Річард Ніксон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Річард Мілгаус Ніксон
англ. Richard Milhous Nixon
Річард Мілгаус Ніксон
37-й Президент США
20 січня 1969 — 9 серпня 1974
Попередник: Ліндон Джонсон
Наступник: Джеральд Форд
36-й Віцепрезидент США
20 січня 1953 — 22 листопада 1961
Попередник: Олбен Барклі
Наступник: Ліндон Джонсон
 
Ім'я при народжені: англ. Richard Milhous Nixon
Народження: 9 січня 1913(1913-01-09)
Йорба-Лінда, штат Каліфорнія
Смерть: 22 квітня 1994(1994-04-22) (81 рік)
Нью-Йорк
Поховання:
Країна: США
Релігія: квакер
Освіта: Уіттієрський колледжd (1934)[1], Дюкський університет, Школа права Университету Дьюкаd (1937)[1], Whittier High Schoold і Fullerton Union High Schoold
Партія: Республіканська партія США
Батько: Francis A. Nixond
Мати: Hannah Milhous Nixond
Шлюб: Пет Ніксон
Діти: Tricia Nixon Coxd[2] і Julie Nixon Eisenhowerd[2]
 
Військова служба
Роки служби: 19421946
Приналежність: Армія США
Рід військ: Військово-морські сили США
Звання: Лейтенант-командор
Битви: Друга світова війна:
Автограф: Richard M. Nixon signature.png
Нагороди:
Медаль Перемоги у Другій світовій війні
Медаль «За кампанію на Тихому океані»
Медаль «За Американську кампанію»

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах

Wikisource-logo.svg Роботи у  Вікіджерелах

Рі́чард Мілга́ус Ні́ксон (англ. Richard Milhous Nixon, МФА[ˈrɪt͡ʃɚd ˈmɪlhaʊ̯s ˈnɪksən]; 9 січня 1913, Йорба-Лінда, Каліфорнія — 22 квітня 1994, Нью-Йорк) — 37-й Президент Сполучених Штатів Америки (19691974), від Республіканської партії.

Життєпис[ред. | ред. код]

У 19531961 роках був віцепрезидентом в адміністрації Дуайта Ейзенхауера, граючи помітну публічну роль і часто виступаючи від імені адміністрації. До того протягом 1947—1950 років був конгресменом, а у 1950—1952 роках — сенатором від Каліфорнії.

На виборах 1960 року перший раз балотувався від республіканців в президенти, проте програв Джону Кеннеді.

У 1968 і 1972 роках обирався на президентську посаду (єдиний американський політик, вибраний на два терміни віцепрезидентом, а згодом на два терміни президентом). Під час його правління американські астронавти висадилися на Місяць. Зовнішньою політикою в цей період керував Генрі Кіссинджер. При Ніксоні встановилися особливі відносини США з КНР (ознаменовані сенсаційним особистим візитом президента до Китаю) і почалася політика розрядки міжнародної напруженості у відносинах з СРСР; Ніксон особисто відвідав Радянський Союз у травні 1972 року (першим з президентів після Франкліна Рузвельта у 1945 році) і підписав з Леонідом Брежнєвим договір ОСО-1. Він був також першим президентом, що відвідав всі 50 штатів.

Ніксон — єдиний президент США, що достроково припинив свої повноваження та подав у відставку. Це трапилося після скандалу, відомого як «Вотергейтський скандал», і звинувачень, що загрожували йому імпічментом. Через корупцію, що пронизала всю адміністрацію, Ніксона зазвичай відносять до найодіозніших президентів (хоч і підкреслюючи суперечність фігури: зовнішньополітичні успіхи, жорсткий і загалом ефективний стиль управління). Під час сенатських перегонів у 1950 році отримав прізвисько Шахрай Дік (англ. Tricky Dicky).

Договори із СРСР[ред. | ред. код]

22 травня 1972 року розпочався офіційний візит Ніксона до СРСР. 29 травня американський президент відвідав у другій половині дня Київ. Переговори між Річардом Ніксоном і представниками радянської влади минали як в офіційній, так і в неформальній обстановці, зокрема в заміській резиденції в Завидово. Візит тривав протягом тижня.

Упродовж перемовин було підписано низку стратегічно важливих документів, а саме: договір про обмеження систем протиракетної оборони (ПРО) і Тимчасову угоду про деякі заходи в галузі обмеження стратегічних наступальних озброєнь (ОСО-1).

Договір ПРО (перестав діяти у 2002 році) був покликаний запобігти гонці озброєнь у царині створення систем оборони проти ракетно-ядерних ударів. СРСР і США домовилися про те, що кожній стороні буде дозволено створити по два комплекси «протиракет» і поставити під їхній захист, відповідно, по два райони (всього чотири) за вибором — навколо столиць і в місці розташування шахтних пускових установок, тобто баз мобільно-наземного базування.

Договір також заборонив створювати, випробовувати і розгортати системи або компоненти систем ПРО морського, повітряного, космічного або мобільно-наземного базування[3].

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Про Ніксона в 1995 році знятий однойменний художній фільм Олівера Стоуна.

Промови і статті[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б http://bioguide.congress.gov/scripts/biodisplay.pl?index=N000116
  2. а б Lundy D. R. The Peerage
  3. Ігор Шаров. Характери Нового світу. — К.: Арт Економі, 2018. — С. 358—361. ISBN 978-617-7289-69-1

Література[ред. | ред. код]

  • В. І. Головченко. Ніксон Ричард Мілгауз // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
  • М. Рижков. Ніксон Річард // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.501 ISBN 978-966-611-818-2
  • Ігор Шаров. Характери Нового світу. — К.: Арт Економі, 2018. — С. 348—363 ISBN 978-617-7289-69-1

Посилання[ред. | ред. код]

Попередник:
Ліндон Джонсон
19631969
Seal Of The President Of The Unites States Of America.svg
37-й Президент США

20 січня 19699 серпня 1974
Наступник:
Джеральд Форд
19741977
Попередник:
Олбен Барклі
Seal of the Vice President of the United States.svg
36-й Віцепрезидент США

20 січня 195320 січня 1961
Наступник:
Ліндон Джонсон