Українська діаспора в Хорватії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ця стаття є частиною серії статей про народ
Українці
Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg

Культура
АрхітектураКухняКіно
ЛітератураМодаМузика
Народне мистецтво
Образотворче мистецтво
СпортТеатрТанці

Українська діаспора
АвстраліяАвстріяАргентинаБельгія
БолгаріяБоснія і ГерцеговинаБразилія
БілорусьВелика БританіяВірменія
ГреціяГрузіяІспаніяІталіяКазахстан
КанадаКиргизстанКитайЛитва
ЛатвіяМолдоваНімеччинаПарагвай
ПольщаПортугаліяРумуніяРосія
СербіяСловаччинаСШАУгорщина
УругвайФінляндіяФранціяХорватіяЧехія

Етнографічні групи українців
БойкиВолиняниГаличаниГуцули
КубанціЛемкиЛитвиниНаддніпрянці
ОполяниПінчукиПодоляниПокутяни
ПоліщукиРусиниСіверяни
СлобожаниХарцизи

Українська міфологія
Релігія
Православ'я: УАПЦУПЦ-КПУПЦ (МП)
Католицизм: РКЦУГКЦ
ПротестантизмІсламЮдаїзм
Атеїзм

Мови
Українська та її діалекти

Інші статті
УкраїнаЗнамениті українціІсторія України
Всесвітні форуми українцівГолодомори
Етнокультурні регіониРозселення
Етногенез українцівУкраїнські меценати
Українські прізвищаУкраїнський родовід

Кількість українців у муніципалітетах і містах Хорватії за переписом 2011.

Українська діаспора Хорватії.

Історія[ред.ред. код]

Перші поселення українців у Хорватії датовано 1745 роком, з моменту переселення русинів-українців у Бачку, пізніше у Срем, Славонію та Боснію. Наприкінці XIX ст. — на початку ХХ ст. відбувся другий етап переселень, тоді в основному з Галичини, які поселилися на сучасній території Славонії, а саме Бродсько-Посавської та Сісачко-Мославачкої жупанії. Всі переселенці обох періодів були греко-католики.

Українські поселення та греко-католицькі парафії у 1970-х роках були в таких містах і селах Хорватії: Петрівці, Міклушевці, Вуковар, Осієк, Славонський Брод, Каніжа, Сібінь, Липовляни, Раєво Село та інші. Вони належать до боснійсько-славонського вікаріату Крижевецької єпархії.

Українська діаспора в Хорватії — Кобзар (1987 р.)

Між двома світовими війнами в Заґребі студіювала молодь з Галичини (іноді до 50 студентів), діяло товариство «Просвіта», студентські організації «Пробоем» і «Дніпро», виходив часопис «Думка».

За усташівської Хорватії, на підставі домовлення між ОУН (мельниківської) з урядом А. Павеліча, створено на правах консульства українське представництво (голова — В.Войтанівський). З українських поселенців й емігрантів було організовано при хорватській армії («домобрані») у Вараждіні «Український легіон», який мав бути висланий на радянський фронт. На доручення німців їх вислали проти партизанів Тіто в Боснії і проти сербських четників, внаслідок чого легіонери (а одночасно і українська група в Хорватії) зазнали переслідувань від комуністичної влади — українські організації були ліквідовані, багатьох їх діячів ув'язнено чи розстріляно, деякі втекли на Захід.

Щойно з кінця 1950-х pp. українці Хорватії отримали можливість організуватися — 1968 року постав Союз русинів-українців Хорватії, з 1970 р. починає виходити журнал «Нова думка» у Вуковарі, у селах і містах відновили діяльність українські гуртки і товариства «Кобзар» (Загреб)[1], «Осієк»[2] («Думки з Дунаю», «Літопис Союзу русинів і українців РХ», журнал для дітей «Віночок», «Хвилі з Дунаю» — радіопередача українською мовою та русинським діалектом (Кожної неділі по Хорватському радіо «Вуковар»)[3][4].

Сучасність[ред.ред. код]

Греко-Католицька церква - Каніжа.

За переписом 2001 року в Хорватії проживає 2 337 русинів, які досі зберегли свою регіональну культурну ідентифікацію з сильно або слабше помітною українською самосвідомістю, та 1 977 українців з третьої хвилі переселень XIX-ХХ ст. вже з українською свідомістю та мовою. За релігією більшість українців (71%) та русинів (87%) Хорватії належать до католицької церкви (переважно — східного обряду).

За даними перепису 2001 року, основними місцями проживання українців у Хорватії є:

Релігійний склад українців Хорватії за даними перепису населення 2011 року:

чисельність католики православні протестанти інші християни східні релігії інші релігії агностики атеїсти,
нерелігійні
не вказано невідомо
Українці 1 878 1 339 341 6 14 2 1 18 87 68 2
100,0% 71,3% 18,2% 0,3% 0,7% 0,1% 0,1% 1,0% 4,6% 3,6% 0,1%
Греко-Католицька церква - (Šumeće) Славонський Брод.

Основні місця проживання русинів у Хорватії станом на 2001 рік

Релігійний склад русинів Хорватії за даними перепису населення 2011 року:

чисельність католики православні протестанти інші християни східні релігії інші релігії агностики атеїсти,
нерелігійні
не вказано невідомо
Русини 1 936 1 692 89 11 25 - - 18 75 25 1
100,0% 87,4% 4,6% 0,6% 1,3% 0,9% 3,9% 1,3% 0,1%
Греко-Католицька церква - (Donji Andrijevci) Славонський Брод.

Відомі представники[ред.ред. код]

Маніфестації[ред.ред. код]

Українські громадські організації Хорватії[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Кобзар Вокально — інструментальний ансамбль Культурно — просвітнього товариства русинів і українців Загреба
  2. 20 років Товариству русинів і українців м. Осієка
  3. http://www.sriu.hr/ukrajinski/indexuk.htm
  4. Хвилі з Дунаю радіопередача Хвилі з Дунаю
  5. Посольство України в Республіці Хорватія

Посилання[ред.ред. код]