Вікіпедія:Кнайпа (мовна консультація)/Архів 1

Транслітерація з польської мови

У нас колись була масова заливка статей про міста, повіти і гміни Польщі. Питання: За якими правилами/джерелами перекладали польські назви на українські? --MaryankoD (обговорення) 17:30, 8 квітня 2015 (UTC)

Остаточні результати вивірялись за правописом, бо наявна інструкція Міністерства екології містила цілу купу помилок, які були виправлені. Ось тут остаточний варіант Вікіпедія:Проект:Адміністративні одиниці країн світу/Польща/Передача українською мовою географічних назв і термінів Польщі. Можливо залишилась одна невелика розбіжність щодо "є". --yakudza 12:55, 10 квітня 2015 (UTC)

Дякую! --MaryankoD (обговорення) 17:35, 11 квітня 2015 (UTC)

Балачки балачками, краще проконсультуйте

Латиноамериканські назви Тринідад (острів), Трінідад. Тут Трінідад. По ходу має бути Тринідад... Чи я помиляюсь? --ДмитрОст 09:43, 17 квітня 2015 (UTC)

• Якщо цікаво, я склав колись таку табличку: Географічні назви і елементи «дев’ятки», 2011. Уявіть собі, половина орфографічних словників за попередні десять років пропонують цю назву -і-, половина з -и-. В базу УМІФ потрапила помилка з одного з видань словника УОС, що вони його використали за основу для модуля системи, адже згідно з правописом (§ 90, п. 5, в, 4) в географічних назвах мало б бути -ри-. Maksym Ye. (обговорення) 10:02, 17 квітня 2015 (UTC)

  А Коста-Рика і Пуерто-Рико в УМІФі з ри.--Анатолій (обг.) 10:35, 17 квітня 2015 (UTC)

Геть посилання на УМІФ!

Добре, що з’явилася ця сторінка. Поставлю сюди чи не головну проблемну тему українського розділу. У мовних обговореннях на сторінках Вікіпедії часто виринають помилкові посилання на «словник НАН», «словник УМІФ/УЛІФ», як на якесь надзвичайно авторитетне академічне джерело, що буцімто є офіційно нормативним і його можна поважати на рівні з «Українським правописом». Це не одна помилка, а декілька.

1. Інтегрована лексикографічна система «Словники України» http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ зовсім не є орфографічним словником. Ні в описі, ні в передмові, ні на сайті автори цієї електронної бази так свою систему не називають. Що ж це таке? Авторська цитата: «Ця система, як і попередня, складається з п'яти словникових підсистем-модулів – словозміни, транскрипції, синонімії, антонімії та фразеології – виправлених та розширених. Основу генерального реєстру (близько 258 тис. слів) системи "Словники України" – 4.1 складає реєстр "Орфографічного словника української мови", 9-е видання (К.: Довіра, 2009), який практично повністю відтворено й значно розширено.». Порівняно з авторитетністю «Орфографічного словника»-основи, нормативна вартість доданих операторами УМІФ гасел в електронному модулі «Словозміна» залишається невизначеною.

2. Хоча Мовно-інформаційний фонд було створено як установу НАН, але ставлення інших мовних інститутів до нього, сказати б, обережне. Як приклад, постійні звинувачення УМІФ з боку Інституту української мови в плагіаті й халтурі (В. Німчук), а його керівника в шарлатантстві (І. Вихованець, А. Полікарпов). Додам від себе, що виданий УМІФ тлумачний словник lcorp.ulif.org.ua/ExplS/ це ще й приклад не просто плагіату, а й ганебної підробки, імітації словникової праці (*).

3. Поява згадки цієї електронної бази в ВП:МОВА заслуговує окремої уваги. Вона була випадковою, не пройшла через звичні вікіпедійні механізми обговорення й ухвалення спільнотою. Мало того, вибір одного джерела як такого, що має пріоритет над нормальними традиційними виданнями орфографічних словників відповідних мовних інститутів, суперечить принципам Вікіпедії, про що можна почитати на сторінці обговорення правил.

4. Орфографічні помилки на кшталт Янисъярві в модулях електронної бази це річ звичайна, особливо у власних назвах.

Пропоную добре подумати над тим, щоб правильно позиціонувати авторитетність цієї й інших електронних систем серед усіх українських джерел. Або виключити посилання на електронну базу при обговореннях, або суттєво обмежити її (неіснуючу ніде, окрім Вікіпедії) авторитетність як просто однієї з електронних лексикографічних баз. У правилах же ВП:МОВА замість посилання на базу УМІФ треба записати загальну згадку авторитетності українських академічних орфографічних словників, до яких ця база, зрозуміло, не належить. Maksym Ye. (обговорення)

Запропонуйте альтернативу.--Анатолій (обг.) 09:02, 11 квітня 2015 (UTC)

Я запропонував. І в цьому повідомленні, і на сторінці обговорення ВП:МОВА були хороші пропозиції. Переформулювати речення, що містять посилання на електронну базу УМІФ, на загальну згадку про академічні орфографічні словники. Одне-єдине електронне джерело це антивікіпедійна практика. Maksym Ye. (обговорення) 09:07, 11 квітня 2015 (UTC)

Перевага УМІФ в тому, що він електронний, тобто можна подивитися за кілька хвилин потрібне слово. А щоразу йти в бібліотеку, шукати як пишеться те чи інше слово, це нераціонально. З іншого боку, якщо джерел буде кілька і там написання різне, знову ж таки нема вирішення проблеми.--Анатолій (обг.) 09:23, 11 квітня 2015 (UTC)

Це незрозумілий мені аргумент. Грубо кажучи, користуватися модулем халтурної електронної бази, для заспокоєння називаючи її орфографічним словником, бо ліньки познайомитися з літературою? Авторитетних джерел і має бути стільки, скільки їх є насправді. Перевага має обґрунтовуватися якимось зовнішнім авторитетом (у випадку орфографічних словників це поважне авторство відомих фахівців, ухвали наукових рад, затвердження МОН тощо), а не конвенцією користувачів Вікіпедії. Maksym Ye. (обговорення) 09:29, 11 квітня 2015 (UTC)

Мені здається, що УЛІФ має чотри переваги, через які він опинився тут:

1. Онлайнова доступність — можна швидко дати посилання на УЛІФ, щоб перевірити написання або довести його неправильність
2. Однозначність — УЛІФ дає практично завжди однозначну відповідь на питання про те, яким є написання (на відміну від класу орфографічних словників, де можуть бути відмінності між словниками різних авторів)
3. Великі бази як власних, так і загальних назв
4. Можливість оновлення і виправлення помилок — хоч на практиці це рідкість, але теоретично УЛІФ мав би оновлюватися зі змінами до правопису і з появою неологізмів швидше за звичайні словники.

Звісно, я свідомий того, що УЛІФ має недоліки, і помилки в написанні навіть 0,1% слів є суттєвою проблемою. Але проблема в тому, що наразі немає нічого кращого, що могло б замінити його. Якби був ідеальний онлайновий словник без жодної помилки, то я б без сумнівів надав йому перевагу, але такого, схоже, поки не винайшли... — NickK (обг.) 22:57, 11 квітня 2015 (UTC)

Не про окремі недоліки йдеться, про принципову неприйнятність цієї бази і з міркувань авторитетності, і з міркувань порушень волітивним вибором одного переважного джерела принципів Вікіпедії. Онлайнова доступність чи однозначність це річ неважлива, бо йдеться не про орфографічний словник, а про модуль певної бази, розширений відносно орфографічного словника невідомо ким під керівництвом людини, яку інші фахівці звинувачують у плагіаті й халтурі. Гадана однозначність ніяк не запобігла ані появі різних «зневаджень», яких немає в цій базі, ані «мамутам», позначеним у базі позначкою рідко, ані численним випадкам помилкових власних назв. При цьому окремі випадки коректного чи традиційного написання в модулі бази ніяк не сприяють виправленню, як Хепберн чи Рассел. Не має взагалі існувати якогось одного джерела, що замінить цю базу. Різнобій в авторитетних джерелах є цілком нормальним явищем, просто це той факт, з яким вікіпедисти мають працювати як енциклопедисти, а не заплющувати очі. Maksym Ye. (обговорення) 05:31, 12 квітня 2015 (UTC)

Чому ж? Онлайнова доступність таки важлива, інакше ви ставите користувачів у нерівні умови. У когось словник буде, і він зможе ним скористатися, а в кого словника не буде, той не знатиме, як правильно писати.--Анатолій (обг.) 09:24, 12 квітня 2015 (UTC)

Авторитетність не можна перевіряти критерієм доступності. Так, дуже часто авторитетні джерела ще не оцифровані, але це ще не привід замінювати їх вагу чимось халтурним просто тому, що це щось випадково є доступним. І справді, користувачі, що не мають доступу до бібліотек, завжди будуть у програші. Це ж нормально. Maksym Ye. (обговорення) 09:29, 12 квітня 2015 (UTC)

Я вважаю прийнятним на словник у версії pdf чи аналогічній — це не дуже зручно для використання, але принаймні на нього можна послатися і перевірити будь-кому. Але якщо обрати якийсь друкований словник, то з цим може бути проблема: у випадку з В'яткою ми вже бачили, що два вікіпедисти мають друковані словники з одними й тими самими ISBN, де слово В'ятка/Вятка написане по-різному (а при цьому ISBN має однозначно ідентифікувати книгу).

Загалом же ВП:МОВА є захистом від явних відхилень від мовної норми, як-от «инший» або «хемія», а не від суперечок навколо дрібниць. Щодо географічних назв ВП:ІГО не дає УЛІФу пріоритету, а ставить його поряд з іншими словниками НАН України та з таким же пріоритетом, як і енциклопедії, що є, на мою думку, правильнішим підходом. Тому я б не приділяв такої уваги тому ж Янисъярві та подібним помилкам — NickK (обг.) 22:04, 12 квітня 2015 (UTC)

А з електронною базою не тільки проблема ISBN (що дізнатися для сайту дуже важко й ідентифікувати тим більше), а й проблеми версій. Доступна всім в мережі он-лайн-версія 3.2 (2008), а я на диску маю вже 4.1 (2010 року) з тими ж невиправленими помилками та ще й з новими. Можливо, за ці роки вийшли й новіші версії, я не знаю і не хочу знати. Чому нижча й обрізана по кількості модулів версія системи раптом має у Вікіпедії пріоритет над версією, менш доступною для користувачів? Захист правописних відхилень має ґрунтуватися на правописі й довідниках з правопису, спеціальних правописних словниках, а не на чомусь іншому. Maksym Ye. (обговорення) 05:13, 13 квітня 2015 (UTC)

Довідники з правопису, правописні словники — це чудово. Проблема в тому, що значна частина довідників з правопису суперечать правопису, тому отут вже пряма дорога до легалізації пономарівської версії правопису (довідники з правопису він точно писав) — NickK (обг.) 00:35, 14 квітня 2015 (UTC)

Не значна частина має відхилення, але тільки ті, що відмовилися від чинної норми. Такі видання зазвичай попереджають про своє ставлення. І вони, насправді, в переважній меншості серед масиву нормальних видань. Часто доступніші легше он-лайн, це правда, бо реформатори ведуть пропаганду, але в меншості.

Згадаю знову приклад налагодження програм. Десятки різних науково-технічних словників різних установ і авторів подають debug саме так, а один експериментальний, про що укладачі чесно попередили, подає відхилення. Хіба має бути тут проблема норми і відхилень, хіба неможливо вирішити, маючи величезний масив джерел? Аж ніяк. Ані відсутність в базі УМІФ не заважає вікіпедійній легалізації відхилення, ані випадкова наявність не сприяла б правильному рішенню. Maksym Ye. (обговорення) 07:01, 14 квітня 2015 (UTC)

Повторюся: питання вибору термінів не стосується словника УЛІФ, він тут ніяк не допоможе. Це стосується написання слова, наприклад, щоб довести, що правильно писати Налагодження програм, а не Налажування програм тощо. Жоден орфографічний словник не врятує від обрання граматично правильних, але маловживаних термінів — NickK (обг.) 10:48, 14 квітня 2015 (UTC)

У «пунктах» ВП:МОВА прозоро йдеться про термінологію (пп. 2-5). За цими пунктами, в принципі, треба і робити вибір між «налагоджуванням» і «налажуванням». Але те, що ця система (не словник, ніде на сторінці не написано, що це словник!) ніколи не допомагає, особливо, коли містить помилку через халтурність укладачів, це точно. Ба навіть жоден справжній орфографічний словник не допоможе, якщо один-єдиний, а не так як треба було б записати в мовних правилах — разом з масивом авторитетних джерел. Maksym Ye. (обговорення) 12:34, 14 квітня 2015 (UTC)

То який ви пропонуєте масив авторитетних джерел? Якщо це будь-який орфографічний словник, то під це визначення легко підходить словник Голоскевича (він, мабуть, свого часу і відповідний гриф Академії наук мав), якщо це словник з якогось списку — будь ласка, оголосіть весь список — NickK (обг.) 21:20, 14 квітня 2015 (UTC)

Немає і не може бути списку! Список обраних уже означатиме волітивну пріоритетність вибору. Досить буде записати в мовних правилах дотримання чинної мовної норми, таке формулювання одразу означатиме потребу вибору джерел серед усіх можливих. Список авторитетних джерел має бути необмежений. Не обмежений нічим, окрім мовної норми. Це можуть бути академічні видання, можуть бути видання МОН, можуть бути видання хоч «Наукової думки», хоч «Перуна», можуть бути лексикографічні системи якихось інститутів, вишів чи приватних компаній, можуть бути урядові сайти, бібліотечні сайти. Складні випадки все одно залишатимуться складними. Визначення найкращої термінології, визначення найточнішої власної назви все одно доведеться робити на всіх доступних джерелах, а не на одному. Бо це і є робота енциклопедистів. Одне випадкове джерело з помилками, що трапляються у всіх джерелах, тільки заплутує й нічого не розв’язує. У правилах треба записати лише напрям, в якому можуть розв’язуватися суперечки, що виникають в рамках однієї чинної мовної норми. Maksym Ye. (обговорення) 05:34, 17 квітня 2015 (UTC)

Річ у тім, що УЛІФ там стоїть як фільтр від слів, які теоретично не суперечать правопису (напр., «амнестія»), але не вживаються в жодному зі словників, які відповідають правопису. Іншого способу відфільтрувати такі слова неможливо, оскільки завжди можна буде знайти якийсь старий або реформаторськи словник з потрібним написанням. Тому краще обговорювати помилки в УЛІФі, ніж обговорювати те, чи правильно писати «амністія», або ж слід писати «амністія» — помилок в УЛІФі все ж менше, ніж умисних відхилень від норми — NickK (обг.) 01:59, 18 квітня 2015 (UTC)

Це і є антивікіпедійний підхід. Якщо джерелами неможливо надійно підтвердити амністію (хоча це цілком можна зробити за допомогою тих же словників іншомовних слів, орфографічних словників, юридичних і політичних енциклопедій тощо), але можна обґрунтувати амнестію, то «фільтр» працюватиме на шкоду об’єктивної подачі матеріалу. Оскільки помилки в базі системні, тобто, як стверджують критики, вони визначені якістю покладеного в основу мовного матеріалу, то окремі виправлення серед тотальної халтури не вирішують нічого. (До речі, ви можете бути впевнені, що в новому виданні системи 4.1 на диску вже не «амнестія»? Я знаю точно, що там, сам щойно подивився, але для тих, у кого нової бази немає, це залишатиметься інтригою. Їм доведеться довіряти іншим учасникам так само, як і у випадку цитування сторінок словників з публічних бібліотек.) Maksym Ye. (обговорення) 08:22, 18 квітня 2015 (UTC)

Я про те, що УЛІФ у ВП:МОВА є фільтром не на спірні варіанти на кшталт Гайани/Гаяни або Арістотеля/Аристотеля, а є фільтром від очевидно реформаторських амнестій, Гішпаній тощо. Я згоден, що це частково схоже на ігнорування джерел, але краще обговорювати окремі відхилення УЛІФу, а не дискутувати про те, амнестія чи амністія, Гішпанія чи Іспанія тощо. Інакше це правило дуже легко завалити — в одного є словник з «амністією», в іншого — словник з «амнестією», і маємо дискусію на кількадесят кілобайт — NickK (обг.) 10:11, 18 квітня 2015 (UTC)

Maksym Ye., я бачив багато авторитетної наукової критики СУМ-20 (це справді профанація словникарства), але не бачив такої критики «Словників України on-line» (крім вашої власної, яку ви публікували в ЖЖ і додали в статтю Вікіпедії). — Думаю, варто обговорювати окремо «Словники України», а окремо — інші проекти УМІФу, щодо яких цей заклад критикують. Та й потрібні посилання на АД у цьому випадку.

Версія 3.2 очевидно недосконала. І, на скільки мені відомо, велику частину помилок (можливо навіть «Арістотель») було виправлено у наступних версіях «Словників України», які, на жаль, УМІФ боїться викладати в онлайновий доступ через параноїдальний страх плагіату.

Але для цього словника точно проводив наукову роботу В. В. Чумак, заступник директора УМІФу. --Amakuha 22:29, 12 квітня 2015 (UTC)

(Член-кор. І. Вихованець за наведеним посиланням про одну з версій бази: «Помилки в граматичній та орфоепічній її частинах серійні, їх можна лічити тисячами, а отже, вони засвідчують погану якість покладеного в основу системи мовного матеріалу. Серед помилок і неправильні відмінкові форми слів, наголоси, транскрипція, покручі в самому реєстрі, пропущені форми слів у словозмінних парадигмах. [...] Однак систему тиражують, бачимо вже її 6-у, якщо не помиляюся, версію, а якість її не змінюється на краще».)

Я навів вище посилання на критику головного автора електронної бази, чиє прізвище ставлять на електронному виданні «Словники України». Персональні звинувачення в халтурі, плагіаті й шарлатанстві з боку інших фахівців досить серйозні, щоб вікіпедисти тільки на цій підставі більше не виділяли особливо будь-які продукти автора й керівника установи серед усієї української лексикографічної продукції, серед усієї іншої продукції, що має авторів, установи, видавництва, рецензентів, грифи міністерств. І чому раптом он-лайн версія 3.2 краща за новішу версію 4.1 на диску? Доступність не повинна заміняти авторитетність. Ще раз повторюсь, не про недосконалість ідеться, а про неприйнятність виділення одного джерела перед усіма іншими, надто такого джерела, що навіть офіційно не є орфографічним словником і має проблеми системні, від сумнівної репутації автора (зовнішні посилання вище) до сумнівної якості продукції інституту (як ви самі зауважили про жахливий СУМ-20). Maksym Ye. (обговорення) 05:13, 13 квітня 2015 (UTC)

Загалом, я згоден, що є проблемка і згоден, що надавати перевагу УМІФу як основному джерелу доволі тупо (принаймні точно треба вказати, що новіші версії «Словників України» є пріоритетнішими).

