Пневмонія: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Едітор 1 (обговорення | внесок)
Doc James (обговорення | внесок)
Added further details translated from En W by Kateryna Moroz, Olga van der Veen, and Irina Lebedeva as part of https://en.wikipedia.org/wiki/Wikipedia:WikiProject_Medicine/Translation_task_force/RTT
Рядок 4: Рядок 4:
Image = PneumonisWedge09.JPG|
Image = PneumonisWedge09.JPG|
Caption = Рентгенографія гудного відділу, на якій видно пневмонічне затемення у правій легені.|
Caption = Рентгенографія гудного відділу, на якій видно пневмонічне затемення у правій легені.|
Alt = Рентген: показує білий клин в області правої легені рентгенівського знімку грудної клітини.|
Alt = An ray showing a white wedge in the right lung field of a chest X-ray.
DiseasesDB = 10166 |
DiseasesDB = 10166 |
ICD10 = {{ICD10|J|12||j|09}}, {{ICD10|J|13||j|09}}, {{ICD10|J|14||j|09}}, {{ICD10|J|15||j|09}}, {{ICD10|J|16||j|09}}, {{ICD10|J|17||j|09}}, {{ICD10|J|18||j|09}}, {{ICD10|P|23||p|20}} |
ICD10 = {{ICD10|J|12||j|09}}, {{ICD10|J|13||j|09}}, {{ICD10|J|14||j|09}}, {{ICD10|J|15||j|09}}, {{ICD10|J|16||j|09}}, {{ICD10|J|17||j|09}}, {{ICD10|J|18||j|09}}, {{ICD10|P|23||p|20}} |
Рядок 15: Рядок 15:
MeshID = D011014 |
MeshID = D011014 |
}}
}}

'''Пневмонія''' – це хвороба, для якої характерний [[запалення|запальний]] стан [[легенів]], що впливає перш за все на мікроскопічні повітряні міхурці, що мають назву [[альвеоли]].<ref name=RespText09>{{cite book|last=McLuckie|first=[editor] A.|title=Respiratory disease and its management|year=2009|publisher=Springer|location=New York|isbn=978-1-84882-094-4|page=51}}</ref><ref name=AcuteCare09>{{cite book |author=Leach, Richard E. |title=Acute and Critical Care Medicine at a Glance |edition=2nd |publisher=Wiley-Blackwell|year=2009 |isbn=1-4051-6139-6 |url= http://books.google.co.uk/books?id=7u_wu5VCsVQC&pg=PT168|accessdate=2011-04-21}}</ref> Зазвичай причиною є інфікування [[вірусами]] чи [[бактеріями]], значно рідше - іншими [[мікроорганізмами]], деякими [[медикамент|медичними препаратами]] та іншими хворобами, такими як [[автоімунні захворювання]].<ref name=RespText09/><ref name="isbn0-7637-6258-X">{{cite book |author=Jeffrey C. Pommerville |authorlink= |title=Alcamo's Fundamentals of Microbiology|edition=9th |publisher=Jones & Bartlett |location=Sudbury MA |year=2010 |page=323 |quote= |isbn=0-7637-6258-X |oclc=|url=http://books.google.co.uk/books?id=RJNQwQB8IxIC&pg=PA323|accessdate=}}</ref>

Зазвичай при захворюванні спостерігають наступні симптоми: [[кашель]], [[біль у грудях]], [[лихоманка]], та [[задишка|утруднене дихання]].<ref name="isbn0-8160-6397-4">{{cite book |author=Ashby, Bonnie; Turkington, Carol |title=The encyclopedia of infectious diseases|edition=3rd |publisher=Facts on File |location=New York |year=2007 |origyear= |page= 242|isbn=0-8160-6397-4|url=http://books.google.co.uk/books?id=4Xlyaipv3dIC&pg=PA242|accessdate=2011-04-21}}</ref> Для [[медична діагностика|діагностики]] застосовують рентген та культуру [[мокроти]]. Існують [[вакцини]] для попередження деяких типів пневмонії. Лікування залежить від причини захворювання. Пневмонію (яку вважають бактеріальною) лікують [[антибіотиками]]. При гострій формі пневмонії хворий, зазвичай, проходить лікування в лікарні.

Щороку на пневмонію хворіють близько 450&nbsp;мільйонів людей, сім відсотків населення планети; вона також стає причиною близько 4&nbsp;мільйонів смертей. Хоча [[Вільям Ослер]] в ХІХ<sup></sup> столітті назвав пневмонію «водієм ешелону смерті»,<ref>{{cite book|last=Osler|first=William|title=Principles and Practice of Medicine, 4th Edition|year=1901|publisher=D. Appleton and Company|location=New York|pages=108|url=http://mcgovern.library.tmc.edu/data/www/html/people/osler/PPM4th/OP400067.htm}}</ref> поява антибіотикотерапії та вакцин у ХХ столітті <sup></sup> значно збільшила кількість людей, що виживають після захворювання.<ref name=Lancet11/>Тим не менш, в країнах що розвиваються, а також серед людей похилого віку, дуже молодих та тих, що мають[[хронічні захворювання (медичні)|хронічні захворювання]], пневмонія залишається основною причиною смерті. <ref name=Lancet11/><ref>{{cite book|last=George|first=Ronald B.|title=Chest medicine : essentials of pulmonary and critical care medicine|year=2005|publisher=Lippincott Williams & Wilkins|location=Philadelphia, PA|isbn=9780781752732|pages=353|url=http://books.google.ca/books?id=ZzlX2zJMbdgC&pg=PA353|edition=5th ed.}}</ref>

==Ознаки та симптоми==
{|class="wikitable" align="right"
!colspan=2| Частота появи симптомів<ref name=Tint10/>
|-
! Симптом !! Частота появи
|-
| Кашель ||<center>79–91%</center>
|-
| Втома || <center>90%</center>
|-
| Підвищена температура || <center>71–75%</center>
|-
| Задишка || <center>67–75%</center>
|-
| Мокрота || <center>60–65%</center>
|-
| Біль у грудях || <center>39–49%</center>
|-
|}
[[File:Symptoms of pneumonia.svg|thumb|left|alt= Схема людського тіла, що відображує основні симптоми пневмонії|300px|Основні симптоми інфекційної пневмонії]]

У хворих на інфекційну пневмонію часто спостерігають [[кашель|кашель із мокротою]], [[лихоманку]] разом з [[озноб|струшуючим ознобом]],[[задишкою]], гострим або різким [[болем у грудях]] при намаганні глибоко вдихнути, а також пришвидшену [[частоту дихання]].<ref name=BMJ06/> У людей похилого віку сплутаність свідомості може бути найбільш вираженою ознакою. <ref name=BMJ06>{{cite journal |author= Hoare Z |coauthors = Lim WS|title=Pneumonia: update on diagnosis and management |journal=BMJ | year= 2006 |pages=1077–9|pmid=16675815|doi=10.1136/bmj.332.7549.1077 |url=http://www.bmj.com/content/332/7549/1077.full.pdf |volume=332 |issue= 7549|pmc= 1458569 |format=PDF}}</ref> Типовими ознаками та симптомами в дітей віком до п’яти років є: лихоманка, кашель, швидке чи утруднене дихання.<ref name=Develop11/>

Лихоманку не можна вважати характерною ознакою, адже вона має місце також і при інших поширених захворюваннях, і може бути відсутня у хворих із тяжким захворюванням чи з [[неповноцінним харчуванням]]. На додачу, кашель також часто відсутній у дітей віком менше 2-х місяців.<ref name=Develop11/> Серйозніші ознаки та симптоми можуть включати: [[центральний цианоз|посиніння шкіри]], ослаблення спраги, конвульсії, постійне блювання, дуже високу чи дуже низьку температуру або [[знижений рівень свідомості]].<ref name=Develop11/><ref name=Clinic2011/>

Бактеріальні та вірусні випадки пневмонії зазвичай супроводжуються однаковими симптомами.<ref name=WHOPrevent2012/> Деякі причини пов’язані з класичними, але не специфічними клінічними характеристиками. Пневмонія, спричинена [[легіонелою]], може супроводжуватися болем в животі, [[діареєю]] або сплутаністю свідомості,<ref>{{cite journal|last=Darby|first=J|coauthors=Buising, K|title=Could it be Legionella?|journal=Australian family physician|date=October 2008 |volume=37|issue=10|pages=812–5|pmid=19002299}}</ref>, пневмонія, спричинена [[пневмококами]], асоціюється з мокротою кольору іржі,<ref>{{cite journal|last=Ortqvist|first=A|coauthors=Hedlund, J, Kalin, M|title=Streptococcus pneumoniae: epidemiology, risk factors, and clinical features|journal=Seminars in respiratory and critical care medicine|date=December 2005|volume=26|issue=6|pages=563–74|pmid=16388428|doi=10.1055/s-2005-925523}}</ref> при пневмонії, спричиненій [[клебсієлою]], у хворих спостерігається кров’яниста мокрота, яку часто називають "смородиновим желе".<ref name=Tint10>{{cite book |author=Tintinalli, Judith E.|title=Emergency Medicine: A Comprehensive Study Guide (Emergency Medicine (Tintinalli))|publisher=McGraw-Hill Companies|location=New York|year=2010|pages=480 |isbn=0-07-148480-9 |oclc= |doi= |accessdate=}}</ref> Кров’яниста мокрота (відома як [[кровохаркання]]) може також мати місце при [[туберкульозі]], грамнегативній пневмонії та абсцесах легенів, а також при [[гострому бронхіті]].<ref name=Clinic2011/> Пневмонія, спричинена мікоплазмою, може мати місце разом із [[цервікальна лімфаденопатія|набряком лімфовузлів шиї]], [[артралгія|болем у суглобах]], або [[отит середнього вуха|інфекцією середнього вуха]].<ref name=Clinic2011/> При вірусній пневмонії [[дихання з хрипами]] більш поширене, ніж при бактеріальній пневмонії.<ref name=WHOPrevent2012/>

==Причина==
[[File:Streptococcus pneumoniae.jpg|thumb|alt= Три та один об'єкт на чорному тлі|Бактерії¬[[пневмококи]], часта причина пневмонії, під [[електронним мікроскопом]]

Найчастіше причиною пневмонії бувають інфекції, спричинені [[бактеріями]] або [[вірусами]], і набагато рідше — [[грибками]] та [[паразитами]]. Хоча існує більш 100 видів виявлених збудників інфекції, лише декілька з них несуть викликають більшість випадків захворювання. Змішана дія вірусів та бактерій може викликати до 45% випадків інфікування у дітей та 15% випадків у дорослих.<ref name=Lancet11/> Збудник не може бути ізольований в близько половині випадків, незважаючи на ретельне тестування.<ref name=EBMED05/>

Термін ''пневмонія'' іноді застосовується більш широко до будь-якого стану, результатом якого стає [[запалення]] легенів (спричинене, наприклад, [[автоімунними захворюваннями]], хімічними опіками чи реакціями на препарати); однак, такі запалення слід називати точнішим терміном [[пневмоніт]].<ref name="isbn0-7234-3200-7">{{cite book |author=Lowe, J. F.; Stevens, Alan |authorlink=|editor= |others= |title=Pathology |edition=2nd |publisher=Mosby |location=St. Louis |year=2000 |page=197 |isbn=0-7234-3200-7|oclc= |doi= |url=http://books.google.co.uk/books?id=AfVxLi4QTZQC&pg=PA197|accessdate=}}</ref><ref>{{cite book|last=Snydman|first=editors, Raleigh A. Bowden, Per Ljungman, David R.|title=Transplant infections|year=2010|publisher=Wolters Kluwer Health/Lippincott Williams & Wilkins|location=Philadelphia|isbn=978-1-58255-820-2|page=187|url=http://books.google.com/books?id=NWa4FJv-eBYC&pg=PA447|edition=3rd}}</ref> Збудники інфекції раніше поділяли на «типові» та «атипові», на основі їх очікуваного прояву, але такий поділ не був підтриманий доказами, таким чином, його більше не підкреслюють. <ref name=M32/>

Умови та фактори ризику, що провокують пневмонію, включають: куріння, імунодефіцит, алкоголізм, [[хронічну обструктивну хворобу легенів]], [[хронічну хворобу нирок]] та [[хворобу печінки]].<ref name=Clinic2011/> Застосування кислотопригнічуючих медикаментів — таких як [[інгібітори протонної помпи]] чи [[блокатори H2 ]] — пов’язане з підвищеним ризиком<ref>{{cite journal|last=Eom|first=CS|coauthors=Jeon, CY; Lim, JW; Cho, EG; Park, SM; Lee, KS|title=Use of acid-suppressive drugs and risk of pneumonia: a systematic review and meta-analysis|journal=CMAJ : Canadian Medical Association journal = journal de l'Association medicale canadienne|date=22 February 2011|volume=183|issue=3|pages=310–9|pmid=21173070|doi=10.1503/cmaj.092129|pmc=3042441}}</ref> пневмонії. Похилий вік також підвищує ризик пневмонії.<ref name=Clinic2011/>

===Бактерії===
Бактерії є найбільш поширеною причиною [[позалікарняної пневмонії]] (CAP), причому [[пневмококи]] виділяють приблизно у 50% випадків.<ref name=Rad07/><ref name=EOP10>{{cite journal |author=Anevlavis S | coauthors = Bouros D |title=Community acquired bacterial pneumonia|journal=Expert Opin Pharmacother |volume=11 |issue=3 |pages=361–74 |year=2010|month=February|pmid=20085502|doi=10.1517/14656560903508770 }}</ref> Серед інших бактерій, що виділяють часто: [[гемофільна паличка]] - 20%, ''[[Chlamydophila pneumoniae]]'' - 13%, та [[мікоплазма пневмонії]] - 3%;<ref name=Rad07/> [[золотистий стафілокок]]; '[[мораксела катараліс]] '; ''[[Legionella pneumophila]]'' та [[грам-негативні бацили]].<ref name=EBMED05/> Деякі [[стійкість до препаратів|стійкі до препаратів]] варіанти вищевказаних інфекцій стають все більш поширеними, включаючи стійкий до препаратів пневмокок (DRSP) та [[метицилін-резистентний золотистий стафілокок]](MRSA).<ref name=Clinic2011/>

Поширення бактерій прискорюється за наявності факторів ризику.<ref name=EBMED05/> [[Алкоголізм]] пов’язують із пневмококом, [[анаеробними організмами]] та мікобактерією туберкульозу; куріння сприяє дії пневмококу, ''Haemophilus influenzae'', ''Moraxella catarrhalis' та ''Legionella pneumophila''. З контактом з птахами пов’язують ''[[Chlamydia psittaci]]''; сільськогосподарськими тваринами — ''[[Coxiella burnetti]]''; аспірацію вмісту шлунку – з [[анаеробними організмами]] а [[кістозний фіброз]] – з ''[[Pseudomonas aeruginosa]]'' і золотистим стафілококом.<ref name=EBMED05/> Пневмокок більш поширений узимку<ref name=EBMED05/> і його слід підозрювати в осіб, для яких характерна аспірація великої кількості [[анаеробних організмів]].<ref name=Clinic2011/>

===Віруси===
В дорослих, на [[віруси]] припадає близько третини випадків пневмонії,<ref name=Lancet11/> а в дітей ця кількість складає близько 15%. <ref name=M31/> Серед найпоширеніших: [[риновірус]]и, [[коронавірус]]и, [[вірус гриппу]], [[респіраторно-синцитіальний вірус]] (RSV), [[аденовірус]] та [[парагрипозна інфекція]].<ref name=Lancet11/><ref name=Viral09/> [[Вірус простого герпесу]] дуже рідко стає причиною пневмонії, за виключенням наступних груп: новонароджені, хворі на рак, пацієнти після пересадки органів та люди, що мають значні опіки.<ref name=Text2010>{{cite book|last=Behera|first=D.|title=Textbook of pulmonary medicine|year=2010|publisher=Jaypee Brothers Medical Pub.|location=New Delhi|isbn=8184487495|pages=391–394|url=http://books.google.ca/books?id=0TbJjd9eTp0C&pg=PA391|edition=2nd }}</ref> Серед пацієнтів після [[трансплантації органів]] чи тих, що з іншої причини мають [[імунну недостатність]], достатньо високий рівень пневмонії, спричиненої [[цитомегаловірусом]].<ref name=M31/><ref name=Text2010/> Хворі, що мають вірусні інфекції можуть бути вторинно інфіковані такими бактеріями, як пневмококи, золотисті стафілококи чи гемофільна паличка, особливо за наявності інших проблем зі здоров’ям.<ref name=Clinic2011/><ref name=M31/> В різні періоди року домінують різні віруси, наприклад, протягом сезону грипу інфлюенца є причиною майже половини випадків, спричинених вірусом.<ref name=M31/> Спалахи інших вірусів також можуть іноді мати місце, включаючи ''[[хантавіруси]]'' та ''[[коронавірус]]''.<ref name=M31/>

===Грибки===
Пневмонія, спричинена грибками не є типовою, але має місце частіше в пацієнтів з [[імунодефіцит|послабленим імунітетом]] через [[СНІД]], [[імуносупресивні препарати] чи інші медичні проблеми.<ref name=EBMED05/><ref name=Fungus2009>{{cite book|last=Maskell|first=Nick|title=Oxford desk reference.|year=2009|publisher=Oxford University Press|location=Oxford|isbn=9780199239122|pages=196|url=http://books.google.ca/books?id=MfEUkzQQ1BEC&pg=PA196|coauthors=Millar, Ann}}</ref> Найчастіше його спричиняють ''[[гістоплазмоз|Histoplasma capsulatum]]'', бластоміцети, ''[[Cryptococcus neoformans]]'', ''[[Pneumocystis jiroveci]]'' та ''[[Coccidioides immitis]]''. [[Гістоплазмоз]] найбільш поширений у [[басейн Міссісіпі|басейні річки Міссісіпі]], а [[кокцидіоїдомікоз]] найбільш поширений в [[південно-західних штатах США]].<ref name=EBMED05/> Кількість таких випадків росла в другій половині ХХ століття через зростання кількості подорожей та послаблення імунітету у населення.<ref name=Fungus2009/>
===Паразити===
Деякі види [[паразитів]] можуть уражати легені, включаючи: ''[[Toxoplasma gondii]]'', ''[[Strongyloides stercoralis]]'',''[[Ascaris lumbricoides]]'' та ''[[Plasmodium malariae]]''.<ref name=M37>Murray and Nadel (2010). Chapter 37.</ref> Ці організми зазвичай потрапляють в тіло через прямий контакт зі шкірою, ковтання чи комах, що їх переносять.<ref name=M37/>За виключенням ''[[Paragonimus westermani]]'', більшість паразитів не впливають прямо на легені, але уражають легені вторинно, після враження інших місць.<ref name=M37/> Деякі паразити, особливо ті, що належать до аскарид та стронгілоїдів, стимулюють сильну [[еозинофільну]] реакцію, що може стати причиною [[еозинофільної пневмонії]].<ref name=M37/> При інших інфекціях, таких як малярія, вплив на легені, в першу чергу, спричинений цитокін-індукованими системними запаленнями.<ref name=M37/> У [[розвинутих країнах]] ці інфекції найчастіше зустрічаються в людей, що повертаються з подорожей, чи іммігрантів.<ref name=M37/> Загалом, ці інфекції найбільш поширені у людей з імунодефіцитом.<ref>{{cite journal|last=Vijayan|first=VK|title=Parasitic lung infections.|journal=Current opinion in pulmonary medicine|date=2009 May|volume=15|issue=3|pages=274–82|pmid=19276810}}</ref>

