Жозе Сарамагу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Жозе Сарамаґо)
Перейти до: навігація, пошук
Жозе ді Соуза Сарамагу
José de Sousa Saramago
Жозе Сарамагу у вересні 2006
Жозе Сарамагу у вересні 2006
Дата народження 16 листопада 1922(1922-11-16)
Місце народження Flag of Portugal.svg Азіньяга, округ Сантарен, (провінція Алентежу), Португалія
Дата смерті 18 червня 2010(2010-06-18) (87 років)
Місце смерті Flag of Spain.svg Тіас, острів Лансароте, Іспанія
Національність португалець
Громадянство Португалія Португалія
Релігія атеїзм
Мова творів португальська
Рід діяльності прозаїк
Роки активності: 1947-2009
Жанр роман
Дружина Pilar del Río[d] і Ilda Reis[d]
Нагороди Нобелівська премія з літератури, Camões Prize[d], America Award in Literature[d] і Q20886603?
Премії Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з літератури (1998)
josesaramago.org/site/
Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі
Nobel prize medal.svg

Жозе́ ді Со́уза Сарама́гу (порт. José de Sousa Saramago; 16 листопада 1922, Азіньяга — 18 червня 2010, Тіас, острів Лансароте) — португальський письменник, класик світової літератури, володар багатьох літературних премій та нагород, у тому числі відзначений і Нобелівською премією в галузі літератури 1998 року.

Життя та творчість[ред.ред. код]

Народився у селі Азіньяга (провінція Алентежу) на південь від Лісабона. Син безземельних селян, проте в трирічному віці його сім'я перебралася в Лісабон, з яким було пов'язано практично все життя письменника. Він був вимушений рано покинути школу і продовжував навчання в училищі, де опановував фах автослюсаря, оскільки це обіцяло реальні заробітки. До того як стати професійним письменником змінив цілий ряд професій (від слюсаря і кресляра – до перекладача і журналіста).

Його перша книга була опублікована в 1947 році, проте потім Сарамаґо нічого не видавав до 1966 року; критики відзначали, що літературний талант прийшов до нього пізно. Сарамаґо працював журналістом, писав про політику, а жити виключно за рахунок літературної праці почав в 1976 році, в 54-річному віці.

Перші літературні успіхи Сарамаґо припадають на середину 1970-х років. Роман «Підручник живопису і каліграфії» (1977), п'єса «Що мені робити з цією книгою» (1979), роман «Той що піднявся з землі» (1980, за загальним визнанням, його перший великий роман) принесли автору визнання на батьківщині.

З романом «Спогади про монастир» (1985) до Сарамаґо прийшла світова слава. Він став володарем Премії критики, премії «ПЕН-клубу», й інших іноземних нагород. Після цього вже кожний наступний роман автора читацька спільнота зустрічала з неабияким захопленням.

У 1991 році побачив світ роман «Євангелія від Ісуса Христа». Головний сюжет роману зав'язується навколо біблійної оповіді про вбивство безвинних немовлят у Вифлеємі, а сам Ісус постає перед читачами звичайною людиною зі своїми пристрастями та вадами. Роман відразу викликав гнівну реакцію католицької церкви та португальської критики, а автору було заборонено висувати його на здобуття літературних нагород. Португальська влада піддала цензурі роман, і на знак протесту Сарамаґо оселився у Лінсароті, що на Канарах. А 1998 році шведський комітет нагородив роман Нобелівською премією.

Негативні відгуки з боку християн та юдеїв отримували і наступні книжки письменника, зокрема — його останній роман "Каїн", що вийшов в 2009 році. Крім того, Сарамаґо відкрито засуджував дії Ізраїлю в Палестині, а в 2009 році балотувався в Європарламент від Португальської комуністичної партії.

Особливість письмової мови[ред.ред. код]

Одним із «секретів успіху» Сарамаґо є його – унікальний стиль письма. Його зацікавлення творчістю Сервантеса і Гоголя, його роки праці перекладачем та журналістом, його «народне коріння», його геній і талант, у своєму синтезі, дали унікальну мову його романів. Історія Португалії передається, як частинка світової історії. І ось уже перед нами «гіпертекстуальний» текст, повний магії, фантастики, реальності, філософської глибини і незвиклих, чарівних пасажів. Руйнуються звичні словосполучення, слово набирають нових, несподіваних значень. «Безкінечні», неподільні абзаци перетворюються на тонку гру ерудита. Слова персонажів підхоплюються (або перебиваються) словами автора. То чується шум майже екзальтованого захоплення, то чуються нотки тих хто сумнівається, то чується крик тих хто проти. І все це (з особливим синтаксисом і пунктуацією) передається автором надзвичайно легко, так ніби ми слухаймо казку.

Суспільно-політична позиція[ред.ред. код]

За своїми переконаннями Жозе Сарамоґо песиміст, атеїст та комуніст. Сарамаго член комуністичної партій Португалії з 1969 року. Проте, навряд чи хтось з читачів побачить у його романах якусь «крайню лівизну». Іншими словами, як про це сказав англійський письменник Джон Фавлз:

« «Мені смішно коли Сарамаґо називають комуністом. Він не заслуговує такого приниження. Так, він, безперечно, радикальний, але з головою у нього все в порядку».  »

Щодо песимізму і атеїзму португальця, то дехто (мабуть зважаючи на його вік) натякав письменнику, мовляв: досить так легко гратися з «серйозними» темами. Та Сарамаґо вірний собі:

« «Я – не безбожник. Щодня я намагаюсь відшукати ознаки Бога, але, на жаль, я їх не знаходжу».  »

Українські переклади[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Жозе Сарамаго // Шкляр Л. Є., Шпиталь А.Г. Під знаком нобеля. Лауреати Нобелівської премії з літератури 1901-2006. Київ, Грамота, 2006. — 504 с. ISBN 966-349-040-3

Посилання[ред.ред. код]