Але якщо відмовитись від УМІФу, то це ускладнить наше життя бо відкриє шлях для нових дискусій з посиланням на купу словників і правописних правил. Можливо просто краще чекати, поки УМІФ виправить помилки у нових версіях? Можна їм навіть допомогти у цьому створивши табличку помилок у «Словниках України on-line» у вікіпедійному стилі (з посиланням на АД, які вказують, що це помилка). --Amakuha 23:52, 13 квітня 2015 (UTC)

Чекати, поки зміниться незмінний керівник, котрого колеги звинувачують у плагіаті й халтурі, добровільно підуть за ним співробітники, що припускаються цієї халтури з видання до видання? Чекати повністю нової системи на зібраному заново матеріалі, на новому справжньому корпусі? Тобто, коли УМІФ запрацює так, як вікіпедисти фантазують, що він має працювати і полегшувати їм життя. Гадаю, не варто чекати. Не запрацює. (І. Вихованець висунув електронній базі головне звинувачення, що звучить як вирок усій продукції: «погану якість покладеного в основу системи мовного матеріалу». Спростувати це звинувачення могло б публічне відкриття інститутом корпусу. Це одразу продемонструвало б те, що видно і по СУМ-20, що корпус не відіграє основної ролі серед матеріалу, взятого з опублікованих словників.) Треба вже зараз переформулювати правила без виділення як пріоритетного цього джерела. Принаймні, з двох причин — невікіпедійність одного АД і сумнівна якість цього джерела. Хороші пропозиції були на сторінці обговорення мовних правил. Maksym Ye. (обговорення) 06:17, 14 квітня 2015 (UTC)

• Я підтримую пропозицію "переформулювати правила без виділення як пріоритетного цього джерела" але проти прибирання його. Це джерело, наскільки я розумію, провідної академічної установи. Варто зауважити, що критика може містити певний суб'єктивізм через деякі академічні ревнощі, хоча зовсім відкидати її не варто. Зазначу, що на момент обговорення цього правила в мережі не було ЗОВСІМ НІЯКИХ інших джерел, які б хоч якось наближались до УЛІФ (не було навіть тексту правопису), саме тому він був визнаний як провідне джерело. А це був час, коли у Вікіпедії точились суперечки, як писати хемія чи хімія та ін. Десь приблизно тоді ж білоруська Вікіпедія через правописні суперечки розкололась на дві. Так що прийняття цього правила надало стабільності укрвікі. Так є певні суперечки але якщо порівнювати із тим мовним хаосом із "правописами СТБ", Культури та ін., то Вікіпедія виглядає як відносний острівець стабільності. Принаймні, тут ніде не знайдете Пьотр Чайковскій або Фьодор Достоєвскій та инші проєкти. --yakudza 00:51, 17 квітня 2015 (UTC)

  Якщо не буде пріоритетів, то не має бути згадки ні про цю електронну базу, ні про інші бази (як Лінгво), ні про найкращі словники мовних інститутів, ні про хоч які інші авторські видання. Це зайве. Бо якщо провідною є ідея захисту чинної норми, то формулювання правил мають описувати тільки те, як визначати саме чинну норму, без виокремлення одного вторинного відносно норми джерела. (Шапка НАН не дає ніякої гарантії дотримання норми, як у випадку виданого Інститутом теор. фізики словника Мейнарович і Ко.) Історичний вибір як тимчасове рішення для лінивих вікіпедистів цілком зрозуміле. Проте це антивікіпедійне рішення, і тимчасові формулювання мають колись бути замінені на нормальні, що повертають до нормальних практик опертя на весь масив авторитетних джерел. Питання ж доступності в мережі просто розбивається об міркування, що остання версія лексикографічної системи так само залишається недоступною загалу. (Гадаю, якби я не відсканував перевидання 2012-го для «Ізборника», тут досі посилалися б на «останній правопис 2007», просто тому, що доступний.) Якщо залишити систему УМІФ як одне з чомусь обраних джерел, то масі користувачів усе одно доведеться в дискусіях звертатися не до сайту, а до тих щасливчиків, у кого система встановлена на диску, хоча в ідеалі мали б звертатися одразу до нормальних словників, і використовувати цю й інші бази тільки як додаткові мережеві джерела. Maksym Ye. (обговорення) 05:17, 17 квітня 2015 (UTC)

  Так а в чому відмінності між 2007 і 2012, крім Набережних Човнів і нумерації підпунктів параграфів?--Анатолій (обг.) 08:35, 17 квітня 2015 (UTC)

  Просто посилання у вікіпедійних обговореннях на «абсолютний» правопис саме 2007 року мене неабияк веселило, коли його і після того перевидавали кілька разів, кожного разу з якимись дрібними змінами, хоча офіційно з 93-го року «Наукова думка» має перевидавати одне і те саме 4-е видання (нумерація з 46-го року). Останні зміни в нумерації суттєво змінили посилання на пункти правил.

  Цікаво те, що перші кілька років у розміщеному тоді он-лайн варіанті 2007 було кілька помилок вичитки (ЛессИнг, ФрідрИх, ЗвєрЄв, ЗябрЄв, РИчард), і всі вони перекочували у Вікіпедію, бо ліниві користувачі не здатні були зробити елементарну нормальну перевірку, яка вимагається якщо не від пересічних авторів, то вже точно від адміністраторів і патрульних. До речі, багато з цих помилок досі залишаються в статтях і назвах Вікіпедії. А скільки помилок залишить по собі некритичне використання системи УМІФ під виглядом словника замість нормальних словників, взагалі порахувати важко. Час це неподобство змінити. Maksym Ye. (обговорення) 09:34, 17 квітня 2015 (UTC)

  У мене 2007 року є друкований, тому при можливості перевіряю. До речі, на літописі ж є і в pdf. У 2012 на скільки я розумію, вони в нумерації пунктів використовували ґ) (хоча на скільки я пам'ятаю, за стандартом не всі літери використовуються у списках), тому пункти після г) стали зміщеними на один (д) став ґ), е) став д) і т.д.)--Анатолій (обг.) 10:43, 17 квітня 2015 (UTC)

Загалом, якщо відмовитись від УМІФ, це може призвести до того, що доведеться використовувати російський варіант. У росвікі прийнято правило, що статті про географічні об'єкти називаються за атласом «Роскартографії», але оскільки такі атласи не у всіх є, то створена сторінка, де ті, в кого нема атласу, можуть попросити тих, в кого є атлас, перевірити написання там. В уквікі вийде так само: оскільки словники є не у всіх, то буде певна група користувачів, яка правитиме баломбуде роз'яснювати іншим, як правильно пишеться слово у словниках…--Анатолій (обг.) 10:49, 17 квітня 2015 (UTC)

Ті, хто полюбляють посилатися на базу УМІФ, мали б уже створити собі таку сторінку, щоб перепитувати один одного про те, як там і що написано у новішій версії 4.1 (2010) на диску, адже далеко не всі її встановили собі. Така дивна звичка посилатися на УМІФ, не знаючи напевно, що насправді автори накоїли в останньому випуску системи. Гадаю, моя думка зрозуміла — не може бути такого абсолютного джерела, що було б усім доступне, а також одразу на вимогу надавало б остаточну авторитеність з усіх областей. Тож треба працювати з тим, що є насправді, з поки невідсканованими і невиставленими в мережу нормальними словниками, зі взаємно суперечливими рекомендаціями джерел одного авторства, з ворогуючими мовними інститутами, з різними міністерствами, що роздають свої документи тощо, тощо, тощо, а не вигадувати прості обхідні шляхи. Maksym Ye. (обговорення) 18:21, 17 квітня 2015 (UTC)

• ВП:МОВА вимагає писати, наприклад, помилково Аристотель (правило 1). Скільки років це триватиме ? --Микола Івкі (обговорення) 12:25, 21 квітня 2015 (UTC)

Пунктуація списку

Чи має місце порушення правил пунктуації, якщо елемент нумерації списку відділяється крапкою від елементу списку, коли водночас такі елементи списку вживаються з малої літери? Як у статті «Фонетика»:

«

Прийоми в акустичній фонетиці: осцилографування (зображення форми звукової хвилі); спектрографування (зображення частотного сектру звука. Виділяють загальну спектрограму — у площині частота-рівень інтенсивності, а також сонограму — у площині частота-час); інтонографування (зображення контура інтенсивності звука); тонографування (зображення контура частоти основного тону).

»

--Роман Рябенко (обговорення) 10:00, 16 травня 2015 (UTC)

Це стосується типографії, а не пунктуації. І порушення правила тут немає. --MaryankoD (обговорення) 14:58, 18 травня 2015 (UTC)

Гренадін

Гренадін чи гренадин? Як правильно? --Alex Blokha (обговорення) 20:02, 6 червня 2015 (UTC)

За «дев'яткою» буде гренадин.--Анатолій (обг.) 21:38, 6 червня 2015 (UTC)

Europe Gate

Як правильно перекласти назву скульптурної композиції «en:Europe Gate» ? «Ворота „Європа“» ? ..чи «ворота Європи». Але це точно не «Європейські ворота». — Green Zero обг 17:29, 8 червня 2015 (UTC)

А чому ні?--Анатолій (обг.) 17:34, 8 червня 2015 (UTC)

Бо було б «European». Ворота Європи. --Fessor (обговорення) 17:46, 8 червня 2015 (UTC)

Може «Ворота в Європу»? Цілком відповідає символізму скульптури.--Piramidion 19:19, 8 червня 2015 (UTC)

Якби це були «Європейські ворота», то було б European Gate. Пошукав в інтернеті - знайшов ще таку статтю - en:Gate of Europe - вони точно перекладаються як «Ворота Європи». А от «Europe Gate»... — Green Zero обг 09:29, 9 червня 2015 (UTC)

«Ворота „Європа“». Ще можна Європейські ворота (за зразком Trafalgar square), але це може викликати плутанину, тому залишаэться лише «Ворота „Європа“». --Alex Blokha (обговорення) 13:02, 9 червня 2015 (UTC)

Щодо спільного знаменника

Власне, як я і прогнозував, сюди прийшли як прихильники Гаяни, так і прихильники Гайани, тому очікуваного результату досягнуто, бажаючим змінити назву прохання писати на ВП:ПС — NickK (обг.) 14:10, 27 квітня 2015 (UTC)

Якби ж то був хоч якийсь сенс повторювати всі наведені джерела й аргументи Вікіпедія:Перейменування статей/Гаяна → Гайана, щоб хтось зрештою навмання написав підсумок. А якщо через нездарне адміністрування немає сенсу ставити повторно, то й висітиме помилка. Від цього українська назва Гайана ніяк не зміниться, тільки гаяний покруч тішитиме реформаторів. Maksym Ye. (обговорення) 14:27, 27 квітня 2015 (UTC)

Річ не в прихильниках Гаяни чи Гайани, а в тому, що одна з цих назв - помилка. І на сьогодні назва Гаяна - помилка. --Микола Івкі (обговорення) 09:36, 28 квітня 2015 (UTC)

+1. --59.141.171.35 13:56, 12 червня 2015 (UTC)

Жаботикаба

Жаботикаба (рослина). Чи правильно я переклав цю назву? --Alex Blokha (обговорення) 23:42, 8 червня 2015 (UTC)

@Alex Blokha: Наскільки я розумію, для рослин треба давати ту назву, яка вживана в україномовних джерелах, якщо в україномовних джерелах взагалі нема ніякої назви, то ставити біноміальну. Краще таке спитати на Обговорення Вікіпедії:Проєкт:Біологія. Можна ще когось пінгнути, але активних ботаніків не згадав, тож спитаємо в @Brunei:, може, він кого порадить — NickK (обг.) 01:52, 15 червня 2015 (UTC)

Активні ботаніки - це @Користувач:Nina Shenturk і @Користувач:Mr.Rosewater. --Brunei (обговорення) 04:23, 15 червня 2015 (UTC)

Вішакхадатта vs Вішакгадатта

Вітаю! У нас є стаття Вішакхадатта, тоді як на Вікіцитатах: q:Вішакгадатта. Хто розбирається, будь ласка, розберіться і зробіть одну назву в обох проектах. Дякую, --Pavlo Chemist (обг.) 18:42, 10 червня 2015 (UTC)

Назва Вішакгадатта точніша. Тут проблема складніша. Наприклад, назва Бгутто точніша, ніж Бхутто. Але у Вікіпедії кілька десятків статей мають назву Бхутто і жодна - Бгутто. --Микола Івкі (обговорення) 13:13, 12 червня 2015 (UTC)

Абсолютний нуль в цьому, але якщо стаття Санскрит#Приголосні не бреше, там є приголосні, що вимовляються разом з х [ʰ], а є — з г [ʱ]. Ніби К вимовляється разом з х, тобто треба писати через кх (kh [kʰ]). Відповідно, правильно — «Вішакхадатта». Парою до кх є ґг (gh [gʱ]). --59.141.171.35 13:54, 12 червня 2015 (UTC)

На дану мить продовжую вважати, що [kh] ближче не до [кх], а до [кг]. Український [г(h)] не дзвінкий [х]. Подібний [г(h)] є, наприклад, у чеській мові. Уттаракханд має чеський відповідник не *Uttarákchand, а Uttarákhand. --Микола Івкі (обговорення) 10:20, 15 червня 2015 (UTC)

Я й не кажу, що український [г] — це дзвінкий [х]. Я взагалі не про чеську. Мова про те, що в санскриті є різні звуки [ʰ] і [ʱ]. ɦ — це 100% український [г]. Якщо так, то як то позначати відмінний від нього звук h? Очеведно, що не через теж саме [г]. Нічого не спадає на думку окрім [х]...

Я не дослідник, але наскільки розумію ми маємо справу з предиханням різних типів: ʱ і ʰ, а не з самими [ɦ] і [h]. Тобто, по-нашому, «на вухо», можна взагалі писати Вішакадатта. Але запис через [кх] важливий, мабуть, для дослідника. Він говорить йому: [кх] — це [к] з предиханням, відмінним від предихання типу [ʱ]. З дилетанської точки зору, якщо люди розрізняють два типи предихання в санскриті, якщо пишуть через [кх], то значить це комусь потрібно :).--59.141.171.35 12:54, 15 червня 2015 (UTC)

Що Ви можете сказати про вимову IPA [beːnɜziːr bʰʊʈʈoː] ? Куди ближче, чи до -бг-, чи до -бх- ? --Микола Івкі (обговорення) 13:33, 15 червня 2015 (UTC)

Чесно кажучи — нічого, бо я не знаю, з якої це мови. Якщо санскрит, то було б не bʰʊʈʈoː, а bʱʊʈʈoː. Початок слова на слух для українця [б], на письмі — [бг]. Якщо не санскрит, то може [б], або [бх]. Користувач нижче цілком слушно зауважив, що слід зважати на мову.--59.141.171.35 00:45, 16 червня 2015 (UTC)

Помилка в тому, що та транслітерація не з англійської, тому там не можна сказати, що однозначно г.--Анатолій (обг.) 17:46, 15 червня 2015 (UTC)

+1.--59.141.171.35 00:45, 16 червня 2015 (UTC)

• Колись цікавився тим питанням. В українській мові, наскільки знаю, нема придихання, тому точна передача тих звуків неможлива. Потрібно орієнтуватись на традиції передачі [bʰ]. Варіанти зустрічаються різні - інколи "Б", інколи "Бг" але найчастіше "Бх". Крім Бхутто, можна навести Бхопал, який в УРЕ та інших джерелах передається саме так. Те ж саме стосується слів з санскриту. --yakudza 05:58, 16 червня 2015 (UTC)

• Є різні джерела. Скажімо є відома «Махабхарата», яку записують то як «Магабгарата» [1], то як «Махабгарата» [2], то як «Махабхарата» [3], то як «Магабхарата» [4]. Всі танці довкола передачі г-х й предихання.--59.141.171.35 06:25, 16 червня 2015 (UTC)

Так, треба зробити детальний аналіз. Я поки що схиляюсь до Бх - як в УРЕ [5]. --yakudza 07:28, 16 червня 2015 (UTC)

УРЕ створена за давнішим правописом. --Микола Івкі (обговорення) 12:22, 16 червня 2015 (UTC)

У правописі 1993 року не було нововведень щодо правопису давньоіндійських слів, джерела справді різні але в таких як УРЕ, Літературна енциклопедія та інші академічні видання [6] - Махабхарата. І загалом, цей варіант має перевагу десь в 3-4 рази над Магабгарата. УЛІФ - також Махабхарата. До речі, в зустрічається в джерелах і Магабарата [7] і Махабарата. --yakudza 12:45, 16 червня 2015 (UTC)

Не подобається мені це. Там нема повноцінного звуку, а в українській звук повноцінний. Тому й виходить важке /бх/ чи /бг/ замість /б/. Перші два варіанти вимовити важко, другий легко: Бопал, Барата. Але це тільки моя думка, а я не лінгвіст. Треба, щоб була служба, яка затверджувала правопис і ставила на ньому печатку. Хоча, наші лінгвісти, схоже, абсолютно цим не стурбовані.

https://www.youtube.com/watch?v=WFp23_XNvSo як приклад. Хто почув там /х/ або /г/? --Дядько Ігор (обговорення) 07:52, 16 червня 2015 (UTC)

Приклад невдалий; англомовний. Які можливі рішення: Бгопал, Бопал, Бхопал ? Ще ? --Микола Івкі (обговорення) 10:22, 16 червня 2015 (UTC)

• http://www.ukrmap.com.ua/u/1/files/asia.pdf : і Бгопал, і Вішакгапатнам, і Кгулна. --Микола Івкі (обговорення) 11:44, 16 червня 2015 (UTC)

Ще: http://109.te.ua/215. --Микола Івкі (обговорення) 11:52, 16 червня 2015 (UTC)

http://www.pages.poltava.ua/inter_code/. --Микола Івкі (обговорення) 13:22, 16 червня 2015 (UTC)

Особлива думка Дзвінкі дають після себе дзвінке "г", як "бг", "дг", "ґг", тоді як глухі дають глухий звук, який ближчий до "х" і відрізняється від нього відсутністю хрипоти. В англійській транскрипції "h" позначає не англійський відповідний звук, а придихання. В російській транскрипції завжди пишуть "х", бо їхній звук г (ґ) зовсім не підходить для цього. Вони й самі у себе на форумах пишуть, що після дзвінких абсолютно точно виходить українське грудне "г". Наша така транскрипція передає оригінальне звучання точніше ніж російська (радянська) транскрипція і ніж англійська транскрипція, хоча для глухих звуків англійське "h" краще. Тобто, я наполягаю, що не треба переносити декілька десятків прикладів з радянської транскрипції на тисячі інших уживань і після дзвінких завжди треба писати "г". Але після глухих треба залишити радянську транскрипцію. Тобто правильно все-таки Вішакхадатта.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 13:39, 16 червня 2015 (UTC)

Власне, саме в санскриті так і є: там є приголосні kh ख [kʰ] та gh घ [gʱ], яким відпвідають наші кх і ґг. Не впевнений, що в інших індійських мовах так само — NickK (обг.) 22:50, 16 червня 2015 (UTC)

Щодо дзвінких і глухих також маю сумніви.

Хто може підказати, як в індійських мовах вимовляють [kʰ] і [gʱ] ? Чому [kʰ], а не [kcʰ] ?

Як бути з тим, що українці вимовляють [кг] і [ґг] дзвінко ([кг] > [ґг}) ?

Наслідок. Хоча радять [кг] і [ґг], але не проти [кх] і [ґг]. --Микола Івкі (обговорення) 10:36, 17 червня 2015 (UTC)

Вибачте, але ми зараз не про [kh] і [gh], а про [kʰ] і [gʱ]. Запропоноване вами [kch] зовсім не відповідає дійсності, бо там ніякого звуку /c/ немає в принципі — NickK (обг.) 22:42, 17 червня 2015 (UTC)

У різних джерелах пишуть по-різному. Виправив частково. Під [kcʰ] розумію звук, наближений до [кх (k-ch)].

