Свен-Йоран Ерікссон
 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.jpg) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 5 травня 1948 (75 років) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Турсбю, Швеція | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 178 см | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Швеція
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | захисник | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Тренерська діяльність** | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Звання, нагороди | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
** Тільки на посаді головного тренера. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Свен-Йоран Ерікссон (швед. Sven-Göran Eriksson, швед. вимова: [svɛnˈjœ̂ːran ˈêːrɪkˌsɔn] (
прослухати), нар. 5 лютого 1948, Турсбю, Швеція) — шведський футболіст, захисник. Після завершення ігрової кар'єри — футбольний тренер.
Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]
У дорослому футболі дебютував 1966 року виступами за команду клубу «Турсбю», в якій провів п'ять сезонів, взявши участь у 109 матчах чемпіонату.
Згодом, з 1971 по 1973 рік грав у складі команд клубів «Сіфхелла» та «Карлскога».
1973 року перейшов до клубу «Вестра Фрелунда», за який відіграв 2 сезони. Більшість часу, проведеного у складі «Вестра Фрелунди», був основним гравцем захисту команди. Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за команду «Вестра Фрелунда» у 1975 році.
Кар'єра тренера[ред. | ред. код]
Перший свій клуб Свен-Еран Ерікссон отримав у віці 28 років. Їм був шведський «Дегерфорс», який представляв на момент початку роботи Ерікссона третій дивізіон чемпіонату Швеції. Через три роки тренер привів його в елітну шведську лігу. Помітивши подібні досягнення Ерікссона провідний клуб країни «Гетеборг» запросив його до себе. За два роки Ерікссон двічі зробив «Гетеборг» чемпіоном країни, завоював два Кубки Швеції і Кубок УЄФА.
Виграш єврокубка звернув на Ерікссона увагу зарубіжних колективів. Період з 1982 по 1984 швед провів в Португалії, де знову-таки двічі став чемпіоном країни і взяв один Кубок з «Бенфікою». Після цього фахівця помітили італійці. Тому 1985 року Ерікссон приступив до роботи в цій країні. Першим його клубом на Аппенінах була «Рома». З нею він претендував на чемпіонство, але програв в останньому турі і, поступившись скудетто «Ювентусу» змушений був задовольнятися Кубком Італії.
Пішовши з «Роми» в 1987 році, він провів два посередніх сезони з «Фіорентиною», після чого повернувся в «Бенфіку», яку (крім чемпіонства в Португалії) вивів до фіналу Ліги чемпіонів 1990 року.
Італійці розуміють, що Ерікссону необхідно надавати більше довіри, і «Сампдорія» дає йому карт-бланш на цілих п'ять років (з 1992 по 1997 роки). А за цей період генуезький клуб завойовує лише один Кубок країни. Зате його перший же сезон в римському «Лаціо» (1997/98) завершується завоюванням того ж трофея. У чемпіонаті країни «Лаціо» знову бореться за чемпіонство, а в Кубку УЄФА доходить до фіналу, в якому поступається «Інтернаціонале» 0:3. Проте вже через рік «Лаціо» бере свій перший європейський трофей. Їм стає останній в історії Кубок володарів кубків, в фіналі якого римляни обіграють іспанську «Мальорку». Навесні «Лаціо» знову був близький до чемпіонства, але знову-таки титул був упущений в останньому турі, цього разу, «Мілану». У сезоні Ерікссон 1999/00 нарешті таки заробляє скудетто, разом з Кубком Італії, після чого покинув клуб.
2001 року швед отримує запрошення від Англійської Федерації Футболу очолити місцеву збірну. Збірну Англії Ерікссон прийняв, коли та перебувала в дуже складному становищі, і зумів вивести її до фінальної частини чемпіонату світу 2002 року. Після цього з командою виходить і на наступні два форуми — Євро-2004 та ЧС-2006 та був оцінений ФА, як другий найуспішніший тренер збірної Англії після Альфа Ремзі[1].
З липня 2007 року по 2 червня 2008 року очолював англійський «Манчестер Сіті», після чого з 3 червня 2008 року по 2 квітня 2009 року очолював збірноу Мексики.
З липня 2009 по лютий 2010 року був спортивним директором клубу «Ноттс Каунті», що виступав у четвертому за силою дивізіоні Англії і покинув цей пост після зміни керівництва клубу.
Протягом березня-червня 2010 року був тренером збірної Кот-д'Івуару, якою керував на чемпіонаті світу 2010 року, проте не зміг вивести команду з групи і покинув африканську збірну.
1 жовтня 2010 року призначений головним тренером «Лестер Сіті». Контракт був підписаний на два роки[2][3][4]. 24 жовтня 2011 року Ерікссон був звільнений з поста наставника «лис»[5][6].
