Полин причорноморський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Полин причорноморський
Artemisia pontica.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Евдикоти (Eudicots)
Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Підродина: Asteroideae
Триба: Anthemideae
Рід: Полин (Artemisia)
Вид: Полин причорноморський
Біноміальна назва
Artemisia pontica
L., 1753
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Artemisia pontica
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Artemisia pontica
EOL logo.svg EOL: 850380
IPNI: 179970-1
ITIS logo.svg ITIS: 35487
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 669136

Полин причорноморський[1], полин понтичний[2] (Artemisia pontica) — вид рослин з родини айстрових (Asteraceae), поширений у Європі. Інші назви — «полин римський», «полин олександрійський».

Опис[ред. | ред. код]

Напівчагарничок чи багаторічна трав'яниста рослина 25–80(100) см заввишки. Рослина гілляста, від густо опушеної до майже оголеної. Прикореневі листки в розетках. Листки знизу рідко запушені. Базальні й нижні стеблові листки розміром 2–5 × 1.5–3 см, в контурі овальні, 2- або 3-перисторозсічені, з лінійно-ланцетними сегментами 1–7 мм завдовжки. Середні стеблові листки 2-перисторозсічені. Верхні листки й листоподібні приквітки перисторозсічені або цілісні. Кошики з напівкруглими обгортками, 2–3 мм довжиною, 4–5 мм шириною, у вузькому й густому китицеподібному суцвітті. Сім'янки оберненояйцевидні. 2n = 18[2][3].

Поширення[ред. | ред. код]

Поширений у середній та південній Європі, Казахстані, південному Сибіру, північному Китаї; натуралізований у Франції, Німеччині, Швейцарії, Литві; інтродукований на пд.-сх. Канади, пн.-сх. США, Норвегії[4][5][6].

В Україні вид зростає на відкритих схилах, на узліссях лісів, серед чагарників — у Лісостепу, Степу, Криму (масив Кара-Даг, Керченський півострів), рідко; ефіроолійна рослина[2].

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Artemisia pontica // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 340. (рос.)(укр.)
  3. Flora of China. Процитовано 17.07.2019.  (англ.)
  4. Euro+Med Plantbase. Процитовано 17.07.2019.  (англ.)
  5. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 17.07.2019.  (англ.)
  6. Germplasm Resources Information Network. Процитовано 17.07.2019.  (англ.)