• Також: Обговорення:Бгаратія джаната парті. --Микола Івкі (обговорення) 11:53, 17 червня 2015 (UTC)

Там є слова "вся Індія чи світ говорить Бгопал". --Микола Івкі (обговорення) 11:06, 18 червня 2015 (UTC)

Так нічого не буде. Ця боротьба буде продовжуватись до безкінечності. Єдиний вихід - це примусити лінгвістів написати офіційну транскрипцію. А ще зробити всюди клавіатуру з буквою ґ. Я просто вас закликаю не тратити зайву енергію й писати як вам подобається. Головне щоб були живі внутрішні посилання. --Oleksandr Tahayev (обговорення) 14:03, 17 червня 2015 (UTC)

Ви знаєте, скільки йде тут енергії на всі ці апострофи, ґ, г тощо? Скільки можна було б нових статей написати замість суперечок і виправлень. Все одно нема однозначних авторитетних джерел. Ото замість того, щоб сперечатись і відволікати людей, пішли б краще в інститут і копняками під зад примусили їх написати транскрипцію для всіх буквосполучень із різних мов. А потім цю транскрипцію великими буквами на головній сторінці. тільки так буде шанс на результат. --Oleksandr Tahayev (обговорення) 14:28, 17 червня 2015 (UTC)

_{Ну ви даєте! «Офіційні (правильні) транскрипції» і впровадження їх через коліно в усяких інститутах мовознавства (де мов толком то і не знали) були хіба що в СРСР, а також подібних «сранах» чи «спільнотах» авторитарного типу. В усіх нормальних країнах ніякого офіціозу немає; там завжди діалог науковців, дискусії в наукових журналах, змагання різних транскрипцій для різних мов. Далеко за прикладами ходити не треба: англійський інформаційний поступово переходить на українську транскрипцію українських міст і сіл (попри столітню «російську традицію» і «згадки в авторитетних джерелах»). Тобто, «боротьба до безкінечності» — це рух, розвиток, діалектика! А «офіційне» — це цвях у труну руху й розвитку ;)--59.141.171.35 18:47, 17 червня 2015 (UTC)}

Якби в нас було тут стільки людей як в англійській вікіпедії, то я би Вас підтримав. А мені якось не дуже хочеться потім оці всі внутрішні посилання між собою узгоджувати, перенаправляти їх одне на одне тощо. Я б краще пару додаткових статей написав. Повинна бути якась опора під ногами.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 20:11, 17 червня 2015 (UTC)

• Кількісна перевага, навіть помітна, буває неправильною. Наприклад, 7 статей Вікіпедії мають назву Посейм'я і жодна - Посеймя. Тобто 7:0 на користь неправильної назви. --Микола Івкі (обговорення) 10:28, 19 червня 2015 (UTC)

Кітано Такесі чи Такесі Кітано?

Де прізвище? У нас получається, що Такесі, а в інших — Кітано: en:Takeshi Kitano, ru:Китано, Такэси.--Сергій Липко (обговорення) 07:43, 19 червня 2015 (UTC)

• В англійській Вікіпедії (і в АД) сучасні японські особи пишуться так само як і всі інші - ІП, в Японії традиційно - ПІ. Але для історичних японських персоналій в англійській Вікіпедії (і в авторитетних японознавчих джерелах) японські прізвища пишуться відповідно до японської традиції - ПІ. У нас так склалось, що для японських осіб пишемо ПІ незалежно від історичного періоду. На мою думку, доцільніше було б перейти на "англійську систему", бо вона повністю відповідає написанню в україномовних авторитетних джерелах. У нас також сучасних японців пишуть так, як на Заході, а історичних - так як в Японії. --yakudza 10:40, 19 червня 2015 (UTC)

Список країн по середній зарплаті

Є така сторінка Список країн по середній зарплаті.

• оскільки в словнику «зарплата» позначена як розмовний варіант, то, думаю, треба написати повністю: «заробітна плата».
• «список по», чи «список за»?
• список чи перелік? --Yakiv Glück 04:23, 21 червня 2015 (UTC)

en:Vallabhbhai Patel

ru:Патель, Валлабхаи, як по-нашому? Стаття з необхідних 10 000.--Сергій Липко (обговорення) 08:01, 22 червня 2015 (UTC)

Може Валлабхаї Патель? Подвоєння бхбх було б занадто. --yakudza 13:37, 25 червня 2015 (UTC)

У статті є вимова мовою гінді, виходить Валлаббгаї Пател. Але рідна мова цього діяча все ж гуджараті, треба дивитися вимову там — NickK (обг.) 14:03, 25 червня 2015 (UTC)

Ніку, передача власних імен відповідно до вимови заведе в глухий кут. Цього ніхто при перекладі не робить. Для передачі власних назв використовується Практична транскрипція, в якій є чітко розроблені правила для передачі певних фонем. Якщо використовувати чисто фонетичну транскрипцію, то виходить "Валаббгаі", бо там нема ні подвоєння, ні ї. Як на мене, то тут основна складність у тому, чому не зберігається подвоєння. Але якщо навіть забути про складну конструкцію з 4 приголосних, то є багато інших випадків, коли зберігається лише подвоєння у першому складі, напр Міссісіпі. Щодо передачі bh, то ми це вище обговорювали. Я думаю, що за традицією варто передавати так, як в словах Бхопал і Бхутто. --yakudza 16:21, 25 червня 2015 (UTC)

Якби була «традиція», була б відома українська практична транскрипція для санскриту. Вам вона відома? Попереднє обговорення такої не виявило. А розбіжність у передачі індійських назв українською точно є. У мене особисто враження, що ніякої «традиції» поки що немає. Vallabhbhai — слово двоскладове, Vallabh (Валлабг) + bhai (бгаї). Тому на питання «чи варто зберігати подвоєння?», гадаю якось варто, але прочитати українською «Валлабгбгаї» справді дуже важко. --59.141.171.35 07:59, 26 червня 2015 (UTC)

Міссісіпі мабуть з російської мови перекочувало — в них більше одного подвоєння заборонено в словах, в нас же вони дозволені, напр. Таллінн пишеться з двома н.--Анатолій (обг.) 23:03, 7 липня 2015 (UTC)

Абдула Юсуф Ахмед

Вітаю! У нас є Абдула Юсуф Ахмед, тоді як він чітко вимовляється «Абдуллахі» (там ще дві л в латинській передачі). Правда деякі онлайн-видання пишуть теж «Абдула». Було би добре або перейменувати статтю в Абдуллахі, або пояснити, чому вона має бути Абдула. --Pavlo Chemist (обг.) 13:25, 25 червня 2015 (UTC)

Певно пояснення просте. Подивился як в москвопедії, так і написали. Тут таким чином майже всі статті написані. Провінція ;) А перейменувати вам ніщо не заважає.--59.141.171.35 08:00, 26 червня 2015 (UTC)

В руВікі якраз Абдуллахі, тому Абдула з українських інтернет-видань. --Pavlo Chemist (обг.) 08:24, 26 червня 2015 (UTC)

В англовікі он вимова є: виходить Абдулагі Юсуф.--Анатолій (обг.) 18:42, 8 липня 2015 (UTC)

Українська мархія

Українська мархія - здається мені, це перебор, Віктор.. З повагою, --Pozytyv (обговорення) 12:20, 7 липня 2015 (UTC)

Взагалі-то це було плем'я Украни. Яким чином вони стали українцями — загадка. Потрібно перейменувати, мабуть, на Уккермарк — NickK (обг.) 12:44, 7 липня 2015 (UTC)

Трішки випередив вас і вже перейменував. --Максим Підліснюк (обговорення) 12:48, 7 липня 2015 (UTC)

@Максим Підліснюк: Уккермархія? Але це ж не менше ОД, така назва вперше вжита у Вікіпедії — NickK (обг.) 13:47, 7 липня 2015 (UTC)

Перейменуйте тоді. --Максим Підліснюк (обговорення) 13:56, 7 липня 2015 (UTC)

Я вважаю, що слід повидаляти ту Українську Мархію скрізь по тексту разом з виноскою "до з’ясування" (перенести в обговорення разом з виноскою), а користувача, який надав посилання на «Славянскій міръ. Историко-географическое и этнографическое изслѣдованіе» попросити зробити нам скрін/фото. Я чесно сумніваюсь шо там таке є... надасть, то вернуть як один з варіантів назви... що думаєте? ато я не наважуюсь видаляти тіпа підтвержений матеріал... з повагою, --Pozytyv (обговорення) 14:21, 7 липня 2015 (UTC)

Навіть, якщо це не фальсифікація, то відверто неавторитетне джерело. --yakudza 06:15, 8 липня 2015 (UTC)

• Видатний етнограф та картограф Ріттіх Олександр Федорович для yakudza неавторитет з його працею "Славянскій міръ. Историко-географическое и этнографическое изслѣдованіе"... Дякую вам за вашу відвертість! --✍ Крупскі Алег ^{обг · внес @} 11:22, 8 липня 2015 (UTC)

  Це первинне джерело і більше згадок у сучасних вторинних АД нема.--yakudza 12:42, 8 липня 2015 (UTC)

  Перевірив с. 49, с. 54 і с. 134 ніякої Української мархії не містить. С. 86 містить Українську мархію, але вона ні до України, ні до Уккермарку стосунку не має, бо це історична Крайна. Тож Ріттіха авторитетний, але не в тему — NickK (обг.) 12:21, 8 липня 2015 (UTC)

А може її з районом об'єднати?--Анатолій (обг.) 18:37, 8 липня 2015 (UTC)

• Еврика! yakudza визнав вченого Ріттіха авторитетом для себе Аж тхне українофобією від тролінга Pozytyv → Укроп***и? (щойно його замінив на логічну назву для обговорення "Українська мархія"). "Токсини" зросійщення в ментальності та інформаційному просторі сприймають лише німецьке транскрибування назви та світогляд німецькими очима на історію слов'ян племені укрів як ото тутечки «Украни» (ви хоча б розділ "Мова" там почитали з науковим аналізом філологів та лінгвістів, висновки антропологів та генетичні аналізи тощо...не варто в гуманітарну сферу пхатися хімікам, математикам, не профі та іншим. «Євромайдан» напишете в першу чергу, а те що було 1000 років тому - ні, отакі ви... проаналізуйте рівень війни правок в галузях точних та гуманітарних наук хоча б УкрВікі, де мали б керуватися визнаними одними й тими ж філософськими принципами - але більше атакують гуманітарну сферу ніж хімію, фізику, математику і т.п. бо кожен люмпен собі фантазує буцімто немає чітких дефініцій та принципів в гуманітарній царині...лише є формули в точних науках) Жиди, євреї, караїми, кримчаки, юди, хазари і т.п., але багатотисячолітня історія євреїв як одна пуповина...з українським народом проблема немов без пуповини. Тепер виджу з ким маю до діла! А представники анти-українства лишень впроваджують загальновідомі стереотипні скрепи Кремля "у ніх нєт історії бєз рускіх", "нємци ім далі флаг", "У края" Расєі (Украіна) "паляки научілі гаваріть нє па-рускі", "с края" росіян (хохли прєдатєлі рускага міра) і т.п. --✍ Крупскі Алег ^{обг · внес @} 07:45, 9 липня 2015 (UTC)
  

Krupski Oleg, взагалі-то, міняти чужий текст на сторінках обговорення - неетично... а ваші тіпа наукові рефлексії більше пасуватимуть в особистому блозі. вікіпедія - не трибуна. з повагою, --Pozytyv (обговорення) 08:03, 9 липня 2015 (UTC)

• Pozytyv, "міняти чужий текст" - це обман (викриття заголовка), фраза "неетично" - це маніпуляція відомими термінами нефахівця, "ваші тіпа наукові" - це вульгарна манера люмпенів-провокаторів з підворотні та відома манерність студентів-лінюхів-прогульщиків-неудачників (до прикладу - я не атеїст але написав історичну правду про сумнівні акти Ватикану зробити святим політикана-провокатора на геноцид слов'ян що спровокувало їх міграцію в «Хрестовий похід проти слов'ян»), "в особистому блозі" - це відверте визнання зробити УкрВікі особистим блогом не вчених та неукраїнців-маргіналів (екстраполяція претензій на об'єкт агресії своїх таємних цілей - "перенос" відомий навіть і в цинічній політиці Росії), а якщо "не трибуна" - тоді приберіть статті на кшталт "Антимайдан" та "Євромайдан" й подібне про революції; оце хитрувате "з повагою" - не вірю черговому обману --✍ Крупскі Алег ^{обг · внес @} 08:27, 9 липня 2015 (UTC)
  

• Отже, NickK вказав що С. 86 містить назву «Українська мархія» - і цього достатньо. NickK, дякую вам! П.С.: Якось мені Академія Наук замовила понад 30 енциклопедичних статтей. Цікава була їх аргументація з уст гол.редактора: "Тематика узятих НАМИ статтей облегшена тим, що радянсько-російська цензура дозволяла набирати матеріал, і МИ посилаємося на ці публікації для обґрунтування НАМИ написаних статтей, а ВАМ прийдеться брати тільки архіви і ВИ маєте контакт з укр. діаспорою брати там матеріал." Я виконав цю працю і пересвідчився в цьому дефіциті публікацій енциклопедичних статтей та джерел. Сподіваюся тут не засилля російсько-совєтської цензури --✍ Крупскі Алег ^{обг · внес @} 09:08, 9 липня 2015 (UTC)
  

  Будь ласка, не плутайте Крайну з Уккермарком. Українською мархією на с. 86 Ріттіх назвав Крайну (ймовірно, вона "українська", бо "у Крайні"), а не Уккермарк — NickK (обг.) 10:08, 9 липня 2015 (UTC)
  

• NickK, «Уккермарк» це онімечена пізніша в часі модерна (сучасна) назва частини теренів предків укр.народу. Аналогія (задумайтеся) «ЛЕМБЕРГ» на «Львів», російська «Киев» на «Київ» з «Малороссия» на «Україна» (ополячені росіяни з "малороссийским наречием - южнорусским говором"), вірменські джерела - на Київ як «Куява-Куябія», в Китаї мені репрезентували китайські націоналісти навіть китайські назви всього слов'янського в Україні без нагадування наших звучань й значень (маркери на Земній кулі великої китайської нації), і для націоналістів-поляків «Україна» це не Україна і т.п.. Азійські представники мені стверджували в Росії, що Україна це земля їх іраномовних предків, де не було українців-слов'ян, українці-слов'яни набігли пізніше і завоювали ці землі... Румуни вважають, що Петренко й Іваненко зрадили Велику Румунію помінявши прізвища з Петреску й Іванеску. І мадяри не відстають... Гітлерівська ідеологія називала Україну як "Борланд - прабатьківщина німців-арійців" Навіть шкутильгає чітке визнання до УНР українською державністю ВКЛ русинів й білорусинів (з ТАКОЖ українським героєм Тадеуш Рейтаном - моєї редакції), переслідувана та знищувана українська медієвістика (дозволена була лише ПІДросійська медієвістика в СРСР) - це та інше дається взнаки. З-за чого я навіть вказував на підло-політиканське (антинаукове) перекручування російськими медієвістами в «Руських літописах» факту існування українців та України в Київській Русі (в «Украни» яку видалили) !!! А саме, Ліхачова Ольга Петрівна (1937–2003 рр.) - все підлаштовують під кремлівську ідеологію: Київська Русь "руССкая, а апалячєнниє хахли прєдалі Расєю"... --✍ Крупскі Алег ^{обг · внес @} 10:53, 9 липня 2015 (UTC)

  @Krupski Oleg: Я не бачу зараз ніяких досліджень з медієвістики, натомість, бачу спробу притягнути за вуха якусь версію на основі схожості назв. З одного боку маємо сучасну Україну, з іншого боку Уккермарк на річці Укрі та плем'я украни, і з третього боку маємо Українську мархію у Крайні. Але з цього зовсім не випливає, що ці три поняття тотожні. Будь ласка, наведіть наукові джерела, які б називали саме Уккермарк Українською мархією. Дякую — NickK (обг.) 11:27, 9 липня 2015 (UTC)
  

• NickK, саме «Тітушки», «Антимайдан», «Євромайдан» і т.п. підпадають під вашу критику Подібно вашому алогізмові сучасні пропагандисти з кліше стверджують про Малоросію-Новоросію, а не Україну. Читайте технічно з РІЗНИМИ археологічними культурами «Історія Києва» і «Данпарстадом» вкупі. І дотримано там науковий принцип об'єктивності, різне про один об'єкт уваги, версія-контрверсія, аргумент-контраргумент! «Українську мархію» - ні, а «історію Києва» й їй подібні - так? Українську мархію варто вказувати для повноти інформативності у зв'язку з Уккермаркою (аналогічно як «Лемберг» - так, і «Львів» - так), але пан Yakudza та ви ампутували інф. там й продовжуєте наполягати... Мною вище вказано джерела, що Укри згідно археології, генетики, антропології, лінгвістики й ін. мають відношення до предків сучасного укр.народу сформованого з різних племен й різних етносів (як у одної людини є генеалогія так і у народу є етногенез, праісторія), про що мною вказано було (видко ви й вам подібні не читали, або читаючи суб'єктивно не сприймаєте). Адже вами і вам подібними Київ в «Історія Києва» легше сприймається як статичне з різними племенами, а одне плем'я укри-украни з різними етнічними теренами й міграцією не сприймається. В інформаційному просторі РФ здавна сприймається тиражований образ недолугих хохлів, а державники-українці тільки як зрадники і т.п., навіть стереотипно вважають "хахлам Лєнін подаріл УССР, у ніх нікеогда нєбіла государства, ані нє спасобни" і т.д.. Щодо «Крайни» - білі хорвати й ін. приймали участь в етногенезі укр.народу, для яких навіть в їх сучасній мові існує «Крайна». Навіть дреговичі й деревляни мали свою діаспору поза сучасними теренами України, з якою ті підтримували стосунки. Аналогічно укри-украни були діаспорою мешканців з Карпат (додатково - публікація філолога Валентина Таранця про "укрів" як «ті», що «живуть далеко»; «горяни», джерела вже вказав вище в розділі «Етимологія» в «Украни»). Ваші заскорублі штампи мені зрозумілі (особливо спостерігати цікаво як ґрунтознавець, хімік, математик і т.п. видаляють інф. в гуманітарній галузі - нонсенс). Проблема в вашому ставленні і вам подібних до предмету обговорення. Підкреслюю все мною заявлене укладається в зазначених статтях відповідно наукового принципу об'єктивності - воно не укладається в вашій голові і вам подібних з небажанням сприймати гуманітарно. Я багато слухав антиукраїнських представників на самі прості питання і на мітингах, одне у них спільне - наводите джерело, логічно обґрунтовуєш, але вони проти, бо не хочуть... так як ви і вам подібні --✍ Крупскі Алег ^{обг · внес @} 14:14, 9 липня 2015 (UTC)

  Знову демагогія. Я з вашої репліки візьму лише два слова: наводите джерело. Так і наведіть джерело, що Уккермарк = Українська мархія. Ріттіх не підходить, у нього Українська мархія = Крайна. Тож наведіть джерело, а далі будемо говорити — NickK (обг.) 14:29, 9 липня 2015 (UTC)
  

• NickK, вчений етнограф і картограф Ріттіх підходить, і не видавайте так себе вашим «демагогія» , ось і Pozytyv просить: "І на особистості переходити не треба"... . --✍ Крупскі Алег ^{обг · внес @} 16:55, 9 липня 2015 (UTC)
  

