Радехів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Радехів
Радехів герб.png
Герб Радехова
Панорама Радехова
Панорама Радехова
Радехів
Радехів на мапі України
Радехів на мапі України
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Львівська область
Район/міськрада Радехівський район
Рада Радехівська міська рада
Код КОАТУУ 4623910100
Перша згадка 1472 року
Магдебурзьке право 1752 року
Статус міста з 1752 року
Населення 9563 (01.01.2011)[1]
Площа 16,26 км²[1]
Густота населення 582 осіб/км²
Поштові індекси 80200
Телефонний код +380-3255
Координати 50°16′42″ пн. ш. 24°38′42″ сх. д. / 50.27833° пн. ш. 24.64500° сх. д. / 50.27833; 24.64500Координати: 50°16′42″ пн. ш. 24°38′42″ сх. д. / 50.27833° пн. ш. 24.64500° сх. д. / 50.27833; 24.64500
Висота над рівнем моря 231 м
Водойма річка ОстрівкаРадехівський потік =
День міста остання неділя серпня
Відстань
До обл./респ. центру
 - залізницею 79 км
 - автошляхами 69 км
Міська влада
Адреса 80200, Львівська обл., Радехівський р-н, м. Радехів, вул. І. Франка, 2
Веб-сторінка Радехів Інформаційно-розважальний сайт
Міський голова Ніна Загиней
Храм Святого Миколая
Храм Святого Миколая (Старий)
Приміщення міської ради, 1910 року
При в'їзді в місто
Народний дім
Ринкова площа

Раде́хів — місто у Львівській області України, адміністративний центр однойменного району. Розташоване у рівнинній і легкохвилястій місцевості Надбужанської котловини, над річкою Острівкою — притокою Стиру. Понад місто проходить Головний європейський вододіл.

Населення[ред.ред. код]

Населення становить 10,701 мешканців. За статистичними даними, 1880 року в Радехові було 3555 мешканців, а 2001 року — 9 230.

Історія[ред.ред. код]

Понад п'ять віків стоїть на українській землі Радехів — спочатку поселення, потім село, містечко, а в наш час — районний центр Львівщини.

У місцевих переказах назва «Радехів» пояснюється словосполученням слів «радо ховатися», оскільки людям доводилося часто переховуватися від ворогів у лісах, болотах та очеретах. Це типова народна етимологія. Насправді ж назва міста має відантропонімічне походження: «Радех» від «Радослав», «Радолюб» тощо. У Х — ХІ століттях Радехів існував як населений пункт. 1578 року татари дощенту знищили Радехів, Витків, Полове, Середпільці. У тогочасних податкових книгах навпроти Радехова значиться «пустий».

Перша письмова згадка про Радехів датована 1472 роком. Територія, на якій постало місто, входила до Белзького князівства, що утворилося близько 1170 року і належало спочатку Володимир-Волинському, а потім Галицько-Волинському. Белз був одним з великих міст на заході Волинського князівства.γ

На початку XVIII століття Радехів переходить у володіння графа Міра. В Радехові будує він великий палац, який став центром магнатської латифундії. Тут починають відбуватися торги, і містечко поступово розбудовується і перетворюється в місто.

У другій половині XIX століття Радехівська латифундія перейшла до сім'ї графа Бадені, який одружився на дочці Міра. Бадені рахувався сьомим із десяти найбагатших магнатів Галичини. Він був намісником цісаря в Галичині. Він перебудував і розширив палац, насадив парк, побудував оранжерею і наказав обгородити свої володіння трьохметровою кам'яною стіною. Граф Бадені — батько, зробив багато для свого збагачення. На той час діяли в Радехові невеликі промислові і торгові фірми. В 1910 році в Радехові було закінчено будівництво залізної дороги Львів — Стоянів, яку фінансував Бадені.

За статистичними даними в 1880 році в Радехові проживало 3555 мешканців. 129 чоловік служили при громадському дворі.

Наприкінці XIX ст. на початку XX століття у Радехові існував ряд громадських організацій, зокрема товариство «Сільський господар». Протягом 16 років діяло «Грошове товариство друзів шкільної дітвори», метою якого була матеріальна допомога бідним дітям незалежно від їх національності та віросповідання. Також діяло «Братство тверезості».

З другої половини XIX століття діє товариство «Просвіта», яке ставило собі за мету відстоювати українську мову та культуру від посягань австро-угорської та московської влади, польських шовіністів. Читальню в самому Радехові відкрито в травні 1897 року.

У листопаді 1912 року відбулося урочисте посвячення Народного Дому. Тепер в ньому знаходиться центральна районна бібліотека. При Народному Домі працювали промислова школа, народна школа, товариство «Рідна школа», «Просвіта», «Сільський господар».

Економіка міста[ред.ред. код]

На території міста знаходяться:

  • ПрАТ «Галичина» молокозавод;
  • ВАТ «Радехівський цукровий завод» (с. Павлів);
  • ТзОВ «Мебель-Сервіс» меблевий завод;
  • Ремонтний завод(не функціонує);
  • Цегельночерепичний завод (не функціонує);
  • ВАТ «Радехівський пивзавод» (не функціонує).

Медицина[ред.ред. код]

Медичне обслуговування здійснюють Радехівська Центральна Районна Лікарня та Поліклініка при ній.

Громадсько-політичне життя[ред.ред. код]

У громадсько-політичному житті міста беруть участь громадсько-політичні партії, організації, об'єднання громадян. Зареєстровані Народний Рух України, Українська республіканська партія, Всеукраїнська станиця вояків УПА, Галицька січ, «Меморіал», Союз українок та інші. Працює фізкультурно-спортивна організація «Колос», молодіжний спортивно-оздоровчий клуб «Легенда», молодіжна організація «Пласт». Також молодіжний спортивний клуб"Шерхан".

Пам'ятники[ред.ред. код]

Пам'ятник Ісусові Христові

У місті відкритий пам'ятник Тарасові Шевченку. 9 листопада 2008, в місті пройшла урочиста посвята і відкриття постамента Ісуса Христа.

Пам'ятки архітектури[ред.ред. код]

  • Храм Святого Миколая, 1918 року
  • Храм Святого Миколая (Новий), 1998 року
  • Приміщення міської ради, 1910 року
  • Приміщення старого народного дому, 1912 року
  • Приміщення школи мистецтв, 1910 року
  • Ринкова площа XIX ст.
  • Залишки мурів палацу XIX ст.
  • Залишки паркової оранджареї XIX ст.
  • Приміщення СЗШ № 1, (Колись повітова управа)
  • Приміщення дитячої лікарні XX ст.
  • Синагога XVIII ст.

Особистості[ред.ред. код]

Земля Радехівщини славна іменами талановитих, прославлених людей, котрі народилися, або тут жили і працювали.

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]