=== Невизначене походження===
Ідіопатична інтерстиціальна пневмонія або неінфекційна пневмонія <ref>{{cite book|first=ed. in chief Richard K. Root. Eds. Francis Waldvogel|title=Clinical infectious diseases : a practical approach|year=1999|publisher=Oxford Univ. Press|location=New York, NY [u.a.]|isbn=978-0-19-508103-9|page=833|url=http://books.google.com/books?id=zvCOpighJggC&pg=PA833}}</ref> — це клас [[дифузних захворювань легенів]]. Вони включають: [[дифузне альвеолярне ураження]], [[організуючу пневмонію]], [[неспецифічну інтерстиціальну пневмонію]], [[лімфоцитарну інтерстиціальну пневмонію]], [[десквамативну інтерстиціальну пневмонію]], [[респіраторне бронхіолітичне інтерстиціальне захворювання легенів]] та [[звичайну інтерстиціальну пневмонію]].<ref>{{cite book|first=Volume editors, Ulrich Costabel|title=Diffuse parenchymal lung disease : ... 47 tables|year=2007|publisher=Karger|location=Basel|isbn=978-3-8055-8153-0|page=4|edition=[Online-Ausg.]}}</ref>

==Патофізіологія==
[[File:New Pneumonia cartoon.jpg|thumb|alt=Схема легенів людини з порожньою окружністю праворуч, що представляє нормальну альвеолу, та іншою ліворуч, що показує альвеолу, заповнену рідиною, як при пневмонії|Пневмонія наповнює легені [[альвеола|альвеоли]] рідиною, перешкоджаючи оксигенації. Альвеола ліворуч нормальна, в той час як праворуч наповнена рідиною в результаті пневмонії.]]
Пневмонія часто починається як [[інфекція верхніх дихальних шляхів]], що переміщується до нижньої частини дихальних шляхів.<ref name=PedNA09>{{cite journal|last=Ranganathan|first=SC|coauthors=Sonnappa, S|title=Pneumonia and other respiratory infections|journal=Pediatric clinics of North America|date=February 2009 |volume=56|issue=1|pages=135–56, xi|pmid=19135585|doi=10.1016/j.pcl.2008.10.005}}</ref>

=== Віруси ===
Віруси вражають легені у кілька способів. Респіраторно-сенцитіальним вірусом зазвичай заражаються, коли торкаються заражених об’єктів, а потім - очей чи носа. <ref name=M31>Murray and Nadel (2010). Chapter 31.</ref> Інші вірусні інфекції потрапляють до організму повітряно-капельним шляхом через носову чи ротову порожнини.<ref name=Clinic2011/> Як тільки вірус опиняється у верхніх дихальних шляхах, він пробирається до легень, проникаючи у поверхневий шар клітин верхніх дихальних шляхів, альвеоли чи [[легеневу паренхіму]].<ref name=M31/> Такі віруси як кір та простий герпес вражають легені через кров.<ref name=Gary2010>{{cite book|last=al.]|first=editors, Gary R. Fleisher, Stephen Ludwig ; associate editors, Richard G. Bachur ... [et|title=Textbook of pediatric emergency medicine|year=2010|publisher=Wolters Kluwer/Lippincott Williams & Wilkins Health|location=Philadelphia|isbn=1605471593|pages=914|url=http://books.google.ca/books?id=a7CqcE1ZrFkC&pg=PA914|edition=6th ed.}}</ref> Враження легень може призвести відмирання клітин різних ступенів.<ref name=M31/> Реакція імунної системи на враження легень інфекцією може їх ще більше пошкодити.<ref name=M31/> [[Білі кров’яні тільця]], переважно [[мононуклеарні клітини]], в першу чергу провокують інфекцію.<ref name=Gary2010/> Разом із легенями також інфікуються інші [[орган (анатомія)|органи]], що призводить до порушення інших функцій тіла. Віруси спричиняють бактеріальні інфекції у тілі; таким чином може розпочатися бактеріальна пневмонія як [[супутнє]] захворювання.<ref name=Viral09>{{cite journal|author=Figueiredo LT |title=Viral pneumonia: epidemiological, clinical, pathophysiological and therapeutic aspects |journal=J Bras Pneumol |volume=35 |issue=9 |pages=899–906 |year=2009 |month=September |pmid=19820817|doi=10.1590/S1806-37132009000900012}}</ref>

===Бактерії===
Більшість бактерій вражають легені через [[вдихання]] малих організмів, що знаходяться у горлі та носі.<ref name=Clinic2011/> Таке трапляється із половиною людей під час сну.<ref name=M32/> У горлі завжди присутні бактерії, але ті, що є [[заразні|потенційно інфекційні]], приживаються у ньому лише за певних умов та у певний час. <ref name=M32/> Меншість бактерій, як наприклад, [[мікобактеріальний туберкульоз]] та ''[[Legionella pneumophila]]'', вражають легені повітряно-капельним шляхом.<ref name=Clinic2011/> Бактерії можуть розповсюджуватися через кров. <ref name=WHOPrevent2012/> Як тільки бактерія потрапляє у легені, вона прагне проникнути у простір між клітинами та між альвеолами, де [[макрофаги]] та [[нейтрофіли]] (захисні [[білі кров’яні тільця]]) намагаються блокувати активність бактерій.<ref>{{cite book|last=Hammer|first=edited by Stephen J. McPhee, Gary D.|title=Pathophysiology of disease : an introduction to clinical medicine|year=2010|publisher=McGraw-Hill Medical|location=New York|isbn=0071621679|pages=Chapter 4|edition=6th ed.}}</ref> Нейтрофіли виділяють [[цитокіни]], спричиняючи загальну активацію імунної системи.<ref name=Fein2006>{{cite book|last=Fein|first=Alan|title=Diagnosis and management of pneumonia and other respiratory infections|year=2006|publisher=Professional Communications|location=Caddo, OK|isbn=1884735630|pages=28–29|url=http://books.google.ca/books?id=hKdcHK719qgC&pg=PA28|edition=2nd ed.}}</ref> Все це призводить до жару, ознобу та втоми, що притаманні бактеріальній пневмонії.<ref name=Fein2006/> Нейтрофіли, бактерії та рідина із навколишніх кров’яних судин заповнюють альвеоли. Це виявляється на флюорограмі у вигляді ущільнень.<ref>{{cite book|last=Kumar|first=Vinay|title=Robbins and Cotran pathologic basis of disease.|year=2010|publisher=Saunders/Elsevier|location=Philadelphia, PA|isbn=1416031219|pages=Chapter 15|edition=8th ed.}}</ref>

==Діагностика==
{{listen
| filename =Crackles pneumoniaO.ogg
| title = Вологі хрипи
| description = Вологі хрипи, почуті у легенях людини з пневмонією за допомогою стетоскопу.
| format = [[Ogg]]
}}
Діагностика пневмонії звичайно базується на сполученні фізіологічних ознак та [[рентгенограмі грудної клітки]].<ref name=Diag10>{{cite journal|last=Lynch|first=T|coauthors=Bialy, L, Kellner, JD, Osmond, MH, Klassen, TP, Durec, T, Leicht, R, Johnson, DW|title=A systematic review on the diagnosis of pediatric bacterial pneumonia: when gold is bronze|journal=PLoS ONE|date=2010-08-06|volume=5|issue=8|pages=e11989|pmid=20700510|doi=10.1371/journal.pone.0011989|pmc=2917358|editor1-last=Huicho|editor1-first=Luis}}</ref> Проте, кінцевий діагноз поставити буде важко через те, що не існує таких тестів, за результатами яких можна було б розрізнити походження інфекції: бактеріальне чи не бактеріальне.<ref name=Lancet11/><ref name=Diag10/> [[Всесвітня організація охорони здоров’я]] визначає пневмонію у дітей, клінічно опираючись на наявність у них [[кашлю]] чи важкості дихання та прискореної частоти дихання, втягнення грудної клітки чи зменшений рівень свідомості.<ref name=WHOBook/> Прискорена частота дихання - більша, ніж 60 вдихів на хвилину у дітей до 2-х місяців, 50 вдихів на хвилину у дітей від 2-х місяців до року або більша, ніж 40 вдихів на хвилину у дітей від року до 5-ти років.<ref name=WHOBook>{{cite book|last=Ezzati|first=edited by Majid|title=Comparative quantification of health risks|year=2004|publisher=Organisation mondiale de la santé|location=Genève|isbn=978-92-4-158031-1|page=70|url=http://books.google.com/books?id=ACV1jEGx4AgC&pg=PA70|coauthors=Lopez, Alan D., Rodgers, Anthony, Murray, Christopher J.L.}}</ref> У дітей із прискореною частотою дихання та втягненням грудної клітки швидше виявляється [[чутливість та специфічність|чутливість]], ніж [[вологі хрипи]] у грудній клітці під час прослуховування [[стетоскопом]].<ref name=Develop11/>

У дорослих обстеження загалом непотрібні у випадках середньої важкості<ref name=BTS09/>: ризик наявності пневмонії малий, якщо всі [[життєві ознаки]] та [[аускультація грудної клітки|аускультація]] у нормі.<ref>{{cite journal|last=Saldías|first=F|coauthors=Méndez, JI, Ramírez, D, Díaz, O|title=[Predictive value of history and physical examination for the diagnosis of community-acquired pneumonia in adults: a literature review]|journal=Revista medica de Chile|date=April 2007|volume=135|issue=4|pages=517–28|pmid=17554463}}</ref> Особам, які потребують госпіталізації, слід провести обстеження: [[пульсоксиметрію]], [[радіограму грудної клітки]] та [[забір крові]] — включаючи [[загальний аналіз крові]], аналіз на [[електроліти сироватки]], аналіз на рівень [[C-реактивного білка]], а можливо і [[печінкові проби]]<ref name=BTS09/> Діагноз [[грипоподібного захворювання]] можна ставити, базуючись на ознаках та симптомах; однак, для підтвердження зараження саме інфлюенцою слід провести необхідні для цього аналізи.<ref name=ILI05>{{cite journal|last=Call|first=SA|coauthors=Vollenweider, MA, Hornung, CA, Simel, DL, McKinney, WP|title=Does this patient have influenza?|journal=JAMA: the Journal of the American Medical Association|date=2005-02-23|volume=293|issue=8|pages=987–97|pmid=15728170|doi=10.1001/jama.293.8.987}}</ref> Таким чином, лікування часто ґрунтується на наявності грипу у певній громаді чи на [[швидкий діагностичний аналіз на грип|швидкому аналізі на інфлюенцу]].<ref name=ILI05/>

===Медичний огляд===
[[Медичний огляд]] іноді може показати [[гіпотензію|низький кров’яний тиск]], [[тахикардію|високий серцевий ритм]] чи низьке [[оксигенація (медична)|насичення киснем]].<ref name=Clinic2011/> Частота дихання може бути пришвидшеною, і може передувати іншим симптомам за день-два.<ref name=Clinic2011/><ref name=M32/> Обстеження грудної клітки може показати норму, але також і зменшену екскурсію грудної клітки у враженій частині. Звуки важкого дихання, що чути у великих дихальних шляхах, які передаються через запалені легені, мають назву [[бронх|бронхіальне]] дихання; його чути через [[аускультацію]] [[стетоскопом]].<ref name=Clinic2011/> [[Вологі хрипи]] (хрипи) можна почути у враженій частині підчас [[інгаляція|інгаляції]].<ref name=Clinic2011/> [[Перкусія (медична)|Перкусія]] може бути приглушеною у враженій частині легень та швидше збільшеною, ніж зменшеною; [[голосовий резонанс|голосовий резонанс]] відрізняє пневмонію від [[плеврального випоту]].<ref name=BMJ06/>

===Діагностичні знімки===
[[File:CTpnemonia09.JPG|thumb|alt=Чорно-білий знімок показує внутрішні органи у поперечному зрізі на знімку КТ. Там де слід очікувати чорне ліворуч, можна побачити білу область із чорними рисками, що проходять крізь неї.|КТ грудної клітини показує правосторонню пневмонію (ліва сторона знімку).]]
[[Рентгенографія]] часто використовується у діагностиці.<ref name=Develop11/> Пацієнтам із хворобою середньої важкості її проводять лише тоді, коли можливе ускладнення або ж тоді, коли діагноз непевний.<ref name=Develop11/><ref name=BTS09>{{cite journal|last=Lim|first=WS|coauthors=Baudouin, SV, George, RC, Hill, AT, Jamieson, C, Le Jeune, I, Macfarlane, JT, Read, RC, Roberts, HJ, Levy, ML, Wani, M, Woodhead, MA, Pneumonia Guidelines Committee of the BTS Standards of Care, Committee|title=BTS guidelines for the management of community acquired pneumonia in adults: update 2009|journal=Thorax|date=October 2009 |volume=64 |issue=Suppl 3|pages=iii1–55|pmid=19783532|doi=10.1136/thx.2009.121434}}</ref> Якщо особа важко хвора і підлягає госпіталізації, то рентгенографія обов’язкова.<ref name=BTS09/> Результати не завжди співпадають із важкістю хвороби, і також за ними не можна впевнено розрізнити бактеріальну інфекцію від вірусної.<ref name=Develop11/>

За результатами рентгенограми можна класифікувати [[дольову пневмонію]], [[бронхопневмонію]] (відому також як лобулярна пневмонія) та [[інтерстиціальну пневмонію]].<ref>{{cite book|last=Helms|first=editors, William E. Brant, Clyde A.|title=Fundamentals of diagnostic radiology|publisher=Wolters Kluwer/Lippincott Williams & Wilkins|location=Philadelphia|isbn=9781608319114|pages=435|url=http://books.google.ca/books?id=o_4eoeOinNgC&pg=PA435|edition=4th ed.}}</ref> Бактеріальна, позалікарняна, пневмонія класично показує [[ущільнення легень]] однієї [[бронхолегеневий сегмент|сегментарної долі легень]], що у свою чергу відоме як дольова пневмонія.<ref name=Rad07/> Проте, результати можуть різнитися, й інші зразки можуть показати інші типи пневмонії.<ref name=Rad07/> Аспіраційна пневмонія може бути у вигляді двостороннього затемнення в першу чергу в основі легень та з правого боку.<ref name=Rad07/> Рентгенограми вірусної пневмонії можуть виглядати як норма, занадто розширені легені, наявні осередкові області з обох боків або ж показувати типове для бактеріальної пневмонії дольове ущільнення.<ref name=Rad07/> Радіологічні показники можуть і не відобразитись на перших стадіях хвороби, особливо, якщо має місце зневоднення; чи, коли їх важко інтерпретувати у пацієнтів з [[ожиріння|ожирінням]] або у тих, хто має захворювання легенів в анамнезі.<ref name=Clinic2011/> [[Сканування КТ]] може надати додаткову інформацію у невизначених випадках.<ref name=Rad07/>

===Бактеріологічне дослідження===
Пацієнтам, які проходять лікування вдома, не варто проводити дослідження на визначення збудника хвороби. Це неефективно і зазвичай не впливає на хід та вибір лікування.<ref name=Develop11/> Хворим, які не реагують на лікування, слід провести [[посів мокроти]], а хворим із хронічним вологим кашлем — посів на ''[[мікобактерії туберкульозу]]''.<ref name=BTS09/> Аналіз на інші специфічні організми рекомендовано проводити під час спалахів хвороби, у цілях громадської охорони здоров’я.<ref name=BTS09/> Госпіталізованим пацієнтам із важкою формою хвороби слід провести обидва аналізи: посів мокроти та [[аналіз крові]],<ref name=BTS09/> а також варто зробити аналіз сечі на [[антигени]] до легіонели' та стрептококу.<ref name=IDSA2007/> Вірусні інфекції можуть бути виявлені за допомогою [[посіву]] або [[полімеразної ланцюгової реакції]] (ПЛР), серед інших методів.<ref name=Lancet11/> За допомогою звичайних мікробіологічних аналізів збудник виявляють лише у 15% випадків.<ref name=BMJ06/>

===Класифікація===
[[Пневмоніт]] означає [[запалення]] легень; пневмонія означає пневмоніт, зазвичай інфекційній, але іноді неінфекційний, що має додаткову ознаку - [[ущільнення легенів]].<ref>{{cite book|title=Stedman's medical dictionary.|year=2006|publisher=Lippincott Williams & Wilkins|location=Philadelphia|isbn=978-0-7817-6450-6|edition=28th}}</ref>Типово пневмонію класифікують за тим, де та як вона могло бути набута: [[побутова пневмонія|побутова]],[[аспіраційна пневмонія|аспіраційна]], [[пневмонія, пов’язана із наданням медичної допомоги|пов’язана із наданням медичної допомоги]], [[внутрішньо-лікарняна пневмонія|внутрішньо-лікарняна]] та [[вентиляторна пневмонія]].<ref name=Rad07>{{cite journal|last=Sharma|first=S|coauthors=Maycher, B, Eschun, G|title=Radiological imaging in pneumonia: recent innovations|journal=Current Opinion in Pulmonary Medicine|date=May 2007|volume=13|issue=3|pages=159–69|pmid=17414122|doi=10.1097/MCP.0b013e3280f3bff4}}</ref> Пневмонію також класифікують за областю враження легенів: [[дольова пневмонія]], [[бронхіальна пневмонія]] та [[гостра інтерстиціальна пневмонія]];<ref name=Rad07/> чи за збудником.<ref>{{cite journal|last=Dunn|first=L|title=Pneumonia: classification, diagnosis and nursing management|journal=Nursing standard (Royal College of Nursing (Great Britain) : 1987)|date=2005 June 29-July 5|volume=19|issue=42|pages=50–4|pmid=16013205}}</ref> Пневмонія у дітей має ще одну допоміжну класифікацію, що базується на ознаках та симптомах: легка, важка та дуже важка.<ref>{{cite book|last=organization|first=World health|title=Pocket book of hospital care for children : guidelines for the management of common illnesses with limited resources.|year=2005|publisher=World Health Organization|location=Geneva|isbn=978-92-4-154670-6|page=72|url=http://books.google.com/books?id=xbkbRG5XYxsC&pg=PA72}}</ref>

===Диференціальна ліагностика===
Ряд хвороб має той же набір ознак та симптомів, що і пневмонія, як то: [[хронічна обструктивна хвороба легень]] (ХОХЛ), [[астма]], [[набряк легенів]], [[бронхоектазія або розширення бронхів]], [[рак легенів]] та [[емболія судин легенів]].<ref name=BMJ06/> На відміну від пневмонії, астма та ХОХЛ типово представлені [[хрипами]], набряком легенів із нетиповою [[електрокардіограмою]]. Рак та бронхоектазія супроводжуються довготривалим кашлем, а емболія судин легенів — гострим нападом різкого болю у грудях та [[задишкою]].<ref name=BMJ06/>

==Профілактика==
Профілактика включає [[щеплення]], дослідження середовища та адекватне лікування інших проблем зі здоров’ям. <ref name=Develop11/> Вважають, що за вжиття необхідних профілактичних заходів, проведених у всьому світі, смертність серед дітей можна зменшити на 400 000, а якщо повсюдно застосувати доступне правильне лікування, то дитячу смертність можна знизити ще на 600 000. <refname=WHOPrevent2012/>

