Користувач:Бровар/Чернетка

Культура	Ацтеки	Майя	Інки
Період снування	1299-1521	250 до н.е.-1697	1438-1533
Державність	Ацтекський потрійний союз	відсутня	Імперія інків
Населення	6 млн	6 млн	14 млн
Писемність	Логосилабічне письмо	Ієрогліфічне письмо	Мнемонічна й рахункова система «Кіпу»
Одомашнені культури	кукурудза агава бавовник сапота мамей гуайява горіхи ваніль кориця какао томати перець квасоля гарбуз чайот амарант шавлія тютюн	кукурудза квасоля томати овочевий перець портулак какао ваніль тютюн агава кактус батат хікама маніок амарант ачіоте індиго копал анона авокадо гуайява фейхоа техокоте момбін жовтий момбін пурпурний каухілоте сапоте саподіла матасано нансе папая хлібний горіх пітахайя	кукурудза картопля батат ямс квасоля ананаси черімоя папая какао гуаява гренадіна гарбузи горіхи пепіно арахіс аракача червоний перець перуанський перець чилійська лобода агава бавовник кока
Озброєння			праща болеадорас сокира макана спис піка алебарда кидальні камені з мотузкою луки зі стрілами шоломи зі шкіри або прутів щити зі шкіри та дерева
Винаходи

рос. 234

Назва	Тип	Країна	Рік випуску	Калібр (мм)	Дальність (км)	Дальність (Р) (км)
Т-64	Танк	СРСР	1963	125	10	-
Т-72	Танк	СРСР	1973	125	9,4	-
Гіацинт-Б	Гармата	СРСР	1975	152	33,5	40
Мста-Б	Гармата	СРСР	1987	152	28,9	-
Д-20	Гармата	СРСР	1953	152	24	-
Д-30	Гармата	СРСР	1960	122	15,4	21,9
Гвоздика	САУ	СРСР	1969	122	15,2	-
Акація	САУ	СРСР	1971	152	20,5	-
Гіацинт-С	САУ	СРСР	1976	152	33,1	-
Мста-С	САУ	СРСР	1983	152	29,06	-
Піон	САУ	СРСР	1975	203	47,5	-
Нона	САУ	СРСР	1978	120	12,8	-
Богдана	САУ	Україна	2018	155	40	60
Дана	САУ	Чехословаччина	1980	152	20	-
PzH 2000	САУ	Німеччина	1996	155	36	67
M109	САУ	США	1963	155	21	30
CAESAR	САУ	Франція	2007	155	-	42
Град	РСЗВ	СРСР	1960	122	-	42
Ураган	РСЗВ	СРСР	1975	220	-	35,8
Смерч	РСЗВ	СРСР	1987	300	-	90
Вільха	РСЗВ	Україна	2018	300	-	130
RM-70	РСЗВ	Чехословаччина	1972	122	20
Точка-У	ОТК	СРСР	1975	650	-	120
M777	Гармата	США	2005	155	24	40
Нептун	БРК	Україна	2018	380	-	300
Буратіно	ТОС	СРСР	1988	220	-	3,6-10

https://books.google.com.ua/books?id=EAVpAAAAMAAJ&q=%D0%94%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0+%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0&dq=%D0%94%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0+%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwjyhYDi28jvAhVkkIsKHYtuBGUQ6AEwAXoECAgQAg

http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=ukrajintsi_istoryko_etnografichna_monografija

Сараєво (1992-1997)

Жепа (1995)

Кліса (1996-1998)

Врапчичи (1997-1999)

Горажде (1994-1995)

Штрпце (1998-...)