• Я не вважаю це переходом на особистості, я лише констатую те, що ваш стиль спілкування у цій дискусії є зразком демагогії (маніпуляція інформацією, набір ораторських і полемічних прийомів і засобів, що дозволяють ввести аудиторію в оману і схилити її на свій бік). З одного боку, ви маніпулюєте інформацією (з того, що Ріттіх назвав Крайну Українською мархією, ви виводите те, що Українською мархією є Уккермарк), паралельно ви використовуєте ораторські та полемічні прийоми (порівнюючи з Малоросією, апелюючи до діяльності радянських істориків, порівнюючи з Євромайданом та мітингами тощо) і намагаєтесь ввести аудиторію в оману, що Ріттіх назвав Уккермарк Українською мархією (чого він насправді не робив і на що ви не можете навести джерел). Якщо вам не подобається таке визначення — наведіть джерело на те, що Уккермарк називають Українською мархією, і тоді може бути мова про змістовну дискусію — NickK (обг.) 18:27, 9 липня 2015 (UTC)
  

• NickK, все назване вище вами і є вашою ганебною поведінкою: брехня, провокація на конфлікт, демагогія, приставання-тролінг-гризня і т.п. Наведена вам (вами проігнорована для думки) аналогія «Тітушки», «Антимайдан», «Євромайдан» і т.п. потрібне, але не має навіть згадок в солідних друкованих енциклопедіях, чи у вчених авторитетів, але жиє. Аналогії наведені вище щодо Данпарстад=Київ й Лемберг=Львів і т.п. вами нагло ігнорується, що свідчить про вашу емоційність та неадекватність, упередженість саме до моєї особи та бажанням дискримінувати мій світогляд у віртуальному просторі. Аналогічна агресія з фантазмами відбулася зі зловживанням адміністратором блокування мого профілю та "притягуванням за вуха" правил Вікіпедії й голим використанням терміну "етика" проти вказування мною на інформаційну диверсію й "зачистку" під політиканські російські стереотипи в статті «Московія» (Блокування, він навіть неприховано хизується "я НЕ люблю історію" - і керує гуманітарним напрямком, Московський улус), навіть в Пугачовському повстанні мали рос. державні службовці окремо вишукувати документи на знищення свідоцтв династії Астраханського ханства як черговий вказівник на "Московський улус", і ще вандал підтриманий укр. адміном писав в «Московія» про «Московську державу» під Золотою ордою (як суверенну державу в структурі іншої держави - нонсенс)... Точно такі як ви не дбали за розвій УкрВікі та повстали проти моєї лінії "дати життя" новим статтям новачків, підказувати й гуртом редагувати (натомість вони стали з лінією безучасного "видалянства" як деспоти до мене та мені подібних немов ми на роботі за гонорари і не гуртом треба працювати, позбавили "статусу патрульного", чахнуть, виснажуються, зляться, опускаються на підлості, конфліктують, самодурствують, провокують (особливо я аналізував блокування гуманітарія «Бучач-Львів», «Підліснюк» та ін. їм подібних - там дитина, згідно розділу медицини - "вікова психологія", тільки так гарячкувато по-хлопчачому реагуватиме, але розсуждає як тямущий, провокують його - і це підло, але мали би самокритично звернути увагу на його критику для самоусвідомлення, натомість свавільно займаються кнопкодавством на задоволення власної пихи з тою різницею що в Верховній зРаді платять гроші, а тута ніц не маєте), не реагують на мої пропозиції змінити правила УкрВікі які навіть в РосВікі дали успіх, їх стає дедалі однотипно відносно багато схожих один на одного - це не моя мета а ваша ). Ви гірше робите собі і собі подібним, а не мені і мені подібним. - Мархія це марка, поляки вказують ЛЕГКО в ПолВікі на «Вкраїнську (Українську) мархію» (від Україна=Вкраїна) - пол. Marchia Wkrzańska, укри (пол. Wkrzanie) мігрували і дали ще багато назв в Європі (як «Угорське урочище» досі є в сучасному Києві від мігрування Угрів-Мадярів-Угорців-Будів-Пештів): Wkra (dopływ Narwi), Równina Wkrzańska, «Укрі» (від чого «Укрська волость»), пол. Puszcza Wkrzańska, Wkrzanka, Wkrzański Strumień, Wkrzański Staw... і т.п.. В статті я вказав, яку видалили, потім наступну гризуть... У багатьох в УкрВікі є брак наукової культури, що ви черговий раз демонструєте, але я маю, тому наприклад на прохання фахового шахтаря з Вікімедії редагував статтю Шахта «Яніна», але абстрагував та самокритично поставився до цього й скромно попросив втрутитися гірничому інженерові Білецькому для його ревізії (і зауважте - жодних конфліктів чи то пак «війни правок»). Навіть на німецькій мапі НЕМАЄ УККР-МАРК, але НОРД-МАРК  ! Я надавав пропозиції не лише на вдосконалення правил УкрВікі, але й як в Німец.Вікі, Рос.Вікі тяжіють до контролю кожного окремого сегменту інф.простору відповідно окремими спеціалістами, впровадити запобіжники зменшення конфліктів й війни правок і т.п. Проігнорували. Ось маєте. --✍ Крупскі Алег ^{обг · внес @} 10:00, 10 липня 2015 (UTC)
  

Крупскі Алег, не мішайте мухи до котлет. Мені здається, ви не зовсім розумієте правила Вікіпедії. Почитайте, будь ласка, ВП:В. вас усього-навсього просять надати конкретне джерело по конкретному питанню, а ви тягнете сюди шопопало... І на особистості переходити не треба... з повагою, --Pozytyv (обговорення) 14:37, 9 липня 2015 (UTC)

Правопис назв мов і народів

Чи поширюється правило дев'ятки на назви окремих (недержавних) етносів та їхніх мов? Наприклад, Ojibwe (назва племені з Канади та США, самоназва звучить по-іншому) краще передавати як оджибве чи оджібве відповідно до англійської вимови? --TheStrayCat (обговорення) 20:45, 16 липня 2015 (UTC)

На відміну від англійської, в українській назви мов і народів є загальними, тому і передавати їх треба відповідно до правил передачі загальних назв. Хоча навіть якби вона була власною, то писалася б з и, бо після ж, ч, ш, р пишеться и.--Анатолій (обг.) 21:36, 16 липня 2015 (UTC)

Назва статті

Збираюся написати статтю про шкільні медалі. Перша ж проблема — не знаю, як її назвати. На сторінці редіректу Золота медаль пропонується Золота медаль середньої загальноосвітньої школи. Але в статті потрібно розкрити тему і срібної медалі (в окрему статтю виділяти сенсу не бачу; джерел, які розглядають окремо срібну медаль, немає; навіть Положення для них одне). Приміром, в російській Вікіпедії аналогічна стаття називається ru:Школьная медаль. Тому, я думаю щодо Шкільна медаль (або Шкільні медалі). Dimma837 (обговорення) 09:48, 17 липня 2015 (UTC)

Воронезька чи Воронізька?

У нас тут різнобій: є Воронізька губернія, але Категорія:Воронезька губернія і ще багато такого. Якось би то уніфікувати. --Pavlo Chemist (обг.) 14:51, 25 липня 2015 (UTC)

Так у правописі ж чітко написано: від російського Воронежа прикметник воронезький, від українського — воронізький.--Анатолій (обг.) 17:06, 25 липня 2015 (UTC)

Дякую. Тоді треба статтю про губернію перейменувати назад як і було спочатку, до серії перейменувань. І ще виконати купу інших перейменувань та виправлень по тексту. --Pavlo Chemist (обг.) 17:16, 25 липня 2015 (UTC)

Воронезька губернія. --Микола Івкі (обговорення) 10:19, 27 липня 2015 (UTC)

СІВЕРСЬКОДОНЕЦЬКА МІСЬКРАДА ?!

http://vlasnasprava.info/ua/state-catalogue/registration.html?_m=client&_t=client&_c=view&id=4856&s=print. --Микола Івкі (обговорення) 11:37, 27 липня 2015 (UTC)

Це приватна структура і приватний веб-сайт. Питання назви міста вже піднімалось. --Максим Підліснюк (обговорення) 11:51, 27 липня 2015 (UTC)

У даному випадку не назва міста, яка абсурдна, а назва міської ради. --Микола Івкі (обговорення) 12:12, 27 липня 2015 (UTC)

Річмонд/Ричмонд?

Як правильно? Бо у нас в вікіпедії зустрічається і той і інший варіянт. Прим. Граф Річмонд.--Alex Blokha (обговорення) 22:05, 4 серпня 2015 (UTC)

Мабуть місто Ричмонд, а люди — Річмонди.--Анатолій (обг.) 22:23, 4 серпня 2015 (UTC)

Який жах... --Alex Blokha (обговорення) 09:27, 5 серпня 2015 (UTC)

Такий чинний правопис... --Микола Івкі (обговорення) 10:19, 5 серпня 2015 (UTC)

Александер Кваснєвський

пол. Aleksander Kwaśniewski. Хочеться почути останній варіант його імені, бо остання зміна не затверджена. --Сергій Липко (обговорення) 18:56, 20 червня 2015 (UTC)

Кваснєвський - суперечить правопису. Правильно - Квасневський. Ім'я у джерелах традиційно передається як Олександр. --yakudza 08:25, 21 червня 2015 (UTC)

Тоді хай хтось з адмінів поверне назад Олександр Квасневський і далі наші у Вікіцитатах перейменують.--Сергій Липко (обговорення) 11:52, 21 червня 2015 (UTC)

Так Зроблено — NickK (обг.) 00:11, 22 червня 2015 (UTC)

Тобто, ВП:МОВА вище від ВП:АД?--59.141.171.35 08:02, 26 червня 2015 (UTC)

Тут вони збігаються наче, бо варіант Олександр Квасневський відповідає обом — NickK (обг.) 22:56, 7 липня 2015 (UTC)

Щодо прізвища очевидно, а от ім'я спірно, я б таки лишив з А.--Анатолій (обг.) 23:00, 7 липня 2015 (UTC)

@Yakudza:, @NickK:, @Ahonc: я таки теж подумав ще раз розглянути укр. Александр Квасневський, польська — не російська (сорі, забув тут написати, липень у відгулах).--Сергій Липко (обговорення) 12:02, 13 серпня 2015 (UTC)

Тут уже треба дивитися за вжитком. Я не впевнений, у якому написанні (Олександр, Александр чи Александер) він вживається частіше — NickK (обг.) 20:04, 13 серпня 2015 (UTC)

І знову неадекватний правопис

Питання виникло на ВП: ПС, і я не знаю, як підвести підсумки у відповідних обговореннях. Я вже думав, що бачив у нашому правописі все, але такої дурні — ще ні.

Отже, неслов'янські прізвища (Манчіні, Пуччіні тощо). § 105 відсилає до параграфів 86-100. Релевантний для даного питання — § 90, п.5. В ньому вказано, коли в особових іменах неслов'янського походження треба писати «і»:

«

після приголосних в особових іменах і в географічних назвах (крім випадків, зазначених у в, 3 — 5 цього ж пункту), а також у похідних прикметниках перед наступним приголосним і в кінці слова: Замбезі, Капрі, Лісабон, Міссісіпі, Монтевідео, Нагасакі, Поті, Ніл, Севілья, Сідней, Сомалі, Сочі; Анрі, Білло, Гальвані, Грімм, Дідро, Дізель, Овідій, Россіні; лісабонський.

»

Вказані пункти 3 — 5 говорять про географічні назви, ні слова про особові імена. Тобто, за цим правилом мало б бути «Пуччіні» та «Манчіні». Але ось в чому проблема: § 104 (називається «Фонетичні правила правопису слов'янських(!) прізвищ»), в пункті 6, в) (Російська(!!) літера и передається літерою и):

«

після дж, ж, ч, ш, щ і ц перед приголосним: Гаршин, Гущин, Дорожин, Лучин, Цецилін, Чичиков, Шишкін, Щиглов; це стосується й прізвищ інших народів: Абашидзе, Вашингтон, Джигарханян, Жильєрон, Тажибаєв, Цицерон, Чиковані тощо; також Чингісхан; але перед голосним пишеться і: Жіоно, Тиціан;

»

Власне, дискусія розгорілася навколо того, чи сприймати пункт правопису з розділу про слов'янські (а саме російські) прізвища таким, що стосується й неслов'янських прізвищ, попри те, що в параграфах, які стосуються неслов'янських прізвищ, цього пункту немає. Прошу висловитись щодо цього. Також було висловлене припущення про те, що мається на увазі мовне запозичення через російську (це дуже неоднозначно, але...), тож прошу прокоментувати і це.--Piramidion 09:23, 16 серпня 2015 (UTC)

Вітаю! Звісно, у правописі є певні неточності, але в жодному разі не можна плутати слов'янські назви з екзотичними іншомовними. Тут треба посилатися на §90, правило 5, пункт 3, тобто писати через і (як з Россіні). Правило якраз охоплює такі випадки. Крім того, щоб не було заперечень, враховуйте кількість голосів «за» і «проти». В іншому разі це буде ще одна В'ятка. Крім того, я взагалі не бачу тут проблеми, адже є одностайна думка спільноти щодо цього випадку.--Bulakhovskyi (обговорення) 11:05, 16 серпня 2015 (UTC)

Дякую. Але як в такому випадку розуміти фразу «це стосується й прізвищ інших народів»? Чи її проігнорувати як помилкову/неточну? Бо більшість з прикладів, наведених там, теоретично можна вважати такими, що пишуться з «и» згідно з традиційною вимовою, хоча той пункт стосується радше географічних назв. Іншими словами, чи сприймати наведені приклади як винятки до § 90, правило 5, пункт 3?--Piramidion 11:46, 16 серпня 2015 (UTC)

Зважаючи на те, що в прикладах наведені Вашингтон, Абашидзе, Цицерон, — це не помилка, а вони мали на увазі саме неслов'янські прізвища.--Анатолій (обг.) 11:49, 16 серпня 2015 (UTC)

Укладачі мали на увазі власні назви пострадянські (на зразок Абашидзе), оскільки чинний правопис рекомендує їх передавати з російського звучання, але сюди чомусь потрапили й екзотичні (Вашингтон, Цицерон). Його як виняток брати не можна, бо є чітке правило, що стосується неслов'янських власних назв, хоча, знову повторюю, у правописі є неточності. --Bulakhovskyi (обговорення) 11:56, 16 серпня 2015 (UTC)

Я мав на увазі саме ці слова — що їх можна вважати винятками до правила (Дензел Вашингтон) — вони, схоже, такими є де-факто. Лише незрозуміло, що вони роблять саме в цьому пункті правопису. Добре, згодом підведу підсумки. Але радо почитаю подальші коментарі.--Piramidion 12:20, 16 серпня 2015 (UTC)

Бажано було б ще обговорення одразу закривати, щоб не спокушало любителів полити водичку.--Bulakhovskyi (обговорення) 14:24, 16 серпня 2015 (UTC)

Це технічно небажано, бо дуже негарно виглядатиме в розділі закритих заявок (буде подвійне закриття обговорення). Та і водичку можуть лити, це вже навряд чи впливатиме на сторінку, яка обговорюється, так само як і сторінку ВП:ПС.--Piramidion 14:28, 16 серпня 2015 (UTC)

Тобто Вашингтон через и, а Річмонд (див. розділ вище) вже буде через і?--Анатолій (обг.) 14:32, 16 серпня 2015 (UTC)

• @Bulakhovskyi: Тут навели посилання на пояснення начебто від автора правописної реформи 1993 року (я не в курсі, коли, що і як відбувалося з тим правописом): [8]. Так от, в ньому є таке твердження:

«

Але в кінці слова, перед голосними звуками та j збережено написання і: ефенді, колібрі, аксіома, критерій. [Правило «Дев'ятки»] зберігається донині, але в 4-му вид. «Українського правопису» (1993) його поширено й на низку власних назв, зокрема: 1) на геогр. назви з кінцевими -ида, -ика: Антарктида, Флорида, Корсика, Мексика; 2) на геогр. назви після дж, ж, ч, ш, щ, ц і р та прізвища після дж, ж, ч, ш, щ, ц перед приголосними: Вашингтон, Мадрид, Жильєрон, Цицерон (проте перед голосним і в кінці слова слід писати і: Ріо-де-Жанейро, Віші); 3) на ряд ін. геогр. назв після д, т і в деяких ін. випадках: Скандинавія, Братислава, Бразилія.

»

Наскільки авторитетним є таке пояснення?--Piramidion 10:36, 17 серпня 2015 (UTC)

• Piramidion'е. Раджу не зважати на думку користувача Bulakhovskyi, а самостійно прочитати, наприклад, мої посилання на посібники з чинного правопису в обговоренні Пуччині. Чому різні посібники радять писати не Пуччіні, а Пуччині ?! Чинний правопис невтішний. Але ж є різні посібники (довідники), які пояснюють (коментують) чинний правопис. --Микола Івкі (обговорення) 11:33, 17 серпня 2015 (UTC)

  Чи, може, Ви вважаєте, що такі посібники тільки для філологів ? --Микола Івкі (обговорення) 11:37, 17 серпня 2015 (UTC)

  я вважаю, що якщо правопис може містити такі помилки, то посібники й поготів. А щодо Пуччині - то проблема ще й в тому, що різні музикознавчі джерела записують його саме як Пуччіні. Тому тут досить важко прийняти вірне рішення.--Piramidion 12:16, 17 серпня 2015 (UTC)

  Якщо взяти до уваги думки філологів у правописі і посібниках, то виходить Пуччині. Згода ?!

  Ви підтримуєте хаос ? Мовляв, Пуччіні - для музикознавців, квітконіс - для біологів тощо. --Микола Івкі (обговорення) 12:35, 17 серпня 2015 (UTC)

  з квітконіс виходить, що це назва таксону,офіційна. І правилам не суперечить, суперечить лише практичному словотвору. А от з Пуччині ще можливі варіанти. Чесно кажучи, сумніваюся, що можна ігнорувати посібники з правопису, так само як і сам правопис, на користь музикознавчих джерел. Ім'я композитора - не термін, на відміну від назви таксону. А щодо хаосу - то я його не підтримую, це навіть не потрібно. Він вже й так є, про що свідчить наш правопис і різноголосся у його трактуваннях.--Piramidion 12:59, 17 серпня 2015 (UTC)

  @Микола Івкі: Мабуть, нам всім варто на вашу думку зважати? Ви, перепрошую, хто? Чи це такий вияв образи? Від вас менше хаосу не стає. Ваші міркування на зразок Гренадин мені незнайомий, тому не можу сказати, що цей продукт узвичаєний виглядають смішно. Я ще не розумію, чому такий великий мовознавець незнайомий пише разом, коли в реченні є залежне слово, а прикметник виступає присудком. Ще одне: якось прочитав ваше твердження, що на протязі (=упродовж) є нормою з посиланням на загальномовний словник — я ледь зі стільця не впав. Щодо написання, то це не моя думка, а поточна ситуація з правописом. Дайте, будь ласка, посилання на посібник, який рекомендує писати Пуччіні через и, тоді й поговоримо. Крім того, фахівці певні слова можуть писати по-своєму, що не суперечить нормам, тому ваші аргументи слабкі. Не треба мене сприймати негативно: я поміркована людина, з якою легко знайти спільну мову. @Piramidion: Текст треба читати уважно: його поширено й на низку власних назв, а не на всі. Я вже казав, що можуть бути винятки. Тут треба керуватися правописом, а точніше — уже згаданим пунктом. Коли не знаєш, як робити, то роби за правилом. І квітконіс словотвору не суперечить. --Bulakhovskyi (обговорення) 13:23, 17 серпня 2015 (UTC)

  Не помиляється той, хто нічого не робить. Помилки, переважно друкарські, бувають і в мене. Якщо помічаю, то пізніше виправляю. Раніше, наче ще минулого року, повідомляв, що я не філолог. Але мовознавством (і правописом) цікавлюся з дитинства. На жаль, Ваші дописи часто-густо недобрі і за словами, і за змістом.

