Реформа церковного календаря в Україні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Реформа церковного календаря в Україні
Різдвяна листівка Якова Гніздовського
Учасники 1. Греко-католицькі церкви
2. Православна церква України
3. Протестантизм
Результат

Впровадження григоріанського календаря:

Впровадження новоюліанського календаря:

Реформа церковного календаря в Україні — процес впровадження нового стилю, тобто григоріанського або новоюліанського календарів, замість старого стилю (юліанського календаря) українськими церквами. З початком російсько-української війни та після того, коли 16 листопада 2017 року Різдво Христове 25 грудня за григоріанським календарем стало державним вихідним в Україні, питання щодо переходу українських релігійних організацій на григоріанський/новоюліанський календар активізується щороку з наближенням Різдва Христового. Питання календарної реформи гостро постало після початку повномасштабного російського вторгнення в Україні 2022 року[4][5], адже, як стверджують деякі публіцисти та церковники, через використання старого стилю разом з Російською православною церквою Україна перебуває у сфері «російського світу».[6][7][8][9][10] Як і предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній[11], так і предстоятель УГКЦ верховний архиєпископ Святослав,[12][13] висловили підтримку щодо проведення календарної реформи в Україні.

18 жовтня 2022 року Священний синод ПЦУ вперше дозволив парафіям проводити богослужіння на Різдво Христове за новоюліанським календарем, тобто 25 грудня.[14] 2 лютого 2023 року Священний синод ПЦУ затвердив порядок благословення на використання новоюліанського календаря.[15] 24 травня 2023 року на Архиєрейському соборі в Трапезному храмі Києво-Печерської лаври Православна церква України ухвалила рішення про перехід з 1 вересня на новоюліанський календар. Рішення затвердив[16] Помісний собор 27 липня 2023 року.[17][18][19][20][21]

1–2 лютого 2023 року у Львові-Брюховичах Архиєрейський синод УГКЦ вирішив, що з 1 вересня 2023 року Українська греко-католицька церква в Україні переходить на григоріанський календар для нерухомих свят[1], про що повідомив верховний архиєпископ Святослав 6 лютого 2023 року.[22][23][24][25] Слідом за УГКЦ в Україні рішення про перехід на новий стиль ухвалили УГКЦ в Польщі[26], УГКЦ в Австралії й Океанії[27], УГКЦ в Німеччині та Скандивії[28], УГКЦ в Сполученому Королівстві[29][30] й Апостольська адміністратура для католиків візантійського обряду в Казахстані та Центральній Азії[31].

Історія[ред. | ред. код]

Докладніше: Прийняття григоріанського календаря, Константинопольський собор (1923) та Православний літургійний календар

Григоріанський календар в Українській Народній Республіці було впроваджено 16 лютого 1918 року, коли цей день стали вважати 1 березня 1918 року, відповідно до Закону Малої ради «Про заведення на Україні числення часу по новому стилю і перевод годинників на середнє-европейський час» від 12 лютого 1918 року ухваленого в Коростені.[32] Західні українські землі перебували в складі Австро-Угорщини, у якій григоріанський календар уже був державним. Руські церкви в Речі Посполиті й Австро-Угорщині користувалися старим стилем, тобто юліанським календарем, адже стояло питання збереження етнічної самоідентифікації русинів, їх розрізнення із поляками-католиками.[33]

Верховна Рада України схвалила законопроєкт № 5496 «Про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо святкових і неробочих днів». Законом внесено до статті 73 Кодексу законів про працю України, якими 25 грудня (Різдво Христове за Григоріанським календарем) визнано офіційним святковим днем в Україні. 29 листопада президент України Петро Порошенко підписав закон про оголошення вихідним 25 грудня, коли відзначається Різдво Христове за григоріанським календарем.[34]

В Україні календарна реформа в основному обговорюється в контексті Різдва Христового і перед ним як «цивілізаційний вибір на користь Заходу».[35][36][37][38] Усі християни святкують Різдво Христове 25 грудня відповідно до рішення Ефеського собору, який розділив свята Богоявлення та Різдва Христвого (Вірменська апостольська церква досі святкує Богоявлення та Різдво Христове — 6 січня за григоріанським календарем, а її Єрусалимський вірменський патріархат в Ізраїлі — 19 (6) січня) за юліанським календарем), однак деякі православні церкви роблять це за юліанським календарем, тому дата юліанського 25 грудня у XX і ХХІ століттях припадає на 7 січня. Наприклад, юліанське 25 грудня у XVI–XVII століттях відповідало григоріанському 4 січня, у XVIII столітті — 5 січня, у XIX столітті — 6 січня, а у XXII столітті — 8 січня тощо.[39]

Більшість автокефальних православних церков прийняли новий стиль як новоюліанський календар протягом XX століття, коли їхні держави перейшли на григоріанський календар. Наразі новоюліанський (удосконалений юліанський календар, який усунув хибу), який до 2800 року буде повністю збігатися із григоріанським, використовують 9 з 16 автокефальних православних церков: наприклад, Румунська, Болгарська й Православна церква Чеських земель і Словаччини, та майже всі церкви грецького православ'я: Константинопольська, Александрійська, Антіохійська, Кіпрська, Елладська, Албанська православні церкви, крім Єрусалимської.[40]

Прихильники календарної реформи також вважають, що перехід віддалить Україну від російських і радянських традицій.[41]

Доктор богословських наук Дмитро Степовик вважає, що українцям варто прийняти новий стиль. Насамперед не існує точної дати, коли народився Ісус Христос, однак у християнській традиції це сталося під час зимового сонцестояння (саме 25 грудня до світлового часу доби починає додаватися одна хвилина). Також до Різдва Христового повинен закінчитися Пилипівський піст, адже якщо свято 25 грудня, то піст закінчуватиметься до Нового року (це день співів, веселощів і танців, які заборонені під час суворого посту).[41]

Предстоятель Української православної церкви Київського патріархату патріарх Філарет в червні 2018 року висловив думку, що перехід на новоюліанський календар можливий, якщо українці будуть згодні перейти, нагадавши, що переважна більшість автокефальних православних церков (9 з 15) перейшли на новоюліанський календар, крім Єрусалимської, Російської, Української, Сербської і Грузинської.[42][43][44]

24 грудня 2022 року верховний архієпископ Святослав під час авдієнції передав митрополиту Епіфанію для ознайомлення листа з викладом міркувань ієрархів УГКЦ щодо календарної реформи. Предстоятелі вирішили створити спільну робочу групу щодо конкретних пропозицій календарної реформи.[45][46] Спільну групу ініціюють з нагоди святкування 1700-річчя Першого Вселенського собору, що відбувся у Нікеї у 325 році. На цьому Соборі, зокрема, було визначено календарні принципи церковного життя.[47][48][49]

