Третя Українська Республіка (політична партія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Політична партія «Третя Українська Республіка»
Заснована / зареєстрована 1999
Штаб-квартира Київ
Політична ідеологія лівоцентризм
Союзники, блоки ВО «Батьківщина»
Очільник партії Роман Безсмертний
Кольори червоно-білі
Кількість членів


Вебсторінка
Політика України
Політичні партії
Вибори

Третя Українська Республіка — політична партія в Україні, створена в 1999 році.

Політична партія «Третя Українська Республіка» існує паралельно з громадянською ініціативою «Третя Українська Республіка», заснованою Юрієм Луценком у 2013 році.

Попередні назви[ред. | ред. код]

  • 13 травня 1999 — 2010: Партія «Вперед, Україно!»
  • 13 квітня 2010 — 2014: Політична партія «Народна Самооборона»
  • з 1 липня 2014 — Політична партія «Третя Українська Республіка»

Історія[ред. | ред. код]

6 лютого 1999 року була заснована партія «Вперед, Україно!»[1]. Головою партії став Віктор Мусіяка. 13 травня вона була зареєстрована міністерством юстиції[1]. 22 травня відбувся перший з'їзд партії[1].

На президентських виборах 1999 року партія «Вперед, Україно!» підтримала кандидатуру Олександра Мороза. 2000 року партія припинила співпрацю з СПУ. Заступником голови партії став Володимир Сівкович. 2001 року Сівкович став виконуючим обов'язки голови партії.

У грудні 2001 році партія прийняла рішення про входження до виборчого блоку «Наша Україна». Посаду голови партії знову обійняв Віктор Мусіяка. На парламентських виборах 2002 року партія в складі виборчого блоку «Наша Україна» увійшла до Верховної ради четвертого скликання[1].

У парламентських виборах 2006 року партія «Вперед, Україно!» брала участь самостійно, але не отримала потрібної кількості голосів[1] (лише 6 934 голоси — 0,02 %, останнє місце серед 45 кандидатів).

У січні 2007 року екс-міністр внутрішніх справ України Юрій Луценко створив громадянський рух «Народна самооборона»[1]. Згодом було прийнято рішення про перетворення руху на політичну партію шляхом об'єднання з політичною партією «Вперед, Україно!», члени якої були активними учасниками руху «НС»[1].

У квітні 2007 року на об'єднавчому з'їзді партій «Вперед, Україно!» і «Християнсько-демократичного союзу» було прийнято рішення про створення виборчого блоку для участі в парламентських виборах 2007 року[1]. Пізніше ці партії увійшли до єдиного блоку націонал-демократичних сил України «Наша Україна — Народна самооборона» (НУНС)[1]. За підсумками виборів блок «Наша Україна — Народна самооборона» посів третє місце, отримавши 14,15 % голосів (72 місця в парламенті)[1]. У складі фракції НУНС в парламенті діє депутатська група «Народна Самооборона»[1].

13 квітня 2010 року партія «Вперед, Україно!» отримала свідоцтво від міністерства юстиції про перейменування партії «Вперед, Україно!» в політичну партію «Народна Самооборона»[1]. Упродовж всього існування «Народної Самооборони» її лідером був Юрій Луценко[2].

28 грудня 2011 року стало відомо, що партії «Батьківщина» і «Народна самооборона» сформують єдиний список кандидатів у депутати на парламентських виборах в 2012 році[3].

У лютому 2012 року лідер партії Юрій Луценко був засуджений до 4 років позбавлення волі[4]. Вирок був розкритикований українською опозицією і європейськими політиками як випадок політичної заангажованості та вибіркового переслідування[5][6].

У березні 2012 року Юрій Луценко заявив про те, що партія «Народна Самооборона» буде приєднана до партії «Батьківщина»[7].

19 жовтня 2012 року «Народна самооборона» разом із іншими демократичними силами, що входили до Об'єднаної опозиції «Батьківщина», підписала політичну угоду про створення коаліції демократичних сил у Верховній Раді VII скликання.

