Каманче

Зовнішні відеофайли
	Кейхан Кальхор — учасник іранського ансамблю «The Silk Road» грає на каманче

Каманче
	Жінка грає на Каманче, Каджар, Іран, 1800-1825.Жінка грає на Каманче, Каджар, Іран, 1800-1825.
Інші назви	Каманча, Каманьях, Гіжак, Кашмірський саз
Класифікація	Смичкові інструменти
Класифікація Горнбостеля-Закса	321.311-7
Подібні інструменти	Гайчак, Ребаб, Кеменче, Ерху
	Каманче у Вікісховищі

Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 13 лютого 2022, заснована на цій версії.

Не плутати з Кеменче.

Каманче (перс. کمانچه‎, азерб. kamança; дослівно з перської означає «маленький смичок») — старовинний народний струнний смичковий інструмент, поширений в Ірані, Азербайджані, Вірменії, Туреччині, Узбекистані, Туркменістані, Афганістані та в деяких країнах Близького Сходу^[1]. Споріднений зі скрипкою^[2]. Набув популярності під час правлінь династій Сефевідів та Каджар, вважаючись у той час одним з найважливіших музичних інструментів, який використовувався на офіційних церемоніях та майже під час усіх святкових дійств. У 2015 році Іран подав заявку на включення каманче до Списку всесвітньої нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО^[2].

Традиційно каманче має три струни, проте інколи трапляються і чотириструнні каманче^[3]^[4], а ще рідше — п'ятиструнні. Не має фіксованої стандартизованої довжини, але, як правило, не перевищує 56 см, але азербайджанський каманче може бути і довший.

В Кашмірі відомий під назвою «кашмірський саз». В Казахстані, як гіжак. В Іраку — джоза.

Оспіваний у творчості класика перської поезії Нізамі Гянджеві в поемі «Хосров і Ширін»: