Коронавірусна хвороба 2019 у Росії
.svg) Підтверджена кількість випадків
100 000+
10 000–99 999
1000–9999
100–999
10–99 | |
| Хвороба | COVID-19 |
|---|---|
| Вірус | SARS-CoV-2 |
| Місце |
 Росія |
| Перший випадок | Тюмень та Чита |
| Поява | 31 січня 2020 |
| Походження | Ухань, Хубей, КНР |
| Підтверджені випадки | 3,698,273[1][2] |
| Активні випадки | 519,987 |
| Одужало | 3,109,315[1][2] |
Смертей |
149,922 (МОЗ)[1][2] 186,000[3][4] |
Спалах коронавірусної хвороби 2019 у РФ — це поширення пандемії коронавірусної хвороби 2019 територією Росії. Перші випадки захворювань в країні датуються 31 січня 2020 року: в Читі та Тюмені, обидва хворих — громадяни КНР.
Коронавірусна хвороба офіційно внесена до списку небезпечних хвороб.[5] Випадки коронавірусної інфекції зафіксовані у всіх регіонах країни.[6]
10 вересня 2022 року кількість офіційно зареєстрованих випадків хвороби в Росії вперше перевищило 20 мільйонів осіб.
На території усієї країни скасовано або перенесено всі спортивні та інші масові заходи, а освітні установи — школи, вузи та коледжі — перейшли на дистанційне навчання.
Провідні позиції в поширенні коронавірусної інфекції займала Москва. Лише за добу 20 березня 2020 року в місті виявили 12 випадків зараження з 52 по країні, серед них є ті, хто летів внутрішнім рейсом з Санкт-Петербурга. У Московській області зареєстровано 5 нових випадків за добу, 5 випадків лише за добу зареєстровано в Свердловській області.[7]
24 квітня 2020 року Росія увійшла до трійки лідерів за темпами поширення коронавірусної інфекції після США (35 тис.) та Бразилії (6,2 тис.) із 5,9 тис. нових інфікованих[8]
При цьому, за даними деяких оглядачів, в Росії набагато більше людей з коронавірусом, ніж за офіційними даними[9][10]. Станом на кінець травня 2020 року статистика так само досить сумнівної якості і очевидно викривлена. Оскільки у Росії так само досить низька відносна смертність, найменша серед всіх великих країн.[11] Вона становить близько 1 %, для порівняння в Італії та Іспанії вона становить близько 10 %, в Україні — 3 %. За даними на квітень 2022 року, за весь час пандемії з квітня 2020 року безпосередньо від коронавірусної хвороби в Росії померли понад 660 тисяч осіб, з них у 2020 році — 144 тисячі, в 2021 році — 447 тисяч. Загальна кількість померлих інфікованих коронавірусом (основна причина і супутній фактор) від початку пандемії до квітня 2022 року досягла 760,3 тисячі осіб.[12]
Статистика захворюваності[ред. | ред. код]
Уперше інфікування коронавірусною хворобою 2019 року зареєстровані в Росії 31 січня 2020 року. Один випадок зареєстровано в Тюмені, один у Читі, обидва хворих були громадянами Китаю[13]. Згідно з офіційною статистикою, на 18 березня 2020 року виявлено 199 випадків інфікування коронавірусом у країні[14]. До цього числа не входять евакуйовані російські громадяни з судна «Diamond Princess».
19 березня 2020 року у м. Москві померла 79-річна жінка, інфікована вірусом COVID-19[15]. Безпосередньою причиною смерті хворої стала тромбоемболія, тому померлу не включили до списку осіб, які померли внаслідок коронавірусної інфекції[16].
 | На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми. |
| На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми. |
| На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми. |
Діагностика[ред. | ред. код]
У Росії ПЛР-система досліджень на COVID-19 розроблена та випускається державним науковим центром «Вектор»[17][18]. 16 березня Росія розпочала виробляти до 100 тисяч таких тестів на добу[19].
| На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми. |
| На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми. |
Примітки:
covid-testing-all-observations.xlsx (англ.). Архів оригіналу (Office Open XML) за 28 травня 2020. Процитовано 14 серпня 2020.,
Информационные бюллетени о ситуации и принимаемых мерах по недопущению распространения заболеваний, вызванных новым коронавирусом. Федеральная служба по надзору в сфере защиты прав потребителей и благополучия человека (рос.). Архів оригіналу за 7 червня 2020. Процитовано 29 серпня 2020..
Хронологія[ред. | ред. код]
2020 рік[ред. | ред. код]
Січень — лютий[ред. | ред. код]
27 січня створено штаб для боротьби з поширенням вірусу під керівництвом віцепрем'єра Тетяни Голікової[20][21][22][23]. 28 січня Російська спілка туріндустрії закрила в'їзд до Росії туристичних груп з Китаю[24], з 26 січня китайська влада заборонила відправляти туристичні групи за кордон та анулювала списки на виїзд[25]. У кінці січня 2020 року зупинено чартерні рейси між Росією та КНР.
У Забайкальському краї введено карантинні заходи. У селищі Забайкальськ, де знаходиться залізнична станція Забайкальськ і пункт пропуску на російсько-китайському кордоні навпроти Маньчжурії, введено режим надзвичайної ситуації[26]. У Хабаровському краї зупинена робота пункту пропуску Жаохе — Покровка неподалік Бікіну[27]. Також обмежено рух через пункти пропуску Хабаровськ — Фуюань, Турий Ріг — Мішань, Пограничний (залізничний) — Суйфеньхе (залізничний), Пограничний (автомобільний) — Суйфеньхе (автомобільний), Полтавка — Дуньнін, Краскіно — Хуньчунь, Махаліно — Хуньчунь[28].
З 30 січня для громадян Китаю зупинено оформлення електронних віз для в'їзду до РФ через прикордонні пункти пропуску на Далекому Сході, в Калінінградській і Ленінградській областях[29]. З 31 січня у зв'язку з розповсюдженням коронавірусної інфекції COVID-19 закритий російсько-китайський кордон.
31 січня з'явились повідомлення про виявлення в Росії перших двох випадків зараження коронавірусом.[13] Обидва хворих були громадянами КНР з легкою формою захворювання[30] Пацієнти пройшли курс лікування, та їх виписали з лікарень 11—12 лютого[31].
З 31 січня до 1 березня призупинено пасажирське залізничне сполучення з Китаєм за винятком потягу Москва — Пекін (китайського формування). Маршрут потяга лежить через Монголію, яка посилила санітарний контроль з 29 січня. З 1 лютого обмежено також регулярне авіасполучення, окрім рейсів «Аерофлоту» до Пекіна, Шанхаю, Гуанчжоу та Гонконгу та рейсів чотирьох китайських авіакомпаній. Від цього часу літаки з Китаю приймаються в окремому виділеному терміналі F аеропорту «Шереметьєво», де пасажирів зустрічають співробітники Росспоживнагляду.
Для китайських студентів, які навчаються в Росії, наказом міністерства освіти Росії спочатку продовжені канікули до 2 березня (із внесенням відповідних змін до календарного навчального графіка)[32], пізніше канікули китайським студентам продовжили до 1 квітня.
3-4 лютого проводилась евакуація росіян з Китаю[33][34]. Разом з ними звідти вивозили громадян Білорусі, Вірменії, України та Казахстану, яких помістили на два тижні в карантин в санаторії «Градостроитель» у селищі Вінзілі Тюменської області[35][36][37].
В Октябрьському і Хасанському районах Приморського краю введено режим надзвичайної ситуації, а в Погранічному, Октябрьському районах та в Артемівському міському окрузі відкриті спеціальні ізоляційні пункти для громадян КНР[38].
20 лютого введено заборону на в'їзд на територію Росії громадян Китаю[39].
23 лютого на літаку МНС до Росії прибули 8 російських громадян, що перебували на круїзному лайнері «Diamond Princess». У трьох із них виявлено інфекцію. Всіх пасажирів та осіб, що їх супроводжували, помістили на карантин до Казанської інфекційної лікарні[40].
Березень[ред. | ред. код]
2 березня виявлено перший випадок захворювання COVID-19 у Москві. Турист з РФ, який повернувся з Італії, звернувся 27 лютого за медичною допомогою, після чого його помістили на карантин до інфекційного боксу.[41]
5 березня скасовано XXIV Петербурзький економічний форум, який мав відбутися в червні 2020 року[42].
З 5 березня від усіх громадян, які прибувають з країн з зі спалахами COVID-19, стали вимагати самоізоляції удома протягом 14 днів[43]. Серед країн: Китай, Південна Корея, Іран, Італія, Іспанія, Німеччина та Франція[44].
10 березня в Москві заборонено заходи за участі більш як 5000 осіб до 10 квітня, а також вирішено побудувати мобільний комплекс нової інфекційної лікарні на 500 ліжок, неподалік села Голохвастово у Москві, яка має стати доповненням стаціонару в Комунарці та Інфекційної клінічної лікарні № 1[45].
11 березня РФ почала обмеження авіасполучення з ЄС, дозволивши лише рейси до Німеччини, Іспанії, Італії й Франції, і виключно для державної компанії «Аерофлот» до семи міст: Берлін, Мюнхен, Франкфурт-на-Майні, Мадрид, Барселону, Париж і Рим[46].
16 березня в Москві закрито школи та заклади додаткової освіти до 12 квітня 2020 року,[47] закрито кордон з Білоруссю[48].
17 березня зупинено заняття у школах Московської області до 13 квітня 2020 року[49].
8 березня повідомлено про виявлення перших інфікованих вірусом у Томській і Новосибірській областях[50]. Роскомнагляд заявив про наміри негайно блокувати та позбавляти ліцензії ЗМІ за публікацію неправдивої інформації про коронавірус, що може спричинити паніку та неспокій[51].
20 березня, радіо «Эхо Москвы» видалило з сайту відео «Особлива думка» від 16 березня, де політолог Валерій Соловей заявляв що, влада приховує реальні дані про смертність. За його даними, у РФ померли 1600 осіб, а кількість інфікованих сягнула 130—180 тисяч. Програму видалили на вимогу Роскомнагляду, представник Генпрокуратури РФ заявив, що Соловей скоїв адміністративне правопорушення, яке передбачає штраф до 100 тисяч рублів[52][53][54][55][56].
До 21 березня влада заявила про проведення 163 тисяч тестів[14][23][57].
З 30 березня до 11 травня 2020 року для посилення боротьби з поширенням COVID-19 у Росії діяв режим неробочих днів[58][59][60]
31 березня головлікар Комунарки Денис Проценко захворів на коронавірус. Тижнем раніше він потис руку Путіну, під час візиту останнього до лікарні. У цій лікарні лікують хворих на коронавірус[61].
Квітень[ред. | ред. код]
1 квітня в країні офіційно зареєстровано 2777 хворих, з них 2337 — у Москві[62], 8 квітня — зафіксовано 8762 хворих.
Станом на 15 квітня кількість офіційно зареєстрованих інфікованих в РФ сягнула 24,490 людей, зафіксовано 198 смертей та 1986 людей, що одужали[63].
16 квітня в РФ вирішено скасувати святкування «Дня перемоги», який в цій країні відзначається 9 травня. На цей день у РФ зафіксовано більш як 28 тис. випадків хворих та 232 летальних випадки[64].
17 квітня кількість зареєстрованих інфікованих сягнула 32 тисяч, до цього дня зареєстровано 273 летальних випадки та 2590 одужань[65].
21 квітня у Москві хворим на ГРВІ заборонили виходити з дому. Такі обмеження ввели через різкий ріст захворювань у столиці Росії. Кількість випадків захворювань зросла до 52 763 осіб у 85 регіонах країни, 456 людей померло, а 3873 — одужало. Зафіксовано 5642 нових випадків коронавірусу, а також 51 смерть. Серед нових випадків COVID-19, 3083 — зареєстровані в Москві, тобто в Москві більш ніж половина всіх нових зареєстрованих випадків[66].
24 квітня кількість нових випадків склала 5849 випадків, померло 60 людей.[67] Всього в Росії зареєстровано 68 622 хворих, а кількість пацієнтів, що одужали, збільшилася до 5568 осіб, померло 615 осіб. Росія входить в трійку лідерів за темпами поширення коронавірусної інфекції[8].
25 квітня кількість нових випадків склала 5966 випадків, з них 2612 — в Москві. Померло за минулу добу в Росії 66 людей[68].
27 квітня Росія обігнала Китай за кількістю інфікованих із цифрою 87 147 осіб (Китай 83 912), за кількістю нових інфікованих Росія стабільно входить у трійку країн світу (США та Британія). Найбільше інфікованих у Москві (3524) і Петербурзі (489) із 6198 нових випадків за добу[69].
28 квітня Путін у своєму виступі продовжив карантин до 11 травня, поклавши всю відповідальність за пом'якшення карантину на губернаторів і Росспоживнагляд[70]. Кількість хворих майже досягла 100 000[71]. У Москві найбільше хворих і смертей — 97 за добу, 546 всього.[72] Близько 1000 військовослужбовців заразилися. Крім того, заразилися слухачі військових закладів, курсанти та викладачі — всього 2,5 тис. в системі збройних сил РФ[73] Причиною масового інфікування курсантів вважають участь у масовій підготовці до параду 9 травня[74].
