Акіхіто: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Доповнення, розділ "Зречення престолу"
Доповнення
Рядок 69: Рядок 69:


Офіційна церемонія зречення від престолу пройшла в сосновому залі імператорського палацу в Район Тійода. На ній Акіхіто виголосив прощальну промову в присутності керівників трьох гілок влади - уряду на чолі з Сіндзо Абе, парламенту і Верховного суду, і ще 300 осіб. Після зречення Акіхіто отримав титул Імператора на спокої (上皇 дзе: ко, Emperor Emeritus), а після смерті стане відомий як імператор Хейсей - за назвою ери його правління.
Офіційна церемонія зречення від престолу пройшла в сосновому залі імператорського палацу в Район Тійода. На ній Акіхіто виголосив прощальну промову в присутності керівників трьох гілок влади - уряду на чолі з Сіндзо Абе, парламенту і Верховного суду, і ще 300 осіб. Після зречення Акіхіто отримав титул Імператора на спокої (上皇 дзе: ко, Emperor Emeritus), а після смерті стане відомий як імператор Хейсей - за назвою ери його правління.

== Нагороди ==
{| class="wikitable"
|+Нагороди Японії
!Дата
!Нагорода
|-
|7 січня 1989 — 1 травня 2019
|Суверен ордену Хризантеми
|-
|7 січня 1989 — 1 травня 2019
|Суверен ордену Квітів паловнії
|-
|7 січня 1989 — 1 травня 2019
|Суверен ордену Сонця, що сходить
|-
|7 січня 1989 — 1 травня 2019
|Суверен ордену Священного скарбу
|-
|7 січня 1989 — 1 травня 2019
|Суверен ордену Культури
|-
|7 січня 1989 — 1 травня 2019
|Суверен ордена Коштовної корони<br />
|}
{| class="wikitable"
|+Нагороди іноземних держав
!Країна
!Дата нагородження
!Нагорода
!Літери
!Країна
!Дата нагородження
!Нагорода
!Літери
|-
|[[Афганістан]]
|
|Кавалер ордена Сонця 1 класу
|
|[[Саудівська Аравія]]
|
|Кавалер ордена Великого Бадра
|
|-
|[[Бахрейн]]
|
|Кавалер ордена аль-Халіфа
|
|[[Таїланд]]
|
|Лицар Великої стрічки ордена Чула Чом Клао
|ป.จ.ว.
|-
|[[Бельгія]]
|
|Кавалер Великого хреста ордена Леопольда I
|
|[[Фінляндія]]
|
|Кавалер ланцюга ордена Білої троянди
|
|-
|[[Ботсвана]]
|
|Кавалер Президентського ордена Ботсвани
|
|[[Франція]]
|
|Кавалер Великого хреста ордена Почесного легіону
|
|-
|[[Бразилія]]
|
|Кавалер ланцюга ордена Південного Хреста
|
|[[Чехія]]
|
|Кавалер ланцюга ордена Білого лева
|
|-
|[[Гамбія]]
|
|Гранд-командор ордену Республіки Гамбія
|
|[[Чилі]]
|
|Кавалер ланцюга ордена Заслуг
|
|-
|[[Німеччина]]
|
|Кавалер Великого хреста спеціального класу ордена «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина»
|
|[[Сенегал]]
|
|Кавалер ланцюга ордена Лева
|
|-
|[[Греція]]
|
|Кавалер Великого хреста ордена Спасителя
|
|[[Ефіопія]]
|
|Кавалер ланцюга ордена Соломона
|KSS
|-
|[[Заїр]]
|
|Кавалер Великого хреста ордена Леопарда
|
|[[Югославія]]
|
|Кавалер ордена Великої Югославської зірки
|
|-
|[[Єгипет]]
|
|Кавалер ланцюга ордена Нілу
|
|[[Швеція]]
|30 сентября 1952
|Лицар ордена Серафимів
|RSerafO
|-
|[[Індонезія]]
|
|Кавалер ордена «Зірка Республіки Індонезії» 1 класу
|
|[[Велика Британія]]
|1953
|Почесний кавалер Великого хреста Королівського Вікторіанського ордена
|GCVO
|-
|[[Йорданія]]
|
|Кавалер ланцюзі ордена Хусейна ібн Алі
|
|[[Велика Британія]]
|2 июня 1953
|Коронаційна медаль Єлизавети II
|
|-
|[[Ісландія]]
|
