Собор святого Марка
| Собор Святого Марка | |
 |
|
| Інформація про будівлю | |
|---|---|
| Розташування | Італія |
| Координати | |
| Початок будівництва | 829 |
| Кінець будівництва | 832 |
| Зруйновано | 976 |
| Відбудовано | 1071 |
| Адреса | Площа Святого Марка |
| Належність | Римо-Католицька церква |
Собор Святого Марка (італ. Basilica di San Marco, або «базиліка Сан-Марко») — головний собор Венеції, що є рідкісним прикладом візантійської архітектури в Західній Європі. Розташовується на площі Святого Марка, поряд з палацом дожів.
Базиліка була закладена для розміщення мощів апостола Марка, перевезених до Венеції з Александрії. Освячена через три роки. З цієї нагоди апостол Марк замінив святого Феодора в ролі небесного покровителя Венеції, а символом міста став знак цього євангеліста — крилатий лев. Офіційно базиліка була домашньою церквою дожів; міським собором стала тільки у 1807 році.
Стародавня базиліка згоріла під час народного повстання в 976 році, але була відновлена в XI столітті за часів дожа Доменіко Контаріні. Освячення нині існуючого храму відбулося в 1071 році. Хрестокупольна п'ятиголова церква була зведена за зразком константинопольського храму Апостолів. Впродовж подальших сторіч церква безперервно розширювалася і прикрашалася. Знаменита римська квадрига на західному фасаді, «золотий вівтар» візантійської роботи і багато стародавніх реліквій потрапили в собор після розграбування хрестоносцями Константинополя в 1204 році.
У скупому світлі інтер'єр храму переливається золотистими мозаїками. Підлога викладена з мармуру і скла. Мармурові статуї були виконані в готичному стилі творцями Джакобелло і П'єром Паоло далле Масеньє. Соборна дзвіниця, що стоїть окремо, обрушилася в 1902 році, але була відтворена через десять років.
 |
Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт №394 англ. • фр. |