Травень[ред. | ред. код]
10 травня кількість нових випадків зросла до 200 тис. осіб. За цим показником Росія залишалась на 5-му місці у світі і за кілька діб стала після США.[75] У травні стало відомо про те, що на коронавірус перехворів міністр освіти Валерій Фальков[76] та прессекретар Путіна Дмитро Пєсков[77].
З вечора 22 травня, Бразилія обігнала Росію і зайняла друге місце у світі за кількістю випадків інфікуванням коронавірусом, відтіснивши Росію на третє місце[78].
Червень[ред. | ред. код]
21 червня Росія знаходиться на 3 місці у світі за кількістю інфікованих (576 тис.) після США (2,3 млн) і Бразилії (1,07 млн). Її наздоганяє Індія (395 тис.).
Серпень[ред. | ред. код]
У серпні Росія розпочала відновлювати авіасполучення з окремими країнами.
Листопад[ред. | ред. код]
На початку листопада 2020 року, кількість нових інфікованих в Росії зросла майже до 20 тис. осіб за добу[79]. Найбільше хворих у Москві, Петербурзі, Московській області. Загальна кількість інфікованих зросла до 1,7 млн.
Грудень[ред. | ред. код]
У грудні 2020 року в Росії розпочалась вакцинація проти COVID-19. Москва розпочала вакцинацію першою: в столиці вакцинація стартувала 5 грудня.
2021 рік[ред. | ред. код]
У другій половині квітня 2021 року в Росію потрапив Дельта-варіант коронавірусу.[80] У червні 2021 року в Росії спостерігався новий сплеск захворюваності на COVID-19. У третій декаді червня число зареєстрованих випадків інфікування повернулось до показників січня, а зростання з початку місяця склало 100 %. Влада пояснила ці тенденції низькими темпами вакцинації, ігноруванням профілактичних заходів, та появою більш заразного дельта-штаму вірусу.[81]
На кінець липня 2021 року, у реєстрі МОЗ Росії зазначено понад 29 млн записів захворілих на коронавірус осіб. Це у п'ять разів більше, ніж офіційна статистика. Викрити це вдалося завдяки створеним Мінцифри ковідним сертифікатам, йдеться у спільному розслідуванні «Медіазони», «Холоду» і «Медузи». Згідно з ним, під час другої хвилі коронавірусу в Росії до реєстру вносили по 125 000 нових інфікованих на добу. Якщо цифри вірні, то Росія перебуває на першому місці з кількості заражених у перерахунку на мільйон мешканців[82].
Станом на 19 жовтня 2021 року, добовий приріст нових хворих на коронавірусну інфекцію в РФ становив 34 073 випадки. 16 жовтня добовий приріст нових хворих на COVID-19 у Росії склав 34 303 випадки, це було нове максимальне значення за всю пандемію[83].
20 жовтня 2021 року президент Росії Володимир Путін підписав указ про неробочі дні з 30 жовтня по 7 листопада; метою указу названо недопущення подальшого поширення нової коронавірусної інфекції. Керівникам регіонів дано право, виходячи з місцевих умов, установити довший період неробочих днів, вони могли запровадити неробочий період з більш ранньої дати, і продовжити його після 7 листопада.[84]
У жовтні 2021 в РФ почався перепис населення. З жовтня 2020-го по вересень 2021 року природне зменшення людей в Росії, за сукупними даними регіональних РАГСів, склало майже мільйон, показники очікуваної тривалості життя зменшилися з 74 років до 70, що фіксувалися в 1964 році.[85]
12 листопада 2021 року уряд Росії подав до Держдуми законопроєкти про використання QR-кодів у громадських місцях і на транспорті. Уряд схарактеризував законопроєкти як екстрений захід на фоні важкої ситуації, спричиненої поширенням COVID-19 у Росії.[86]
Перший випадок інфікування варіантом Омікрон коронавірусу SARS-CoV-2 в Росії виявили 6 грудня 2021 року, його знайшли в двох осіб, які прибули з ПАР.[87]
16 грудня 2021 року Державна дума в першому читанні прийняла законопроєкт про запровадження QR-кодів у громадських місцях.[88]
2022 рік[ред. | ред. код]
До 18 січня 2022 року Омікрон-варіант домінував у Москві, Московській області і Санкт-Петербурзі.[89]
Навесні 2022 року в Росію прийшла нова різновидність коронавірусу — стелс-омікрон (BA.2 штаму Омікрон), перші випадки якого зареєстрували у скандинавських країнах. За даними Роспотребнадзору, на цю різновидність припадало до 80 % усіх випадків заражень COVID-19.[90]
Улітку 2022 року в Росії почали реєструвати зараження новими різновидами «Омікрону»: «ніндзя» (BA.5), «кентавр» (BA 2.75) і «дельтакрон», який є гібридом «Омікрона» і «Дельти».[91] Наприкінці липня — у серпні 2022 року почали говорити про шосту хвилю коронавірусу.[92] У серпні 2022 року спеціалісти зазначали зростання захворюваності на COVID-19. Число заражень досягало 30—40 тисяч випадків на день.[93]
На початку жовтня 2022 року керівник Роспотребнадзору Анна Попова заявила про зниження захворюваності коронавірусною хворобою другий тиждень підряд, що могло свідчити про близьке завершення шостої хвилі COVID-19.[94]
18 листопада 2022 року Роспотребнадзор оголосив про початок епідемічного сезону COVID-19 у Росії.[95]
COVID-19 і система охорони здоров'я[ред. | ред. код]
Перед початком пандемії в Росії відбувалось скорочення кількості ліжок у стаціонарах та лікарів-інфекціоністів, пізніше цей факт був розкритикований.[96]
17 квітня 2020 року мер Москви Сергій Собянін відкрив комплекс нової інфекційної лікарні на 500 ліжок неподалік села Голохвастово[97], а 20 квітня 2020 року лікарня прийняла перших хворих.[98] Окрім цього, під лікування коронавірусної хвороби в Москві переобладнали вже наявні лікарні. Зокрема, серед них можна назвати 15-ту лікарню імені О. М. Філатова.[99]
26 березня 2020 року на засіданні уряду Сергій Шойгу повідомив, що міністерство оборони збудує до 30 квітня в країні 8 модульних інфекційних центрів — в Одинцові, Подольську, Нижньому Новгороді, Волгограді, Оренбурзі, Новосибірську, Улан-Уде й Уссурійську. На другому етапі, до 15 травня, заплановано ввести ще 8 центрів — в Смоленську, Калінінграді, Пушкіні (Ленінградська область), Ростові-на-Дону, окупованому Севастополі, Омську, Петропавловську-Камчатському і Хабаровську. Загальна місткість усіх цих 16 центрів планувалась на 1600 лікарняних ліжок. Будівництво центрів розпочалось 20 березня за цілодобової роботи будівельників. За необхідності ці центри мали приймати на лікування не лише військових, але й цивільне населення.[100]
10 квітня 2020 року міністр охорони здоров'я Михайло Мурашко повідомив, що Росія мобілізувала систему охорони здоров'я та розгортає для боротьби з інфекцією 94,5 тисячі лікарняних ліжок.[101] 30 травня міністр повідомив про перепрофілювання для хворих з коронавірусною хворобою 177 тисяч ліжок, або майже 15 % загального ліжкового фонду Росії.[102]
20 квітня віцепрем'єр-міністр уряду Росії Марат Хуснуллін повідомив, що побудований у Нижньому Новгороді багатофункціональний центр міністерства оборони вже прийняв перших хворих. Його відкрили 17 квітня[103], а в Одинцові будівництво медичного центру міністерства оборони завершилось на тиждень раніше 30 квітня — заплановано строку здачі в експлуатацію.[104]
23 квітня мер Москви Сергій Собянін відкрив медичний центр на 300 ліжок для лікування хворих на коронавірусну інфекцію. Центр створено на основі госпіталю міністерства внутрішніх справ.[105]
Станом на 25 квітня в Москві, згідно з інформацією міського департаменту охорони здоров'я, хворих на COVID-19 і пневмонію, а також хворих з ознаками ГРВІ та підозрою на COVID-19 госпіталізували в 57 міських, федеральних, відомчих і приватних лікарнях. 27 квітня в Москві кількість ліжок, доступних для запобігання поширенню коронавірусної інфекції, досягла 22 тисяч, та збереглася на цьому рівні до 2 червня.
19 травня 2020 року міністерство охорони здоров'я Росії повідомило про призупинення вакцинації в рамках національного календаря щеплень у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби. Заступник міністра Олег Гриднєв повідомив, що відомство буде визначатися з календарем згідно з підготовкою вакцини проти COVID-19.[106]
Вартість лікування[ред. | ред. код]
У Москві лікування одного хворого на COVID-19 за полісом обов'язкового медичного страхування оплачувалося лікарням у розмірі от 200 до 205 тисяч рублів.[107]
Виявлені проблеми[ред. | ред. код]
Дефіцит засобів індивідуального захисту та інших медичних засобів[ред. | ред. код]
Згідно з публікацією газети «Коммерсант» (з посиланням на отриманий журналістами документ МНС), наприкінці березня в 28 російських регіонах зареєстровано значний дефіцит тестів на COVID-19, лабораторних матеріалів, засобів індивідуального захисту для медичних працівників, апаратів штучної вентиляції легень та іншого обладнання. У низці суб'єктів Росії у відповідь на запит журналістів офіційно визнали наявність проблем.[108]
Дефіцит засобів індивідуального захисту й апаратів штучної вентиляції легень 10 квітня 2020 року визнав міністр охорони здоров'я Михайло Мурашко.[101] Забезпеченість лікарень захисними засобами та противірусними препаратами стали предметом уваги прокуратури Російської Федерації.[109] Президент Росії Володимир Путін поставив вимогу усунути дефіцит захисних засобів.[110] Низка благодійних фондів відкрили збір коштів на закупівлю захисних засобів для медичних працівників. Проте ще до початку травня 2020 року в системі охорони здоров'я спостерігався дефіцит захисних засобів.[111]
Скорочення кількості лікарняних ліжок і лікарів-інфекціоністів[ред. | ред. код]
| Показник | 1990 | 2018 |
|---|---|---|
| Кількість хворих небезпечними інфекційними хворобами | 4,4 млн. | 3,5 млн. |
| Кількість ліжок інфекційного профілю | 140 тис. | 59 тис. |
| Частка летальних наслідків | 0,35% | 0,82% |
У кінці березня головний економіст «Зовнішекономбанку» Андрій Клепач розкритикував раніше проведені реформи охорони здоров'я в Росії. Зокрема, він вказав на те, що кількість лікарняних ліжок та лікарів-інфекціоністів скоротилась.
Згідно з публікацією газети «Ведомости», за даними Росстату, кількість хворих небезпечними інфекційними хворобами (без урахування туберкульозу і венеричних хвороб) лише незначно скоротилась у період від 1990 до 2018 року (див. таблицю). Проте, як зазначають автори публікації, за цей же період кількість ліжок інфекційного профілю скоротилось більш ніж удвічі. Унаслідок цього значно (більш ніж удвічі) зросло навантаження на профільного лікаря. Відповідно також більш чим удвічі зросла кількість смертей.[96]
За даними керівника Вищої школи організації та управління охороною здоров'я Гузель Улумбекової, ліжковий фонд для інфекційних хворих після розпаду СРСР скоротився у 2,5 раза, зменшилась і кількість лікарів-інфекціоністів. При цьому коефіцієнт смертності від інфекційних хвороб виріс удвічі. Кількість ліжок за останні 7 років скоротилось на 160 тисяч, або на 15 %, штат лікарів зменшився на 46 тисяч, або на 8 %. Усі ці проблеми сумарно призвели до важкого становища в російській охороні здоров'я.[112]
Зараження COVID-19 у медичних закладах[ред. | ред. код]
13 квітня 2020 року керівник Роспотребнадзору Анна Попова повідомила, що в регіонах Росії 55 % спалахів коронавірусної інфекції (від загального числа 74) мали вогнища в медичних закладах.[113] Випадки внутрішньолікарняного зараження зареєстровані, зокрема, в Архангельській області, Башкортостані[114], Республіці Комі, Свердловській області.
Проблеми з апаратами ШВЛ[ред. | ред. код]
9 травня 2020 року в 50-й лікарні ім. С. І. Спасокукоцького в Москві[115] і 12 травня 2020 року в реанімації лікарні Святого Георгія в Санкт-Петербурзі[116] сталися пожежі. Причиною пожежі, за однією з версій, стали апарати штучної вентиляції легень «Авента-М» виробництва Уральського приладобудівного заводу[117], який входить у концерн КРЕТ «Радиоэлектронные технологии» холдингу «Ростех».[118]. В пожарах погибли один и пять человек соответственно[119] У пожежах загинули 1 і 5 осіб відповідно.[119] Після цих подій Росздравнадзор призупинив використання апаратів даної марки, випущених починаючи з 1 квітня 2020 року.[120]
Важкі умови праці медиків[ред. | ред. код]
За даними російських засобів масової інформації, лікарі, зайняті лікуванням хворих коронавірусною хворобою, знаходяться у важких умовах: їм доводиться працювати по 12 годин на день без перерви, та носити памперси.[121][122]
Неотримання обіцяних виплат за роботу з інфікованими[ред. | ред. код]
У квітні 2020 року президент Росії доручив виплатити по 25—80 тисяч рублів медикам, які працюють з хворими на COVID-19[123], проте невдовзі виявилось, що з виплатами виникли проблеми. Президент поставив вимогу виплатити гроші до 15 травня.[124] При цьому, за словами Путіна, виплати повинні здійснюватися за сам факт роботи з інфікованими, «а не за якісь години, хвилини і так далі», проте на практиці в кожному регіоні порядок виплат трактували по-своєму, і фактична сума могла залежати від годин, витрачених на роботу з хворими.[125] Путін назвав цю ситуацію «бюрократичною тяганиною». Після цього уряд прибрав із постанови про виплати згадку про відпрацьований час.[126]
16 червня 2020 року в Златоусті Челябінської області на співробітників швидкої допомоги завели справи за статтею про фейкові новини (частина 9 статті 13.15 кодексу про адміністративні правопорушення) після того, як вони поскаржилися на відсутність стимулювальних виплат за роботу із зараженими коронавірусом хворими.[127] Також на відсутність виплат скаржились медики в Курганській[128] і Орловській областях[129][130], Пермському краї[131], а також у Башкирії та окупованому Криму.[132]
У серпні 2020 року засоби масової інформації повідомили про невиплату коронавірусних доплат в окупованому Севастополі. Виплати медпрацівникам не проводились з травня. У департаменті охорони здоров'я Севастополя пояснили, що підвищення заробітків медиків і збереження процентів на попередньому рівні вимагає великих коштів з міського бюджету, тому виплати затягуються. Своєю чергою в міській окупаційній адміністрації повідомили, що затримка сталася на рівні уряду, при перерахуванні федеральної виплати.[133]
У серпні 2020 року в Башкирії республіканська профспілка працівників охорони здоров'я за результатами перевірки в Архангельській ЦРЛ запланувала надіслати скаргу до державної інспекції праці. Звернення співробітників лікарні були пов'язані з недоплатами за працю в умовах епідемії коронавірусної хвороби, несвоєчасним оформленням додаткових угод до трудових договорів у провізорному госпіталі.[134]
27 вересня 2020 року розпочалась всеросійська акція медпрацівників «Заплатите за COVID». Протести були заплановані в різних містах країни до 5 жовтня. Головною вимогою медиків була повна виплата обіцяних президентом доплат за роботу с коронавірусними хворими.[135]
У листопаді 2020 року пресслужба Генпрокуратури повідомила про те, що прокурори добились перерахування стимулювальних виплат медпрацівникам на суму 61 мільйон рублів. Були відновлені права 1104 медичних працівників. Найбільш винним визнаний міністр охорони здоров'я окупаційної адміністрації «Республіки Крим» Олександр Остапенко — йому внесено представлення про усунення порушень у зв'язку із запізненням отримання коштів у медичних закладах регіону в розмірі 5,6 мільйона рублів.[136]
У Свердловській області лікарі Сисертської ЦРЛ, у якій лікують коронавірусних хворих, подали заяви до Слідчого комітету на різке скорочення зарплат у медичного персоналу — з 70 до 20 тисяч рублів. У медичному закладі пояснили, що медичні працівники самі погодились на такі умови, підписавши документи перед початком роботи в «червоній зоні». Медики ж натомість повідомили, що дізнались про це не зразу — для допуску до роботи від них вимагали підписати додаткову угоду до трудового договору. Вони поставили свої підписи, не читаючи документа, проте в ньому вказано на зниження зарплат.[137]
Кабінет міністрів Росії продовжив до кінця 2021 року соціальні виплати медичним працівникам, які надають допомогу хворим COVID-19. Окрім медпрацівників виплати проводяться військовим та працівникам інших силових структур.[138] З цією метою уряд Росії виділив із резервного фонду 10 мільярдів рублів додатково до виділених раніше 24,6 мільярда рублів і 26 мільярдів рублів.[139]
Слідче управління Слідчого комітету по Тверській області повідомило про початок перевірки, пов'язаної з невиплатами компенсацій за роботу з коронавірусними хворими медикам інфекційної лікарні в регіоні після звернення лікаря на пресконференції Володимира Путіна.[140]
У березні 2021 року Рахункова палата Росії провела перевірку та виявила порушення у виплатах коронавірусних нарахувань медпрацівникам. Загалом за 2020 рік вони недоотримали 330,6 мільйона рублів. Після проведення контрольних заходів 251,2 мільйона рублів з цієї суми перевели медикам.[141]
Виявлення лікарень, які приховують смертність від COVID-19[ред. | ред. код]
У вересні 2020 року Росздравнадзор виявив лікарні, які приховують смертність від COVID-19. За словами керівника відомства Алли Самойлової, розбіжності в даних були виявлені внаслідок того, що медичні заклади по-різному кодують причини смерті хворих, які померли в коронавірусних стаціонарах.[142]
Вакцинація проти COVID-19[ред. | ред. код]
_02.jpg)
У світі проводиться розробка близько 200 потенційних вакцин проти COVID-19, більш ніж 30 проходять дослідження на людях.[143] 29 липня 2020 року була видана перша обмежена реєстрація міністерством охорони здоров'я КНР препарату компанії «CanSinoBIO».[143][144]
У Росії першу обмежену реєстрацію отримав 11 серпня 2020 року препарат «Гам-КОВИД-Вак» (маркетингова назва «Спутник V»), розроблений у Центрі імені Гамалеї.[145] Друга російська вакцина «ЕпіВакКорона», розроблена новосибірським центром «Вектор», отримала умовну реєстрацію 13 жовтня 2020 року.[146]
Наприкінці листопада 2020 року міністр охорони здоров'я Росії Михайло Мурашко назвав час початку масової вакцинації в країні — січень-лютий 2021 року.[147]
Масова вакцинація проти COVID-19 для всіх охочих у регіонах Росії розпочалась 18 січня 2021 року.[148]
До кінця лютого 2021 року в Росії зареєстровано 3 вакцини: окрім вказаних вище «Спутник V» та «ЕпіВакКорона», реєстрацію отримала вакцина «КовиВак», розроблена Центром імені Чумакова. Проте ні за абсолютним числом щеплених, ні за часткою щепленого населення Росія не входила до числа світових лідерів.[148]
16 червня 2021 року владні структури двох регіонів Росії — Москви і Московської області — після різкого зростання захворюваності вирішили запровадити обов'язкову вакцинацію 60 % осіб, зайнятих у сфері послуг, освіти, транспорту, житлово-комунального господарства, а також держслужбовців.[149] Пізніше кількість регіонів з обов'язковою вакцинацією суттєво збільшилась. Зокрема, 20 липня 2021 року Республіка Тува стала, згідно з даними російських засобів масової інформації, 36-м регіоном, який запровадив обов'язкову вакцинацію.[150]
Восени 2021 року міністерство охорони здоров'я Росії дало дозвіл на клінічні дослідження вакцини «Бетувакс-КоВ-2» — першої російської вакцини, розробленої приватною компанією.[151]
1 квітня 2022 року міністерство охорони здоров'я Росії повідомило про реєстрацію першої у світі назальної вакцини проти COVID-19 «Гам-КОВИД-Вак» (Спутник V), розробленої Центром імені Гамалеї.[152]
COVID-19 і система освіти[ред. | ред. код]
У зв'язку з епідемією коронавірусної хвороби заклади освіти перейшли на дистанційне навчання.[153] У зв'язку з обстановкою, яка склалася, у червні 2020 року уряд ухвалив рішення видати усім російським випускникам атестати без випускних екзаменів.[154]
У серпні 2020 року Роспотребнадзор і міністерство освіти дали рекомендації владним структурам регіонів щодо проведення урочистих заходів у школах 1 вересня на вулиці. При цьому батькам порадили приходити в масках.[155]
Міністерство освіти в жовтні 2020 року повідомило, що не планує запроваджувати жорстких карантинних обмежень у школах. Міністр Сергій Кравцов також зазначив, що близько 0,31 % російських шкіл закриті на карантин у зв'язку з коронавірусом, 0,22 % — у зв'язку з ГРВІ і грипом.[156]
COVID-19 і заклади соціального захисту[ред. | ред. код]
Перший офіційно підтверджений випадок коронавірусною інфекцією в стаціонарних закладах соціального захисту був зареєстрований 11 квітня 2020 року у Вязьмі: стало відомо, що захворів завідувач відділу милосердя, симптоми хвороби спостерігались у медсестер і санітарок.[157]
Заступник міністра праці і соціального захисту Росії Ольга Баталіна 23 квітня 2020 року повідомила, що до цього часу на COVID-19 захворіли 457 російських громадян, які жили в психоневрологічних інтернатах і будинках пристарілих. Міністерство праці і соціального захисту Росії в квітні 2020 року закликало закрити всі стаціонарні організації соціального обслуговування на повний карантин (разом із співробітниками).[158] На початку травня 2020 року співробітниця благодійного фонду «Старость в радость» Єлизавета Олескіна повідомила, що випадки COVID-19 у будинках-інтернатах для старих спостерігалися в 20 російських регіонах.[157]
Економічний вплив[ред. | ред. код]
Скасовано економічний форум у Сочі, запланований на 12-14 лютого 2020 року.[29]
20 лютого міністр фінансів РФ Сілуанов повідомив, що країна щодня втрачає 1 мільярд рублів через зниження товарообороту Китаєм[159].
20 лютого асоціація туроператорів Росії звернулася до прем'єр-міністра Росії Михайла Мішустіна з проханням розглянути можливість компенсації втрат туроператорів у зв'язку із ситуацією з COVID-19 у Китаї. За попередніми даними, збитки туроператорів становили 450 мільйонів рублів. Мова йшла про прямі збитки через форс-мажорну ситуацію, коли туроператорам довелось не лише зупинити реалізацію путівок до КНР, але й екстрено вивозити росіян власним коштом. За даними асоціації, туроператори сфери виїзного туризму зазнали збитків на 140 мільйонів рублів.[160] Раніше міністерство фінансів погодилося з оцінками міністерства транспорту щодо суми збитків, які зазнали російські авіакомпанії у зв'язку з припиненням польотів до Китаю, а саме про суму в 1,6 мільярда рублів.[161]
У зв'язку із зупинкою китайських заводів з виробництва активних фармацевтичних субстанцій та інтермедіатів у Росії виникла небезпека дефіциту деяких ліків, оскільки 75 % ліків РФ купує в Китаї. Повідомлено, що перебої з постачанням ліків очікуються в квітні[83] — оскільки спалах COVID-19 збігся з довгими новорічними святами в Китаї, російські виробники зробили запаси активних речовин.
Зупинилося виробництво на російських заводах автомобільної промисловості (виробництво компаній «Volkswagen» і Peugeot Citroen).[162]
Росія запровадила заборону на вивезення низки медичних виробів, серед них захисних масок і бинтів. Відповідну постанову уряду опубліковано на його сайті. Обмеження запроваджено до 1 червня 2020 року.[163] Незважаючи на вказане обмеження, російський військовий літак доставив у США вантаж медичної допомоги. Державний департамент США 1 квітня повідомив, що передані Росією апарати штучної вентиляції легень і засоби індивідуального захисту закуплені владою США. Суму угоди не названо.[164] Пізніше агентство Reuters повідомило з посиланням на високопосадовця в адміністрації президента Дональда Трампа, що США сплатили всю вартість російського вантажу з медичним обладнанням. Раніше в міністерстві закордонних справ Росії заявили, що вартість вантажу поділили порівну між американською і російською сторонами.[165]
За оцінками експертів, карантин тривалістю в 5 тижнів призведе до втрати 2—2,5 % ВВП.[166]
10 квітня 2020 року агентство РБК оприлюднило інформацію, отриману від Асоціації компаній роздрібної торгівлі, згідно з якою постачальники великих торгових мереж підвищили ціни на продовольство в середньому на 5—15 %. Окрім цього, деякі постачальники повідомляють магазини про наміри підвищити відпускні ціни на 20—50 %. Підвищення цін наприкінці березня — на початку квітня стало наслідком різкого падіння курсу рубля.[167]
За інформацією міністерства промисловості і торгівлі Росії наприкінці квітня 2020 року спостерігався швидкий ріст випуску окремих видів продукції — захисних масок усіх типів, антисептиків для шкіри і захисних костюмів. З 24 по 29 квітня добовий випуск цих товарів виріс відповідно на 11 %, 24 % і 92 %.[168]
Більш ніж 15 % російських ресторанів, які закрилися у зв'язку з обмеженнями, запровадженими під час епідемії коронавірусної хвороби, так і не відновили роботу після зняття обмежень, що стало відомо після опитування, проведеного ресторанною премією «WHERETOEAT». Найважча для ресторанного бізнесу ситуація склалася на Уралі, де залишились закритими близько третини закладів. У Татарстані остаточно закрилися більш ніж 16 % закладів. У Москві ресторатори почували себе краще — в місті запрацювали більш ніж 94 % ресторанів.[169]
За даними аналізу на серпень 2020 року, проведеного аудиторською компанією КМПГ, більш ніж 60 % великих російських компаній не отримали державну податкову підтримку в період пандемії. При цьому 97 % з них чекають падіння доходів, а майже чверть (24 %) уже вирішили про скорочення працівників.[170] Податкові канікули — право на відтермінування і подовження часу виплат податкових платежів для постраждалих галузей — виявились доступними лише 2 % респондентів. Причина недоступності податкових канікул — одного з самих необхідних заходів для бізнесу — у складній процедурі отримання відтермінування. Для отримання податкових пільг необхідно зібрати велику кількість документів, а багато регіональних управлінь податкової служби раніше не стикалися зі зверненнями з приводу надання відтермінування платежів. Окрім цього, відтермінування надається тільки після появи заборгованості. З цієї причини ця пільга не використовувалася великими, особливо консервативними, компаніями.[171]
Згідно з доповіддю аналітичної служби міжнародної аудиторсько-консалтингової мережі «FinExpertiza» пандемія коронавірусної хвороби завдала катастрофічних збитків російському бізнесу, його сукупний прибуток (без урахування малого бізнесу) в березні — травні 2020 року скоротився в річному обрахунку на 67 %. Таке падіння прибутку названо найгіршим для весняних місяців за всю історію спостережень, тобто стало найбільшим за 16 років. До цього часу найгіршим вважався показник 2017 року, коли прибуток російських компаній упав на 28 %. Загальний прибуток російського бізнесу за весну 2020 року становив за даними «FinExpertiza» 1,4 трильйона рублів: більш ніж третина компаній зазнали збитків у розмірі 1,65 трильйона рублів, а решта — мала прибуток у розмірі 3,05 трильйона рублів.[172]
Керівник Ростуризму Заріна Догузова оцінила втрати, які отримала у зв'язку з пандемією коронавірусної хвороби російська туристична галузь, у 1,5 трильйона рублів. І попередила, що оцінка втрат галузі в 1,5 трильйона рублів — це лише розрахункова сума, в реальності втрати можуть виявитися більшими.[173]
У першому півріччі 2020 року внаслідок епідемії коронавірусної хвороби в Росії більш як на третину знизилась кількість нових реєстрацій індивідуальних підприємців. Про це заявили в компанії «Seldon», яка розробляє інформаційні системи. Найменше новий бізнес відкривався у Псковській області — там у перші 6 місяців 2020 року відкрилось на 56,5 % менше компаній, чим за аналогічний період 2019 року. Сильно постраждали Москва, Санкт-Петербург і Московська область — у цих регіонах падіння показника склало від 43,8 до 48,5 %.[174]
У червневому огляді 2020 року Світового банку «Перспективи світової економіки» сказано, що пандемія коронавірусної хвороби стала шоком для світової економіки, та опустила її в глибоку рецесію. За оцінкою Світового банку, економіку Росії у 2020 році очікує падіння на 6 %, обумовлене стрибком захворюваності на COVID-19 та падінням ціни на нафту.[175]
У серпні 2020 року більшість (77 %) російських підприємців оцінили в 50 % і менше шанси на виживання їхньої компанії в разі повторного запровадження режиму карантину у зв'язку з ризиками другої хвилі COVID-19, як випливає з результатів моніторингу стану бізнесу й ефективності заходів державної підтримки, що проводив апарат уповноваженого із захисту прав підприємців Бориса Титова.[176] Основною проблемою для бізнесу в післякарантинний період став стагнуючий попит в економіці — 67,2 % респондентів зазначили, що споживацький попит так і не повернувся на докризовий рівень. Більш ніж половина підприємців повідомили, що попит на їх продукцію відновився лише на 50 % і менше в порівнянні з тим же періодом 2019 року, а 25 % вважали, що попит становив менш як 20 % тогорічного.
ВЕБ.РФ у першому півріччі 2020 року отримав 43,5 мільярда рублів чистого збитку згідно з міжнародними стандартами фінансової звітності проти прибутку в розмірі 12,8 мільярда рублів за аналогічний період 2019 року, що випливає зі звітної документації банку. На фінансовий результат першого півріччя вплинуло як формування резервів, у тому числі за поруками за кредитами малих і середніх підприємств, так і скорочення чистого процентного прибутку на фоні глобального зниження ставок кредитування.[177]
Про економічні втрати, пов'язані з пандемією коронавірусної хвороби, в серпні 2020 року повідомив також один із найбільших сайтів з пошуку роботи — HeadHunter. У фінансовому звіті наводяться дані, що в російському сегменті бізнесу виторг упав на 19,1 %, до 1,4 мільярда рублів. Падіння виторгу HeadHunter пояснює зменшенням кількості платоспроможних клієнтів у сегменті малого и середнього бізнесу на фоні обмежувальних заходів, прийнятих для стримування поширення епідемії коронавірусної хвороби в Росії. Загальна кількість платоспроможних клієнтів зменшилась на 22,5 % до 127,2 тисячі.[178]
У листопаді 2020 року гендиректор мережі «Сеть магазинов горящих путёвок» Сергій Агафонов повідомив журналістам, що половина всіх турагентств Росії припинила діяльність у зв'язку з пандемією.[179]
За оцінкою IHS Markit, на фоні зростання захворюваності на COVID-19 настрої бізнесу в Росії погіршились: індекс оптимізму компаній з червня впав відразу на 14 процентних пунктів, досягнувши мінімуму з 2009 року. Виробники були готові піднімати ціни і відмовлятися від інвестицій.[180]
За даними Nielsen, на початку 2021 року в Росії доля споживачів, чиї доходи зменшились під час пандемії, становила 53 % та перевищила середньосвітову (46 %), а 69 % споживачів мусили економити.[181]
COVID-19 і релігія[ред. | ред. код]
До початку другої декади квітня релігійне життя росіян зазнало суттєвих змін: православні, католики, юдеї святкували свої найважливіші релігійні свята в умовах самоізоляції.[182] Лише в кінці травня повідомлено про пом'якшення раніше запроваджених обмежень: 29 травня 2020 року Роспотребнадзор випустив рекомендації відносно поетапного відкриття храмів, мечетей, синагог та інших місць богослужіння. Згідно з рекомендаціями, необхідно обмежити участь у богослужіннях осіб віком за 65 років та осіб з хронічними захворюваннями; учасникам богослужінь необхідно носити маски та зберігати дистанцію в 1,5 метра; потрібно дотримуватися й інших санітарних заходів: регулярно провітрювати приміщення, проводити антисептичну обробку рук на вході тощо. У час поза богослужінням передбачаються обмеження на кількість одночасно присутніх: при стабілізації ситуації для храмів площею до 100 м² не більше 2 осіб, для храмів площею від 100 до 400 м² не більше 5 осіб, для храмів площею понад 400 м² не більше 10 осіб.
На першому етапі зняття обмежень рекомендації передбачали храмові богослужіння в присутності не більш ніж 1 особи на 4 м² при площі храму не більш ніж 400 м², а при більшій площі — до 100 осіб. На другому етапі зняття обмежувальних заходів вказаний норматив (не більш як 1 особа на 4 м²) буде діяти в храмах площею не більше ніж 800 м², а при більшій площі — до 200 осіб. На третьому етапі обмеження числа учасників богослужіння буде знято.[183]
Російська православна церква[ред. | ред. код]
У березні 2020 року патріарх Московський і всієї Русі Кирило затвердив тексти молитовних прохань у зв'язку з небезпекою поширення коронавірусної інфекції. Ці молитви мали промовлятися за Божественною літургією у всіх храмах Російської православної церкви.[184]
11 квітня Московська патріархія на вимогу головного санітарного лікаря Москви наказала духовенству Москви і Московської області з 13 по 19 квітня проводити богослужіння без участі прихожан. На службах повинні були знаходить лише священнослужителі, а також особи, «присутність яких необхідно для проведення богослужінь і функціонування культових споруд, а також для проведення онлайн-трансляцій богослужінь».[185] Згодом заборону на участь прихожан у богослужіннях у московських храмах двічі продовжували.
На Пасху (яка у православних у 2020 році приходилась на 19 квітня) багато вірян не мали можливості відвідати службу, та були вимушені задовольнитися прямою трансляцією і домашньою молитвою. Жителі Росії уперше зустріли Пасху в умовах масової самоізоляції.
Проте в різних єпархіях встановили різні положення про служби: в частині з них відвідування служб прихожанами не допускалось, а в інших воно було можливим за наявності медичної маски і дотримання дистанції та інших санітарних заходів. Єпархії самостійно вирішували, чи пускати мирян на служби, з урахуванням вказівок санітарно-епідеміологічних служб.
В окремих єпархіях приписи місцевих відділень Роспотребнадзору зустріли спротив. Зокрема, архієпископ Сиктивкарський і Комі-Зирянський Пітірим (Волочков) заявив, що звернеться до суду, та закликав паству повідомляти про всі випадки незаконного затримання або накладення штрафу за відвідування храмів єпархії.[186]
1 червня після публікації рекомендацій Роспотребнадзору робоча група по боротьбі з коронавірусом при патріарху Кирилові повідомила, що з 6 червня московські храми відкриються для прихожан, а храм Христа Спасителя и Богоявленський собор в Єлохові відкриються вже 2 червня. Доступ прихожан у храми буде здійснюватися згідно з рекомендаціями. Перед ухваленням рішення його обговорили з мером Москви Сергієм Собяніним и головою Роспотребнадзору Анною Поповою.[187]
6 червня митрополит Іларіон заявив, що до відміни або послаблення санітарних обмежень прихожани будуть допускатися в храми тільки в масках, а тим, кто прийшов без маски, її мають видати. Для кожного храму Росії визначено максимальна кількість осіб, яким дозволено знаходитись на богослужінні; решта зможуть, за наявності трансляції, слухати її на вулиці або відвідати сусідній храм.[188]
19 жовтня 2020 року патріарх Кирило затвердив відлучення від церкви колишнього схимонаха Сергія за його публічні заклики ігнорувати карантин та оголошення ситуації псевдопандемією.[189]
24 грудня 2020 року патріарх Кирило очолив щорічні єпархіальні збори духовенства Москви, і в доповіді повідомив, що на той час, згідно з отриманими даними, перехворіли COVID-19 або й далі хворіють 350 священнослужителів приходів Москви, а також 720 насельників і насельниць ставропігійних монастирів, жертвами хвороби стали 13 московських священників, а також 24 насельники й насельниці ставропігійних монастирів.[190]
Російські мусульмани[ред. | ред. код]
Духовне управління мусульман Росії (ДУМ РФ) у зв'язку з епідемією COVID-19 з 18 березня 2020 року призупинило колективні п'ятничні і п'ятикратні молитви в мечетях Москви, про що сказано в наказі першого заступника голови ДУМ РФ Даміра Мухетдінова. Від цієї дати чергові імами мечетей повинні читати п'ятиразову молитву в мечетях наодинці. Також обмежується кількість учасників поховань, у мечетях призупиняються укладання шлюбів та наречення імені; вірянам запропоновано «відкласти вказані заходи до моменту зникнення епідеміологічної небезпеки». Раніше Духовне управління мусульман Росії наказало недільним школам при мечетях та іншим освітнім закладам перейти на віддалене навчання, а при відсутності такої можливості припинити роботу.у[191]
9 квітня, в умовах епідемії COVID-19, рада улемів Духовного управління мусульман Росії визнала можливим розтин тіл померлих, відмову від традиційного омивання, поховання в труні (замість савана), поховання не на мусульманському кладовищі і кремацію (у випадку неможливості поховати тіло в землі). Молитва над покійним повинна проходити при мінімальній кількості присутніх, «обмежуючись лише найближчими родичами померлого».[192]
Російські юдаїсти[ред. | ред. код]
Російські юдаїсти закрили всі синагоги. Цьому сприяло, зокрема, масове зараження коронавірусом в московській громаді, хоча більшість з хворих до початку другої декади квітня вже одужали. Кошерні крамниці пропонували доставку додому м'яса, риби, маци та вина. Молитви через Інтернет російські юдаїсти не вважають повноцінною заміною; вони стали тільки наслідком критичних обставин.[182]
Російські католики[ред. | ред. код]
Нічні меси на Великдень, який католики 2020 року відзначали 12 квітня, в російських католицьких храмах мали служити без пастви, а служби — скоротити по часу. Передбачені онлайн-трансляції, які, на думку прихожан, не можуть повністю замінити відвідування богослужіння. На початку першої декади квітня заради сповіді і причастя віруючі могли прийти до храмів в індивідуальному порядку.[182]
COVID-19 і суспільство[ред. | ред. код]
Перенесення суспільно значущих подій[ред. | ред. код]
Загальноросійське голосування з внесення змін до Конституції РФ, спочатку призначене на 22 квітня 2020 року, перенесли[193]: його призначено на 1 липня, яке було вихідним днем (проте фактично голосування розпочалось 25 червня).[194]
9 травня 2020 року, в День Перемоги, традиційний військовий парад на Красній площі не проводився у зв'язку зі складною епідеміологічною обстановкою (хоча була проведена повітряна частина). Його перенесли на 24 червня, день 75-річчя історичного Параду Перемоги, який оголосили неробочим днем.[195]
Соціальні проблеми[ред. | ред. код]
Спеціалісти ООН заявили, що у всьому світі на початку 2020 року спостерігався різкий сплеск випадків домашнього насилля, спровокований режимом домашньої ізоляції, в якій станом на 6 квітня 2020 року знаходилось 2,6 млрд осіб.[196] У нових умовах стало важче отримати допомогу, оскільки багато кризових центрів закриті на карантин, співробітники поліції зосереджені на підтримці домашньої ізоляції[197][198], й водночас створюється сприятливе середовище для вияву агресії вдома.[199] Уже до кінця березня 2020 року в Росії відзначили зростання на 25 % скарг на насилля вдома.[200] На цьому фоні в Росії посилилось лобіювання «закону про домашнє насилля».
У той самий час міністерство внутрішніх справ із цифрами в руках спростовувало інформацію про зростання кількості випадків домашнього насилля в Росії. Зокрема, за інформацією міністерства внутрішніх справ, у квітні 2020 року кількість випадків навмисного завдання тяжкої шкоди здоров'ю у сфері сімейно-побутових відносин знизилась у порівнянні з квітнем минулого року на 14,6 %.[201]
У квітні 2020 року на фоні пандемії зменшилась кількість шлюбів і розлучень. У перерахунку на рік кількість шлюбів скоротилась на 74,4 %, а розлучень — на 40,5 %.[202] Збільшення кількості реєстрацій шлюбів і розлучень у першій половині 2021 року пояснювалось тим, що під час карантину росіяни відкладали ці питання до кращих часів.[203]
Серйозним випробуванням режим загальної самоізоляції став для людей з особливостями розумового і психічного розвитку. Для тих, хто відчував труднощі з соціалізацією і поступово навчався жити в суспільстві, карантин провокував регрес.[204][205][206]
Як зазначила газета «Известия», більш ніж 64 тисячі осіб у Росії не мають змоги залишатися вдома під час епідемії, оскільки не мають постійного місця проживання. Бездомні в нових умовах стали найбільш незахищеними.[207] Цей стан для безпритульних агентство РИА Новости назвало катастрофою: безпритульні «втратили можливість добувати собі їжу», а благодійні організації обмежені в діях. Волонтери проєкту «НебомЖивы», які кілька років годували безпритульних, почали роздавати їм медичні маски, антисептики, мило. Окрім того, волонтери звернулись до мера Москви, та запропонували «спільними зусиллями забезпечити харчування й ночівлю для безпритульних під час карантину», оскільки «знайти їжу в такій ситуації вони не зможуть». В іншому випадку смертність серед безпритульних і злочинність з їх боку можуть різко зрости.[208]
Під час проведення заходів з боротьби з поширенням коронавірусної хвороби почав набирати силу рух противників вакцинації (так званих «антиваксерів»). У їх середовищі широко поширювалися фейки, теорії змови і медичні факти, які спеціалісти визнали антинауковими.[209]
Протести[ред. | ред. код]
20 квітня 2020 року в Росії вперше з початку епідемії відбулись масові протестні акції — щоправда, більшість з них виявились віртуальними. Жителі Ростова-на-Дону, незадоволені провалом організації видачі перепусток, влаштували флешмоб з використанням популярних додатків «Яндекс.Карти» і «Яндекс.Навігатор» — після чого заповнили негативними коментарями ділянку карти перед будівлею уряду регіону. Досить швидко місцевий привід змінився глобальними проблемами — на віртуальному мітингу люди почали вимагати у влади країни запровадження надзвичайного стану і прямої допомоги тим, хто залишився без роботи. Коментарі видаляв «Яндекс», проте ідея сподобалась росіянам — протягом дня віртуальні мітинги з аналогічними вимогами пройшли на головних площах Санкт-Петербурга, Нижнього Новгорода, Єкатеринбурга, Тюмені, Уфи та інших міст. Флешмоб дійшов і до Москви, де протестувальники взяли в «облогу» Кремль.[210][211][212]
Цього ж дня відбувся мітинг у Владикавказі: тисячі людей зірвали режим самоізоляції, запроваджений у Північній Осетії для боротьби з поширенням коронавірусної хвороби, та вийшли на мітинг на площу Свободи.[213] Це був другий мітинг проти самоізоляції в Північній Осетії — в першому мітингу, який відбувся в Дігорі 6 квітня, взяли участь близько 100 осіб.[214] На акції у Владикавказі затримано 69 осіб[215], та арештовано 14 осіб.[216]
26 липня 2021 року в Москві відбувся мітинг проти обов'язкової вакцинації, організований партією КПРФ у форматі зустрічі депутатів з виборцями.
Наприкінці 2021 року в низці міст Росії пройшли протестні акції проти запровадження QR-кодів. Приводом для них став законопроєкт про обов'язкове використання QR-кодів, який обговорювався в Державній думі Росії.[217]
Заходи підтримки населення[ред. | ред. код]
11 травня 2020 року президент Росії Володимир Путін оголосив про запровадження заходів підтримки населення в умовах епідемії коронавірусної хвороби в країні. Зокрема, президент розпорядився організувати одноразову виплату у 10 тисяч рублів на кожну дитину з 3 до 15 років включно, збільшити мінімальний розмір виплати по догляду за дитиною до 6751 рубля, а також направити по 3 тисячі рублів у місяць на кожну неповнолітню дитину сім'ям, де батьки тимчасово втратили роботу.[218] Прем'єр-міністр Росії Михайло Мішустін оцінив цей пакет заходів підтримки громадян «самим дорогим»: «цей пакет став найбільшим і за фінансовими засобами, які виділені на його реалізацію, й за залученням людей, для яких він призначений». Крім того, уряд затвердив заходи підтримки представників малого і середнього бізнесу. Припинено перевірки підприємців аж до кінця 2020 року. Указом уряду запроваджений мораторій на відкриття справ про банкрутство, що дозволяє підприємства зберегти робочі місця.[219]
У червні 2020 року Володимир Путін оголосив про запровадження додаткових виплатах сім'ям з дітьми до 16 років. У липні 2020 року вони мали отримати одноразову виплату в розмірі 10 тисяч рублів на кожну дитину.[220]
Частина послаблень були прийняті Банком Росії на період з 1 березня до 30 вересня 2020 року, а пізніше — продовжені до 31 грудня. Для організацій рекомендовано ряд заходів з підтримки населення — серед них: відміна штрафів і пені фізичним особам і малим підприємствам, призупинка виселення боржників, реструктуризація позик шляхом зміни валюти, відміна вилучень нерухомості для виплати боргу у випадку суттєвого зниження доходу в період епідемії, обслуговування клієнтів з протермінованими документами, які підтверджують особу, зниження надбавок до коефіцієнтів ризику по незабезпечених споживацьких кредитах з 1 вересня 2020 року та скасування надбавки коефіцієнта ризику по незабезпечених кредитах у рублях, виданих до 31 серпня 2019 року.[221]
Смертність[ред. | ред. код]
Середня заявлена летальність в країні на 16 квітня 2020 року становить 0,8 %, що в 8 разів менше за середню по світу[222].
19 березня 2020 року померла 79-літня жінка, інфікована вірусом COVID-19[223]. Безпосередньою причиною смерті стала тромбоемболія, тому її не зарахували до жертв COVID-19[224].
25 березня 2020 року, у Москві померли дві пацієнтки похилого віку, 73 та 88 років, які мали позитивний тест на вірус COVID-19. Це перше офіційне повідомлення про смерть хворих унаслідок коронавірусної хвороби в Росії[225].
27 березня 2020 року, померла жінка 70 років та пацієнтка 56 років, у якої відсутня одна легеня унаслідок оперативного втручання[226][227] 28 березня в Оренбурзі помер чоловік 57 років з Бузулука, який мав супутні захворювання та заразився за кордоном[228].
29 березня 2020 року, у Псковській області помер інфікований новим коронавірусом чоловік, у якого були важкі супутні захворювання легень[229].
27 квітня 2020 року, померло 50 осіб, це менше ніж за добу до того (66)[69]. Відносно низьку смертність від коронавірусу пов'язують з тим, що в лікарнях досить рідко вказують причиною смерті саме коронавірус.
16 жовтня 2021 року, уперше добова смертність від коронавірусної хвороби в Росії перевищила 1000 хворих, та склала 1002 особи[230].
19 жовтня 2021 року, за добу померли 1 028 пацієнтів — це новий антирекорд. Зростання числа смертей в РФ фіксується практично щодня з 24 вересня[83]. Абсолютний максимум добової смертності припав на 19 листопада 2021 року, коли за попередню добу від COVID-19 померли 1254 особи.[231]
Дані про кількість померлих, разом з оперативним штабом, щомісячно публікує Росстат.
Статистика публікується з розбиттям на 4 категорії[232]:
- COVID-19 став основною причиною смерті, причому хвороба ідентифікована за життя, або посмертно отримано позитивний тест;
- з погляду на перебіг хвороби, смерть з великою імовірністю настала саме від COVID-19, проте вірус не був ідентифікований;
- COVID-19 не став основною причиною смерті, проте суттєво вплинув на розвиток смертельних ускладнень;
- COVID-19 не став основною причиною смерті і суттєво не вплинув на розвиток смертельних ускладнень іншої хвороби.
За даними Росстату, загальна кількість померлих з COVID-19 (з урахуванням усіх 4 категорій) за квітень 2020 року — грудень 2021 року становила 681,1 тисячі осіб (у 2020 році — 163,3 тисячі осіб, у 2021 році — 517,8 тисячі осіб), при цьому COVID-19 стала основною причиною смерті 591,1 тисячі осіб (у 2020 оці — 144,7 тисячі осіб, у 2021 році — 446,4 тисячі осіб).[233] Дані Росстату суттєво відрізняються від даних на сайті стопкоронавирус.рф. У червні 2020 року департамент охорони здоров'я Москви повідомив, що дані про число померлих на сайті стопкоронавирус.рф, які є оперативними, лише частково відображають випадки, в яких діагноз був установлений посмертно.[234]
У 2021 році частка померлих від COVID-19 у Росії становила 19,1 % в загальній кількості смертей, зайнявши друге місце серед найчастіших причин смерті (на першому місці залишились хвороби системи кровообігу).[235]
За даними на кввітень 2022 року, за весь час пандемії з квітня 2020 року безпосередньо від коронавірусу в Росії померли понад 660 тисяч осіб, з них у 2020 році — 144 тисячі, у 2021 році — 447 тисяч. Загальна кількість померлих з коронавірусом (основна причина і супутній фактор) від початку пандемії до квітня 2022 року досягла 760,3 тисячі осіб.[12]
Надлишкова смертність[ред. | ред. код]
Поширення COVID-19 впливає на смертність не лише напряму (спричинюючи смерть хворих), але й непрямим шляхом (наприклад, сповільнюючи отримання медичної допомоги). Прямі і непрямі ефекти пандемії відображає так звана надлишкова смертність: за січень — листопад 2020 року вона, згідно з розрахунками РБК, становила 184,6 тисячі осіб; за норму бралася середня смертність за січень — листопад за попередні 5 років.[232] Згідно з розрахунками наукового працівника Тюбінгенського університету Дмитра Кобака, при використанні лінійної екстраполяції тренду 2015—2019 років на період пандемії COVID-19 показник надлишкової смертності в Росії за квітень 2020 — травень 2021 року становив трохи більше як 515 тисяч осіб (перевищення над трендом, який передував пандемії, — 29,1 %).[236]
Згідно з дослідженнями причин надлишкової смертності в Москві в 2020 році, структура причин смерті під час пандемії змінилася, причому як внаслідок збільшення долі інфекційної смертності, так і внаслідок зростання смертності від хвороб, які часто асоціювалися з інфікуванням коронавірусом, зокрема цукровий діабет 2-го типу, ожиріння, хронічний тубулоінтерстиційний нефрит, полікістоз нирок, хронічна ішемічна хвороба серця, ураження судин мозку, інфаркт мозку і хронічна обструктивна хвороба легень. З урахуванням надлишкової смертності від цих хвороб і невизначених причин смерті реальна кількість померлих від COVID-19 може вдвічі перевищити кількість підтверджених випадків, а посмертне обстеження осіб з підозрою на зараження коронавірусом, імовірно, виявляє не всі випадки інфікування.[237]
Вплив на загальну смертність[ред. | ред. код]
Загальна кількість померлих у країні від усіх причин за 11 місяців 2021 року зросла на 348,7 тисячі, що на 18,5 % більше, ніж за січень — листопад 2020 року, а за листопад вона виросла на 37,4 тисячі, або на 17 % у порівнянні з листопадом минулого року. Загальна кількість померлих за листопад 2021 року зросла на 37,4 тисячі, або на 17 % у порівнянні з листопадом минулого року.[238] Раніше, у вересні 2021 року, кожна п'ята смерть у Росії (39638 осіб) була пов'язана з COVID-19.[239]
Кількість ветеранів Другої світової війни в Росії скоротилась з 1,21 мільйона осіб (у квітні 2020 року) до 896806 осіб (на 1 жовтня 2021 року); скорочення склало 26 %.[240]
Природне скорочення населення Росії за січень — листопад 2021 року досягло 945,1 тисячі осіб, що на 64 % більше, ніж за січень — листопад 2020 року (574,8 тисячі).[238]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Оперативные данные [Operational data]. Стопкоронавирус.рф (рос.). Архів оригіналу за 30 березня 2020. Процитовано 23 січня 2021.
- ↑ а б в Коронавирус – симптомы, признаки, общая информация, ответы на вопросы — Минздрав России (рос.). Ministry of Health. Архів оригіналу за 22 квітня 2020. Процитовано 19 квітня 2020.
- ↑ Daria Litvinova (29 December 2020). Russia’s updated stats on virus-linked deaths show increase. The Washington Post. Архів оригіналу за 1 січня 2021. Процитовано 12 січня 2021.
