Коструб

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Коструб

Костру́б — бог весни у слов'янській міфології. Його славили у весняних хороводах-іграх дівчата.

Похорон Коструба[ред. | ред. код]

Цей звичай, як правило, не мав чіткої дати, а здійснювався у період після Трійці і до Петрового дня. У давнину обряд мав аграрний зміст: «похорон», тобто прощання з весною та наступне її воскресіння, що символізувало майбутній врожай. Вважають, що слово «коструб» означає —- «нечепура», «неохайний».

Обряд здійснювався таким чином: зроблене з соломи або із смітної трави опудало вкладали у ночви і розігрували обрядову сцену похоронів, яка, як правило, закінчувалася веселощами та жартами. В основі обряду — уявлення про померлого, а потім воскреслого бога рослинності — втілення весни та плодючості. Пізніше аграрний зміст обряду забувся, перетворившись на забаву. Коструб став сприйматися як образ померлої, але колись веселої людини.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Матвєєва Н., Голобородько А. Святі та свята України. Календар церковних свят і народних традицій. Словник-довідник. — К., 1995. — 240 с.
  • Кострома, Коструб / Агапкина Т. А. // Славянские древности: Этнолингвистический словарь : в 5 т. / под общ. ред. Н. И. Толстого; Институт славяноведения РАН. — М. : Межд. отношения, 1999. — Т. 2: Д (Давать) — К (Крошки). — С. 633–635. — ISBN 5-7133-0982-7.