Після проведення Архиєрейського собору 24 травня 2023 року стало відомо, що Православна церква України проситиме владу перенести державні свята — День захисників і захисниць України та День Української Державності, які пов'язані з Покровою Пресвятої Богородиці та святом князя Володимира Великого, на нові дати.[50]

28 червня 2023 року президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради України законопроєкт, який переносить з 28 липня на 15 липня День Української Державності, з 14 жовтня на 1 жовтня – День захисників і захисниць України та скасовує свято Різдва Христового 7 січня в підтвердженні 25 грудня як єдиної дати святкування, відображаючи зміни у календарях ПЦУ та УГКЦ.[51][52][53] У церковних колах не очікували, що президент України Володимир Зеленський наважиться швидко скасовувати вихідний на Різдво Христове 7 січня.[54] Парламент схвалив цей закон 14 липня 2023 року, закон підтримав 241 депутат.[55]

Православ'я[ред. | ред. код]

Див. також: Православ'я в Україні

Православна церква України[ред. | ред. код]

Докладніше: Архієрейський собор Православної церкви України 24 травня 2023 року та Київський собор (2023)

Предстоятель Православної церкви України митрополит Епіфаній в грудні 2020 року заявив, що така зміна дати в Україні можлива після того, коли до такого рішення буде готова як церква, так і віряни, після проводення просвітницької роботи. Було зазначено, що перенесення Різдва Господнього потягне за собою зміну дат усіх нерухомих свят на 13 днів назад.[56]

У грудні 2021 року митрополит Епіфаній висловив сподівання, що протягом наступних 10 років більшість українців зможуть перейти на святкування Різдва 25 грудня, і наголосив, що особисто підтримує перехід святкування Різдва Христового за новоюліанським календарем, за яким святкує 9 з 16 автокефальних православних церков, але цей процес має відбуватися поступово:[57]

Ми покликані проводити, найперше, просвітницьку роботу. Хоча ми святкуємо 25-го, просто за різними календарями. Так, цю помилку треба буде виправити. Але традиція є традицією – укорінилася настільки, що якщо ми перейдемо, то в більшості випадків, я переконаний, храми 25-го будуть порожніми, а 7-го повними.

І тому треба, щоб народ все ж таки дозрів до цього, прийшов свідомо, і коли ми всі разом. Але цей процес поступово, як ми бачимо продовжується, збільшується кількість прихильних до зміни. Я думаю, що впродовж наступних 10 років ми побачимо, що ці цифри зміняться.

Це найбільше пов'язано з традиціями всередині. Ми вже говорили і аналізували. Хоча в цьому році я спостерігаю, що немає такої активної хвилі обговорення святкування Різдва Христового. В минулі два роки, чи це було штучно створено, я пригадую, що в позаминулому році запустили мої цитати про те, що я не проти, а я насправді не проти переходу. Але щоб це відбулося правильно. Треба мудро діяти.

— Митрополит Епіфаній

18 жовтня 2022 року Православна церква України дозволила єпархіям проводити богослужіння на Різдво Христове за новоюліанським календарем, тобто 25 грудня. Там, де для цього існують пастирські обставини та засвідчується бажання вірних, як виключення дозволити за рішенням настоятеля та громади 25 грудня 2022 року звершити богослужіння з подальшим поданням через єпархіальні управління до Київської митрополії письмової інформації про число учасників богослужінь. У разі звершення богослужіння його учасники в цей день звільняються від обмежень посту.[14]

Єпископат Православної церкви України на Архієрейському соборі 24 травня 2023 року, Трапезний собор Києво-Печерської лаври, Київ.[18]

25 грудня митрополит Епіфаній повідомив, що на наступному засіданні Синоду ПЦУ вивчить досвід різдвяних літургій 25 грудня 2022 року за новим стилем — як позитивний, так і негативний. І надалі ПЦУ вирішуватиме подальші кроки у календарній реформі виключно соборно, маючи на меті головну мету: не дати опонентам чи нерозумним ревнителям різних ідей множити поділи в Церкві”.[58]

6 січня 2023 року митрополит Епіфаній повідомив, що парафії Православної церкви України, які захочуть повністю перейти на новоюліанський календар, незабаром зможуть це зробити після рішення найближчого засідання Синоду, зазначивши, що ПЦУ вже стала на шлях реформи церковного календаря і робитиме все для того, щоб втілити її протягом 2023 року у життя.[59][60] Спікер ПЦУ архиєпископ Євстратій Зоря вважав, що питання календарної реформи буде просуватися успішно і досить швидко, але важливо, щоб це питання не поділило суспільство та ПЦУ, тому все це має бути продуманим.[61]

2 лютого 2023 року Священний синод ПЦУ дозволив та затвердив порядок благословення парафіям та монастирям на повне використання новоюліанського календаря,[15] а 24 травня 2023 року було вирішено провести засідання Архиєрейського собору, де буде винесено питання календарної реформи.[62][63][64] 6 лютого 2023 року митрополит Євстратій після рішення УГКЦ про перехід на новий стиль заявив, що є всі підстави для прийняття позитивного рішення в травні 2023 року про перехід ПЦУ на новий стиль.[65][66]

2 березня 2023 року Православна церква України вперше опублікувала інформацію про найбільші свята і дні пам'яті святих у двох варіантах за юліанським та новоюліанським календарями, наголосивши на нагальності питання календарної реформи, оскільки Православна церква України отримує численні запити від парафій, монастирів, мирян, духовенства й архиєреїв щодо можливості використання у практиці служіння новоюліанського календаря.[67]

24 травня 2023 року на Архиєрейському соборі в Трапезному храмі Києво-Печерської лаври Православна церква України ухвалила рішення про перехід з 1 вересня на новоюліанський календар. Рішення затвердив[16] Помісний собор 27 липня 2023 року.[17][18][19][20][21]

12 листопада 2023 року, Києво-Печерська лавра оголосила про перехід на новоюліанський календар з 15 листопада 2023 року, коли розпочинається різдвяний піст.[68]

Українська православна церква Московського патріархату[ред. | ред. код]

Близько ста румунських парафій в Україні, що входять до складу Української православної церкви Московського патріархату, завжди святкували Різдво Христове 25 грудня за новоюліанським календарем, як і Румунська православна церква.[69]

Як свідчать результати дослідження, проведеного 1–2 червня 2023 року соціологічною групою «Рейтинг», за проведення календарної реформи більше ніж 40% прихожан Української православної церкви Московського патріархату. Водночас серед них найбільше тих, хто проти цієї реформи – 35%.[70]

Католицтво[ред. | ред. код]

Див. також: Католицька церква в Україні

Григоріанський календар у Латинській церкві в Україні був впровадженний одразу ж, коли і в Західній Європі, оскільки 1582 року українські землі входили до складу Речі Посполитої, що була офіційно католицькою державою.

