Битва в Яванському морі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Битва в Яванському морі
Друга світова війна, Війна на Тихому океані
Japanese cruiser Haguro.jpg
Японський крейсер «Хагуро», який потопив голландський крейсер «Де Рейтер», флагман ударного з'єднання
Координати: 5° пд. ш. 111° сх. д. / 5° пд. ш. 111° сх. д. / -5; 111
Дата: 27 лютого 1942 року
Місце: Яванське море
Результат: Перемога японських військово-морських сил
Сторони
Союзники:
Нідерланди Нідерланди
Flag of the United States (1912-1959).svg США
Велика Британія Британська імперія:
Flag of Japan (bordered).svg Японська імперія
Командувачі
контр-адмірал Карл Доорман Flag of Japan (bordered).svg Такео Такагі
Військові сили
2 важких крейсери
3 легких крейсери
9 есмінців
2 важких крейсери
2 легких крейсери
14 есмінців
40 транспортів
Втрати
2 крейсери потоплено
5 есмінців потоплено
2300 осіб загинуло
потоплено 4 транспорти, завантажені військами

Битва в Яванському морі — морська битва, що відбулася 27 лютого 1942 року між флотом ABDA (Голландії, США, Англії та Австралії) і японським флотом під час Голландсько-Ост-Індської операції на Тихоокеанському театрі бойових дій Другої Світової війни.

До кінця лютого 1942 року японці вже захопили північну частину Малайського архіпелагу та готувалися до захоплення Яви, найважливішого острову, на якому знаходилася столиця Голландської Ост-Індії — Батавія.

Значною проблемою Союзників була катастрофічна нестача авіації. По кількості літаків японці мали перевагу над супротивником більш ніж в 10 разів. 27 лютого американський авіатранспорт «Ленглі» з 40 винищувачами на борту, на які покладали великі надії, був потоплений японцями. В даних умовах навіть досить численний союзний флот був приречений на поразку.

Хід бою[ред. | ред. код]

Отримавши інформацію про появу японських конвоїв з десантом на Яву недалеко від острова, ударна ескадра Союзників під командуванням контр-адмірала Доормана вийшла в море.

Перед останнім боєм з'єднання мало в своєму складі:

27 лютого в 16:10 головні британські есмінці першими побачили японців. Японці до того часу завдяки своїй розвідувальній авіації вже знали точну позицію кораблів Союзників.

Склад японського з'єднання:

На початку битви, в 16:30 крейсер «Де Рейтер» отримав пряме влучання японського снаряду. Через деякий час 6 японських есмінців пішли в торпедну атаку. В 17:10 англійський крейсер «Ексетер» отримав пряме влучання 203-мм снаряду. 6 із 8-ми котлів крейсера були виведені з ладу, загинуло 14 осіб. В 17:15 був торпедований есмінець «Кортенар». Англійські есмінці намагалися прикрити відхід пошкодженого «Ексетера». Один з них — «Електра» важко пошкодив один з кораблів супротивника, але сам отримав значні пошкодження і потонув.

Основна частина ескадри на всіх парах рушила на схід, а потім повернула на північ. Проте японська авіація слідкувала за переміщеннями Союзників і як тільки їх дії почали загрожувати транспортам на горизонті з'явилися японські кораблі. В 19:30 4 японських крейсери відкрили вогонь. У 20:10 контр-адмірал Доорман повернув своє з'єднання на південь, до Яви. У 21:30 англійський есмінець «Юпітер» був торпедований японським підводним човном (за іншою версією підірвався на міні).

У 23:15 знову з'явилися японські важкі крейсери. Відновилася запекла перестрілка, під час якої голландські крейсери «Де Рейтер» та «Ява» отримали спочатку артилерійські, а потім і торпедні влучання та потонули. Своїм останнім наказом адмірал Доорман заборонив підбирати екіпажі «Де Рейтера» і «Яви» щоб не піддавати небезпеці залишки своєї ескадри.

Решта кораблів ударного з'єднання на повній швидкості відійшла в порт Таджунг-Пріок (Батавія).

Союзники не змогли зупинити конвої з японськими військами, що рухалися до Яви. Більша частина ударного з'єднання загинула. Загинув і контр-адмірал Доорман. Японський флот при цьому не зазнав значних втрат.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Dull, Paul S. (1978). A Battle History of the Imperial Japanese Navy, 1941-1945. Naval Institute Press. ISBN 0-87021-097-1. 

