Галаганівка (Черкаський район)
| село Галаганівка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Черкаська область |
| Район | Черкаський район |
| Громада | Чигиринська міська громада |
| Рада | Чигиринська міська рада |
| Облікова картка | Галаганівка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1709 |
| Населення | 873 (на 01.01.2007)[1] |
| Площа | 3,51 км²[2] |
| Густота населення | 248,7 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 20915 |
| Телефонний код | +380 4730 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°03′19″ пн. ш. 32°43′37″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
88 м[3] |
| Водойми | р. Ірклій |
| Відстань до обласного центру |
фізична: 64 кмавтошляхами: 70 км[4] |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | м. Чигирин |
| Карта | |
  Галаганівка | |
 Галаганівка | |
| Мапа | |
| |
Галага́нівка — українське село у Черкаському районі Черкаської області, підпорядковане Чигиринській міській громаді. Розташоване на правому березі річки Тясмин, за 70 км від районного та обласного центру — міста Черкаси.
Населення — 873 чоловік (441 двір).
На заході сусідить з містом Чигирин та селом Чернече, на сході з селом Стецівка.
Історія[ред. | ред. код]
Сліди первісних людей відкрито на території села ще в епоху бронзи. У І тисячолітті до нашої ери тут проживали пращури слов'ян — місцеві землеробські племена. Згодом приходять кочівники — кімерійці, скіфи, сармати. Біля села й донині збереглися кургани скіфського періоду. Перше поселення було розміщено там, де сьогодні розташовано куток нинішнього села, названий Подолом, і тяглося однією вулицею з маленькими хатинками. Мешканцями його були селяни, які тікали від панського гніту.[джерело?]
Перший документальний запис про село у 1709 році був про те, що чигиринський полковник Гнат Галаган заснував слободу Галаганівка.
Станом на 1886 рік у селі Стецівської волості Олександрійського повіту Херсонської губернії мешкало 1172 особи, налічувалось 211 дворових господарств, існувала православна церква[5], у 1875 році відкрита церковно-приходська школа[6].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1660 осіб (810 чоловічої статі та 850 — жіночої), з яких 1650 — православної віри[7].
До Другої світової війни в селі працювали сільськогосподарські артілі «Правда» та «Більшовицький сигнал».
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1074 особи, з яких 463 чоловіки та 611 жінок[8].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 924 особи[9].
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[10]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 96,33 % |
| російська | 3,13 % |
| білоруська | 0,22 % |
| молдовська | 0,11 % |
| інші | 0,21 % |
Сучасність[ред. | ред. код]
У селі розташовано фермерське господарство І. Ф. Беспалого, який орендує земельні паї жителів села і землі сільської ради та займається вирощуванням зернових культур і тваринництвом.
На території Галаганівки розташовано навчально-виховний комплекс І-ІІІ ступенів, поштове відділення, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, 3 магазини, триває робота з газифікації села.
У центрі села споруджено обеліск Слави, на якому викарбувані імена 142 жителів Галаганівки, які загинули на фронтах Другої світової війни. У школі створено кімнату бойової слави, де зібрано багато матеріалів про земляків — учасників війни.
Село має футбольний клуб «Фермер», що брав участь у змаганнях чемпіонату Черкаської області.
Обеліск Слави
Школа
Персоналії[ред. | ред. код]
- Гугленко Віктор Володимирович (1969—2022) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Сторінка Чигиринської районної ради. Архів оригіналу за 3 серпня 2008. Процитовано 17 травня 2008.
- ↑ who-is-who.com.ua
- ↑ Погода в Україні
- ↑ maps.vlasenko.net(рос.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Інгульський степ. Збірник [Архівовано 20 січня 2022 у Wayback Machine.] / Упорядник В. А. Сердюк. — К.: Ярославів Вал, 2019. — с. 57
- ↑ рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-255)
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Черкаська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Черкаська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Черкаська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Джерела[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Галаганівка (Черкаський район) |
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
|
Це незавершена стаття з географії Черкаської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||
| |||||||||||
| ||||||||