У грудні 2012 року вів переговори з Федерацією футболу України щодо вакантного місця на посаду головного тренера збірної цієї країни, які не завершилися успіхом[7]. В цей же період був технічним директором таїландського клубу «БЕК Теро Сасана» (2012) та еміратського «Аль-Насра» (Дубай) (2013).
4 червня 2013 року очолив китайський клуб «Гуанчжоу Фулі», після чого працював у Китаї і з клубами «Шанхай СІПГ» та «Шеньчжень».
27 жовтня 2018 року погодився очолити тренерський штаб збірної Філіппін, яка саме готувалася до участі у своєму першому великому міжнародному турнірі — Кубку Азії з футболу 2019[8][9][10]. Вони програли свій перший матч Південній Кореї з рахунком 0:1[11]. За цим послідувала поразка з рахунком 0:3 від Китаю, який тренував друг Ерікссона Марчелло Ліппі[12][13]. Філіппіни завершили свою кампанію на Кубку Азії, програвши Киргизстану з рахунком 1:3, де втішний гол Штефана Шрека став першим і єдиним голом Філіппін на турнірі[14]. Після невдалого дебюту Філіппін на Кубку Азії Ерікссон завершив свою роботу на посаді головного тренера національної збірної, однак продовжив працювати консультантом[15][16].
Титули і досягнення[ред. | ред. код]
Як тренера[ред. | ред. код]
- Володар Кубка Швеції (2):
- Чемпіон Швеції (1):
- «Гетеборг»: 1982
- Чемпіон Португалії (3):
- Володар Кубка Португалії (1):
- Володар Суперкубка Португалії (1):
Володар Кубка Італії (4):
Володар Суперкубка Італії (2):
Чемпіон Італії (1):
- Володар Кубка УЄФА (1):
Володар Кубка Кубків УЄФА (1):
Володар Суперкубка УЄФА (1):
Індивідуальні[ред. | ред. код]
- Футбольний тренер року в Італії: 2000
Особисте життя[ред. | ред. код]
Ерікссон одружився з Анн-Крістін Петтерссон у липні 1977 року. У 1994 році вони подали на розлучення. У них двоє дітей[17].
У травні 1998 року познайомився з Ненсі Делл'Оліо[en] і через півроку вони почали стосунки. У 2001 році вони переїхали до Лондона. На початку 2002 року у Ерікссона був роман із телеведучою Ульрікою Йонссон[en][18], але згодом він повернувся до Делл'Оліо. У серпні 2004 року Ерікссон закрутив роман із секретаркою Фарією Алам[en][19]. Делл'Оліо була засмучена, але вирішила залишитися з Ерікссоном. Втім у серпні 2007 року пара остаточно розлучилася.
Автобіографія Ерікссона «My Story» була опублікована в листопаді 2013 року[20].
У жовтні 2016 року Ерікссон оголосив, що буде подавати позов проти Маджера Махмуда на підставі того, що історія News of the World у січні 2006 року коштувала йому роботи в Англії[21].
У січні 2024 року Ерікссон оголосив, що у нього діагностовано рак підшлункової залози в термінальній стадії, і «залишилося жити в кращому випадку близько року»[22][23].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ England's Coaches/Managers by Points Percentage in Major Tournament Matches. England Football Online. Архів оригіналу за 8 червня 2007. Процитовано 24 червня 2007.
- ↑ Eriksson ersetzt Ex-Dortmunder Sousa in Leicester (нім.). transfermarkt.de. 2.10.2010. Архів оригіналу за 04.10.2010. Процитовано 2 жовтня 2010.
- ↑ Sven-Goran Eriksson signs two-year to deal boss Leicester (англ.). Premier League Football. 2.10.2010. Архів оригіналу за 07.09.2012. Процитовано 2 жовтня 2010.
- ↑ Eriksson Named As Leicester Manager (англ.). Leicester City FC Official Website. 3.10.2010. Архів оригіналу за 27.11.2011. Процитовано 3 жовтня 2010.
- ↑ Sven-Goran Eriksson sacked as Leicester City manager. BBC Sport. 24 жовтня 2011. Архів оригіналу за 26 жовтня 2011. Процитовано 24 жовтня 2011.(англ.)
- ↑ Official Club Statement (англ.). Leicester City FC Official Website. 24.10.2011. Архів оригіналу за 25.10.2011. Процитовано 27 жовтня 2011.
- ↑ Ерікссон задоволений переговорами з українською стороною. Vesti.Ru/publisher= «Вести» інтернет-газета» («VESTI.RU»). 20 грудня 2012. Архів оригіналу за 21 грудня 2012. Процитовано 16 листопада 2016.
- ↑ Go, Beatrice (5 січня 2019). Azkals look to 'get out' of 2019 Asian Cup group stage. Rappler. Архів оригіналу за 28 лютого 2019. Процитовано 28 лютого 2019.