===Щеплення===
[[Щеплення]] — профілактика певних бактеріальних та вірусних пневмоній як у дітей, так і у дорослих. [[Вакцина від грипу]] вважається помірно ефективною проти грипу A і Б.<ref name=Lancet11/><ref>{{cite journal|last=Jefferson|first=T|coauthors=Di Pietrantonj, C, Rivetti, A, Bawazeer, GA, Al-Ansary, LA, Ferroni, E|title=Vaccines for preventing influenza in healthy adults|journal=Cochrane database of systematic reviews|date=2010-07-07|issue=7|pages=CD001269|pmid=20614424|doi=10.1002/14651858.CD001269.pub4|editor1-last=Jefferson|editor1-first=Tom}}</ref> [[Центр профілактики і контролю захворюваності]] (ЦПКЗ) радить щорічне щеплення особам віком від 6 місяців.<ref>{{cite web|title=Seasonal Influenza (Flu)|url=http://www.cdc.gov/flu/|work=Center for Disease Control and Prevention|accessdate=29 June 2011}}</ref> Щеплення працівників сфери охорони здоров’я знижує ризик вірусної пневмонії серед пацієнтів. <ref name=IDSA2007>{{cite journal|last=Mandell|first=LA|coauthors=Wunderink, RG; Anzueto, A; Bartlett, JG; Campbell, GD; Dean, NC; Dowell, SF; File TM, Jr; Musher, DM; Niederman, MS; Torres, A; Whitney, CG; Infectious Diseases Society of, America; American Thoracic, Society|title=Infectious Diseases Society of America/American Thoracic Society consensus guidelines on the management of community-acquired pneumonia in adults|journal=Clinical infectious diseases : an official publication of the Infectious Diseases Society of America|date=1 March 2007 |volume=44 |issue=Suppl 2|pages=S27–72|pmid=17278083|doi=10.1086/511159}}</ref> У випадку спалахів грипу, препарати типу [[амантадин]] чи [[римантадин]] можна застосовувати як профілактичні.<ref name=jefferson>{{cite journal |author=Jefferson T | coauthors = Deeks JJ, Demicheli V, Rivetti D, Rudin M |title=Amantadine and rimantadine for preventing and treating influenza A in adults|journal=Cochrane Database Syst Rev |issue=3 |pages=CD001169 |year=2004 |pmid=15266442|doi=10.1002/14651858.CD001169.pub2|editor1-last=Jefferson |editor1-first=Tom}}</ref> Невідома ефективність [[занамивіру]] чи [[озелтамивіру]], тому що виробник озелтамивіру відмовився надати результати дослідження для незалежного аналізу.<ref>{{cite journal|last=Jefferson|first=T|coauthors=Jones, MA; Doshi, P; Del Mar, CB; Heneghan, CJ; Hama, R; Thompson, MJ|title=Neuraminidase inhibitors for preventing and treating influenza in healthy adults and children|journal=Cochrane database of systematic reviews |date=18 January 2012|volume=1|pages=CD008965|doi=10.1002/14651858.CD008965.pub3|pmid=22258996|editor1-last=Jefferson|editor1-first=Tom}}</ref>

Щеплення від [[гемофільної палочки]] та [[пневмококу]] мають достатньо доказів на підтвердження своєї ефективності.<ref name=PedNA09/> Щеплення дітей від пневмококів призвело до зниження випадків зараження цими інфекціями серед дорослих, тому що більшість дорослих інфікуються від дітей. [[Протипневмококова полісахаридна вакцина|Пневмококова вакцина]] доступна для дорослих та була винайдена задля зниження ризику [[інвазивного пневмококового захворювання]].<ref>{{cite journal|last=Moberley|first=SA|coauthors=Holden, J, Tatham, DP, Andrews, RM|title=Vaccines for preventing pneumococcal infection in adults|journal=Cochrane database of systematic reviews|date=2008-01-23|issue=1|pages=CD000422|pmid=18253977|doi=10.1002/14651858.CD000422.pub2|editor1-last=Andrews|editor1-first=Ross M}}</ref> Інші визнанні ефективними у профілактиці пневмонії вакцини включають: вакцини від [[протикоклюшева вакцина|коклюшу]], [[вакцина від вітряної віспи|вітрянки]] та [[вакцина від кору|кору]].<ref name=CDCPrev2012/>

===Інше ===
[[Відмова від паління]]<ref name=BTS09/> та зменшення [[забруднення повітря]] всередині приміщення, як наприклад, підчас приготування їжі на дровах, чи від [[фекалій|навозу]], рекомендується у профілактичних цілях.<ref name=Develop11/><ref name=WHOPrevent2012/> Виявилось, що паління є єдиним найбільшим фактором ризику пневмококової пневмонії у тих дорослих, які не мають проблем зі здоров’ям.<ref name=IDSA2007/> Гігієна рук та прикривання роту підчас кашлю також може стати ефективним профілактичним заходом.<ref name=CDCPrev2012/> Застосування [[хірургічних масок]] хворими теж може попередити хворобу.<ref name=IDSA2007/>

Належне лікування основних хвороб (таких як [[ВІЛ/СНІД]], [[цукровий діабет]] та [[неповноцінне харчування]]) може знизити ризик пневмонії.<ref name=WHOPrevent2012>{{cite web|title=Pneumonia (Fact sheet N°331)|url=http://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs331/en/|work=World Health Organization|date=August 2012}}</ref><ref name=CDCPrev2012>{{cite web|title=Pneumonia Can Be Prevented — Vaccines Can Help|url=http://www.cdc.gov/features/Pneumonia/|work=Centers for Disease Control and Prevention|accessdate=22 October 2012}}</ref><ref>{{cite journal|last=Gray|first=DM|coauthors=Zar, HJ|title=Community-acquired pneumonia in HIV-infected children: a global perspective|journal=Current opinion in pulmonary medicine|date=May 2010|volume=16|issue=3|pages=208–16|pmid=20375782|doi=10.1097/MCP.0b013e3283387984}}</ref> У дітей, молодших 6-ти місяців, виключно грудне вигодовування знижує обидва фактора: ризик та важкість хвороби.<ref name=WHOPrevent2012/> У хворих на ВІЛ/СНІД та з числом маркерів Т-хелперів меншим 200 клітин/мкл, ризик [[пневмоциститу]] знижує антибіотик [[триметоприм/сульфаметоксазол]]; <ref>{{cite journal|last=Huang|first=L|coauthors=Cattamanchi, A; Davis, JL; den Boon, S; Kovacs, J; Meshnick, S; Miller, RF; Walzer, PD; Worodria, W; Masur, H; International HIV-associated Opportunistic Pneumonias (IHOP), Study; Lung HIV, Study|title=HIV-associated Pneumocystis pneumonia|journal=Proceedings of the American Thoracic Society|date=June 2011 |volume=8|issue=3|pages=294–300|pmid=21653531|doi=10.1513/pats.201009-062WR|pmc=3132788}}</ref> також він може стати профілактичним засобом для тих, у кого послаблений імунітет, але немає ВІЛу.<ref>{{cite journal |author=Green H, Paul M, Vidal L, Leibovici L |title=Prophylaxis for Pneumocystis pneumonia (PCP) in non-HIV immunocompromised patients|journal=Cochrane Database Syst Rev |volume= |issue=3 |pages=CD005590 |year=2007 |pmid=17636808|doi=10.1002/14651858.CD005590.pub2 |url= |editor1-last=Green |editor1-first=Hefziba}}</ref>

Проведення обстеження вагітних на [[стрептокок групи Б]] та [[хламідію трахоматіс]] і призначення лікування [[антибіотиками]], за необхідності, знижує рівень пневмонії у новонароджених;<ref>{{citejournal|last=Taminato|first=M| coauthors=Fram, D; Torloni, MR; Belasco, AG; Saconato, H; Barbosa, DA|title=Screening for group B Streptococcus in pregnant women: a systematic review and meta-analysis|journal=Revista latino-americana de enfermagem|date=November–December 2011|volume=19|issue=6|pages=1470–8|pmid=22249684}}</ref><ref>{{cite journal|last=Darville|first=T|title=Chlamydia trachomatis infections in neonates and young children|journal=Seminars in pediatric infectious diseases|date=October 2005|volume=16|issue=4|pages=235–44|pmid=16210104|doi=10.1053/ j.spid.2005.06.004}}</ref> профілактичні заходи проти передачі ВІЛу від матері до дитини також можуть бути дієвими.<ref>{{cite book|title=Global Action Plan for Prevention and Control of Pneumonia (GAPP)|year=2009|publisher=World Health Organization|url=http://whqlibdoc.who.int/hq/2009/WHO_FCH_CAH_NCH_09.04_eng.pdf}}</ref> Наповнення роту та горла новонародженого [[амніотичною рідиною]], насиченою [[меконієм]], не визнано методом, що знижує рівень [[аспіраційної пневмонії]], та, більше того, це може завдати шкоди здоров’ю.<ref name=Rog2009>{{cite journal|last=Roggensack|first=A|coauthors=Jefferies, AL; Farine, D; Basso, M; Delisle, MF; Hudon, L; Mundle, WR; Murphy-Kaulbeck, LC; Ouellet, A; Pressey, T|title=Management of meconium at birth|journal=Journal of obstetrics and gynaecology Canada : JOGC = Journal d'obstetrique et gynecologie du Canada : JOGC|date=April 2009 |volume=31|issue=4|pages=353–4, 355–7|pmid=19497156}}</ref> Таким чином, такі дії не рекомендовані у більшості ситуацій.<ref name=Rog2009/> В ослаблених літніх людей належний догляд за ротовою порожниною може знизити ризик аспіраційної пневмонії.<ref>{{cite journal|last=van der Maarel-Wierink|first=CD|coauthors=Vanobbergen, JN; Bronkhorst, EM; Schols, JM; de Baat, C|title=Oral health care and aspiration pneumonia in frail older people: a systematic literature review|journal=Gerodontology|date=6 March 2012|pmid=22390255|doi=10.1111/j.1741-2358.2012.00637.x|pages=no}}</ref>

==Лікування ==
{|class="wikitable" align="right"
|-
!colspan=2| CURB-65
|-
! Симптом !! Бали
|-
| '''С'''плутаність свідомості ||<center>1</center>
|-
| '''С'''еча >7&nbsp;ммоль/л ||<center>1</center>
|-
| '''Ч'''астота дихання >30 ||<center>1</center>
|-
| [[Кров’яний тиск|С'''К'''Т]]<90мм рт. ст., Д'''К'''Т<60мм рт. ст.||<center>1</center>
|-
| Вік >='''65''' ||<center>1</center>
|-
|}

Зазвичай, пероральні антибіотики, відпочинок, прості [[анальгетики]] та споживання великої кількості рідини є достатніми для повного одужання.<ref name=BTS09/> Проте, хворі із додатковими медичними ускладненнями, літні люди або хворі зі значно утрудненим диханням можуть потребувати інтенсивнішого лікування.<ref name=BTS09/> У всьому світі близько 7–13% випадків захворювання у дітей закінчуються госпіталізацією, <ref name=Develop11/>тоді як у розвинених країнах 22-42% дорослих випадків припадають на побутову пневмонію.<ref name=BTS09/> За шкалою оцінювання [[CURB-65]] визначають потребу у госпіталізації хворого.<ref name=BTS09/> Якщо показник 0 чи 1, хворого лікують у домашніх умовах; 2 – потрібна коротка госпіталізація чи нагляд за протіканням хвороби; при оцінці 3–5 балів рекомендується госпіталізація.<ref name=BTS09/> Діти із [[Диспнея|задишкою]] чи рівнем насичення киснем, меншим від 90%, мають бути госпіталізовані.<ref name=PIDS11>{{cite journal|last=Bradley|first=JS|coauthors=Byington, CL, Shah, SS, Alverson, B, Carter, ER, Harrison, C, Kaplan, SL, Mace, SE, McCracken GH, Jr, Moore, MR, St Peter, SD, Stockwell, JA, Swanson, JT|title=The Management of Community-Acquired Pneumonia in Infants and Children Older Than 3 Months of Age: Clinical Practice Guidelines by the Pediatric Infectious Diseases Society and the Infectious Diseases Society of America|journal=Clinical infectious diseases : an official publication of the Infectious Diseases Society of America|date=2011-08-31|pmid =21880587|volume= 53|issue= 7|pages= e25–76|doi=10.1093/cid/cir531}}</ref> Користь [[фізіотерапії грудної клітки]] під час пневмонії досі не визначена.<ref>{{cite journal|last=Yang|first=M|coauthors=Yuping, Y, Yin, X, Wang, BY, Wu, T, Liu, GJ, Dong, BR|title=Chest physiotherapy for pneumonia in adults|journal=Cochrane database of systematic reviews |date=2010-02-17|issue= 2|pages=CD006338|pmid=20166082|doi= 10.1002/14651858.CD006338.pub2 |editor1-last=Dong|editor1-first=Bi Rong}}</ref> [[Апаратне дихання|Неінвазивна вентиляція]] може бути корисною для пацієнтів у [[реанімації]].<ref>{{cite journal|last=Zhang|first=Y|coauthors=Fang, C; Dong, BR; Wu, T; Deng, JL|title=Oxygen therapy for pneumonia in adults|journal=Cochrane database of systematic reviews |date=14 March 2012|volume=3|pages=CD006607|pmid=22419316|doi=10.1002/14651858.CD006607.pub4|editor1-last=Dong|editor1-first=Bi Rong}}</ref>Ефективність безрецептурних [[ліків від кашлю]] не визнана,<ref name=Chang2012>{{cite journal |author=Chang CC, Cheng AC, Chang AB |title=Over-the-counter (OTC) medications to reduce cough as an adjunct to antibiotics for acute pneumonia in children and adults |journal=Cochrane Database Syst Rev |volume=2 |issue= |pages=CD006088 |year=2012 |pmid=22336815|doi=10.1002/14651858.CD006088.pub3 |editor1-last=Chang |editor1-first=Christina C}}</ref> так само як і застосування [[цинку]] у дітей.<ref>{{cite journal|last=Haider|first=BA|coauthors=Lassi, ZS; Ahmed, A; Bhutta, ZA|title=Zinc supplementation as an adjunct to antibiotics in the treatment of pneumonia in children 2 to 59 months of age|journal=Cochrane database of systematic reviews |date=5 October 2011|issue=10|pages=CD007368|pmid=21975768|doi=10.1002/14651858.CD007368.pub2|editor1-last=Bhutta|editor1-first=Zulfiqar A}}</ref> Доказів на користь використання [[муколітиків]] недостатньо.<ref name=Chang2012/>

===Бактеріальна пневмонія===
[[Антибіотики]] покращують результати у хворих на бактеріальну пневмонію.<ref name=CochraneTx10/> Вибір лікування антибіотиками першочергово залежить від особистих характеристик хворого, наприклад, від віку, загального стану здоров’я та місця зараження інфекцією. У Великобританії [[емпірична терапія|емпіричне лікування]] антибіотиком [[амоксицилін]] рекомендована в першу чергу у випадку [[побутової пневмонії]]; [[доксицилін]] чи [[кларитроміцин]] використовують як альтернативні засоби.<ref name=BTS09/> У [[Північній Америці]], де "атипові" форми побутової пневмонії більш розповсюджені, [[макроліди]] (такі як [[азитроміцин]] чи [[еритроміцин]]) та доксициклін замінили амоксицилін у якості препарату першого вибору в амбулаторному лікуванні дорослих пацієнтів.<ref name=EOP10/><ref name=Lutfiyya>{{cite journal |author=Lutfiyya MN | coauthors = Henley E, Chang LF, Reyburn SW |title=Diagnosis and treatment of community-acquired pneumonia |journal=Am Fam Physician |volume=73 |issue=3 |pages=442–50 |year=2006|month=February |pmid=16477891 |url=http://www.aafp.org/afp/2006/0201/p442.pdf |format=PDF}}</ref> У дітей із симптомами середньої важкості амоксициклін залишається препаратом першої лінії.<ref name=PIDS11/> Використання [[фторхінолонів]] не рекомендується у нескладних випадках через проблеми з побічними ефектами та резистентність, що вони викликають, за відсутності значної клінічної користі.<ref name=EOP10/><ref>{{cite journal|last=Eliakim-Raz|first=N|coauthors=Robenshtok, E; Shefet, D; Gafter-Gvili, A; Vidal, L; Paul, M; Leibovici, L|title=Empiric antibiotic coverage of atypical pathogens for community-acquired pneumonia in hospitalized adults|journal=Cochrane database of systematic reviews |date=12 September 2012|volume=9|pages=CD004418|pmid=22972070|doi=10.1002/14651858.CD004418.pub4|editor1-last=Eliakim-Raz|editor1-first=Noa}}</ref>Термін лікування традиційно займає 7-10 днів, але все більше доказів того, що коротші курси лікування (3-5 днів) мають таку саму ефективність.<ref>{{cite journal |author=Scalera NM | coauthors = File TM |title=How long should we treat community-acquired pneumonia? |journal=Curr. Opin. Infect. Dis. |volume=20 |issue=2 |pages=177–81 |year=2007|month=April |pmid= 17496577|doi= 10.1097/QCO.0b013e3280555072}}</ref> У випадку [[внутрішньо-лікарняної пневмонії]] використовують [[цефалоспорини]], [[карбапенеми]], [[фторхінолони]], [[аміноглікозиди]] та [[ванкоміцин]] третього та четвертого поколінь.<ref name=HAPGuideline>{{cite journal |author=[[American Thoracic Society]]; [[Infectious Diseases Society of America]] |title=Guidelines for the management of adults with hospital-acquired, ventilator-associated, and healthcare-associated pneumonia |journal=Am J Respir Crit Care Med |volume=171 |issue=4 |pages=388–416 |year=2005|month=February |pmid=15699079 |doi=10.1164/rccm.200405-644ST}}</ref> Ці антибіотики завжди вживаються [[внутрішньовенне лікування|внутрішньовенно]] та використовуються комбіновано.<ref name=HAPGuideline/> 90% госпіталізованих хворих виліковуються за допомогою антибіотиків першої лінії.<ref name=M32/>

===Вірусна пневмонія ===
[[Інгібітори нейрамінідази]] можуть використовуватися у лікуванні [[вірусної пневмонії]], що викликана вірусом групи ([[інфлюенца A]] та [[інфлюенца Б]]).<ref name=Lancet11/> Для інших типів побутових вірусних пневмоній (включаючи [[ТОРС|коронавірус ТОРС]], [[аденовірус]], [[хантавірус]] та вірус [[параінфлюенца]]) ніяких специфічних [[противірусний препарат|противірусних препаратів]] не рекомендовано.<ref name=Lancet11/> Інфлюенца A лікується [[римантадином]] чи [[амантадином]], тоді як інфлюенца А чи Б лікується [[озелтамивіром]], [[анамивіром]] чи [[перамивіром]].<ref name=Lancet11/> Вони вважаються найефективнішими, якщо почати їх приймати протягом 48 годин після появи перших симптомів.<ref name=Lancet11/> Багато різновидів інфлюенци А [[H5N1]], також відомої як [[авіан інфлюенза]] або "пташиний грип", показали опір до римантадину та амантадину.<ref name=Lancet11/> Вживання антибіотиків при вірусній пневмонії рекомендовано деякими експертами, оскільки неможливо виключити складну бактеріальну інфекцію.<ref name=Lancet11/> [[Британське торакальне товариство]] рекомендує уникати вживання антибіотиків у випадках середньої важкості.<ref name=Lancet11/> Вживання [[кортикостероїдів]] є спірним.<ref name=Lancet11/>