- ↑ Russia reports 20.5% more deaths since pandemic - state statistics service. Reuters. 28 грудня 2020. Архів оригіналу за 28 грудня 2020. Процитовано 12 січня 2021.
- ↑ Коронавирусная инфекция 2019-nCoV внесена в перечень опасных заболеваний. Министерство здравоохранения Российской Федерации. 2 лютого 2020. Архів оригіналу за 15 травня 2020. Процитовано 7 квітня 2020. (рос.)
- ↑ Коронавирус выявили во всех регионах России. Последним стала Республика Алтай. ТАСС. Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 16 квітня 2020. (рос.)
- ↑ В РФ введен режим повышенной готовности из-за коронавируса COVID-19. Коронавирус (рос.). 20 березня 2020. Архів оригіналу за 20 березня 2020. Процитовано 20 березня 2020.
- ↑ а б Коронавірус: США, Бразилія та РФ виявили найбільше хворих за добу [Архівовано 26 квітня 2020 у Wayback Machine.], Українська правда, 26 квітня 2020
- ↑ Troianovski, Anton (10 квітня 2021). 'You Can't Trust Anyone': Russia's Hidden Covid Toll Is an Open Secret (англ.). The New York Times. ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 11 квітня 2021.
- ↑ «С самого начала принимались неадекватные решения» [Архівовано 22 березня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Путін і «підземна пожежа» COVID-19. Що відбувається в Росії [Архівовано 1 квітня 2022 у Wayback Machine.], НВ, 27 травня 2020
- ↑ а б Росстат зафиксировал рост смертности среди больных COVID в феврале (рос.)
- ↑ а б В России выявили первых заражённых коронавирусом из Китая. www.rbc.ru (рос.). Архів оригіналу за 1 лютого 2020. Процитовано 28 лютого 2020.
- ↑ а б стопкоронавирус.рф [Архівовано 30 березня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ https://www.rbc.ru/society/19/03/2020/5e73262f9a794798bcb8a807 [Архівовано 19 березня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ В оперативном штабе назвали причину смерти пациентки с коронавирусом в Москве. Архів оригіналу за 19 березня 2020. Процитовано 19 березня 2020.
- ↑ Тест на коронавирус для России (рос.)
- ↑ В России зарегистрировали тест-систему для диагностики коронавируса (рос.)
- ↑ Россия создаёт до 100 тысяч тест-систем для выявления COVID-19 в сутки. Архів оригіналу за 19 квітня 2020. Процитовано 23 березня 2020.
- ↑ Мишустин создал штаб для борьбы с коронавирусом. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 23 березня 2020.
- ↑ В России разработали национальный план по борьбе с коронавирусом. Архів оригіналу за 23 березня 2020. Процитовано 23 березня 2020.
- ↑ О Национальном плане по предупреждению завоза и распространения коронавирусной инфекции [Архівовано 19 березня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б Информационный бюллетень о ситуации и принимаемых мерах по недопущению распространения заболеваний, вызванных новым коронавирусом [Архівовано 19 березня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Россия закрылась от китайских туристов. Но не стала выгонять уже приехавших. 360tv.ru (рос.). Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 28 лютого 2020.
- ↑ Россия перестала принимать группы китайских туристов из-за коронавируса. 360tv.ru (рос.). Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 28 лютого 2020.
- ↑ Режим ЧС введён в приграничном посёлке Забайкалья. iz.ru (рос.). Архів оригіналу за 1 лютого 2020. Процитовано 28 лютого 2020.
- ↑ Движение через пункт пропуска «Покровка» и сообщение с Фуюанем приостановлены по распоряжению Правительства РФ. www.khabkrai.ru (рос.). Архів оригіналу за 1 лютого 2020. Процитовано 28 лютого 2020.
- ↑ Правительство РФ. Распоряжение от 30 января 2020 N 140-р. О временном ограничении движения через пункты пропуска на отдельных участках государственной границы Российской Федерации с Китайской Народной Республикой. www.tks.ru (рос.). Архів оригіналу за 1 лютого 2020. Процитовано 28 лютого 2020.
- ↑ а б Экономический форум в Сочи могут отменить из-за коронавируса. www.kommersant.ru (рос.). Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 28 лютого 2020.
- ↑ Голикова объяснила невозможность получить штамм коронавируса в России / rbc.ru, 4 февраля 2020. www.rbc.ru (рос.). Архів оригіналу за 5 лютого 2020. Процитовано 28 лютого 2020.
- ↑ В России выздоровел второй пациент с коронавирусом. www.rbc.ru (рос.). Архів оригіналу за 13 лютого 2020. Процитовано 28 лютого 2020.
- ↑ Приказ от 29 января 2020 г. № 146 «О мерах по предупреждению распространения коронавирусной инфекции». www.minobrnauki.gov.ru (рос.). Архів оригіналу за 14 квітня 2020. Процитовано 28 лютого 2020.
- ↑ Самолёты ВКС привлечены к эвакуации россиян из районов Китая, наиболее поражённых коронавирусом / kremlin.ru, 1 февраля 2020. www.kremlin.ru (рос.). Архів оригіналу за 13 лютого 2020. Процитовано 28 лютого 2020.
- ↑ Для эвакуации россиян из Китая задействуют пять самолётов ВКС / РИА «Новости», 1 февраля 2020. ria.ru (рос.). Архів оригіналу за 2 лютого 2020. Процитовано 28 лютого 2020.
- ↑ Первый самолёт ВКС вылетел для эвакуации россиян из Уханя. tass.ru (рос.). Архів оригіналу за 5 лютого 2020. Процитовано 28 лютого 2020.
- ↑ Эвакуированных из Китая поместят на карантин в Тюменской области. tass.ru (рос.). Архів оригіналу за 5 лютого 2020. Процитовано 28 лютого 2020.
- ↑ Вокруг санатория в Тюмени, куда везут граждан из Китая, выстроили два периметра безопасности. www.kommersant.ru (рос.). Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 28 лютого 2020.
- ↑ В Приморье в двух приграничных с Китаем территориях ввели режим ЧС. www.znak.com. Архів оригіналу за 2 лютого 2020. Процитовано 28 лютого 2020.
- ↑ Россия временно запретила въезд гражданам Китая / kommersant.ru, 18 февраля 2020. www.kommersant.ru (рос.). Архів оригіналу за 19 лютого 2020. Процитовано 28 лютого 2020.
- ↑ Восемь россиян с лайнера Diamond Princess вернулись в РФ // Коммерсантъ, 23.02.2020. www.kommersant.ru (рос.). Архів оригіналу за 23 лютого 2020. Процитовано 28 лютого 2020.
- ↑ У вернувшегося из Италии россиянина нашли коронавирус. www.rbc.ru (рос.). Архів оригіналу за 6 березня 2020. Процитовано 8 березня 2020.
- ↑ Власти Петербурга поддержали решение об отмене ПМЭФ из-за коронавируса [Архівовано 21 березня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ На самоизоляцию придется отправиться въехавшим в Москву из 11 стран, включая США. Интерфакс. Архів оригіналу за 19 березня 2020. Процитовано 13 березня 2020. (рос.)
- ↑ Четыре страны были исключены из черного списка по коронавирусу. Известия. Архів оригіналу за 21 березня 2020. Процитовано 13 березня 2020. (рос.)
- ↑ Коронавирус. Определена площадка для строительства новой инфекционной больницы (рос.). www.sobyanin.ru. Архів оригіналу за 11 березня 2020. Процитовано 21 березня 2020.
- ↑ Инфекция летательных путей : [арх. 12 березня 2020] // Коммерсантъ. (рос.)
- ↑ Коронавирус. Запрет проведения массовых мероприятий и другие ограничительные меры 16.03.2020 (рос.). www.sobyanin.ru. Архів оригіналу за 20 березня 2020. Процитовано 17 березня 2020.
- ↑ Россия закрывает границу с Белоруссией [Архівовано 22 березня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Андрей Воробьев провел расширенное заседание правительства Московской области (рос.). Правительство Московской области. Архів оригіналу за 17 березня 2020. Процитовано 17 березня 2020.
- ↑ СМИ: первый заразившийся коронавирусом выявлен в Томской области. РИА Томск (рос.). 18.03.2020. Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 22 березня 2020.
- ↑ Роскомнадзор пригрозил СМИ немедленной блокировкой и лишением лицензий за фейки о коронавирусе (рос.). Медиазона. Архів оригіналу за 20 березня 2020. Процитовано 22 березня 2020.
- ↑ Политолог Соловей прокомментировал штраф за фейк о коронавирусе (рос.). РИА Новости. 20200320T1919+0300. Архів оригіналу за 21 березня 2020. Процитовано 22 березня 2020.
- ↑ Генпрокуратура пригрозила штрафом политологу за слова о жертвах вируса (рос.). РБК. Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 22 березня 2020.
- ↑ «Эхо Москвы» по требованию Роскомнадзора удалило запись эфира с рассуждениями политолога Соловья о коронавирусе (рос.). Медиазона. Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 22 березня 2020.
- ↑ Генеральная прокуратура Российской Федерации принимает меры по ограничению доступа к недостоверной общественно значимой информации о ситуации с коронавирусной инфекцией. genproc.gov.ru. Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 22 березня 2020.
- ↑ Соловей Валерий. Валерий Соловей — Особое мнение — Эхо Москвы, 16.03.2020 (рос.). Эхо Москвы. Архів оригіналу за 21 березня 2020. Процитовано 22 березня 2020.
- ↑ Страница о COVID-19. Архів оригіналу за 14 березня 2020. Процитовано 23 березня 2020.
- ↑ «РБК»: «Путин объявил следующую неделю нерабочей». Архів оригіналу за 28 березня 2020. Процитовано 28 березня 2020. (рос.)
- ↑ Указ о мерах по обеспечению санитарно-эпидемиологического благополучия населения в связи с распространением коронавирусной инфекции (рос.). Президент России. Архів оригіналу за 3 квітня 2020. Процитовано 3 квітня 2020.
- ↑ Путин объявил о завершении режима нерабочих дней. Архів оригіналу за 16 травня 2020. Процитовано 11 травня 2020. (рос.)
- ↑ Коронавірус виявили у головлікаря, який тиждень тому потис руку Путіну [Архівовано 31 березня 2020 у Wayback Machine.], Бібісі, 31 березня 2020
- ↑ Коронавирус в Москве, Covid-19 в Москве статистические данные. monitorcovid19.com. Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 16 квітня 2020.
- ↑ Коронавирус в России, covid-19 в России статистические данные. monitorcovid19.com. Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 15 квітня 2020.
- ↑ У Росії скасували парад до Дня Перемоги. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 28 квітня 2020. Процитовано 16 квітня 2020.
- ↑ Коронавирус в России, covid-19 в России статистические данные. monitorcovid19.com. Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 17 квітня 2020.
- ↑ В Москві хворим на ГРВІ заборонили виходити з дому [Архівовано 22 квітня 2020 у Wayback Machine.], ТСН, 21 квітня 2020
- ↑ Коронавірус швидко поширюється в Росії, за добу померли 60 людей [Архівовано 28 квітня 2020 у Wayback Machine.], Українська правда, 24 квітня 2020
- ↑ Росія встановила антирекорд по смертності від Covid-19 [Архівовано 25 квітня 2020 у Wayback Machine.], Українська правда, 25 квітня 2020
- ↑ а б Обігнали Китай. Число заражених коронавірусом у Росії перевищило 87 тисяч [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.], НВ, 27 квітня 2020
- ↑ До 11 мая — нерабочие дни, потом — поэтапный выход из самоизоляции Четвертое обращение Путина после начала эпидемии. Максимально коротко [Архівовано 28 квітня 2020 у Wayback Machine.], Meduza, 28 апреля 2020
- ↑ Кількість випадків COVID-19 в РФ наблизилася до 100 тисяч [Архівовано 4 травня 2020 у Wayback Machine.], УП, 29 квітня 2020
- ↑ У Москві рекордна кількість смертей від COVID-19 [Архівовано 5 травня 2020 у Wayback Machine.], УП, 29 квітня 2020
- ↑ Майже тисяча військових РФ підхопили коронавірус [Архівовано 2 травня 2020 у Wayback Machine.], УП, 29 квітня 2020
- ↑ Победа любой ценой. Проект. (ru-RU) . 11 травня 2020. Архів оригіналу за 20 серпня 2020. Процитовано 12 травня 2020.
- ↑ У Росії вже майже 200 тисяч заражень COVID-19 [Архівовано 14 травня 2020 у Wayback Machine.], Україська правда, 9 травня 2020
- ↑ У Росії коронавірусом захворів міністр освіти. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 14 травня 2020.
- ↑ У прессекретаря Путіна виявили двосторонню пневмонію. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 14 травня 2020.
- ↑ Бразилія обігнала Росію за кількістю заражень COVID-19 [Архівовано 28 квітня 2022 у Wayback Machine.], Deutsche Welle, 22 травня 2020
- ↑ У Росії другий день поспіль фіксують майже 20 тисяч хворих на COVID-19 [Архівовано 5 листопада 2020 у Wayback Machine.], УП, 5 листопада 2020
- ↑ Создатель «Спутника V» рассказал об изменённом индийском штамме в Москве. Им объясняют третью волну COVID-19 [Архівовано 2021-06-16 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ В России впервые с января выявили более 20 тыс. заболевших COVID-19 [Архівовано 2021-06-24 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Кількість захворілих на ковід у Росії у п'ять разів вища офіційної статистики – ЗМІ викрили це через QR-сертифікати. 21.07.2021, 10:00. Архів оригіналу за 20 жовтня 2021. Процитовано 20 жовтня 2021.