|Кавалер ланцюга ордена Ісландського сокола
|
|[[Данія]]
|8 августа 1953
|Лицар ордена Слона
|R.E.
|-
| [[Камерун]]
|
|Кавалер ланцюга ордена Доблесті
|
|[[Непал]]
|19 апреля 1960
|Лицар ордена Оясві Раян
|
|-
|[[Катар]]
|
|Кавалер ланцюга ордена Незалежності
|
|[[Філіппіни|Філіпіни]]
|10 ноября 1962
|Кавалер ланцюга ордена Сікатуна
|
|-
|[[Кенія]]
|
|Командувач ордена Золотого серця
|C.G.H.
|[[Таїланд]]
|27 мая 1963
|Кавалер ордена Королівського дому Чакри
|ม.จ.ก.
|-
|[[Колумбія]]
|
|Кавалер ланцюга ордена Боякі
|
|[[Непал]]
|24 февраля 1975
|Коронаційна медаль Бірендри
|
|-
|[[Кот-д'Івуар|Кот-д’Івуар]]
|
|Кавалер Великого хреста ордена Республіки Кот-д'Івуар
|
| rowspan="2" |[[Іспанія]]
|23 октября 1980
|Кавалер ланцюга ордена Карлоса III
|-
|[[Кувейт]]
|
|Кавалер лянцюга ордена Мубарака Великого
|
|20 января 1972—23 октября 1980
|Кавалер Великого хреста ордена Карлоса III
|
|-
|[[Латвія]]
|
|Кавалер ланцюга ордена Трьох зірок
|
|[[Італія]]
|9 марта 1982
|Кавалер Великого хреста ордена «За заслуги перед Італійською Республікою»
|
|-
|[[Ліберія]]
|
|Кавалер Великої стрічки ордена Піонерів Республіки
|
|[[Іспанія]]
|26 февраля 1985
|Лицар ордена Золотого руна
|
|-
|[[Ліберія]]
|
|Кавалер Великої стрічки ордена Зірки Африки
|
|[[Таїланд]]
|21 сентября 1991
|Кавалер ордена Раджамітраборн
|ร.ม.ภ.
|-
|[[Люксембург]]
|
|Кавалер ордена Золотого лева Нассау
|
|[[Португалія]]
|2 декабря 1993
|Кавалер Великого ланцюга ордена Святого Якова і меча
|GColSE
|-
|[[Малаві]]
|
|Гранд-командор ордена Лева
|
|[[Південно-Африканська Республіка|ПАР]]
|4 июля 1995
|Кавалер ланцюга ордена Доброї Надії
|
|-
|[[Малайзія]]
|
|Кавалер ланцюга ордена Корони Королівства
|DMN
|[[Велика Британія]]
|1998
|Лицар ордена Підв'язки
|KG
|-
|[[Малі]]
|
|Кавалер Великого хреста Національного ордена Малі
|
|[[Португалія]]
|12 мая 1998
|Кавалер Великого ланцюга ордена Інфанта дона Енріке
|GColIH
|-
|[[Марокко]]
|
|Кавалер спеціального класу ордена Мухамадійя
|
|[[Австрія]]
|1999
|Велика зірка Пошани «За заслуги перед Австрійською Республікою»
|
|-
|[[Мексика]]
|
|Кавалер ланцюга ордена Ацтекського орла
|
|[[Угорщина]]
|2000
|Кавалер ланцюга ордена Заслуг
|
|-
|[[Нігерія]]
|
|Гранд-командор ордена Республіки
|
| rowspan="2" |[[Норвегія]]
|2001
|Кавалер ланцюга ордена Святого Олафа
|
|-
|[[Нідерланди]]
|
|Кавалер Великого хреста ордена Нідерландського лева
|
|1953—2001
|Кавалер Великого хреста ордена Святого Олафа
|
|-
|[[Об'єднані Арабські Емірати|ОАЕ]]
|
|Кавалер ланцюга ордена Федерації
|
|[[Філіппіни|Філіпіни]]
|3 декабря 2002
|Шеф-командор ордена «Легіон Пошани»
|
|-
|[[Оман]]
|
|Кавалер Особливо почесного ордена Оману
|
|[[Естонія]]
|2007
|Кавалер ланцюга ордена Хреста землі Марії
|
|-
|[[Пакистан]]
|
|Nishan-e-Pakistan
|
|[[Литва]]
|22 мая 2007
|Кавалер ланцюга ордена Вітаутаса Великого
|
|-
|[[Панама]]
|
|Кавалер ланцюга ордена Мануеля Амадора Герреро
|
|[[Казахстан]]
|30 мая 2008
|Кавалер ордена Алтин Кира
|
|-
|[[Перу]]
|
|Кавалер Великого хреста ордена Сонця Перу
|
|[[Україна]]
|12 января 2011
|Кавалер ордена князя Ярослава Мудрого 1 класу
|
|-
|[[Польща]]
|
|Кавалер ордена Білого орла
|
|[[Філіппіни|Філіпіни]]
|3 июня 2015
|Кавалер ланцюга ордена Лакандула
|}