===Дихання===
Загалом [[Хімічний пневмоніт|аспіраційний пневмоніт]] лікується консервативно антибіотиками, призначеними тільки для [[аспіраційної пневмонії]].<ref name=PA2011>{{cite journal|last=Marik|first=PE|title=Pulmonary aspiration syndromes|journal=Current Opinion in Pulmonary Medicine|date=May 2011|volume=17|issue=3|pages=148–54|=21311332|doi=10.1097/ MCP.0b013e32834397d6}}</ref> Вибір антибіотиків буде залежати від декількох факторів, включаючи підозрюваний збудник та місце зараження пневмонією (у побуті чи у лікарні). Звичайний вибирають [[кліндаміцин]], комбінацію [[бета-лактамного антибіотику]] та [[метронідазолу]], чи [[аміноглікозид]].<ref name=OConnor>
{{cite journal |author=O'Connor S |title=Aspiration pneumonia and pneumonitis |journal=Australian Prescriber |volume=26|issue=1 |year=2003 |pages=14–7 |url=http://www.australianprescriber.com/magazine/26/1/14/7}}</ref>
Іноді при аспіраційній пневмонії призначають [[кортікостероїди]], але доказів на користь їхньої ефективності недостатньо.<ref name=PA2011/>

==Прогноз==
При лікуванні розвиток більшості типів бактеріальної пневмонії стабілізується через 3–6 днів.<ref name=Behera2010>{{cite book|last=Behera|first=D.|title=Textbook of pulmonary medicine|year=2010|publisher=Jaypee Brothers Medical Pub.|location=New Delhi|isbn=9788184487497|pages=296–297|url=http://books.google.ca/books?id=0TbJjd9eTp0C&pg=PA296|edition=2nd}}</ref> Часто для повного зникнення симптомів потрібно декілька тижнів.<ref name=Behera2010/> Знімки рентгену звичайно проясняються протягом 4-х тижнів, і рівень смертності низький (менший від 1%).<ref name=Clinic2011/><ref name=C6/> У літніх людей та пацієнтів з іншими легеневими захворюваннями одужання може зайняти більше 12-ти тижнів.<!-- <ref name=Clinic2011/> --> В осіб, яких госпіталізували, смертність може перевищувати 10%, а у пацієнтів в реанімації може досягати більше 30–50%.<ref name=Clinic2011/> Пневмонія вважається найбільш розповсюдженою [[нозокоміальна інфекція|внутрішньо-лікарняною інфекцією]] із летальним наслідком.<ref name=M32>Murray and Nadel (2010). Chapter 32.</ref> Перед тим, як почали лікувати антибіотиками, смертність серед госпіталізованих була зазвичай 30%.<ref name=EBMED05/>

Ускладнення можуть виникати особливо у літніх людей та в осіб із основними проблемами зі здоров’ям.<ref name=C6/> Серед інших, ускладнення можуть бути такими: [[емпіема]], [[абсцес легені]], [[облітеруючий бронхоліт]], [[синдром гострої дихальної недостатності]], [[сепсис]] та погіршення загального стану здоров’я або погіршення основних проблем зі здоров’ям.<ref name=C6>Cunha (2010). Pages6-18.</ref>

===Правила клінічного прогнозу ===
Правила клінічного прогнозу було складено задля більш об’єктивного передбачення результатів пневмонії.<ref name=M32/> Ці правила часто використовують, щоб визначити необхідність госпіталізації хворого.<ref name=M32/>
* [[індекс важкості пневмонії]] (або “шкала PSI”)<ref name=M32/>
* шкала [[CURB-65]], у якій враховується важкість симптомів, будь-які основні хвороби та вік.<ref>{{cite journal|last=Rello|first=J|title=Demographics, guidelines, and clinical experience in severe community-acquired pneumonia.|journal=Critical care (London, England)|year=2008|volume=12 Suppl 6|pages=S2|pmid=19105795}}</ref>

===Ексудативний плеврит, емпіема та абсцес===
[[File:Pleural effusion.jpg|thumb|alt=Рентгенівський знімок показує горизонтально розміщену грудну клітку. Нижча чорна ділянка – права легеня, вона менша та має білішу ділянку унизу, що є ексудативним плевритом. Червоні стрілки показують його розмір.|[[Ексудативний плеврит]], показаний на рентгенівському знімку. Стрілка А вказує на рідину, що знаходиться у правому боці грудної клітки. Об’єм легень зменшений через скупчення рідини навколо легенів.]]

При пневмонії у [[плевральна порожнина|просторі, що оточує легеню]], може утворюватися [[плевральний випіт|накопичення рідини]].<ref name=Yu2011>{{cite journal|last=Yu|first=H|title=Management of pleural effusion, empyema, and lung abscess.|journal=Seminars in interventional radiology|date=2011 Mar|volume=28|issue=1|pages=75–86|pmid=22379278}}</ref> Час від часу наявність мікроорганізмів призводить до зараження цієї рідини, що стає причиною [[плевральна емпієма|емпієми]].<ref name=Yu2011/> Щоб відрізнити емпієму від більш загального та простого випадку [[парапневмонічного випоту]], рідину збирають за допомогою голки (виконуючи забір [[плевральної пункції]]) та проводять аналізи.<ref name=Yu2011/> Якщо зібрані зразки містять ознаки емпієми, то необхідно повністю видалити рідину, що часто вимагає встановлення [[плевральна дренажна трубка|дренажного катетера]].<ref name=Yu2011/> У тяжких випадках емпієми може знадобитися [[Декортикація|оперативне втручання]].<ref name=Yu2011/> Якщо не видалити інфіковану рідину, інфекція може повторитися, оскільки антибіотики недостатньо глибоко проникають у плевральну порожнину. Якщо аналіз показав, що рідина чиста, то її видалення необхідне лише це викликає симптоми або якщо її кількість із часом не зменшується.<ref name=Yu2011/>

Дуже рідко бактерії у легенях можуть формувати дивертикул з інфікованою рідиною; цей процес називається [[легеневий абсцес]].<ref name=Yu2011/> Легеневі абсцеси зазвичай помітні на рентгенівських знімках грудної клітини, однак для підтвердження діагнозу найчастіше необхідний знімок КТ грудної клітини.<ref name=Yu2011/> Абсцеси зазвичай розвиваються при [[аспіраційній пневмонії]] та часто містять декілька видів бактерій. Тривале приймання антибіотиків найчастіше допомагає при лікуванні легеневих абсцесів, однак іноді може знадобитися дренування абсцесу [[оперативне втручання|хірургом]] або [[Інвазивна радіологія|радіологом]].<ref name=Yu2011/>

===Порушення дихання та кровообігу===
Пневмонія може призвести до порушення дихання, викликаючи [[гострий респіраторний дистрес-синдром]] (ГРДС), причиною якого може бути ціла низка факторів від комбінованої інфекції до запальної реакції.<!-- <ref name=M31/> --> Легені швидко наповнюються рідиною та стають нерухливими.<!-- <ref name=M31/> --> Така нерухливість у сполученні з ускладненим через наявність альвеолярної рідини процесом виділення кисню може вимагати тривалих періодів [[механічної вентиляції]] для забезпечення виживання пацієнта.<ref name=M31/>

Потенційним ускладненням пневмонії є [[сепсис]], однак це явище характерне лише для пацієнтів з ослабленим імунітетом або [[гіпоспленізом]].<!-- <ref name=C250/> --> Найбільш розповсюдженими збудниками хвороби є пневмококи, гемофільна паличка та клебсієла пневмонії.<!-- <ref name=C250/> --> Серед інших причин, які викликають відповідні симптоми, можна назвати [[інфаркт міокарда]] або [[легеневу емболію]].<ref name=C250>Cunha (2010). Pages 250-251.</ref>

==Епідеміологія ==
[[Image:Lower respiratory infections world map - DALY - WHO2004.svg|thumb|225px|alt=Мапа світу з великою кількістю темно-червоних зон в Африці, оранжевими зонами в Азії та Південній Америці, а також жовтими зонами у Європі та Північній Америці|Рівень смертності [[Поправка на вік|відповідно до віку]]: [[інфекції нижніх дихальних шляхів]] на 100 000&nbsp;осіб у 2004 році.<ref>{{cite web|url=http://www.who.int/healthinfo/global_burden_disease/estimates_country/en/index.html |title=WHO Disease and injury country estimates |year=2004 |publisher = [[World Health Organization]] (WHO) |accessdate=11 November 2009}}</ref>
{{legend|#b3b3b3|no data}}
{{legend|#ffff65|<100}}
{{legend|#fff200|100–700}}
{{legend|#ffdc00|700–1400}}
{{legend|#ffc600|1400–2100}}
{{legend|#ffb000|2100–2800}}
{{legend|#ff9a00|2800–3500}}
{{legend|#ff8400|3500–4200}}
{{legend|#ff6e00|4200–4900}}
{{legend|#ff5800|4900–5600}}
{{legend|#ff4200|5600–6300}}
{{legend|#ff2c00|6300–7000}}
{{legend|#cb0000|>7000}}
]]

Пневмонія – це розповсюджена хвороба, яка вражає приблизно 450&nbsp;мільйонів людей по всьому світу щорічно.<ref name=Lancet11>{{cite journal|last=Ruuskanen|first=O|coauthors=Lahti, E, Jennings, LC, Murdoch, DR|title=Viral pneumonia|journal=Lancet|date=2011-04-09|volume=377|issue=9773|pages=1264–75|pmid=21435708|doi=10.1016/S0140-6736(10)61459-6}}</ref>Це — найчастіша причина смерті в усіх вікових групах – приблизно 4&nbsp;мільйони смертей (7% загальних випадків смертей у світі) щорічно.<ref name=Lancet11/><ref name=CochraneTx10/> Найвищі показники смертності спостерігаються серед дітей віком до п’яти років та літніх людей старше 75&nbsp;років.<ref name=Lancet11/> Показники захворюваності у [[країнах, що розвиваються]], приблизно у п’ять разів вище у порівнянні з [[розвиненими країнами]].<ref name=Lancet11/> На вірусну пневмонію припадає приблизно 200&nbsp;мільйонів випадків.<ref name=Lancet11/> За даними 2009 року пневмонія займає 8<sup>-у</sup> позицію серед найчастіших причин смерті у Сполучених Штатах.<ref name=Clinic2011>{{cite journal|last=Nair|first=GB|coauthors=Niederman, MS|title=Community-acquired pneumonia: an unfinished battle|journal=The Medical clinics of North America|date=November 2011|volume=95|issue=6|pages=1143–61|pmid=22032432|doi=10.1016/j.mcna.2011.08.007}}</ref>

===Діти===
У 2008 році було зафіксовано приблизно 156&nbsp;мільйонів випадків пневмонії серед дітей (151&nbsp;мільйон – у країнах, що розвиваються, та 5&nbsp;мільйонів – у розвинених країнах).<ref name=Lancet11/> Це призвело до 1,6&nbsp;мільйонів смертей, або 28–34% усіх смертей за п’ять років, 95% яких припадають на країни, що розвиваються.<ref name=Lancet11/><ref name=Develop11>{{cite journal|last=Singh|first=V|coauthors=Aneja, S|title=Pneumonia — management in the developing world|journal=Paediatric respiratory reviews|date=March 2011 |volume=12|issue=1|pages=52–9|pmid=21172676|doi=10.1016/j.prrv.2010.09.011}}</ref>Країни, населення яких найбільше страждає від хвороби: Індія (43&nbsp;мільйони), Китай (21&nbsp;мільйон) та Пакистан (10&nbsp;мільйонів).<ref>{{cite journal|last=Rudan|first=I|coauthors=Boschi-Pinto, C, Biloglav, Z, Mulholland, K, Campbell, H|title=Epidemiology and etiology of childhood pneumonia|journal=Bulletin of the World Health Organization|date=May 2008|volume=86|issue=5|pages=408–16|pmid=18545744|doi=10.2471/BLT.07.048769|pmc=2647437}}</ref> Це — найпоширеніша причина смерті серед дітей у [[країнах з низьких рівнем доходу]].<ref name=Lancet11/><ref name=CochraneTx10>{{cite journal |author=Kabra SK |coauthors = Lodha R, Pandey RM |title=Antibiotics for community-acquired pneumonia in children |journal=Cochrane Database Syst Rev |volume=3 |issue= 3|pages=CD004874 |year=2010 |pmid=20238334 |doi=10.1002/14651858.CD004874.pub3 |editor1-last=Kabra|editor1-first=Sushil K }}</ref> Велика частка цих смертей припадає на [[неонатальний|новонароджений]] період. [[Всесвітня організація охорони здоров’я]] припускає, що причиною кожного третього випадку смерті серед новонароджених є пневмонія.<ref name=garenne>{{cite journal|author=Garenne M | coauthors = Ronsmans C, Campbell H |title=The magnitude of mortality from acute respiratory infections in children under 5 years in developing countries |journal=World Health Stat Q |volume=45 |issue=2–3 |pages=180–91 |year=1992|pmid=1462653 }}</ref> Приблизно половину цих смертей можна попередити, оскільки їхньою причиною є бактерії, для боротьби з якими існують відповідні вакцини.<ref>{{cite journal |author=WHO |title=Pneumococcal vaccines. WHO position paper|journal=Wkly. Epidemiol. Rec. |volume=74 |issue=23 |pages=177–83 |year=1999 |pmid=10437429 }}</ref>

==Історія ==
[[Image:WPA Pneumonia Poster.jpg|thumb|alt=Постер з акулою в центрі та написом "Пневмонія схожа на укус акули-людожера, яку веде за собою риба-лоцман – нежить"|постер |[[Управління громадських робіт|WPA]] ліворуч, 1936-1937 роки]]

Пневмонія була дуже поширеною хворобою на протязі всієї історії людства.<ref name=History03>{{cite book|last=al.]|first=Ralph D. Feigin ... [et|title=Textbook of pediatric infectious diseases|year=2003|publisher=W. B. Saunders|location=Philadelphia|isbn=978-0-7216-9329-3|page=299|edition=5th|url=http://books.google.com/books?id=G6k0tpPMRsIC&pg=PA299}}</ref> Її симптоми описав [[Гіппократ]] (460–370 роки до н.е.):<ref name=History03/>"При періпневмонії та плевральних випотах спостерігаються: гостра лихоманка та болі з одного чи обох боків, а також кашель при спробах видихання, відкашлюване мокротиння має білуватий або блідий колір та скоріше за все представляє собою негусту пінисту з червоним вкрапленням масу або має будь-який інший нехарактерний для загальних випадків вигляд... Коли розвиток хвороби досягає апогею, то випадок, за відсутності можливості видалення рідини, стає невиліковним і ще більше погіршується, коли дихання стає ускладненим, а сеча – рідкою та набуває різкого запаху; окрім того, на шиї та голові проступає піт, який є поганою ознакою, виходячи з ядухи, хрипів та жорстокості захворювання, яке прогресує."<ref name=hippo>Hippocrates ''On Acute Diseases'' [[s:On Regimen in Acute Diseases|wikisource link]]</ref> Однак Гіппократ називає пневмонію хворобою, "названою стародавніми жителями." Він також описує на результати хірургічного дренажу емпієм. [[Маймонід]] (1135–1204 н.е.) зауважив: "Основними невід’ємними симптомами пневмонії є гостра лихоманка, пронизливий [[плевритний]] біль у боці, поверхневе швидке дихання, стрибкоподібний [[пульс]] та кашель."<ref name=maimo>Maimonides, ''Fusul Musa'' ("''Pirkei Moshe''").</ref> Такий клінічний опис у значній мірі схожий на описи з сучасних підручників та відображає рівень медичних знань в період з часів [[Середньовіччя]] до 19<sup>-ого</sup> сторіччя.

[[Едвін Клебс]] був першим, хто знайшов бактерії у дихальних шляхах померлої від пневмонії людини у 1875 році.<ref name=klebs>{{cite journal |author=Klebs E |title=Beiträge zur Kenntniss der pathogenen Schistomyceten. VII Die Monadinen|journal=Arch. Exptl. Pathol. Parmakol. |volume=4 |issue=5/6 |pages=40–488 |date=1875-12-10}}</ref> Початкову роботу з визначення двох найрозповсюдженіших бактеріальних збудників – пневмокока та клебсієли пневмонії – провели [[Карл Фрідлендер]]<ref name=fried>{{cite journal |author=Friedländer C |title=Über die Schizomyceten bei der acuten fibrösen Pneumonie |journal=Virchow's Arch pathol. Anat. U. Physiol. |volume=87 |issue=2 |pages=319–324 |date=1882-02-04|doi=10.1007/BF01880516}}</ref> та [[Альберт Франкель (1848-1916 рр.)|Альберт Франкель]]<ref name=fraenkel>{{cite journal|author=Fraenkel A |title=Über die genuine Pneumonie, Verhandlungen des Congress für innere Medicin |journal=Dritter Congress|volume=3 |pages=17–31 |date=1884-04-21}}</ref> у 1882 та 1884 роках відповідно. У початковій роботі Фрідлендера було введено [[фарбування за методом Грама|фарбування за Грамом]] – фундаментальний лабораторний аналіз, який досі використовується для визначення та класифікації бактерій. Робота [[Крістіана Грама]] з описом процедури у 1884 році допомогла розрізнити два види бактерій та зрозуміти, що пневмонію можуть викликати різні мікроорганізми.<ref name=gram>{{cite journal |author=Gram C |title=Über die isolierte Färbung der Schizomyceten in Schnitt- und Trocken-präparaten |journal=Fortschr. Med |volume=2 |issue=6 |pages=185–9|date=1884-03-15}}</ref>

Сер [[Вільям Ослер]], відомий як "батько сучасної медицини," у 1918 році надав оцінку смертності та порушення дієздатності через пневмонію, яку він назвав "водієм ешелону смерті", при цьому також вказавши на [[туберкульоз]] як на одну з найголовніших причин смертності в той час. Цей вислів належав [[Джону Баньяну]] та був використаний у відношенні "сухоти" (туберкульозу).<ref>{{cite book|last=al.]|first=edited by J.F. Tomashefski, Jr ... [et|title=Dail and Hammar's pulmonary pathology.|year=2008|publisher=Springer|location=New York|isbn=978-0-387-98395-0|page=228|url=http://books.google.com/books?id=j-eYLc1BA3oC&pg=PA228|edition=3rd}}</ref><ref>{{cite book |author=William Osler, Thomas McCrae |title=The principles and practice of medicine: designed for the use of practitioners and students of medicine |publisher=D. Appleton |year=1920 |page=78|edition=9th
|quote=[http://books.google.com/books?lr=&id=JLTgoEc9QOAC&q=Captain+of+the+Men+of+Death&pgis=1#search_anchor One of the most widespread and fatal of all acute diseases, pneumonia has become the "Captain of the Men of Death," to use the phrase applied by John Bunyan to consumption.]}}</ref> Ослер також називав пневмонію "другом старих людей", оскільки смерть від неї часто була швидкою та безболісною на відміну від багатьох інших повільніших та більш болісних способів померти.<ref name=EBMED05>{{cite journal|last=Ebby|first=Orin|title=Community-Acquired Pneumonia: From Common Pathogens To Emerging Resistance|journal=Emergency Medicine Practice|year=2005|month=Dec|volume=7|issue=12|url=https://www.ebmedicine.net/topics.php?paction=showTopic&topic_id=118}}</ref>

