Паньківщина: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
зображення, вікіфікація |
мНемає опису редагування |
||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
'''Паньківщина''' — поселення у долині річки [[Либідь (річка)|Либеді]], пізінше — частина [[Нова Забудова|Нової Забудови]]. |
'''Паньківщина''' — поселення у долині річки [[Либідь (річка)|Либеді]], пізінше — частина [[Нова Забудова|Нової Забудови]]. |
||
Межі району старої Паньківщини проходять приблизно між [[Вулиця Толстого |
Межі району старої Паньківщини проходять приблизно між вулицями [[Вулиця Льва Толстого (Київ)|Льва Толстого]] та [[Тарасівська вулиця (Київ)|Тарасівською]], по схилу від [[Ботанічний сад імені академіка Олександра Фоміна|Ботанічного саду імені академіка О. Фоміна]] до річки [[Либідь (річка)|Либідь]]<ref name="ter">Музей видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького. Ілюстроване інформаційне видання. / Головне управління культури і мистецтв виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); [упорядник Н. Терехова та інші]. – Київ : Кий, 2007. сторінка 3.</ref>. |
||
Назва — від власників цих земель у [[1516]]—[[1570]] роках Паньковичів або Панькевичів (відомі, зокрема, намісник київ. митрополита Василь Панькович і його син Максим). Імовірно, Паньковичі мали володіння і на лівому березі Дніпра, де в 1-й пол. XVII століття також існувала Паньківщина (див. [[Позняки]]). Згодом Паньківщина до [[1786]] року належала [[Софійський монастир|Софійському монастирю]]. |
Назва — від власників цих земель у [[1516]]—[[1570]] роках Паньковичів або Панькевичів (відомі, зокрема, намісник київ. митрополита Василь Панькович і його син Максим). Імовірно, Паньковичі мали володіння і на лівому березі Дніпра, де в 1-й пол. XVII століття також існувала Паньківщина (див. [[Позняки]]). Згодом Паньківщина до [[1786]] року належала [[Софійський монастир|Софійському монастирю]]. |
||
Версія за 08:25, 25 жовтня 2017
Паньківщина — поселення у долині річки Либеді, пізінше — частина Нової Забудови.
Межі району старої Паньківщини проходять приблизно між вулицями Льва Толстого та Тарасівською, по схилу від Ботанічного саду імені академіка О. Фоміна до річки Либідь[1].
Назва — від власників цих земель у 1516—1570 роках Паньковичів або Панькевичів (відомі, зокрема, намісник київ. митрополита Василь Панькович і його син Максим). Імовірно, Паньковичі мали володіння і на лівому березі Дніпра, де в 1-й пол. XVII століття також існувала Паньківщина (див. Позняки). Згодом Паньківщина до 1786 року належала Софійському монастирю.
Сучасне планування і назви вулиць — з 1836 року, тоді ж прокладено вул. Паньківську. Інтенсивна забудова Паньківщини почалася у другій половині XIX століття. Тут селилася переважно київська інтелігенція: професори та студенти Університету святого Володимира, лікарі, журналісти, адвокати, діячі мистецтв. Через те у XIX — напочатку XX сторіччя район також був відомий як київський Латинський квартал.[1]
Збереглося багато споруд XIX — поч. XX ст. На розі Паньківської та Микільсько-Ботанічної вулиць знаходився будинок Михайла Грушевського, зруйнований артилерійським обстрілом з бронепоїзда під час наступу більшовиків на Київ. Зберігся флігель, у якому зараз розташований його музей.
Примітки
- ↑ а б Музей видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького. Ілюстроване інформаційне видання. / Головне управління культури і мистецтв виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); [упорядник Н. Терехова та інші]. – Київ : Кий, 2007. сторінка 3.
Джерела
- Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — 352 с. — ISBN 5-88500-070-0.
|
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||