2020-03-23 0(+0,0%) 2020-03-24

​

1(+100,0%) 2020-03-25

​

1(+0,0%) 2020-03-26

​

1(+0,0%) 2020-03-27

​

1(+0,0%) 2020-03-28

​

1(+0,0%) 2020-03-29

​

1(+0,0%) 2020-03-30

​

1(+0,0%) 2020-03-31

​

1(+0,0%) 2020-04-01

​

1(+0,0%) 2020-04-02

​

1(+0,0%) 2020-04-03

​

1(+0,0%) 2020-04-04

​

1(+0,0%) 2020-04-05

​

1(+0,0%) 2020-04-06

​

1(+0,0%) 2020-04-07

​

2(+50,0%) 2020-04-08

​

2(+0,0%) 2020-04-09

​

​

4(+50,0%) 2020-04-10

​

​

6(+33,3%) 2020-04-11

​

​

7(+14,3%) 2020-04-12

​

​

9(+22,2%) 2020-04-13

​

​

9(+0,0%) 2020-04-14

​

​

10(+10,0%) 2020-04-15

​

​

10(+0,0%) 2020-04-16

​

​

10(+0,0%) 2020-04-17

​

​

13(+23,0%) 2020-04-18

​

​

14(+7,1%) 2020-04-19

​

​

16(+0,0%) 2020-04-20

​

​

16(+12,5%) 2020-04-21

​

​

17(+5,9%) 2020-04-22

​

​

19(+10,5%) 2020-04-23

​

​

19(+0,0%) 2020-04-24

​

​

19(+0,0%) 2020-04-25

​

​

19(+0,0%) 2020-04-26

​

​

19(+0,0%) 2020-04-27

​

​

23(+17,4%) 2020-04-28

​

​

23(+0,0%) 2020-04-29

​

​

23(+0,0%) 2020-04-30

​

​

​

25(+8,0%) 2020-05-01

​

​

​

25(+0,0%) 2020-05-02

​

​

​

25(+0,0%) 2020-05-03

​

​

​

25(+0,0%) 2020-05-04

​

​

​

26(+3,8%) 2020-05-05

​

​

​

26(+0,0%) 2020-05-06

​

​

​

28(+7,7%) 2020-05-07

​

​

​

28(+0,0%) 2020-05-08

​

​

​

28(+0,0%) 2020-05-09

​

​

​

28(+0,0%) 2020-05-10

​

​

​

31(+10,7%) 2020-05-11

​

​

​

31(+0,0%) 2020-05-12

​

​

​

32(+3,2%) 2020-05-13

​

​

​

35(+9,1%) 2020-05-14

​

​

​

36(+2,9%) 2020-05-15

​

​

​

36(+0,0%) 2020-05-16

​

​

​

37(+2,8%) 2020-05-17

​

​

​

37(+0,0%) 2020-05-18

​

​

​

37(+0,0%) 2020-05-19

​

​

​

38(+2,7%) 2020-05-20

​

​

​

38(+0,0%) 2020-05-21

​

​

​

39(+2,6%) 2020-05-22

​

​

​

39(+0,0%) 2020-05-23

​

​

​

39(+0,0%) 2020-05-24

​

​

​

39(+0,0%) 2020-05-25

​

​

​

40(+2,6%) 2020-05-26

​

​

​

40(+0,0%) 2020-05-27

​

​

​

42(+5,0%) 2020-05-28

​

​

​

42(+0,0%) 2020-05-29

​

​

​

43(+2,4%) 2020-05-30

​

​

​

43(+0,0%) 2020-05-31

​

​

​

43(+0,0%) 2020-06-01

​

​

​

44(+2,3%) 2020-06-02

​

​

​

46(+4,5%) 2020-06-03

​

​

​

47(+2,2%) 2020-06-04

​

​

​

48(+2,1%) |caption = Примітка: Дані Броварської міської ради на 20:00 }}

Кількість	всього виявлено	всього тестів	всього смертей	всього видужало	всього вибуло	хворіють	зміна
04.06.2020	48	н.д.	2	34	36	12	-2
03.06.2020	47	н.д.	2	31	33	14	+1
02.06.2020	46	н.д.	2	31	33	13	+2
01.06.2020	44	н.д.	2	31	33	11	-2
31.05.2020	43	н.д.	2	29	31	13	0
30.05.2020	43	н.д.	2	29	31	13	0
29.05.2020	43	н.д.	2	29	31	13	+1
28.05.2020	42	н.д.	2	29	31	11	0
27.05.2020	42	н.д.	2	29	31	11	+2
26.05.2020	40	н.д.	2	29	31	9	0
25.05.2020	40	н.д.	2	29	31	9	0
24.05.2020	39	н.д.	2	28	30	9	0
23.05.2020	39	н.д.	2	28	30	9	0
22.05.2020	39	н.д.	2	28	30	9	-1
21.05.2020	39	н.д.	1	28	29	10	0
20.05.2020	38	н.д.	1	27	28	10	-2
19.05.2020	38	н.д.	1	25	26	12	-9
18.05.2020	37	н.д.	1	15	16	21	0
17.05.2020	37	н.д.	1	15	16	21	0
16.05.2020	37	н.д.	1	15	16	21	+1
15.05.2020	36	н.д.	1	15	16	20	0
14.05.2020	36	н.д.	1	15	16	20	-1
13.05.2020	35	н.д.	1	13	14	21	+1
12.05.2020	32	н.д.	1	11	12	20	0
11.05.2020	31	н.д.	1	10	11	20	0
10.05.2020	31	н.д.	1	10	11	20	+2
09.05.2020	28	н.д.	1	9	10	18	+0
08.05.2020	28	н.д.	1	9	10	18	0
07.05.2020	28	н.д.	1	9	10	18	0
06.05.2020	28	н.д.	1	9	10	18	+2
05.05.2020	26	н.д.	1	9	10	16	-1
04.05.2020	26	н.д.	1	8	9	17	-2
03.05.2020	25	н.д.	1	5	6	19	0
02.05.2020	25	н.д.	1	5	6	19	0
01.05.2020	25	н.д.	1	5	6	19	0
30.05.2020	25	150	1	5	6	19	+1
29.04.2020	23	н.д.	0	5	5	18	-1
28.04.2020	23	128	0	4	4	19	-1
27.04.2020	23	123	0	3	3	20	+3
26.04.2020	19	н.д.	0	2	2	17	0
25.04.2020	19	н.д.	0	2	2	17	0
24.04.2020	19	107	0	2	2	17	0
23.04.2020	19	103	0	2	2	17	0
22.04.2020	19	89	0	2	2	17	+2
21.04.2020	17	78	0	2	2	15	0
20.04.2020	16	н.д.	0	1	1	15	+2
19.04.2020	н.д.	н.д.	0	1	1	н.д.	н.д.
18.04.2020	14	н.д.	0	1	1	13	+1
17.04.2020	13	66	0	1	1	12	+3
16.04.2020	10	н.д.	0	1	1	9	0
15.04.2020	10	51	0	1	1	9	0
14.04.2020	10	49	0	1	1	9	+1
13.04.2020	9	н.д.	0	1	1	8	0
12.04.2020	9	н.д.	0	1	1	8	+2
11.04.2020	7	н.д.	0	1	1	6	+1
10.04.2020	6	27	0	1	1	5	+2
09.04.2020	4	24	0	1	1	3	+1
08.04.2020	2	н.д.	0	0	0	2	0
07.04.2020	2	н.д.	0	0	0	2	+1
06.04.2020	1	н.д.	0	0	0	1	0
05.04.2020	1	н.д.	0	0	0	1	0
04.04.2020	1	н.д.	0	0	0	1	0
03.04.2020	1	н.д.	0	0	0	1	0
02.04.2020	1	н.д.	0	0	0	1	0
01.04.2020	1	н.д.	0	0	0	1	0
31.03.2020	1	н.д.	0	0	0	1	0
30.03.2020	1	н.д.	0	0	0	1	0
29.03.2020	1	н.д.	0	0	0	1	0
28.03.2020	1	н.д.	0	0	0	1	0
27.03.2020	1	н.д.	0	0	0	1	0
26.04.2020	1	н.д.	0	0	0	1	0
25.03.2020	1	8	0	0	0	1	0
24.03.2020	1	н.д.	0	0	0	1	+1
23.03.2020	0	н.д.	0	0	0	0	0

Див. також

• Коронавірусна хвороба 2019 у Київській області
• Пандемія коронавірусної хвороби 2019
• Коронавірусна хвороба 2019 в Україні

Джерела

• Оперативна інформація по м. Бровари щодо захворюваності на грип та ГРЗ
• Інформація про поширення коронавірусної інфекції Covid-19 в Київській області

-->

Склад сотні на 1649 рік

Дацько Малчєяко, Романь Сєрєда, Богдань Савьчєяко Карьпь Павлєяко Яковь Коньдратєяко Данило Павлючєнько Грыцъко Чорный Васко Коядратєнько ©єдорь Сєливонєяко Грыцько Чорьньш Аньдрѣй Евьхимєяко Лашько Циганєяко Дорошь Пєрєтячєяко Ивая Сємєнєяко Лаврѣнъ Тыщеяко Ѳедор Павлєяко Паръхомъ Тыщеяко Савька Назаренко Данило Багьматєяко Петро Аньдрѣеяко Яцько Кузмєнько Васко Калюжьньш Аньдрѣй Карпєнько Кузма Шарчєянько Яцько Савьчєнько Ивань Гордѣенько Хома Прокопєнько Курыло Булдунь Васко Карас Стєпань Бѣлый Аньдрѣй Макьсимєяко Евьхимь Рогозовєць Конашь Иванєнько Грыцько Барбакь Сємєнь Сєливоненя Сємєнь Гарасимєяко Олєкса Максид Радко Каневєць Конашь Иванєнько Ивань Олєксенько Кузьма Жєгало Лєвько Кухлювьсчєяко Якимь Матвѣенько Радко Гарасимєнько Ивань Нисчимеяко Ивань Тымошеяко Матвѣй Бойчєяко Максимь Нищимєнько Анъдрѣй Сачєнько Хвил Евьсѣенько Филипь Кулєшенько Ивая Исаеяко Кирикь Гринєнько Прокопь Телѣжеяко Матвѣй Мицєнько Опанас Ярьмошеяко Матвѣ Борчєяко Пєтро Остапєяко Луцикь Аньдрѣеяко Стєцько Вороновьским Кость Василєнько Мартия Козлєяко Яцько Лєвьчєнько Ѳеско Матяшєяко Лєско Квасовєяко Ярмола Савьчєнько Лєско Олѣйниченъко Дацько Лазьчєяко Ивань Василєяко Ѳеско ©єдорєяко Савька Микитєяко Грицько Ломачєнько Дємид Сємєнєяко Ивань Ющєнько Васко бєдорєяко И гнат Максимєяко Игнат Кияничєнько Юско Мєлничєнь Мартия Лащєяко Ярмошь Грєбєничєяко Стєпая Чайковьскиа Ивань Бєзьшапька Максимь Розвадчєяко Сємєя Бєрєжьньш Хурьсь Пустовоотєяко Ѳеско Косовьчєяко Нєстєрь Кошьтура Васко Бѣленъко Романь Чорный Сахьно Шпачєяко Марко Чудомарєяко Савька Исаєнько Максимь Сєвєринєяко Ѳедко Кгрєсєнько Ничипорь Половьчєяко Павєль Скрьіпьчєяко Сємєнь Кривошиєяко Ѳедор Горьдѣенько

