Коренеплоди

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Буряк цукровий (Beta vulgaris saccharifera)

Коренеплодом називають видозмінений потовщений головний корінь, який при основі має вкорочений пагін та виконує функцію накопичення запасу поживних речовин.

У коренеплоду розрізняють голівку — вкорочену стеблову частину з листками; шийку — найтовстішу частину, яка утворилася за рахунок гіпокотилю; власне корінь, від якого відходять бічні корені. Отже, в утворенні коренеплоду частково бере також участь стеблова частина рослини.

Типи коренеплодів[ред.ред. код]

Розрізняють коренеплоди трьох типів: флоемного, ксилемного та бурякового (полікамбіального) типу.

  • У коренеплодів флоемного типу більшу частину займає паренхіма вторинної кори, де і в основному накопичуються запасні продукти (наприклад, морква).
  • У коренеплодів ксилемного типу основним місцем накопичення поживних речовин є паренхіма ксилеми (наприклад, ріпа).
  • Коренеплід буряка має певні особливості будови: він належить до так званого полікамбіального типу коренеплодів.

Коренепло́ди, рослини, які вирощують заради їхніх їстівних коренів (які можуть бути, а можуть і не бути справжніми коренями). Основними тропічними коренеплодами є маніока і ямс.

Вони займають друге місце за важливістю в харчуванні людини після зернових культур. У коренях міститься багато вуглеводів, але відсоток білків рідко перевищує 2%, відповідно, люди, основним харчуванням яких є коренеплоди, можуть страждати від нестачі протеїну.

Див. також[ред.ред. код]


Джерела[ред.ред. код]

Гончаренко І. В. Будова рослинного організму. Морфологія та анатомія рослин. Навчальний посібник. — Суми: Університетська книга, 2004. — 200 с.