Апостольська адміністратура Казахстану та Центральної Азії[ред. | ред. код]

7 лютого 2023 року декретом Василя Говери було постановлено, що Апостольська адміністратура для католиків візантійського обряду в Казахстані та Центральній Азії, більша частина прихожан якої є етнічні українці, з 1 вересня 2023 року переходить на новоюліанський календар вслід за УГКЦ в Україні та Польщі.[31]

Мукачівська греко-католицька єпархія[ред. | ред. код]

Парафії Мукачівської греко-католицької єпархії без відповідного дозволу церкви, і зокрема Преосвященного владики Ніла не можуть самостійно вирішувати перехід на григоріанський календар чи звершувати різдвяні літургії 24 та 25 грудня. Але питання впровадження МГКЄ нового стилю наразі вивчається.[71]

Вперше в МГКЄ, Свято-Преображенська парафія в Ужгороді 11 грудня 2022 року провела загальні збори для обговорення питання переходу на григоріанський календар. У результаті було написано листа-прохання з підписами вірян до апостольського адміністратора МГКЄ владики Ніла.[72] 14 грудня владика Ніл благословив прохання та надав дозвіл парафії щодо переходу на григоріанський календар.[73] Рішення про перехід на Григоріанський календар разом із Пасхалією мало бути офіційно затверджено 10 лютого 2023 року на засіданні єпархії.[74][75][76]

Українська греко-католицька церква[ред. | ред. код]

Докладніше: Львівсько-Брюховицький синод (2023)

Предстоятель УГКЦ верховний архиєпископ Святослав в грудні 2020 року заявив, що греко-католицька церква вирішуватиме питання переходу на новий стиль «разом із нашими православними братами[77]». Він також зауважував, що це питання не належить до догматичних, воно має долати церковні розколи, а не спричиняти нові й за його думкою, перехід до святкування Різдва за новим стилем, тобто 25 грудня, повинен відбуватися з ініціативи мирян.[78]

31 травня 2021 року Апостольський Екзархат в Італії ухвалив рішення про перехід на григоріанський календар з 1 вересня 2021 року.[79]

3 грудня 2022 року верховний архиєпископ Святослав заявив, що УГКЦ має багатолітній досвід переходу на григоріанський календар, оскільки більшість єпархій і парафій за кордоном уже впродовж тривалого часу відзначають свята за новим стилем. В Україні ж, за його словами, наразі вивчають можливості переходу. Необхідні три засади, щоб це було можливим: річ не лише в Різдві (буде всеохопна, цілісна реформа, що потягне за собою зміну всіх інших дат нерухомих свят у літургійному році. Миколая буде 6 грудня, а День українського війська на Покров — 1 жовтня тощо); календарну реформу потрібно робити разом з іншими Церквами України та війна не є зручним часом для календарної реформи.[80]

1–2 лютого 2023 року у Львові-Брюховичах Архиєрейський синод УГКЦ вирішив, що з 1 вересня 2023 року Українська греко-католицька церква в Україні переходить на новий стиль (григоріанський календар)[1] для нерухомих свят із збереженням юліанської Пасхалії, про що повідомив верховний архиєпископ Святослав 6 лютого 2023 року.[23] Календарна реформа матиме два етапи. Перший — стосується усіх нерухомих свят, а другий — святкування Пасхалії. Громади, які не готові перейти на новий стиль у 2023 році, мають перехідний період до 1 вересня 2025 року.[22]

6 лютого 2023 року Перемишльсько-Варшавська митрополія, зважаючи на попереднє рішення УГКЦ в Україні та висловленні думки Делегатів спільного Єпархіального Собору в Поршевиці в червні 2022 року, ухвалили рішення про перехід УГКЦ в Польщі на григоріанський календар для нерухомих свят з 1 вересня 2023 року.[26][2]

22 березня 2023 року Мельбурнська єпархія святих апостолів Петра і Павла, згідно з декретом владики Миколи Бичка, вирішила, що з 1 вересня 2023 року УГКЦ в Австралії та Океанії повністю переходить на григоріанський календар, включно з рухомими святами, на відміну від УГКЦ в Євразії.[27] 24 березня 2023 року єпископ Микола заявив, що основний намір календарної реформа УГКЦ в Австралії й Океанії — бути в єдності з католицькою церквою загалом, і з УГКЦ зокрема. Єпископ Микола наголосив, що зміняться лише дати, натомість традиції святкування українців Австралії залишаться незмінними.[81][82]

22 квітня 2023 року згідно з декретом єпископа Богдана Дзюраха постановлено, що з 1 вересня 2023 року Апостольський екзархат для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії повністю переходить на григоріанський календар, включно з Пасхалією,[28] на відміну від УГКЦ в Україні та Польщі.[83][84]

9 червня 2023 року Українська католицька єпархія Пресвятої родини в Лондоні, згідно з декретом владики Кеннета Новаківського, переходить з 1 вересня 2023 року на григоріанський календар, зокрема з Пасхалією.[29][30]

Протестантизм[ред. | ред. код]

Див. також: Протестантизм в Україні

Процес впровадження нового стилю в Україні, якщо не враховувати Латинську церкву в Україні, першими почали протестантські деномінації.

Угорська реформатська церква на Закарпатті та Німецька євангелічно-лютеранська церква України завжди використовувала григоріанський календар.[85]

Баптизм[ред. | ред. код]

23 червня 2022 року Всеукраїнський союз церков євангельських християн-баптистів (ВСЦ ЄХБ) ухвалили рішення перейти на григоріанський календар з грудня 2022 року. Чимало баптистських громад святкували Різдво Христове за новим стилем ще до цього рішення багато років. До того ж, у 2022 році низка церков ВСЦ ЄХБ почали святкувати Пасхалію разом із західними християнами за григоріанським календарем.[86][87]

29 червня 2022 року правління ВСЦ ЄХБ оприлюднило рекомендації щодо святкування християнських свят за новим стилем:[88]

Тривалий час євангельські християни-баптисти України залишалися під впливом православної [російської] традиції, зокрема щодо святкування Різдва, Пасхи та інших, пов'язаних з ними свят. Понад сто років продовжував існувати паралельно так званий «старий стиль». Іронія полягала в тому, що Різдво святкувалося вже після Нового року, а не навпаки, як це і мало би бути. Ситуація з календарем зрушилася з місця у 2017 році, коли Верховна Рада України визнала 25 грудня вихідним днем, як Різдво «західного обряду». Упродовж останніх років Різдво та Великдень чимало церков вже святкували за григоріанським календарем. Ґрунтуючись на вищезазначеному, Рада ВСЦ ЄХБ рекомендує помісним церквам Союзу ЄХБ переходити на святкування Різдва, Пасхи та інших християнських свят за григоріанським календарем.