- ↑ AFC Asian Cup: Azkals reveal lineup for 2019 Asian Cup. ABS-CBN Sports. 27 грудня 2018. Архів оригіналу за 2 лютого 2019. Процитовано 28 лютого 2019.
- ↑ Sriram, Arvind (30 грудня 2018). AFC Asian Cup 2019: 5 coaches with a point to prove. Fox Sports Asia. Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 28 лютого 2019.
- ↑ Tupas, Cedelf (7 січня 2019). Asian Cup: Azkals impress in loss to South Korea. Philippine Daily Inquirer. Архів оригіналу за 28 лютого 2019. Процитовано 28 лютого 2019.
- ↑ AFC Asian Cup 2019: My friendship with Marcello Lippi will take a backseat – Philippines coach Sven-Goran Eriksson. Fox Sports Asia. 11 січня 2019. Архів оригіналу за 3 лютого 2019. Процитовано 28 лютого 2019.
- ↑ 2019 Asian Cup: Azkals have no answer for China in 3-0 loss. ABS-CBN News. 11 січня 2019. Архів оригіналу за 3 лютого 2019. Процитовано 28 лютого 2019.
- ↑ Morales, Luisa (17 січня 2019). Azkals bow out of Asian Cup after loss to Kyrgyzstan. The Philippine Star. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 2 лютого 2019.
- ↑ Eriksson ends brief stint as Azkals coach. GMA News. Agence France-Presse. 25 січня 2019. Архів оригіналу за 12 лютого 2019. Процитовано 28 лютого 2019.
- ↑ AFC Asian Cup 2019: Coach Sven-Goran Eriksson still with Philippines – Azkals team manager Dan Palami. Fox Sports. 26 січня 2019. Архів оригіналу за 3 лютого 2019. Процитовано 26 січня 2019.
- ↑ (Eriksson та Lovgren, 2013, с. 30)
- ↑ Ulrika admits Sven 'relationship'. news.bbc.co.uk. 24 квітня 2002. Процитовано 28 вересня 2017.
- ↑ Roy, Amit (9 серпня 2004). Faria drags Salman into Sven sleaze fest. The Telegraph. Calcutta, India. Архів оригіналу за 3 лютого 2013.
- ↑ Leo Benedictus (4 листопада 2013). Sven-Göran Eriksson: five surprises from his autobiography. The Guardian.
- ↑ Rayner, Gordon (6 жовтня 2016). Sven-Goran Eriksson plans to sue over 'Fake Sheikh' sting that 'cost biggest job of my life'. The Telegraph. Архів оригіналу за 12 січня 2022. Процитовано 6 жовтня 2016.
- ↑ Christenson, Marcus (11 січня 2024). Sven-Göran Eriksson reveals he has cancer and 'at best' about a year to live. The Guardian (en-GB) . ISSN 0261-3077. Процитовано 11 січня 2024.
- ↑ Aro, Emilia (11 січня 2024). "Svennis" svårt sjuk i cancer: "Har i bästa fall ett år". Sveriges Radio (швед.).
Джерела[ред. | ред. код]
- Eriksson, Sven-Göran; Lovgren, Stefan (2013), My Story, Headline, ISBN 978-1-4722-1150-7
Посилання[ред. | ред. код]
- Sven-Göran Eriksson — тренерська статистика на сайті Soccerbase (англ.)
- Профіль Ерікссона на сайті englandfootballonline.com [Архівовано 15 лютого 2012 у Wayback Machine.]
- Профіль Ерікссона на сайті englandstats.com [Архівовано 10 лютого 2012 у Wayback Machine.]
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
|
| |||||
| ||||||||
| |||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
- Народились 5 травня
- Народились 1948
- Лауреати міжнародної премії «Швед року»
- Тренери ФК «Бенфіка»
- Тренери ФК «Лаціо»
- Тренери ФК «Лестер Сіті»
- Тренери ФК «Рома»
- Тренери ФК «Сампдорія»
- Тренери ФК «Фіорентина»
- Тренери ФК «Шеньчжень»
- Уродженці Турсбю
- Шведські футболісти
- Шведські футбольні тренери
- Тренери чемпіонату світу з футболу 2002
- Тренери чемпіонату Європи з футболу 2004
- Тренери чемпіонату світу з футболу 2006
- Тренери чемпіонату світу з футболу 2010
- Тренери кубка Азії з футболу 2019
- Футболісти «Вестра Фрелунда»
- Тренери ФК «Дегерфорс»
- Тренери ФК «Гетеборг»
- Тренери збірної Англії з футболу
- Тренери ФК «Манчестер Сіті»
- Тренери збірної Мексики з футболу
- Тренери збірної Кот-д'Івуару з футболу
- Тренери ФК «Шанхай Порт»
- Тренери ФК «Гуанчжоу Сіті»
- Тренери збірної Філіппін з футболу