== Галерея ==
== Галерея ==

Версія за 13:36, 29 січня 2020

Його Величність Акіхіто

Народився 23 грудня 1933(1933-12-23) (90 років)
Дитяче ім'я принц Цуґу[1] (1933—1952)
Доросле ім'я   Акіхі́то[2]
Правління 7 січня 1989 — 30 квітня 2019[3]
Резиденція Токійський палац
Порядок 125-й Імператор Японії
Ненґо Хейсей
Попередник Імператор Сьова  
Наступник Нарухіто
Нагороди:
Штандарт імператора Японії

Його́ Імператорська Вели́чність Імпера́тор на по́кої Акіхі́то (яп. 明仁, あきひと, 23 грудня 1933, Токіо, Японська імперія) — 125-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Правив країною з 7 січня 1989 по 30 квітня 2019.[4] Девізом правління був Хейсей — «мирне правління».

Життєпис

Акіхіто — старший син і п'ята дитина імператора Хірохіто та імператриці Наґако. У 1940-1952 навчався у школі Ґакусюїн.

У 1952 вступив на відділення політики факультету політики й економіки університету Ґакусюїн. Того ж року його офіційно було проголошено крон-принцом.

Ще студентом, Акіхіто в 1953 здійснив шестимісячну подорож 14-ма країнами Північної Америки та Західної Європи. Центральною частиною цієї поїздки став його візит до Лондона як представника імператора Сьови на коронації королеви Єлизавети II.

Успішно завершив навчання в університеті у березні 1956, а в квітні 1959 крон-принц одружився із Сьоді Мічіко, старшою дочкою Сьоди Хідесабури, президента великої борошномельної компанії. Таким чином було порушено багатовікові традиції, які приписували членам імператорської сім'ї обирати собі дружину виключно серед дівчат аристократичного походження.

Рада Імператорського двору, яка складається з представників імператорської сім'ї, спікерів палати представників та палати радників парламенту, Головного судді Верховного суду та інших, одностайно схвалила вибір спадкоємця престолу.

Акіхіто та Мітіко в їх сімейному житті вдалося досягти відносної свободи від жорстких палацових традицій. Разом із дружиною Акіхіто змінив устрій в імператорській сім'ї. Незважаючи на постійну зайнятість в офіційних заходах, вони самі виховували дітей: двох синів та дочку.

Ще крон-принцом Акіхіто здійснив офіційні візити в 37 країн світу на запрошення їх урядів. Акіхіто також був почесним головою XI Тихоокеанського наукового конгресу 1966 року, Універсіади 1967 в Токіо, виставки ЕКСПО-70 в Осаці. Під час подорожей імператора Сьови до Європи (1971 року) та до США (1975) крон-принц виконував державні функції замість батька.

7 січня 1989 року Акіхіто успадкував трон. 12 листопада 1990 року він пройшов церемонію інтронізації[5]. З цього дня в Японії почався новий період національного літочислення — Хейсей (яп. 平成).

Як і його батько, Імператор Акіхіто захоплюється біологією та іхтіологією. Опубліковано 25 його наукових робіт про морських бичків. 1986 року його було обрано почесним членом Лондонського товариства Ліннея — міжнародного товариства біологів. Крім того, він цікавиться історією. У заняттях спортом надає перевагу тенісу (із майбутньою дружиною він познайомився на корті).

Імператор має трьох дітей: крон-принц Нарухіто (23 лютого 1960), принц Акісіно (30 листопада 1965) та принцесса Саяко Курода (18 квітня 1969).

Нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого I ст. (12 січня 2011)[6].

Імператор Японії Акіхіто виявив намір звернутися до нації у відеозверненні 8 серпня 2016 року, повідомляє NHK, посилаючись на управління імператорського двору Японії. Телеканал зазначає, що раніше імператор поінформував близьких про своє бажання зректися престолу. Престол буде переданий його синові принца Нарухіто. До того останнім імператором Японії, котрий зрікся престолу, був Кокаку. Він передав свій трон синові в 1817 році[7].