Деякі дослідження першого десятиріччя 20-ого сторіччя дозволили зменшити показники смертності від пневмонії. Після винаходу [[пеніциліну]] та інших антибіотиків, сучасних хірургічних технік та інтенсивної терапії у 20<sup>-ому</sup> сторіччі, смертність від пневмонії наблизилась до 30% і навіть нижче (для розвинених країн). З 1988 року було впроваджено вакцинацію дітей проти ''[[гемофільної палички]]'' типу B, що невдовзі призвело до значного зменшення смертності.<ref name=adams>{{cite journal |author=Adams WG| coauthors = Deaver KA, Cochi SL, ''et al.'' |title=Decline of childhood Haemophilus influenzae type B (Hib) disease in the Hib vaccine era |journal=JAMA |volume=269 |issue=2 |pages=221–6 |year=1993 |month=January |pmid=8417239|doi=10.1001/jama.269.2.221}}</ref> Також було впроваджено вакцинацію проти пневмококу – з 1977 року для дорослих, а з 2000 року – і для дітей. Це також дозволило зменшити рівень смертності від пневмонії.<ref name=whit>{{cite journal |author=Whitney CG | coauthors = Farley MM, Hadler J,''et al.'' |title=Decline in invasive pneumococcal disease after the introduction of protein-polysaccharide conjugate vaccine|journal=N. Engl. J. Med. |volume=348 |issue=18 |pages=1737–46 |year=2003 |month=May |pmid=12724479 |doi=10.1056/NEJMoa022823}}</ref>

==Суспільство та культура==
Через високий рівень захворюваності у країнах, що розвиваються, та через відносно низький рівень інформованості щодо захворювання у розвинених країнах Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила 12<sup>-е</sup> листопада [[Всесвітнім днем боротьби з пневмонією]] – днем проведення небайдужими громадянами та політичними діячами відповідних заходів.<ref>{{cite web|title=World Pneumonia Day Official Website|url=http://worldpneumoniaday.org/|work=World Pneumonia Day Official Website|publisher=Fiinex|accessdate=13 August 2011}}</ref> Загальна економічна вартість ліків на позалікарняну пневмонію становить приблизно 17&nbsp;мільярдів доларів США.<ref name=Clinic2011/>


'''Пневмоні́я, або Запалення легень''' ({{lang-el|πνευμονία}}, від {{lang-el2|πνεΰμων}} — легеня) — [[запалення]] [[легені|легеневої тканини]]. Спричинюється головним чином [[мікроорганізм]]ами, зокрема [[пневмокок]]ом, хламідіями. У Міжнародній класифікації хвороб, травм і причин смерті (МКХ) Х перегляду (1992) з розділу "Пневмонія" виключені захворювання неінфекційного походження. Це - процеси, що викликаються фізичними або хімічними чинниками, а також що мають алергічне (еозінофільна пневмонія) або судинне походження (тромбоемболія гілок легеневої артерії з розвитком інфаркту легенів, гранулематоз Вегенера). Також в цей розділ не входять запальні процеси в легенях, які викликаються облігатними патогенами бактерійної або вірусної природи (ку-лихоманка, очеревний тиф, чума, краснуха, грип та ін.) Особливо важливо розділяти вірусні респіраторні інфекції і власне пневмонії. Вірусні респіраторні інфекції і, передусім, епідемічний грип, безумовно, є провідним чинником ризику розвитку запалення легенів, проте морфологічні (інтерстиціальні) зміни, які викликаються вірусами в легеневій тканині, відрізняються від бактерійних і, відповідно, підхід до лікування цих двох станів принципово різний.
'''Пневмоні́я, або Запалення легень''' ({{lang-el|πνευμονία}}, від {{lang-el2|πνεΰμων}} — легеня) — [[запалення]] [[легені|легеневої тканини]]. Спричинюється головним чином [[мікроорганізм]]ами, зокрема [[пневмокок]]ом, хламідіями. У Міжнародній класифікації хвороб, травм і причин смерті (МКХ) Х перегляду (1992) з розділу "Пневмонія" виключені захворювання неінфекційного походження. Це - процеси, що викликаються фізичними або хімічними чинниками, а також що мають алергічне (еозінофільна пневмонія) або судинне походження (тромбоемболія гілок легеневої артерії з розвитком інфаркту легенів, гранулематоз Вегенера). Також в цей розділ не входять запальні процеси в легенях, які викликаються облігатними патогенами бактерійної або вірусної природи (ку-лихоманка, очеревний тиф, чума, краснуха, грип та ін.) Особливо важливо розділяти вірусні респіраторні інфекції і власне пневмонії. Вірусні респіраторні інфекції і, передусім, епідемічний грип, безумовно, є провідним чинником ризику розвитку запалення легенів, проте морфологічні (інтерстиціальні) зміни, які викликаються вірусами в легеневій тканині, відрізняються від бактерійних і, відповідно, підхід до лікування цих двох станів принципово різний.
Рядок 127: Рядок 331:
# [http://webmed.com.ua/ua/zdorove_ot_a_do_ya/zabolevaniya/legkie/vnebolnichnaya_pnevmoniya_ Позалікарняна пневмонія]. Олена Кондратенко, стаття на ВебМед (webmed.com.ua), 05.07.2011.
# [http://webmed.com.ua/ua/zdorove_ot_a_do_ya/zabolevaniya/legkie/vnebolnichnaya_pnevmoniya_ Позалікарняна пневмонія]. Олена Кондратенко, стаття на ВебМед (webmed.com.ua), 05.07.2011.


==Посилання==
== Примітки ==
{{reflist|2}}
<references>
'''Бібліографія'''

{{Refbegin}}
* {{cite book|first=John F. Murray|title=Murray and Nadel's textbook of respiratory medicine.|year=2010|publisher=Saunders/Elsevier|location=Philadelphia, PA|isbn=1416047107|edition=5th}}
*{{cite book|last=Cunha|first=edited by Burke A.|title=Pneumonia essentials|year=2010|publisher=Physicians' Press|location=Sudbury, MA|isbn=0763772208|edition=3rd ed.|url=http://books.google.ca/books?id=VVgmFAbnrUgC&printsec=frontcover}}
{{Refend}}
== Література ==
== Література ==
# {{Мельн}}
# {{Мельн}}

Версія за 01:31, 7 лютого 2014

Пневмонія
Спеціальність пульмонологія і інфекційні хвороби
Симптоми кашель[1], тахіпное[1], гарячка[1], задишка[1], кровохаркання[2], хропіння[2] і озноб[3]
Причини інфекція, Аспіраційна пневмонія і паління
Метод діагностики рентгенографія грудної кліткиd[1], КТ[1] і посів мокротинняd
Ведення лікарський засіб
Препарати антибіотик[4], противірусні препарати, оксигенотерапія, тобраміцин[5], albuterol / ipratropiumd[5], сульфаметоксазол / триметопримd[5], Тігециклін[5], доксициклін[5], вориконазол[5], meropenem trihydrated[5], тіотропію бромід[5], ципрофлоксацин[5], азитроміцин[5], budesonide/formoterold[5], моксифлоксацин[5], цефтріаксон[5], лінезолід[5], кларитроміцин[5], levofloxacin hemihydrated[5], метронідазол[5], сальбутамол[5], цефепім[5], цефуроксим[5], ванкоміцин[5], азитроміцин[6], dicloxacillin sodiumd[7], tosufloxacind[8] і цефепім[9]
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11 CA40
МКХ-10 J12, J13, J14, J15, J16, J17, J18, P23
МКХ-9

480 -486

, 770.0
DiseasesDB 10166
eMedicine search/pneumonia
MeSH D011014
SNOMED CT 233604007
CMNS: Pneumonia у Вікісховищі

Пневмонія – це хвороба, для якої характерний запальний стан легенів, що впливає перш за все на мікроскопічні повітряні міхурці, що мають назву альвеоли.[10][11] Зазвичай причиною є інфікування вірусами чи бактеріями, значно рідше - іншими мікроорганізмами, деякими медичними препаратами та іншими хворобами, такими як автоімунні захворювання.[10][12]

Зазвичай при захворюванні спостерігають наступні симптоми: кашель, біль у грудях, лихоманка, та утруднене дихання.[13] Для діагностики застосовують рентген та культуру мокроти. Існують вакцини для попередження деяких типів пневмонії. Лікування залежить від причини захворювання. Пневмонію (яку вважають бактеріальною) лікують антибіотиками. При гострій формі пневмонії хворий, зазвичай, проходить лікування в лікарні.

Щороку на пневмонію хворіють близько 450 мільйонів людей, сім відсотків населення планети; вона також стає причиною близько 4 мільйонів смертей. Хоча Вільям Ослер в ХІХ столітті назвав пневмонію «водієм ешелону смерті»,[14] поява антибіотикотерапії та вакцин у ХХ столітті значно збільшила кількість людей, що виживають після захворювання.[15]Тим не менш, в країнах що розвиваються, а також серед людей похилого віку, дуже молодих та тих, що маютьхронічні захворювання, пневмонія залишається основною причиною смерті. [15][16]

Ознаки та симптоми

Частота появи симптомів[17]
Симптом Частота появи
Кашель
79–91%
Втома
90%
Підвищена температура
71–75%
Задишка
67–75%
Мокрота
60–65%
Біль у грудях
39–49%
Схема людського тіла, що відображує основні симптоми пневмонії
Основні симптоми інфекційної пневмонії

У хворих на інфекційну пневмонію часто спостерігають кашель із мокротою, лихоманку разом з струшуючим ознобом,задишкою, гострим або різким болем у грудях при намаганні глибоко вдихнути, а також пришвидшену частоту дихання.[18] У людей похилого віку сплутаність свідомості може бути найбільш вираженою ознакою. [18] Типовими ознаками та симптомами в дітей віком до п’яти років є: лихоманка, кашель, швидке чи утруднене дихання.[19]

Лихоманку не можна вважати характерною ознакою, адже вона має місце також і при інших поширених захворюваннях, і може бути відсутня у хворих із тяжким захворюванням чи з неповноцінним харчуванням. На додачу, кашель також часто відсутній у дітей віком менше 2-х місяців.[19] Серйозніші ознаки та симптоми можуть включати: посиніння шкіри, ослаблення спраги, конвульсії, постійне блювання, дуже високу чи дуже низьку температуру або знижений рівень свідомості.[19][20]

Бактеріальні та вірусні випадки пневмонії зазвичай супроводжуються однаковими симптомами.[21] Деякі причини пов’язані з класичними, але не специфічними клінічними характеристиками. Пневмонія, спричинена легіонелою, може супроводжуватися болем в животі, діареєю або сплутаністю свідомості,[22], пневмонія, спричинена пневмококами, асоціюється з мокротою кольору іржі,[23] при пневмонії, спричиненій клебсієлою, у хворих спостерігається кров’яниста мокрота, яку часто називають "смородиновим желе".[17] Кров’яниста мокрота (відома як кровохаркання) може також мати місце при туберкульозі, грамнегативній пневмонії та абсцесах легенів, а також при гострому бронхіті.[20] Пневмонія, спричинена мікоплазмою, може мати місце разом із набряком лімфовузлів шиї, болем у суглобах, або інфекцією середнього вуха.[20] При вірусній пневмонії дихання з хрипами більш поширене, ніж при бактеріальній пневмонії.[21]

Причина

[[File:Streptococcus pneumoniae.jpg|thumb|alt= Три та один об'єкт на чорному тлі|Бактерії¬пневмококи, часта причина пневмонії, під електронним мікроскопом

Найчастіше причиною пневмонії бувають інфекції, спричинені бактеріями або вірусами, і набагато рідше — грибками та паразитами. Хоча існує більш 100 видів виявлених збудників інфекції, лише декілька з них несуть викликають більшість випадків захворювання. Змішана дія вірусів та бактерій може викликати до 45% випадків інфікування у дітей та 15% випадків у дорослих.[15] Збудник не може бути ізольований в близько половині випадків, незважаючи на ретельне тестування.[24]

Термін пневмонія іноді застосовується більш широко до будь-якого стану, результатом якого стає запалення легенів (спричинене, наприклад, автоімунними захворюваннями, хімічними опіками чи реакціями на препарати); однак, такі запалення слід називати точнішим терміном пневмоніт.[25][26] Збудники інфекції раніше поділяли на «типові» та «атипові», на основі їх очікуваного прояву, але такий поділ не був підтриманий доказами, таким чином, його більше не підкреслюють. [27]

Умови та фактори ризику, що провокують пневмонію, включають: куріння, імунодефіцит, алкоголізм, хронічну обструктивну хворобу легенів, хронічну хворобу нирок та хворобу печінки.[20] Застосування кислотопригнічуючих медикаментів — таких як інгібітори протонної помпи чи блокатори H2 — пов’язане з підвищеним ризиком[28] пневмонії. Похилий вік також підвищує ризик пневмонії.[20]

Бактерії

Бактерії є найбільш поширеною причиною позалікарняної пневмонії (CAP), причому пневмококи виділяють приблизно у 50% випадків.[29][30] Серед інших бактерій, що виділяють часто: гемофільна паличка - 20%, Chlamydophila pneumoniae - 13%, та мікоплазма пневмонії - 3%;[29] золотистий стафілокок; 'мораксела катараліс '; Legionella pneumophila та грам-негативні бацили.[24] Деякі стійкі до препаратів варіанти вищевказаних інфекцій стають все більш поширеними, включаючи стійкий до препаратів пневмокок (DRSP) та метицилін-резистентний золотистий стафілокок(MRSA).[20]

Поширення бактерій прискорюється за наявності факторів ризику.[24] Алкоголізм пов’язують із пневмококом, анаеробними організмами та мікобактерією туберкульозу; куріння сприяє дії пневмококу, Haemophilus influenzae, Moraxella catarrhalis' та Legionella pneumophila. З контактом з птахами пов’язують Chlamydia psittaci; сільськогосподарськими тваринами — Coxiella burnetti; аспірацію вмісту шлунку – з анаеробними організмами а кістозний фіброз – з Pseudomonas aeruginosa і золотистим стафілококом.[24] Пневмокок більш поширений узимку[24] і його слід підозрювати в осіб, для яких характерна аспірація великої кількості анаеробних організмів.[20]

Віруси

В дорослих, на віруси припадає близько третини випадків пневмонії,[15] а в дітей ця кількість складає близько 15%. [31] Серед найпоширеніших: риновіруси, коронавіруси, вірус гриппу, респіраторно-синцитіальний вірус (RSV), аденовірус та парагрипозна інфекція.[15][32] Вірус простого герпесу дуже рідко стає причиною пневмонії, за виключенням наступних груп: новонароджені, хворі на рак, пацієнти після пересадки органів та люди, що мають значні опіки.[33] Серед пацієнтів після трансплантації органів чи тих, що з іншої причини мають імунну недостатність, достатньо високий рівень пневмонії, спричиненої цитомегаловірусом.[31][33] Хворі, що мають вірусні інфекції можуть бути вторинно інфіковані такими бактеріями, як пневмококи, золотисті стафілококи чи гемофільна паличка, особливо за наявності інших проблем зі здоров’ям.[20][31] В різні періоди року домінують різні віруси, наприклад, протягом сезону грипу інфлюенца є причиною майже половини випадків, спричинених вірусом.[31] Спалахи інших вірусів також можуть іноді мати місце, включаючи хантавіруси та коронавірус.[31]

Грибки

Пневмонія, спричинена грибками не є типовою, але має місце частіше в пацієнтів з послабленим імунітетом через СНІД, [[імуносупресивні препарати] чи інші медичні проблеми.[24][34] Найчастіше його спричиняють Histoplasma capsulatum, бластоміцети, Cryptococcus neoformans, Pneumocystis jiroveci та Coccidioides immitis. Гістоплазмоз найбільш поширений у басейні річки Міссісіпі, а кокцидіоїдомікоз найбільш поширений в південно-західних штатах США.[24] Кількість таких випадків росла в другій половині ХХ століття через зростання кількості подорожей та послаблення імунітету у населення.[34]

Паразити

Деякі види паразитів можуть уражати легені, включаючи: Toxoplasma gondii, Strongyloides stercoralis,Ascaris lumbricoides та Plasmodium malariae.[35] Ці організми зазвичай потрапляють в тіло через прямий контакт зі шкірою, ковтання чи комах, що їх переносять.[35]За виключенням Paragonimus westermani, більшість паразитів не впливають прямо на легені, але уражають легені вторинно, після враження інших місць.[35] Деякі паразити, особливо ті, що належать до аскарид та стронгілоїдів, стимулюють сильну еозинофільну реакцію, що може стати причиною еозинофільної пневмонії.[35] При інших інфекціях, таких як малярія, вплив на легені, в першу чергу, спричинений цитокін-індукованими системними запаленнями.[35] У розвинутих країнах ці інфекції найчастіше зустрічаються в людей, що повертаються з подорожей, чи іммігрантів.[35] Загалом, ці інфекції найбільш поширені у людей з імунодефіцитом.[36]

Невизначене походження

Ідіопатична інтерстиціальна пневмонія або неінфекційна пневмонія [37] — це клас дифузних захворювань легенів. Вони включають: дифузне альвеолярне ураження, організуючу пневмонію, неспецифічну інтерстиціальну пневмонію, лімфоцитарну інтерстиціальну пневмонію, десквамативну інтерстиціальну пневмонію, респіраторне бронхіолітичне інтерстиціальне захворювання легенів та звичайну інтерстиціальну пневмонію.[38]

Патофізіологія

Схема легенів людини з порожньою окружністю праворуч, що представляє нормальну альвеолу, та іншою ліворуч, що показує альвеолу, заповнену рідиною, як при пневмонії
Пневмонія наповнює легені альвеоли рідиною, перешкоджаючи оксигенації. Альвеола ліворуч нормальна, в той час як праворуч наповнена рідиною в результаті пневмонії.