— правління ВСЦ ЄХБ

Лютеранство[ред. | ред. код]

16 грудня 2017 року Українська лютеранська церква перейшла на новоюліанський календар з 2018 року церковного року, що було першим випадоком в Україні.[89][90]

Німецька євангелічно-лютеранська церква України завжди використовувала григоріанський календар.

П'ятидесятництво[ред. | ред. код]

6 липня 2022 року комітет Української церкви християн віри євангельської (УЦХВЄ), найбільшого союзу п'ятидесятників в Україні, погодив рекомендацію церквам використовувати єдиний григоріанський календар фіксованих християнських свят разом з більшістю християн світу:[91][92]

Сьогодні Україна відмовляється від минулого, яке пов'язує її з російською, євразійською та альтернативною до Заходу культурою. Календарне розділення в християнському світі було одним із елементів цивілізаційної тотожності з росією та її геополітичним протиставленням Європі. Поступово дедалі більше українських християн обирають єдність із Заходом, а нинішня [російсько-українська] війна лише актуалізувала це прагнення.

— зазначає УЦХВЄ

Перешкоджання[ред. | ред. код]

Пасхалія[ред. | ред. код]

9 із 16 помісних автокефальних православних церков, які живуть за новим стилем використовують новоюліанський календар (це коли Різдво збігається з григоріанським, а Великдень із юліанським), крім автономної Православної церкви Фінляндії, яка живе за григоріанським календарем.[93] Від Нікейського собору 325 року, дата вирахування Пасхи має чотири фундаментальні правила. Пасха має бути:[93]

  1. Після весняного рівнодення (21 березня);
  2. Після першого по рівноденню повного місяця;
  3. У наступну після повні неділю;
  4. Християнський Великдень має бути після єврейської Песаху, адже, згідно свідчення Євангелія, Христос воскрес на другий день після єврейського Песаху.

На основі юліанського календаря була складена так звана вічна пасхалія, тобто цикл тривалістю 532 роки, який передбачає всі можливості дати Пасхи і при цьому циклічно повторюється. Однак після введення григоріанської реформи календаря ця вічна пасхалія більше не працює. Винайшли іншу формулу вирахування Пасхи, яка також зберігає всі приписи Нікейського собору з тією відмінністю, що дуже рідко християнська Пасха є раніше єврейської.[93]

Саме з цієї причини деякі Православні церкви придумали так званий новоюліанський календар, де нерухомі празники святкують за григоріанським календарем, а рухомі – за юліанським.[93]

Благодатний вогонь[ред. | ред. код]

Див. також: n:Священик Самуїл Агоян розкрив «таємницю» благодатного вогню

Під час дискусій щодо календарної реформи часто хибно спекулюється тема Благодатного вогню як вірування про чудесне сходження.[94] Ще в 2001 році місцеблюститель патріаршого престолу Єрусалимської церкви митрополит Петрський Корнилій, який брав участь в церемонії освячення, назвав сходження вогню природним явищем. «Проте молитви, які читає патріарх або єпископ, що його замінює, освячують це природне світло і внаслідок цього воно має благодать Святого світла. Це є природне світло, яке запалюють від невгасимої лампади, котра зберігається у ризниці храму Воскресіння», — зазначив митрополит Корнилій.[95]У 2018 році своїми свідченнями з репортером телеканалу «Хадашот 2» поділився вірменський священник Самуїл Агоян:

«Ми приносимо зв'язки свічок, ми називаємо їх смолоскипами, і підпалюємо їх від масляної лампи і виходимо, щоб роздати благодатний вогонь.... Так, від масляної лампи, яку лишаємо заздалегідь... Ми віримо в чудеса, але повірте, я робив це тричі, і це не чудо. Бог робить дива, але не на потіху людям, а лише тоді, коли це дійсно потрібно».[96]

У інтерв'ю 5 каналу митрополит Київський і всієї України Епіфаній сказав, що Святе Світло просто виносять і освячують, як і воду освячують, а пред тим наливають, хоча дехто вірує в чудесне сходження вогню:[97][98][99]

«Як приблизно ми освячуємо на Йордан воду: є речовина, є вода. Вона ж не виникає просто. Не твориться чудо. Священик не створює воду як таку, він просто освячує її, і вона отримує благодатну силу. Так само і з Благодатним вогнем. Він просто виноситься з Гробу Господнього… дехто вірить, що воно чудесним чином (сходить, ред.), але це більшою мірою спомин того першого чуда, яке було звершено в певний момент. І на знак цього воно відбувається кожного року».

Російська православна церква[ред. | ред. код]

Російська православна церква та її частина в Україні — Українська православна церква Московського патріархату, спекулюють на темі календарної реформи та католицтва. Попри те, що більшість автокефальних православних церков відзначають релігійні свята саме за новоюліанським календарем, який відповідає григоріанському календарю, Московський патріахат та російська пропаганда вбачає в цьому окатоличення. Наприклад, російські пропагандисти розповсюджували в листопаді та грудні 2018 року фейки про те, що з прийняттям Томосу про автокефалію Православної церкви України Різдво Христове одразу ж перенесуть з 7 січня на 25 грудня з об'єктивацією «як у католиків». Прессекретар Української православної церкви Київського патріархату Євстратій Зоря спростувував цю інформацію.[100][101]

Громадська думка[ред. | ред. код]

Наприкінці 2021 року, ідею перенесення святкування Різдва з 7 січня на 25 грудня підтримували чверть опитаних, тоді як 58 відсотків респондентів були проти, а 15 відсоткам було байдуже. Проте за останні п'ять років зменшилася кількість тих, хто проти перенесення дати святкування Різдва (з 69 до 58 відсотків) і дещо зросла кількість прихильників (з 15 до 26 відсотків). Найбільше прихильників ідеї перенесення Різдва на Заході і в Києві — близько 40 відсотків.[102]

У 2022 році під час широкомасштабного російського вторгнення в Україну за результатами опитування, проведеного соціологічною групою Рейтинг, 20–21 листопада часткова більшість українців підтримала ідею про перенесення святкування Різдва Христового на 25 грудня: підтримали 44% українців, водночас 31% проти, 23% респондентів відповіли, що їм байдуже це питання, а 2% не змогли відповісти.[103][104]