Література[ред. | ред. код]

  • Brown, David (1990). Warship Losses of World War Two. Naval Institute Press. ISBN 1-55750-914-X. 
  • Burchell, David (1971). The Bells of the Sunda Strait. Adelaide, Australia: Rigby. 
  • Cain, T. J. (1959). HMS Electra. London: Futura Publications. 
  • Coley, Elliot (2009). Intelligence Operations at the Battle of the Java Sea. Xlibris. ISBN 978-1-4415-1768-5. 
  • D'Albas, Andrieu (1965). Death of a Navy: Japanese Naval Action in World War II. Devin-Adair Pub. ISBN 0-8159-5302-X. 
  • Dull, Paul S. (1978). A Battle History of the Imperial Japanese Navy, 1941–1945. Naval Institute Press. ISBN 0-87021-097-1. 
  • Gill, G. Hermon (1957). Chapter 15 – Abda and Anzac. Royal Australian Navy, 1939–1942. Australia in the War of 1939–1945. Series 2 — Navy. Volume I. Canberra: Australian War Memorial. OCLC 848228. 
  • Gill, G. Hermon (1957). Chapter 16 – Defeat in Abda. Royal Australian Navy, 1939–1942. Australia in the War of 1939–1945. Series 2 — Navy. Volume I. Canberra: Australian War Memorial. OCLC 848228. 
  • Gordon, Oliver L. (1957). Fight It Out. William Kimber. 
  • Grove, Eric (1993). Sea Battles in Close-Up: World War II, vol. 2. Annapolis, MD, USA: Naval Institute Press. ISBN 0-7110-2118-X. 
  • Hara, Tameichi (1961). Japanese Destroyer Captain. New York & Toronto: Ballantine Books. ISBN 0-345-27894-1.  — Firsthand account of the battle by the captain of the Japanese destroyer Amatsukaze.
  • Holbrook, Heber (1981). U.S.S. Houston: The Last Flagship of the Asiatic Fleet. Dixon, CA, USA: Pacific Ship and Shore. 
  • Hornfischer, James D. (2006). Ship of Ghosts: The Story of the USS Houston, FDR's Legendary Lost Cruiser, and the Epic Saga of Her Survivors. Bantam. ISBN 0-553-80390-5. 
  • Hoyt, Edwin P. (1976). The Lonely Ships: The Life and Death of the Asiatic Fleet. New York: David McKay Company. 
  • Lacroix, Eric; Linton Wells (1997). Japanese Cruisers of the Pacific War. Naval Institute Press. ISBN 0-87021-311-3. 
  • McKie, Ronald (1953). Proud Echo: The Great Last Battle of HMAS Perth. Sydney: Angus & Robertson. 
  • Morison, Samuel Eliot (2001) [1958]. The Rising Sun in the Pacific 1931 – April 1942, vol. 3 of History of United States Naval Operations in World War II. Castle Books. ISBN 0-7858-1304-7. 
  • Parkin, Robert Sinclair (1995). Blood on the Sea: American Destroyers Lost in World War II. Da Capo Press. ISBN 0-306-81069-7. 
  • Payne, Alan (2000). HMAS Perth: The Story of a Six-Inch Cruiser, 1936–1942. Garden Island, NSW, Aus: The Naval Historical Society of Australia. 
  • Schultz, Duane (1985). The Last Battle Station: The Story of the USS Houston. St Martins Press. ISBN 0-312-46973-X. 
  • Thomas, David A. (1968). The Battle of the Java Sea. New York: Stein & Day. ISBN 0-330-02608-9. 
  • van Oosten, F. C. (1976). The Battle of the Java Sea (Sea battles in close-up; 15). Naval Institute Press. ISBN 0-87021-911-1. 
  • Spector, Ronald (1985). The Short, Unhappy Life of ABDACOM. Eagle Against the Sun: The American War With Japan. Naval Institute Press. ISBN 0-394-74101-3. 
  • Whiting, Brendan (1995). Ship of Courage: The Epic Story of HMAS Perth and Her Crew. Australia: Allen & Unwin Pty., Limited. ISBN 1-86373-653-0. 
  • Winslow, Walter G. (1984). The Ghost that Died at Sunda Strait. Naval Institute Press. ISBN 0-87021-218-4.  — Firsthand account of the battle by a survivor from USS Houston
  • Winslow, Walter G. (1994). The Fleet the Gods Forgot: The U.S. Asiatic Fleet in World War II. Naval Institute Press. ISBN 1-55750-928-X. 
  • Kehn, Donald M. (2009). A Blue Sea of Blood: Deciphering the Mysterious Fate of the USS Edsall. Zenith Press. ISBN 0-7603-3353-X.