№	Назва	Місце	Дата	Загиблих	Поранених
1	Аварія на шахті імені Засядька	Донецьк	18.11.2007	101	н.д.
2	Аварія на шахті імені Засядька	Донецьк	04.03.2015	33	н.д.
3	Аварія на шахті імені Карла Маркса в Єнакієвому	Карло-Марксове Єнакієвська міськрада, Донецька область	08.06.2008	13	н.д.
4	Вибух на шахті «Степова»	Глухів Сокальського району, Львівської області	02.03.2017	8	23

Самостійна Далекосхідна Українська Республіка Українська Далекосхідна Республіка
1917 – 1922
Прапор
Девіз «Всі на захист України!»
Гімн Ще не вмерла Україна
Українська Далекосхідна Республіка: історичні кордони на карті Мапа Української Далекосхідної Республіки    Територія, на яку поширювалась влада Далекосхідної Української Республіки
Столиця	Микольськ-Уссурійський (1917—1918) Владивосток (1918—1922)
Мови	Українська
Релігії	Православ'я Греко-католицтво
Форма правління	Парламентська республіка
Голова Тимчасового Далекосхідного Українського Крайового Комітету
- 1917–1918	Онисим Ступак
Голова Українського Далекосхідного Секретаріату
- 1918–1922	Юрій Глушко-Мова
Історія
- Перший з'їзд	24 червня 1917
- Другий з'їзд	4 січня 1918
- Третій з'їзд	7 квітня 1918
- Четвертий з'їзд	24 жовтня 1918
- Конституція	30 травня 1919
- Білогвардійський арешт	20 червня 1919
- Більшовицька окупація	10 листопада 1922
Площа
- 1918	2 100 000 км2
Населення
- 1913—1918	60 % українці 20 % корейці 10 % росіяни 10 % корінні народи 1 500 000 осіб
Сьогодні є частиною	Росія  КНР

№	Назва	Дата будівництва	Тип	Примітки
1	«Лісовий»	1811		74 гармати

http://bazar.nikolaev.ua/content/%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B5%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5-%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%82%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE http://www.kinder.mksat.net/inform_i_bd/korabli/1_predislovie/index.html

карта шуберта 1826-1840

• 10,000 до н.е. — винайдення лука з стрілами та човнів з плотами. Приручення собаки, кози та свині.
• 6,500 до н.е. — заглиблені у землю житла із дерева.
• 6,000 до н.е. — перші гончарні вироби із застосуванням випалу на території України.
• 6,000 до н.е. — винайдено серп і мотику.
• 5,500 до н.е. — наземні житла з каміння та дерева.
• 5,500 до н.е. — перші скотарі.
• 5,000 до н.е. — початок масового землеробства. Вирощування пшениці, ячменю, гороху вику та проса.
• 5,000 до н.е. — перші двоповерхові деревляно-глиняні будівлі в Україні.
• 4,500 до н.е. — початок створення курганів з кам'яними могильними спорудами (Скелянська культура).
• 4,000 до н.е. — приручено коня.
• 4,000 до н.е. — перші мідні знаряддя на території України.
• 3,950 до н.е. — перше колесо застосоване для іграшок.
• 3,000 до н.е. — перші колісні вози, скрині з дерева, та монументальні споруди з каменю (Ямна культура).
• 3,000 до н.е. — в горнах виплавлено першу бронзу.
• 1,700 до н.е. — бронзові мечі, кістяні-пластини обладунки.
• 1,300 до н.е. — перші залізні вироби на території України.
• 1,250 до н.е. — перше місто-порт, кам'яні споруди.
• 900 до н.е. — кіммерійські бронзові спорядження для коней: вудила та стремена.
• 700 до н.е. — залізні кіммерійські мечі.
• 645 до н.е. — перше грецьке поселення.
• 1394 — до Львова король Владислав ІІ Ягайло привіз перші гармати та 6 бочок пороху.
• 1460 — перша друкарна машина у Львові
• 1468 — перша гармата ливарня у Львові.
• 4 березня 1784 — перший політ аеростату у Львові.
• 24 травня 1820 — спущено на воду перший пароплав Везувій у Миколаєві.
• 23 квітня 1823 року — збудовано перший пароплав в Україні «Бджілка», оснащена водяними колесами і трубою-димарем, попливла Вільшанкою до Дніпра.
• 1824 — в Україні (село Трощин, тоді — Канівського повіту на Київщині) було збудовано перший цукровий завод.
• 1839 — перший паровий млин у Львові.
• 1843 — перша залізниця в Україні, Інкерманська залізниця.
• 1848 — перший нафтовий завод у Дрогобичі.
• 1854 — перша телеграфна лінія Київ-Москва.
• 30 листопада 1867 — перший в Україні та Імперії електричний маяк (Одеса).
• 1878 — перше електричне освітлення у Києві.
• 1891 — перший автомобіль в Одесі.
• 3 травня 1892 — перший електричний трамвай у Києві.
• травень 1897 — політ першого мускульного дирижаблю в Харкові, дирижабль «Ембріон» Данилевського.
• 1901 — перший ліфт в Україні, Будинок Гінзбурга.
• 30 грудня 1902 — перший радіозв'язок Херсон-Гола Пристань.
• 1909 — в Одесі виготовлений перший в Україні автомобіль, «Автомобіль Стасюлевича».
• 23 травня 1910 — політ першого вітчизняного літака в Україні, Кудашев-1.
• 1911 — політ першого моторного пасажирського приватного дирижаблю в Україні, дирижабль «Київ».

• Ніжин - 32 113
• Чернігів - 27 716
• Прилуки - 18 532
• Носівка - 16 947
• Борзна - 12 526
• Березна - 9 922
• Новгород-Сіверський - 9 182
• Короп - 8 587
• Сосниця - 7 087
• Бахмач - 6 844
• Остер - 5 370
• Козелець - 5 141
• Монастирище - 4 602
• Городня - 4310
• Крюківка - 3 120

Найбільші населені пункти

• Прилуки — 5,471 (1802)
• Срібне — 5,754 (1764)
• Ічня
• Варва — 2,690 (2 пол. 18 ст.)
• Монастирище — 2,088 (1796)
• Журавка
• Іваниця
• Переволочина
• Голенка
• Красний Коляден

http://www.ukrmap.com.ua/u/1/files/prezentaciya_kraina.pdf

https://vilneslovo.com/%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%86%D1%96-%D0%B2-%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83-xv-%E2%88%92-%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA-xx-%D1%81%D1%82/

№	Назва	Галузь	Вартість	Місто
1	Моршинська	Безалкогольні напої	$507 млн	Моршин

• міст кірпи - 1,15—1,5 млрд дол. / 9,2—12 млрд грн.

• Аеропорт в Донецьку - 785 млн дол. / 6,279 млрдгрн

• Термінал «D» в Борисполі - $600 млн

• гуллівер - 550—650 млн дол.

• НСК Олімпійський - $575 млн

• Недобудований Подільський міст - $500 млн

• Недобудований Запорізький міст - $460 млн

• Донбас Арена - $400 млн

• Львів Арена - $375 млн

• Лавіна - $ 300 млн

• Незапущений супутник Либідь - $300 млн

• Дрім Таун - $ 250 млн

• Ocean Plaza - $ 200—230 млн — $300 млн

• Кловська вежа - $200 млн

• SkyMall - $ 150—200 млн

• хілтон - 150 млн дол

• Аеропорт у Львові - 132,4 млн. дол. / 1,058 млрд грн. (термінал — 481 млн грн.)

• Бескидський тунель - $120 млн

• Стадіон металіст - $119 млн

• нові термінали у Харкові - $107,2 млн

• БЦ Парус - $100 млн

• Чорноморець арена - $81,4 млн (650 млн грн.)

• ТОЦ 101 - $80 млн

• Мост-сіті центр - $60 млн

• Дніпро арена - $52,7 млн

• Термінал А в жулянах - 45,05 млн. дол. / 360 млн грн.

• Новий термінал в Одесі - 45-60 млн дол.

• Термінал «F» в Борисполі - $40 млн

• Славутич-Арена у Запоріжжі - $23,8 млн (120 млн грн)

• Ювілейний стадіон у Сумах - $9,2 млн (50 млн грн)

• Термінал Д в жулянах - 3,75 млн дол. / 30 млн грн.

• 1 км нової асфальтобетонної дороги в Україні (6 смуг руху) - 5,6—18,3 млн. дол.

• 1 км нової дороги в Україні - 4,25 млн дол.

• 1 км капітально відремонтованої дороги - 0,4

http://cost.ua/budget/debt/

Дата	Загальний Державний борг України	Зовнішній борг	Внутрішній борг
31.12.1993	400	400	0
31.12.2006	15949,9
31.12.2007	17573,3
31.12.2008	24598,7
31.12.2009	39685,0 ▲	26518,7 ▲	13166,3 ▲
31.12.2010	54289,3 ▲	34759,6 ▲	19529,7 ▲
31.12.2011	59215,7 ▲	37474,5 ▲	21741,2 ▲
31.12.2012	64495,3 ▲	38658,8 ▲	25836,4 ▲
31.12.2013	73078,2 ▲	37536,0 ▲	35542,2 ▲
31.12.2014	69794,8 ▼	38792,2 ▲	31002,6 ▼
31.12.2015	65505,7 ▼	43445,4 ▲	22060,2 ▼
31.12.2016	70970,9 ▲	45604,6 ▲	25366,2 ▲
31.12.2017	76305,2 ▲	48989,4 ▲	27315,8 ▲
31.03.2018	77367,4 ▲	48566,4 ▼	28801,0 ▲

• Місяць 363,104 - 405,696 км
• Венера 38,000,000 - 258,000,000 км
• Марс 55,750,000 - 401,000,000 км
• Сонце 149,600,000 км
• Плутон (від сонця) 4,437,000,000 - 7,376,000,000 км
• Вояджер 1 - 21,128,921,506 км

Колір фону       позначає данні які є прогнозовані, та не остаточні.

Рік	ВВП України в гривнях (млрд) (1987—1995 роки вказано в карбованцях)	ВВП України в доларах США (млрд)	ВВП України на одну особу в гривнях (1987—1995 роки вказано в карбованцях)	ВВП України на одну особу в доларах США	Ріст фізичного ВВП України (%)	Ріст фізичного ВВП України на одну особу (%)
1987	н.д.	64,1 ▲	н.д.	1249,4 ▲	н.д.	н.д.
1988	н.д.	74,7 ▲	н.д.	1449,9 ▲	2,6 ▲	2,1 ▲
1989	н.д.	82,7 ▲	н.д.	1597,5 ▲	3,9 ▲	3,4 ▲
1990	167 ▲	81,5 ▼	3000 ▲	1569,7 ▼	-6,4 ▼	-6,6 ▼
1991	299 ▲	77,5 ▼	6000 ▲	1489,7 ▼	-8,7 ▼	-8,9 ▼
1992	5033 ▲	73,9 ▼	97000 ▲	1417,9 ▼	-9,9 ▼	-10,2 ▼
1993	148273 ▲	65,6 ▼	2842000 ▲	1258,1 ▼	-14,2 ▼	-14,1 ▼
1994	1203769 ▲	52,5 ▼	23184000 ▲	1012,1 ▼	-22,9 ▼	-22,6 ▼
1995	5451642 ▲	48,2 ▼	105793000 ▲	935,9 ▼	-12,2 ▼	-11,5 ▼
1996	81,5 ▼	44,5 ▼	1595 ▼	872,7 ▼	-10,0 ▼	-9,3 ▼
1997	93,4 ▲	50,2 ▲	1842 ▲	991,2 ▲	-3,0 ▼	-2,2 ▼
1998	102,6 ▲	41,9 ▼	2040 ▲	835,3 ▼	-1,9 ▼	-1,2 ▼
1999	130,4 ▲	31,6 ▼	2614 ▲	635,8 ▼	-0,2 ▼	0,6 ▲
2000	176,1 ▲	31,3 ▼	3582 ▲	635,7 ▼	5,9 ▲	6,7 ▲
2001	211,2 ▲	38,0 ▲	4340 ▲	780,7 ▲	8,8 ▲	10,0 ▲
2002	234,1 ▲	42,4 ▲	4855 ▲	879,5 ▲	5,3 ▲	6,6 ▲
2003	277,4 ▲	50,1 ▲	5801 ▲	1048,5 ▲	9,5 ▲	10,5 ▲
2004	357,5 ▲	64,9 ▲	7535 ▲	1367,4 ▲	11,8 ▲	12,6 ▲
2005	457,3 ▲	86,1 ▲	9709 ▲	1828,7 ▲	3,1 ▲	3,8 ▲
2006	565,0 ▲	107,8 ▲	12076 ▲	2303,0 ▲	7,6 ▲	8,3 ▲
2007	751,1 ▲	142,7 ▲	16150 ▲	3068,6 ▲	8,2 ▲	8,9 ▲
2008	990,8 ▲	179,9 ▲	21419 ▲	3891,0 ▲	2,2 ▲	2,8 ▲
2009	947,0 ▼	117,2 ▼	20564 ▼	2545,5 ▼	-15,1 ▼	-14,8 ▼
2010	1120,6 ▲	136,0 ▲	24429 ▲	2974,0 ▲	4,1 ▲	4,5 ▲
2011	1349,2 ▲	163,2 ▲	29519 ▲	3570,8 ▲	5,4 ▲	5,8 ▲
2012	1459,1 ▲	175,8 ▲	32002 ▲	3856,8 ▲	0,2 ▲	0,4 ▲
2013	1522,7 ▲	183,3 ▲	33473 ▲	4030,3 ▲	-0,0 ▼	0,3 ▲
2014	1586,9 ▲	133,5 ▼	35834,0 ▲	3014,6 ▼	-6,6 ▼	-6,3 ▼
2015	1988,5 ▲	91,0 ▼	46210,2 ▲	2115,4 ▼	-9,8 ▼	-9,4 ▼
2016	2383,2 ▲	93,3 ▲	55853,5 ▲	2185,9 ▲	2,4 ▲	2,9 ▲
2017	2982,9 ▲	112,2 ▲	70224,3 ▲	2641,4 ▲	2,5 ▲	3,0 ▲
31.03.2018	77367,4 ▲	48566,4 ▲	28801,0 ▲

Історичне населення на сучасній території України

Рік	Чисельність	Примітка
1300	2,000,000 ▲
1400	3,500,000 ▲
1500	5,000,000 ▲
1600	5,200,000 ▲
1719	5,707,000 ▲
1795	10,411,000 ▲
1811	11,300,000 ▲
1838	13,500,000 ▲
1851	14,600,000 ▲
1867	18,100,000 ▲
1897	28,800,000 ▲
1913	38,590,000 ▲
1926	37,900,000 ▼
1930	41,776,000 ▲
1934	36,500,000 ▼
1939	41,300,000 ▲
1945	28,611,000 ▼
1950	36,588,000 ▲
1959	41,869,000 ▲
1970	47,127,000 ▲
1979	49,609,000 ▲
1989	51,452,000 ▲
1993	52,244,000 ▲
2001	48,457,000 ▼
2010	45,963,000 ▼
2014	45,426,000 ▼
2018	44,736,804 ▼

http://www.kolchakiya.ru/vexillologiya/national_flags.htm

http://wap.siberia.forum24.ru/?1-5-0-00000023-000-0-0

http://www.dsnews.ua/nasha_revolyutsiya_1917

321218-321258

1

2

3

Ради	Перша Сесія	Друга Сесія	Третя Сесія
Благовіщенська Українська Окружна Рада	Відсутня	Відсутня
Свободненська Українська Окружна Рада	Відсутня	Присутня
Владивостоцька Українська Окружна Рада	Присутня	Присутня	Присутня
Микольськ-Уссурійська Українська Окружна Рада	Відсутня	Присутня
Іманська Українська Окружна Рада	Присутня	Присутня
Хабаровська Українська Окружна Рада	Відсутня	Присутня
Забайкальська Українська Окружна Рада	Відсутня	Присутня
Сахалінська Українська Окружна Рада	Відсутня	Відсутня	Відсутня
Камчатська Українська Окружна Рада	Відсутня	Відсутня	Відсутня
Маньчжурська Українська Окружна Рада	Присутня	Присутня	Присутня

• Взимку 1648—1649 рр. армія ВКЛ на чолі із польним литовським гетьманом Янушем Радзивілом перейшла в контрнаступ.