У квітні 2013 року, після виходу із Менської виправної колонії, лідер «Народної самооборони» Юрій Луценко в ефірі телеканалу ТВі повторно підтвердив, що політичний проект «Народна самооборона» припинив існувати у 2012 році, коли партія влилася із Батьківщиною напередодні виборів до ВР[8]. Проте, юридично партія не була ліквідована.

Після свого звільнення Юрій Луценко заявив про намір створити новий громадський рух «Третя Республіка», який буде прив'язано до майбутніх президентських виборів, а одним з його підсумків стане підтримка одного з кандидатів у президенти[9].

У 2014 році відбувся технічний з'їзд «Народної самооборони», на якому внесли зміни у статут, перейменували партію на «Третя Українська Республіка».

1 липня 2014 було зареєстровано нову назву партії — «Третя Українська Республіка»[10][11][12][13].

Програма, ідеологія[ред. | ред. код]

Партія виступає за повне перезавантаження влади та втілення інших рішень Майдану в життя; рішучий спротив російській агресії; європейську інтеграцію України. Робить ставку на участь молодих громадян у державотворчих процесах.

Партія також активно просувала себе в інтернеті, щоправда до того часу, як Юрій Луценко почав асоціювати себе з політичною силою Петра Порошенка[14].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н Хто ми. Народна Самооборона. Архів оригіналу за 10 вересня 2012. Процитовано 30 березня 2012. 
  2. http://www.unn.com.ua/uk/news/570484-obednannya-partiy-batkivschina-ta-narodna-samooborona.-pidsumki-spilnoyi-pres-konferentsiyi [Архівовано 12 грудня 2013 у Wayback Machine.] UNN: Об'єднання Партій «Батьківщина» Та «Народна Самооборона». Підсумки Спільної Прес-Конференції
  3. «Батьківщина» і «Народна самооборона» підуть одним списком. Архів оригіналу за 7 січня 2012. Процитовано 6 лютого 2012. 
  4. Луценко дали 4 роки. Українська правда. 27 лютого 2012. Архів оригіналу за 16 березня 2012. Процитовано 30 березня 2012. 
  5. Опозиціонери підбадьорюють Луценка своєю близькою перемогою. Українська правда. 27 лютого 2012. Архів оригіналу за 31 березня 2012. Процитовано 30 березня 2012. 
  6. У Європі і Канаді говорять про вибіркове переслідування Луценка. Українська правда. 28 лютого 2012. Архів оригіналу за 1 квітня 2012. Процитовано 30 березня 2012. 
  7. Луценко оголосив злиття з «Батьківщиною». Українська правда. 30 березня 2012. Архів оригіналу за 1 квітня 2012. Процитовано 30 березня 2012. 
  8. http://un.ua/ukr/article/444301.html [Архівовано 24 вересня 2016 у Wayback Machine.] Луценко: «Народна Самооборона» себе вичерпала
  9. Ю.Луценко спростував чутки про те, що «Третю республіку» фінансує П.Порошенко / УНН, 12 липня 2013, 12:10. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 1 липня 2014. 
  10. Для Луценка зареєстрували партію / УП, 01 липня 2014, 13:55. Архів оригіналу за 7 липня 2014. Процитовано 1 липня 2014. 
  11. Партію «ТУР» зареєстровано у Мін'юсті / Третя Українська Республіка, 01.07.14 11:07. Архів оригіналу за 7 липня 2014. Процитовано 1 липня 2014. 
  12. «ТРЕТЯ УКРАЇНСЬКА РЕСПУБЛІКА» ЛУЦЕНКА СТАЛА ПАРТІЄЮ / ТВі, 01 липня 2014, 12:16. Архів оригіналу за 7 липня 2014. Процитовано 1 липня 2014. 
  13. «Третя Українська Республіка» стала політпартією / Інтерфакс-Україна, 01.07.2014 13:30. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 1 липня 2014. 
  14. «Підозрюю, нинішня парламентська коаліція проіснує недовго» (інтерв'ю з Тарасом Стецьківом) / Високий Замок, 8 січня 2015 року 12:00. Архів оригіналу за 9 січня 2015. Процитовано 9 січня 2015. 

Посилання[ред. | ред. код]

Сучасні[ред. | ред. код]

Історичні[ред. | ред. код]