Полин причорноморський
| ?Полин причорноморський | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| — | Судинні (Tracheophyta) |
| — | Покритонасінні (Angiosperms) |
| — | Евдикоти (Eudicots) |
| — | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
| Родина: | Айстрові (Asteraceae) |
| Підродина: | Asteroideae |
| Триба: | Anthemideae |
| Рід: | Полин (Artemisia) |
| Вид: | Полин причорноморський |
| Біноміальна назва | |
| Artemisia pontica L., 1753 | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Artemisia pontica |
 Віківиди: | Artemisia pontica |
 EOL: | 850380 |
| IPNI: | 179970-1 |
 ITIS: | 35487 |
 NCBI: | 669136 |
Полин причорноморський[1], полин понтичний[2] (Artemisia pontica) — вид рослин з родини айстрових (Asteraceae), поширений у Європі. Інші назви — «полин римський», «полин олександрійський».
Напівчагарничок чи багаторічна трав'яниста рослина 25–80(100) см заввишки. Рослина гілляста, від густо опушеної до майже оголеної. Прикореневі листки в розетках. Листки знизу рідко запушені. Базальні й нижні стеблові листки розміром 2–5 × 1.5–3 см, в контурі овальні, 2- або 3-перисторозсічені, з лінійно-ланцетними сегментами 1–7 мм завдовжки. Середні стеблові листки 2-перисторозсічені. Верхні листки й листоподібні приквітки перисторозсічені або цілісні. Кошики з напівкруглими обгортками, 2–3 мм довжиною, 4–5 мм шириною, у вузькому й густому китицеподібному суцвітті. Сім'янки оберненояйцевидні. 2n = 18[2][3].
Поширений у середній та південній Європі, Казахстані, південному Сибіру, північному Китаї; натуралізований у Франції, Німеччині, Швейцарії, Литві; інтродукований на пд.-сх. Канади, пн.-сх. США, Норвегії[4][5][6].
В Україні вид зростає на відкритих схилах, на узліссях лісів, серед чагарників — у Лісостепу, Степу, Криму (масив Кара-Даг, Керченський півострів), рідко; ефіроолійна рослина[2].
- ↑ Artemisia pontica // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- 1 2 3 Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 340. (рос.)(укр.)
- ↑ Flora of China. Процитовано 17.07.2019. (англ.)
- ↑ Euro+Med Plantbase. Процитовано 17.07.2019. (англ.)
- ↑ Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 17.07.2019. (англ.)
- ↑ Germplasm Resources Information Network. Процитовано 17.07.2019. (англ.)
 |
Це незавершена стаття про айстрові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
