Галаганівка (Чигиринський район)
| село Галаганівка | |
|---|---|
 |
|
| Країна |  Україна |
| Область | Черкаська область |
| Район/міськрада | Чигиринський |
| Рада/громада | Галаганівська сільська рада |
| Код КОАТУУ | 7125481201 |
| Облікова картка | Галаганівка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1709 |
| Населення | 873(на 01.01.2007)[1] |
| Площа | 3,51 км²[2] |
| Густота населення | 248,7 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 20915 |
| Телефонний код | +380 4730 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°03′19″ пн. ш. 32°43′37″ сх. д. / 49.05528° пн. ш. 32.72694° сх. д.Координати: 49°03′19″ пн. ш. 32°43′37″ сх. д. / 49.05528° пн. ш. 32.72694° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
88 м[3] |
| Водойми | р. Ірклій |
| Відстань до обласного центру |
фізична: 64 км автошляхами: 70 км[4] |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 20915, с. Галаганівка; тел. 93-2-38 |
| Сільський голова | Кисіль Леонід |
| Карта | |
 Галаганівка
|
|
Галаганівка
|
|
  |
|
Галага́нівка — українське село Чигиринського району Черкаської області. Центр сільської ради. Розташоване на правому березі річки Тясмин, на схід від районного центру — міста Чигирин, у частині Придніпровської височини, за 70 км від обласного центру — міста Черкаси.
Населення — 926 чоловік (441 двір).
На заході сусідить з містом Чигирин та селом Чернече, на сході з селом Стецівка.
Історія[ред. • ред. код]
Сліди первісних людей відкрито на території села ще в епоху бронзи. У І тисячолітті до нашої ери тут проживали пращури слов'ян — місцеві землеробські племена. Згодом приходять кочівники — кімерійці, скіфи, сармати. Біля села й донині збереглися кургани скіфського періоду. Перше поселення було розміщено там, де сьогодні розташовано куток нинішнього села, названий Подолом, і тяглося однією вулицею з маленькими хатинками. Мешканцями його були селяни, які тікали від панського гніту.
Перший документальний запис про село у 1709 році був про те, що чигиринський полковник Гнат Галаган заснував слободу Галаганівка.
Станом на 1886 рік у селі Стецівської волості Олександрійського повіту Херсонської губернії мешкало 1172 особи, налічувалось 211 дворових господарств, існувала православна церква[5].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1660 осіб (810 чоловічої статі та 850 — жіночої), з яких 1650 — православної віри[6].
До Другої світової війни в селі працювали сільськогосподарські артілі «Правда» та «Більшовицький сигнал».
Сучасність[ред. • ред. код]
У селі розташовано фермерське господарство І. Ф. Беспалого, який орендує земельні паї жителів села і землі сільської ради та займається вирощуванням зернових культур і тваринництвом.
На території Галаганівки розташовано навчально-виховний комплекс І-ІІІ ступенів, поштове відділення, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, 3 магазини, триває робота з газифікації села.
У центрі села споруджено обеліск Слави, на якому викарбувані імена 142 жителів Галаганівки, які загинули на фронтах Другої світової війни. У школі створено кімнату бойової слави, де зібрано багато матеріалів про земляків — учасників війни.
Село має футбольний клуб «Фермер», що брав участь у змаганнях чемпіонату Черкаської області.
-
Обеліск Слави
-
Школа
Посилання[ред. • ред. код]
- ↑ Сторінка Чигиринської районної ради
- ↑ who-is-who.com.ua
- ↑ Погода в Україні
- ↑ maps.vlasenko.net(рос.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-255)
Джерела[ред. • ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Галаганівка (Чигиринський район) |
- Історія міст і сіл Української РСР. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР.
|
|||||||||||
|
||||||||
