Третя зміна (фемінізм)

Частина серії
Фемінізм
Жінки Дівчата Права
Історія фемінізму Протофемінізм 1 хвиля 2 хвиля 3 хвиля 4 хвиля Постфемінізм Жіноча історія Жінки США Британії Канади Німеччини Жіночі музеї Поверх спадщини Феміністична історія Феміністичні дати Виборче та інші права жінок Суфражизм хроніка мусульманські країни США інші права Права жінок за країною Фемінізм в Україні Австралія Афроамерика Велика Британія Уельс Канада Кувейт Нова Зеландія Швеція Швейцарія США штати Японія Ро проти Вейда
Течії Радикальний Сепаратистський Лесбійський радикальний політичний сепаратистський Екологічний Вегетаріанський Амазонський Анархічний Кібер- Матеріальний Робочого класу Соціальний Соціалістичний Марксистський Пост-структуралістський Французький пост-структуралістський Ліберальний Культурний Відмінності Рівності Справедливості Індивідуалістський Fat Материнський Хіп-хоп/активізм Нео- Пост- Постмодерний Точки зору Аналітичний Глобальний Гендерний Мережевий Консервативний список Ліпстік Секс-позитивний Антиабортний Транс- Фемінізм жертви Етнічні Чорний Чікана Білий Туземний Індіанський Ромський Рух 4B Постколоніальний Транснаціональний Вуменізм Африкана-вуменізм Релігійні Атеїстичний Богиня Вікка Діанічна Вікка Виправлення Індуїстський Буддистський Християнський Ісламський Мусавах Єврейський Ортодоксальний Мормонський Сикхський Курдський
Проблеми та рішення Проблеми Насильство проти жінок Феміцид вагітних корінних жінок убивство честі смерть за посаг саті калічення вульви (FGM) примусова стерилізація корінних американок Домашнє насильство з боку інтимного партнера Аб'юзивні стосунки критика шлюбу Сексуальне насильство воєнне у ПАР Зґвалтування лесбофобне шлюбне Проституція критика Порнографія критика критика БДСМ Сексуальне домагання Культура зґвалтування Сексуальна об'єктивація Мізогінія у ЗМІ Бинтування ніг Рух проти абортів полеміка Сексизм в освіті Ковертюра у спорті у Вікіпедії Гендерна нерівність на робочому місці Розрив зарплат неоплачувана робота репродуктивна скляна стеля третя зміна потрійний утиск фемінізація бідності Антифемінізм Рішення Права жінок Гендерна рівність Вбудований фемінізм та рівність Впливи на суспільство Фемінізм у культурі Медіа Державний фемінізм Гендерна політика державна мейнстримінг Позитивна дискримінація Гендерні квоти Декретна відпустка Менструальна відпустка Жіноча освіта у STEM тривалість за країною Стамбульська конвенція Жіночий прихисток Жіночі простори Шведська модель протидії проституції Сексуальна освіта Вік сексуальної згоди Планування сім'ї Згода на секс Контрацепція Безпечний секс Чайлдфрі Репродуктивна справедливість Рух за право на аборт Жінки на хвилях Мовна реформа Фемінітиви Гендерно-нейтральна мова у мовах з родом Чоловіки в фемінізмі HeForShe День дівчаток та День жінок Емпавермент MeToo ЯНеБоюсьСказати Girl power Феміністичне мистецтво Рух Жіноче письмо Жіночий епос Фантастика Поезія Дитяча література Театр Жіноче кіно Жіночий погляд Комедія Хіп-хоп Премія Тіптрі Премія Бейліз Women In Arts Бостонський шлюб Матріархальна релігія
Теорія фемінізму Феміністичний метод Écriture féminine Особисте — це політичне Гендер конструйованість поляризація Гендерні стереотипи Гендерна роль Патріархат Андроцентризм Фалоцентризм Гіноцентризм Матріархат Кіріархія Моє тіло ― моє діло Гендерні дослідження жіночі чоловічі гендерна історія Феміністська наука антропологія соціологія археологія біологія географія архітектура технонаука ФПДА composition studies економіка еконтеорія міжнародні відносини конструктивізм політекологія політична теорія теорія права юридична етика кримінологія філософія естетика емпіризм епістемологія етика екзистенціалізм метафізика pathways perspective ревізіоністська міфологія теологія теалогія Вуменістична теологія педагогіка психологія Едіпів комплекс сексологія сексуальність орієнтація трансгендерність секс-війни порнографія мистецький рух мистецька критика літературна критика теорія кіно
Персоналії і праці Ключові феміністки Список феміністок Категорія Адічі Батлер де Бовуар Волстонкрафт Вульф Гольдман Грір белл гукс Дворкін Джефріс Девіс Ірігаре Кристева Люксембург Панкгерст Поллок Співак Стайнем Фаєрстоун Фрідан Юсафзай За групами За країною Єврейські Мусульманські Суфражистки Активістки за права жінок Письменниці Екофеміністичні Поетеси Музикантки Арткритикині Економістки Філософині Ораторки Організації за права жінок Всі за виборче партії Праці Список феміністичної літератури Декларація прав жінки і громадянки (1791) На захист прав жінок (1792) Декларація переконань (1848) Поневолення жінок (1869) Походження родини, приватної власності та держави (1884) Власна кімната (1929) Друга стать (1949) Загадка жіночності (1963) «Порнографія: чоловіки володіють жінками» (1981) «Статевий зв'язок» (1987) Чи може підпорядковане промовляти? (1988) Міф про красу (1990) Публікації і контент Ms. Статті Журнали з жіночих досліджень Комікси
За країнами Україна Албанія Австралія Бангладеш Велика Британія В'єтнам Данія Ефіопія Єгипет Гана Греція Гонконг Індія Індонезія Іран Ірак Ірландія Ізраїль Італія Казахстан Канада Китай Конго Латинська Америка Аргентина Бразилія Гаїті Гондурас Мексика Парагвай Тринідад і Тобаго Чилі Ліван Малайзія Малі Непал Нідерланди Німеччина Нова Зеландія Норвегія Нігерія Північний Кіпр Пакистан Південна Африка Південна Корея Польща Росія Руанда Сирія США Тайвань Таїланд Туреччина Філіппіни Фінляндія Франція Швеція Японія
Портал Проєкт Стиль

Третя зміна, потрійний тягар, потрійна роль (англ. Triple shift, triple burden, triple role) ― це обов'язок жінок не тільки працювати, щоб заробляти гроші (перша зміна), а й виконувати низку неоплачуваної роботи: забезпечувати побут (друга зміна) та нести когнітивне навантаження (третя зміна). Поняття нерозривно пов'язане з обов'язком жінок постійно доглядати за собою для того, щоб підтримувати «товарний вигляд», що є складовою сексуальної об'єктивації.

Історія виникнення поняття («друга зміна»)

Третя зміна походить з поняття другої зміни (також званої подвійним тягарем, подвійним днем, другою зміною і подвійним обов'язком) ― робочого навантаження жінок, які працюють для заробітку, але які також несуть відповідальність за значну кількість неоплачуваної домашньої праці. Це явище також відоме як друга зміна (англ. Second shift), як в однойменній книзі Арлі Хохшільд. У парах, де обидвоє мають оплачувану роботу, жінки часто витрачають значно більше часу, ніж чоловіки, на домашні справи і догляд за дітьми та хворими членами сім'ї. Цей результат багато в чому встановлюється внаслідок традиційних гендерних ролей, прийнятих суспільством з плином часу. Обмеження ринку праці також відіграють роль у визначенні того, хто виконує основну частину неоплачуваної роботи.

Вчені намагались задокументувати наслідки подвійного тягаря для пар, які опинилися в таких ситуаціях. У багатьох дослідженнях простежується вплив гендерного поділу праці, і в більшості випадків існує помітна різниця між часом, який чоловіки і жінки вносять в неоплачувану працю.

Поняття «третя зміна»

Поняття третьої зміни ― термін феміністської теорії і психологічних теорій, які спираються на фемінізм.

Робота, яку виконують жінки, включає:

• репродуктивну роботу (хатня робота, догляд за дітьми і їхнє виховання, догляд за літніми та хворими, робота, пов'язана зі здоров'ям). Репродуктивну роботу виконують в основному жінки. Вона, не вважаючись в багатьох суспільствах «справжньою», вимагає багато часу та зусиль і значно втомлює.
• продуктивну роботу (офіційна зайнятість, робота на заробіток і їжу, включаючи працю на підприємствах неформального сектору, вдома або по сусідству).
• роботу з управління спільнотою (діяльність, яка в основному здійснюється жінками на рівні громади щодо надання та управління предметами колективного споживання).
• когнітивне навантаження. Деякі дослідники називають це ментальним навантаженням, інші описують як емоційну працю.

Домашня робота не має чіткого розмежування між відпочинком, вона не має початку і кінця, і в багатьох суспільствах жінки, як правило, працюють довше за чоловіків.

Емоційне (ментальне) навантаження

Дослідження 2017 року в серії Modern Family Index (MFI), підготовлене на замовлення Bright Horizons Family Solutions, показало, що навіть попри те, що жінки неухильно набирають силу як годувальниці сімей, а чоловіки беруть на себе більше домашніх обов'язків з виховання дітей, ніж їхні батьки, жінки все ще несуть додатковий тягар: розумове навантаження. Матері, які мають роботу, яка є основним джерелом доходу їхньої сім'ї, також у 2-3 рази частіше керують домашнім господарством і розкладом дітей, ніж батьки-годувальники, і більш ніж на 30 % частіше за інших працюючих матерів піклуються про все, включаючи сімейні фінанси й організацію родинного відпочинку.

Дослідження показало, що концепція, широко відома як «ментальне навантаження», реальна і вимірна. Працюючі матері не тільки відповідають за половину своїх обов'язків з виховання та ведення домашнього господарства, але й організовують, нагадують і планують практично всі сімейні питання. Хатні обов'язки лише зростають, коли жінки приносять додому основне джерело доходу. У той час як 40 % сучасних сімей мають жінок-годувальниць: матері-годувальниці в три рази частіше, ніж батьки-годувальники, складають розклад своїх дітей і несуть відповідальність за відвідування ними заходів і зустрічей (76 % проти 22 %). У них в три рази більше шансів стати волонтерками в школі (63 % проти 19 %). Ймовірність виконання всіх сімейних обов'язків у них майже вдвічі вища (71 % проти 38 %).

Все це означає, що більшість жінок щодня служать не тільки в якості матері і опікунки для своїх сімей, але і в якості «менеджерок».

Причини

Третя і друга зміни є наслідком комплексу причин, серед яких:

• Гендерна ідеологія, пов'язана з переконаннями про «належну» поведінку чоловіків і жінок. Традиційні гендерні ідеології сприяють подвійному і потрійному тягарю, тому що розглядають жінок як опікунок, а чоловіків як постачальників, і кожен гендер займає свою сферу впливу. «Одомашнення жінок» (за Роджерс): домашня ідеологія посилила ідентифікацію домашньої сфери і дому як місця жінки.
• Обмеження ринку праці. Попри розширення участі жінок у робочій силі, гендерний поділ праці зберігається. На ринку праці існує ряд обмежень для жінок, які сприяють подвійному і потрійному тягарю. Жінки непропорційно представлені в неформальній економіці і зосереджені на низькоякісних роботах за наймом.
• Соціальний тиск. Подвійний тягар, в тому числі, створюють такі соціальні проблеми, як економічне мислення, пов'язане з хатньою роботою, ідеї про чистий прибуток в сім'ї і стереотипи, що жінки частіше за чоловіків звертаються за декретною відпусткою (або мають так чинити).
• Політичний тиск. Політики зазвичай розглядають роботу тільки як оплачувану і не беруть до уваги взаємозалежність між неоплачуваною і оплачуваною роботою. Також часто вважається, що жінки приймають економічні рішення аналогічно чоловікам. Зазвичай це не так, тому що для чоловіків оплата ― це просто компенсація за витрачений вільний час. Проте жінки, працюючи в оплачуваному секторі, все ще втрачають гроші, бо їм доводиться виділяти кошти на домашню працю, яку вони не можуть зробити через зайнятість (клінінг, кулінарія, догляд за дітьми).

Наслідки

Нерівномірний поділ праці за ознакою статі, заснований на вимогах гендеру, закріплює утиск жінок і не дозволяє їм повністю реалізувати свій потенціал і сповна користуватися правами людини. Обмеження жінок приватною сферою не дозволяє їм займатися іншою економічною діяльністю. Вважається, що потрійний тягар, з яким стикаються жінки в результаті їхньої потрійної ролі в суспільстві, є серйозною перешкодою для розширення економічних прав та можливостей жінок.

Критика

У документі, що відкидає статистику Європейського фонду поліпшення умов життя і праці як «основного джерела тенденційної полеміки щодо несправедливого тягаря жінок і гендерної нерівності», стверджується, що ідея подвійного тягаря є міфом, і замість цього робиться висновок про те, що «в середньому жінки і чоловіки по всій Європі проводять однакову загальну кількість продуктивного робочого дня, після того як оплачувана робота і неоплачувана робота по дому сумуються ― приблизно вісім годин на день».