• С. Височан з частиною Покутського полку подався на терени козацької України. В околицях Кам'янця-Подільського об'єднався із місцевими опришками й у першій декаді січня 1649 р. зробив невдалу спробу оволодіти ним.

• Бої спалахнули у січні 1649 р. На початку нового року вони розпочалися за Кременець з корогвами Владислава Хмелецького й літинського старости Анджея Суходольського, які взяли місто та його околиці під свій контроль. Двічі корогви С. Корецького намагалися витіснити козаків із Зв'ягельщини, але зазнали невдачі.

• На початку лютого великий загін повстанців пройшов мимо Гощі у напрямку Луцька, приєднуючи до себе “нові хлопські загони”. Спалахували виступи селян, зокрема жителі Пожаркова Луцького повіту відмовилися виконувати повинності на користь шляхтича, вбили його урядників й розійшлися. Північніше Острога селяни Милятина й Черніхова розгромили шляхетський двір у Хорові. У Гощі та її околицях продовжував діяти полк І. Куковського, не припиняв нападів на шляхту загін Єнича.

• Незрівнянно гострішого характеру набрало протистояння польських підрозділів з опришками, покозаченим поспільством й козаками у Летичівському повіті. На початку лютого жовніри оволоділи Баром. Довідавшись про це, Б.Хмельницький послав сюди подільського полковника Івана Федо-ренка (Федоровича), котрий розгромив противника і взяв під контроль західну частину Летичівського й східну Кам'янецького повітів (до р. Студениця).

• Тут за допомогою опришків, котрі діяли “під козацьким виглядом”, всіляко підтримував селян у боротьбі зі шляхтою й почав утверджувати функціонування українських органів влади. Кидалася у вічі “нечувана, - за словами учасника боїв за Бар, - ненависть Русі проти ляхів” [14, с.319зв.-320, 354; 16, с.240]. Тим часом чисельність жовнірів зросла до 10-12 тис. осіб. Вони перейшли у наступ й змусили І. Федоренка відійти до Шаргорода. Однак, спроба поляків 13 березня оволодіти містом зазнала невдачі й жовніри повернулися до Бару. Під час боїв успішно діяли загони опришків Остапа Гоголя та його кума Івана Кияшка

• На початку березня М.Тиша, відгукуючись на прохання жителів Острога, увійшов до міста й вчинив розправу над євреями, міським патриціатом й шляхтичами. Зазнавши невдачі у бою з жовнірами А. Суходольського, котрі з'явилися сюди з Межиріччя, відступив до Звягеля. Оскільки у Заславі каральний загін жовнірів люто покарав учасників повстання 1648 p., козаки прибули до міста й знищили їх та шляхту

• Щоб запобігти можливому прориву ворога у Брандавщину, гетьман направив сюди брандавського полковника Данила Нечая. Польське командування поновлює воєнні дії і в районі Бара спалахнули бої, в яких з обох сторін взяли участь приблизно 30 тис. осіб. Велику допомогу козакам Д.Нечая, І.Федоренка, Степка й, очевидно, І. Александренка надали міщани Бару й селяни навколишніх сіл. Зазнавши відчутних втрат, польські підрозділи у другій декаді квітня залишили Бар. В цей час розпочалася реорганізація Подільського полку, на основі якого утворюються Подністровський (на чолі зі Степком) та Барський (на чолі з І. Александренком) полки. І. Федоренко став кальницьким полковником

• У квітні 1649 р. у ході очищення українських земель від іноземного панування і формування території української козацької держави сіверський полковник Мартин Небаба зайняв Гомель, а чернігівський полковник Степан Пободайло — Любеч і Лоїв. А 3 квітня на прохання міщан до Гомеля вступили українські війська полковника М. Небаби.

• На середину травня у Летичівському повіті уже діяло 6 полків: Д. Нечая, І. Федоренка, Степка, І. Александренка, Янкова (Минка) та Якима (Якуша), що готувалися до наступу на Меджибіж. Активізувалися дії опришків у Подністров'ї та околицях Кам'янця, що прагнули заблокувати місто, зокрема відрізати постачання залоги продовольством з Хотина.

• З кінця травня литовські війська різко активізували бойові операції в Білорусі проти повстанців і козацьких загонів. З метою зупинити наступ супротивника чернігівський полковник Я. Кішка заборонив постачати провіант військам ВКЛ з Любеча та Лоєва.

• 22-29 травня коронне військо перебувало в Межирічах. В той же час, виконуючи наказ Хмельницького, з Любартова до переправи через Горинь під Заславом вирушили два полки народного ополчення під керівництвом Івана Донця. Отримавши звістку про наближення козацького загону до Заслава, 31 травня Анджей Фірлей перейшов Горинь, розташував табір поблизу Заслава.

• Вторгнення 30 травня 18 тис. польського війська у південно-східну Волинь розірвало перемир'я й поновило воєнні дії.

• Наступ коронного війська, супроводжуваний пострілами з гармат, натиском кінних драгунів та запеклою рукопашною атакою, змусив козаків відійти до Сульжинців (1 червня). Більшість козаків увійшла в місто; замкнулись, оборонялись. Після повернення поляків до основного табору під Заславом козацькі загони вийшли з міста і попрямували до Любартова.

• Українське козацьке військо у червні 1649 року розпочало наступ у двох напрямках: основні сили під проводом Богдана Хмельницького йшли на Захід, а частина козацьких полків на чолі з полковником Михайлом Станіславом Кричевським виступила на Полісся, щоб запобігти фланговому удару литовського війська.