  Посібників багато: ВП:Перейменування статей/Джакомо Пуччіні → Джакомо Пуччині#Пуччині. --Микола Івкі (обговорення) 10:34, 18 серпня 2015 (UTC)

  Але після «на низку» там ще йде слово «зокрема»: «(…) його поширено й на низку власних назв, зокрема: (…) прізвища після дж, ж, ч, ш, щ, ц перед приголосними (…)» Спершу я думав, що там є якась невідповідність із вищенаведеним пунктом правил із розділу для слов'янських прізвище, але щойно глянув - і там і там говориться саме про оці шість - дж, ж, ч, ш, щ, ц. У випадку з Пуччині/Пуччіні я ще, все-таки, дивитимусь на вживання в джерелах, а для інших випадків треба остаточно визначити, яким пунктом правопису керуватись.--Piramidion 13:35, 17 серпня 2015 (UTC)

  Це просто приклади. Звісно, джерела+аргументи «за» і «проти», а не думка однієї людини.--Bulakhovskyi (обговорення) 14:29, 17 серпня 2015 (UTC)

Козак Кліт

Не дуже розумію чому "Khlit the Cossack" перекладається як Козак Кліт. Адже має бути Хліт, а то й Хлит. --Alex Blokha (обговорення) 20:31, 22 серпня 2015 (UTC)

Існування окремої кнайпи

А чи потрібна для цього окрема кнайпа. Назва «мовна консультація» підходила б, якби тут були якісь фахівці з мовознавства, і в них можна було би проконсультуватися. У нас же в кожного своє трактування правопису і словників. Тож консультацією це називати безглузздо. Тут хіба «мовні суперечки» чи «мовні дискусії»--Анатолій (обг.) 10:07, 9 квітня 2015 (UTC)

У нас є фахівці з мовознавства, але це не важливо, бо "в кожного своє трактування правопису і словників"..) Можливо, краще й справді перейменувати на "мовні питання", хоча найкраще було б, якби це були мовні консультації між вікіпедистами (щоби ми консультувалися одне в одного), ніж запальні суперечки і дискусії. --MaryankoD (обговорення) 10:11, 9 квітня 2015 (UTC)

Окрема кнайпа потрібна, потрібне окреме місце, де би вирішувалися мовні питання, бо зараз у нас всі розкидані по різних розділах кнайпи і обговореннях --MaryankoD (обговорення) 10:13, 9 квітня 2015 (UTC)

Це хто у нас фахівець? ВП:МОВА каже, що авторитетними є правопис і словник УМІФ. Проте є люди, які свято переконані, що деякі параграфи правопису слід ігнорувати, бо вона абсурдні, так само є люди, які вважають, що словник УМІФ — це лайно. Відповідно вони і не вважатимуть фахівцями тих, хто буде на ці словники посилатися.--Анатолій (обг.) 10:23, 9 квітня 2015 (UTC)

Це так. Правопис і словник УМІФ є авторитетними джерелами. Але є багато питань, які в правописі і УМІФ не описують. Окрім того, не всі такі грамотні як ти, і хотіли би просто запитати у дописувачів, які знають правопис, як правильно написати, чи як правильно назвати статтю --MaryankoD (обговорення) 10:48, 9 квітня 2015 (UTC)

Ну мене спитають, я скажу, потім прийде Микола Івкі, скаже та ні, той словник не АД, має писатися так, або NickK скаже, шо той параграф правопису є дурницею, тому його дотримуватися не треба.--Анатолій (обг.) 11:12, 9 квітня 2015 (UTC)

[Щойно виявив.] Словник УЛІФ (УМІФ) - сумнівне джерело: містить багато помилок. --Микола Івкі (обговорення) 13:19, 1 вересня 2015 (UTC)

А я думаю, що це непогана ідея. Можна ще додатково обговорити назву кнайпи, але доцільність її існування у мене сумнівів не викликає, бо частка обговорень на цю тему достатньо велика. — Green Zero обг 11:39, 10 квітня 2015 (UTC)

• Я також підтримую. --yakudza 12:26, 10 квітня 2015 (UTC)
• Мене дивує позиція Анатолія. А нічого, що в наукових колах свої партії, табори, клани тощо? І той, хто при владі, той править бал... І те, що в Русанівського свої фобії та скелети у книжках, які стали проблемами і фобіями для всієї держави. Я підтримую думку MaryankoD, що Правопис і словник УМІФ є авторитетними джерелами. Хоча деякі питання там нерозкриті або розкриті неповністю, з певними ухилами. Проте Dura lex sed lex... І така мовна консультація має право на існування. --ДмитрОст 04:24, 11 квітня 2015 (UTC)

  Ну я вважаю, що консультацію має давати фахівець, а не дилетант. Якщо якийсь новачок спитає тут щось, йому якийсь прихильник проєкту 1999 відповість і той надалі буде дотримуватись проєкту, а не чинного правопису, бо вважатиме, що так правильно…--Анатолій (обг.) 09:06, 11 квітня 2015 (UTC)

  Треба пам’ятати, що у Вікіпедії авторитетність може бути тільки зовнішня. Навіть найфаховіший користувач не може послатися на свій авторитет. Тому «консультація» це, очевидно, умовна назва для обґрунтування якихось тверджень чи розвіювання сумнівів зовнішніми посиланнями. Maksym Ye. (обговорення) 09:12, 11 квітня 2015 (UTC)

• Не проти існування кнайпи де б велись мовні обговорення як такої, бо це дійсно часта тема суперечок в інших кнайпах, але погоджуюсь що назва «мовна консультація» м'яко кажучи невлучна. Підтримую перейменування на «мовні питання». --ᛒᚨᛊᛖ (ⰑⰁⰃ) 19:40, 26 квітня 2015 (UTC)
• Така кнайпа потрібна. Підтримую перейменування на «Мовні питання». --MMH (обговорення) 11:37, 14 серпня 2015 (UTC)

Вичитка шаблонів-попереджень

Я тут для автоматизатора попереджень трохи шаблонів створив (кожен лінк у списку то шаблон). Непогано було б декілька з них продивитись, бо в мене там багато помилок, і не гарно буде звертатися до новачків повідомленнями з помилками. Наразі знаю, що в мене там не всюди Ви з великої літери, не всюди коми стоять, а також є словосполучення типу «відмінено редагування». Може ще щось знайдете. Як я й кажу, не треба переглядати все, текст досить однотипний. Оберіть будь які 3 чи 5 і відредагуйте — я зрозумію помилки і далі все виправлю сам.

Знаю, що не правильно писати текст, якщо не впевнений у грамотності, але ці шаблони потрібні для запуску у нас одного зручного софту для моніторингу вандалізму, тож я вже переклав як зміг… --Yakiv Glück 15:30, 1 вересня 2015 (UTC)

Власне, дяка пані Ніні, цей запит було виконано, тож товариство може на нього більше увагу не звертати. --Yakiv Glück 18:36, 3 вересня 2015 (UTC)

Російські прізвища

Левичев Микола Володимирович — не Левічев?
q:Трапезников Валерій Володимирович — не Трапезніков?--Сергій Липко (обговорення) 08:56, 7 вересня 2015 (UTC)

Ось правило.: а) літерою і на початку слова та після приголосних (крім шиплячих і ц); літерою и: 4) у суфіксах -ик-, -ич-, -иц-, -ищ-; тобто наче Левичев і Трапезников.--Сергій Липко (обговорення) 09:22, 7 вересня 2015 (UTC)

Підтримую: Левичев і Трапезников. А от Пореченков чи Порєченков ? --Микола Івкі (обговорення) 10:29, 7 вересня 2015 (UTC)

Давід Сакварелідзе

Сумніви в останньому перейменуванні Еллою: Давид Сакварелідзе→Давід Сакварелідзе. Зазвичай у нас Давід→Давид.--Сергій Липко (обговорення) 20:02, 20 вересня 2015 (UTC)

Оскільки він громадянин України, то стаття має називатися так, як його прізвище пишеться в офіційних українських документах — NickK (обг.) 22:48, 21 вересня 2015 (UTC)

Агафоновська чи Агафоновське?

Вітаю! В Росії є «дєрєвня» Агафоновская, в українську вікі цю назву переклали як Агафоновська. Чи правильний такий переклад? Я б переклав як «село» Агафонівське або Агафоновське. Порадьте, як правильно? -- DonDrakon ^{(Обговорення)} 12:57, 25 вересня 2015 (UTC)

Якщо офіційна назва російською Агафоновская, то українською це буде саме Агафоновська. Рід назви при перекладі не змінюються, наприклад, навіть в Україні є селище міського типу Гольмівський — NickK (обг.) 01:21, 27 вересня 2015 (UTC)

Запити

1. Розкрийте дужки. Сироп (")(Г)(г)ренадин(") мені (не)знайомий. --Микола Івкі (обговорення) 12:47, 1 вересня 2015 (UTC)

   Сироп «Гренадин» мені не знайомий. Тут «не» є частиною дієслова.--Сергій Липко (обговорення) 14:49, 1 вересня 2015 (UTC)

   А чому не Сироп гренадин ? Хіба знайомий - дієслово ?? --Микола Івкі (обговорення) 11:06, 2 вересня 2015 (UTC)

   Можна й просто: сироп гренадин як назва лікарського засобу (хімречовини); «не є^{(пропущено)} знайомий» — це все дієслово.--Сергій Липко (обговорення) 11:38, 2 вересня 2015 (UTC)

   (Не)знайомий - прикметник. --Микола Івкі (обговорення) 10:47, 28 вересня 2015 (UTC)

   Річ у тому, що в словниках слова гренадин не виявив. --Микола Івкі (обговорення) 11:54, 2 вересня 2015 (UTC)

   Є тут: Русско-украинский словарь. 250 тыс. слов и словосочетаний, под общей редакцией Вячеслава Бусела, ИТФ "Перун", 2008 --Yakiv Glück 12:28, 2 вересня 2015 (UTC)

   Подібний французько-український словник за 2012 перекладає grenadine так: 1. гренади́н (сорт шовку); 2. грана́товий сиро́п. --Микола Івкі (обговорення) 13:30, 2 вересня 2015 (UTC)

   Подібні українсько-російський і українсько-французький словники не мають слова гренадин. Тобто українські словники не мають слова гренадин. Це означає, що слово гренадин ще не стало загальновживаним. Тоді потрібно писати сироп «Гренадин». --Микола Івкі (обговорення) 13:30, 3 вересня 2015 (UTC)

   І мені здається, ніщо вже не заважає писати просто «гренадин» без уточнення «сироп». Ну і без лапок, звичайно. --Yakiv Glück 12:34, 2 вересня 2015 (UTC)

   Гренадин не тільки сироп: [[9] ]. --Микола Івкі (обговорення) 13:19, 2 вересня 2015 (UTC)

   Ви вище говорили про словники, а привели посилання на якийсь смітник. Тобто я згоден, що так ще називали тканину, але нащо саме це посилання давати, де її до того ж «гренадіном» обзивають. У значенні «тканина» «гренадин» є тут: Англо-украинский словарь, под общей редакцией Вячеслава Бусела, © 2009, ИТФ "Перун",

   Проте нащо писати уточнення в тексті? Ясно, що коли кажуть «гренадин робили з гранатового соку», то мова йде не про тканину. Це я не до вашого конкретного прикладу, а до того, що в статті теж написано прямо у визначенні «сироп гренадин» замість просто «гренадин». --Yakiv Glück 13:40, 2 вересня 2015 (UTC)

   Це речення ще влітку теж помітив. Воно містить слово сироп двічі.

2. Коли вживати вислів "на протязі" ? --Микола Івкі (обговорення) 13:40, 1 вересня 2015 (UTC)

   рос. на сквозняке; якщо мається на увазі проміжок часу. то «протягом».--Сергій Липко (обговорення) 14:49, 1 вересня 2015 (UTC)

   Що забороняє вживати вислів "на протязі" як прийменник ? --Микола Івкі (обговорення) 11:06, 2 вересня 2015 (UTC)

   Правила і тільки правила, такого прийменника в укр. мові не існує, не знаю, чи Ви ще вчитеся, але спитайте у філолога, якщо мені не вірите. --Сергій Липко (обговорення) 11:38, 2 вересня 2015 (UTC)

   Не існує ?? "Прийменникова конструкція (аналітичного типу) «на протязі» для позначення періоду часу та відстані в українській мові існує, як в сучасній народній так і в класичній літературній. Даний факт зафіксовано словниками" : http://vkrajina.com/ua/movni-pytannya/chy-surzhyk/na-protiazi.html. --Микола Івкі (обговорення) 12:47, 2 вересня 2015 (UTC)

   Ще: http://sum.in.ua/s/protjagh. --Микола Івкі (обговорення) 12:56, 2 вересня 2015 (UTC)

   Це помилка, суржик.--Сергій Липко (обговорення) 13:41, 2 вересня 2015 (UTC)

   А Ви читали продовження цитати ?? "Таким чином, суржиком це не є". --Микола Івкі (обговорення) 12:50, 3 вересня 2015 (UTC)

   Ну, скажімо так, це не помилка взагалі, але помилка для Вікіпедії, бо та дотримується найбільш «офіційних» варіантів. Тобто дяка панові Миколі за посилання — якщо будуть війни редагувань, то згідно з наданими ним джерелами один з варіантів буде заборонено :) --Yakiv Glück 14:03, 2 вересня 2015 (UTC)

   У Вікіпедії в багатьох статтях ужито вислів на протязі чого. --Микола Івкі (обговорення) 13:00, 3 вересня 2015 (UTC)

   Словник Грінченка не має прийменників протягом і на протязі. --Микола Івкі (обговорення) 13:11, 3 вересня 2015 (UTC)

   Не біда. --Fessor (обговорення) 09:09, 7 вересня 2015 (UTC)

Воланд чи Волянд?

Користувач:Orluvets перейменував у Вікіпедії і у Вікіцитатах в тексті (перейменувати не зміг через існування перенаправлення).--Сергій Липко (обговорення) 00:32, 27 вересня 2015 (UTC)

В статті, в 99% якої описується герой роману М.Булгакова в принципі не може бути "Волянд". Це все рівно, що правити Сенкевичів роман "Вогнем і мечем", перейменовуючи там Юрія Богуна на Івана Богуна, як звали ймовірного прототипа. Це ж не наукова робота по германським релігійним міфам, а художній твір. А "Кальварія" при перекладі й друку користувалася радянським правописом 1928 року і не може бути авторитетом в 2015 році. Orluvets (обговорення) 09:14, 27 вересня 2015 (UTC)

Є два переклади українською, Кальварії і Фоліо, треба визначитись, який із них авторитетніший. [10] --yakudza 12:29, 28 вересня 2015 (UTC)

Вікіпедія:Перейменування статей/Перл-Гарбор → Перл-Харбор

Доброго дня. Чи не міг би хто-небудь з адміністраторів підбити підсумок цього обговорення? Дякую--SW (обговорення) 14:16, 28 вересня 2015 (UTC)

Імперія з великої І

більше сотні посилань веде на Російська Імперія через велику І, хоча, наче, мала б бути мала і. Це одрук і його можна швиденько виправити ботом чи це все-таки якась особливість написання і виправляти нічого не потрібно? --Yakiv Glück 01:55, 29 вересня 2015 (UTC)

Російська імперія з малої і: http://velyka-chy-mala-litera.wikidot.com/r, http://velyka-chy-mala-litera.wikidot.com/i. --Микола Івкі (обговорення) 11:32, 29 вересня 2015 (UTC)

якщо так — ВП:ЗДР--Albedo (обговорення) 21:32, 6 листопада 2015 (UTC)

Haworth

Як би Ви транскрибували на нашу солов'їну англійське прізвище Haworth? Росіяни його назвали Хоуорс (і навіть звідкілясь приліпили МФА [ˈhaʊwəθ]), в нас він чомусь Говорт, а от в усіх рос/укр хімічних АД він завжди фігурував як Хеуорс (в одному рос. збірнику біографій ще також наводяться варіанти Геворт і Хеворт). Що з ним робити? --Олег.Н (обговорення) 22:34, 4 жовтня 2015 (UTC)

Щодо самого прізвища не знаю, але кінцеве -th зазвичай передається як «т» (пор. Worth — Ворт).--Piramidion 19:32, 16 жовтня 2015 (UTC)

І друга літера (точніше, звук) вже точно не «е». Там або «a» (дифтонг aʊ [ˈhaʊəθ]), або «ɔ» («о», наближене до «а»), принаймні таку можливість, наскільки я зрозумів, передбачає ось така транскрипція (ˈhɑ wərθ, ˈhɔ-) з цього сайту: [11] --Piramidion 19:41, 16 жовтня 2015 (UTC)

Ну, за транкрипцією прізвища на тому сайті виходить або (Х/Г)аворс, або (Х/Г)оворс (це якщо θ читати як с — за їхнім прикладом three)... --Олег.Н (обговорення) 20:08, 16 жовтня 2015 (UTC)

Асіни. Масематика. Не думаю що його варто так читати. Вистачає того що між ф/т не легко визначитись. --ᛒᚨᛊᛖ (ⰑⰁⰃ) 19:33, 8 листопада 2015 (UTC)

Скандинавська прядь

Є такі статті: Скандинавська прядь, Прядь про Норна-Ґеста. Очевидно неправильний переклад, бо слова "прядь", як виявилося :) в укр. мові не існує. Як правильно перекласти? Скандинавське пасмо? --Alex Blokha (обговорення) 23:09, 12 вересня 2015 (UTC)

А мо' Скандинавський жмуток? (через рос. синонім до прядь — клок) -- Володимир Ф (обговорення) 19:27, 16 жовтня 2015 (UTC)

Правильніше буде «пасмо», «прядь» — направду є русизмом, введеним мною несвідомо через неуважність. Як автор двох наведених Вами статей зобов'язуюсь виправити ці помилки (хоча з певних причин призупинив свою роботу в Вікі). В більш віддаленому перекладі терміну можна вживати поняття «оповідь», що теж не може вважатися помилкою, але буде менше відповідати оригінальному значенню слова. А взагалі у нас «спец» з давньоскандинавської мови один користувач — можна було в нього проконсультуватися. --Ілько Біленко-Шумахєр (обговорення) 00:23, 1 грудня 2015 (UTC)

А Ви в нас «спец» вигадувати слова, яких в природі існувати не може? Що прядь, що Мьйольнір - і чому я не здивований?--Piramidion 00:29, 1 грудня 2015 (UTC)

Дивно, що такий «фахівець», як Ви першим не побачили цей огріх. Вам надалі варто бути уважнішим! А те, що обробляючи великий обсяг матеріалів різними мовами, я замилив собі око русизмом і через нападки різних «знавців» просто забув про старі помилки, Вас, напевно, й не цікавить. Куди цікавіше одразу шулікою кинутися на незгідного з Вашою точкою зору, аніж самому зайнятися марудною роботою з перекладу величезного пласту скандинавських матеріалів українською мовою. --Ілько Біленко-Шумахєр (обговорення) 00:39, 1 грудня 2015 (UTC)

Кожному своє. А те, що Ви замилили собі око русизмом - можливо я б так і припустив, і не зважав би, але це ж Ви пінганули мене на цій сторінці, принагідно назвавши «спецом», власне, в лапках. І це вже не кажучи про один дуже цікавий, з точки зору ВП:Е та ВП:НО допис на Вашій СК.--Piramidion 00:45, 1 грудня 2015 (UTC)

Транскрипція Dick Raaymakers (Raaijmakers)

Хто знається на перекладі з нідерландської, підкажіть, як правильно транскрибувати імʼя цього пана українською? Якщо спробувати дотримуватися цих правил, то виходить Дік Раймакерс. --Юрій Булка (обговорення) 21:19, 10 грудня 2015 (UTC)

За цими теж --yakudza 23:21, 10 грудня 2015 (UTC)

Ліґабуе

За вимогами італійської фонетики, його ім'я - Лучано, так чому в заголовку статті - Лучіано? --Володимир Ганджук 09:46, 15 грудня 2015 (UTC)

У стилі

Вітаю! Я тут одне питання маю: знятий у стилі нео-нуар чи нео-нуарУ?--TnoXX ^parle! 12:16, 14 грудня 2015 (UTC)

Словник УЛІФ каже, що слово «нуар» треба відмінювати. А якщо провести паралелі, то оскільки записуємо «у стилі імпресіонізму», то й тут треба вживати «нуару». Ще можна «нео-нуар» взяти в лапки — тоді можна вжити називний відмінок, але думаю, що це зайве.--Piramidion 15:35, 15 грудня 2015 (UTC)

Редафон

Добрий! Цікаві думки щодо права використовувати такий новотвір в нашій мові. Походить від сполучення «редакторський марафон». Публікувалось до цього моменту лише у перекладених текстах на блозі «Вікімедіа Україна» (для перевірки візьміть слово у лапки та задайте пошуковику). Про суть поняття можна почитати тут en:Edit-a-thon, ru:Викимарафон--Anntinomy^обг 15:15, 15 грудня 2015 (UTC)

У мене перша асоціація з "редакторським телефоном". --yakudza 15:25, 15 грудня 2015 (UTC)

Якщо вже існують навіть статті про це явище у різних вікі, то тут одне з двох - або таки справді використати вигаданий нашими ж вікімедійцями новотвір, або вигадати інший, або взагалі не перекладати (особисто я проти останнього варіанту). Можна, звісно, як варіант, використати повноцінну назву - "редакторський марафон", але ті, хто вигадав оригінальну, цілеспрямовано її видозмінили, тому і перекладати, мабуть, варто відповідним чином. Тому я за використання цього новотвору (якщо немає інших варіантів). В росвікі його переклали як "вікімарафон", але мені здається, що сайт не обов'язково повинен базуватися на вікірушії, аби в ньому можна було провести edit-a-thon.

Також хочу звернути увагу на ще одне пов'язане поняття - "translathon" - це "edit-a-thon для перекладачів" - я колись перекладав це слово, але не зміг вигадати нічого путнього, тож вжив просто словосполучення "перекладацький марафон" - може для нього теж існують якісь відповідники?--Piramidion 15:31, 15 грудня 2015 (UTC)

Очевидно не остання інстанція, але мені імпонує висновок цього дисертанта :) Цитата проведений аналіз корпусу прикладів, куди увійшли 306 блендів, дозволили встановити, що найбільш розповсюдженим способом перекладу таких одиниць є описовий спосіб, що пояснюється прагненням перекладача зробити визначення одиниці зрозумілішим та доступним для адресата. Менш популярним є спосіб транскрипції\транслітерації та калькування.--Anntinomy^обг 16:11, 15 грудня 2015 (UTC)

(Особиста думка) Оцей пост з блогу ВМ-УА наводить на думку, що він писався буквальним дослівним перекладом. Заклопотаний 150-осібний редафон — тут навіть людині з відмінним знанням української важко зрозуміти, що це. У нас він був саме вікімарафоном, можна називати або так, або описово (марафон редагувань / редакторський марафон). Редафон же ні з чим не асоціюється — NickK (обг.) 17:16, 15 грудня 2015 (UTC)

Мені приставка -фон асоціюється з -phone, а не з -thon. Слово «редафон» сприймається як якесь ритуальне викрикування нових редагувань у мегафон. --Юрій Булка (обговорення) 10:01, 2 січня 2016 (UTC)

на круги своя

Чи є в українській усталена ідіома відповідник для російського «на круги своя»? Щось схоже було, але не пригадаю. --Yakiv Glück 22:50, 1 січня 2016 (UTC)

Це не російський вислів, а церковнослов'янський (російською було б «на круги свои»). Походить з Біблії, з книги Еклезіаста, чи щось таке. Знайшов коментар Пономарева — він каже, що замість цієї ідіоми можна казати просто «все повторюється», але сам цей вислів має право на існування і в українській мові.--Piramidion 00:03, 2 січня 2016 (UTC)

(напівофтоп) В того ж Шевченка купа церковнослов'янизмів artem.komisarenko (обговорення) 20:03, 2 січня 2016 (UTC)

Дякую, саме хотів стилістику в перекладі залишити. --Yakiv Glück 10:18, 7 січня 2016 (UTC)

У перекладі Огієнка ця фраза звучить "і на круг свій вертається". Ось тут 7 різних перекладів Книга Екклезіяста, у всіх них досить різний переклад але ніхто не залишає церковнослов'янізму. --yakudza 11:04, 7 січня 2016 (UTC)

Назви держав

Прошу надати фахову консультацію з питання вірного відмінювання назв держав.

... Республіки Польща, ... Республіці Польща,

чи

... Республіки Польщі, ... Республіці Польщі.

Мається на увазі повна офіційна назва держави, тобто Польща = Республіка Польща. Питання досить важливе з огляду на унормування великого кластеру країнознавчих статей від Португалії до Кореї, а також великої кількості історичних державних народних, демократичних утворень. А також жвавої і неочікуваної суперечки з цього питання на моїй сторінці обговорення.

Прошу пропінгувати когось усіх наших мовознавців, щоб не виглядати упередженим при запрошенні лише знайомих мені осіб.--Dim Grits 18:31, 9 січня 2016 (UTC)

Насправді у нас лише три країни мають у назві Республіку: Республіка Македонія (не можна обійти скороченням назви), Республіка Корея (є альтернативний варіант Південна Корея, що дозволяє обійти проблему) та Республіка Конго (байдуже, бо все одно невідмінюване), тож по суті проблема лише в Македонії, де в нас кілька статей з Республіки Македонія і кілька з Республіки Македонії. Передісторію див. Обговорення користувача:Dim_Grits#Повітряні сили Республіки Македонія, де виявилося, що в правописі є обидва варіанти — NickK (обг.) 10:42, 11 січня 2016 (UTC)

Воєнний чи військовий?

Вітаю! Є питання до лінгвістів щодо різниці від визначенням військовий і воєнний. Мене цікавить конкретний випадок, який стосується найменування тематики кінофільмів. У нас є стаття Військовий фільм та відповідні категорії про фільми цієї тематики. Чи відповідає це саме такому визначенню, чи точнішим було б воєнний? Чи є різниця між цими визначеннями? Дякую. --Leon Nef ^обг 07:41, 10 січня 2016 (UTC)

Я не лінгвіст, але як на мене, має бути саме "військовий", бо "воєнний", я так розмію, це фільм про війну. Натомість військовий може стосуватися й дотичних тем - правил ведення бою, описувати зброю тощо, але не стосуватися якоїсь конкретної війни безпосередньо.--Piramidion 15:00, 10 січня 2016 (UTC)

В тому то й справа, що це назва тематики фільмів про війну і виникає питання, яка назва у значенні тема/тематика/жанр більш доречна у цьому випадку — Військовий чи все ж Воєнний. --Leon Nef ^обг 15:15, 10 січня 2016 (UTC)

Мабуть, я не розібрався в темі статті. Мені здавалося, що вона описує більш загальні типи фільмів. Якщо ж все зводиться до фільмів про війну - тоді я за варіант "воєнний".--Piramidion 18:35, 10 січня 2016 (UTC)

Я сам сантехнік наскільки я розумію віськовий фільм — це, наприклад, діафільм «Як чистити кулемет» який в учєбкє можуть показувати. А художні про війну — то воєнні. artem.komisarenko (обговорення) 18:28, 10 січня 2016 (UTC)

Згоден.--Piramidion 18:35, 10 січня 2016 (UTC)

Воєнні фільми про війну, а військові фільми — про військо — NickK (обг.) 10:43, 11 січня 2016 (UTC)

Так, передивившись всі доступні мовні правила щодо цього, думаю, що, мабуть є необхідність винесення перейменування статті Військовий фільм на Воєнний фільм, бо там йдеться саме про фільми воєнної тематики. Правда, що тоді робити з категоріями, як от, напр., Категорія:Військові фільми США, бо таких категорій багато... --Leon Nef ^обг 15:15, 14 січня 2016 (UTC)

Стильові правлення

Зараз серед швидких описів редагувань є «стильові правлення» — давно це так? За словником «правлення» це дія, а результат цієї дії зветься «правкою» або «виправленням». --Yakiv Glück 07:17, 14 січня 2016 (UTC)

Прохання додати кнопку

Не та гілка форуму, але заразом прохання щодо цієї панелі: додайте кнопку «джерела», бо зараз доводиться використовувати «лінки», проте джерела ж бувають не лише онлайн. Та й власне джерела це штука дуже важлива, а лінки просто заради посилань додаються рідко, тож окрема кнопка для джерел важливіша. --Yakiv Glück 08:40, 14 січня 2016 (UTC)

@Piramidion: Доведеться вводити ping Piramidion, раз ніхто не відгукнувся. Пане Piramidion, додайте, будь ласка, хоч опис редагування. По-моєму, можна взагалі замінити кнопку «лінки» на «джерела». А для стильових правок, раз хтось чомусь не любить слово «правки», можна просто написати «стиль». Можна лишити і «правлення», але по-перше то не дуже правильно і логічно звучить, а по-друге, занадто багато місця займає. Коротше, виправте, будь ласка там хоч щось. --Yakiv Glück 03:57, 18 січня 2016 (UTC)

Так Зроблено, «стильові правлення» я замінив просто словом «стиль», а замість того, щоб додавати нову кнопку, замінив «лінки» на «джерела».--Piramidion 17:25, 18 січня 2016 (UTC)

Назви держав у множині

Прошу надати фахову консультацію з питання вірного відмінювання назв країн у множині (Бермуди, Комори, Мальдіви, Сейшели). У родовому відмінку закінчення нульове, чи -ів? Сучасні джерела подають різні варіанти. Потрібне пояснення якої саме системи дотримуватись і чому.--Dim Grits 10:30, 16 січня 2016 (UTC)

Можна писати Коморські Острови, Сейшельські Острови, Багамські Острови, Мальдівські Острови (хоча остання рідко в такому вигляді зустрічається як назва держави), тоді не буде неоднозначності.--Анатолій (обг.) 21:28, 18 січня 2016 (UTC)

Мальдівів. Решта - ще невідомо. Є село Комори. --Микола Івкі (обговорення) 14:40, 19 січня 2016 (UTC)

Невідомо що саме? Система відсутня, чи відсутні відомості щодо конкретних прикладів? Якщо останнє, то яким словником послуговуєтесь? Що він каже про Нідерланди й Філіппіни, про Карпати й Бровари? Чому так?--Dim Grits 20:08, 20 січня 2016 (UTC)

Теоретично може бути і з -ів, і без. У даних випадках правила не міняли, тому відповіді можна шукати в сучасних і давніших словниках і енциклопедіях. Але сучасні джерела містять більше помилок.

Попередньо. Є о. Бермуда. Тоді - Бермуд. Є о. Гранд-Комор. Тоді - Коморів (села Комор, островів Коморів). Був міністр Се(й)шел(л)ь. Тоді - Сейшелів. --Микола Івкі (обговорення) 14:04, 22 січня 2016 (UTC)

Про Дебальцевську дирекцію залізниць

Або я щось не второпаю, або Укрзалізниця традиційно вміє відзначитися власною грамотністю. Згідно з правилами і словниками має бути і, бо склад закривається. Офіційний сайт Донзалізниці так само, як і в пошуку Укрзалізниці благополучно помилково видає е. Гугл також сумлінно розкрутив помилку 14 900 за е проти 830 за і. ВР, Кабмін так само посилаються на е. І в нас виходить Дебальцівська міська рада та Дебальцевська дирекція залізниць. Що робити будемо? --ДмитрОст 20:36, 22 січня 2016 (UTC)

А що ми робимо, коли газета, АД, авторитетно називає когось "гавнокомандующий"? Потрібно написати УЗ, що вона граматєі. artem.komisarenko (обговорення) 21:17, 22 січня 2016 (UTC)

Узагалі-то така офіційна назва підприємства — ДЕБАЛЬЦЕВСЬКА ДИРЕКЦІЯ ЗАЛІЗНИЧНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ "ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ДОНЕЦЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ"[12].--Анатолій (обг.) 21:25, 22 січня 2016 (UTC)

Що цікаво, в реєстрі за кодом що вказано, нічого не знайшлося, а по „Донецька залізниця“ знайшлися тільки п'ять первинних профспілкових организацій та "ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ДОНЕЦЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" ( ДОНЕЦЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ ) в стані припинення. UPD. В інеті вона і так, і так зустрічається. На сайті Ради в зустрічається і Дебальцевський відділок залізниці, і Дебальцівський відділок залізниці. Вони якісь упороті там всі. Це ж, блін, офіційна назва підприємства, як так можна? artem.komisarenko (обговорення) 21:45, 22 січня 2016 (UTC)

Запит до Укрзалізниці єдиний варіант. Вдячний за допомогу. --ДмитрОст 21:57, 22 січня 2016 (UTC)

Належне число

Дякую за створення потрібного розділу Кнайпи. Маю два мовних питання. 1) Не знаю стандарту йменування статей, де йдеться про класи слів. Наприклад, «Англіцизм» чи «Англіцизми», «Полонізм» чи «Полонізми», «Росіянізм» чи «Росіянізми». Звичайно, можна прийняти обидві варіанти, але єдний стандарт полегшить орієнтування у Вікіпедії. 2) Як ліпше передати російське словосполучення «русская изба»? Необхідно створити категорію.

Наперед вдячний

--В.Галушко (обговорення) 13:51, 1 лютого 2016 (UTC)

Назви держав

Прошу надати фахову консультацію з питання вірного відмінювання як назв держав, так і похідних назв установ, посад, тощо.

... Республіки Польща, ... Республіці Польща, ...

чи

... Республіки Польщі, ... Республіці Польщі, ...

Мається на увазі повна офіційна назва держави, тобто Польща = Республіка Польща. Питання досить важливе з огляду на унормування великого кластеру країнознавчих статей від Португалії до Кореї, а також великої кількості історичних державних народних, демократичних утворень.

@Maksym Ye., Bulakhovskyi, ДмитрОст, NikolenkoOM, MaryankoD, Ґалаха, Unikalinho та Микола Івкі: якщо маєте можливість, посилаючись на правила, пояснити систему, прошу висловитись.--Dim Grits 18:28, 1 лютого 2016 (UTC)

Насправді у нас лише три країни мають у назві Республіку: Республіка Македонія (не можна обійти скороченням назви), Республіка Корея (є альтернативний варіант Південна Корея, що дозволяє обійти проблему) та Республіка Конго (байдуже, бо все одно невідмінюване), тож по суті проблема лише в Македонії, де в нас кілька статей з Республіки Македонія і кілька з Республіки Македонії. Передісторію див. Обговорення користувача:Dim_Grits#Повітряні сили Республіки Македонія, де виявилося, що в правописі є обидва варіанти — NickK (обг.) 10:42, 11 січня 2016 (UTC)

Будьонний / Будьонівський

Будьонний, то може Будьоннівський, а не Будьонівський район? --Avatar6 (обговорення) 07:59, 31 січня 2016 (UTC)

Російський і зветься з двома н, а український з однією н називається офіційно.--Анатолій (обг.) 10:40, 31 січня 2016 (UTC)

Анатолію. Ви впевнені ?? Повідомте джерела. --Микола Івкі (обговорення) 13:19, 2 лютого 2016 (UTC)

@Ahonc: Здається, вперше ставлю під сумнів твоє знання офіційних назв: ВРУ дає Будьоннівський район, ЦВК має Будьоннівську районну у місті Донецьку рада, а Державна судова адміністрація України має Будьоннівський районний суд м. Донецька. І таке написання було ще в Указі Президента 1996 року — NickK (обг.) 16:42, 2 лютого 2016 (UTC)

Ех, старію… Понадіявся на те, що наші вікіпедисти копіювали всі адмінодиниці з сайту ВРУ. Таки дійсно з двома н. Пішов перейменовувати.--Анатолій (обг.) 20:45, 2 лютого 2016 (UTC)

А тут: Категорія:Будьонівський район (Донецьк) ?!

От бачите, як словник УЛІФ підводить... --Микола Івкі (обговорення) 13:27, 3 лютого 2016 (UTC)

Місто у родовому відмінку

Якщо називний Гілл, то родовий як буде? Знаю, що десь є спеціальна таблиця для родового в українській мові, але для власної назви мені якось комфортніше у живих людей ще запитати. --Yakiv Glück 13:32, 3 лютого 2016 (UTC)

Гілл - Гілла. Назви міст чоловічого роду у родовому відмінку завжди мають закінчення -а. --MaryankoD (обговорення) 13:39, 3 лютого 2016 (UTC)

Красно дякую! --Yakiv Glück 16:58, 3 лютого 2016 (UTC)

Завжди ?? Тернопіль - Тернополя, Мелітополь - Мелітополя. --Микола Івкі (обговорення) 13:50, 3 лютого 2016 (UTC)

Ну ясно, що м’який знак + «а» будуть записані як «я» :) --Yakiv Glück 16:58, 3 лютого 2016 (UTC)

Звук [а], закінчення -а, -я. Ще. Красний Лиман - Красного Лиману, Кривий Ріг - Кривого Рогу. --Микола Івкі (обговорення) 13:53, 4 лютого 2016 (UTC)

Так, у складених назвах може бути -у. Власне, у нас про це навіть окрема стаття виявилася :)

@MaryankoD: А не відкажете, як з власними назвами художніх творів бути? Бо про них у правописі окремо не говориться. --Yakiv Glück 19:22, 4 лютого 2016 (UTC)

Напевне, так само, як і з відповідними іменниками. Три сторінки "Заповіту" та уривок із "Сотника" Шевченка звучить цілком природньо. --TheStrayCat (обговорення) 04:23, 5 лютого 2016 (UTC)

@TheStrayCat: Звучить розумно. Проте, на жаль, у мене дещо складніший випадок — Лемеґетон :) --Yakiv Glück 12:47, 5 лютого 2016 (UTC)

дефіс у Сайлент Гіллі

З такою назвою Yakiv Gluck створив на моїй СО нову тему. Питання — чи можна відмінювати назву неіснуючого міста саме в такому форматі? Справа в тому, що назва однойменного фільму була перекладена на українську саме як «Сайлент Гілл», тобто без дефіса. Тож якщо зберегти таке написання й для географічної назви, то чи можна відмінювати її так, як у назві цього розділу? Бо як на мене, скажімо, в родовому відмінку «Сайлент Гілла» аж напрошується дефіс. Або ж залишити назву невідмінюваною (пор. «Він приїхав із Сайлент Гілл» vs «Він приїхав із Сайлент-Гілла», бо писати «Він приїхав із Сайлент Гілла» мені видається помилкою, хоча я можу помилятись.)

