Першотравневий масив
Першотравневий масив Київ | ||||
Загальна інформація | ||||
---|---|---|---|---|
50°26′1″ пн. ш. 30°27′35″ сх. д. / 50.43361° пн. ш. 30.45972° сх. д. | ||||
Країна | Україна | |||
Район | Солом'янський | |||
Адмінодиниця | Київ | |||
Площа | 121,6 га | |||
Поштовий індекс | 03049, 03186, 03087 | |||
Головні вулиці | Чоколівський бульвар, вулиці Єреванська, Уманська | |||
Заклади освіти та культури |
будинок культури УТОГ, театр «Дивний замок» | |||
Парки | парк «Супутник», парк «Юність» | |||
Транспорт | ||||
Метрополітен |
«Шулявська», «Вокзальна» | |||
Залізнична інфраструктура | з. п. Караваєві Дачі | |||
Карта | ||||
Першотравне́вий маси́в — перший житловий масив міста Києва. Масив входить до широких меж історичної місцевості Чоколівки та розташований на місці колишнього Кадетського гаю. Територія першотравневого масиву обмежується Чоколівським бульваром, вулицями Єреванською, Уманською, Ушинського, проспектом Повітряних Сил, та залізницею Київ-Фастів.
Назва масиву походить від колишнього селища імені Першого Травня, що було засноване у 1925 році товариством робітників-залізничників. Малоповерхова садибна забудова селища була зосереджена у кварталі між теперішніми Повітрофлотським проспектом, Чоколівським бульваром та вулицею Авіаконструктора Антонова. Уся вона була знесена у 1970-х — на початку 1980-х років.
Будівництво Першотравневого масиву розпочалося у 1956 році на місці городів та полів. Авторами проєкту масиву були архітектори О. І. Заваров, С. Б. Шпільт та Л. Г. Стависька[1]. В ході будівництва було знесено більшу частину будинків першої половини 20 століття (в період з 1960-х до 1980-х років).
Процес забудови Першотравневого ускладнювався наявним рельєфом даної території. Впродовж 1959–1960 років було збудовано другу, а впродовж 1961–1963 років — третю чергу масиву, друга та третя черги — це забудова класичними «хрущовками». Пізніше, у 2-й половині 1960-х та у 1970-ті роки у східній частині масиву було зведено і 9- та 14-поверхові будинки.
Квартали першої черги були зведені впродовж 1957–1959 років. Загальна площа новобудов склала 33 га. В першу чергу забудовувалися квартали у межах Чоколівського бульвару, вулиць Єреванської, Адама Міцкевича, Здвизької (згодом Петровського, нині Івана Світличного), Іскрівської (нині Джохара Дудаєва) та Уманської. Окремий квартал було відведено під території школи та шкільного стадіону.
Першотравневий масив забудовувався «хрущівками» ранніх типів. Вони мали покращене планування, більші вікна та вищі стелі. На відміну від пізніших проєктів економічного житла, «хрущівки» Першотравневого масиву зберігали певні ознаки архітектурного оздоблення. Згодом будь-який декор був усунений з фасадів «хрущівок», оскільки риторика будівництва житла «без надмірностей» набирала все більших обертів.
Під час зведення другої та третьої черги було застосовано прийом «пірамідального» завершення пагорба, що сприяло утворенню замкнутої панорами Першотравневого масиву. Суцільний ансамбль протяжністю 2.6 км було зведено зі сторони залізничної дороги. Будинки на схилах вулиці Ушинського створили потужний архітектурний акцент та були спроєктовані з урахуванням різних точок огляду. А 16-поверхові житлові будівлі між Чоколівським бульваром та залізничною колією усунули занадто широкі та незатишні проміжки між наявними «хрущівками».
Наприкінці 1970-х квартали Першотравневого масиву були представлені озелененими просторами з мережею алей та доріжок, дитячими та фізкультурними майданчиками. У відсотковому співвідношенні, забудова масива була наступна: будинки — 15% території, 57% — зелені насадження, 28% — вулиці та міжквартальні проїзди.
- Першотравневий парк
У 1959-1963 рр. на частині території Першотравневого масиву росла велика кількість дубів, що були залишками колишнього Кадетського Гаю (вулиці Уманська, Лондонська, Єреванська, Джохара Дудаєва). Після завершення будівництва масиву, зелений простір отримав співзвучну назву — Першотравневий парк.
- Парк «Юність»
- Парк «Супутник»
- Дуб Фролкіна
- Ротонда «Біла вежа»
- Сквер Ушинського
- Стоянка-музей військової техніки
- Кінотеатр «Супутник»
- Палац дитячої та юнацької творчості Солом’янського району
- Бібліотека імені М. Реріха [Архівовано 29 листопада 2021 у Wayback Machine.]
- Культурний центр «УТОГ»
- Стоянка-музей військової техніки
- Національний університет оборони України імені Івана Черняховського
- Технічний Ліцей НТУУ «КПІ»
- Київське вище професійне училище швейного та перукарського мистецтва
- Гімназія біотехнологій №177
- Гімназія № 178
- Середня загальноосвітня школа №166
- Середня загальноосвітня школа №149
- Заклад дошкільної освіти №648
- Заклад дошкільної освіти №344
- Заклад дошкільної освіти №17
- Частина знімань фільму «Прощавайте, голуби» відбувалася на території тоді ще недобудованого Першотравневого масиву, а саме на вулиці Авіаконструктора Антонова, вулиці Уманській та Чоколівському бульварі.
- У подвір’ї житлового будинку на вулиці Уманській, 47, був відкритий дитячий басейн. Його було споруджено наприкінці 1950-тих, по завершенню першої черги будівництва масиву. Цей басейн став унікальним явищем, адже ні до, ні після подібного в Києві не було. У 1970-тих рр. басейн реконструювали: додано павільйон із допоміжними приміщеннями, збільшено ванну (25×10 м із 4-ма доріжками). Басейн працював протягом усього року. У 1990-х рр. басейн було закрито назавжди.
- ↑ Шулькевич, 1978, с. 159..
- Веб-енциклопедія Києва.
- Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 644. (рос.)
- Київ. Короткий топонімічний довідник. Довідкове видання / Л. А. Пономаренко, О. О. Різник — К. : Видавництво «Павлім», 2003. — 124 с. : іл. — ISBN 966-686-050-3.
- Киев: Архитектурно-исторический очерк / М. М. Шулькевич, Т. Д. Дмитренко. — 5-е изд., доп. и перераб. — К. : Будівельник, 1978. — С. 158–161. (рос.)
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |