Координати: 49°17′30″ пн. ш. 24°43′56″ сх. д. / 49.29167° пн. ш. 24.73222° сх. д. / 49.29167; 24.73222
Очікує на перевірку

Діброва (Бурштинська міська громада)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Діброва (Рогатинський район))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Діброва
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Івано-Франківський район
Тер. громада Бурштинська міська громада
Код КАТОТТГ UA26040070050010237
Облікова картка Діброва (Бурштинська міська громада) 
Основні дані
Засноване 1465
Колишня назва Сарники Середні
Населення 432 — За результатами перепису 2001 р.[1]
Площа 11,724 км²
Густота населення 36,85 осіб/км²
Поштовий індекс 77073*"Укрпошта" (Поштове відділення — Сарниківське 77072)[2]
Телефонний код +380 3435
День села 16 вересня
Географічні дані
Географічні координати 49°17′30″ пн. ш. 24°43′56″ сх. д. / 49.29167° пн. ш. 24.73222° сх. д. / 49.29167; 24.73222
Середня висота
над рівнем моря
260 м
Водойми річка Уїздський Потік
Відстань до
обласного центру
Івано-Франківськ:
→ через Більшівці — 47,1 км
→ через Бурштин — 51,7 км
Відстань до
районного центру
Рогатин — 25,9 км
Найближча залізнична станція Бурштин
Відстань до
залізничної станції
Бурштин — 14,3 км
Місцева влада
Адреса ради 77072, Івано-Франківська область, Рогатинський район, село Сарники, вул. Шевченка, 28
Сільський голова Туз Іван Євстахович[3]
Карта
Діброва. Карта розташування: Україна
Діброва
Діброва
Діброва. Карта розташування: Івано-Франківська область
Діброва
Діброва
Мапа
Мапа

CMNS: Діброва у Вікісховищі

Дібро́ва (МФА[dʲibˈrɔʋɑ]) — село Бурштинської міської громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області, Україна.

Фізико-географічне положення

[ред. | ред. код]

Село Діброва розміщується на відстані 25,9 кілометра на південь від колишнього районного центру міста Рогатина, а також — 47,1 км на північ від обласного центру Івано-Франківська та на схід — 14,3 км від найближчої залізничної станції Бурштин. Через село протікає маленька річка Уїздський Потік, яка впадає у Нараївку, ліву притоку Гнилої Липи — лівої притоки річки Дністер (басейн Чорного моря).

Відстань від Діброви до різних міст України та Польщі (автошляхами)[4]
Варшава ~ 486 км
Краків ~ 447 км
Львів ~ 98,1 (103) км
Шацьк ~ 301 км
Луцьк ~ 215 (242) км
Рогатин ~ 25,9 км
(Столиця) Київ ~ 531 (549) км
Рівне ~ 240 км
Бережани ~ 48,3 (55,9) км
Бурштин ~ 9,0 км
Стрий ~ 78,7 (91,3) км
Моршин ~ 90 (102) км
Трускавець ~ 125 км
Діброва
Діброва
Тернопіль ~ 93,4 (110) км
Хмельницький ~ 213 (222) км
Вінниця ~ 337 (344) км
Умань ~ 503 км
Калуш ~ 50,4 (58,7) км
Яремче ~ 111 (115) км
Буковель ~ 146 (151) км
Більшівці ~ 12,8 км
Галич ~ 22,6 (27,2) км
(Обласний центр) Івано-Франківськ ~ 47,1 (51,7) км
Коломия ~ 109 (113) км
Бучач ~ 69,8 км
Чернівці ~ 181 (185) км
Кам'янець-Подільський ~ 186 км

Назва

[ред. | ред. код]

До 1946 село називалося Сарники Середні (пол. Sarnki Średnie). 7 червня 1946 року указом Президії Верховної Ради УРСР село Серники Середні Бурштинського району перейменовано на Діброва і Сернко-Середнівську сільську Раду — на Дібровська.[5]

Історія

[ред. | ред. код]

Давнє опільське село Сарники засноване в долітописні часи. Історична дата утворення — 1465 рік[6]. Перші збережені документи вже подають у 1436 році назву села Сарники[7]. У процесі росту село поділилося на три частини, а з часом — на окремі села. Під назвою Sarnki було також два сусідніх села: Сарники Долішні (пол. Sarnki Dolne)[8] тепер — Поділля (Більшівцівська громада) та Сарники Горішні (пол. Sarnki Górne)[8] тепер — Сарники (Бурштинська громада).