• Самбір літо 1649 Лавріна

• 10 липня — 22 серпня 1649 року — Облога Збаража

• 31 липня 1649 — Лоїв

• 15 серпня — 16 серпня 1649 року - Зборівська битва

№	Країна приналежності	Термін правління	Населення міста	Період
1	Антський союз	470 — 700
1	Хозарський каганат	700 — 882
1	Руський Каганат	830 — 882
1	Київська Русь	882 — 1240	50
2	Золота Орда	1240 — 1362	0	Монгольська навала на Русь
3	Велике князівство Литовське	1362 — 1432	10	Литовська демонголізація
4	Велике князівство Руське	1432 — 1435	50	Війна за відновлення Русі
5	Велике князівство Литовське	1435 — 1469	100
6	Річ Посполита	1469 — червень 1648	600 осіб	Польський гніт
7	Гетьманщина	червень 1648 — січень 1654	700 осіб	Хмельниччина
8	Гетьманщина ( Московське Царство)	січень 1654 — 25 жовтня 1657	700 осіб
9	Гетьманщина	25 жовтня 1657 — серпень 1658	700 осіб
10	Гетьманщина ( Московське Царство)	серпень 1658 — 16 вересня 1658	400 осіб	Руїна
11	Гетьманщина ( Річ Посполита)	16 вересня 1658 — 17 жовтня 1659	500 осіб
12	Гетьманщина ( Московське Царство)	17 жовтня 1659 — лютий 1668	500 осіб
13	Гетьманщина	лютий 1668	500 осіб
14	Гетьманщина ( Московське Царство)	лютий 1668 — 2 листопада 1721	400 осіб
15	Гетьманщина ( Російська імперія)	2 листопада 1721 — 10 листопада 1764	600 осіб
16	Російська імперія	10 листопада 1764 — 8 березня 1917	4 312 осіб	Російська експанція
17	Російська Республіка	8 березня 1917 — 23 червня 1917	4 543 осіб	Лютнева революція
18	УЦР ( Російська Республіка)	23 червня 1917 — 20 листопада 1917	4 500 осіб	Українська революція
19	УНР	20 листопада 1917 — 1 лютого 1918	4 500 осіб	Війна за незалежність
20	РРФСР	1 лютого 1918 — 3 березня 1918	4 000 осіб
21	УНР	3 березня 1918 — 29 квітня 1918	4 500 осіб
22	Українська Держава	29 квітня 1918 — 14 грудня 1918	5 000 осіб
23	УНР	14 грудня 1918 — 1 лютого 1919	5 212 осіб
24	РРФСР	1 лютого 1919 — 27 серпня 1919	3 000 осіб
25	Білий рух	27 серпня 1919 — 10 грудня 1919	3 000 осіб
26	РРФСР	10 грудня 1919 — 11 травня 1920	2 800 осіб
27	УНР ( Польща)	11 травня 1920 — 8 червня 1920	3 000 осіб
28	УРСР ( СРСР)	8 червня 1920 — 19 вересня 1941	6 000 осіб
29	Райхскомісаріат Україна ( Третій Рейх)	19 вересня 1941 — 25 вересня 1943	3 000 осіб	Друга світова війна
30	УРСР ( СРСР)	25 вересня 1943 — 24 серпня 1991	82 042 осіб	Радянізація
31	Україна	24 серпня 1991 — сьогодні	101 010 осіб	Незалежність