Японський уряд у січні 2017 р. розробив законопроект[8], що був розглянутий парламентом у травні 2017 року, за яким 1 травня 2019 року відбудеться церемонія дострокового вступу на престол нового імператора Японії Нарухіто.[9]

30 квітня 2019 року Акіхіто проголосив про своє зречення від престолу[10].

Офіційні функції

Незважаючи на те, що Імператор є обмеженим своїм конституційним положенням, він також опублікував кілька широкомасштабних заяв каяття до країн Азії за їхні страждання перебуваючи під японською окупацією, починаючи з вираження співчуття Китаю зробленому в квітні 1989 року, через три місяці після смерті його батька Імператора Сьови.

У червні 2005 року Імператор відвідав територію США — Сайпан,[11] місце битви у Другій світовій війні з 15 червня по 9 липня 1944 (Битва за Сайпан). У супроводі Імператриці Мічіко він помолився і поклав квіти до декількох пам'ятників вшановуючи не тільки загиблих японців, але й американських солдат, корейських робітників і місцевих остров'ян. Це була перша поїздка японського монарха на поле бою Другої світової війни за кордоном. Подорож до Сайпану була сприйнята з високою похвалою з боку японського народу, як і візити Імператора до військових меморіалів в Токіо, Хіросімі, Нагасакі і Окінаві в 1995 році.

Зречення престолу

13 липня 2016 року в ЗМІ з'явилася інформація, що Акіхіто планує відректися від престолу і передати трон своєму синові Нарухіто [12], яка була негайно спростована Управлінням імператорського двору Японії [13]. Однак уже 8 серпня те ж Управління імператорського двору випустило позачергове приватне відеозвернення імператора, в якому той підтвердив намір передати титул. [14]

Згідно з конституцією, монарх повинен виконувати свої функції довічно. Однак народ і уряд пішли назустріч побажанням Акіхіто. Влітку 2017 року парламент прийняв спеціальний закон, що дозволяє йому відректися від престолу. Подібного прецеденту в Японії не було протягом 202 років: з 1817 року, коли від трону відмовився імператор Кокаку (1771-1840 роки) - він також вирішив передати свої повноваження синові.

6 березня 2018 року уряд Японії затвердив спеціальний указ про проведення 30 квітня 2019 року церемонії зречення імператора Японії [15]. 24 лютого 2019 року в столиці пройшла урочиста церемонія з нагоди 30-річчя перебування на престолі Акіхіто.

Офіційна церемонія зречення від престолу пройшла в сосновому залі імператорського палацу в Район Тійода. На ній Акіхіто виголосив прощальну промову в присутності керівників трьох гілок влади - уряду на чолі з Сіндзо Абе, парламенту і Верховного суду, і ще 300 осіб. Після зречення Акіхіто отримав титул Імператора на спокої (上皇 дзе: ко, Emperor Emeritus), а після смерті стане відомий як імператор Хейсей - за назвою ери його правління.