За результатами дослідження, проведеного 1–2 червня 2023 року соціологічною групою «Рейтинг», проведення календарної реформи підтримують 63% українців, 18% – проти, а ще 17% – ставляться до цього байдуже. Найбільше прихильників переходу серед греко-католиків – 92%, поки лише 4% проти. Серед парафіянин ПЦУ понад 60% підтримують ініціативу переходу на новий календар, а 29% проти. Крім того, за зміну календаря більше ніж 40% прихожан УПЦ (МП). Водночас серед них найбільше тих, хто проти цієї ініціативи – 35%. Загалом найбільше прихильників переходу серед мешканців заходу України – 78%. Меншою є підтримка людей зі східних та південних областей, однак близько половини «за» перенесення дати святкування Різдва.[70]

Згідно з дослідженням, проведеним міжнародною компанією Deloitte у листопаді 2023 року, більша частина українців (майже 45%) святкуватиме Різдво 25 грудня і тільки 17% – 7 січня, а двічі планують святкувати 32%.[105][106]

Дія[ред. | ред. код]

У мобільному додатку «Дія» 24 грудня 2022 року розпочали опитування, яке триватиме до 30 грудня, у якому українці обрали варіант, коли вони хотіли б святкувати Різдво Христове.[107][108] У день Святвечора за григоріанським та новоюліанським календарями, 24 грудня, за святкування Різдва Христового 25 грудня проголосували близько 60% (450 тис) із понад 750 тисяч українців, які вже взяли участь в опитуванні.[109]

За результатами опитування, яке завершилося 30 грудня, майже 60% українців віддали перевагу Різдві 25 грудня, і лише 25% — 7 січня. Близько 13% респондентів готові святкувати дві дати. Не святкують Різдво — близько 3%. В опитуванні взяли участь рекордні 1,5 мільйона людей.[110][111]

Наслідки[ред. | ред. код]

Українські релігійні організації, які здійснили або здійснюють перехід на новий стиль в алфавітному порядку.

№ Релігійна організація Дата ухвалення Дата імплементації Прийнятий календар
1. Апостольська адміністратура для католиків візантійського обряду в Казахстані та Центральній Азії 7 лютого 2023 1 вересня 2023 Григоріанський, окрім Пасхалії[3]
2 Апостольський екзархат у Німеччині та Скандинавії 22 квітня 2023 1 вересня 2023 Григоріанський
3. Всеукраїнський союз церков євангельських християн-баптистів 23 червня 2022 23 червня 2022 Григоріанський
4. Мельбурнська єпархія святих апостолів Петра й Павла Української греко-католицької церкви 22 березня 2022 1 вересня 2023 Григоріанський
5. Мукачівська греко-католицька єпархія 10 лютого 2023[74] 1 вересня 2023 Григоріанський
6. Перемишльсько-Варшавська митрополія Української греко-католицької церкви 6 лютого 2023 1 вересня 2023 Григоріанський, окрім Пасхалії[2]
7. Православна церква України 24 травня 2023 1 вересня 2023 Новоюліанський
8. Українська греко-католицька церква в Україні 1-2 лютого 2023 1 вересня 2023 Григоріанський, окрім Пасхалії[1]
9 Українська католицька єпархія Пресвятої родини в Лондоні 9 червня 1 вересня 2023 Григоріанський
10. Українська лютеранська церква 16 грудня 2017 1 вересня 2018 Новоюліанський
11. Українська православна церква Канади 1 грудня 2023 20 грудня 2023 Новоюліанський[112][113]
12. Українська Церква Християн Віри Євангельської 23 червня 2022 Грудень 2022 Григоріанський

Православний теолог і голова Міжнародної православної теологічної асоціації Павло Гаврилюк вважає зміну церковного календаря великою подією, адже Православна церква України приєднається до всесвітньої православної спільноти, у якій більшість автокефальних православних церков використовують новоюліанський календар і наголошує окремо на політичні наслідки:

Так, цей крок, безперечно, має політичні наслідки. І я думаю, що ще до війни ми б сказали, що ця церква просто приєднується до решти християнського світу у святкуванні Різдва чи інших свят. А сьогодні, звісно, також потрібно думати про бажання відрізнятися від церкви держави-агресорки.

— Гаврилюк Павло Леонідович

Павло Гаврилюк також думає, що коли українські церкви в діаспорі та церкви в Україні житимуть за одним ж календарем, то це більше зблизить українців в Україні та в діаспорі на Заході.[114]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г https://ugcc.ua/data/glava-ugkts-u-pastyrskomu-poslanni-z-1-veresnya-ugkts-dotrymuvatymetsya-grygorianskogo-stylyu-u-vidznachenni-neruhomyh-svyat-3413/
  2. ↑ а б в ДЕКРЕТ ВЛАДИК У ПОЛЬЩІ В КАЛЕНДАРНОМУ ПИТАННІ. Eparchia Wrocławsko-Koszalińska Kościoła Greckokatolickiego w Polsce (pl-PL) . 6 лютого 2023. Процитовано 22 березня 2023.
  3. ↑ а б https://ugcc.ua/data/parafiy-ugkts-u-kazahstani-ta-tsentralniy-aziy-takozh-zhytymut-za-novym-stylem-2070/
  4. ↑ After calendar change, many in Ukraine are looking forward to a new Christmas Religion News, David I. Klein, June 16, 2023
  5. ↑ Меланка — 1 січня, Водохреще — 6-го. Церкви України готуються до відходу від юліанського календаря. hromadske.ua (укр.). 10 грудня 2022. Процитовано 10 грудня 2022.
  6. ↑ Перехід на новий церковний календар стане ударом по “русскому міру”, — священник Віталій Собко. Духовний Фронт України (укр.). 25 листопада 2022. Процитовано 11 грудня 2022.
  7. ↑ «Те, що православні користуються юліанським календарем, це абсурд!» – науковець. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 11 грудня 2022.
  8. ↑ Коли святкувати Різдво: вибір між Москвою і Європою?. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 11 грудня 2022.
  9. ↑ Лише ті Церкви, на яких впливала Москва, користуються «старим» календарем, — єпископ УГКЦ — РІСУ. Релігійно-інформаційна служба України (укр.). Процитовано 11 грудня 2022.
  10. ↑ Календар здорового глузду — risu. risu.ua. Процитовано 11 грудня 2022.
  11. ↑ «Російську імперію зла» Путін і Кирило не бачать без України — Епіфаній (radiosvoboda.org)
  12. ↑ В УГКЦ заявили, що хочуть перейти на новий календар разом із православними братами. Духовний Фронт України (укр.). 2 серпня 2021. Процитовано 11 грудня 2022.
  13. ↑ Глава УГКЦ: зміна церковного календаря потягне й зміни державних свят. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 11 грудня 2022.
  14. ↑ а б ПЦУ дозволила різдвяні богослужіння 25 грудня. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 25 жовтня 2022.
  15. ↑ а б Постанова Священного Синоду про порядок надання благословення парафіям та монастирям на використання новоюліанського календаря. OCU (укр.). 2 лютого 2023. Процитовано 4 лютого 2023.
  16. ↑ а б https://www.pomisna.info/uk/document-post/postanovy-pomisnogo-soboru-upts-ptsu/
  17. ↑ а б Ірина Знась (24 травня 2023). ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА УКРАЇНИ ЗАТВЕРДИЛА ПЕРЕХІД НА НОВИЙ КАЛЕНДАР. Дзеркало тижня.
  18. ↑ а б в Відбувся Архієрейський Собор Православної Церкви України. OCU (укр.). 24 травня 2023. Процитовано 28 травня 2023.
  19. ↑ а б Доповідь Предстоятеля на Архієрейському Соборі. OCU (укр.). 24 травня 2023. Процитовано 28 травня 2023.
  20. ↑ а б Постанови Архієрейського Собору від 24 травня 2023 р. OCU (укр.). Процитовано 28 травня 2023.
  21. ↑ а б ПЦУ переходить на новий календар. Коли буде Різдво, Великдень, Покрова і Миколая. BBC News Україна (укр.). Процитовано 28 травня 2023.
  22. ↑ а б Історичне рішення: УГКЦ в Україні переходить на новий календар. Українська Греко-Католицька Церква (укр.). Процитовано 6 лютого 2023.
  23. ↑ а б Українська греко-католицька церква переходить на новий календар: подробиці історичного рішення. ТСН.ua (укр.). 6 лютого 2023. Процитовано 6 лютого 2023.
  24. ↑ Ukraine's main Catholic church moves Christmas to Dec. 25 in pivot to West. Reuters (англ.). 6 лютого 2023. Процитовано 6 лютого 2023.
  25. ↑ Ukraine Catholic Church moves from Russian-affiliated Julian calendar. The Pillar (англ.). 6 лютого 2023. Процитовано 6 лютого 2023.
  26. ↑ а б УГКЦ у Польщі також переходить на новий календар. Українська Греко-Католицька Церква (укр.). Процитовано 22 березня 2023.
  27. ↑ а б УГКЦ в Австралії та Океанії переходить на григоріанський календар. Українська Греко-Католицька Церква (укр.). Процитовано 22 березня 2023.
  28. ↑ а б Апостольський екзархат переходить на григоріанський календар. Апостольський Екзархат для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії (укр.). Процитовано 23 квітня 2023.
  29. ↑ а б Єпархія Пресвятої родини в Лондоні переходить на григоріанський календар. Українська Греко-Католицька Церква (укр.). Процитовано 10 червня 2023.
  30. ↑ а б EPARCHIAL NEWS. ukrainianchurch (англ.). Процитовано 10 червня 2023.
  31. ↑ а б Парафії УГКЦ у Казахстані та Центральній Азії також житимуть за новим стилем. Українська Греко-Католицька Церква (укр.). Процитовано 22 березня 2023.
  32. ↑ Як УНР вводила єврочас. У 1918-му годинники переводили на 68 хвилин. Історична правда. Процитовано 24 липня 2023.
  33. ↑ Коли святкувати Різдво: вибір між Москвою і Європою?. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 11 грудня 2022.
  34. ↑ Порошенко підписав закон про оголошення вихідним 25 грудня. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 11 грудня 2022.
  35. ↑ "ІДЕНТИФІКУЄМО СЕБЕ ІЗ ЗАХІДНОЮ ТРАДИЦІЄЮ": ЧОМУ ПЦУ ДОЗВОЛИЛА СВЯТКУВАТИ РІЗДВО 25 ГРУДНЯ – ПОДРОБИЦІ. 5 канал. 25.10.2022.
  36. ↑ Замок, Високий (12 листопада 2022). «Ближче до цивілізації»: Рівне святкуватиме Різдво 25 грудня — Високий Замок. wz.lviv.ua (uk-ua) . Процитовано 11 грудня 2022.
  37. ↑ "Подалі від орди": у Рівному святкуватимуть Різдво 25 грудня. sobor.com.ua. Процитовано 11 грудня 2022.
  38. ↑ 25 грудня vs 7 січня: яке Різдво "правильне"?. prm.ua (укр.). Процитовано 11 грудня 2022.
  39. ↑ Якщо будемо святкувати Різдво 25 грудня: нові дати в церковному календарі на 2023 рік. ТСН.ua (укр.). 9 грудня 2022. Процитовано 11 грудня 2022.
  40. ↑ Різдво 25 грудня чи 7 січня? Коротка довідка. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 11 грудня 2022.
  41. ↑ а б Коли правильно святкувати Різдво Христове: 25 грудня чи 7 січня. ТСН.ua (укр.). 27 листопада 2022. Процитовано 11 грудня 2022.
  42. ↑ Патріарх Філарет назвав умову, за якої Українська Церква перейде на новий календар - РІСУ. Релігійно-інформаційна служба України (укр.). Процитовано 11 грудня 2022.
  43. ↑ Українська церква перейде на новий календар: Філарет назвав умову. OBOZREVATEL NEWS (укр.). 14 червня 2018. Процитовано 11 грудня 2022.
  44. ↑ Патріарх Філарет: Якщо Томосу нам не дадуть, то це означає, що Москва перемогла Вселенського патріарха. Українська правда (укр.). Процитовано 11 грудня 2022.
  45. ↑ Під час зустрічі Блаженнішого Святослава з Блаженнішим Епіфанієм говорили про реформу церковного календаря. Українська Греко-Католицька Церква (укр.). Архів оригіналу за 24 грудня 2022. Процитовано 24 грудня 2022.
  46. ↑ Відбулася зустріч Предстоятеля ПЦУ з Отцем і Главою УГКЦ. OCU (укр.). 24 грудня 2022. Процитовано 24 грудня 2022.
  47. ↑ Глави ПЦУ й УГКЦ домовилися створити робочу групу для реформи церковного календаря. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 24 грудня 2022.
  48. ↑ ПЦУ та УГКЦ спільно розглянуть реформу церковного календаря. hromadske.ua (укр.). 24 грудня 2022. Процитовано 24 грудня 2022.
  49. ↑ Предстоятелі УГКЦ та ПЦУ обговорили реформу церковного календаря. ТСН.ua (укр.). 24 грудня 2022. Процитовано 24 грудня 2022.
  50. ↑ ПЦУ проситиме перенести День захисників і захисниць на 1 жовтня. Українська правда (укр.). Процитовано 29 червня 2023.
  51. ↑ Зеленський запропонував змінити дату святкування Різдва та ще двох свят. Українська правда (укр.). Процитовано 29 червня 2023.
  52. ↑ Свобода, Радіо (28 червня 2023). Зеленський пропонує святкувати Різдво 25 грудня, а не 7 січня – законопроєкт. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 29 червня 2023.
  53. ↑ Зеленський зареєстрував у Раді законопроєкт про зміну дати святкування Різдва. www.ukrinform.ua (укр.). 28 червня 2023. Процитовано 29 червня 2023.
  54. ↑ Різдво і Покрова по-новому. Яку календарну реформу пропонує Зеленський. BBC News Україна (укр.). Процитовано 29 червня 2023.
  55. ↑ Тепер офіційно: Верховна Рада перенесла Різдво на 25 грудня. Українська правда _Життя. Процитовано 19 липня 2023.
  56. ↑ Епіфаній розповів, коли і за яких умов може з’явитися рішення про святкування Різдва 25 грудня. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 11 грудня 2022.
  57. ↑ «Російську імперію зла» Путін і Кирило не бачать без України — Епіфаній (radiosvoboda.org)
  58. ↑ Слово Предстоятеля з приводу святкування Різдва Христового і теми календарних змін. OCU (укр.). 25 грудня 2022. Процитовано 4 лютого 2023.
  59. ↑ ПЦУ на найближчому Синоді дозволить парафіям переходити на новоюліанський календар — митрополит Епіфаній. nv.ua (укр.). Процитовано 4 лютого 2023.