І ще одне питання - чи справді варто пристосовувати назву міста до назви фільму, чи може варто, все-таки, скористатися правописом і записати цю назву з дефісом?--Piramidion 14:53, 6 лютого 2016 (UTC)

Нічого, що фільм виходив в Україні під назвою САЙЛЕНТ ХІЛЛ? Треба перейменовувати. --Watashi-wa (обговорення) 15:10, 6 лютого 2016 (UTC)

Навіть якщо перейменувати, це не знімає поставлених питань.--Piramidion 15:37, 6 лютого 2016 (UTC)

@Watashi-wa: Ще краще, воно навіть через «х» -_- Але це друга частина, а перша у нас була в прокаті? (суто з цікавості) --Yakiv Glück 16:00, 6 лютого 2016 (UTC)

@Yakiv Gluck:Так, виходила. Під такою ж назвою--Watashi-wa (обговорення) 16:16, 6 лютого 2016 (UTC)

Дефіс там однозначно потрібен, та і відмінювання мало би бути.--Анатолій (обг.) 15:37, 6 лютого 2016 (UTC)

Ні! Ні! Ні! Питання в тому, чи потрібен дефіс у назві статті в Вікіпедії, якщо єдине офіційне україномовне джерело — офіційний переклад назви міста, а заразом і фільму — його не має. За правилами ж допустимо відходити від правопису в таких випадках і керуватися офіційною версією автора чи перекладача. Як на мене це трохи не та кнайпа, бо питання не стільки в правильності написання за правописом, скільки в можливості використовувати «неправильне» написання в цьому окремому випадку через особливі обставини з україномовними джерелами. --Yakiv Glück 15:55, 6 лютого 2016 (UTC)

А! Я погано читав. Основне питання до мовознавців: чи можна відмінювати західні складені назви без дефісу. Бо, як каже пан Piramidion, буває «до Кривого Рогу», але не буває «до Сайлент Гілла» (а тільки «у Сайлент Гілл», або «до Сайлент-Гілла»). --Yakiv Glück 16:18, 6 лютого 2016 (UTC)

Переклад англ→укр (хімія)

Проілюстрував статтю Фотофосфорилювання. Підпис до ілюстрації переклав ґуґлом. Та чи вірно? Будь ласка, перевірте ті, у кого вищий рівень володіння хімією та англійською мовою. -- Green Zero обг 15:59, 9 лютого 2016 (UTC)

Російські Лабутени та зачаровані патрульні

"Отражение у творчості": Крістіан Лубутен. Там є чого почитати російською, посилання теж... Це поперше... По друге, не видно хто редагував. Чому за таке не закривати доступ до правок. В той час, як мої правки видаляються, або откочуються різними патрульними та іншими шановними діячами, що не несуть нічого доброго у розвиток українського розділу. Два приклада: 1. Lexusuns, це такий собі герой - відкочувач твердою рукой, тут: Перегляд історії "Дон Генлі" - видалив те, що я намагався вікіпедувати, зминив назву сторінки (це ще потрібно перевірити, бо тут, британське видання, допускає початкове), та не зробив подібних правок в Hotel California, Hotel California (альбом), та мабуть інших. 2. І цей бот Івана A. Креsтиніна: Перегляд історії "Гленн Фрай"... Навіщо взагалі видаляти правки що пов'язують сторінки... Які флешмоби, та написання статей, коли деякі діячи, мабуть, заходять до «Віки» обпившись згущівки з горілкою... Та не бачать справжніх порушень. Та ще і справжні гальма спільноти.
Будь-хто з адмінів, може пройтися по моїм откоченим (іншими) правкам за місяць-другий, та переконатися, що вони лише вдосковлювали україномовні сторінки енциклопедії, та посилалися на україномовні ресурси.--albamouse (обговорення) 20:54, 5 лютого 2016 (UTC)

Це все дуже сумно, але мушу вас ще більше засмутити: ніхто з адмінів того не читатиме. До того ж ви написали в неправильний розділ форуму. Спочатку вирішуйте кожне питання окремо з тим, у кого у вас виникла суперечка. Якщо не вдається, пишіть на ВП:ЗА. Там можливо щось підкажуть чи допоможуть. --Yakiv Glück 14:22, 6 лютого 2016 (UTC)

Не все так сумно, може і не читають, але так збіглося, що адміністратор з квітня 2006 року натхненно виправив назву розділу з «Отражение у творчості» на «У культурі», не звертаючи уваги на те якою мовою написано далі, а також у розділі «Посилання», хоча сам він, на іменній сторінці стверджує: «українська мова для цього користувача є рідною» (то може вона така в Донецьку), чи просто не вистачило часу допомогти проекту спільноти і якщо в україномовному роздилі Вікіпедії це нікого не засмучує, то з чого перейматися такими «дрібницями» мені? До того ж, та невеличка правка адміністратора робить згадану сторінку автоматично перевіренною, а висів Ларрі Сенгера, на сторінці користувача, який надихає на роботу цього (з його твердження) участника двох українських Вікіконференцій, надає нам підстави вважати цю роботу неупередженою. Хочу також зауважити що «вирішувать кожне питання окремо» це той же шлях до застрягання в непродуктивному (і так вже не роблю доповнень, правок, або нових сторінок, бо кому потрібен такий наслідок зробленного).--albamouse (обговорення) 10:01, 9 лютого 2016 (UTC)

Там стоїть шаблон, що стаття перебуває в процесі редагування. Поки цей шаблон не буде знятий користувачем який його поставив чи ботом, немає сенсу втручатися в статтю. Адміністратор виправив назву розділу, бо вона найбільше впадає в очі. Все інше має виправити той, хто поставив шаблон {{редагую}}. Як на мене, він достатньо інформативний, щоб передчасно не ставити таких питань.--Piramidion 11:33, 9 лютого 2016 (UTC)

Так, шаблон там не меньше за текст, що треба виправити, але встановлен він давно і той шаблон не дає відповіді, коли саме це відбудетьтся. Спробуйте в російському розділі создати статтю українською, виставити такий шаблон — протримається така стаття більше неділі? Але і це не все, дивлячись на останню правку, а точніше вілучення — не виправлення українською мовою, то може ще другу таку «допомогу» і статтю на вилучення, а що, чи в нас їх мало… Так що питання ширше, навіщо марнуємо все і свой час також, замість того, щоб створювати? А потім користувачі українського розділу бачать подібні статті, в яких інформація подана так, що навряд чи визове довіру. Самі подивитесь, в дужках не повний перелік назв-синонімів, до тогож одна з них повторюється різними мовами, перші два посилання в «Примітках» однакові, та не працюють. Статтю, для приклада, відчинив першу на яку потрапив.--albamouse (обговорення) 16:29, 9 лютого 2016 (UTC)

Жудці Румунії чи Жудеці Румунії

Виніс в кнайпу питання з Обговорення:Жудець

Множина та відмінки

Треба визначити як правильно відмінюється слово — Жудеці або Жудці та повіправляти скрізь, бо наразі усюди пишуть хто як хоче.--Avatar6 (обговорення) 11:02, 22 січня 2016 (UTC)

Жуде́ць. Отже: гравець → гравці, молодець→ молодці, отець → отці, але мудрець → мудреці, бо збіг двох приголосних. Якось так. --Fessor (обговорення) 14:22, 22 січня 2016 (UTC)

Ви впевнені? А не повязано відмінювання із походженням слова, адже Ваші приклади Не іншомовного походження. Треба пошукати в авторитетних джерелах, адже хто писав статті мав якісь причини саме так відмінювати.--Avatar6 (обговорення) 16:53, 22 січня 2016 (UTC)

Подивився слов'янські мови. Де взагалі не використовують слово жудець, а в росвікі не відмінюється ніде!--Avatar6 (обговорення) 17:53, 22 січня 2016 (UTC)

Ха, звук ц взагалі мало в якій європейській мові є. А у інших мовах немає відмінків. Іншомовні слова ми підлаштовуємо під себе, бо інакше нащо вони треба. --Fessor (обговорення) 19:00, 22 січня 2016 (UTC)

Це іншомовне слово, там літери не випадають, тому жудеці.--Анатолій (обг.) 19:35, 22 січня 2016 (UTC)

Враховуючи динаміку мови і те, що мова живий організм, який, як повноводна річка, обирає шлях не за річищем, правилом, а сама пробиває собі дорогу, формує власне правило.., я б віддав перевагу жудці, бо так ближче до звучання української мови (що власне роблять поляки, адаптуючи чужомовні слова під власну вимову, бо вони поважають передусім власну мову, а тоді під неї підлаштовують запозичення). Мало хто вивчав такий предмет як Історична граматика української мови, бо за правилом має бути Біг, але ми вже не одне століття неправильно кажемо Бог, бо єри в укр. м. у закритому складі трансформувався в і (кінь, віл, стіл). Але нічого, ніхто не скаржиться, тож і тут, де немає норми, довіряйте чуттю мови, бо, повторюся, мова живий організм, тому, як правило, мовці формують її визначальне обличчя. Спадає на думку, як канадієць питав, ну чому частина російськомовних українців каже спортсмЄн, але бізнесмен... Що йому сказать? Традиція... ) --ДмитрОст 20:24, 22 січня 2016 (UTC)

Зумів знайти кілька словників, де є потрібне слово. В усіх випадках однаково: жудець, -дця ([[13]]). Наслідок - жудці.

Примітка. Горнець - горнця, чернець - ченця, червець - червця, жовтець - жовтцю. --Микола Івкі (обговорення) 13:11, 25 січня 2016 (UTC)

Якщо робити аналогію з правилами для польських слів, то Е не випадає.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:18, 8 лютого 2016 (UTC)

Та і етимологічно там романський суфікс -ет.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:40, 10 лютого 2016 (UTC)

Фентезі-термінологія

Думаю, треба запровадити якусь мовну політику для цього напряму статей.

• По-перше, хочу зауважити, що назви народів та рас українською пишуться з маленької літери. Це загальна назва для їх представників.
• По-друге, літературною українською мовою жінка-ельф - е́льфа, а не ельфі́йка чи е́льфка. Раджу відступати від цієї словникової форми лише в разі, коли в виданому українському перекладі чи оригінальному україномовному творі використовується інше написання. Якщо твір не перекладався офіційно українською - ельфа.

У кого ще є якісь ідеї та зауваження?--ЮеАртеміс (обговорення) 11:49, 10 лютого 2016 (UTC)

Кунг Ле

Прохання глянути правильне написання, бо лише у статті Кунг Ле, Канг Ли та Канг Лі. --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 09:03, 11 лютого 2016 (UTC)

Кунг Ле - Вьетнамско-русская практическая транскрипция--ЮеАртеміс (обговорення) 21:52, 11 лютого 2016 (UTC)

 Дякую! --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 05:43, 12 лютого 2016 (UTC)

Правило Вікіпедія:Швидкий відкіт

Сьогодні правило Вікіпедія:Швидкий відкіт було переіменовано користувачем V.lukyanyuk на Вікіпедія:Швидкий відкат. Водночас, в тексті правила залишився стариий термін — «відкіт», та з цього питання немає однозначної думки (дивіться Обговорення Вікіпедії:Швидкий відкіт#що це означає українською?). Пропоную обговорити це питання в ширшому колі, та визначитись, як краще.

Я зі свого боку пропоную термін «швидке відкочування», оскільки слово «відкат» у нас більше асоціюється із корупцією .

--MMH (обговорення) 10:37, 15 лютого 2016 (UTC)

Поки ви це писали, я вже повернув стару назву:) Це вже колись обговорювалося, і термін «відкат» не був підтриманий. Мабуть, справді назрів час для нового обговорення, але до його початку слід залишити статус-кво. --Aced^talk 10:39, 15 лютого 2016 (UTC)

Гаразд, нічого немаю проти залишення статусу кво. --MMH (обговорення) 10:43, 15 лютого 2016 (UTC)

Aced, тобто ви вважаєте, що неіснуюче слово "відкіт" краще за існуюче "відкат", яке у когось з чимось асоціююється? Цей безграмотний т. зв. статус-уво уже скільки років зберігається? На сторінці правила останній коментар з приводу відкіт/відкат датований 6 серпня 2013 року і я в обговоренні не бачу жожної підтримки терміну "відкіт". Тому прошу вернути мою правку і змінити назву на Вікіпедія:Швидкий відкат--V.lukyanyuk (обговорення) 13:44, 15 лютого 2016 (UTC)

Ось стаття у Вікіпедії про термін «Відкат», одне із значень якого повернення системи обробки даних до попереднього стану--V.lukyanyuk (обговорення) 13:50, 15 лютого 2016 (UTC)

Мені теж не подобається слово "відкіт", але воно є в словниках [14] --Piramidion 15:03, 15 лютого 2016 (UTC)

Відкіт то, напевне, для чобіт, комірця, рукава. Див.напр. "гумові чоботи з відкотами". --yakudza 16:11, 15 лютого 2016 (UTC)

Piramidion, у тому дивовижному словнику є й "стакан" у значенні "склянка" і "крюк" у значенні "гак" і багато інших перлів часів філології на службі КПРС. Якщо ж на це не зважати, а піти по сторінках цього СУМу у прямому і переносному значенні слова, то можна з'ясувати, що автори застосовують "відкіт" у значенні просторового переміщення, а не часового. Те, про що йдеться у контексті даного обговорення, має англійський аналог rollback - а) a reduction or decrease in something, б) the act of reversing or undoing something (Merriam-Webster) або undo - to change or stop the effect of (something), тобто саме те, що по-українськи називається [ВІДКАТ]--V.lukyanyuk (обговорення) 16:51, 15 лютого 2016 (UTC)

Паперова... склянка? Та і крюк має посилання на українську худ.літ. там.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:32, 16 лютого 2016 (UTC)

Вона налила у стаканець води (с) Ганна Барвінок, 1902. Хтось ангажований.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:35, 16 лютого 2016 (UTC)

Електронний словник «ProLing» (версія 1.0) перекладає російське слово «откат» як «відкіт». --MMH (обговорення) 17:57, 15 лютого 2016 (UTC)

ProLing - джерело, авторитетніше за ГуглТранслейтор? --V.lukyanyuk (обговорення) 19:02, 15 лютого 2016 (UTC)

Те ж саме в Украинско-русский словарь. 250 тыс. слов и словосочетаний, под общей редакцией Вячеслава Бусела, © ИТФ "Перун", 2008 --Yakiv Glück 23:12, 18 лютого 2016 (UTC)

Якщо прив'язуватися до англійськомовного кореня roll, то природнішим для української мови було б відкочування, а не відк(і|а)т. Але це зовсім не означає, що ми мусимо прив'язуватися до roll взагалі. --Юрій Булка (обговорення) 19:55, 15 лютого 2016 (UTC)

Юрій Булка, Швидке відкочування було б компромісним варіантом--V.lukyanyuk (обговорення) 21:15, 15 лютого 2016 (UTC)

V.lukyanyuk писав: «Ось стаття у Вікіпедії про термін „Відкат“, одне із значень якого повернення системи обробки даних до попереднього стану». А якщо Ви перейдете за посиланням в цьому визначенні, то побачите, що в статті, на яку воно веде («Rollback (SQL)»), слово «відкат» взагалі не зустрічається, а використовується слово «відкіт»: «Відкат — повернення системи обробки даних до попереднього стану». Однак ні перша ні друга стаття не можуть бути аргументами в нашій суперечці, оскільки Вікіпедія не є авторитетним джерелом для самої себе. --MMH (обговорення) 20:30, 15 лютого 2016 (UTC)

MMH , яка проблема поміняти у статті відкіт на відкат? Чи там на сторожі азірівці?--V.lukyanyuk (обговорення) 21:15, 15 лютого 2016 (UTC)

Ну навіщо відразу міняти? Спершу треба визначитись, як правильніше. Для чого я і відкрив це обговорення. --MMH (обговорення) 21:23, 15 лютого 2016 (UTC)

Ой, знову ця тема піднята. Одразу зроблю коментар: відкат цілком українська форма, як і розлам (переломити, але перелам)--ЮеАртеміс (обговорення) 09:30, 16 лютого 2016 (UTC)

Які орфографічні словники містять слово відкат ?? --Микола Івкі (обговорення) 11:32, 17 лютого 2016 (UTC)

[15]--ЮеАртеміс (обговорення) 14:13, 18 лютого 2016 (UTC)

Словник УЛІФ - сумнівний: містить багато помилок. Див., наприклад, тут тему "Будьонний / Будьонівський". Тому шукайте інші словники. --Микола Івкі (обговорення) 13:31, 19 лютого 2016 (UTC)

Вантажо-пасажирська vs вантажно-пасажирська ?

іменник - вантаж, прикметник "вантажНий", а як у складених словах правильно? --Avatar6 (обговорення) 06:25, 16 лютого 2016 (UTC)

Тут складне питання: для вантажів та пасажирів → вантажо-пасажирський, чи вантажний та пасажирський → вантажно-пасажирський. В літературі присутні обидві форми.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:27, 16 лютого 2016 (UTC)

Дійсно, складне. Отже вагон, транспорт - вантажо-пасажирський, станція, термінал - вантажно-пасажирскі?--Avatar6 (обговорення) 14:42, 16 лютого 2016 (UTC)

Попередньо вантажно-пасажирський. --Микола Івкі (обговорення) 13:33, 19 лютого 2016 (UTC)

Рознім чи роз'єм

Гугл голосує однозначно за другий варіант. Як краще писати в вікі? --Avatar6 (обговорення) 09:29, 26 січня 2016 (UTC)

В словнику є обидва варіанти. Раз другий популярніший за Гуглом — беріть його. --Yakiv Glück 11:24, 26 січня 2016 (UTC)

За гуглом і столиця нашої країни —Kiev. artem.komisarenko (обговорення) 11:52, 26 січня 2016 (UTC)

У цьому словнику жодного з цих слів я не бачу. Я б узагалі писав «з'єднувач» [16], у словнику УМІФ це слово теж є. --Юрій Булка (обговорення) 12:00, 26 січня 2016 (UTC)

Там є і роз'ємний і рознімний. Слово "зєднувач" в електриці набагато менше використовується.--Avatar6 (обговорення) 12:38, 26 січня 2016 (UTC)

Я використовував «Великий тлумачний» Перуна (2005). «З’єднувач» за ним це пристрій для з’єднання взагалі будь-чого. --Yakiv Glück 15:33, 26 січня 2016 (UTC)

Проте варто відзначити, що в ДСТУ частіше вживається саме «з’єднувач», та й в нас стаття зветься Електричний з'єднувач (а от категорія чомусь Категорія:Розніми). --Yakiv Glück 16:09, 26 січня 2016 (UTC)

Власне чому виникло питанна — Обговорення:Рознім процесора-Avatar6 (обговорення) 15:52, 26 січня 2016 (UTC)

• В УРЕС є рознім [17] в словнику також [18] --yakudza 16:51, 26 січня 2016 (UTC)

Угу, трохи неправильно було поставлено запитання, бо всі ці терміни можливі, але потрібен був термін, що описує «гніздо процесора». І виявилося, що «з’єднувач процесора» та «рознім процесора» мають майже нульове вживання. Тому, які б правильні вони не були, мабуть, ми не можемо їх використати в тому конкретному випадку. --Yakiv Glück 20:40, 26 січня 2016 (UTC)

Гніздо (socket?) процесора — цілком вдалий термін як на мене. Це ж не connector. --Юрій Булка (обговорення) 20:42, 26 січня 2016 (UTC)

Мені теж так здається, але пан Avatar6 його опротестовує: «з'єднання складається з гнізда та вилки (штекера), а в статті йдеться якраз про роз'єми» [а не лише про гнізда]. --Yakiv Glück 20:49, 26 січня 2016 (UTC)

• Рознім. (Богдан Рицар, Костянтин Семенистий, Ірина Кочан. Російсько-український та українсько-російський словник з радіоелектроніки / за ред. к. т. н., доцента Богдана Рицара. — Львів : Логос, 1995. — С. 345. — ISBN 5-7707-7696-X.) --MMH (обговорення) 13:51, 19 лютого 2016 (UTC)

Venere de' Medici

Як має зватися стаття в Українській Вікіпедії: «Венера Медічі», «Венера де Медічі» чи «Венера Медіційська»?

