця
34 33 32 31 30 29 28 27 26 25 24 23 22 21 20 19 18 17 16 15 14 13 12 11 10 9 8 7 6 5 4 3 2 1
Букви
ێ‎ ی‎ وو‎ ۆ‎ و‎ ە‎ ھ‎ ن‎ م‎ ڵ‎ ل‎ گ‎ ک‎ (ك) ق‎ ڤ‎ ف‎ غ‎ ع‎ ش‎ س‎ ژ‎ ز‎ ڕ‎ ر‎ د‎ خ‎ ح‎ چ‎ ج‎ ت‎ پ‎ ب‎ ا‎ ئـ‎
IPA
[eː] [iː] [uː][ʉː] [o][oː] [u] [ɛ] [h][ħ] [n] [m] [ɫ] [l] [ɡ] [k] [q] [v] [f] [ɣ] [ʕ] [ʃ] [s] [ʒ] [z] [r] [ɾ] [d] [x] [ħ] [t͡ʃ] [d͡ʒ] [t] [p][pʰ] [b] [aː] [ɘ][ɪ]

У дужках наведено застарілі види букви, що вже не використовуються на офіційному рівні, але все ще вживаються окремими особами та організаціями.

Вірменська писемність

[ред. | ред. код]
Абетка на основі вірменської писемності західного зразка.[16]

З 1921 до 1929 року, для запису говору курдської мови, яким розмовляла курдська спільнота Вірменії, використовувалася видозмінена вірменська писемність (західного зразка), однак пізніше почався перехід до використання латиниці, який було зупинено після згортання коренізації у 1930-их роках.[17][18]

Єзидська писемність

[ред. | ред. код]

Єзидська писемність використовується єзидами та їхнім духовенством для запису священних писань, переважно північним говором курманджи. Невідомо коли саме та за яких обставин було створено цю абетку, однак деякі дослідники вважають, що її було створено у XVII-XVIII століттях або раніше.

Найдавніші праці, написані єзидською писемністю – це «Мешефа Реш» (Meṣḥefa Reş – Чорна Книга) та «Кітеба Джильве» (Kitêba Cilwe – Книга Одкровень). Вони вперше вийшли друком 1911 року за сприяння християнського священника та арабського мовознавця Анастаса Аль-Кармалі (араб. الأب أنستاس الكرملي‎). Попри те, що оригінали цих писань втрачено, а вміст їхніх переписів зазнав значних змін і спотворень, вони є основним джерелом відомостей про писемність.[19][20]

У 2013 році Духовна Рада Єзидів Грузії вирішила відродити використання єзидської писемності у літературі, літургії та геральдиці. У 2018 році було видано молитовну книгу «Дуаєд Єздиян» (Dua'yêd Êzdiyan), яка повністю написана єзидською писемністю. У Тбілісі стіни єзидського храму Султан Єзид вкриті іменами єзидських святих, записаних єзидською писемністю.[21][22]

Єзидиця
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36
Букви
𐺀 𐺁 𐺆 𐺇 𐺈 𐺋 𐺦 𐺩 𐺙 𐺟 𐺧 𐺉 𐺨 𐺐 𐺝 𐺠 𐺰 𐺡 𐺢 𐺥 𐺂 𐺃 𐺜 𐺍 𐺎 𐺑 𐺒 𐺕 𐺣 𐺣𐺣 𐺚𐺛 𐺤 𐺊 𐺘 𐺏 𐺗
IPA
[aː] [b] [d͡ʒ] [t͡ʃ] [t͡ʃʰ] [d] [ɛ] [eː] [f] [ɡ] [h] [ħ] [iː][j] [ʒ] [k] [l] [ɫ] [m] [n] [o][oː] [p][pʰ] [pˤ] [q] [ɾ] [r] [s] [ʃ] [t] [u] [uː][ʉː] [v] [w] [x] [ɣ] [z] [ʕ]