Нагороди

Нагороди Японії
Дата Нагорода
7 січня 1989 — 1 травня 2019 Суверен ордену Хризантеми
7 січня 1989 — 1 травня 2019 Суверен ордену Квітів паловнії
7 січня 1989 — 1 травня 2019 Суверен ордену Сонця, що сходить
7 січня 1989 — 1 травня 2019 Суверен ордену Священного скарбу
7 січня 1989 — 1 травня 2019 Суверен ордену Культури
7 січня 1989 — 1 травня 2019 Суверен ордена Коштовної корони
Нагороди іноземних держав
Країна Дата нагородження Нагорода Літери Країна Дата нагородження Нагорода Літери
Афганістан Кавалер ордена Сонця 1 класу Саудівська Аравія Кавалер ордена Великого Бадра
Бахрейн Кавалер ордена аль-Халіфа Таїланд Лицар Великої стрічки ордена Чула Чом Клао ป.จ.ว.
Бельгія Кавалер Великого хреста ордена Леопольда I Фінляндія Кавалер ланцюга ордена Білої троянди
Ботсвана Кавалер Президентського ордена Ботсвани Франція Кавалер Великого хреста ордена Почесного легіону
Бразилія Кавалер ланцюга ордена Південного Хреста Чехія Кавалер ланцюга ордена Білого лева
Гамбія Гранд-командор ордену Республіки Гамбія Чилі Кавалер ланцюга ордена Заслуг
Німеччина Кавалер Великого хреста спеціального класу ордена «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина» Сенегал Кавалер ланцюга ордена Лева
Греція Кавалер Великого хреста ордена Спасителя Ефіопія Кавалер ланцюга ордена Соломона KSS
Заїр Кавалер Великого хреста ордена Леопарда Югославія Кавалер ордена Великої Югославської зірки
Єгипет Кавалер ланцюга ордена Нілу Швеція 30 сентября 1952 Лицар ордена Серафимів RSerafO
Індонезія Кавалер ордена «Зірка Республіки Індонезії» 1 класу Велика Британія 1953 Почесний кавалер Великого хреста Королівського Вікторіанського ордена GCVO
Йорданія Кавалер ланцюзі ордена Хусейна ібн Алі Велика Британія 2 июня 1953 Коронаційна медаль Єлизавети II
Ісландія Кавалер ланцюга ордена Ісландського сокола Данія 8 августа 1953 Лицар ордена Слона R.E.
Камерун Кавалер ланцюга ордена Доблесті Непал 19 апреля 1960 Лицар ордена Оясві Раян
Катар Кавалер ланцюга ордена Незалежності Філіпіни 10 ноября 1962 Кавалер ланцюга ордена Сікатуна
Кенія Командувач ордена Золотого серця C.G.H. Таїланд 27 мая 1963 Кавалер ордена Королівського дому Чакри ม.จ.ก.
Колумбія Кавалер ланцюга ордена Боякі Непал 24 февраля 1975 Коронаційна медаль Бірендри
Кот-д’Івуар Кавалер Великого хреста ордена Республіки Кот-д'Івуар Іспанія 23 октября 1980 Кавалер ланцюга ордена Карлоса III
Кувейт Кавалер лянцюга ордена Мубарака Великого 20 января 1972—23 октября 1980 Кавалер Великого хреста ордена Карлоса III
Латвія Кавалер ланцюга ордена Трьох зірок Італія 9 марта 1982 Кавалер Великого хреста ордена «За заслуги перед Італійською Республікою»
Ліберія Кавалер Великої стрічки ордена Піонерів Республіки Іспанія 26 февраля 1985 Лицар ордена Золотого руна
Ліберія Кавалер Великої стрічки ордена Зірки Африки Таїланд 21 сентября 1991 Кавалер ордена Раджамітраборн ร.ม.ภ.
Люксембург Кавалер ордена Золотого лева Нассау Португалія 2 декабря 1993 Кавалер Великого ланцюга ордена Святого Якова і меча GColSE
Малаві Гранд-командор ордена Лева ПАР 4 июля 1995 Кавалер ланцюга ордена Доброї Надії
Малайзія Кавалер ланцюга ордена Корони Королівства DMN Велика Британія 1998 Лицар ордена Підв'язки KG
Малі Кавалер Великого хреста Національного ордена Малі Португалія 12 мая 1998 Кавалер Великого ланцюга ордена Інфанта дона Енріке GColIH
Марокко Кавалер спеціального класу ордена Мухамадійя Австрія 1999 Велика зірка Пошани «За заслуги перед Австрійською Республікою»
Мексика Кавалер ланцюга ордена Ацтекського орла Угорщина 2000 Кавалер ланцюга ордена Заслуг
Нігерія Гранд-командор ордена Республіки Норвегія 2001 Кавалер ланцюга ордена Святого Олафа
Нідерланди Кавалер Великого хреста ордена Нідерландського лева 1953—2001 Кавалер Великого хреста ордена Святого Олафа
ОАЕ Кавалер ланцюга ордена Федерації Філіпіни 3 декабря 2002 Шеф-командор ордена «Легіон Пошани»
Оман Кавалер Особливо почесного ордена Оману Естонія 2007 Кавалер ланцюга ордена Хреста землі Марії
Пакистан Nishan-e-Pakistan Литва 22 мая 2007 Кавалер ланцюга ордена Вітаутаса Великого
Панама Кавалер ланцюга ордена Мануеля Амадора Герреро Казахстан 30 мая 2008 Кавалер ордена Алтин Кира
Перу Кавалер Великого хреста ордена Сонця Перу Україна 12 января 2011 Кавалер ордена князя Ярослава Мудрого 1 класу
Польща Кавалер ордена Білого орла Філіпіни 3 июня 2015 Кавалер ланцюга ордена Лакандула

