Стецівка (Чигиринський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Стецівка
Стецівка. Центр села.jpg
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район/міськрада Чигиринський район
Рада/громада Стецівська сільська рада
Код КОАТУУ 7125485501
Облікова картка Стецівка 
Основні дані
Засноване 17 століття
Населення 1347 (на 01.01.2007)[1]
Територія 74 км²[3]
Поштовий індекс 20914
Телефонний код +380 4730
Географічні дані
Географічні координати 49°02′26″ пн. ш. 32°46′10″ сх. д. / 49.04056° пн. ш. 32.76944° сх. д. / 49.04056; 32.76944Координати: 49°02′26″ пн. ш. 32°46′10″ сх. д. / 49.04056° пн. ш. 32.76944° сх. д. / 49.04056; 32.76944[2]
Середня висота
над рівнем моря
134 м
Водойми р. Чутка, р. Тясмин
Відстань до
обласного центру
67,3 (фізична) км [4]
75 (автошляхами) км
Відстань до
районного центру
11 км
Місцева влада
Адреса ради с.Стецівка
Сільський голова Профатило Олександр Васильович
Карта
Стецівка. Карта розташування: Україна
Стецівка
Стецівка
Стецівка. Карта розташування: Черкаська область
Стецівка
Стецівка
Locator Dot2.gif
Розташування села Стецівка

Стеці́вка — українське село Чигиринського району Черкаської області. Центр сільської ради. Населення — 1548 чоловік (2763 у 1972 році).

Розташування[ред.ред. код]

Село розташоване по правому березі річки Тясмин за 11 км від районного центру — міста Чигирин та за 75 км від обласного центру — міста Черкаси. Неподалік села проходить автошлях Р-10. Село є крайньою східною точкою Черкаської області.

На півночі межує з селом Вітове Чигиринського району, на півдні з селами Калантаїв, Семигір'я, Глинськ та Сніжкове Кіровоградської області.

Історія[ред.ред. код]

Село було засноване у 17 столітті.

Станом на 1886 рік у селі, центрі Стецівської волості Олександрійського повіту Херсонської губернії, мешкало 3861 особа, налічувалось 728 дворових господарств, існували школа, поштова станція, 2 лавки[5]. За 8 верст — винокуренний завод.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 4724 осіб (2371 чоловічої статі та 2353 — жіночої), з яких 4661 — православної віри[6].

Село Стецівка неодноразово згадується в автобіографічному романі Юрія Горліса-Горського (1898-1946) "Холодний Яр" (1932 р.): "

– Брати-громадяне! Ворог вирвав із наших лав одного з найкращих борців, але не піддавайтеся справедливій жадобі помсти! Хай пам’ять про Івана Компанійця вічно живе в наших серцях. Залишимо мертвого мертвим, а живе діло – для живих! Скільки разів терпіла Україна поразку і страшну руїну через те, що сини її билися між собою в час, коли на неї насувався ворог ззовні! Про це стара гетьманська столиця, на яку ви збираєтеся, могла б найбільше оповісти… Тепер на Україну насунувся страшний ворог, який руйнує і обдирає наш край, безправно вбиває тисячі й тисячі наших людей… Але з очей селян спадає полуда і Україна буде боротися, щоб повернути те, що так нерозумно віддала. Ми зможемо перемогти тільки єдністю, дружним ударом на ворога! А коцурівщина сама загине, бо вона не має під собою ґрунту! Селяни Суботова чи Стецівки підуть разом із нами, коли вийдуть з-під впливу купи авантюрників, коли побачать, що це єдиний шлях до рятунку. Не з ними, засліпленими, нам боротися, щоб тішити цим ворога! Розходьтеся спокійно по домах! Готуйте і бережіть зброю! Будьте готові кожної хвилини стати під чорний прапор Холодного Яру на захист своїх прав і України! Мусимо вернути їй радість і славу! Зірвалося і довго не змовкало могутнє «Слава!». Коли люди вже замовкли, той гук ще деякий час повторювали яри…"

Автор описує виступ 1920-го року стецівчан проти більшовицьких зайд (село було спалене, від рук російських карателів загинуло чимало стецівчан). Ю.Горліс-Горський зазначає, що на час національно-визвольної війни в Україні 1918-1923 років Стецівка, як і сусіднє c.Семигір`я, вважалися дуже великими селами.

9 серпня 1941 року німецькі війська окупували село. 9 грудня 1943 року воно було відвойоване совітами. 54 мешканця села, що воювали на фронтах Другої сітової війни нагороджені орденами і медалями. На території села є братська могила та пам'ятник 352 загиблим воїнам-односельчанам.

За радянської влади в селі працював колгосп ім. Жданова, що обробляв 4483 га землі, в тому числі 3352 га орної.

Станом на 1972 рік у селі була середня школа, клуб, 3 бібліотеки, книжковий фонд яких становив 25 600 примірників, стаціонарна кіноустановка, побутовий комбінат, медпункт, дитячі ясла, 6 магазинів, відділення зв'язку.

Визначні пам'ятки та культура[ред.ред. код]

На території сільради виявлено скарб крем'яних знарядь бронзової доби, два поселення черняхівської культури та десять курганів скіфсько-сарматської доби.

У 1956 році археологічна експедиція О. І. Тереножкіна виявила слов'янське поселення поблизу Стецівки,

Свято-Троїцька церква Української Православної Церкви Київського Патріархату

Музеї[ред.ред. код]

Природоохоронні території[ред.ред. код]

Освіта[ред.ред. код]

У селі є загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, сільський клуб, бібліотека.

Персоналії[ред.ред. код]

В селі народились:

Фотогалерея[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. Сторінка Чигиринської районної ради
  2. www.fallingrain.com(англ.)
  3. who-is-who.com.ua
  4. maps.vlasenko.net(рос.)
  5. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  6. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-259)
  7. www.warheroes.ru(рос.)

Література[ред.ред. код]