Пневмонія часто починається як інфекція верхніх дихальних шляхів, що переміщується до нижньої частини дихальних шляхів.[39]

Віруси

Віруси вражають легені у кілька способів. Респіраторно-сенцитіальним вірусом зазвичай заражаються, коли торкаються заражених об’єктів, а потім - очей чи носа. [31] Інші вірусні інфекції потрапляють до організму повітряно-капельним шляхом через носову чи ротову порожнини.[20] Як тільки вірус опиняється у верхніх дихальних шляхах, він пробирається до легень, проникаючи у поверхневий шар клітин верхніх дихальних шляхів, альвеоли чи легеневу паренхіму.[31] Такі віруси як кір та простий герпес вражають легені через кров.[40] Враження легень може призвести відмирання клітин різних ступенів.[31] Реакція імунної системи на враження легень інфекцією може їх ще більше пошкодити.[31] Білі кров’яні тільця, переважно мононуклеарні клітини, в першу чергу провокують інфекцію.[40] Разом із легенями також інфікуються інші органи, що призводить до порушення інших функцій тіла. Віруси спричиняють бактеріальні інфекції у тілі; таким чином може розпочатися бактеріальна пневмонія як супутнє захворювання.[32]

Бактерії

Більшість бактерій вражають легені через вдихання малих організмів, що знаходяться у горлі та носі.[20] Таке трапляється із половиною людей під час сну.[27] У горлі завжди присутні бактерії, але ті, що є потенційно інфекційні, приживаються у ньому лише за певних умов та у певний час. [27] Меншість бактерій, як наприклад, мікобактеріальний туберкульоз та Legionella pneumophila, вражають легені повітряно-капельним шляхом.[20] Бактерії можуть розповсюджуватися через кров. [21] Як тільки бактерія потрапляє у легені, вона прагне проникнути у простір між клітинами та між альвеолами, де макрофаги та нейтрофіли (захисні білі кров’яні тільця) намагаються блокувати активність бактерій.[41] Нейтрофіли виділяють цитокіни, спричиняючи загальну активацію імунної системи.[42] Все це призводить до жару, ознобу та втоми, що притаманні бактеріальній пневмонії.[42] Нейтрофіли, бактерії та рідина із навколишніх кров’яних судин заповнюють альвеоли. Це виявляється на флюорограмі у вигляді ущільнень.[43]

Діагностика

Діагностика пневмонії звичайно базується на сполученні фізіологічних ознак та рентгенограмі грудної клітки.[44] Проте, кінцевий діагноз поставити буде важко через те, що не існує таких тестів, за результатами яких можна було б розрізнити походження інфекції: бактеріальне чи не бактеріальне.[15][44] Всесвітня організація охорони здоров’я визначає пневмонію у дітей, клінічно опираючись на наявність у них кашлю чи важкості дихання та прискореної частоти дихання, втягнення грудної клітки чи зменшений рівень свідомості.[45] Прискорена частота дихання - більша, ніж 60 вдихів на хвилину у дітей до 2-х місяців, 50 вдихів на хвилину у дітей від 2-х місяців до року або більша, ніж 40 вдихів на хвилину у дітей від року до 5-ти років.[45] У дітей із прискореною частотою дихання та втягненням грудної клітки швидше виявляється чутливість, ніж вологі хрипи у грудній клітці під час прослуховування стетоскопом.[19]

У дорослих обстеження загалом непотрібні у випадках середньої важкості[46]: ризик наявності пневмонії малий, якщо всі життєві ознаки та аускультація у нормі.[47] Особам, які потребують госпіталізації, слід провести обстеження: пульсоксиметрію, радіограму грудної клітки та забір крові — включаючи загальний аналіз крові, аналіз на електроліти сироватки, аналіз на рівень C-реактивного білка, а можливо і печінкові проби[46] Діагноз грипоподібного захворювання можна ставити, базуючись на ознаках та симптомах; однак, для підтвердження зараження саме інфлюенцою слід провести необхідні для цього аналізи.[48] Таким чином, лікування часто ґрунтується на наявності грипу у певній громаді чи на швидкому аналізі на інфлюенцу.[48]

Медичний огляд

Медичний огляд іноді може показати низький кров’яний тиск, високий серцевий ритм чи низьке насичення киснем.[20] Частота дихання може бути пришвидшеною, і може передувати іншим симптомам за день-два.[20][27] Обстеження грудної клітки може показати норму, але також і зменшену екскурсію грудної клітки у враженій частині. Звуки важкого дихання, що чути у великих дихальних шляхах, які передаються через запалені легені, мають назву бронхіальне дихання; його чути через аускультацію стетоскопом.[20] Вологі хрипи (хрипи) можна почути у враженій частині підчас інгаляції.[20] Перкусія може бути приглушеною у враженій частині легень та швидше збільшеною, ніж зменшеною; голосовий резонанс відрізняє пневмонію від плеврального випоту.[18]

Діагностичні знімки

Чорно-білий знімок показує внутрішні органи у поперечному зрізі на знімку КТ. Там де слід очікувати чорне ліворуч, можна побачити білу область із чорними рисками, що проходять крізь неї.
КТ грудної клітини показує правосторонню пневмонію (ліва сторона знімку).

Рентгенографія часто використовується у діагностиці.[19] Пацієнтам із хворобою середньої важкості її проводять лише тоді, коли можливе ускладнення або ж тоді, коли діагноз непевний.[19][46] Якщо особа важко хвора і підлягає госпіталізації, то рентгенографія обов’язкова.[46] Результати не завжди співпадають із важкістю хвороби, і також за ними не можна впевнено розрізнити бактеріальну інфекцію від вірусної.[19]

За результатами рентгенограми можна класифікувати дольову пневмонію, бронхопневмонію (відому також як лобулярна пневмонія) та інтерстиціальну пневмонію.[49] Бактеріальна, позалікарняна, пневмонія класично показує ущільнення легень однієї сегментарної долі легень, що у свою чергу відоме як дольова пневмонія.[29] Проте, результати можуть різнитися, й інші зразки можуть показати інші типи пневмонії.[29] Аспіраційна пневмонія може бути у вигляді двостороннього затемнення в першу чергу в основі легень та з правого боку.[29] Рентгенограми вірусної пневмонії можуть виглядати як норма, занадто розширені легені, наявні осередкові області з обох боків або ж показувати типове для бактеріальної пневмонії дольове ущільнення.[29] Радіологічні показники можуть і не відобразитись на перших стадіях хвороби, особливо, якщо має місце зневоднення; чи, коли їх важко інтерпретувати у пацієнтів з ожирінням або у тих, хто має захворювання легенів в анамнезі.[20] Сканування КТ може надати додаткову інформацію у невизначених випадках.[29]

Бактеріологічне дослідження

Пацієнтам, які проходять лікування вдома, не варто проводити дослідження на визначення збудника хвороби. Це неефективно і зазвичай не впливає на хід та вибір лікування.[19] Хворим, які не реагують на лікування, слід провести посів мокроти, а хворим із хронічним вологим кашлем — посів на мікобактерії туберкульозу.[46] Аналіз на інші специфічні організми рекомендовано проводити під час спалахів хвороби, у цілях громадської охорони здоров’я.[46] Госпіталізованим пацієнтам із важкою формою хвороби слід провести обидва аналізи: посів мокроти та аналіз крові,[46] а також варто зробити аналіз сечі на антигени до легіонели' та стрептококу.[50] Вірусні інфекції можуть бути виявлені за допомогою посіву або полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР), серед інших методів.[15] За допомогою звичайних мікробіологічних аналізів збудник виявляють лише у 15% випадків.[18]

Класифікація

Пневмоніт означає запалення легень; пневмонія означає пневмоніт, зазвичай інфекційній, але іноді неінфекційний, що має додаткову ознаку - ущільнення легенів.[51]Типово пневмонію класифікують за тим, де та як вона могло бути набута: побутова,аспіраційна, пов’язана із наданням медичної допомоги, внутрішньо-лікарняна та вентиляторна пневмонія.[29] Пневмонію також класифікують за областю враження легенів: дольова пневмонія, бронхіальна пневмонія та гостра інтерстиціальна пневмонія;[29] чи за збудником.[52] Пневмонія у дітей має ще одну допоміжну класифікацію, що базується на ознаках та симптомах: легка, важка та дуже важка.[53]

Диференціальна ліагностика

Ряд хвороб має той же набір ознак та симптомів, що і пневмонія, як то: хронічна обструктивна хвороба легень (ХОХЛ), астма, набряк легенів, бронхоектазія або розширення бронхів, рак легенів та емболія судин легенів.[18] На відміну від пневмонії, астма та ХОХЛ типово представлені хрипами, набряком легенів із нетиповою електрокардіограмою. Рак та бронхоектазія супроводжуються довготривалим кашлем, а емболія судин легенів — гострим нападом різкого болю у грудях та задишкою.[18]

Профілактика

Профілактика включає щеплення, дослідження середовища та адекватне лікування інших проблем зі здоров’ям. [19] Вважають, що за вжиття необхідних профілактичних заходів, проведених у всьому світі, смертність серед дітей можна зменшити на 400 000, а якщо повсюдно застосувати доступне правильне лікування, то дитячу смертність можна знизити ще на 600 000. <refname=WHOPrevent2012/>

Щеплення

Щеплення — профілактика певних бактеріальних та вірусних пневмоній як у дітей, так і у дорослих. Вакцина від грипу вважається помірно ефективною проти грипу A і Б.[15][54] Центр профілактики і контролю захворюваності (ЦПКЗ) радить щорічне щеплення особам віком від 6 місяців.[55] Щеплення працівників сфери охорони здоров’я знижує ризик вірусної пневмонії серед пацієнтів. [50] У випадку спалахів грипу, препарати типу амантадин чи римантадин можна застосовувати як профілактичні.[56] Невідома ефективність занамивіру чи озелтамивіру, тому що виробник озелтамивіру відмовився надати результати дослідження для незалежного аналізу.[57]

Щеплення від гемофільної палочки та пневмококу мають достатньо доказів на підтвердження своєї ефективності.[39] Щеплення дітей від пневмококів призвело до зниження випадків зараження цими інфекціями серед дорослих, тому що більшість дорослих інфікуються від дітей. Пневмококова вакцина доступна для дорослих та була винайдена задля зниження ризику інвазивного пневмококового захворювання.[58] Інші визнанні ефективними у профілактиці пневмонії вакцини включають: вакцини від коклюшу, вітрянки та кору.[59]

Інше

Відмова від паління[46] та зменшення забруднення повітря всередині приміщення, як наприклад, підчас приготування їжі на дровах, чи від навозу, рекомендується у профілактичних цілях.[19][21] Виявилось, що паління є єдиним найбільшим фактором ризику пневмококової пневмонії у тих дорослих, які не мають проблем зі здоров’ям.[50] Гігієна рук та прикривання роту підчас кашлю також може стати ефективним профілактичним заходом.[59] Застосування хірургічних масок хворими теж може попередити хворобу.[50]

Належне лікування основних хвороб (таких як ВІЛ/СНІД, цукровий діабет та неповноцінне харчування) може знизити ризик пневмонії.[21][59][60] У дітей, молодших 6-ти місяців, виключно грудне вигодовування знижує обидва фактора: ризик та важкість хвороби.[21] У хворих на ВІЛ/СНІД та з числом маркерів Т-хелперів меншим 200 клітин/мкл, ризик пневмоциститу знижує антибіотик триметоприм/сульфаметоксазол; [61] також він може стати профілактичним засобом для тих, у кого послаблений імунітет, але немає ВІЛу.[62]

Проведення обстеження вагітних на стрептокок групи Б та хламідію трахоматіс і призначення лікування антибіотиками, за необхідності, знижує рівень пневмонії у новонароджених;[63][64] профілактичні заходи проти передачі ВІЛу від матері до дитини також можуть бути дієвими.[65] Наповнення роту та горла новонародженого амніотичною рідиною, насиченою меконієм, не визнано методом, що знижує рівень аспіраційної пневмонії, та, більше того, це може завдати шкоди здоров’ю.[66] Таким чином, такі дії не рекомендовані у більшості ситуацій.[66] В ослаблених літніх людей належний догляд за ротовою порожниною може знизити ризик аспіраційної пневмонії.[67]

Лікування

CURB-65
Симптом Бали
Сплутаність свідомості
1
Сеча >7 ммоль/л
1
Частота дихання >30
1
СКТ<90мм рт. ст., ДКТ<60мм рт. ст.
1
Вік >=65
1

Зазвичай, пероральні антибіотики, відпочинок, прості анальгетики та споживання великої кількості рідини є достатніми для повного одужання.[46] Проте, хворі із додатковими медичними ускладненнями, літні люди або хворі зі значно утрудненим диханням можуть потребувати інтенсивнішого лікування.[46] У всьому світі близько 7–13% випадків захворювання у дітей закінчуються госпіталізацією, [19]тоді як у розвинених країнах 22-42% дорослих випадків припадають на побутову пневмонію.[46] За шкалою оцінювання CURB-65 визначають потребу у госпіталізації хворого.[46] Якщо показник 0 чи 1, хворого лікують у домашніх умовах; 2 – потрібна коротка госпіталізація чи нагляд за протіканням хвороби; при оцінці 3–5 балів рекомендується госпіталізація.[46] Діти із задишкою чи рівнем насичення киснем, меншим від 90%, мають бути госпіталізовані.[68] Користь фізіотерапії грудної клітки під час пневмонії досі не визначена.[69] Неінвазивна вентиляція може бути корисною для пацієнтів у реанімації.[70]Ефективність безрецептурних ліків від кашлю не визнана,[71] так само як і застосування цинку у дітей.[72] Доказів на користь використання муколітиків недостатньо.[71]

Бактеріальна пневмонія

Антибіотики покращують результати у хворих на бактеріальну пневмонію.[73] Вибір лікування антибіотиками першочергово залежить від особистих характеристик хворого, наприклад, від віку, загального стану здоров’я та місця зараження інфекцією. У Великобританії емпіричне лікування антибіотиком амоксицилін рекомендована в першу чергу у випадку побутової пневмонії; доксицилін чи кларитроміцин використовують як альтернативні засоби.[46] У Північній Америці, де "атипові" форми побутової пневмонії більш розповсюджені, макроліди (такі як азитроміцин чи еритроміцин) та доксициклін замінили амоксицилін у якості препарату першого вибору в амбулаторному лікуванні дорослих пацієнтів.[30][74] У дітей із симптомами середньої важкості амоксициклін залишається препаратом першої лінії.[68] Використання фторхінолонів не рекомендується у нескладних випадках через проблеми з побічними ефектами та резистентність, що вони викликають, за відсутності значної клінічної користі.[30][75]Термін лікування традиційно займає 7-10 днів, але все більше доказів того, що коротші курси лікування (3-5 днів) мають таку саму ефективність.[76] У випадку внутрішньо-лікарняної пневмонії використовують цефалоспорини, карбапенеми, фторхінолони, аміноглікозиди та ванкоміцин третього та четвертого поколінь.[77] Ці антибіотики завжди вживаються внутрішньовенно та використовуються комбіновано.[77] 90% госпіталізованих хворих виліковуються за допомогою антибіотиків першої лінії.[27]

Вірусна пневмонія

Інгібітори нейрамінідази можуть використовуватися у лікуванні вірусної пневмонії, що викликана вірусом групи (інфлюенца A та інфлюенца Б).[15] Для інших типів побутових вірусних пневмоній (включаючи коронавірус ТОРС, аденовірус, хантавірус та вірус параінфлюенца) ніяких специфічних противірусних препаратів не рекомендовано.[15] Інфлюенца A лікується римантадином чи амантадином, тоді як інфлюенца А чи Б лікується озелтамивіром, анамивіром чи перамивіром.[15] Вони вважаються найефективнішими, якщо почати їх приймати протягом 48 годин після появи перших симптомів.[15] Багато різновидів інфлюенци А H5N1, також відомої як авіан інфлюенза або "пташиний грип", показали опір до римантадину та амантадину.[15] Вживання антибіотиків при вірусній пневмонії рекомендовано деякими експертами, оскільки неможливо виключити складну бактеріальну інфекцію.[15] Британське торакальне товариство рекомендує уникати вживання антибіотиків у випадках середньої важкості.[15] Вживання кортикостероїдів є спірним.[15]

Дихання

Загалом аспіраційний пневмоніт лікується консервативно антибіотиками, призначеними тільки для аспіраційної пневмонії.[78] Вибір антибіотиків буде залежати від декількох факторів, включаючи підозрюваний збудник та місце зараження пневмонією (у побуті чи у лікарні). Звичайний вибирають кліндаміцин, комбінацію бета-лактамного антибіотику та метронідазолу, чи аміноглікозид.[79] Іноді при аспіраційній пневмонії призначають кортікостероїди, але доказів на користь їхньої ефективності недостатньо.[78]

Прогноз

При лікуванні розвиток більшості типів бактеріальної пневмонії стабілізується через 3–6 днів.[80] Часто для повного зникнення симптомів потрібно декілька тижнів.[80] Знімки рентгену звичайно проясняються протягом 4-х тижнів, і рівень смертності низький (менший від 1%).[20][81] У літніх людей та пацієнтів з іншими легеневими захворюваннями одужання може зайняти більше 12-ти тижнів. В осіб, яких госпіталізували, смертність може перевищувати 10%, а у пацієнтів в реанімації може досягати більше 30–50%.[20] Пневмонія вважається найбільш розповсюдженою внутрішньо-лікарняною інфекцією із летальним наслідком.[27] Перед тим, як почали лікувати антибіотиками, смертність серед госпіталізованих була зазвичай 30%.[24]

Ускладнення можуть виникати особливо у літніх людей та в осіб із основними проблемами зі здоров’ям.[81] Серед інших, ускладнення можуть бути такими: емпіема, абсцес легені, облітеруючий бронхоліт, синдром гострої дихальної недостатності, сепсис та погіршення загального стану здоров’я або погіршення основних проблем зі здоров’ям.[81]

Правила клінічного прогнозу

Правила клінічного прогнозу було складено задля більш об’єктивного передбачення результатів пневмонії.[27] Ці правила часто використовують, щоб визначити необхідність госпіталізації хворого.[27]

Ексудативний плеврит, емпіема та абсцес

Рентгенівський знімок показує горизонтально розміщену грудну клітку. Нижча чорна ділянка – права легеня, вона менша та має білішу ділянку унизу, що є ексудативним плевритом. Червоні стрілки показують його розмір.
Ексудативний плеврит, показаний на рентгенівському знімку. Стрілка А вказує на рідину, що знаходиться у правому боці грудної клітки. Об’єм легень зменшений через скупчення рідини навколо легенів.

