Кервель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кервель
Кервель звичайний
Кервель звичайний
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти (Eudicots)
Підклас: Айстериди (Asterids)
Порядок: Аралієцвіті (Apiales)
Родина: Зонтичні (Apiaceae)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Anthriscus cerefolium
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Anthriscus cerefolium
EOL logo.svg EOL: 584997
IPNI: 837913-1
ITIS logo.svg ITIS: 29587
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 40888

Кервель звичайний (лат. Anthriscus cerefolium) — однорічна трав'яниста рослина роду Anthriscus родини Зонтичних. За зовнішнім виглядом нагадує петрушку з більш тонкими і ніжними листками, які мають приємний анісовий запах.

Поширення[ред.ред. код]

Батьківщиною кервеля вважається Західна Азія та Кавказ. Культивується у Криму, Молдові та Закавказзі. Розмножується кервель насінням. Невибагливий до ґрунту, найкраще росте у тінистих місцинах.

Використання[ред.ред. код]

Був відомий ще у III столітті до н. е. давнім грекам та римлянам, які використовували кервель як супову приправу та додавали його у соуси. І понині кервель вважається цінною пряносмаковою рослиною за тонкий анісовий запах і великий вміст вітамінів.

Кервель звичайний у книзі О. В. Томе «Flora von Deutschland, Österreich und der Schweiz», 1885

Як приправу використовують молоді ніжні листя, зібрані до цвітіння. Щоб збільшити вихід листя збирачі постійно зривають квіткові бруньки. Свіже листя додають до салатів, супів, м'ясних страв, страв з яєць, творогу, баранини та смаженої риби, часто використовують для ароматизації оцету.

Широкого використання набув кервель і в народній медицині, зокрема при лікуванні розладів шлунку, хвороб нирок, запамороченні, захворюваннях дихальних шляхів, сечового міхура, туберкульозі, а також при висипах на шкірі.

Хімічний склад[ред.ред. код]

Молоді листки кервеля, зібрані до цвітіння, містять ефірні масла, глікозиди, каротин, вітамін C, мінеральні солі магнію та калію.

Калорійність та вміст білків у 100 грамах кервелю[ред.ред. код]

білки 23.2 гр [6е місце]
вода 7.2 гр [116]
жири 3.9 гр [26]
вуглеводи 49.1 гр [17]
енергія (кКал) 237 кКал [32]

Вміст вітамінів у 100 г кервелю[ред.ред. код]

A (ретинол) 1755 мкг [8]
B1 (тиамін) 0.38 мг [20]
B2 (рибофлавін) 0.68 мг [4]
B3 (ніацин) 5.4 мг [8]
B6 (піридоксин) 0.93 мг [5]
B9 (фолиева к-та) 274 мкг [5]
C (аскорбинова к-та) 50 мг [19]

Вміст ліпідів (жирів) у 100 г кервелю[ред.ред. код]

жирні кислоти (мононенасищені) 1,399 г [22]
жирні кислоті (полінасищені) 1,8 г [20]
насищені жирні кислоти 0,169 г [36]

Вміст мінералів у 100 г кервелю[ред.ред. код]

залізо (Fe) 31.95 мг [3]
калій (K) 4740 мг [1]
кальцій (Ca) 1346 мг [2]
магній (Mg) 130 мг [20]
марганець (Mn) 2.1 мг [17]
мідь (Cu) 0.44 мг [27]
натрій (Na) 83 мг [4]
селен (Se) 29.3 мкг [5]
фосфор (P) 450 мг [13]
цинк (Zn) 8.8 мг [1]

http://cefaq.ru/table/?2008

Джерела[ред.ред. код]

  • Пряности / Г. М. Рыбак, Л. Р. Романенко, О. А. Кораблева. — К. : Урожай, 1989. — 192 с. : ил. — ISBN 5-337-00279-1 C.42-43.(рос.)