Координати: 49°4′26″ пн. ш. 31°38′38″ сх. д. / 49.07389° пн. ш. 31.64389° сх. д. / 49.07389; 31.64389
Очікує на перевірку

Куцівка (Черкаський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Куцівка
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район Черкаський район
Тер. громада Ротмістрівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA71080330040056387
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване XVIII століття
Населення 691[1]
Площа 4,693 км²[1]
Поштовий індекс 20750
Телефонний код +380 4733
Географічні дані
Географічні координати 49°4′26″ пн. ш. 31°38′38″ сх. д. / 49.07389° пн. ш. 31.64389° сх. д. / 49.07389; 31.64389
Середня висота
над рівнем моря
145 м
Місцева влада
Адреса ради с. Ротмістрівка
Карта
Куцівка. Карта розташування: Україна
Куцівка
Куцівка
Куцівка. Карта розташування: Черкаська область
Куцівка
Куцівка
Мапа
Мапа

CMNS: Куцівка у Вікісховищі

Ку́цівка — село в Україні, у Черкаському районі Черкаської області, у складі Ротмістрівської сільської громади.

Назва

[ред. | ред. код]

Назва села походить від куцої балки, де розташоване село. Стара назва села — Куца Балка[1]. Тюркське слово «куца» означає «коротка»[1]

Географія

[ред. | ред. код]

Розташована на річці Гнилий Ташлик, за 25 км на південний захід від районного центру Сміла, за 15 км від найближчої залізничної станції Володимирівка та за 17 км від станції Сердюківка[1][2]. Лежить на висоті 191 м над рівнем моря.

В «Географічному словнику Королівства Польського» Куцівка (пол. Kucówka) згадується як село, розташоване по обидва боки річки Сухий Ташлик, за 5 верст південніше Матусова[3].

Площа — 4,693 км² (469,3 га)[1].

Куцівку позначено на картах Олександра Яблоновського, Олексія Бобринського (1894) та Івана Дороганевського (1901)[1].

Історія

[ред. | ред. код]

Неподалік Куцівки виявлено кургани скіфських часів. В одному з них знайдено поховання воїна[2].

Новий час

[ред. | ред. код]

Село Куцівка виникло у XVIII столітті[1]. Її власниками були польські князі Любомирські. Село входило до складу княжого Смілянського маєтку (так званої «Смілянської волості»). 2 січня 1787 року князь Франциск Ксаверій Любомирський, російський генерал-майор, продав свій Смілянський маєток російському князю і фельдмаршалу Григорію Потьомкіну за 2 мільйони російських рублів[4]. Куплений маєток складався з 7 ключів: Смілянського, Шполянського, Туріанського, Городищенського, Ольшанського, Радиванівського и Межиріцього; село Куцівка входило до Шполянского ключа[4].

Після смерті Потьомкіна в 1791 році Смілянський маєток був поділений між його племінниками і племінницями з родів Висоцьких, Павлових, Самойлових та Енгельгардтів. Після домовленостей спадкоємців у 1795—1795 роках село Куцівка отримав у власність російський генерал-майор Миколай Висоцький[4].

1811 року Висоцький продав село Куцівку російським дворянам Орловим, що походили з донських козаків[5]. 1846 року коштом генералів Олексія Орлова та його сина Івана в селі була споруджена Церква Різдва Богородиці[3][4].

XX століття

[ред. | ред. код]

На початку XX століття село Куцівка належало російському підприємцеві українського походження Миколі Терещенку.

У 19031904 роках в Куцівці та сусідній Макіївці відбулися селянські заворушення, спричинені конфліктом між селянами, найманами робітниками та економом Терещенків[5]. У грудні 1917 року селяни обох сіл пограбували панську економію в Макіївці, вивізши звідти фураж для худоби. Незабаром до Києва з Куцівки була направлена телеграма: «Экстренно! Прошу направить помощь для предотвращения разгрома Макиевской економии. Начальник Черкаского уезда. 5 декабря 1918 года»[5].

На початку XX століття у Куцівській школі викладала у початкових класах випускниця Київського училища духовного відомства Ганна Костянтинівна Колодченко (Мелешко) (1885-1964)[6]

85 жителів Куцівки нагороджені орденами й медалями СРСР за участь у німецько-радянській війні. Комуністична влада встановила в селі «Обеліск Слави на честь воїнів-визволителів»[2].