  60. ↑ "Дата - неважлива, це - не догма": Епіфаній розповів, коли Україна святкуватиме Різдво та Покрову. ТСН.ua (укр.). 7 січня 2023. Процитовано 4 лютого 2023.
  61. ↑ "БУДЕ ПОВНА КАЛЕНДАРНА РЕФОРМА": ЄВСТРАТІЙ (ЗОРЯ) АНОНСУВАВ СОБОР ЩОДО РІЗДВА. 5 канал. Процитовано 2 лютого 2023.
  62. ↑ Офіційне повідомлення про засідання Священного Синоду 2 лютого 2023 р. OCU (укр.). 2 лютого 2023. Процитовано 4 лютого 2023.
  63. ↑ ПЦУ обговорить у травні календарну реформу. РБК-Украина (укр.). Процитовано 4 лютого 2023.
  64. ↑ Стало відомо, коли ПЦУ обговорить календарну реформу. ТСН.ua (укр.). 2 лютого 2023. Процитовано 4 лютого 2023.
  65. ↑ Свобода, Радіо (6 лютого 2023). ПЦУ розгляне календарну реформу в травні – митрополит Євстратій після рішення УГКЦ. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 9 лютого 2023.
  66. ↑ Є всі підстави для позитивного рішення: ПЦУ про перехід на новий календар. espreso.tv (укр.). Процитовано 6 лютого 2023.
  67. ↑ ПЦУ опублікувала традиційний та оновлений календар релігійних свят у березні. espreso.tv. Процитовано 2 березня 2023.
  68. ↑ Свобода, Радіо (12 листопада 2023). Києво-Печерська лавра оголосила про перехід на новоюліанський календар. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 13 грудня 2023.
  69. ↑ Кралюк, Петро (2 січня 2023). «Є сподівання, що ПЦУ і УГКЦ перейдуть на святкування Різдва 25 грудня» – професор Петро Кралюк. Радіо Свобода. Процитовано 27 березня 2023.
  70. ↑ а б Понад 60% українців підтримують перехід на новий церковний календар – опитування. Українська правда _Життя. Процитовано 9 червня 2023.
  71. ↑ Закарпатпост (10 грудня 2022). • Греко-католики Закарпаття святкуватимуть Різдво 7 січня • ЗакарпатПост •. zakarpatpost.net (укр.). Процитовано 11 грудня 2022.
  72. ↑ Кристина, Микула (16 грудня 2022). Греко-католицька парафія в Ужгороді перейшла на Григоріанський календар. Ungvar Info (укр.). Процитовано 16 грудня 2022.
  73. ↑ Ужгородська греко-католицька парафія на Різдво переходить на Григоріанський календар - РІСУ. Релігійно-інформаційна служба України (укр.). Процитовано 16 грудня 2022.
  74. ↑ а б Мукачівська греко-католицька єпархія переходить на григоріанський календар
  75. ↑ Через сепаратизм керівництва МГКЄ греко-католики Закарпаття ймовірно святкуватимуть Великдень окремо від решти українців
  76. ↑ Закарпатські греко-католики перейдуть на григоріанський календар: коли відзначатимуть Великдень
  77. ↑ Навздогін сонцю: чи перейдуть церкви на "новий" календар?. BBC News Україна (укр.). 13 січня 2014. Процитовано 11 грудня 2022.
  78. ↑ Блаженніший Святослав передбачає перехідний період для "григоріанського" Різдва. Збруч (укр.). 19 грудня 2020. Процитовано 11 грудня 2022.
  79. ↑ Від сьогодні всі громади УГКЦ в Італії переходять на григоріанський календар. Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви (укр.). Процитовано 23 квітня 2023.
  80. ↑ «Коляда перетвориться на гімн перемоги України»: думки Глави УГКЦ про святкування Різдва в час війни. Українська Греко-Католицька Церква (укр.). Процитовано 10 грудня 2022.
  81. ↑ Історичне рішення. Українська Греко-Католицька Церква в Австралії переходить на новий календар. SBS Language (укр.). Процитовано 27 березня 2023.
  82. ↑ Владика Микола Бичок прокоментував перехід УГКЦ в Австралії на новий стиль. Українська Греко-Католицька Церква (укр.). Процитовано 27 березня 2023.
  83. ↑ Апостольський екзархат у Німеччині та Скандинавії переходить на григоріанський календар. Українська Греко-Католицька Церква (укр.). Процитовано 23 квітня 2023.
  84. ↑ Апостольський Екзархат для українців греко-католиків у Німеччині та Скандинавії переходить на григоріанський календар - РІСУ. Релігійно-інформаційна служба України (укр.). Процитовано 23 квітня 2023.
  85. ↑ Різдво 25 грудня. Як українським церквам перейти на новий календар?. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 11 грудня 2022.
  86. ↑ Коновальчук, Євген (25 червня 2022). Керівництво Союзу баптистів вирішило перейти на григоріанський календар з грудня 2022 року – ВСЦ ЄХБ. Газета Слово про Слово (укр.). Процитовано 11 грудня 2022.
  87. ↑ Баптисти України переходять на григоріанський календар з грудня 2022 року - РІСУ. Релігійно-інформаційна служба України (укр.). Процитовано 11 грудня 2022.
  88. ↑ Правління ВСЦ ЄХБ оприлюднило рекомендації щодо святкування християнських свят за новим стилем - РІСУ. Релігійно-інформаційна служба України (укр.). Процитовано 11 грудня 2022.
  89. ↑ Українська Лютеранська Церква перейшла на новоюліанський календар — РІСУ. Релігійно-інформаційна служба України (укр.). Процитовано 11 грудня 2022.
  90. ↑ Українська Лютеранська Церква першою відмовилася від святкування Різдва 7 січня. Збруч (укр.). 29 грудня 2017. Процитовано 11 грудня 2022.
  91. ↑ Українська Церква Християн Віри Євангельської переходить на григоріанський календар - РІСУ. Релігійно-інформаційна служба України (укр.). Процитовано 11 грудня 2022.
  92. ↑ hdu (12 липня 2022). Українська церква християн віри євангельської переходить на григоріанський календар. Християни для України (укр.). Процитовано 11 грудня 2022.
  93. ↑ а б в г Протоієрей Соланський: Перехід на григоріанський календар є вимогою сучасності. MUKACHEVO.NET (укр.). Процитовано 11 грудня 2022.
  94. ↑ Великдень і церковні календарі. Чому християни різних конфесій святкують Пасху не разом?. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 11 грудня 2022.
  95. ↑ Ігор Бриндак. Звідки береться Благодатний вогонь?. Архів оригіналу за 7 вересня 2019. Процитовано 18 листопада 2019.
  96. ↑ Армянский архимандрит рассказал как он зажигал "благодатный огонь" - YouTube. youtube.com (rus) . Архів оригіналу за 8 квітня 2018. Процитовано 8 квітня 2018.
  97. ↑ Епіфаній про Благодатний вогонь: Дива не відбувається, вогонь просто виноситься. Raskolam.net (укр.). 2 травня 2021. Процитовано 11 грудня 2022.
  98. ↑ Благодатний вогонь символізують запалені свічки - Єрусалимський патріарх. Духовний Фронт України (укр.). 7 травня 2021. Процитовано 11 грудня 2022.
  99. ↑ Про секс без кохання, війну на Донбасі, барбершоп і Філарета: Епіфаній у Рандеву з Яніною Соколовою (укр.), архів оригіналу за 7 травня 2021, процитовано 7 травня 2021
  100. ↑ Перенесення Різдва на 25 грудня не розглядається — УПЦ КП. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Процитовано 11 грудня 2022.
  101. ↑ УПЦ КП спростувала перенесення Різдва на 25 грудня у зв'язку з отриманням автокефалії. LB.ua. Процитовано 11 грудня 2022.
  102. ↑ Більшість українців проти перенесення Різдва на 25 грудня – DW – 23.12.2021. dw.com (укр.). Процитовано 11 грудня 2022.
  103. ↑ Святкування Різдва 25 грудня: за рік підтримка «значно» зросла – опитування, Радіо Свобода, 19 грудня 2022
  104. ↑ ДЕВ’ЯТНАДЦЯТЕ ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНЕ ОПИТУВАННЯ. СВЯТКУВАННЯ РІЗДВА В УКРАЇНІ (20-21 ЛИСТОПАДА 2022). ratinggroup.ua. Процитовано 19 грудня 2022.
  105. ↑ Більше донатів на ЗСУ, нові традиції та продовження бойкоту продавців, що досі працюють у рф – дослідження «Делойт» про новорічний шопінг українців. «Делойт» в Україні (укр.). Процитовано 13 грудня 2023.
  106. ↑ Переважна більшість українців святкуватиме Різдво 25 грудня - опитування. Релігійна правда (укр.). 8 грудня 2023. Процитовано 13 грудня 2023.
  107. ↑ Коли святкувати Різдво? У “Дії” з’явилося нове опитування. Українська правда _Життя. Процитовано 24 грудня 2022.
  108. ↑ Різдво в "Дії". Влада вирішила розпитати українців, коли святкувати. BBC News Україна (укр.). Процитовано 24 грудня 2022.
  109. ↑ Більшість українців уже святкує Різдво 25 грудня, — триває опитування в “Дії”. novynarnia.com (укр.). 24 грудня 2022. Процитовано 24 грудня 2022.
  110. ↑ Майже 60% українців хочуть святкувати Різдво 25 грудня: результати голосування в “Дії”. Українська правда _Життя. Архів оригіналу за 31 грудня 2022. Процитовано 1 січня 2023.
  111. ↑ Понад 1,5 млн українців проголосували за дату Різдва в Дії. mkip.gov.ua. 24 грудня 2022. Архів оригіналу за 31 грудня 2022. Процитовано 24 грудня 2022.
  112. ↑ Haugen, Fr Peter (1 грудня 2023). PRIMATIAL ENCYCLICAL: Annoucement of the adoption of the Revised Julian Calendar by the Ukrainian Orthodox Church of Canada. Ukrainian Orthodox Church of Canada (UOCC) (амер.). Процитовано 13 грудня 2023.
  113. ↑ УПЦ в Канаді переходить на Новоюліанський календар - РІСУ. Релігійно-інформаційна служба України (укр.). Процитовано 13 грудня 2023.
  114. ↑ Чурікова, Наталія; Америки, Голос (28 травня 2023). Перехід ПЦУ на новий календар віддаляє Україну від «церкви держави-агресора» – теолог зі США. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 28 травня 2023.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