У єзидській писемності букви пишуться справа наліво.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ After 52-year ban, Syrian Kurds now taught Kurdish in schools. 6 листопада 2015. Архів оригіналу за 10 травня 2016.
  2. ↑ Repression of Kurds in Syria is widespread [Архівовано 15 жовтня 2007 у Wayback Machine.], Amnesty International Report, March 2005.
  3. ↑ Special Focus Cases: Leyla Zana, Prisoner of Conscience. Amnestyusa.org. Архів оригіналу за 10 травня 2005. Процитовано 2 грудня 2011.
  4. ↑ Kurdish performers banned, Appeal from International PEN. Freemuse.org. Архів оригіналу за 13 січня 2012. Процитовано 2 грудня 2011.
  5. ↑ Turkey to get Kurdish television [Архівовано 13 травня 2006 у Wayback Machine.]
  6. ↑ The Kurdish Language and Literature [Архівовано 13 жовтня 2008 у Wayback Machine.], by Joyce Blau, professor of Kurdish language and civilization at the National Institute of Oriental Language and Civilization of the University of Paris (INALCO)
  7. ↑ The language policy of Iran from State policy on the Kurdish language: the politics of status planning [Архівовано 9 червня 2009 у Wayback Machine.] by Amir Hassanpour, University of Toronto
  8. ↑ а б Bedir-Xan, Celadet Ali (1998). Elfabêya Kurdi & bingehên gramera Kurdmancî. Beyoğlu, İstanbul: Doz Basın Yayın. ISBN 978-975-6876-08-4.
  9. ↑ Gorgas, Jordi Tejel (2007). Le mouvement kurde de Turquie en exil: continuités et discontinuités du nationalisme kurde sous le mandat français en Syrie et au Liban (1925-1946) (фр.). Peter Lang. с. 303. ISBN 978-3-03911-209-8.
  10. ↑ Gorgas, Jordi Tejel (2007), p.305
  11. ↑ Karakaş, Saniye (Березень 2004). Submission to the Sub-Commission on Promotion and Protection of Human Rights: Working Group of Minorities; Tenth Session, Agenda Item 3(a) (англ.). Комісія ООН з прав людини.
  12. ↑ Mark Liberman (24 жовтня 2013). Turkey legalizes the letters Q, W, and X. Yay Alphabet!. Slate. Процитовано 25 жовтня 2013.
  13. ↑ RSF - Letters of protest - Turkey - March 2000. web.archive.org. 10 березня 2007. Архів оригіналу за 10 березня 2007. Процитовано 21 липня 2023.
  14. ↑ (курд.) گۆڤاری ئەکادیمیای کوردی، ژمارە (١٦)ی ساڵی ٢٠١٠ (The 2010 Journal of Kurdish Academy, Issue 16), 14-16
  15. ↑ Unicode Team of KRG-IT. Kurdish Keyboard. unicode.ekrg.org. Процитовано 1 березня 2016.
  16. ↑ Different Kurdish Scripts' Comparison (PDF).
  17. ↑ (рос.) Курдский язык (Kurdish language), Кругосвет (Krugosvet)
  18. ↑ Kurdish language, alphabets and pronunciation. omniglot.com. Процитовано 23 квітня 2021.
  19. ↑ YAZIDIS i. GENERAL (англ.). {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |encyclopedia= (довідка)
  20. ↑ Omarkhali, Khanna. Kitāb al-Jilwa. Encyclopedia of Islam, Third Edition. doi:10.1163/1573-3912_ei3_COM_35639.
  21. ↑ Rovenchak, A., Pirbari, D., & Karaca, E. (2019). L2/19-051R Proposal for encoding the Yezidi script in the SMP of the UCS.
  22. ↑ Rovenchak, A. (2019). Information on Yezidi UUM and hamza.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіпедія
Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
курдською мовою
Destpêk

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Курдська_мова&oldid=43399287