При пневмонії у просторі, що оточує легеню, може утворюватися накопичення рідини.[83] Час від часу наявність мікроорганізмів призводить до зараження цієї рідини, що стає причиною емпієми.[83] Щоб відрізнити емпієму від більш загального та простого випадку парапневмонічного випоту, рідину збирають за допомогою голки (виконуючи забір плевральної пункції) та проводять аналізи.[83] Якщо зібрані зразки містять ознаки емпієми, то необхідно повністю видалити рідину, що часто вимагає встановлення дренажного катетера.[83] У тяжких випадках емпієми може знадобитися оперативне втручання.[83] Якщо не видалити інфіковану рідину, інфекція може повторитися, оскільки антибіотики недостатньо глибоко проникають у плевральну порожнину. Якщо аналіз показав, що рідина чиста, то її видалення необхідне лише це викликає симптоми або якщо її кількість із часом не зменшується.[83]

Дуже рідко бактерії у легенях можуть формувати дивертикул з інфікованою рідиною; цей процес називається легеневий абсцес.[83] Легеневі абсцеси зазвичай помітні на рентгенівських знімках грудної клітини, однак для підтвердження діагнозу найчастіше необхідний знімок КТ грудної клітини.[83] Абсцеси зазвичай розвиваються при аспіраційній пневмонії та часто містять декілька видів бактерій. Тривале приймання антибіотиків найчастіше допомагає при лікуванні легеневих абсцесів, однак іноді може знадобитися дренування абсцесу хірургом або радіологом.[83]

Порушення дихання та кровообігу

Пневмонія може призвести до порушення дихання, викликаючи гострий респіраторний дистрес-синдром (ГРДС), причиною якого може бути ціла низка факторів від комбінованої інфекції до запальної реакції. Легені швидко наповнюються рідиною та стають нерухливими. Така нерухливість у сполученні з ускладненим через наявність альвеолярної рідини процесом виділення кисню може вимагати тривалих періодів механічної вентиляції для забезпечення виживання пацієнта.[31]

Потенційним ускладненням пневмонії є сепсис, однак це явище характерне лише для пацієнтів з ослабленим імунітетом або гіпоспленізом. Найбільш розповсюдженими збудниками хвороби є пневмококи, гемофільна паличка та клебсієла пневмонії. Серед інших причин, які викликають відповідні симптоми, можна назвати інфаркт міокарда або легеневу емболію.[84]

Епідеміологія

Мапа світу з великою кількістю темно-червоних зон в Африці, оранжевими зонами в Азії та Південній Америці, а також жовтими зонами у Європі та Північній Америці
Рівень смертності відповідно до віку: інфекції нижніх дихальних шляхів на 100 000 осіб у 2004 році.[85]
   no data
   <100
   100–700
   700–1400
   1400–2100
   2100–2800
   2800–3500
   3500–4200
   4200–4900
   4900–5600
   5600–6300
   6300–7000
   >7000

Пневмонія – це розповсюджена хвороба, яка вражає приблизно 450 мільйонів людей по всьому світу щорічно.[15]Це — найчастіша причина смерті в усіх вікових групах – приблизно 4 мільйони смертей (7% загальних випадків смертей у світі) щорічно.[15][73] Найвищі показники смертності спостерігаються серед дітей віком до п’яти років та літніх людей старше 75 років.[15] Показники захворюваності у країнах, що розвиваються, приблизно у п’ять разів вище у порівнянні з розвиненими країнами.[15] На вірусну пневмонію припадає приблизно 200 мільйонів випадків.[15] За даними 2009 року пневмонія займає 8 позицію серед найчастіших причин смерті у Сполучених Штатах.[20]

Діти

У 2008 році було зафіксовано приблизно 156 мільйонів випадків пневмонії серед дітей (151 мільйон – у країнах, що розвиваються, та 5 мільйонів – у розвинених країнах).[15] Це призвело до 1,6 мільйонів смертей, або 28–34% усіх смертей за п’ять років, 95% яких припадають на країни, що розвиваються.[15][19]Країни, населення яких найбільше страждає від хвороби: Індія (43 мільйони), Китай (21 мільйон) та Пакистан (10 мільйонів).[86] Це — найпоширеніша причина смерті серед дітей у країнах з низьких рівнем доходу.[15][73] Велика частка цих смертей припадає на новонароджений період. Всесвітня організація охорони здоров’я припускає, що причиною кожного третього випадку смерті серед новонароджених є пневмонія.[87] Приблизно половину цих смертей можна попередити, оскільки їхньою причиною є бактерії, для боротьби з якими існують відповідні вакцини.[88]

Історія

Постер з акулою в центрі та написом "Пневмонія схожа на укус акули-людожера, яку веде за собою риба-лоцман – нежить"
WPA ліворуч, 1936-1937 роки

Пневмонія була дуже поширеною хворобою на протязі всієї історії людства.[89] Її симптоми описав Гіппократ (460–370 роки до н.е.):[89]"При періпневмонії та плевральних випотах спостерігаються: гостра лихоманка та болі з одного чи обох боків, а також кашель при спробах видихання, відкашлюване мокротиння має білуватий або блідий колір та скоріше за все представляє собою негусту пінисту з червоним вкрапленням масу або має будь-який інший нехарактерний для загальних випадків вигляд... Коли розвиток хвороби досягає апогею, то випадок, за відсутності можливості видалення рідини, стає невиліковним і ще більше погіршується, коли дихання стає ускладненим, а сеча – рідкою та набуває різкого запаху; окрім того, на шиї та голові проступає піт, який є поганою ознакою, виходячи з ядухи, хрипів та жорстокості захворювання, яке прогресує."[90] Однак Гіппократ називає пневмонію хворобою, "названою стародавніми жителями." Він також описує на результати хірургічного дренажу емпієм. Маймонід (1135–1204 н.е.) зауважив: "Основними невід’ємними симптомами пневмонії є гостра лихоманка, пронизливий плевритний біль у боці, поверхневе швидке дихання, стрибкоподібний пульс та кашель."[91] Такий клінічний опис у значній мірі схожий на описи з сучасних підручників та відображає рівень медичних знань в період з часів Середньовіччя до 19-ого сторіччя.

Едвін Клебс був першим, хто знайшов бактерії у дихальних шляхах померлої від пневмонії людини у 1875 році.[92] Початкову роботу з визначення двох найрозповсюдженіших бактеріальних збудників – пневмокока та клебсієли пневмонії – провели Карл Фрідлендер[93] та Альберт Франкель[94] у 1882 та 1884 роках відповідно. У початковій роботі Фрідлендера було введено фарбування за Грамом – фундаментальний лабораторний аналіз, який досі використовується для визначення та класифікації бактерій. Робота Крістіана Грама з описом процедури у 1884 році допомогла розрізнити два види бактерій та зрозуміти, що пневмонію можуть викликати різні мікроорганізми.[95]

Сер Вільям Ослер, відомий як "батько сучасної медицини," у 1918 році надав оцінку смертності та порушення дієздатності через пневмонію, яку він назвав "водієм ешелону смерті", при цьому також вказавши на туберкульоз як на одну з найголовніших причин смертності в той час. Цей вислів належав Джону Баньяну та був використаний у відношенні "сухоти" (туберкульозу).[96][97] Ослер також називав пневмонію "другом старих людей", оскільки смерть від неї часто була швидкою та безболісною на відміну від багатьох інших повільніших та більш болісних способів померти.[24]

Деякі дослідження першого десятиріччя 20-ого сторіччя дозволили зменшити показники смертності від пневмонії. Після винаходу пеніциліну та інших антибіотиків, сучасних хірургічних технік та інтенсивної терапії у 20-ому сторіччі, смертність від пневмонії наблизилась до 30% і навіть нижче (для розвинених країн). З 1988 року було впроваджено вакцинацію дітей проти гемофільної палички типу B, що невдовзі призвело до значного зменшення смертності.[98] Також було впроваджено вакцинацію проти пневмококу – з 1977 року для дорослих, а з 2000 року – і для дітей. Це також дозволило зменшити рівень смертності від пневмонії.[99]

Суспільство та культура

Через високий рівень захворюваності у країнах, що розвиваються, та через відносно низький рівень інформованості щодо захворювання у розвинених країнах Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила 12 листопада Всесвітнім днем боротьби з пневмонією – днем проведення небайдужими громадянами та політичними діячами відповідних заходів.[100] Загальна економічна вартість ліків на позалікарняну пневмонію становить приблизно 17 мільярдів доларів США.[20]

Пневмоні́я, або Запалення легень (грец. πνευμονία, від πνεΰμων — легеня) — запалення легеневої тканини. Спричинюється головним чином мікроорганізмами, зокрема пневмококом, хламідіями. У Міжнародній класифікації хвороб, травм і причин смерті (МКХ) Х перегляду (1992) з розділу "Пневмонія" виключені захворювання неінфекційного походження. Це - процеси, що викликаються фізичними або хімічними чинниками, а також що мають алергічне (еозінофільна пневмонія) або судинне походження (тромбоемболія гілок легеневої артерії з розвитком інфаркту легенів, гранулематоз Вегенера). Також в цей розділ не входять запальні процеси в легенях, які викликаються облігатними патогенами бактерійної або вірусної природи (ку-лихоманка, очеревний тиф, чума, краснуха, грип та ін.) Особливо важливо розділяти вірусні респіраторні інфекції і власне пневмонії. Вірусні респіраторні інфекції і, передусім, епідемічний грип, безумовно, є провідним чинником ризику розвитку запалення легенів, проте морфологічні (інтерстиціальні) зміни, які викликаються вірусами в легеневій тканині, відрізняються від бактерійних і, відповідно, підхід до лікування цих двох станів принципово різний.

Етіологія

Пневмонія — це гостре інфекційне захворювання, переважно бактеріальної етіології, яке характеризується вогнищевим ураженням респіраторних відділів легень та наявністю внутрішньоальвеолярної ексудації. Виділяються такі види пневмонії : - позалікарняна - набута поза лікувальною установою, синоніми: домашня, амбулаторна; - нозокоміальна - набута в лікувальній установі, синоніми: госпітальна, внутрішньолікарняна; - аспіраційна; - пневмонія у осіб з важкими дефектами імунітету (природженим імунодефіцитом, Віл-інфекцією, ятрогенною імуносупресією).

Етіологічна структура пневмоній включає 5 видів причинних факторів:

  • мікробний,
  • вірусний,
  • мікоплазмовий,
  • мікропаразитарний,
  • грибковий.

Якщо пневмонія має поліетіологічне походження, це значно обмежує ефективність лікування, ускладнює проведення протиепідемічних заходів.

Основною причиною запалення легенів є стафілококи та віруси, тобто ті інфекції, які найменше піддаються впливу антибіотиків, сульфамідних препаратів та інших хіміотерапевтичних засобів.

Патогенез

Головною ланкою у комплексі функціональних розладів при пневмонії є дихальна недостатність, тобто такий стан, при якому порушується легеневий газообмін або він підтримується на межі нормального рівня за рахунок завеликих енергетичних затрат організму хворого.

В основі майже всіх патологічних змін, які виникають при пневмонії, лежать два провідних причинних фактори — гіпоксія та токсикоз.

Гіпоксія респіраторного походження доповнюється гіпоксією циркуляторною, гемічною та гістотоксичною, тому кисневе голодування тканин, а також гіпоксемія та гіперкапнія хворих має складний генез.

До причинних факторів виникнення дихальної недостатності потрібно віднести порушення прохідності дихальних шляхів, альвеолярно-капілярний блок з зупинкою або послабленням альвеолярного дихання, скорочення дихальної поверхні легенів, зміна легеневого кровообігу, дихальних рухів ребер та діафрагми. Порушення прохідності дихальних шляхів є наслідком скупчення у їхньому просвіті слизу, гною, продуктів есквамації епітелію та розпаду легеневої тканини, а також набухання та набряку слизової оболонки, спазму бронхів та бронхіол, а іноді ларингоспазму.

Альвеолярно-капілярний блок виникає внаслідок накопичення у порожнині альвеол ексудату та інших мас, появи гіалінових мембран, спадання стінок альвеол при нестачі сурфактану, утворення навколо них «футляру» за рахунок клітковинної інфільтрації та розвитку сітки з волокон сполучної тканини (при інтерстиціальних та інших пневмоніях). Скорочення дихальної поверхні легенів відбувається внаслідок набряку, інфільтрації легеневої тканини, розвитку пульмофіброзу, ателектазів та емфіземи.[101]

Класифікація

Пневмонія може бути:

  • первинною, якщо вона виступає як самостійне захворювання,
  • вторинною, якщо вона розвинулась на фоні іншої хвороби, наприклад, вторинна пневмонія на фоні хронічного бронхіту.

Крім того, пневмонія може бути одностороння, якщо уражена тільки одна легеня та двостороння, — обидві легені.

За ступенем поширеності пневмонію поділяють на:

  • вогнищеву — таку, що займає невелику ділянку легені,
  • сегментарну — поширюється на один або декілька сегментів легені,
  • часткову — охоплює частку легені. Класичним прикладом часткової пневмонії є крупозна пневмонія.
  • тотальну — якщо вона поширюється на всю легеню.

Пневмонія у розділі «[J00 J99] Хвороби системи дихання»[102]:

    • J.12. Вірусна пневмонія, не класифікована в інших рубриках
    • J.12.0 Аденовірусна пневмонія
    • J.12.1 Пневмонія спричинена респираторно-синцитіальним вірусом
    • J.12.2 Пневмонія спричинена вірусом парагрипу
    • J.12.8 Інша пневмонія
    • J.12.9 Вірусна пневмонія, неуточнена
    • J.13. Пневмонія, спричинена Streptococcus pneumoniae
    • J.14. Пневмонія, викликана Haemophilus influenzae
    • J.15. Бактеріальна пневмонія, не класифікована в інших рубриках
    • J.15.0 Пневмонія спричинена Klebsiella pneumoniae
    • J.15.1 Пневмонія спричинена Pseudiomonas
    • J.15.2 Пневмонія стафілококова
    • J.15.3 Пневмонія стрептококкова, групи В
    • J.15.4 Пневмонія спричинена іншими стрептококками
    • J.15.5 Пневмонія спричинена Escherichia coli
    • J.15.6 Пневмонія спричинена іншими аеробними грамнегативними бактеріями
    • J.15.7 Пневмонія спричинена Mycoplasma pneumoniae
    • J.15.8 Інша бактеріальна пневмонія
    • J.15.9 Бактеріальна пневмонія неуточнена
    • J.16. Пневмонія, спричинена іншими інфекційними збудниками, не класифікована в інших рубриках
    • J.16.0 Пневмонія, спричинена хламідіями
    • J.16.8 Пневмонія спричинена іншими уточненими інфекційними агентами
    • J.17. Пневмонія при хворобах, класифікованих в інших рубриках
    • J.17.0 Пневмонія при бактеріальних хворобах класифікованих в інших рубриках
    • J.17.1 Пневмонія при вірусних хворобах класифікованих в інших рубриках
    • J.17.2 Пневмонія при мікозах
    • J.17.3 Пневмонія при паразитарних хворобах
    • J.18. Пневмонія, збудник неуточнений
    • J.18.0 Бронхопневмонія, неуточнена
    • J.18.1 Верхньодолева пневмонія, неуточнена
    • J.18.2 Гіпостатична пневмонія, неуточнена
    • J.18.8 Інша пневмонія, збудник неуточнений
    • J.18.9 Пневмонія, неуточнена

Офіційно виділяють такі види пневмонії:

  •  — негоспітальна (позалікарняна, розповсюджена, амбулаторна);
  •  — нозокоміальна (госпітальна, набута у лікувальному закладі);
  •  — аспіраційна;
  •  — пневмонія в осіб з тяжкими порушеннями імунітету (вроджений імунодефіцит, ВІЛ-інфекція, ятрогенна імуносупресія).

Крім того, залежно від тяжкості розрізняють пневмонію легкого, середньотяжкого та тяжкого перебігу.

Пневмонії з тяжким перебігом

Пневмонія з тяжким перебігом — це особлива форма захворювання різної етіології, яка проявляється тяжким інтоксикаційним синдромом, гемодинамічними змінами, вираженою дихальною недостатністю та/або ознаками тяжкого сепсису або септичного шоку, характеризується несприятливим прогнозом та потребує проведення інтенсивної терапії.

Рекомендують виділяти «малі» та «великі» критерії визначення тяжкого перебігу пневмонії.

«Малі» критерії тяжкого перебігу пневмонії:

  •  — частота дихання 30 за 1 хв. та більше;
  •  — порушення свідомості;
  •  — SaO2 менше 90 % (за даними пульсоксиметрії), парціальна напруга кисню в артеріальній крові (далі — PaO2) нижче 60 мм рт. ст.;
  •  — систолічний артеріальний тиск нижче 90 мм рт. ст.;
  •  — двобічне або багаточасткове ураження легень, порожнини розпаду, плевральний випіт.

«Великі» критерії тяжкого перебігу пневмонії:

  •  — потреба в проведенні штучної вентиляції легень;
  •  — швидке прогресування вогнищево-інфільтративних змін в легенях — збільшення розмірів інфільтрації більше ніж на 50 % протягом найближчих 2 діб;
  •  — септичний шок або необхідність введення вазопресорних препаратів протягом 4 год. та більше;
  •  — гостра ниркова недостатність (кількість сечі менше 80 мл за 4 год. або рівень креатиніну в сироватці крові вище 0,18 ммоль/л або концентрація азоту сечовини вище 7 ммоль/л (азот сечовини = сечовина (ммоль/л) / 2,14) за (відсутності хронічної ниркової недостатності).

Про тяжкий перебіг пневмонії свідчить наявність у хворих не менше двох «малих» або одного «великого» критерію, кожен з яких достовірно підвищує ризик розвитку летального кінця. У таких випадках рекомендується невідкладна госпіталізація хворих у відділення анестезіології та інтенсивної терапії (BAIT).[103]

Посилання

  1. Позалікарняна пневмонія. Олена Кондратенко, стаття на ВебМед (webmed.com.ua), 05.07.2011.