1906 року тут відбувся аграрний страйк.

У вересні 1920 року козаки 8-ї дивізії Червоного козацтва захопили село і створили місцевий Ревком, але за кілька днів панічно втікали від флангового удару Дієвої армії УНР.

1928 року в селі діяв гурток «Сельроб-лівиці».

У 1939 році в селі проживало 1340 мешканців (1320 українців і 20 латинників)[9].

За часів Радянського союзу на території села центральна садиба колгоспу ім. Димитрова. Виробничий напрям — рільництво й тваринництво. Землі артілі мали 1142 га.

В селі була восьмирічна школа, клуб, бібліотека, амбулаторія, сільмаг, філія зв'язку, ощадна каса. За післявоєнні роки тут зведено 220 житлових будинків[10].

Сучасність

[ред. | ред. код]

16 вересня 2012 року проведено День села Діброва з нагоди 525-річчя від першої письмової згадки, ініціатором якого був заслужений журналіст України, композитор, співак, уродженець цього села Богдан Кучер.

Екскурс в історію села провів письменник, заслужений журналіст України, також уродженець села Богдан Голод.

На Дні села виступили фольклорні колективи районного будинку культури, сіл Світанок, Верхня Липиця, Нижня Липиця, Сарники та Діброви.

У рамках святкування даної події відбувся концерт за участю народних та заслужених артистів України: Михайла Кривеня, Любов Качали, Ярослава Крайника [Архівовано 5 серпня 2014 у Wayback Machine.], Богдана Кучера [Архівовано 5 серпня 2014 у Wayback Machine.], Ірини Лончиної, Ірини Зінковської, Володимира Пушкара, Весни[недоступне посилання з липня 2019], гурту «Вишиванка» [Архівовано 6 червня 2014 у Wayback Machine.], Христини Кривцун, Христини Олексин, Оксани Романюк, Галини Симчин, ансамблю «Гуцулочки Карпат» [Архівовано 7 червня 2014 у Wayback Machine.] та інших[11][12][13].

Населення

[ред. | ред. код]

Населення села становило в 1880 р. — 1019 осіб,

станом на 09.12.1931 р. — 1229 о.,

на 01.01.1970 р. — 944 о.,

на 05.12.2001 р. — 432[1] о.,

на 01.01.2009 р. — 344 о..

Густота населення становить 36,85 осіб на км².

Діалект

[ред. | ред. код]

Жителі села спілкуються наддністрянською говіркою, відомої ще як Опільський говір української мови.

Релігія

[ред. | ред. код]

В селі знаходяться дві церкви:

Пам'ятник

[ред. | ред. код]

В центрі села споруджено пам'ятник Невідомому солдату.

Освіта, соціальна сфера

[ред. | ред. код]

В селі є: Загальноосвітня школа I ступеня[17][18], у якій навчається 3 учні (директор — Курман М. І.).

Діють амбулаторія[19][20] (завідувач — Сухарський М. С.), клуб (завідувач — Москаль О. С.).

Економіка, торгівля

[ред. | ред. код]

Є одна крамниця[21]. На території села був зареєстрований Сільськогосподарський виробничий кооператив (СГВК) ім. Стефаника[22].

Спорт

[ред. | ред. код]

Є футбольне поле. Місцевий футбольний клуб «Діброва» бере участь в Другій Лізі Рогатинського району — Група «Схід» Сезон 2014 р. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.][23].