--В.Галушко (обговорення) 14:32, 23 лютого 2016 (UTC)

Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.

---

Самбір / Старий Самбір — відмінювання

Запрошую до обговорення і вирішення конфлікту з ДмитрОст у назві категорії та відмінюванні м. Старий Самбір загалом. Наші аргументи щодо словників і параграфа 48 (який ми трактуємо по-різному) українського правопису, зокрема примітки до підпункту г) пункту 2. --Микола Василечко (обговорення) 14:40, 4 березня 2016 (UTC)

Самбір — Самбора, тому Старий Самбір — Старого Самбора. В чому проблема? P.S. Це, мабуть, радше до Вікіпедія:Кнайпа (мовна консультація) — NickK (обг.) 14:48, 4 березня 2016 (UTC)

Проблема в тому, що ДмитрОст із тим не згідний. --Микола Василечко (обговорення) 14:51, 4 березня 2016 (UTC)

Але -у, -ю пишеться у складених назвах населених пунктів, другою частиною яких є іменник, що має звичайно в родовому відмінку закінчення -у - я не розумію, як можна трактувати це правило так, щоб записувати назву Старий Самбір в родовому відмінку з закінченням на -у, якщо Самбір має звичайно в родовому відмінку закінчення -а".--Piramidion 15:03, 4 березня 2016 (UTC)

Ну, я його не переконав. Користувач посилається на сайт, де є варіант на -у. --Микола Василечко (обговорення) 15:07, 4 березня 2016 (UTC)

Я розумію, як туди може потрапити -у, але я не розумію, чому воно туди потрапило. Самбір#Назва та Старий Самбір#Історія чітко свідчать, що спочатку місто називалося Самбір, а потім змінило назву на Старий Самбір, тобто, другою частиною є іменник, який є назвою міста і зазвичай має закінчення -а, а не -у. Більше того, з усіх етимологій лише перша (ліси), третя та четверта може мати закінчення -у, а друга (представник племені - §48.2.а), п'ята (дерево - §48.2.б), шоста (бог - §48.2.а) та сьома (предмет - §48.2.г) ніяк не можуть мати закінчення -у, тож таке закінчення дуже спірне. Хоча написання «Старого Самбору» є у Фаріон, але там у неї хибне узагальнення: вона пише про будь-яку складену назву, а не лише про ті, де другий іменник має закінчення -у — NickK (обг.) 15:28, 4 березня 2016 (UTC)

Підсумок

ДмитрОст перейменував категорію на Категорія:Транспорт Старого Самбора. Заради справедливості додам коментар, що в деяких словниках цей складний іменник в родовому відмінку подається з закінченням на -у, попри те, що це суперечить правопису.--Piramidion 19:57, 4 березня 2016 (UTC)

Треба зазначити, що в усіх словниках закінчення на -у, і лише в одному на -а. Тим більше назва походить від слів сам та бір. Бір у род. відм. буде бору, ну але ж для чого писати правильно, ми ж українці! --ДмитрОст 20:12, 4 березня 2016 (UTC)

Див. Самбір#Назва, бір є лише однією з версій — NickK (обг.) 20:21, 4 березня 2016 (UTC)

Польська транслітерація

Чи існують якісь правила щодо передавання українською польських власних імен зі сполученнями носових з губними (ąb, ąp, ęb, ęp)? Мій варіант «Думбровський» виправлений на «Донбровський».

Як краще передати ім'я Mikołaj Rudnicki — «Миколай Рудницький» чи «Міколай Рудніцький»?

--В.Галушко (обговорення) 14:21, 5 березня 2016 (UTC)

Не знаю, чи є якісь правила, але «Донбровський» точно неправильно. Dąb вимовляється як «домб», а не «донб». Тобто перед губним йде губний звук, і там ніяк не може бути «н». (Хоча судячи з пошуку, Ви помилилися, і те слово виправили саме на «Домбровський».) Тобто якщо говорити про вимову і, відповідно, передачу, Ąą вимовляється наближено до он/ом, а Ęę — як ен/ем, залежно від того, який звук йде наступним. Dąb — «домб», Prąd — «пронд», тощо. Щодо Rudnicki — не знаю.--Piramidion 14:36, 5 березня 2016 (UTC)

Так, наявна помилка. Уточнюю: я написав у моєму перекладі з польської як «Думбровський», але Микола Сварник, оформляючи переклад, виправив його на «Домбровський». Він мав рацію. Чому б не помістити у Вікіпедії (хоча б на правах розділу) правила транслітерації з різних мов? У російській Вікіпедії цій темі присвячені цілі статті.

--В.Галушко (обговорення) 14:50, 5 березня 2016 (UTC)

Віднайшов таку приватну думку: «...польським афіксам -sk(i), -ck(i) відповідають українські -ськ(ий), -цьк(ий). Тим-то ми пишемо Домбровський, Свенцицький». А також Особливості польських прізвищ: «Wierzbicki — Вержбицький, Marcinkowski — Марцинковський. Втім, останнє джерело не дуже надійне: мені здалося, що це — сирий переклад з російської.

--В.Галушко (обговорення) 15:08, 5 березня 2016 (UTC)

Так точно, переклад. Звідси. Mikołaj Kopernik передано в нас як «Миколай Коперник». Це може бути вплив західноукраїнської, дещо полонізованої традиції. Запишімо через «и» («Миколай Рудницький»). На мою думку, слід поширювати вживання «и» при передаванні чужомовних назв: передавання через «і» є фонетично менш точним.

--В.Галушко (обговорення) 15:20, 5 березня 2016 (UTC)

• Більш менш вивірена таблиця є тут Вікіпедія:Проект:Адміністративні одиниці країн світу/Польща/Передача українською мовою географічних назв і термінів Польщі, вона основана переважно на правописі, думаю, її можна застосувати і для власних назв. --yakudza 18:17, 5 березня 2016 (UTC)

  Для слов'янських мов, здається, є своя специфіка для імен і географічних назв — NickK (обг.) 19:22, 5 березня 2016 (UTC)

Таблиця путня. Чому б її не вставити до статті «Польська мова»?

--В.Галушко (обговорення) 20:30, 5 березня 2016 (UTC)

Як правильно транскрибувати fr:Éliane Radigue?

Почав писати статтю Елен Радіг, але щось мені підказує, що це не є правильна транскрипція (а французької я, на жаль, не знаю). --Юрій Булка (обговорення) 21:08, 7 березня 2016 (UTC)

@Юрій Булка: Правильно Ельян Радіг — NickK (обг.) 17:30, 8 березня 2016 (UTC)

Дякую, перейменував. --Юрій Булка (обговорення) 18:16, 8 березня 2016 (UTC)

Ще одна транскрипція з французької: fr:Françoise Barrière

@NickK: буду вдячний за підказку. --Юрій Булка (обговорення) 14:26, 9 березня 2016 (UTC)

Франсуаз (або Франсуаза) Барр'єр — NickK (обг.) 14:38, 9 березня 2016 (UTC)

Жінка. Може, Франсуаза буде більш доцільним? --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 14:47, 9 березня 2016 (UTC)

Франсуаза-Françoise є в рувікі.--ЮеАртеміс (обговорення) 19:51, 14 березня 2016 (UTC)

@NickK: вітаю. Як я розуміє, так само і це прізвище: fr:Jean-Claude Carrière — Жан-Клод Карр'єр? --Leon Nef ^обг 17:20, 17 березня 2016 (UTC)

@LeonNef: Так — NickK (обг.) 18:51, 17 березня 2016 (UTC)

Нежилі / незаселені

Натрапив тут на категорії Нежилі населені пункти... Але «нежилим» може бути будинок, а місто чи село — «незаселеним». Зробив перейменування однієї категорії Категорія:Незаселені пункти за країною, але зупинився, бо не знаю, чи робити тавтологію на кшталт Незаселені населені пункти чи обійтися без населені, бо якщо вони незаселені, то які це вже населені пункти? Як гадаєте? --Микола Василечко (обговорення) 17:22, 8 березня 2016 (UTC)

Незаселені звучить ніби вони і не були заселені. А якщо населені пункти були заселені, а потім звідки люди виселилися, то це вже нежилі.--Анатолій (обг.) 17:33, 8 березня 2016 (UTC)

А взагалі потрібно розрізняти колишні населені пункти (які були зняті з обліку), і існуючі населені пункти, які, однак, не мають постійного населення. Наразі там в категорії російські колишні села, але українські існуючі.--Анатолій (обг.) 17:37, 8 березня 2016 (UTC)

Словники подають, що «нежилий», то приміщення, а територія, пункт — «незаселений».--Микола Василечко (обговорення) 18:06, 8 березня 2016 (UTC)

Чому ж? Є чимало джерел на нежилі міста: раз, два, три, чотири. А от незаселені зазвичай острови чи пустелі, тобто туди в прямому сенсі ніхто не заселився — NickK (обг.) 16:05, 9 березня 2016 (UTC)

раз — не АД, два — 1985 рік, СРСР, три — не АД, чотири — не АД, + 3 і 4 — словосполучення взяті в лапки.--Микола Василечко (обговорення) 20:50, 9 березня 2016 (UTC)

Та я не кажу про АД, я про живу мову (хоча якщо треба АД, є судове рішення з «нежилим селом»). Я намагався знайти «незаселені», випадають або місця, де в принципі ніхто ще не жив (як-от Дике Поле), або новозбудовані міста, куди ще ніхто не заселився (як-от у Китаї). Тобто незаселений пункт України — це не Прип'ять, а Олешківські піски і до певної міри Долинська — NickK (обг.) 21:39, 9 березня 2016 (UTC)

Полишені, знелюднілі тощо.--ЮеАртеміс (обговорення) 19:48, 14 березня 2016 (UTC)

Підсумок

Консультувався я нині з двома тернопільськими філологами-літредакторами. Зійшлися на думці, що, як подав вище ЮеАртеміс, найкращий відповідник до таких населених пунктів — знелюднілі. Тому починаю перейменовувати категорії за такою назвою. --Микола Василечко (обговорення) 14:01, 22 березня 2016 (UTC)

Микола Василечко, може перекажете їх аргументи і суть вашої бесіди? -- Green Zero обг 16:54, 22 березня 2016 (UTC)

За визначеннями словників...

НЕЖИЛИЙ, -й, -е. 1. У якому ніхто не живе. // Власт. приміщенню, у якому ніхто не живе. Нежилий дух. 2. Не придатний, не пристосований, не признач, для життя людей.

НЕЗАСЕЛЕНИЙ, -а, -е. Не зайнятий поселеннями, людьми (про країну, місцевість і т. ін.). Незаселена долина. // У якому ніхто не живе (про приміщення); нежилий.

... випливає, що населений пункт, в якому більше не живуть люди, не може бути ані «нежилим» (бо це визначення стосується приміщення), ні «незаселеним» (бо йдеться про велику територію)

Відповідно, найточнішим визначенням населеного пункту, в якому більше нема людей є «знелюднілий»:

ЗНЕЛЮДНІТИ, -іє, док. Стати безлюдним або малолюдним; спустіти. // безос.

Аргументи очевидні на користь «знелюднілі населені пункти», що чітко визначає статус: раніше були заселені, але в силу певних соціальних чи природних причин, люди його покинули, а населений пункт досі значиться в державних реєстрах, на відміну від «колишніх населених пунктів», виведених з обліку.

Таке пояснення вас задовільнить?--Микола Василечко (обговорення) 17:09, 22 березня 2016 (UTC)

Як правильно буде українською прізвище Haigh

Вітаю! Прошу спеціалістів дати пораду, як правильно транскрибувати англійське прізвище Haigh. В англомовній статті у транскрипції вказано [heɪɡ], то ж в українській, мабуть було б правильніше передати як Гейґ, а не Гейг. Але, знаючи, яке у нас неоднозначне ставлення до літери «ґ», хотілося б почути думки з цього приводу, щоб уникнути подальших перейменувань туди-сюди. Звичайно, якщо подати з закінченням «г», то на це ніхто не зверне уваги і це не буде помилкою, але чи буде помилкою інше, якщо в деяких українських джерелах прізвище дається саме з «ґ». І на . Дякую--Leon Nef ^обг 17:29, 24 березня 2016 (UTC)

§ 87. G і h звичайно передаються літерою г. Постери не є АД-ми написання прізвищ.--Watashi-wa (обговорення) 17:33, 24 березня 2016 (UTC)

Щодо джерел, то вся перевага, включаючи усі українські профільні джерела, за Хей. Радіо Свобода, Телекритика, BBC Україна, Укрінформ, Захід.нет, Еспресо, Дзеркало Тижня, 5-й канал. Тож вибирати треба між Гейг (правопис) та Хей (впізнаваність, АД)--Watashi-wa (обговорення) 09:55, 25 березня 2016 (UTC)

Думаю варто все ж віддати перевагу Гейг (знову ж таки транскрипція [heɪɡ] та й інші поважні джерела — МКФ «Молодість», British Council Україна, Мінкульт України), бо впізнаваність не завжди відповідає істинності, бо якщо йти цим шляхом, у нас би не було статті Одрі Гепберн, а була б Одрі Хепберн.

Варіант через "Х" може бути прийнятним, якщо в словниках чітко і однозначно перевага за цим варіантом, тобто наявний усталений вжиток. У всіх інших випадках слід писати "г" (§ 87). До "ґ" повернемось після рішення правописної комісії. Mykola Swarnyk (обговорення) 07:24, 31 березня 2016 (UTC)

Не вводьте людей в оману. Усталений вжиток може бути не тільки за словниками.--Watashi-wa (обговорення) 12:15, 31 березня 2016 (UTC)

Не тільки. Але враховуючи рівень мовної культури і кваліфікації «українських» журналістів, поділеної на коефіцієнт грамотності тих, хто набиває ці тексти-одноденки, часто-густо взагалі без вичитки, в свою чергу з поправкою на русифікаційний тиск навколишнього медіа-простору, - шанс отримати в Ґуґлі відповідь на питання правильного слововжитку - це як знайти золоту монету в канаві. Шанс є, але невеликий. Навіть щодо рівня окремих словників тут виникають дискусії. Крім них можна орієнтуватись на фахові, академічні видання у профільній галузі, та й то з певною осторогою, бо й там сидять на редакторських посадах чиїсь племінниці, тьотки в шапках і просто халявщики. Тут в обговореннях часто висловлювались претензії/заперечення до видань найвищого рівня фаховості. І що зі сказаного є неправдою? Ага, забув іще сказати, є окремі непримиренні фанати і ненависники окремих літер з обох боків, між якими точиться боротьба не на життя, а на смерть. Вважайте, не вскочте поміж них, бо й вам дістанеться! Mykola Swarnyk (обговорення) 03:36, 1 квітня 2016 (UTC)

Назви мов

Привіт. Будь ласка, скажіть як вірно писати назви мов у назвах статей. От є, наприклад, Вікіпедія мовою Африкаанс — Африкаанс з великої, Вікіпедія мовою волапюк — волапюк з маленької. Як правильно?? -- Green Zero обг 16:09, 1 квітня 2016 (UTC)

Обидві з маленької. --yakudza 20:24, 1 квітня 2016 (UTC)

Дякую. А можете роз'яснити? -- Green Zero обг 12:30, 2 квітня 2016 (UTC)

А чого б вони писалися з великої? В українській мові назви мов пишуться з малої літери.--Анатолій (обг.) 12:36, 2 квітня 2016 (UTC)

Ну якщо робити кривий переклад з англійської, то пишеться з великої, якщо ж нормальний, то з маленької :) --ᛒᚨᛊᛖ (ⰑⰁⰃ) 13:23, 2 квітня 2016 (UTC)

Я чого запитав… Питань до написання таких мов як українська мова, англійська мова, іспанська мова тощо не було. Натомість, у написанні таких мов як мова комі, мова есперанто, мова луганда тощо — тут чомусь засумнівався (в тому числі і через те, що неодноразово бачив написання з великої літери), почав шукати в правописі — не знайшов — певно, погано шукав. -- Green Zero обг 13:49, 2 квітня 2016 (UTC)

Ірпінь

Ми розійшлись з користувачем у відмінюванні. Прохання переглянути статтю та затвердити зміни чи відмінити. --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 12:59, 8 квітня 2016 (UTC)

Затвердив. Там є чергування: Ірпінь — Ірпеня — NickK (обг.) 13:06, 8 квітня 2016 (UTC)

Підтримую чергування. --Микола Івкі (обговорення) 13:08, 8 квітня 2016 (UTC)

Двосторонність

Вітаю! Підкажіть, чим регулюється йменування міжнародних відносин, котра з націй ма бути першою? Бо є Категорія:Двосторонні відносини України, чи Категорія:Кордон Росії де усюди фактична диктатура якоїсь окремо взятої країни. --Andrew J.Kurbiko (обговорення) 23:01, 18 квітня 2016 (UTC)

Повинно бути за абеткою.--Watashi-wa (обговорення) 23:12, 18 квітня 2016 (UTC)

То треба перейменовувати зо 200 статей, йой --Andrew J.Kurbiko (обговорення) 14:57, 19 квітня 2016 (UTC)

Російське будь то українською

Доброго здоров'я! Російське будь то — чи то українською, на мою думку. На жаль, «погугливши», поки що прямого перекладу не знайшов. Може хтось може надати джерело чи точніший переклад.-- Володимир Ф (обговорення) 08:18, 20 квітня 2016 (UTC)

Немов? Треба глянути контекст. --yakudza 09:52, 20 квітня 2016 (UTC)

Вітаю, Анатолію! Контекст ось тут — Інтернет-архів#BookServer, другий абзац, друге речення (я вже його відредагував) — читаючи це речення я вперше замислився чи будь то є українським сполучником.-- Володимир Ф (обговорення) 10:12, 20 квітня 2016 (UTC)

«Чи то»? --Fessor (обговорення) 09:56, 20 квітня 2016 (UTC)

Фон Рундштедт Герд

Привіт. Наскільки вірними є такі перенаправлення, які розпочинаються з приставки, наприклад, Фон Рундштедт Герд. На мій погляд, вони є вкрай безграмотними і безглуздими. (ВП:ІС не стосується, мова не про основну назву статті, а саме про альтернативні допоміжні перенаправлення.) Якщо я не правий, будь ласка, виправте мене. -- Green Zero обг 12:04, 29 квітня 2016 (UTC)

Таке трохи вживається в джерелах. А у більш відомих випадках вони й значно більш поширені, наприклад, можна порівняти "Гог Вінсент ван" та "Ван Гог Вінсент". Тож якщо хоч хтось використовує такі написання, я не бачу проблеми в тому, щоб було таке перенаправлення — NickK (обг.) 12:11, 29 квітня 2016 (UTC)

Гм. Цікаво. Де Фюнес Луї. Ну, хай буде. А якщо приставка відсутня, наприклад, Луї Фюнес? -- Green Zero обг 12:21, 29 квітня 2016 (UTC)