Вулиця Війтовича
| Вулиця Війтовича Львів | |
|---|---|
 Південна частина вулиці Петра Війтовича | |
| Місцевість | Новий Світ |
| Район | Галицький |
| Назва на честь | скульптора Петра Війтович |
| Колишні назви | |
| Домса, Фрауернштрассе, Червонофлотська | |
| польського періоду (польською) | Domsa |
| радянського періоду (українською) | Червонофлотська |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 140 м |
| Координати початку | 49°50′10.6″ пн. ш. 24°00′34.6″ сх. д. / 49.836278° пн. ш. 24.009611° сх. д. |
| Координати кінця | 49°50′14.8″ пн. ш. 24°00′30.9″ сх. д. / 49.837444° пн. ш. 24.008583° сх. д. |
| поштові індекси | 79016[1] |
| Транспорт | |
| Рух | односторонній |
| Покриття | асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 1—16[2] |
| Навчальні заклади | Українська баптистська теологічна семінарія |
| Поштові відділення | ВПЗ № 16 (вул. Городоцька, 87)[1] |
| Забудова | сецесія, модерн[3] |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r2636333 |
| Мапа | |
 | |
 Вулиця Війтовича у Вікісховищі | |
Ву́лиця Війто́вича — вулиця у Галицькому районі міста Львова, у місцевості Новий Світ. Сполучає вулиці Митрополита Андрея та Шептицьких.
Вулиця виникла при забудові району, що неподалік від Святоюрської гори, наприкінці XIX століття. У 1895 році отримала назву Домса, на честь львівського підприємця та філантропа Роберта Домса. Під час німецької окупації, з травня 1942 року по липень 1944 року, вулиця мала назву Фрауернштрассе. У 1946 році, вже за радянських часів, отримала назву Червонофлотська. Сучасна назва походить з 1991 року, на честь львівського українського скульптора Петра Війтовича[4].
Вулиця Петра Війтовича забудована дво- і триповерховими будинками початку XX століття, у стилях класицизму та модерну[3].
.jpg)
Будинок під № 9 у міжвоєнний період був у власності Марії Петрикевич та спілки мешканців[5]. За цією ж адресою також розташовувався магазин рільничих машин Бодера. Наприкінці 2000-х років тут діяла благодійна місія християн-баптистів «Благовісник Галичини»[3], від 2012 року тут міститься Українська баптистська теологічна семінарія[6].
Житловий будинок № 14, зведений у 1908 році у стилі модерн. Триповерхова будівля прикрашена фігурним фронтоном та масивними маскаронами у вигляді лев'ячих голів. В оформленні вікон використані українські мотиви — орнамент із стилізованих мальв, рельєфні вінки, рельєфні смужки, що нагадують кінці вишитого рушника. Два балкони прикрашені сецесійними кованими решітками з орнаментом з грецьких пальметок та меандру. Збереглося кахлеве покриття підлоги сходової клітки, прикрашене сецесійним орнаментом з синіх лілій та зеленого листя[7]. У міжвоєнний період будинок був у власності Тоні Косслер[5]. На першому поверсі будинку містилася пекарня Кесслера[3].
У будинку № 5 у 1905—1920 роках мешкав греко-католицького священик, педагог, професор Львівського університету, доктор теології Іван Бартошевський[7]. Разом з ним за цією адресою мешкали Юлія Парандовська та їхній син — польський письменник Ян Парандовський.
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 3 січня 2022.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 25 липня 2023.
- ↑ а б в г 1243 вулиці Львова, 2009, с. 84.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 13.
- ↑ а б Księga adresowa Małopolski: Lwów, Stanisławów, Tarnopol…spis abonentow…dział IV. — S. 16.
- ↑ Офіційний сайт Української баптистської теологічної семінарії. ubts.org.ua. Архів оригіналу за 9 червня 2023. Процитовано 3 січня 2022.
- ↑ а б О. Герій. Війтовича вулиця // Звід пам'яток історії та культури України. Львів. — Т. 1. — С. 415—416.
- Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 26. — ISBN 978-617-629-077-3.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Війтовича вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 84. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 13, 78, 95, 102, 103. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 545. — ISBN 978-966-03-7863-6.
- Сварник І. Війтовича вулиця // Енциклопедія Львова: в 4 т / за ред. А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1: А—Ґ. — С. 382—383. — ISBN 978-966-7007-68-8.
- Księga adresowa Małopolski: Lwów, Stanisławów, Tarnopol z informatorem m. stoł. Warszawy, województwa krakowskiego, pomorskiego, poznańskiego i śląskiego: rocznik 1935/1936. — Kraków, 1936. — 685 s. (пол.)
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Війтовича П. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 3 січня 2022.