Омська область

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Омська область
Омская область
Omsk Oblast flag.jpg Omsk Coa 2003.jpg
Прапор Омської області Герб Омської області
Омська область на карті Росії
Омська область на карті Росії
Адміністративний центр Омськ
Площа

- Усього
- % водн. пов.

31-а

139 700 км²
0,8

Населення

- Усього
- Густота

25-а

2 034 600 (2006)
14,6 осіб/км²

Федеральний округ Сибірський
Економічний район Західно-Сибірський
Автомобільний код 55
Часовий пояс MSK+3 (UTC+7)

О́мська о́бласть (рос. О́мская о́бласть) — суб'єкт Російської Федерації у південно-західному Сибіру. Входить до складу Сибірського федерального округу.

  • Населення — 2 034 600 осіб (2006). Щільність населення — 14,6 осіб/км² (2005), питома вага міського населення — 69,0% (2005)
  • Адміністративний центр — м. Омськ

Історія[ред.ред. код]

Вперше область була утворена в 1822 році під час реформ графа М. Сперанського. Згодом, назви й кордони регіону змінювалися неодноразово: область Сибірських киргизів1854-го року), Акмолінська область1868-го року), Омська область (з 1917-го року), Омська губернія1918-го року). Скасована в 1925-ому року при введенні до складу Сибірського краю. Знову утворена 7 грудня 1934 року й містила в собі всю територію нинішніх Омської й Тюменської, а також частини Курганської й Свердловської областей. Після декількох урізувань в 1943-му році область отримала сучасні кордони.

Територія і географія[ред.ред. код]

Площа — 141 100 км², що становить:

Територія області тягнеться на 600 кілометри з півдня на північ і на 300 кілометрів зі сходу на захід. Головна водна артерія — Іртиш та її притоки Ішим, Омь, Оша, Тара. Область розташована на Західно-Сибірській рівнині, що обумовлює плоский рельєф. На півдні — степ, що поступово переходить у лісостеп, ліс і болотисту тайгу на півночі. Ґрунти піщані, мулисті. Уздовж Іртиша спостерігається «оазисний» мікроклімат, з більше лісистим ландшафтом. Тут — найродючіші землі регіону.

Клімат[ред.ред. код]

Клімат різко континентальний: зима холодна, сонячна й сніжна, літо спекотне, сухе. Середня температура січня −19 °C, липня +19 °C, з типовими відхиленнями до −35 °C й +35 °C, відповідно. Опадів 300—400 мм у рік.

Часовий пояс[ред.ред. код]

Омська область перебуває в часовому поясі, позначуваному по міжнародному стандарту як Omsk Time Zone (OMST/OMSST). Зсув відносно UTC становить +6:00 (OMST, зимовий час)/+7:00 (OMSST, літній час), оскільки в цьому часовому поясі діє перехід на літній час. Щодо Московського часу пояс має постійний зсув +3 години й позначається в Росії відповідно як MSK+3. Омський час відрізняється від поясного часу на одну годину, бо на території Росії діє декретний час.

Населення[ред.ред. код]

За даними на 2006 рік, населення області становить 2 034 600 осіб. Приблизно половина населення області, 1,1 млн осіб, мешкає в адміністративному центрі — місті Омську, на півдні області. Більша частина іншого населення мешкає уздовж головних транспортних осей: Транссибірської залізничної магістралі, що перетинає область зі сходу на захід та ріки Іртиш, що тече з півдня на північ. Цей «транспортний хрест» зображений на гербі області.

Населені пункти з кількістю мешканців понад 7 тисяч
2007
Омськ 1134,8 Муромцево 10,7
Тара 26,6 Корміловка 10,4
Ісількуль 26,1 Лузіно 10,0 (2003)
Калачинськ 23,5 Москальонки 9,9
Тавричеське 13,6 Саргатське 8,6
Називаєвськ 12,4 Мар'яновка 7,9
Тюкалинськ 12,1 Крутінка 7,6
Большереч'є 12,1 Тевріз 7,2
Черлак 11,8 Шербакуль 7,1
Любинський 10,9

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

  1. Азовський німецький національний район
  2. Большереченський район
  3. Большеуковський район
  4. Горьковський район
  5. Знаменський район
  6. Ісількульський район
  7. Калачинський район
  8. Колосовський район
  9. Корміловський район
  10. Крутінський район
  11. Любинський район
  12. Мар'яновський район
  13. Москаленський район
  14. Муромцевський район
  15. Називаєвський район
  16. Ніжнєомський район
  17. Нововаршавський район
  18. Одеський район
  19. Оконешниковський район
  20. Омський район
  21. Павлоградський район
  22. Полтавський район
  23. Русько-Полянський район
  24. Саргатський район
  25. Седельниковський район
  26. Тавричеський район
  27. Тарський район
  28. Теврізький район
  29. Тюкалинський район
  30. Усть-Ішимський район
  31. Черлакський район
  32. Шербакульський район

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]