Гумельниця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Гумельниця-Караново, Коджадермен-Караново VI — Гумельниця (рум. Gumelniţa) — археологічна культура осіло-землеробських племен епохи енеоліту початку 2-ї половини 5 тисячолыття до н. е. Балкано-Дунайського регіону. Була поширена в другій половині 4 — початку 3 тисячоліття до н. е. в основному в північній і південно-східній Болгарії і південно-східній Румунії. Назву отримала від назви села, на стоянці Гумельниця на Дунаї, відкритої румунським археологом В. Думітреску в 1924 році. Виявлена ​​також на півдні Молдавії і в Одеській області. В Україні презентована невеликим анклавом пам'яток на зразок Болград-Алдень у Нижньому Подунав'ї; відомо 19 поселень, із них досліджувалися Болград, Озерне (село в Ізмаїльському районі) та «Нагірне II» (с. Нагірне в Ренійському районі).

Зазначене поселення площею 1-10 га займало переважно високі береги озер, були забудовані глинобитні будинки з заглибленою долівкою, на їхній території розкопано багато господарських ям. Населення культури Гумельниця жило в наземних прямокутних будинках. Поселення після руйнування утворило невисокі пагорби — тепе. Знаряддя праці з добрудзького або дністровського каменю та кременю: мідні сокири й шила; кременеві наконечники стріл і копій і плоскі кам'яні сокири; кістяні шила і долота. Ліпний посуд високоякісний, типовими є тарні горщики з грубого тіста та різноманітні тонкостінні лисковані орнаментовані посудини. Кераміка — груба, сіро-чорна полірована, червоно-коричнева і сіро-жовта. Знайдено антропоморфні посудини, ідоли з глини, кістки, золото, прикраси — мідні шпильки зі спіральним і лопатоподібної голівкою. Характерні орнаментовані теракоти, різноманітні теракотові культові речі. Крім кременю, вживаються мідь і золото. Передбачається, що культура Гумельниця походить від культур Хаманджія, Боян і Маріца. На північному сході межувала зі спорідненою Трипільською культурою. Виявлено свідчення контактів з племенами трипільської культури етапу «А», «В-1». Їй на зміну прийшла культура Чернаводе.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]