- ↑ а б в У РФ новий рекорд померлих від Covid-19. 20.10.2021, 13:20. Архів оригіналу за 20 жовтня 2021. Процитовано 20 жовтня 2021.
- ↑ Путин подписал указ о нерабочих днях с 30 октября по 7 ноября [Архівовано 2021-10-20 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Независимый демограф Алексей Ракша раскрыл истинный масштаб смертности в России. mk.ru (рос.). 15 жовтня 2021. Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 26 жовтня 2021.
- ↑ Законопроекты об использовании QR-кодов в общественных местах и на транспорте внесены в Госдуму [Архівовано 2021-12-12 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ В России выявили первые два случая заражения омикрон-штаммом коронавируса. РИА Новости. 6 грудня 2021. Архів оригіналу за 20 грудня 2021. Процитовано 20 грудня 2021. (рос.)
- ↑ Госдума поддержала законопроект о QR-кодах в общественных местах [Архівовано 2021-12-22 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Голикова заявила о доминировании «омикрона» в Москве и Петербурге [Архівовано 2022-01-20 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ В Россию пришел «стелс-омикрон». Нам есть, чем ответить незваному гостю (рос.)
- ↑ Чем опасны «дельтакрон», «ниндзя» и «кентавр» (рос.)
- ↑ «Корона» вместо гриппа: как протекает шестая волна COVID-19 в России (рос.)
- ↑ Волну нового ковида Россия встречает со старыми прививками (рос.)
- ↑ Роспотребнадзор: Шестая волна COVID-19 на исходе, но коронавирус еще не раз вернется (рос.)
- ↑ Милена Костерева (18 листопада 2022). Роспотребнадзор объявил начало эпидсезона гриппа и ковида. «Коммерсантъ». (рос.)
- ↑ а б в Александр Соколов (8 квітня 2020). Готово ли российское здравоохранение к борьбе с коронавирусом (рос.). Ведомости. Архів оригіналу за 9 квітня 2020. Процитовано 7 квітня 2020.
- ↑ Собянин открыл построенную за месяц инфекционную больницу в Вороновском. ВЗГЛЯД.РУ. Архів оригіналу за 27 квітня 2020. Процитовано 21 квітня 2020. (рос.)
- ↑ Построили за месяц: в Вороновском открылась инфекционная больница (рос.). Сайт Москвы. 17 квітня 2020. Архів оригіналу за 23 квітня 2020. Процитовано 18 квітня 2020.
- ↑ Когда настанет пик: хватит ли мест в больницах Москвы всем больным с коронавирусом (рос.). The Bell. 22 квітня 2020. Архів оригіналу за 28 квітня 2020. Процитовано 24 квітня 2020.
- ↑ Минобороны строит в Одинцово модульный инфекционный центр [Архівовано 2020-04-19 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б Мурашко заявил, что Россия мобилизовала систему здравоохранения для борьбы с коронавирусом. ТАСС. 10 квітня 2020. Архів оригіналу за 11 квітня 2020. Процитовано 11 квітня 2020. (рос.)
- ↑ Почти 15 % больничных коек в России перепрофилировали под прием пациентов с коронавирусом [Архівовано 2020-06-07 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Медцентр Минобороны в Нижнем Новгороде принял первых пациентов. РИА Новости-Недвижимость. 20 квітня 2020. Архів оригіналу за 25 травня 2020. Процитовано 24 березня 2020. (рос.)
- ↑ В подмосковном Одинцово военные досрочно завершили строительство медцентра (рос.). Коммерсантъ. 24 квітня 2020. Архів оригіналу за 28 квітня 2020. Процитовано 24 квітня 2020.
- ↑ Собянин открыл стационар для лечения пациентов с коронавирусом. ТАСС. 23 квітня 2020. Архів оригіналу за 27 квітня 2020. Процитовано 24 квітня 2020. (рос.)
- ↑ В России из-за коронавируса приостановили вакцинацию (рос.). Коммерсантъ. 19 травня 2020. Архів оригіналу за 25 травня 2020. Процитовано 19 травня 2020.
- ↑ Сколько стоит лечение больного коронавирусом в России [Архівовано 2020-05-06 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ МЧС проверило регионы на вирус (рос.)
- ↑ Генпрокуратуру вызвали к врачу (рос.)
- ↑ Путин призвал устранить нехватку медицинских средств защиты. РИА Новости. 13 квітня 2020. Архів оригіналу за 13 квітня 2020. Процитовано 13 квітня 2020. (рос.)
- ↑ Почему в России не хватает средств защиты от коронавируса (рос.). Ведомости. Архів оригіналу за 2 травня 2020. Процитовано 1 травня 2020.
- ↑ Бедственное положение: как «обескровили» российскую медицину. РБК (рос.). Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 16 серпня 2020.
- ↑ Попова рассказала о вспышках коронавируса в регионах. РИА Новости. 13 квітня 2020. Архів оригіналу за 16 квітня 2020. Процитовано 13 квітня 2020. (рос.)
- ↑ В больнице в Уфе коронавирусом заразились 170 человек. РИА Новости. 10 квітня 2020. Архів оригіналу за 11 квітня 2020. Процитовано 14 квітня 2020.(рос.)
- ↑ «Горит реанимация»: кто погиб в больнице для COVID-пациентов [Архівовано 2020-05-18 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Пять пациентов с коронавирусом погибли в больнице Санкт-Петербурга, где загорелся аппарат ИВЛ [Архівовано 2020-05-20 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ В США отказались от аппаратов ИВЛ из России после пожаров в клиниках [Архівовано 2020-05-20 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Назван производитель загоревшихся в больницах Москвы и Петербурга аппаратов ИВЛ [Архівовано 2020-05-13 у Wayback Machine.] // Lenta.ru, 12.05.2020.
- ↑ а б После пожаров в больницах проверят условия эксплуатации аппаратов ИВЛ [Архівовано 2020-05-24 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ В России временно перестали использовать новейшие ИВЛ «Авента» [Архівовано 2020-05-18 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ «В памперсах по 12 часов»: врач рассказал об «адском» труде медиков. РИА Новости. 21 квітня 2020. Архів оригіналу за 22 квітня 2020. Процитовано 21 квітня 2020. (рос.)
- ↑ Ольга Лабецкая, Ирина Ильенко (7 квітня 2020). ««Пациент с тобой разговаривает, а лёгких у него уже нет». Врач из Филатовской — о больных коронавирусом и сменах без перерыва. Православие и мир. Архів оригіналу за 24 квітня 2020. Процитовано 21 квітня 2020. (рос.)
- ↑ Путин поручил обеспечить спецвыплаты врачам (рос.). Коммерсантъ. 8 квітня 2020. Архів оригіналу за 23 травня 2020. Процитовано 19 травня 2020.
- ↑ Путин поручил довести до медиков апрельские выплаты до 15 мая (рос.). Коммерсантъ. 11 травня 2020. Архів оригіналу за 19 травня 2020. Процитовано 19 травня 2020.
- ↑ Глеб Силко, Виктория Феофанова (15 травня 2020). Владимир Путин вступился за врачей. Коммерсантъ. Архів оригіналу за 4 листопада 2020. Процитовано 1 лютого 2021. (рос.)
- ↑ Правительство убрало из документа о выплатах медикам фразу об отработанном времени (рос.). Коммерсантъ. 18 травня 2020. Архів оригіналу за 22 травня 2020. Процитовано 19 травня 2020.
- ↑ В Челябинской области сотрудников скорой вызвали в СК после жалобы на невыплату денег за работу с коронавирусом. mbk-news.appspot.com (рос.). Архів оригіналу за 28 червня 2020. Процитовано 24 червня 2020.
- ↑ Медики Кетовской ЦРБ не получили президентских выплат. В ситуации разбираются прокуратура и следствие. kurgan.ru. Архів оригіналу за 5 листопада 2020. Процитовано 24 червня 2020. (рос.)
- ↑ Медики в Орловской области пожаловались на отсутствие выплат за работу с больными COVID-19 — Центр || Интерфакс Россия. www.interfax-russia.ru (рос.). Архів оригіналу за 23 червня 2020. Процитовано 24 червня 2020.
- ↑ Константин Владимиров (22 травня 2020). Получили не все. В Орловской области проверяют историю с выплатами медикам. chr.aif.ru. Архів оригіналу за 17 червня 2020. Процитовано 24 червня 2020. (рос.)
- ↑ «Проблему не решают»: в Перми медики скорой помощи всё ещё ждут выплат. perm.aif.ru. 20 травня 2020. Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 24 червня 2020. (рос.)
- ↑ Уж вторник близится, а выплат медикам все нет (рос.)
- ↑ СМИ узнали о невыплате медикам коронавирусных надбавок в Севастополе. РБК (рос.). Архів оригіналу за 21 серпня 2020. Процитовано 13 серпня 2020.
- ↑ Медработники в Башкирии (рос.). Архів оригіналу за 20 вересня 2020.
- ↑ «Мы относимся к медикам, которые имели риски, но не имеют никаких доплат». Медицинская Россия. 29 вересня 2020. Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 30 вересня 2020. (рос.)
- ↑ Илья Калашников. Генпрокуратура вновь нашла нарушителей при перечислении «ковидных» выплат. medvestnik.ru. Процитовано 17 листопада 2020. (рос.)
- ↑ «Они сами согласились»: 72 врача ковид-госпиталя пожаловались в СК на сокращение зарплат втрое. Медицинская Россия. 30 листопада 2020. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 30 листопада 2020. (рос.)
- ↑ Правительство продлило до конца 2021 года социальные выплаты медикам. Известия (рос.). 25 листопада 2020. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 30 листопада 2020.
- ↑ Евгений Шуваев (25 листопада 2020). Правительство выделит 10 млрд рублей на выплаты борющимся с COVID-19 медикам. Известия (рос.). Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 30 листопада 2020.
- ↑ Минздрав не нашел врача, пожаловавшегося Путину на невыплаты. Рамблер/новости (рос.). Архів оригіналу за 19 грудня 2020. Процитовано 19 грудня 2020.
- ↑ Медработникам не доплатили 330 млн рублей за борьбу с пандемией в 2020 году. Медицинская Россия (рос.). 17 березня 2021. Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 29 березня 2021.
- ↑ medvestnik [Архівовано 2020-09-07 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б Zimmer, Carl; Corum, Jonathan; Wee, Sui-Lee; Kristoffersen, Matthew (10 червня 2020 г.). Coronavirus Vaccine Tracker. Архів оригіналу за 24 грудня 2020. Процитовано 20 серпня 2020 — через NYTimes.com. (англ.)
- ↑ Ершов, Александр (12 серпня 2020). Вижу новости, что в России зарегистрировали первую в мире вакцину от коронавируса. Она правда первая? Когда я смогу привиться?. meduza.io. Архів оригіналу за 30 грудня 2020. Процитовано 1 лютого 2021.
- ↑ Стало известно название первой российской вакцины от коронавируса. РИА Новости (рос.). 20200811T1237. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 14 серпня 2020.
- ↑ Путин объявил о регистрации второй российской вакцины от коронавируса. РИА Новости (рос.). 20201014T1523. Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 17 жовтня 2020. (рос.)
- ↑ Мурашко назвал сроки начала массовой вакцинации от коронавируса. Российская газета (рос.). Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 30 листопада 2020.
- ↑ а б Гонка вакцинаций [Архівовано 2021-03-03 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ В Москве и Подмосковье началась обязательная вакцинация от ковида. «Медуза» выяснила, как принималось это решение — и что собираются делать власти других регионов. Архів оригіналу за 16 червня 2021. Процитовано 16 червня 2021. (рос.)
- ↑ В Туве ввели обязательную вакцинацию. [Архівовано 2021-07-20 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Частная вакцина: что известно о новом препарате от COVID «Бетувакс». Forbes.ru (рос.). Архів оригіналу за 11 жовтня 2021. Процитовано 11 жовтня 2021.
- ↑ Минздрав зарегистрировал первую в мире назальную вакцину от коронавируса (рос.)
- ↑ Половина российских преподавателей не готовы к удаленному обучению / Экономика / Независимая газета. ng.ru. 7 квітня 2020. Архів оригіналу за 30 червня 2020. Процитовано 30 червня 2020. (рос.)
- ↑ Российские школьники получат аттестат без сдачи экзаменов. Газета.Ru (рос.). Архів оригіналу за 11 червня 2020. Процитовано 11 червня 2020.
- ↑ Роспотребнадзор порекомендовал провести линейки 1 сентября на улице. РБК (рос.). Архів оригіналу за 21 серпня 2020. Процитовано 17 серпня 2020.
- ↑ Минпросвещения не рассматривает введение жестких карантинных ограничений в школах. ТАСС. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 18 жовтня 2020. (рос.)
- ↑ а б Алленова, Ольга (10 травня 2020). В бой с COVID идут старики. Коммерсантъ. Архів оригіналу за 29 травня 2020. Процитовано 29 травня 2020. (рос.)