За роки радянської влади з села вийшло 144 чоловіка з вищою і середньою спеціальною освітою[2]. На 1972 рік в Куцівці було 45 комуністів КПУ і 51 член ВЛКСМ[2].

Адміністративна історія

[ред. | ред. код]

Населення

[ред. | ред. код]
  • 1859: 1233 мешканці[3]
  • 1900: 1995 мешканців, 395 дворів[1].
  • 1970: 1350 мешканці[2].
  • 2000: 840 мешканці.
  • 2015: 691 мешканець, 388 дворів[1].

Економіка

[ред. | ред. код]

У 1900 році село Куцівка займало 5403 десятини землі. З них 2463 належало Миколі Терещенку, а 2092 десятин — селянам[1].

1926 року в селі організовано перший колгосп «Жовтневий шлях». В 1929 році — колгосп «Червоний передовик». У 1956 році в колгоспі ім. Сталіна побудовано колгоспну гідроелектростанцію[1]. У 1972 році на території села працювала центральна садиба колгоспу «Правда» (обробляє 2488 га землі, у тому числі орної — 1316 га). Вирощує зернові й технічні культури, має розвинуте м'ясо-молочне тваринництво[2].

За вирощування високих врожаїв 123 колгоспники Куцівки були відзначені нагородами уряду УРСР[2].

1995 року було завершено газифікацію села.

На території села діє ТОВ "МТС «Альфа-Агро», фермерські господарства «Обрій» та «Схід», садочок «Барвінок», філія ощадбанку, відділення зв'язку, п'ять магазинів приватних підприємців[1].

Культура

[ред. | ред. код]

У 17781871 роках в селі діяла Церква Покрова Богородиці[7].

В 18341846 роках в селі збудували нову Церкву Різдва Богородиці[8]. Фундаторами будівництва були власники села, російські генерали Олексій та Іван Орлови. Церкву спорудили в стилі пізнього класицизму. Архітектором будівництва був Мезенський. Храм споруджували без цементу, кованими цвяхами і тесаною вагонкою. Близько 1895 року в цій церкві хрестили українського письменика Тодося Осьмачку. Після встановлення радянської влади у 1920-х роках церкву закрили й намагалися зруйнувати. Згодом перетворили на сільський клуб.

У селі діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, фельдшерсько-акушерський пункт, Будинок культури, бібліотека.

У 2006 році в селі встановили пам'ятник Тодосю Осьмачці[1].

Уродженці

[ред. | ред. код]
Тодось Осьмачка

Інфраструктура

[ред. | ред. код]

У 1900 році в Куцівці діяли[1]:

  • Православна церква
  • Церковна школа
  • 1 хлібна крамниця
  • 1 водяний млин
  • 11 вітряків
  • 1 кузня.

У 1970-х роках в Куцівці діяли[2]:

  • восьмирічна школа
  • будинок культури на 450 місць
  • клуб
  • бібліотека для дорослих (фонд 6000 книжок)
  • широкоекранна кіноустановка
  • медпункт
  • дитячі ясла
  • продуктовий, промтоварний і господарський магазини.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е ж и к л м н п р с Село Куцівка // Смілянська райдержадмінстрація.
  2. а б в г д е ж и к Куцівка // Історія міст і сіл Української РСР. Черкаська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 788 с.
  3. а б в Kucówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa: nakł. Filipa Sulimierskiego i Władysława Walewskiego, 1880—1914. — T. 4. — S. 840.
  4. а б в г Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. — Киев: 1864. — с. 610—659. [1] [Архівовано 4 липня 2015 у Wayback Machine.]
  5. а б в Історія села Макіївка та його Свято-Миколаївського православного храму [Архівовано 3 липня 2015 у Wayback Machine.] // Офіційний сайт Черкаської Єпархії УПЦ.
  6. Галерея сложных судеб. Александр Колодченко - сельский учитель знал историю лучше Грушевского (укр.), процитовано 17 травня 2022
  7. Ф. 158. Покровская церковь, с. Куцовка Черкасского уезда Киевской губернии (1778—1871) // Фонди державного архіву Черкаської області.
  8. Ф. 272. Рождествобогородицкая церковь, с. Куцовка Черкасского уезда Киевской губернии (1834—1856) // Фонди державного архіву Черкаської області

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]