Стецівка (Чигиринський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Стецівка
Стецівка. Центр села.jpg
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район/міськрада Чигиринський район
Рада/громада Стецівська сільська рада
Код КОАТУУ 7125485501
Облікова картка Стецівка 
Locator Dot2.gif
Розташування села Стецівка
Основні дані
Засноване 17 століття
Населення 1347 (на 01.01.2007)[1]
Територія 74 км²[3]
Поштовий індекс 20914
Телефонний код +380 4730
Географічні дані
Географічні координати 49°02′26″ пн. ш. 32°46′10″ сх. д. / 49.04056° пн. ш. 32.76944° сх. д. / 49.04056; 32.76944Координати: 49°02′26″ пн. ш. 32°46′10″ сх. д. / 49.04056° пн. ш. 32.76944° сх. д. / 49.04056; 32.76944[2]
Середня висота
над рівнем моря
134 м
Водойми р. Чутка, р. Тясмин
Відстань до
обласного центру
67,3 (фізична) км [4]
75 (автошляхами) км
Відстань до
районного центру
11 км
Місцева влада
Адреса ради с.Стецівка
Сільський голова Профатило Олександр Васильович
Карта
Стецівка is located in Україна
Стецівка
Стецівка
Стецівка is located in Черкаська область
Стецівка
Стецівка

Стеці́вка — українське село Чигиринського району Черкаської області. Центр сільської ради. Населення — 1548 чоловік (2763 у 1972 році).

Розташування[ред.ред. код]

Село розташоване по правому березі річки Тясмин за 11 км від районного центру — міста Чигирин та за 75 км від обласного центру — міста Черкаси. Неподалік села проходить автошлях Р-10. Село є крайньою східною точкою Черкаської області.

На півночі межує з селом Вітове Чигиринського району, на півдні з селами Калантаїв, Семигір'я, Глинськ та Сніжкове Кіровоградської області.

Історія[ред.ред. код]

Село було засноване у 17 столітті.

Станом на 1886 рік у селі, центрі Стецівської волості Олександрійського повіту Херсонської губернії, мешкало 3861 особа, налічувалось 728 дворових господарств, існували школа, поштова станція, 2 лавки[5]. За 8 верст — винокуренний завод.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 4724 осіб (2371 чоловічої статі та 2353 — жіночої), з яких 4661 — православної віри[6].

Село Стецівка неодноразово згадується в автобіографічному романі Юрія Горліса-Горського (1898-1946) "Холодний Яр" (1932 р.): "

– Брати-громадяне! Ворог вирвав із наших лав одного з найкращих борців, але не піддавайтеся справедливій жадобі помсти! Хай пам’ять про Івана Компанійця вічно живе в наших серцях. Залишимо мертвого мертвим, а живе діло – для живих! Скільки разів терпіла Україна поразку і страшну руїну через те, що сини її билися між собою в час, коли на неї насувався ворог ззовні! Про це стара гетьманська столиця, на яку ви збираєтеся, могла б найбільше оповісти… Тепер на Україну насунувся страшний ворог, який руйнує і обдирає наш край, безправно вбиває тисячі й тисячі наших людей… Але з очей селян спадає полуда і Україна буде боротися, щоб повернути те, що так нерозумно віддала. Ми зможемо перемогти тільки єдністю, дружним ударом на ворога! А коцурівщина сама загине, бо вона не має під собою ґрунту! Селяни Суботова чи Стецівки підуть разом із нами, коли вийдуть з-під впливу купи авантюрників, коли побачать, що це єдиний шлях до рятунку. Не з ними, засліпленими, нам боротися, щоб тішити цим ворога! Розходьтеся спокійно по домах! Готуйте і бережіть зброю! Будьте готові кожної хвилини стати під чорний прапор Холодного Яру на захист своїх прав і України! Мусимо вернути їй радість і славу! Зірвалося і довго не змовкало могутнє «Слава!». Коли люди вже замовкли, той гук ще деякий час повторювали яри…"

Автор описує виступ 1920-го року стецівчан проти більшовицьких зайд (село було спалене, від рук російських карателів загинуло чимало стецівчан). Ю.Горліс-Горський зазначає, що на час національно-визвольної війни в Україні 1918-1923 років Стецівка, як і сусіднє c.Семигір`я, вважалися дуже великими селами.

9 серпня 1941 року німецькі війська окупували село. 9 грудня 1943 року воно було відвойоване совітами. 54 мешканця села, що воювали на фронтах Другої сітової війни нагороджені орденами і медалями. На території села є братська могила та пам'ятник 352 загиблим воїнам-односельчанам.

За радянської влади в селі працював колгосп ім. Жданова, що обробляв 4483 га землі, в тому числі 3352 га орної.

Станом на 1972 рік у селі була середня школа, клуб, 3 бібліотеки, книжковий фонд яких становив 25 600 примірників, стаціонарна кіноустановка, побутовий комбінат, медпункт, дитячі ясла, 6 магазинів, відділення зв'язку.

Визначні пам'ятки та культура[ред.ред. код]

На території сільради виявлено скарб крем'яних знарядь бронзової доби, два поселення черняхівської культури та десять курганів скіфсько-сарматської доби.

У 1956 році археологічна експедиція О. І. Тереножкіна виявила слов'янське поселення поблизу Стецівки,

Свято-Троїцька церква Української Православної Церкви Київського Патріархату

Музеї[ред.ред. код]

Природоохоронні території[ред.ред. код]

Освіта[ред.ред. код]

У селі є загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, сільський клуб, бібліотека.

Персоналії[ред.ред. код]

В селі народились:

Фотогалерея[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. Сторінка Чигиринської районної ради
  2. www.fallingrain.com(англ.)
  3. who-is-who.com.ua
  4. maps.vlasenko.net(рос.)
  5. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  6. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-259)
  7. www.warheroes.ru(рос.)

Література[ред.ред. код]