Склад сотні на 1732 рік

Лукян Клязніченко, Кірик Шульга, Михайло Буняк, Грицько Волошиненко, Іван Овсюк, Яким Шкулченко, Семен Глобенко, Матвій Тасенко, Андрій Сердюк, Кирило Лінець, Антон Дзюба, Конон Петренко, Петро Філоненко, Семен Петренко, Іван Цимбальський, Корній Конювский, Юсько Конь, Артем Коненко, Степан Ничипоренко, Михайло Бондарець, Левко Гончаренко, Кирило Котеленець, Павло Касьян, Федор Седко, Данило Ленец, Игнат Ленец, Прокоп Котеленец, Яков Котеленец, Яков Котеленецкый, Корней Ленец, Гаврило Котеленец, Грицко Губар, Процко Онищенко, Андрей Сердюченко, Степан Маценко, Трохим Столетненко, Самойло Хвесенко, Михайло Маценко, Иван Хвесенко, Демян Капуста, Касян Паволоцкий, Васил Никоненко, Демко Никоненко, Хвеско Капустенко, Сергей Яхненко, Ничипор Синяченко, Степан Баран, Моисей Сулименко, Кузма Корогоденко, Савка Харченко, Петро Корогоденко, Опанас Зуиченко, Федор Сергеенко, Леско Худиненко, Макар Омелченко, Иван Боженко, Дмитро Катриченко, Терешко Гавриленко, Ярема Шинкаренко, Филон Гайдук, Грицко Сулименко, Яков Головенченко, Грицко Крепак, Андрей Мартиненко, Иван Череп, Иван Пастул, Федор Овдеенко, Иван Овдеенко, Грицко Кокул, Демко Бобровенко, Федор Ленец, Грицко Илляшенко, Алексей Даниленко, Кондрат Дуброва, Ничипор Колеченко, Архип Хвесенко, Степан Дубогриц, Степан Праздник, Степан Кравец, Андрей Тимошенко, Савка Луско, Грицко Чоботко, Микита Терещенко, Данило Жушман, Юско Дурас, Панко Петренко, Матвей Петруша, Васил Сидоренко, Федор Татарин, Карп Бабиченко, Кузма Плищенко, Ефим Проценко, Никита Савченко, Кузма Маленков, Симон Коваленко, Лукян Клочаненко, Кондрат Симоненко, Сидор Евтух, Юско Проценко, Кузма Малишенко, Иван Петрушенко, Юско Савчук, Тимош Проценко, Стецко Петренко, Самойло Степаненко, Троф Струченко, Максим Симоненко, Опанас Бургуненко, Степан Хоменко, Роман Ролик, Савка Решетило, Павло Котеленец, Петро Ролик, Костюк и Дмитро Кудлай, Грицко Зенченко, Михаило Вовк, Иван Ярмак, Карп Коваленко, Федор Перебийнос, Опанас Ювченко, Дмиро Охрей, Иван Куриленко, Васил Запорожченко, Федор Запорожченко, Гарасим Негрик, Иван Терех, Иван Хитрик, Семен Хитрик, Захарко Терех, Костюк Ролик, Грицко Будяченко, Михайло Будяченко, Васил Рабущенко, Иван Будяченко, Игнат Будяченко, Кирило Козаченко, Петро Козаченко, Ничипор Колотенко, Иван Тарасенко, Павел Никоненко, Иван Сердюченко, Васил Антоненко, Петро Кириленко, Васил Опанасенко, Иван Забродченко, Грицко Задорожченко, Иван Степаненко, Леско Ярмашенко, Улас Бубнашенко, Васил Лихваренко, Максим Кривошия, Иван Маможенко, Иван Кияненко, Максим Павленко, Иван Клименко, Федор Моисеенко, Леско Моисеенко, Иван Лаврененко, Левко Палчик, Данило Яцуненко, Ничипор Илченко, Иван Максименко, Яков Мерочник, Лазар Переяславец, Роман Волинченко, Стецко Чайка, Яков Рибалка, Васил Хонич, Ярош Загоровский, Степан Заенко, Дмитро Заенко, Федор Клименко, Иван Бурмак, Антон Волошин, Вакула Вовченко, Антон Довженко, Андрей Бурмак, Федор Кондратенко, Семен Кондратенко, Петро Рубащенко, Марко Рубащенко, Васил Беличенко, Кондрат Зенченко, Яким Степаненко, Семен Орандаренко, Грицко Орандаренко, Федор Степаненко, Грицко Остапенко, Грицко Пироженко, Грицко Пятигорченко, Антон Загуменный, Лукян Зенченко, Иван Яременко, Кирик Калениченко, Максим Волосянченко, Васил Сулим, Грицко Плювака, Алексей Мовчаненко, Игнат Сергеенко, Иван Редка, Михайло Галененко, Васил Писанка, Марко Паламарчук, Омелян Горбаненко, Иван Хоруженко, Омелян Бабешко, Карп Паращин зят, Охрем Клименко, Григорий Куриленко, Гапон Андреенко, Григорий Боженко, Артем Артюх, Павел Лещенко, Гарасим Диско, Лукян Холод, Васил Солошенко, Яким Гайдаш, Сидор Сахненко, Иван Микула, Семен Кузменко, Леонтий Гладкий, Иосиф Гриценко, Павел Лебунец, Данило Лазоренко, Кондрат Пушкаренко, Семен Мороз, Петро Луценко, Павел Коробка, Стецко Журно, Федор Гришко, Грицко Хоруженко, Михайло Охременко, Павел Стрелец, Грицко Максименко, Остап Лозовенко, Стецко Плющ, Грицко Грищенко, Савка Онищенко, Иван Болюха, Павло Кут, Луцко Романенко, Левко Пенчук, Максим Василенко, Иван Болюх, Яков Лозовенко, Яков Хвастовенко, Семен Мищенко, Демян Антоненко, Васил Лесенко, Каленик Чалый, Грицко Новаченко, Опанас Кровко, Грицко Грищенко, Иван Проценко, Васил Чухрай, Хведор Тищенко, Дмитро Васюченко, Васил Костенко, Михайло Лиходей, Яков Лихолеп, Лазар Сененко, Иван Ботченко, Максим Радко, Гаврило Пирог, Павло Остапенко, Максим Пасенко, Николай Минайленко, Иван Горкуша, Юско Дусенко, Степан Руденко, Клим Руденко, Федор Руденко, Михайло Кузменко, Семен Андруненко, Васил Сапченко, Тимош Авраменко, Тимош Охременко, Грицко Ночовский, Иван Гриненко, Тимош Ляшенко, Яцко Кисел, Иван Гордеенко, Лаврен Ювченко, Иван Миценко, Корней Науменко, Лукиан Лесенко, Васил Тарасенко, Грицко Авраменко, Демко Сученко, Антун Дмитренко, Микита Дмитренко, Иван Хвесенко, Яков Кулешенко, Ониско Халимун, Яков Антоненко, Кондрат Илленко, Степан Кононенко, Давид Валко, Тарас Масенко, Юско Трушенко, Грицко Трушенко, Федор Трушенко, Панко Куций, Васил Ладинскый, Юско Тимошенко, Иван Кононенко, Грицко Кулинич, Иван Куликовский, Ярема Куценко, Андрей Деригробенко, Игнат Яковенко, Антун Армашенко, Павло Лисенко, Васил Шовкуненко, Петро Похиленко, Юско Микитенко, Иван Донченко, Семен Кумейченко, Иван Романенко, Дмитро Довженко, Яцко Горбаненко, Леско Максименко, Игнат Горбаненко, Иван Онищенко, Иван Тарасенко, Иван Давиденко, Андрей Ярмоленко, Иван Ярмоленко, Процко Череп, Иван Череп, Павло Головенченко, Леско Пастух, Иван Пастух, Улас Сировен, Терешко Гавриленко, Дмитро Радук, Семен Шабалтас, Тишко Сергеенко, Дацко Харченко, Андрей Труша, Хвеско Зорченко, Петро Корогоденко, Мартин Зенченко, Иван Белич, Антон Яременко, Грицко Пятигоренко, Ярема Калиш, Михайло Калиш, Павел Калиш, Кирило Калиш, Степан Дяченко, Васил Гущенко, Иван Лаврененко, Ярема Бойченко, Максим Самарский, Савка Каляненко, Павел Карлик, Юско Строкачув, Грицко Костенко, Васил Гриценко, Тимош Бороденко, Иван Бороденко, Иван Самарский, Семен Масенко, Петро Бакуменко, Пилип Самарский, Назар Прокопенко, Михайло Ничипоренко, Яков Шмутко, Омелко Паламаренко, Антон Плакун, Кондрат Плакун, Грицко Юрченко, Пилип Уласенко, Лукян Руденко, Тимош Долиненко, Иван Карпенко, Лаврен Плакуненко Ничипор Кириченко Петро Пригаренко Каленник Рожченко Яков Долиненко Гаврило Кайначенко Грицко Бакуменко Грицко Хвесенко Роман Беличенко Юско Сущенко Васил Глущенко Васил Сердюченко Михайло Сердюченко Кондрат Максименко Демко Сущенко Каленик Борода Максим Павленко Семен Морозенко Леско Радченко Феско Радченко Тимош Бороденко Михайло Савченко Ярема Филенко Данило Белик Савка Лещенко Иван Лещенко Иван Костенко Гарасим Пилипенко Иван Деревченко Федор Корженко Иван Кучер Юско Попенко Семен Сагайдаченко Лаврен Шарченко Левко Бутенко Трохим Валченко Данило Игнатенко Ничипор Усенко Федор Усенко Грицко Игнатенко Федор Белченко Ярема Степаненко Грицко Миренко Бакум Згоренко Васил Кващенко Игнат Бакуменко Трохим Тимченко Данило Корженко Иван Плакуненко Каленик Шваиченко Семен Проненко Лазар Бондаренко Федор Прогной Кондрат Пергат Пилип Дрегун Макар Хитрик Ярема Гужва Левко Головко Михайло Хитрик Максим Ситченко Ничипор Дюгтяр Юско Машенко Иван Кажан Микита Паволоцкий Иван Гордеенко Петро Гаращенко Игнат Шулека Иван Кулешик Васил Кравченко Юско Хитрик Данило Шевченко Григорий Палюнич Андрей Дрегун Тимош Супрун Петро Хвень Прокоп Недядко Данило Голяк ГриБакунов Семен