Велика Моравія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Великоморавія)
Перейти до: навігація, пошук
Велика Моравія
VIII століття – 907
Розташування Велика Моравія
Велика Моравія наприкінці ІХ ст.
Столиця Велеград
Мови Староцерковнослов'янська, Староморавська , Старословацька .
Релігії Поганство ,Християнство
Форма правління монархія
Моймировичі, князі
 - (830846) Моймир I
 - (894907) Моймир II (останній)
Історія
 - Утворення князівства VIII століття
 - Росквіт при Святополку І з 871 по 894 рік
 - Завоювання Угорщиною 907 рік
Руїни у Дуцовом з часів Великоморавії

Вели́ка Мора́вія (чеш. Velkomoravská říše) — історична держава західних слов'ян у басейні Середнього Дунаю, що сягала верхів'їв рік Лаби й Одеру. Виникла наприкінці VIII — початку IX століть на території сучасних Словаччини й Моравії та досягла розквіту в 860880 роках.

На початку IX століття князівство на річці Північна Морава, лівій притоці Дунаю, у теперішній східній Чехії, приєднало або підкорило собі слов'янські землі, розташовані навколо нього й домоглося фактичної незалежності від імперії, створеної Карлом Великим. Великоморавське князівство об'єднувало в той час слов'янські землі на середньому Дунаєві і його притоках — чехів, словаків, панонських слов'ян, східних словенців і східних хорватів і прагнуло звільнитися від верховенства й заступництва німецького імператора й баварських єпископів.

Велика Моравія

Князі Моймир І (Mojmír) (830846), який в 833 приєднав до своєї держави Нітранське князівство, і Ростислав (846870) виступили проти агресивної політики німецьких феодалів. Боротьба із зовнішньою експансією, підпорядкована логіці внутрішньодержавного будівництва, змусила Велику Моравію прийняти християнство й створити власну церковну організацію. Термін Великоморавія став уживатися, починаючи з візантійського імператора Костянтина VII Багрянородного в його праці De Administrando Imperio, написаної близько 950 року.

На прохання князя Ростислава сюди були спрямовані знамениті брати місіонери Кирило і Мефодій, слов'яни за походженням. Ці ченці, що діяли у Великій Моравії створили одну з слов'янських писемностей — кирилицю. Папа Адріан II висвятив Мефодія на єпископа Моравії та Паннонії, давши йому, як своєму легатові, всі місіонерські повноваження.

Велика Моравія в часи Ростислава і Святополка I.

По смерті князя Ростислава в країні правив князь Святополк (Svatopluk) (870-894), який провадив пролатинську політику. При ньому латинський обряд, поширюваний західними місіонерами, взяв гору над візантійським. У 874 році Людвіг Німецький був змушений визнати незалежність Великої Моравії, що перетворилася на королівство, яким князь Святополк правив до 894 року. За добу Святополка Велика Моравія набула найбільшого розміру.

Столицею на Великоморавії було місто Велеград, чиє місцезнаходження на сьогоднішній день невідоме.

Християнський хрест знайдений в Мікульчицях, 8.-9. стор.

На початку X століття у Великоморавську державу вторглися угорські племена, найбільш великі міста були зруйновані й запустіли. Держава розпалася в результаті мадярського завоювання в 906907 роках. В Угорщині слов'янське населення було асимільовано. Згодом Моравія стала частиною Богемії.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]