Посилання

  1. а б в г д е https://medlineplus.gov/spanish/ency/article/000145.htm
  2. а б https://www.malacards.org/card/pneumonia
  3. Disease Ontology — 2016.
  4. Lim W. S., Baudouin S. V., George R. C. et al. BTS guidelines for the management of community acquired pneumonia in adults: update 2009 // ThoraxBMJ, 2009. — Vol. 64, Iss. Suppl 3. — P. iii1–iii55. — ISSN 0040-6376; 1468-3296doi:10.1136/THX.2009.121434
  5. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш Drug Indications Extracted from FAERSdoi:10.5281/ZENODO.1435999
  6. Inxight: Drugs Database
  7. Inxight: Drugs Database
  8. Inxight: Drugs Database
  9. Inxight: Drugs Database
  10. а б McLuckie, [editor] A. (2009). Respiratory disease and its management. New York: Springer. с. 51. ISBN 978-1-84882-094-4.
  11. Leach, Richard E. (2009). Acute and Critical Care Medicine at a Glance (вид. 2nd). Wiley-Blackwell. ISBN 1-4051-6139-6. Процитовано 21 квітня 2011.
  12. Jeffrey C. Pommerville (2010). Alcamo's Fundamentals of Microbiology (вид. 9th). Sudbury MA: Jones & Bartlett. с. 323. ISBN 0-7637-6258-X.
  13. Ashby, Bonnie; Turkington, Carol (2007). The encyclopedia of infectious diseases (вид. 3rd). New York: Facts on File. с. 242. ISBN 0-8160-6397-4. Процитовано 21 квітня 2011.
  14. Osler, William (1901). Principles and Practice of Medicine, 4th Edition. New York: D. Appleton and Company. с. 108.
  15. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я Ruuskanen, O; Lahti, E, Jennings, LC, Murdoch, DR (9 квітня 2011). Viral pneumonia. Lancet. 377 (9773): 1264—75. doi:10.1016/S0140-6736(10)61459-6. PMID 21435708.
  16. George, Ronald B. (2005). Chest medicine : essentials of pulmonary and critical care medicine (вид. 5th ed.). Philadelphia, PA: Lippincott Williams & Wilkins. с. 353. ISBN 9780781752732.
  17. а б Tintinalli, Judith E. (2010). Emergency Medicine: A Comprehensive Study Guide (Emergency Medicine (Tintinalli)). New York: McGraw-Hill Companies. с. 480. ISBN 0-07-148480-9.
  18. а б в г д е Hoare Z; Lim WS (2006). Pneumonia: update on diagnosis and management (PDF). BMJ. 332 (7549): 1077—9. doi:10.1136/bmj.332.7549.1077. PMC 1458569. PMID 16675815.
  19. а б в г д е ж и к л м н Singh, V; Aneja, S (March 2011). Pneumonia — management in the developing world. Paediatric respiratory reviews. 12 (1): 52—9. doi:10.1016/j.prrv.2010.09.011. PMID 21172676.
  20. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц Nair, GB; Niederman, MS (November 2011). Community-acquired pneumonia: an unfinished battle. The Medical clinics of North America. 95 (6): 1143—61. doi:10.1016/j.mcna.2011.08.007. PMID 22032432.
  21. а б в г д е Pneumonia (Fact sheet N°331). World Health Organization. August 2012.
  22. Darby, J; Buising, K (October 2008). Could it be Legionella?. Australian family physician. 37 (10): 812—5. PMID 19002299.
  23. Ortqvist, A; Hedlund, J, Kalin, M (December 2005). Streptococcus pneumoniae: epidemiology, risk factors, and clinical features. Seminars in respiratory and critical care medicine. 26 (6): 563—74. doi:10.1055/s-2005-925523. PMID 16388428.
  24. а б в г д е ж и к Ebby, Orin (Dec 2005). Community-Acquired Pneumonia: From Common Pathogens To Emerging Resistance. Emergency Medicine Practice. 7 (12).
  25. Lowe, J. F.; Stevens, Alan (2000). Pathology (вид. 2nd). St. Louis: Mosby. с. 197. ISBN 0-7234-3200-7.
  26. Snydman, editors, Raleigh A. Bowden, Per Ljungman, David R. (2010). Transplant infections (вид. 3rd). Philadelphia: Wolters Kluwer Health/Lippincott Williams & Wilkins. с. 187. ISBN 978-1-58255-820-2.
  27. а б в г д е ж и к Murray and Nadel (2010). Chapter 32.
  28. Eom, CS; Jeon, CY; Lim, JW; Cho, EG; Park, SM; Lee, KS (22 February 2011). Use of acid-suppressive drugs and risk of pneumonia: a systematic review and meta-analysis. CMAJ : Canadian Medical Association journal = journal de l'Association medicale canadienne. 183 (3): 310—9. doi:10.1503/cmaj.092129. PMC 3042441. PMID 21173070.
  29. а б в г д е ж и к Sharma, S; Maycher, B, Eschun, G (May 2007). Radiological imaging in pneumonia: recent innovations. Current Opinion in Pulmonary Medicine. 13 (3): 159—69. doi:10.1097/MCP.0b013e3280f3bff4. PMID 17414122.
  30. а б в Anevlavis S; Bouros D (February 2010). Community acquired bacterial pneumonia. Expert Opin Pharmacother. 11 (3): 361—74. doi:10.1517/14656560903508770. PMID 20085502.
  31. а б в г д е ж и к л Murray and Nadel (2010). Chapter 31.
  32. а б Figueiredo LT (September 2009). Viral pneumonia: epidemiological, clinical, pathophysiological and therapeutic aspects. J Bras Pneumol. 35 (9): 899—906. doi:10.1590/S1806-37132009000900012. PMID 19820817.
  33. а б Behera, D. (2010). Textbook of pulmonary medicine (вид. 2nd). New Delhi: Jaypee Brothers Medical Pub. с. 391—394. ISBN 8184487495.
  34. а б Maskell, Nick; Millar, Ann (2009). Oxford desk reference. Oxford: Oxford University Press. с. 196. ISBN 9780199239122.
  35. а б в г д е Murray and Nadel (2010). Chapter 37.
  36. Vijayan, VK (2009 May). Parasitic lung infections. Current opinion in pulmonary medicine. 15 (3): 274—82. PMID 19276810.
  37. Clinical infectious diseases : a practical approach. New York, NY [u.a.]: Oxford Univ. Press. 1999. с. 833. ISBN 978-0-19-508103-9. {{cite book}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  38. Diffuse parenchymal lung disease : ... 47 tables (вид. [Online-Ausg.]). Basel: Karger. 2007. с. 4. ISBN 978-3-8055-8153-0. {{cite book}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  39. а б Ranganathan, SC; Sonnappa, S (February 2009). Pneumonia and other respiratory infections. Pediatric clinics of North America. 56 (1): 135—56, xi. doi:10.1016/j.pcl.2008.10.005. PMID 19135585.
  40. а б al.], editors, Gary R. Fleisher, Stephen Ludwig ; associate editors, Richard G. Bachur ... [et (2010). Textbook of pediatric emergency medicine (вид. 6th ed.). Philadelphia: Wolters Kluwer/Lippincott Williams & Wilkins Health. с. 914. ISBN 1605471593.
  41. Hammer, edited by Stephen J. McPhee, Gary D. (2010). Pathophysiology of disease : an introduction to clinical medicine (вид. 6th ed.). New York: McGraw-Hill Medical. с. Chapter 4. ISBN 0071621679.
  42. а б Fein, Alan (2006). Diagnosis and management of pneumonia and other respiratory infections (вид. 2nd ed.). Caddo, OK: Professional Communications. с. 28—29. ISBN 1884735630.
  43. Kumar, Vinay (2010). Robbins and Cotran pathologic basis of disease (вид. 8th ed.). Philadelphia, PA: Saunders/Elsevier. с. Chapter 15. ISBN 1416031219.
  44. а б Lynch, T; Bialy, L, Kellner, JD, Osmond, MH, Klassen, TP, Durec, T, Leicht, R, Johnson, DW (6 серпня 2010). Huicho, Luis (ред.). A systematic review on the diagnosis of pediatric bacterial pneumonia: when gold is bronze. PLoS ONE. 5 (8): e11989. doi:10.1371/journal.pone.0011989. PMC 2917358. PMID 20700510.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  45. а б Ezzati, edited by Majid; Lopez, Alan D., Rodgers, Anthony, Murray, Christopher J.L. (2004). Comparative quantification of health risks. Genève: Organisation mondiale de la santé. с. 70. ISBN 978-92-4-158031-1.
  46. а б в г д е ж и к л м н п р Lim, WS; Baudouin, SV, George, RC, Hill, AT, Jamieson, C, Le Jeune, I, Macfarlane, JT, Read, RC, Roberts, HJ, Levy, ML, Wani, M, Woodhead, MA, Pneumonia Guidelines Committee of the BTS Standards of Care, Committee (October 2009). BTS guidelines for the management of community acquired pneumonia in adults: update 2009. Thorax. 64 (Suppl 3): iii1—55. doi:10.1136/thx.2009.121434. PMID 19783532.
  47. Saldías, F; Méndez, JI, Ramírez, D, Díaz, O (April 2007). [Predictive value of history and physical examination for the diagnosis of community-acquired pneumonia in adults: a literature review]. Revista medica de Chile. 135 (4): 517—28. PMID 17554463.
  48. а б Call, SA; Vollenweider, MA, Hornung, CA, Simel, DL, McKinney, WP (23 лютого 2005). Does this patient have influenza?. JAMA: the Journal of the American Medical Association. 293 (8): 987—97. doi:10.1001/jama.293.8.987. PMID 15728170.
  49. Helms, editors, William E. Brant, Clyde A. Fundamentals of diagnostic radiology (вид. 4th ed.). Philadelphia: Wolters Kluwer/Lippincott Williams & Wilkins. с. 435. ISBN 9781608319114.
  50. а б в г Mandell, LA; Wunderink, RG; Anzueto, A; Bartlett, JG; Campbell, GD; Dean, NC; Dowell, SF; File TM, Jr; Musher, DM; Niederman, MS; Torres, A; Whitney, CG; Infectious Diseases Society of, America; American Thoracic, Society (1 March 2007). Infectious Diseases Society of America/American Thoracic Society consensus guidelines on the management of community-acquired pneumonia in adults. Clinical infectious diseases : an official publication of the Infectious Diseases Society of America. 44 (Suppl 2): S27—72. doi:10.1086/511159. PMID 17278083.
  51. Stedman's medical dictionary (вид. 28th). Philadelphia: Lippincott Williams & Wilkins. 2006. ISBN 978-0-7817-6450-6.
  52. Dunn, L (2005 June 29-July 5). Pneumonia: classification, diagnosis and nursing management. Nursing standard (Royal College of Nursing (Great Britain) : 1987). 19 (42): 50—4. PMID 16013205.
  53. organization, World health (2005). Pocket book of hospital care for children : guidelines for the management of common illnesses with limited resources. Geneva: World Health Organization. с. 72. ISBN 978-92-4-154670-6.
  54. Jefferson, T; Di Pietrantonj, C, Rivetti, A, Bawazeer, GA, Al-Ansary, LA, Ferroni, E (7 липня 2010). Jefferson, Tom (ред.). Vaccines for preventing influenza in healthy adults. Cochrane database of systematic reviews (7): CD001269. doi:10.1002/14651858.CD001269.pub4. PMID 20614424.
  55. Seasonal Influenza (Flu). Center for Disease Control and Prevention. Процитовано 29 June 2011.
  56. Jefferson T; Deeks JJ, Demicheli V, Rivetti D, Rudin M (2004). Jefferson, Tom (ред.). Amantadine and rimantadine for preventing and treating influenza A in adults. Cochrane Database Syst Rev (3): CD001169. doi:10.1002/14651858.CD001169.pub2. PMID 15266442.
  57. Jefferson, T; Jones, MA; Doshi, P; Del Mar, CB; Heneghan, CJ; Hama, R; Thompson, MJ (18 January 2012). Jefferson, Tom (ред.). Neuraminidase inhibitors for preventing and treating influenza in healthy adults and children. Cochrane database of systematic reviews. 1: CD008965. doi:10.1002/14651858.CD008965.pub3. PMID 22258996.
  58. Moberley, SA; Holden, J, Tatham, DP, Andrews, RM (23 січня 2008). Andrews, Ross M (ред.). Vaccines for preventing pneumococcal infection in adults. Cochrane database of systematic reviews (1): CD000422. doi:10.1002/14651858.CD000422.pub2. PMID 18253977.
  59. а б в Pneumonia Can Be Prevented — Vaccines Can Help. Centers for Disease Control and Prevention. Процитовано 22 October 2012.
  60. Gray, DM; Zar, HJ (May 2010). Community-acquired pneumonia in HIV-infected children: a global perspective. Current opinion in pulmonary medicine. 16 (3): 208—16. doi:10.1097/MCP.0b013e3283387984. PMID 20375782.
  61. Huang, L; Cattamanchi, A; Davis, JL; den Boon, S; Kovacs, J; Meshnick, S; Miller, RF; Walzer, PD; Worodria, W; Masur, H; International HIV-associated Opportunistic Pneumonias (IHOP), Study; Lung HIV, Study (June 2011). HIV-associated Pneumocystis pneumonia. Proceedings of the American Thoracic Society. 8 (3): 294—300. doi:10.1513/pats.201009-062WR. PMC 3132788. PMID 21653531.
  62. Green H, Paul M, Vidal L, Leibovici L (2007). Green, Hefziba (ред.). Prophylaxis for Pneumocystis pneumonia (PCP) in non-HIV immunocompromised patients. Cochrane Database Syst Rev (3): CD005590. doi:10.1002/14651858.CD005590.pub2. PMID 17636808.
  63. Taminato, M; Fram, D; Torloni, MR; Belasco, AG; Saconato, H; Barbosa, DA (November–December 2011). Screening for group B Streptococcus in pregnant women: a systematic review and meta-analysis. Revista latino-americana de enfermagem. 19 (6): 1470—8. PMID 22249684.
  64. Darville, T (October 2005). Chlamydia trachomatis infections in neonates and young children. Seminars in pediatric infectious diseases. 16 (4): 235—44. doi:10.1053/ j.spid.2005.06.004. PMID 16210104. {{cite journal}}: Перевірте значення |doi= (довідка)
  65. Global Action Plan for Prevention and Control of Pneumonia (GAPP) (PDF). World Health Organization. 2009.
  66. а б Roggensack, A; Jefferies, AL; Farine, D; Basso, M; Delisle, MF; Hudon, L; Mundle, WR; Murphy-Kaulbeck, LC; Ouellet, A; Pressey, T (April 2009). Management of meconium at birth. Journal of obstetrics and gynaecology Canada : JOGC = Journal d'obstetrique et gynecologie du Canada : JOGC. 31 (4): 353—4, 355—7. PMID 19497156.
  67. van der Maarel-Wierink, CD; Vanobbergen, JN; Bronkhorst, EM; Schols, JM; de Baat, C (6 March 2012). Oral health care and aspiration pneumonia in frail older people: a systematic literature review. Gerodontology: no. doi:10.1111/j.1741-2358.2012.00637.x. PMID 22390255.
  68. а б Bradley, JS; Byington, CL, Shah, SS, Alverson, B, Carter, ER, Harrison, C, Kaplan, SL, Mace, SE, McCracken GH, Jr, Moore, MR, St Peter, SD, Stockwell, JA, Swanson, JT (31 серпня 2011). The Management of Community-Acquired Pneumonia in Infants and Children Older Than 3 Months of Age: Clinical Practice Guidelines by the Pediatric Infectious Diseases Society and the Infectious Diseases Society of America. Clinical infectious diseases : an official publication of the Infectious Diseases Society of America. 53 (7): e25—76. doi:10.1093/cid/cir531. PMID 21880587.
  69. Yang, M; Yuping, Y, Yin, X, Wang, BY, Wu, T, Liu, GJ, Dong, BR (17 лютого 2010). Dong, Bi Rong (ред.). Chest physiotherapy for pneumonia in adults. Cochrane database of systematic reviews (2): CD006338. doi:10.1002/14651858.CD006338.pub2. PMID 20166082.
  70. Zhang, Y; Fang, C; Dong, BR; Wu, T; Deng, JL (14 March 2012). Dong, Bi Rong (ред.). Oxygen therapy for pneumonia in adults. Cochrane database of systematic reviews. 3: CD006607. doi:10.1002/14651858.CD006607.pub4. PMID 22419316.
  71. а б Chang CC, Cheng AC, Chang AB (2012). Chang, Christina C (ред.). Over-the-counter (OTC) medications to reduce cough as an adjunct to antibiotics for acute pneumonia in children and adults. Cochrane Database Syst Rev. 2: CD006088. doi:10.1002/14651858.CD006088.pub3. PMID 22336815.
  72. Haider, BA; Lassi, ZS; Ahmed, A; Bhutta, ZA (5 October 2011). Bhutta, Zulfiqar A (ред.). Zinc supplementation as an adjunct to antibiotics in the treatment of pneumonia in children 2 to 59 months of age. Cochrane database of systematic reviews (10): CD007368. doi:10.1002/14651858.CD007368.pub2. PMID 21975768.
  73. а б в Kabra SK; Lodha R, Pandey RM (2010). Kabra, Sushil K (ред.). Antibiotics for community-acquired pneumonia in children. Cochrane Database Syst Rev. 3 (3): CD004874. doi:10.1002/14651858.CD004874.pub3. PMID 20238334.
  74. Lutfiyya MN; Henley E, Chang LF, Reyburn SW (February 2006). Diagnosis and treatment of community-acquired pneumonia (PDF). Am Fam Physician. 73 (3): 442—50. PMID 16477891.
  75. Eliakim-Raz, N; Robenshtok, E; Shefet, D; Gafter-Gvili, A; Vidal, L; Paul, M; Leibovici, L (12 September 2012). Eliakim-Raz, Noa (ред.). Empiric antibiotic coverage of atypical pathogens for community-acquired pneumonia in hospitalized adults. Cochrane database of systematic reviews. 9: CD004418. doi:10.1002/14651858.CD004418.pub4. PMID 22972070.
  76. Scalera NM; File TM (April 2007). How long should we treat community-acquired pneumonia?. Curr. Opin. Infect. Dis. 20 (2): 177—81. doi:10.1097/QCO.0b013e3280555072. PMID 17496577.
  77. а б American Thoracic Society; Infectious Diseases Society of America (February 2005). Guidelines for the management of adults with hospital-acquired, ventilator-associated, and healthcare-associated pneumonia. Am J Respir Crit Care Med. 171 (4): 388—416. doi:10.1164/rccm.200405-644ST. PMID 15699079.
  78. а б Marik, PE (May 2011). Pulmonary aspiration syndromes. Current Opinion in Pulmonary Medicine. 17 (3): 148—54. doi:10.1097/ MCP.0b013e32834397d6. {{cite journal}}: Перевірте значення |doi= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |= (довідка)
  79. O'Connor S (2003). Aspiration pneumonia and pneumonitis. Australian Prescriber. 26 (1): 14—7.
  80. а б Behera, D. (2010). Textbook of pulmonary medicine (вид. 2nd). New Delhi: Jaypee Brothers Medical Pub. с. 296—297. ISBN 9788184487497.
  81. а б в Cunha (2010). Pages6-18.
  82. Rello, J (2008). Demographics, guidelines, and clinical experience in severe community-acquired pneumonia. Critical care (London, England). 12 Suppl 6: S2. PMID 19105795.
  83. а б в г д е ж и к Yu, H (2011 Mar). Management of pleural effusion, empyema, and lung abscess. Seminars in interventional radiology. 28 (1): 75—86. PMID 22379278.
  84. Cunha (2010). Pages 250-251.
  85. WHO Disease and injury country estimates. World Health Organization (WHO). 2004. Процитовано 11 November 2009.
  86. Rudan, I; Boschi-Pinto, C, Biloglav, Z, Mulholland, K, Campbell, H (May 2008). Epidemiology and etiology of childhood pneumonia. Bulletin of the World Health Organization. 86 (5): 408—16. doi:10.2471/BLT.07.048769. PMC 2647437. PMID 18545744.
  87. Garenne M; Ronsmans C, Campbell H (1992). The magnitude of mortality from acute respiratory infections in children under 5 years in developing countries. World Health Stat Q. 45 (2–3): 180—91. PMID 1462653.
  88. WHO (1999). Pneumococcal vaccines. WHO position paper. Wkly. Epidemiol. Rec. 74 (23): 177—83. PMID 10437429.
  89. а б al.], Ralph D. Feigin ... [et (2003). Textbook of pediatric infectious diseases (вид. 5th). Philadelphia: W. B. Saunders. с. 299. ISBN 978-0-7216-9329-3.
  90. Hippocrates On Acute Diseases wikisource link
  91. Maimonides, Fusul Musa ("Pirkei Moshe").
  92. Klebs E (10 грудня 1875). Beiträge zur Kenntniss der pathogenen Schistomyceten. VII Die Monadinen. Arch. Exptl. Pathol. Parmakol. 4 (5/6): 40—488.
  93. Friedländer C (4 лютого 1882). Über die Schizomyceten bei der acuten fibrösen Pneumonie. Virchow's Arch pathol. Anat. U. Physiol. 87 (2): 319—324. doi:10.1007/BF01880516.
  94. Fraenkel A (21 квітня 1884). Über die genuine Pneumonie, Verhandlungen des Congress für innere Medicin. Dritter Congress. 3: 17—31.
  95. Gram C (15 березня 1884). Über die isolierte Färbung der Schizomyceten in Schnitt- und Trocken-präparaten. Fortschr. Med. 2 (6): 185—9.
  96. al.], edited by J.F. Tomashefski, Jr ... [et (2008). Dail and Hammar's pulmonary pathology (вид. 3rd). New York: Springer. с. 228. ISBN 978-0-387-98395-0.
  97. William Osler, Thomas McCrae (1920). The principles and practice of medicine: designed for the use of practitioners and students of medicine (вид. 9th). D. Appleton. с. 78. One of the most widespread and fatal of all acute diseases, pneumonia has become the "Captain of the Men of Death," to use the phrase applied by John Bunyan to consumption.
  98. Adams WG; Deaver KA, Cochi SL, et al. (January 1993). Decline of childhood Haemophilus influenzae type B (Hib) disease in the Hib vaccine era. JAMA. 269 (2): 221—6. doi:10.1001/jama.269.2.221. PMID 8417239.
  99. Whitney CG; Farley MM, Hadler J,et al. (May 2003). Decline in invasive pneumococcal disease after the introduction of protein-polysaccharide conjugate vaccine. N. Engl. J. Med. 348 (18): 1737—46. doi:10.1056/NEJMoa022823. PMID 12724479.
  100. World Pneumonia Day Official Website. World Pneumonia Day Official Website. Fiinex. Процитовано 13 August 2011.
  101. Єренков В. О. Невідкладна допомога у педіатрії: Довідник. — Кишинів: Картя молдовеняске, 1988.
  102. Клініко-статистична класифікація хвороб, розроблена на базі МКХ-10 (проект)
  103. Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «Пульмонологія» - Наказ № 128 МОЗ України від 19.03.2007.

Бібліографія

Література

  1. Словник іншомовних слів / за ред. О. С. Мельничука. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії АН УРСР, 1974.

Шаблон:Link FA Шаблон:Link FA Шаблон:Link GA Шаблон:Link GA