Нестеренко Юско Сисенко Васил Маляр Иван Шулженко Лаврен Ляшенко Андрей Ревенко Яков Клищенко Хома Романенко Микита Романенко Хома Хведчун Леско Голяк Семен Компанец Иван Горбач Омелко Килпа Лукян Петренко Грицко Горбонус Демян Дорошенко Алексей Тарасенко Максим Мушкаренко Прокоп Лазука Степан Михнув Федор Киселенко Федор Кулинич Иван Сагайдак Семен Чудин Терентий Самойленко Павел Чмель Прокофий Чмель Иван Чмель Гаврило Чмель Алексей Терещенко Демян Терещенко Иосиф Терещенко Микита Рашученко Андрей Тимошенко Иван Лесенко Лукян Киселенко Кирило Гавриленко Иван Яременко Демян Петренко Максим Гавришенко Иосиф Михайленко Дорофей Дорошенко Роман Дудченко Авраам Дудченко Сергей Михайленко Мартин Кортун Мойсей Катреченко Алексей Кисель Леонтий Лаврененко Матвей Лазука Василь Кисель Василь Лазука Тимош Лазука Иван Самойленко Максим Самойленко Андрей Терещенко Иван Скиба Федор Кислий Иван Кислий Идор Степаненко Василь Булига Петро Стрелец Александер Олехвер Степан Валко Семен Валко Федор Валко Иван Панченко Иван Буняк Федор Афанасиев Федор Буняк Грицко Яковенко Василь Котеленец Ничипор Онищенко Степан Котеленец Гаврило Котеленец Михайло Губаренко Андрей Куликовский Иван Цинбаленко Юско Валченко Леонтий Яковлевич Василь Шулга Иван Шулга Андрей Петренко Никита Андреенко Грицко Семененко Василь Субот Динис Момотенко Андрей Шулга Давид Валко Мартин Клязниченко Ефим Мартиненко Игнат Хвень Иван Плескуненко Савка Плескуненко Иван Онищенко Андрей Плескуненко Микита Онищенко Иван Юрченко Стефан Василенко Лукян Довженко Грицко Олексеенко Юско Олексеенко Матвей Шкулепенко Васил Ступаченко Василь Павленко Федор Богун Ониско Куниченко Трофим Тесленко, Максим Салимоненко, Михайло Пелешук, Андрей Костирка, Каленик Губенко, Андрей Потапенко, Иван Байшенко, Грицко Коростеленко, Василь Гиль (Биль), Грицко Онайка, Яков Колениченко, Ярема Лесний, Сидор Самвон, Андрей Сагайдак, Иван Чмель, Федор Тимошенко, Иван Тимошенко, Петро Лендрий, Иван Гавришенко, Каленик Гавришенко, Андрей Михайленко, Игнат Дудченко, Леонтий Юрченко, Федор Микитенко, Динис Микитенко, Михайло Козленко, Петро Савченко, Павел Труш, Данило Труш, Яков Ващенко, Данило Юрченко, Иван Козаченко, Иван Харченко, Михайло Харченко, Семен Юрченко, Михайло Харченко, Демко Гудак, Тимош Ждан, Савка Паномар, Андрей Лисенко, Самойло Максименко, Иван Сенченко, Иван Калениченко, Роман Калениченко, Петро Кулеш, Павел Шептун, Ярема Юрхно, Омелко Безуглий, Павло Богуш, Роман Богуш, Семен Белоборудко, Кирило Прунь, Василь Пететко, Хома Лень, Хвеско Луценко, Савка Масенко, Иван Масенко, Опанас Батеченко, Яков Калениченко, Дмитро Юрченко, Павло Ефтушенко, Сидор Ждан, Гапон Дроботко, Степан Сидурня, Павло Луленко, Роман Маслюк, Юско Горбаненко, Данило Максименко, Опанас Макуха, Лукян Ханченко, Грицко Ткаченко, Федор Шепеляв, Михайло Пилипенко, Иван Зененко, Данило Байшенко, Иван Ярмоленко, Семен Довженко, Антон Лисенко, Леско Романенко, Остап Кузменко, Степан Данченко, Тишко Науменко, Яков Ющенко, Кондрат Хвесенко, Грицко Голуб, Иван Яготинец, Тимош Хведчун, Федор Уюненко, Василь Терещенко, Гарасим Чухлебенко, Василь Романишенко, Мартин Грищенко, Данило Лисенко, Василь Нестеренко, Остап Демчик, Опанас Шанка, Ничипор Горбаченко, Грицко Макаренко, Прокоп Совенко, Леонтий Василенко, Степан Швец, Максим Гарасименко, Андрей Штанко, Петро Хведчун, Остап Каптур, Андрей Яковенко, Павел Мойсеенко, Трофим Горбаченко, Федор Кривий, Иван Гредун, Андрей Шулека, Сава Головко, Григорий Курило, Юсиф Гриценко, Ярема Павленко, Игнат Хитрик, Степан Босий, Сава Момот, Лаврен Федоренко, Ярмола Сипко, Иван Дегтяр, Стефан Терещенко, Фома Симоненко, Пантелимон Дурас, Василь Струн, Грицко Коваленко, Леонтий Самагак, Грицко Самойленко, Петро Бащенко, Иван Тимошенко, Кирило Лесенко, Юско Терех, Иван Бодянский, Игнат Кострицкий, Михайло Лутченко, Тимко Иващенко, Дмитро Мищенко, Иван Саенко, Иван Дмитренко, Кузма Хведораченко, Игнат Хвесенко, Игнат Терещенко, Омелко Авраменко, Матвей Бондарец, Яков Сученко, Онисип Кутовий, Степан Щербан, Андрей Вакуленко, Василь Вакуленко, Петро Силенко, Петро Силенко, Дмитро Щербына, Андрей Ковбаса, Антун Кутовченко, Микита Попович, Федор Стебашенко, Грицко Денисенко, Лаврен Огиенко, Иван Кутовенко, Роман Гременко, Василь Умен, Овдей Шевеленко, Игнат Фесиченко, Юрко Сердюк, Иван Рожченко, Иван Мареда, Юско Куценко, Ефим Сторчило, Игнат Олексеенко, Михайло Байша, Юско Петрушка, Федор Байша, Мартин Сторчило, Павел Трохименко, Сергей Махно, Василь Болебан, Кондрат Баранувский, Омелко Алексеенко, Савка Куценко, Хвеско Олексеенко, Грицко Олексеенко, Петро Мареда, Грицко Куценко, Савка Куценко, Иван Марченко, Кирило Тютюнник, Ефим Носуля, Микита Лукашенко, Павел Пелешук, Федор Кгиль, Прокоп Михалченко, Иван Костерка, Василь Тесля, Омелян Петлеенко, Павел Волека, Иван Редка, Григорий Горешко, Динис Мартиненко, Игнат Москаленко, Иван Москаленко, Иван Гашенко, Илля Микитенко, Федосей Москаленко, Иосиф Москаленко, Кузма Пелешук, Иван Кострик, Яков Кострик, Иван Мареда, Василь Тютюнник, Дмитро Степура, Пилип Колесниченко, Петро Колесниченко, Гарасим Барановский, Иван Корсун, Ефим Павличенко, Юско Коваленко, Харко Пручай, Пилип Пручай, Андрей Пручай, Семен Мареда, Юско Динка, Василь Швец, Степан Науменко, Василь Яриженко, Иван Василенко, Мойсей Олещенко, Зенко Грицаенко, Грицко Михайленко, Павло Савененко, Остап Савененко, Гаврило Савененко, Иван Прусиченко, Грицко Лукяненко, Паско Красюченко, Данило Нешта, Иван Хоруженко, Лаврен Гапоненко, Грицко Стеценко, Петро Нешта, Максим Нешта, Иоан Мартиненко, Василь Мартиненко, Троцко Чернишенко, Прокуп Чернишенко, Степан Панченко, Иван Соболенко, Михайло Яриженко, Петро Кузменко, Иван Яриженко, Гарасим Неделченко, Иван Трищенко, Грицко Нестеренко, Игнат Байшуненко, Улас Бароха, Игнат Ярмоленко, Павло Калениченко, Иван Калениченко, Данило Коновченко, Михайло Малошенко, Прокоп Малошенко, Микита Лебеденко, Мойсей Лебеденко, Костюк Серий, Иван Москаленко, Прокуп Горбаненко, Андрей Уласенко, Савка Бучай, Грицко Ювченкув, Тимуш Игнатенко, Семен Игнатенко, Иван Никон, Савка Буткув, Хведор Бартуш, Хведор Пловака, Сидор Заворутний, Федор Яременко, Савка Науменко, Петро Мищенко, Лукян Чаленко, Данило Трецина, Максим Паяшковский, Данило Коротенко, Иван Соболь, Леско Шинар, Василь Остапенко, Грицко Остапенко, Омелко Олещенко, Савка Кузмин, Демко Билименко, Яцко Билименко, Дмитро Левченко, Андрей Минзар, Василь Овдеенко, Федор Сороченко, Терешко Данченко, Иван Медведенко, Тишко Шевченко, Омелко Устименко, Хвеско Лещенко.

2017 (перше півріччя)

Рейтинг	Аеропорт	Місто	Код (IATA/ICAO)	Пасажиропотік (2015)	Пасажиропотік (2016)	Динаміка
1.	Міжнародний аеропорт «Бориспіль»	Київ	KBP/UKBB	7,277,135	8,650,000	▲18.8 %
2.	Міжнародний аеропорт «Київ»	Київ	IEV/UKKK	944,305	1,127,500	▲19.4 %
3.	Міжнародний аеропорт «Одеса»	Одеса	ODS/UKOO	949,100	1,033,560	▲8.9 %
4.	Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького	Львів	LWO/UKLL	431,600	▲52.8 %
5.	Міжнародний аеропорт «Харків»	Харків	HRK/UKHH	373,625	599,700	▲61.0 %
Всього					7,145,300	▲34.1%

• http://history.vn.ua/atlas/atlas-ukraine-history-8-class-2013/atlas-ukraine-history-8-class-2013.files/image008.jpg

• http://vuzlib.com/content/view/1947/52/

Таблиця: Експорт б/в військової техніки Україна в 2014-2016 роках
	2014	2015	2016	Всього, шт
9К72

http://dsecu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=53195&cat_id=51343