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Народились

[ред. | ред. код]

Померли

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Зауваги

[ред. | ред. код]
  • для правильного адресування на поштовому відправленні необхідно зазначати поштовий індекс НП України з таблиці — Діброва • 77073[2]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Івано-Франківська область. Всеукраїнський перепис населення 2001 р. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 13 травня 2014.
  2. а б УКРПОШТА — Поштовий індекс та відділення поштового зв'язку України села Діброва [Архівовано 8 травня 2014 у Wayback Machine.]#2D4C8D«Укрпошта»
  3. Офіційний портал Верховної Ради України. Облікова картка. Сарниківська сільська рада. Архів оригіналу за 01.10.2013. Процитовано 06.05.2014.
  4. Розрахунок відстаней між населеними пунктами на сайті - Карти Google.
  5. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7.6.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Станіславської області»
  6. Село Діброва // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
  7. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.11, № 108. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 28 грудня 2015.
  8. а б Sarnki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 319. (пол.) Стаття про Sarnki у Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських, том X, c.319, 1889 року [Архівовано 8 травня 2014 у Wayback Machine.] (пол.)
  9. Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 68 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
  10. Діброва // Історія міст і сіл Української РСР в 26 томах. — Івано-Франківська область / Голова редколегії О. О. Чернов. — К.: Інститут Історії Академії Наук УРСР, 1971. С. 475 → Історія села Діброва Рогатинського району .: ІСТОРИЧНЕ ПРИКАРПАТТЯ :. Архів оригіналу за 6 червня 2014. Процитовано 4 червня 2014.
  11. Івано-Франківська обласна державна адміністрація | Рогатинська РДА: вивчаємо історію рідного краю. Архів оригіналу за 21 травня 2014. Процитовано 21 травня 2014.
  12. РДА — Новини. День села Діброва[недоступне посилання з липня 2019]
  13. Івано-Франківська обласна державна адміністрація. День села Діброва. Архів оригіналу за 6 травня 2014. Процитовано 6 травня 2014.
  14. Дерев'яні церкви Галичини — ДІБРОВА СВ. АРХ. МИХАЙЛА 1895. Архів оригіналу за 2 жовтня 2013. Процитовано 26 вересня 2013.
  15. с. Діброва Церква Св. Архистратига Михаїла (дер.); 1895 р.; 869. Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 24 вересня 2013.
  16. Козирі Івана Туза. Архів оригіналу за 20 квітня 2016. Процитовано 9 квітня 2016.
  17. Дібровська ЗОШ — Івано-Франківська область. ІСУО. Архів оригіналу за 6 травня 2014. Процитовано 5 травня 2014.
  18. Мої знання — Інформаційно-освітня мережа. Архів оригіналу за 6 травня 2014. Процитовано 5 травня 2014.
  19. Департамент охорони здоров'я Івано-Франківської ОДА. Сільські лікарські амбулаторії. Рогатинський район. Архів оригіналу за 7 квітня 2015. Процитовано 6 травня 2014.
  20. Департамент охорони здоров'я Івано-Франківської ОДА. Мережа і ресурси медичних закладів Рогатинського району. Архів оригіналу за 6 травня 2014. Процитовано 6 травня 2014.
  21. Дані Рогатинської районної ради. Архів оригіналу за 2 травня 2014. Процитовано 1 травня 2014.
  22. СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ ВИРОБНИЧИЙ КООПЕРАТИВ ІМ. ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА Жовті сторінки Івано-Франківська. Архів оригіналу за 6 травня 2014. Процитовано 5 травня 2014.
  23. Футбол Рогатинщини — Головна сторінка. Архів оригіналу за 9 червня 2014. Процитовано 5 червня 2014.
  24. Розпорядження від 2001-03-05. № 153 Про обласну премію імені Богдана Бойка в галузі журналістики. Архів оригіналу за 2 жовтня 2013. Процитовано 29 вересня 2013.
  25. ТРК «Карпати». Архів оригіналу за 16 травня 2014. Процитовано 4 червня 2014.

Література

[ред. | ред. код]

Джерела та посилання

[ред. | ред. код]

Погода

[ред. | ред. код]