- ↑ Минтруд назвал число больных COVID-19 в интернатах и домах престарелых. Известия. 23 квітня 2020. Архів оригіналу за 4 травня 2020. Процитовано 29 травня 2020. (рос.)
- ↑ Россия теряет 1 млрд рублей в день от снижения товарооборота с Китаем из-за коронавируса. www.kommersant.ru (рос.). Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 28 лютого 2020.
- ↑ Туроператоры просят Мишустина компенсировать убытки от коронавируса. Коммерсантъ. Архів оригіналу за 22 лютого 2020. Процитовано 28 лютого 2020. (рос.)
- ↑ Минфин согласился с оценкой убытков авиакомпаний от приостановки полётов в КНР. Коммерсантъ. Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 28 лютого 2020. (рос.)
- ↑ Автопром и вирус: в России начали останавливать конвейеры [Архівовано 2020-03-27 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Россия ввела запрет на вывоз медицинских масок и бинтов. РБК. Архів оригіналу за 31 березня 2020. Процитовано 2 квітня 2020. (рос.)
- ↑ МИД сообщил об оплате отправленного в США груза медтехники. РБК. Архів оригіналу за 2 квітня 2020. Процитовано 2 квітня 2020. (рос.)
- ↑ Reuters: США полностью заплатили за «гуманитарный груз» из России. В МИД говорили о разделе оплаты. Телеканал Дождь. 3 квітня 2020. Архів оригіналу за 12 квітня 2020. Процитовано 8 квітня 2020. (рос.)
- ↑ Эксперты оценили потери российской экономики из-за пяти нерабочих недель (рос.). РБК. 2 квітня 2020. Архів оригіналу за 10 квітня 2020. Процитовано 9 квітня 2020.
- ↑ Ретейлеры предупредили о росте цен у поставщиков продуктов. РБК. 10 квітня 2020. Архів оригіналу за 10 квітня 2020. Процитовано 20 березня 2020. (рос.)
- ↑ Минпромторг направил в регионы около 65 млн масок из Китая, собственное производство выросло на 11 % за неделю [Архівовано 2022-05-12 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ В России после самоизоляции не открылось более 15% ресторанов. РБК (рос.). Архів оригіналу за 17 серпня 2020. Процитовано 3 серпня 2020.
- ↑ Налоговыми каникулами в кризис воспользовались лишь 2% крупных компаний. РБК (рос.). Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 3 серпня 2020.
- ↑ ФНС раскрыла сумму полученной крупным бизнесом отсрочки по налогам. РБК (рос.). Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 3 серпня 2020.
- ↑ Эксперты заявили о сильнейшем за 16 лет падении прибыли бизнеса в России. РБК (рос.). Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 12 серпня 2020.
- ↑ Глава Ростуризма оценила сроки «наверстывания» потерь от пандемии. РБК (рос.). Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 12 серпня 2020.
- ↑ Эпидемия COVID-19 на треть сократила количество новых ИП в России. РБК (рос.). Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 13 серпня 2020.
- ↑ Всемирный банк оценил грядущее падение мирового ВВП в 2020 году в 5,2%. Interfax.ru (рос.). 8 червня 2020. Архів оригіналу за 2 вересня 2020. Процитовано 17 серпня 2020.
- ↑ Российский бизнес усомнился в способности пережить вторую волну COVID-19. РБК (рос.). Архів оригіналу за 28 серпня 2020. Процитовано 26 серпня 2020.
- ↑ ВЭБ отчитался об убытке в ₽24 млрд из-за поддержки бизнеса в пандемию. РБК (рос.). Архів оригіналу за 29 серпня 2020. Процитовано 29 серпня 2020.
- ↑ Выручка HeadHunter во втором квартале упала на 19% из-за коронавируса. РБК (рос.). Архів оригіналу за 27 серпня 2020. Процитовано 29 серпня 2020.
- ↑ Количество турагентств в России из-за пандемии сократилось вдвое. Interfax.ru (рос.). 20 листопада 2020. Архів оригіналу за 10 листопада 2020. Процитовано 11 листопада 2020.
- ↑ Оптимизм российского бизнеса упал до минимума за 11 лет. РБК (рос.). Архів оригіналу за 10 листопада 2020. Процитовано 11 листопада 2020.
- ↑ Победнившие пандемию (рос.)
- ↑ а б в Антон Скрипунов (10 квітня 2020). Как будут освящать вербы и куличи в условиях самоизоляции. РИА Новости (рос.). Архів оригіналу за 2 листопада 2020. Процитовано 3 грудня 2020.
- ↑ Роспотребнадзор выпустил рекомендации по открытию храмов (рос.). Коммерсантъ. 29 травня 2020. Архів оригіналу за 7 червня 2020. Процитовано 29 травня 2020.
- ↑ Молитва во время распространения вредоносного поветрия [Архівовано 2021-10-04 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Патриарх Кирилл призвал молиться и смотреть трансляции богослужений [Архівовано 2022-05-04 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ В каких регионах пустят в храм на Пасху, а в каких — нет [Архівовано 2022-01-21 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ В Москве с 6 июня откроют православные храмы (рос.). Коммерсантъ. 1 червня 2020. Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 1 червня 2020.
- ↑ РПЦ будет пускать в храмы только прихожан в масках [Архівовано 2021-11-17 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Патриарх утвердил решение об отлучении бывшего схимонаха Сергия от церкви. ТАСС. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 19 жовтня 2020. (рос.)
- ↑ Доклад Святейшего Патриарха Кирилла на Епархиальном собрании г. Москвы (24 декабря 2020 года). Московская городская епархия. 24.12.2020. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 28 лютого 2021. (рос.)
- ↑ ДУМ РФ приостановило пятничные и пятикратные молитвы в Москве из-за коронавируса [Архівовано 2021-07-05 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ В РФ мусульмане установили порядок захоронения умерших из-за COVID-19 [Архівовано 2020-04-19 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Путин отложил голосование по Конституции [Архівовано 2020-06-23 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Венецианская комиссия напомнила РФ об обязательности исполнения решений ЕСПЧ [Архівовано 2020-06-22 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Владимир Путин назначил дату парада в честь юбилея Победы (рос.). Первый канал. 31 травня 2020. Архів оригіналу за 17 червня 2020. Процитовано 16 червня 2020.
- ↑ В ООН заявили о вспышке домашнего насилия в мире в условиях карантина. Коммерсантъ. 6 квітня 2020. Архів оригіналу за 7 квітня 2020. Процитовано 8 квітня 2020. (рос.)
- ↑ Назарова, Нина (7 квітня 2020). Заперты вместе. Как живут жертвы домашнего насилия в условиях карантина. Би-би-си. Архів оригіналу за 8 квітня 2020. Процитовано 7 квітня 2020. (рос.)
- ↑ Мишина, В.; Литвинова, М.; Рождественская, Я. (2 квітня 2020). Домашнее насилие становится заразным. Коммерсантъ. Архів оригіналу за 6 квітня 2020. Процитовано 7 квітня 2020. (рос.)
- ↑ Чернова, Н. (4 квітня 2020). «Весь день пьёт и бьёт». «Новая газета». Архів оригіналу за 7 квітня 2020. Процитовано 8 квітня 2020. (рос.)
- ↑ В России с началом самоизоляции стали чаще жаловаться на домашнее насилие. РИАМО. 7 квітня 2020. Архів оригіналу за 7 квітня 2020. Процитовано 8 квітня 2020. (рос.)
- ↑ МВД отрицает рост домашнего насилия из-за изоляции [Архівовано 2020-11-02 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ В России из-за коронавируса резко сократилось число разводов и браков (рос.)
- ↑ Горько за молодых: почему в России увеличилось число разводов (рос.)
- ↑ Волкова, О. (2 квітня 2020). Сегодня — День аутиста: карантин дал всем понять, что чувствуют «особенные» дети. «Экспресс-газета». Архів оригіналу за 6 квітня 2020. Процитовано 8 квітня 2020. (рос.)
- ↑ Чернышов, П. (1 квітня 2020). «Мы должны понять, что чувствуют люди с аутизмом»: как карантин сказался на детях с ментальными расстройствами. RT. Архів оригіналу за 3 квітня 2020. Процитовано 7 квітня 2020. (рос.)
- ↑ Кук, А. (2 квітня 2020). «В школе все умерли, я не разговариваю с мертвыми людьми»: как переживают карантин дети с аутизмом. Би-би-си. Архів оригіналу за 7 квітня 2020. Процитовано 7 квітня 2020. (рос.)
- ↑ Костенко, Я., Васильева, М. (26 березня 2020). Карантин без ПМЖ: десятки тысяч бездомных остались наедине с коронавирусом. Известия. Архів оригіналу за 10 квітня 2020. Процитовано 9 квітня 2020. (рос.)
- ↑ Волонтёры попросили Собянина создать палаточный лагерь для бездомных. РИА Новости. Архів оригіналу за 4 квітня 2020. Процитовано 31 березня 2020. (рос.)
- ↑ В России антипрививочники стали угрозой для миллионов людей. Почему они боятся вакцин и не верят в COVID-19? (рос.)
- ↑ [1] // Коммерсантъ. Архівовано з джерела 2 листопада 2020. (рос.)
- ↑ Кремль прокомментировал акцию во Владикавказе и онлайн-митинги (рос.). Ведомости. Архів оригіналу за 25 квітня 2020. Процитовано 21 квітня 2020.
- ↑ В Москве, Петербурге и Ростове провели «виртуальные митинги» (рос.). РБК. Архів оригіналу за 20 квітня 2020. Процитовано 21 квітня 2020.
- ↑ В столице Северной Осетии люди вышли на сход из-за режима самоизоляции. РБК. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 20 квітня 2020. (рос.)
- ↑ Беспорядки во Владикавказе: тысячи людей сорвали самоизоляцию под руководством певца. www.mk.ru. Архів оригіналу за 20 квітня 2020. Процитовано 20 квітня 2020. (рос.)
- ↑ После протеста во Владикавказе власти Северной Осетии начали выплаты потерявшим доход из-за "самоизоляции". 21 квітня 2020. Архів оригіналу за 17 травня 2020. Процитовано 21 квітня 2020. (рос.)
- ↑ Во Владикавказе арестовали 14 участников схода против режима самоизоляции. Новая газета - Novayagazeta.ru. 21 квітня 2020. Архів оригіналу за 25 квітня 2020. Процитовано 21 квітня 2020. (рос.)
- ↑ «Миллионы для антиваксеров»: кто управляет противниками QR-кодов и зарабатывает на них (рос.)
- ↑ Путин объявил о новых мерах поддержки россиян. РИА Новости (рос.). 11 травня 2020. Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 2 грудня 2020.
- ↑ Поддержка бизнеса в период распространения коронавируса: что сделано. Государственная Дума (рос.). Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 29 червня 2020.
- ↑ Россияне в июле получат еще по 10 тыс рублей на каждого ребенка до 16 лет. m24.ru (рос.). Архів оригіналу за 2 липня 2020. Процитовано 29 червня 2020. (рос.)
- ↑ Какие антикоронавирусные меры поддержки населения и бизнеса продлил ЦБ. ТАСС. Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 30 листопада 2020. (рос.)
- ↑ Коронавирус в России, covid-19 в России статистические данные. monitorcovid19.com. Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 16 квітня 2020.
- ↑ Власти сообщили о первой смерти пациентки с коронавирусом в России [Архівовано 19 березня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ В оперативном штабе назвали причину смерти пациентки с коронавирусом в Москве [Архівовано 19 березня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ В Москве умерли двое больных коронавирусом [Архівовано 25 березня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Смерть от коронавируса в Москве: третьей жертвой болезни стала 70-летняя женщина (рос.)
- ↑ Смерть от коронавируса в Москве: четвертой умершей стала 56-летняя женщина (рос.)
- ↑ Умер пациент из Бузулука, зараженный коронавирусом [Архівовано 30 березня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ губернатор рассказал о болезнях умершего от COVID-19 мужчины [Архівовано 30 березня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ COVID-19: в РФ впервые за сутки более тысячи жертв [Архівовано 16 жовтня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ В России зафиксировали 1 254 смерти из-за коронавируса за сутки. Это максимум за пандемию [Архівовано 2021-11-19 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б Смертность с COVID-19 в ноябре поставила новый рекорд [Архівовано 2021-01-12 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Смертность среди больных COVID-19 в России за год превысила 500 тыс. [Архівовано 2022-01-31 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Официальное сообщение [Архівовано 2020-06-15 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Росстат прекратит публикацию оперативных данных смертности от ковида (рос.)
- ↑ Иван Ткачёв. Смертность среди заболевших COVID в июне достигла пика с января [Архівовано 2021-08-13 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Сабгайда Т. П., Иванова A. E., Руднев С. Г., Семёнова В. Г. Причины смерти москвичей до и в период пандемии COVID-19 // Социальные аспекты здоровья населения. — 2020. — Т. 66. — С. 1. — DOI:.
- ↑ а б Смертность с COVID в России в ноябре превысила прежний рекорд на 16 % [Архівовано 2021-12-31 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Смертность в России побила рекорды со Второй мировой войны [Архівовано 2021-11-02 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ В пандемию Россия потеряла каждого четвертого ветерана ВОВ. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 3 грудня 2021. (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Карта розповсюдження коронавірусу в Росії [Архівовано 22 вересня 2020 у Wayback Machine.]
