Битва за острови Трежері

Битва за острови Трежері
Друга світова війна Війна на Тихому океані Кампанія на Соломонових островах
Дата: 27 жовтня — 12 листопада 1943 року Місце: Острови Трежері, Соломонові острови Результат: Стратегічна перемога Союзників
Сторони
США Нова Зеландія	Японська імперія
Командувачі
Джордж Форт
Військові сили
6 574 осіб 6 есмінців 32 літака	231+ осіб 49 літаків
Втрати
52 загиблих 174 поранених	223 загиблих 8 взято в полон

Битва за острови Трежері — битва Другої світової війни, яка відбувалася з 27 жовтня по 12 листопада 1943 року на архіпелазі островів Трежері, які є частиною Соломонових островів під час війни на Тихому океані. Війська Союзників висадилися на острівну групу, яка складалася з островів Моно і Стерлінг, які обороняли японські війська, з метою встановлення радару і подальшого використання островів як плацдарму для наступу на острів Бугенвіль. Наступ на острови Трежері був частиною довгострокової стратегії Союзників по ізоляції Бугенвіля і Рабаула та знешкодження 24-тисячного гарнізону в цьому регіоні.

Хід операції

Карта операції

Вторгнення здійснювалося силами переважно Новозеландської армії при підтримці морської піхоти США під кодовою назвою «Операція Гудтайм» . Новозеландська 8-ма піхотна бригада при підтримці 1-го амфібійного корпусу морської піхоти почали вторгнення на острови Трежері в 06:06 27 жовтня. 3 795 солдатів висадилося в складі першої хвилі, решта військ Союзників висаджувались чотирма хвилями протягом наступних 20 днів. Ця операція стала першою амфібійною операцією військ Нової Зеландії після Дарданельської операції в 1915 році.

1 листопада був піднятий прапор над руїнами Фаламі, адміністративного центру островів, цивільна адміністрація відновила свою роботу. Через одинадцять днів було оголошено про перемогу над японськими військами на островах; проте залишки японських солдатів виявляли в джунглях до січня 1944 року.

Ця операція разом з «Операцією Блісфул» мала на меті відволікти увагу японської 17-ї армії від наступної важливої цілі Союзників в кампанії на Соломонових островах, острова Бугенвіль. Успішне проведення операції також допомогло удосконалити планування інших десантних операцій на Тихому океані.

Джерела

• Chant, Christopher (1986). The Encyclopedia of Code Names of World War II. London: Routledge & Kegan Paul. ISBN 0710207182.
• Gillespie, Oliver A.; Kippenberger, Howard Karl (editor). The Pacific. The Official History of New Zealand in the Second World War 1939–1945. Historical Publications Branch. Архів оригіналу (PDF) за 4 лютого 2012.

Посилання

• Chapin, John C. (1997). TOP OF THE LADDER: Marine Operations in the Northern Solomons. World War II Commemorative series. Marine Corps History and Museums Division. с. 1. Архів оригіналу за 26 травня 2012. Процитовано 30 серпня 2006.
• Hughes, Warwick; Ray Munro. 3rd NZ Division in the Pacific. Архів оригіналу за 15 жовтня 2006. Процитовано 18 жовтня 2006.
• Miller, John, Jr. (1959). CARTWHEEL: The Reduction of Rabaul. United States Army in World War II: The War in the Pacific. Office of the Chief of Military History, U.S. Department of the Army. с. 418. Архів оригіналу за 19 лютого 2012. Процитовано 20 жовтня 2006.
• Morison, Samuel Eliot (1958). Breaking the Bismarcks Barrier, vol. 6 of History of United States Naval Operations in World War II. Castle Books. ISBN 0785813071.
• Rentz, John M. (1946). Bougainville and the Northern Solomons. USMC Historical Monograph. Historical Branch, Headquarters, U.S. Marine Corps. Архів оригіналу за 26 травня 2012. Процитовано 18 жовтня 2006.
• Shaw, Henry I.; Douglas T. Kane (1963). Volume II: Isolation of Rabaul. History of U.S. Marine Corps Operations in World War II. Архів оригіналу за 22 березня 2012. Процитовано 18 жовтня 2006.