Галерея

  • 1934
    1934
  • 1938
    1938
  • З вчителькою-американкою Грей Вінінг, 1949
    З вчителькою-американкою Грей Вінінг, 1949
  • З бабусею, 1949
    З бабусею, 1949
  • Молодий Акіхіто з батьком — імператором Сьова, 1950
    Молодий Акіхіто з батьком — імператором Сьова, 1950
  • З принцесою Такако, 1950
    З принцесою Такако, 1950
  • З батьками, 1952
    З батьками, 1952
  • З принцом Масахіто, 1952
    З принцом Масахіто, 1952
  • 1953
    1953
  • З принцесою Суга, 1954
    З принцесою Суга, 1954
  • З імператором Ефіопії Хайле Селассіє I, 1955
    З імператором Ефіопії Хайле Селассіє I, 1955
  • Весілля з Мітіко, 1959
    Весілля з Мітіко, 1959
  • Весілля з Мітіко, 1959
    Весілля з Мітіко, 1959
  • Поштова марка з нагоди весілля
    Поштова марка з нагоди весілля
  • Державний візит в Нідерланди, 1979
    Державний візит в Нідерланди, 1979
  • Виступ Йо-Йо Ма, президент США Рональд Рейган та Акіхіто з дружинами, 1987
    Виступ Йо-Йо Ма, президент США Рональд Рейган та Акіхіто з дружинами, 1987
  • Відвідини острова Сайпан, 2005
    Відвідини острова Сайпан, 2005
  • Зустріч з Діком Чейні, 2007
    Зустріч з Діком Чейні, 2007
  • Відвідини солдатського цвинтаря Гонолулу, Гаваї, США, 2009
    Відвідини солдатського цвинтаря Гонолулу, Гаваї, США, 2009
  • Відвідини Канади, 2009
    Відвідини Канади, 2009
  • Новорічна промова, відео, 2010
  • 2010
    2010
  • Імператорське подружжя зустрічається з Гілларі Клінтон, 17 квітня 2011
    Імператорське подружжя зустрічається з Гілларі Клінтон, 17 квітня 2011
  • Зустріч з президентом США Бараком Обамою, 24 квітня 2014
    Зустріч з президентом США Бараком Обамою, 24 квітня 2014
  • Каліграфічний напис імені
    Каліграфічний напис імені
  • Герб імператора Японії як лицаря Підв'язки
    Герб імператора Японії як лицаря Підв'язки

Примітки

  1. ↑ яп. 継宮, つぐのみや, цуґу-но-мія.
  2. ↑ яп. 明仁, あきひと.
  3. ↑ [https://www.ukrinform.ua/rubric-world/2691414-zrecenna-imperatora-akihito-vostanne-zvernuvsa-do-aponskogo-narodu.html
  4. ↑ Зречення імператора: Акіхіто востаннє звернувся до японського народу. ukrinform.ua. 30.04.2019.
  5. ↑ 歴代天皇一覧. Архів оригіналу за 8 грудень 2007. Процитовано 27 липень 2011.
  6. ↑ Указ Президента України № 25/2011 від 12 січня 2011 року «Про нагородження Акіхіто орденом князя Ярослава Мудрого»
  7. ↑ ЗМІ повідомили дату зречення імператора Японії від престолу. Процитовано 6 серпня 2016.
  8. ↑ Ніна Баликова (11 січня 2017). Коли буде наступний імператор?. Голос України  — № 4. — С. 10. Процитовано 7 березня 2019.
  9. ↑ Enjoji, Kaori (1 грудня 2017 року). Japan Emperor Akihito to abdicate on April 30, 2019 (англ.). Tokyo: CNN. Архів оригіналу за 24.12.2018.
  10. ↑ Імператор Японії зрікається престолу. Вперше за 200 років
  11. ↑ Brooke, James (28 червня 2005). Visiting Saipan, Japan's Emperor Honors Dead. New York Times. Процитовано 9 серпня 2013.
  12. ↑ Japanese emperor Akihito plans to abdicate in coming years, national broadcaster reports.
  13. ↑ Японский император уже не отрекается от престола.
  14. ↑ Император Японии в обращении к народу выразил желание отказаться от титула при жизни.
  15. ↑ В Японии принят указ об отречении императора Акихито от престола.

Література

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Emperor Akihito
Попередник:
Імператорський дім Японії
1989—2019 		Наступник:
Сьова тенно Нарухіто
Історія
Географія
Політика
Економіка
Суспільство
Символіка


Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Спорт
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Акіхіто&oldid=27123938