До 1945
Наддніпрянщина
Галичина
Таврія
До 1770-х
1770—1919
1919—1941
1941—1945
Буковина
Закарпаття
1945—1991
Після 1991
Здобуття автокефалії
Християнство
Католицизм
Міафізитство
Православ'я
Протестантизм
Інші течії
Інші релігії
Перехід релігійних громад
Історичні церкви
Інші статті
Автокефальні
церкви
Нові патріархати
Архієпископії і митрополії
Історичні
Картлійська (V ст. — 1811) · Охридська (1018—1767) · Пецька (1219—1463; 1557—1766) · Тирновська (1235—1393) · Абхазька (XV—1814) · Карловацька (1766—1920) · Чорногорська (1766—1920) · Германштадтська (1864—1919) · Буковинська (1874—1919) · Белградська (1879—1920)
Автономні
церкви
Напівавтономні
церкви:
Історія
Літургія
Інше
* автокефалія не визнається більшістю православних церков
⁂ автокефалія не визнається самою церквою
Александрійський обряд
Західносирійський обряд
Східносирійський обряд
Візантійський обряд
Албанська греко-католицька церква • Білоруська греко-католицька церква • Болгарська греко-католицька церква • Греко-візантійська католицька церква • Греко-католицька церква Хорватії та Сербії • Італо-албанська католицька церква • Македонська греко-католицька церква • Мелькітська греко-католицька церква • Румунська греко-католицька церква • Русинська греко-католицька церква • Російська греко-католицька церква • Словацька греко-католицька церква • Угорська греко-католицька церква • Українська греко-католицька церква
Вірменський обряд
Див. також Портал
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Реформа_церковного_календаря_в_Україні&oldid=42410534